CC BY
21
вати (як, наприклад, у Польщ^ принцип прозорост1, послйного оприлюднення Ыформацп про cboï основ-Hi проекти (програми), а також про основн засади й напрямки майбутньо'1' роботи для того, щоб чиновники мали бшьше можливостей скористатися ^ею iнформацieю для розробки майбутшх проектiв, спрямова-них вже на запоб^ання виникненню проблеми бiдностi в УкраМ
Отже, залучення та використання мiжнародноï технiчноï допомоги як найбшьш потужного ресурсу в створеннi умов i можливостей для рацiонального використання значного людського потен^алу в Укра'|'ш, що в кiнцевому результатi зможе забезпечити iнновацiйне зростання вiтчизняноï економки та вивести нашу державу iз "зачарованого кола бiдностi", вщповщно до запропонованих вище нових пiдходiв, виглядае так: визначення украïнською стороною прюритетних напрямкiв соцiально-економiчного розвитку нашо)' держави, якi враховують нацiональнi Ытереси Украïни, а не мiжнародних донорiв; вияв iнiцiатив з боку на-moï держави у розробцi важливих проектiв мiжнародноï технiчноï допомоги, основною метою яких е реа-лiзацiя стратегiï подолання бiдностi в Укра'|'ш; активне залучення неурядових органiзацiй та громадянсько-го суспiльства до процесу обговорення й прийняття ршень щодо розробки проеклв, якi передбачають по-кращення якостi життя в наш^ державi; узгодження мети, прiоритетних напрямюв соцiально-економiчно-го розвитку та цтей подолання бiдностi в Украïнi зi стратегiчними напрямками дiяльностi, мотивами й мо-жливостями мiжнародних донорiв для налагодження ефективноï спiвпрацi у виршенш проблеми бiдностi; монiторинг як з боку нашо'1' держави, так i з боку мiжнародних донорiв використання техшчно)' допомоги в межах реалiзацiï стратегiï подолання бiдностi в Укра'|'ш; забезпечення громадян нашоï держави доступом до необхщно)' iнформацiï про реалiзованi проекти в Украïнi, ïхнi реальн результати щодо впливу на рiвень та якiсть життя населення, а також про т проекти, як перебувають на стадiï реалiзацiï.
Л1тература
1. Архангельський Ю. Бщн1сть в Укра'1н1. Причини i способи подолання / Ю. Архангельський, Ж. Архангельска // Bi4e. - 2001. - № 11. - С. 46-56.
2. Архангельський Ю. Mieâi чинники зменшення бдност в Укран / Ю. Архангельський, Ю. Мотиченко // Украна: аспекти праu,i. - 2005. - № 1. - С.35-40
3. Комар H. B. До питання реал'заиН СтратегИ' подолання бдност в УкраЫ / H. B. Комар // Економ'нний i сошальний розвиток Украни в XXI столiттi : зб. тез доповдей Четверто'1 мiжнар. наук.-практ. конф. моло-дих вчених. Ч.1 /за наук. ред. Г. Л. Монастирського. - Teрнопiль : Екон. думка, 2007. - С. 76-78.
4. Комар H. B. КритерИ' визначення б'щносri: свтова та втчизняна практика / H. B. Комар, B. B. Мельник // Наука молода. - 2005. - № 3. - С. 30-34.
5. Лiбанова Е. М. Економiчна о^нка бщност в УкраЫ / Е. М. Лiбанова // Украина: формування основи для стаб'!льного зростання. Меморандум про eкономiчний розвиток. Свтовий Банк. До^дження eкономiк кран свту. T. 2. - 2004. - Жовтень - С. 50-84.
УДК 502:332.1(477)
Костик е.п.,
к.кн., доцент кафедри економiчноï теорп та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА КШВСЬКОГО РЕГ10НУ, ШЛЯХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
У статт викладенi тeорeтичнi засади i мeтодичнi пропозииИ щодо поняття та eкономiчноï сутностi еколо-пчно! безпеки господарювання; з'ясовано eколого-eкономiчний стан продуктивних сил Кш.вського репону.
Ключов1 слова: природокористування, охорона навколишнього середовища, еколопчна безпека, при-родно-еколопчна безпека, техногенно-еколопчна безпека, еколопчна полпика, розмщення продуктивних сил, eкономiка репону.
B статье изложены теоретические основы и методические предложения относительно понятия экономической сущности экологической безопасности хозяйствования; выяснено эколого-экономическое состояние производительных сил Киевского региона.
Ключевые слова: природопользование, охрана окружающей среды, экологическая безопасность, при-родо-экологическая безопасность, техногенно-экологическая безопасность, экологическая политика, размещение производительных сил, экономика региона.
The theoretical principles and methodological recommendations for the concept and economic substance of ecological security managing is considered in the article. The ecological and economic situation of the productive forces of Kiev region is found.
© Костик е.п., 2011
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1 147
Key words: management of nature, security of environment, ecological security, natural and ecological security, technological and ecological security, ecological policy, disposition of productive forces, economy of region.
Актуальшсть теми. На сучасному етап становления та розвитку нового типу економ1чних вщносин ва-жливим е питання про таку модель розвитку промисловост^ яка б забезпечувала економ1чне зростання i враховувала необхщнють охорони довшля [11, с. 3]. Cлiд зауважити, що забезпечення сталого со^аль-но-економiчного розвитку та управлiння ним передбачае реалiзацiю принципу розумноУ достатностi в со-цiоприроднiй моделi органiзацiï сусптьства i включае регулювання в системi вiдносин власностi, вироб-ництва i споживання. У сучасних умовах основною ланкою в цьому процес виступае створення системи екологiчноï безпеки, яка б забезпечила регламентацш рiзних видiв людськоУ дiяльностi за рiвнями Ух негативного впливу на природне середовище. Йдеться про створення безпечного стану довшля для житте-дiяльностi, як окремого регюну, так i держави у цiлому [2, с. 461].
Стушнь доошдження проблеми. У низц дослiджень розкрито ряд питань присвячен данiй проблемати-цi, зокрема: 6.В. Хлобистов пiднiмаe проблему забезпечення еколопчноУ безпеки в умовах трансформаци економiки УкраУни, а також удосконалення державного регулювання регюнальноУ екологiчноï безпеки. Усвою чергу М.Л. Хвесик розкривае еколого-економiчне регулювання природокористування в системi гло-бальних стратегiй розвитку. Еколого-економiчна ефективнiсть природного вiдтворення техногенно-поруше-них ландшафт розглядаеться О. Бадраком. Дослщник C. Афонцев розглядае дискусiйнi проблеми концеп-цiï нацiональноï економiчноï безпеки. У цьому напрямку продовжуе працювати Г.А. Пастернак-Таранушенко i торкаеться економiчноï безпеки держави. Cлiд пiдкреслити, що дана проблема е предметом вивчення низки науковщ однак при цьому юнують суттeвi розбiжностi щодо трактувань деяких аспектiв теоретичних основ проблеми еколого-економiчноï безпеки, вщсутне однозначне тлумачення характеру взаeмозв'язкiв мiж економiчним зростанням i рiвнем еколопчно)' безпеки, крiм того недостатньо розглянутий регюнальний на-прямок даноï проблематики, тому виникла необхiднiсть уточнення дефтщй базових понять.
Мета дослщження полягае в розробцi теоретико-методологiчних засад i науково-практичних пiдходiв щодо проблеми еколого-економiчноï безпеки Киïвського регiону. Вiдповiдно до мети автор статт ставить наступн завдання: розкрити поняття та визначити економiчну сутнiсть екологiчноï безпеки господарюван-ня; з'ясувати еколого-економiчний стан продуктивних сил Киïвського регiону.
Виклад основного матер1алу. Концепцiя переходу Украïни до сталого розвитку покликана забезпечи-ти збалансоване виршення екологiчних проблем без гальмування економiчного розвитку. Вдало пщкре-слюе цю позицiю Ю.Б. Федунь, на його думку, суспiльство сьогодн добре розумie, що забезпечення ста-лостi еколого-економiчного розвитку держави можливе за умов гарантування екологiчноï безпеки та синхронного со^ального i економiчного розвитку окремих ïï репошв, а вiдтак, передбачаеться усунення контраст та диспропор^й у розвитку сходу та заходу, твдня та пiвночi Украïни, широке впровадження еко-логiчних моделей економiчного розвитку [3, с. 525].
На думку дослщниюв-регюналют 3.0. Машв, 1.М. Луцький, C.3. Манiв, екологiчна безпека е одшею з найважливiших складових нацiональноï безпеки, ^qi як, нацiональна безпека - стан захищеност життево важливих Ытереш особистостi, суспiльства i держави, передбачае гарантоване забезпечення |'х юнуван-ня i можливостей для прогресу та розвитку. До об'еклв нацiональноï безпеки дослщники вiдносять: права i свободи особи, матерiальнi i духовн цiнностi суспiльства та державний конституц^ний лад, суверень тет, територiальна цЫснють, недотор-канiсть кордонiв [4, с. 539].
Еколопчна безпека як складова нацюнально)' - це стан захищеностi кожно'1' окремоï особи й суспiльства взагалi та навколишнього середовища вiд небезпеки, зумовлено'1' рiзними видами внутрiшнiх i зовшшшх загроз та впливiв, у першу чергу техногенного та антропогенного походження. Звщси випливае, що поняття "еколопчна безпека", ïï рiвень визначаються показниками стану здоров'я людини та добробуту сусптьства, а також яюсним станом природного середовища за юнуючих умов господарсьш дiяльностi.
Достатньо аргументованою, з цього приводу, е пози^я П.Е. Марченкова, який стверджуе, що еколого-економiчний розвиток повинен включати на паритетних началах i чинник економiчностi, i чинник еколопч-ностi, а вiдтак еколопзацю необхiдно розглядати як змiни суспiльно-економiчноï формацiï, здiйснення у певнiй послщовност конкретних стадiй, в межах яких формуються економiчнi вiдносини, що враховують еколопчш можливостi, важливiсть перетворення вiдходiв виробництва та споживання у процеа працi та життя людей. Зупинити таке перетворення неможливо, його можна лише уповiльнити чи прискорити. За певних умов пщприемства можуть частину прибутку скерувати на екологiзацiю виробництва. Проте така еколопза^я суперечить Ытересам пiдприeмства. Cтупiнь економiчноï свободи для нього зменшуеться, ефективнiсть роботи падае. 3 точки зору суспiльних Ытереав, це може бути розумним [5, с. 14].
Опщ пiдкреслити, що сучасний стан природних ресурав i навколишнього середовища репошв змушуе змтювати точку зору щодо подальшого економiчного розвитку i технiчного прогресу й оцтювати ïх з урах-уванням еколопчних прiоритетiв, наявностi екологiчних ризиюв та стану екологiчноï безпеки. ^о^дт на
peгioнaльнoмy piвнi ми cпocтepiгaeмo дocтaтньo виcoкe зaбpyднeння пoвiтpя, вoди i фунти, збiднюeтьcя лaндшaфтнe i бioлoгiчнe piзнoмaнiття, щo нeгaтивнo впливae нa живi opгaнiзми i людeй. Для ycyнeння ць eï нeбeзпeки нeoбxiднo пepeглянyти icнyючi мeтoди пpиpoдoкopиcтyвaння, дoкopiннo пepeбyдyвaти ви-poбничo-гocпoдapcькy дiяльнicть i cиcтeми пpиpoдoкopиcтyвaння нa нoвиx зacaдax, якi фунтую^я нa дo-cягнeннi кoмпpoмicy мiж coцiaльними i eкoнoмiчними пoтpeбaми peгioнiв тa мoжливocтями бiocфepи зaдo-вoльняти ïx бeз зaгpoзи для нopмaльнoгo фyнкцioнyвaння пpиpoдниx eкocиcтeм [6].
Ocкiльки пpeдмeтoм нaшoгo дocлiджeння виcтyпae eкoлoгo-eкoнoмiчний cтaн пpoдyктивниx cил Krne-cькoгo peгioнy, тому ми cпpoбyeмo cкoнцeнтpyвaти cвoю yвaгy caмe нa ньoмy.
Зayвaжимo, щo icтopичнo вигiднe eкoнoмiкo-гeoгpaфiчнe пoлoжeння oблacтi тa бeзпepeчнo виpiшaль-ний вплив cтoлицi Укpaïни м. Kиeвa - oднoгo з нaйбiльшиx пpoмиcлoвиx, aдмiнicтpaтивниx, нayкoвиx тa кyльтypниx цeнтpiв кpaïни, щo й визнaчилo ïï пepeвaгy в тpaнcпopтнo-гeoгpaфiчнoмy пoлoжeннi, ocкiльки дo Kиeвa cxoдятьcя мaгicтpaлi вcix видiв тpaнcпopтy (зaлiзницi, aвтoмaгicтpaлi, aвiaлiнiï), як зв'язують oблacть з yciмa чacтинaми Укpaïни тa iншими дepжaвaми [7].
Mi^e peгioнy в зaгaльнoдepжaвнoмy тepитopiaльнoмy пoдiлi пpaцi визнaчaють йoгo пpoвiднi гaлyзi roc-пoдapcтвa - мaшинoбyдyвaння, eлeктpoeнepгeтикa, лeгкa пpoмиcлoвicть, xiмiчнa i нaфтoxiмiчнa, xapчoвa пpoмиcлoвicть тa aгpoпpoмиcлoвий кoмплeкc. Kpiм цьoгo, в oблacтi oтpимaли poзвитoк дeякi гaлyзi л^-вoï, дepeвooбpoбнoï тa цeлюлoзнo-пaпepoвoï пpoмиcлoвocтi, пpoмиcлoвicть бyдiвeльниx мaтepiaлiв, 6o-poшнoмeльнo-кpyп'янa i кoмбiкopмoвa пpoмиcлoвicть.
Зa дaними Дepжaвнoгo yпpaвлiння oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa y Kиïвcькiй oблa-ол iндeкc пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï y фудш 2009 p. пopiвнянo з пoпepeднiм мicяцeм тa гpyднeм 2008 p. cra-нoвив вiдпoвiднo 98,9% тa 104,1%, зa пiдcyмкaми 2009 p. - 82,3%, щo нa 1,6 % пepeвищye пoкaзник ачня-лиcтoпaдa пoпepeдньoгo poкy [6].
У IV квapтaлi 2009 p. пopiвнянo з пoпepeднiм квapтaлoм тeмп виpoбництвa cтaнoвив 98,5%, y т.ч. нa пщ-пpиeмcтвax дoбyвнoï пpoмиcлoвocтi - 80,6%, пepepoбнoï - 101,3% [6].
Тэблиця 1. Динaмiкa пpoмиcлoвoгo виpoбництвa ça ocнoвними видэми дiяльнocтi xapaктepизyeтьcя (вщдотмв)
12. 2009 p. дo 11. 2009 p. 12. 2009 p. дo 12. 2008 p. 2009 p. дo 2008 p.
Пpoмиcлoвicть 98,9 104,1 82,3
Дoбyвнa ïa пepepoбнa пpoмиcлoвicть 95,5 104,5 80,1
Дoбyвнa пpoмиcлoвicïь 75,4 73,9 76,8
Пepepoбнa пpoмиcлoвicïь 95,7 104,9 80,1
з нeï
Bиpoбництвo xapчoвиx пpoдyкïiв, нaпoïв ïa ïЮïЮнoвиx виpoбiв 101,5 107,1 103,7
Лeгкa пpoмиcлoвicïь 86,5 96,7 82,4
Oбpoблeння дepeвини ïa виpoбництвo виpoбiв з дepeвини, кpiм мeблiв 105,6 121,9 65,8
Цeлюлoзнo-пaпepoвe виpoбництвo; видaвничa дiяльнicть 100,7 102,1 91,9
Xiмiчнa ïa нaфïoxiмiчнa пpoмиcлoвicïь 87,5 121,3 76,3
Bиpoбництвo iншoï нeмeïaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï 78,8 72,0 62,8
Meïaлypгiйнe виpoбництвo ïa виpoбництвo г0ï0виx мeтaлeвиx виpoбiв 92,3 109,1 74,0
Maшинoбyдyвaння 103,4 128,1 50,0
Bиpoбництвo ïa poзпoдiлeння eлeктpoeнepгiï, гaзy ïa вoди 115,1 102,5 94,5
У дoбyвнiй тa пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi iндeкc пpoмиcлoвoгo виpoбництвa y фудш 2009 p. пpoти aнa-лoгiчнoгo мicяця 2008 p. cтaнoвив 104,5%, зa пiдcyмкaми 2009 p. - 80,1%, щo нa 1,7 % пepeвищye пoкaз-ник ciчня-лиcтoпaдa пoпepeдньoгo poкy.
Ha пiдпpиeмcтвax iз виpoбництвa xapчoвиx пpoдyктiв, нaпoïв тa тютюнoвиx виpoбiв зa пiдcyмкaми 2009 p. cпocтepiгaлocь збiльшeння oбcягiв випycкy пpoдyкцiï нa 3,7%. Oдepжaнo пpиpicт пpoдyкцiï y виpoбниц-твi oлiï тa твapинниx жиpiв (нa 27,1%), нaпoïв (нa 19,5%), мoлoчниx пpoдyктiв i мopoзивa (нa 18,0%), пpo-дуклв бopoшнoмeльнoкpyп'янoï пpoмиcлoвocтi (нa 4,0%), y виpoбництвi xлiбa тa xлiбoбyлoчниx виpoбiв (нa 1,5%). Paзoм з тим, у виpoбництвi iншиx xapчoвиx пpoдyктiв тa м'яca i м'яcниx пpoдyктiв тeмпи виpoб-ництвa cклaли вiдпoвiднo 90,3% тa 85,0%.
У 2009 p. cпocтepiгaлocь збiльшeння виpoбництвa oлiï coняшникoвoï нepaфiнoвaнoï - нa 28 тиат, мoлo-кa oбpoблeнoгo pi^oro - нa 17 тиc.т, мacлa вepшкoвoгo жиpнicтю дo 85% - нa 0,5 тиc.т, кopмiв гoтoвиx для ciльcькoгocпoдapcькиx твapин тa œ^^rai птицi - нa 80 тиат, фуп - нa 10 тиат. Boднoчac пpoти пoпe-peдньoгo poi<y змeншeнo випycк виpoбiв кoвбacниx нa 9 тиc.т, нaпiвфaбpикaтiв м'яcниx (включaючи з м'яca птицi) - нa 6 тиc. т. [6].
У лeгкiй пpoмиcлoвocтi тeмп pocтy пpoдyкцiï у гpyднi 2009 p. пpoти пoпepeдньoгo мicяця cтaнoвив 86,5%, зa 2009 p. пpoти 2008 p. - 82,4% (зa 11 мюя^в 2009 p. - 82,2%).
Taблиця 2. Bиpoбництвo ocнoвниx видiв пpoдyкцiï лeгкoï пpoмиcлoвocтi
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009 p. y % дo 2008 p.
2009 p. гpyдeнь 2009 p. 11. 2009 p. 12.2008p.
Бiлизнa пocтiльнa, тиc.шт. 215,8 12,5 17б,1 9б,9 49,9
Пaльтa, нaпiвпaльтa, нaкидки, плaщi, кypтки тeплi типу "пapки" чи "aляcки" тa виpoби aнaлoгiчнi жiнoчi тa дiвчaчi, тиc.шт. 84,9 0,7 б,7 20,0 8б,1
Жaкeти тa блeйзepи, пiджaки, кypтки типу rn^a^, джeмпepи тa виpoби aнaлoгiчнi жiнoчi тa дiвчaчi, тиc.шт. 108,5 15,5 124,0 118,3 114,7
Бpюки тa бpиджi чoлoвiчi тa xлoпчaчi, тиc.шт. 4,0 0,8 - 88,9 27,4
Бpюки тa бpиджi жiнoчi тa дiвчaчi, тиc.шт. 118,б 4,7 б2,7 41,2 82,5
Cyкнi тa capaфaни жiнoчi тa дiвчaчi, тиашт. 29,8 1,8 81,8 б9,2 87,4
Bзyття, тиc.пap 840,4 90,8 101,5 143,7 72,4
Пiдпpиeмcтвaми iз oбpoблeння дepeвини тa виpoбництвa виpoбiв iз нeï (кpiм мeблiв) y 2009 p. пopiвня-нo з пoпepeднiм poкoм виpoбництвo пpoдyкцiï змeншeнo нa 34,2 % [б].
У цeлюлoзнo-пaпepoвoмy виpoбництвi тeмп poCTy пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï зa 2009 p. пpoти вiдпoвiднoгo пepioдy пoпepeдньoгo poi<y cтaнoвив 91,9%, нa пiдпpиeмcтвax iз випycкy пaпepoвoï мacи, пaпepy, кapтoнy тa виpoбiв з ниx -101,7%.
У xiмiчнiй тa нaфтoxiмiчнiй пpoмиcлoвocтi пpoти 2008 p. cпocтepiгaлocь знижeння виpoбництвa пpoдyк-цй' нa 23,7%.
Taблиця 3. Bипycк oкpeмиx видiв пpoдyкцiï гaлyзi oбpoблeння дepeвини тэ виpoбництвa виpoбiв iз нeï (кpiм мeблiв)
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009 p. y % дo 2008 p.
2009 p. гpyдeнь 2009 p. лиcтoпaдa 2009 p. фудня 2008 p.
Дepeвинa, yздoвж poзпилянa чи poзкoлo-тa, зaвтoвшки бiльшe б мм, тиакуб. м 48,8 5,1 102,0 141,7 87,б
Biкнa, двepi, ïx paми тa пopoги, дepeв'янi, кв. м 1148б 1595 111,б 1б7,4 41,7
Taблиця 4. Bиpoбництвo oкpeмиx видiв xiмiчнoï тэ нaфтoxiмiчнoï пpoмиcлoвocтi
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009 p. y % дo 2008 p.
2009 p. 12. 2009 p. 11. 2009 p. 12. 2008 p.
Плacтмacи y пepвинниx фopмax, т 11724 1041 97,8 103,7 7б,9
tp06^, тpyби, шлaнги тa ф™нги жopcткi з пoлiмepiв eтилeнy, пpoпiлeнy, вiнiлxлopидy тa iншиx плacтмac, т 37б2 712 141,3 1б1,5 5б,5
Плити, лиcти, плiвкa, фoльгa i cтpiчки плacтмacoвi нeap-мoвaнi чи нeкoмбiнoвaнi з iншими мaтepiaлaми, т б584 515 91,8 109,8 75,0
У виpoбництвi iншoï нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï y 2009 p. тeмп pocтy пpoдyкцiï cтaнoвив б2,8%.
Taблиця б. Bиpoбництвo oкpeмиx видiв mrnoí нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009 p. y % дo 2008 p.
2009 p. 12. 2009 p. 11. 2009 p. 12.2008 p.
6мнocтi зi ocna для нaпoïв i xapчoвиx пpoдyктiв, млн.шт. 554,б 41,1 98,3 78,3 75,8
Öema кepaмiчнa нeвoгнeтpивкa бyдiвeльнa, млн.шт.ум. цв-гли 18,9 0,8 44,4 22,9 19,4
Блoки тa Mema з цeмeнтy, штyчнoгo кaмeню чи бeтoнy для бyдiвництвa, млн.шт.ум. ^гли 229,7 13,3 49,8 184,7 85,1
Eлeмeнти кoнcтpyкцiй збipнi для бyдiвництвa з цeмeнтy, бeтoнy чи штyчнoгo кaмeню, тиc.кyб. м 35,1 2,1 75,0 35,0 28,1
У мeтaлypгiйнoмy виpoбництвi тa виpoбництвi гoтoвиx мeтaлeвиx виpoбiв в гpyднi 2009 p. пpoти лиcтo-пaдa пoпepeдньoгo po!y виpoбництвo пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï змeншилocь нa 7,7%, зa 2009 p. пopiвнянo з 2008 p. - нa 2б,0% [б].
Taблиця б. Bиpoбництвo oкpeмиx видiв пpoдyкцiï xapaктepизyвaлocя тэкими дэними
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009p.y % дo 2008 p.
2009 p. 12.2009 p. 11.2009 p. 12.2008 p.
Bиpoби, oдepжaнi xoлoдним штaмпyвaнням i гнуттям, зi cтaлi нeлeгoвaнoï, т 20б33 1257 74,1 б3,9 б1,4
Peзepвyapи тa циcтepни мeтaлeвi мicткicтю пoнaд 300 л, т 145б 180 б5,5 151,3 94,4
^тли цeнтpaльнoгo oпaлeння, шт. 4113 232 б4,4 27,5 40,7
У мaшинoбyдyвaннi в фудш 2009 p. ^erc виpoбництвa пpoдyкцiï пpoти aнaлoгiчнoгo мicяця 2008 p. cтaнoвив 128,1%, зa peзyльтaтaми 2009 p. тeмп виpoбництвa в гaлyзi cтaнoвив 50,0%, (зa ciчeнь-лиcтoпaд пoпepeдньoгo poкy - 46,4%) у т.ч. нa пiдпpиeмcтвax з виpoбництвa eлeктpичниx мaшин ïa ycтaткyвaння -73,2% ^a ciчeнь-лиcтoпaд пoпepeдньoгo poкy - 69,7%).
Taблиця 7. Дaнi пpo дeякi види мaшинoбyдiвнoï пpoдyкцiï
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009 p. y % дo 2008 p.
2009 p. 12.2009 p. 11. 2009 p. 12.2008 p.
Eкcкaвaïopи, шт. 123 20 200,0 51,3 15,7
Anapaïypa eлeктpичнa виcoкoвoльïнa, шт. 16190 1428 58,9 175,0 76,5
Anapaïypa eлeктpичнa низькoвoльïнa, ïиc. шт. 15488,1 1402,5 100,5 127,4 92,2
Пpoвoди ïa кaбeлi eлeкïpичнi низькoвoльïнi нa нanpyгy дo 1000 B, км 40413 3623 96,6 170,7 67,2
Ha пiдпpиeмcтвax iз виpoбництвa ïa poзпoдiлeння eлeктpoeнepгiï тeмп виpoбництвa пpoдyкцiï зa 2009 p. cтaнoвив 94,5%. Зa пiдcyмкaми 2009 p. виpoблeнo 5644 мл^^т. гoдин eлeктpoeнepгiï, щo нa 256 млн.кBт .гoдин (нa 4,3%) мeншe, нiж зa тaкий œe пepioд пoпepeдньoгo poкy.
Taблиця 8. Iнфopмaцiя пpo виpoбництвo eлeктpoeнepгiï
Bиpoблeнo зэ Гpyдeнь 2009 p. y % дo 2009 p. y % дo 2008 p.
2009 p. 12. 2009 p. 11. 2009 p. 12. 2008 p.
Eлeкïpoeнepгiя, мл^^т/год 5644 564 114,4 105,2 95,7
Пpoмиcлoвими пiдпpиeмcтвaми oблacтi зa ciчeнь-лиcтoпaд 2009 p. peaлiзoвaнo пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï (po6iï, пocлyг) нa 20402,4 млн. фн. Haйбiльшa чacткa peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï пpипaдaлa нa пiдпpиeмcтвa пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi, y тому чиож iз виpoбництвa xapчoвиx пpoдyктiв i нaпoïв (33,4%), xiмiчнoï ïa нaфтoxiмiчнoï пpoмиcлoвocтi (10,3%), цeлюлoзнo-пaпepoвoгo виpoбництвa ïa видaвничoï дiяльнocтi (9,7%), iз виpoбництвa iншoï нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï пpoдyкцiï (7,0%), мeтaлypгiйнoгo виpoбництвa (5,8%), нaймeншa - нa пiдпpиeмcтвa дoбyвнoï пpoмиcлoвocтi (0,4%).
Taблиця 9. Oбcяги peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï (poбiт, пocлyг) зэ ocнoвними видэми пpoмиcлoвoï дiяльнocтi зэ ciчeнь-лиcтoпaд 2009 p.
Oбcяг peaлiзoвaнoï пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï po6^, пocлyг y вiдпycкниx цiнax пiдпpиeмcтв (бeз ПДB тэ эк-цизу) зэ ciчeнь-лиcтoпaд 2009 p. Дoвiдкoвo: crpy^ypa oбcя-гу peaлiзoвaнoï пpoмиcлo- boï пpoдyкцiï, бeз Bpax-увэння вapтocтi eлeктpoe-нepгil, гэзу тэ вoди, пpид-бэни\ для пepeпpoдaжy, %
ти^фн. y % дo Bcieï peaлi-зoвaнoï пpoдyкцiï
Пpoмиcлoвicть 20402373,7 100,0 100,0
Дoбyвнa ïa пepepoбнa npoмиcлoвicïь 15441422,7 75,7 83,6
Дoбyвнa npoмиcлoвicïь 83122,8 0,4 0,4
Пepepoбнa npoмиcлoвicïь 15358299,9 75,3 83,2
з нeï
Bиpoбництвo xapчoвиx npoдyкïiв, нanoïв ïa тютю-нoвиx виpoбiв 6810969,7 33,4 36,9
Лeгкa пpoмиcлoвicть 413906,5 2,0 2,2
Oбpoблeння дepeвини ïa виpoбництвo виpoбiв з дepeвини, кpiм мeблiв 43577,1 0,2 0,2
Цeлюлoзнo-пaпepoвe виpoбництвo; видaвничa дiяльнicïь 1975655,6 9,7 10,7
Xiмiчнa ïa нaфтoxiмiчнa npoмиcлoвicïь 2091636,6 10,3 11,3
Bиpoбництвo iншoï нeмeтaлeвoï мiнepaльнoï npo-дукцп 1429644,5 7,0 7,7
Meïaлypгiйнe виpoбництвo ïa виpoб-ництвo гото-виx мeтaлeвиx виpoбiв 1174939,6 5,8 6,4
Maшинoбyдyвaння 1141962,8 5,6 6,2
Bиpoбництвo ïa poзпoдiлeння eлeктpo-eнepгiï, ra-зу ïa вoди 4960951,0 24,3 16,4
Cepeд paйoнiв i мicт oблacтi нaйбiльший oбcяг peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï був у Oбyxiвcькoмy (15,2%), K^ eвo-Cвятoшинcькoмy (10,9), Бpoвapcькoмy (10,0) paйoнax ïa мЪ^ Цepквa (9,0%).
У cтpyктypi peaлiзoвaнoï пpoдyкцiï дoбyвнoï i пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi пopiвнянo з ciчнeм-лиcтoпaдoм 2008 p. cпocтepiгaлocя збiльшeння чacтки тoвapiв шиpoкoгo викopиcтaння ïa cиpoвиннoï пpoдyкцiï ^^no-
вщно на 3,5 та 2,1 % виробленоУ продукци) i скорочення частки швестицйноТ продукци та товар1в трива-лого використання (вщповщно на 4,2 та 1,4 виробленоУ продукцií).
Отже, виходячи з вищезазначеного ми можемо стверджувати, що економiчне зростання КиУвського ре-гiону розумieться як розширення масштабiв виробництва, збшьшення обсягу i якостi результатiв господар-ськоУ дiяльностi, нарощування можливостей використання людськоУ працi. Однак, оцiнка економiчного зростання повинна фунтуватись на аналiзi структури економiчного виробництва, виходячи з можливостей задоволення нових сусптьних потреб. Тому формування екологiчного сектора з виробництва еколопчно-чистоУ продукцií, засобiв очистки вiдходiв виробництва i захисту навколишнього середовища повинно бути одним з найважливших напрямiв структурно)' перебудови економки регiону.
За попередшми даними Головного управлiння статистики в Кшвсьюй областi у 2010 р. у пов^ряний ба-сейн регюну вiд стацiонарних джерел пiдприeмств, узятих на державний облк територiальними органами МЫприроди, надiйшло 98,4 тис.т забруднюючих речовин (без урахування викидiв дюксиду вуглецю), що на 3,5 тис.т, або на 3,4% менше, шж у 2009 р. 1з загально) кiлькостi забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, як належать до парникових газiв, становили вщповщно 7,3 тис.т та 0,2 тис.т. ^м того, за 2010 р. в атмосферу над^шло 8,1 млн.т дюксиду вуглецю (що на 0,3 млн.т, або на 3,6% бтьше, шж у 2009 р.), який також впливае на змту шмату [8].
У таблиц 10 показано пщприемства як е основними забруднювачами атмосферного повiтря КиУвсько-го регiону станом на перший квартал 2011 року.
Таблиця 10. Перелш пщприемств - основних забруднювач1в атмосфери вщ стацюнарних джерел забруднення [8]
Обсяги викид1в
т у % до 2009 р. у % до пщсумку
Киíвська область 98413,8 96,6 100,0
у тому чист
Трипiльська теплова електрична станция вiдкритого акцiонерного товари-ства "Державна енергогенеруюча компанiя Центренерго" 82867,1 107,8 84,2
Боярське лiнiйне виробниче управлiння мапстральних газопроводiв фiлiя управлiння магiстральних газопроводiв "Киíвтрансгаз" Державноí компа-нií "Укртрансгаз" 5394,9 х 5,5
Компресорна станцiя-35 "Ставищенська" Золотонiського лУйного вироб-ничого управлiння магiстральних газопроводiв фiлiя управлiння магi-стральних газопроводiв "Черкаситрансгаз" Державноí компанií "Укр-трансгаз" 1844,7 112,8 1,9
Вщкрите акцiонерне товариство "Гостомельський склозавод" 1014,2 98,3 1,0
Товариство з обмеженою вщповщальнютю "Комплекс Агромарс" 674,3 94,1 0,7
На думку дослiдника Т.В. Ревко, еколого-економiчна безпека розвитку водогосподарсько-мелюратив-ного комплексу е однieю iз найважливiших складових нацiональноí безпеки [9, с. 107].
Оцтка якостi поверхневих вод КиУвського регiону здiйснюeться на основi аналiзу iнформацií стосовно величин гiдрохiмiчних показникiв у порiвняннi з вщповщними значеннями Ух гранично - допустимих концен-трацiй (ГДК) та фоновими показниками.
За даними Дшпровського басейнового управлтня водних ресурсiв спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гiдpохiмiчними показниками проводились на 7 piчках КиУ'вського регюну (Тете-рiв, lpпiнь, Унава, Десна, Тpубiж, Недра, Рось) i КиУ'вському та Канiвському водосховищах. Вiдбip проб води проводився у 13 пунктах, 23 створах, 31 вертикалях.
У першому кварталi 2011 р. в^^чено забруднення: легкоокисними оргашчними речовинами по (БСК5) на рiвнi 1,0-1,3 гранично допустимо) концентраци (ГДК) на рiчках Унава у пунктi м. Фаств та Трубiж в райо-нi м. Переяслав-Хмельницький; азотом амошйним - 1,1-4,9 ГДК, фенолами - 1,0-6,0 ГДК в уах пунктах спо-стережень; азотом нiтритним - 1,0-1,3 ГДК на р. 1рпть у пункт с. Мостище, на р. Трубiж нижче м. Переяслав-Хмельницький, р. Недра - м. Березань, р. Рось - 1 км вище м. Бта Церква; нафтопродуктами - 1,0-2,0 ГДК - на рiчцi Унава - м.Фаств, р. Трубiж - 1 км нижче м. Переяслав-Хмельницький, р. Недра - м. Березань; спо-луками мщ - 1,4-5,0 ГДК, залiза загального - 1,1-2,8 ГДК - на рiчцi 1рпЫь у пункт с. Мостище, на р. Десна -с. Л^ки, на р. Рось - м. Бта Церква; сполуками цинку -1,0-2,7 ГДК, сполуками марганцю - 3,2-12,7 ГДК на рiчцi 1рпть - с. Мостище, на р. Унава - м. Фаств, на р. Десна - с. Л^ки, на р. Рось - м. Бта Церква; сполуками хрому шестивалентного - 2,2-11,8 ГДК в уах рiчках i пунктах, де проводились спостереження [8].
За Ышими iнгредieнтами перевищень ГДК не в^^чено. Поpiвняно з I кварталом 2010 р. у водi бшьшо-ст рiчок КиУвського регюну зменшились концентрацií сполук азоту штритного, фенолiв, сполук цинку, марганцю, у водi рiчок Унава, Десна, Рось (м. Бта Церква) - сполук мщ^ пщвищився вмiст нафтопродуклв у водi рiчок Унава, Трубiж (нижче м. Переяслав-Хмельницький), Недра, сполук м^ - у водi р. 1ртнь, сполук хрому шестивалентного - у рiчках Тетерiв, Унава [8].
У пepшoмy квapтaлi 2011 p. в ycix пунк^ Kиïвcькoгo вoдocxoвищa cпocтepiгaвcя пiдвищeний piвeнь зaбpyднeння вoди cпoлyкaми aзoтy aмoнiйнoгo нa piвнi 1,0-2,8 ГДK, фeнoлaми - 2,0-6,0 ГД^ cпoлyкaми мiдi - 1,2-5,6 ГД^ cпoлyкaми цинку - 1,2-2,8 ГД^ cпoлyкaми мapгaнцю - 9,0-18,5 ГД^ cпoлyкaми зaлiзa зaгaльнoгo - 3,1-7,3 ГДK, cпoлyкaми xpoмy шecтивaлeнтнoгo - 7,0-10,0 ГДK.
Пopiвнянo з I квapтaлoм 2010 p. змeншилиcь кoнцeнтpaцiï cпoлyк зaлiзa зaгaльнoгo ïa фeнoлiв в ycix пунк-ïax кoнтpoлю Kиïвcькoгo вoдocxoвищa, cпoлyк xpoмy шecтивaлeнтнoгo, aзoтy нiтpитнoгo - в paйoнi м. Чop-нoбиль; збiльшивcя вмicт cпoлyк цинку в ycix пунк^ вoдocxoвищa, cпoлyк мapгaнцю - у cтвopax м. Чopнo-биль ïa c. Cтpaxoлiccя, cпoлyк xpoмy шecтивaлeнтнoгo - в paйoнi ceл Cтpaxoлiccя ïa Hoвoпeтpiвцi. У ^шв-cькoмy вoдocxoвищi в paйoнi м. Kиïв вмicт poзчинeнoгo у вoдi киcню був в мeжax 7,36-9,18 мгO2/ куб. дм.
Пopiвнянo з I квapтaлoм 2010 p. в paйoнi мicтa Kиeвa змeншилacь зaбpyднeнicть вoди cпoлyкaми aзo-ту, цинку, мapгaнцю, зaлiзa зaгaльнoгo, xpoмy шecтивaлeнтнoгo.
Cлiд зayвaжити, щo пepeдyмoви для poзвиткy epoзiйниx пpoцeciв cтвopюe xapaктep викopиcтaння зe-мeль. Cepeд ocвoeниx зeмeль нaйбiльш cxильнi дo epoзiï opнi зeмлi, щo oбyмoвлeнo глибoкими, чacтo нeoбopoтними пepeтвopeннями pocлиннoгo i фyнтoвoгo пoкpивy в пpoцeci ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoб-ництвa [6].
Haйбiльш iнтeнcивнo epoзiйнi пpoцecи виpaжeнi нa пpaвoбepeжжi Днiпpa. Tyï ними oxoплeнo вiд 3070% ciльcькoгocпoдapcькиx угщь. Пiвнiчнa ïa cxiднa чacтини Kиïвcькoï oблacтi xapaктepизyютьcя нeзнaч-ним poзвиткoм epoзiйниx пpoцeciв, тут ними oxoплeнo дo 10% ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь. Ha вoдoдiль-ниx плocкиx дiлянкax ц пpoцecи пpaктичнo нe мaють poзвиткy a6o пpoявляeтьcя дyжe cлaбo. Уpaжeнicть ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь epoзieю нe пepeвищye 1% [6]. Cepeдньopiчний змив для opниx зeмeль Krne-cькoï oблacтi cтaнoвить 11,0 т/гa.
Cepeд гeнeтичниx гpyп гpyнтiв нaйбiльш epoдoвaнi чopнoзeми. Цe пoяcнюeтьcя iнтeнcивним ïx викopи-cтaнням ïa дaвнicтю ciльcькoгocпoдapcькoгo ocвoeння (тaблиця 11).
Знaчнy нeбeзпeкy для зeмeльниx yгiдь пpeдcтaвляють пpoцecи лiнiйнoï epoзiï ïa зв,язaнoгo з нeю яpoy-твopeння. Aктивaцiя яpyжнoï epoзiï oбyмoвлeнa aнтpoпoгeнним ocвoeнням тepитopiï, яте змiнилo лaнд-шaфт пiдвищeниx piвнинi зaгaльнi yмoви яpoyтвopeння. Зa дaними 2009 poкy нa тepитopiï oблacтi нapaxo-вyвaлиcь 5,3 тиc. Ta дiючиx яpiв i ïx aктивниx вiдвepшкiв. Haйбiльш гycтa яpyжнa мepeжa вiдмiчaeтьcя нa noáepexxi Kaнiвcькoгo вoдocxoвищa. Ha дiлянцi вiд Kиeвa дo c. Hoвi Бeзpaдичi гycтoтa яpyжнoï мepeжi cклaдae 0,7 км/ кв. км, вщ c. Tpипiлля дo м. Pжищeвa - 0,5 км/ кв. км, тут нa oкpeмиx дiлянкax гycтoтa яpyжнoï мepeжi дocягae 3 км/ кв. км, a щтьнють яpiв 12-15 шт.
Taблиця 11. Epoдoвaнicть ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь Kиïвcькoï oблacтi y poзpiзi гeнeтичниx типiв фунлв
Haймeнyвaння гeнeтичниx гpyп фунлв Зэгэльнэ плoщa, гэ Змитиж фунлв
ycьoгo У тому чиож
^86o cepeдньo cильнo
гэ % га % га % га %
Дepнoвo-niдзoлиcïi 261625 4688 1,8 4062 1,6 543 0,2 83 -
Cвiïлo-cipi ïa cipi 109175 10750 9,8 5854 5,4 2968 2,7 1928 1,7
Teмнo cipi i чopнoзeми oniдзoлeнi 162918 37503 23,0 23001 14,1 8422 5,2 6080 3,7
Чopнoзeми ïиnoвi 673741 92152 13,7 60552 9,0 21215 3,2 10385 1,5
Чopнoзeми нa nicкax 1365 737 54,1 629 46,1 54 4,0 54 4,0
Paзoм 602824 145830 24,2 94098 15,6 33202 5,5 18530 3,1
Taким чинoм, пpoблeмa epoзiï фун^в у Kиïвcькoмy peгioнi, як i в цшму в Укpaïнi, нe тiльки нe виpiшe-нa, aлe i дeщo зaгocтpилacя i ocoбливo цe вiдчyтнo в yмoвax eкoнoмiчнoï кpизи i peфopмyвaння зeмeль-ниx вiднocин [6].
Зa дaними Дepжeкoiнcпeкцiï нa тepитopiï Kиïвcькoгo peгioнy в I квapтaлi 2011 po^ виявлeнo 1 нecaнкцio-нoвaнe cмiттeзвaлищe в Бiлoцepкiвcькoмy paйoнi (ПOП "Aгpoфipмa Узинcькa"), зaгaльнoю плoщeю 48 кв. м, кpiм тoгo бyлo пepeвipeнo 12 дiючиx пoлiгoнiв з ниx 5 нe вiдпoвiдaють eкoлoгiчним i caнiтapним нopмaм.
Дepжaвнoю eкoлoгiчнoю iнcпeкцieю пepeвipeнo 230 пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiï ïa iншиx oб'eктiв, пpeд'яв-лeнo 1 пoзoв. Пpитягнyтo дo aдмiнicтpaтивнoï вiдпoвiдaльнocтi 306 ociá, нaклaдeнo штpaф нa cyмy - 13141 гpн., стягнуто iз зaгaльнoï cyми - 100725 фн., тимчacoвo зyпинeнo дiяльнicть 23 oá^!^.
Cтaнoм нa 01.04.2011 po^ нa тepитopiï Kиïвcькoï oблacтi oблiкoвyeтьcя 1667,8901 т. нeпpидaтниx дo ви-кopиcтaння пecтицидiв. Biдпoвiднo дo Пepeлiкy пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв нa 2011 pk, щo фiнaнcyютьcя зa paxyнoк гашт oблacнoгo фoндy oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa пepeдбaчeнo ф^н-cyвaння нa знeшкoджeння 140,613 т. нeпpидaтниx пecтицидiв [6].
Bимipювaння пoтyжнocтi eкcпoзицiйнoï дoзи гaммa-випpoмiнювaння у пoвiтpi пpoвoдитьcя нa 159 cïa-цioнapниx nocïax. Aнaлiз cepeдньoмicячнoï пoтyжнocтi eкcпoзицiйнoï дoзи у пoвiтpi пoкaзaв, щo пepeви-щeнь мiнiмaльнoгo piвня дiï (30 мкP/гoд), нe cпocтepiгaлocь. Зaфiкcoвaнi paзoвi мaкcимaльнi piвнi ПБД ïa-
кoж нe пepeвищyють ^oro piвня, oднaк Kиïвcькa oблacть зaлишaeтьcя зoнoю зaбpyднeння paдioaктивни-ми peчoвинaми внacлiдoк aвapiï нa Чopнoбильcькiй AEC.
Bиcнoвки. Aнaлiз eкoлoгo-eкoнoмiчнoï cитyaцiï Kиïвcькoгo peгioнy пiдвoдить дo виcнoвкy, щo нa ^o-гoднi cтyпiнь eкoлoгiчнoï бeзпeки e нaдзвичaйнo cклaдним тa нe oднoзнaчним. Bизнaчaльними eкoлoгiчни-ми пoкaзникaми-кpитepiями пopiвняння cyчacнoï eкoлoгo-eкoнoмiчнoï cитyaцiï, як peгioнy тaк i дepжaви в цiлoмy e: 1) стутнь eкoлoгiчнoï бeзпeки (зaгaльний piвeнь); 2) чacткa пpиpoдooxopoнниx витpaт; 3) ступть чиcтoти пoвiтpянoгo i вoднoгo бaceйнiв; 4) вeличинa paдioaктивнoгo фoнy; 5) кшькють peчoвин xiмiчнoгo пoxoджeння, внeceниx нa 1 гa кyльтивoвaниx зeмeль; б) cтyпiнь eкoлoгiчнocтi пpoдyктiв xapчyвaння; 7) чacткa лicoнacaджeнь дo зaгaльнoï плoщi; 8) чacткa eлeктpoeнepгiï, яга виpoбляeтьcя зa дoпoмoгoю era-лoгiчнo чиcтиx тexнoлoгiй (зa дoпoмoгoю eнepгiï coнця, вiтpy, вoди); 9) чacткa вiдxoдiв ocнoвнoгo виpoб-ництвa, як йдуть у пoвтopнy пepepoбкy; 10) стутнь yтилiзaцiï eкoлoгiчнo шкiдливиx вiдxoдiв [10, c. б].
Cлiд пiдкpecлити, щo ocнoвними шляxaми зaбeзпeчeння cтaлoгo eкoлoгo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, як pe-гюну тaк i дepжaви в цшму е:
- збaлaнcoвaний poзвитoк peгioнiв, cтвopeння peгioнaльниx кoмiтeтiв cтaлoгo poзвиткy мicт, paйoнiв, oблacтeй;
- змш пoлiтики викopиcтaння пpиpoдниx, тpyдoвиx тa iншиx pecypciв нaшoï дepжaви poзвинeнiшими кpaïнaми;
- poзвитoк виcoкoтexнoлoгiчниx виpoбництв;
- члeнcтвo Укpaïни у piзниx мiжнapoдниx eкoнoмiчниx тa пoлiтичниx opгaнiзaцiяx;
- yдocкoнaлeння eкoлoгiчнoгo зaкoнoдaвcтвa Укpaïни тa пpийняття Eкoлoгiчнoгo кoдeкcy;
- зaпpoвaджeння eкoлoгiчнoгo cтpaxyвaння;
- yдocкoнaлeння eкoнoмiчнoгo тa фiнaнcoвoгo мexaнiзмiв peaлiзaцiï нaцioнaльнoï eкoлoгo-eкoнoмiчнoï пoлiтики cтaлoгo poзвиткy;
- poзшиpeння eкoлoгiчнoï ocвiти;
- peaлiзaцiя пpoeктiв ocвoeння пpиpoдниx pecypciв зa yчacтю iнoзeмниx iнвecтopiв iз зacтocyвaнням пpиpoдooщaдниx тexнoлoгiй [3].
Ëixepaxypa
1. Цимбaлюк C.ß. Meтoдoлoгiя тa мeтoдикa eкoлoгo-eкoнoмiчнoï oцiнки впливу xiмiчнoï тa нaфтoxiмiчнoï пpoмиcлoвocтi нa нaвкoлишнe cepeдoвищe (нa пpиклaдi Kиïвcькoгo peгioнy): aвтopeф. диc. нa здoбyття нayк.o cтyпeня ^нд. eкoн. нayк: cпeц. 0S.0S.01 "Eкoнoмiкa пpиpoдoкopиcтyвaння i oxopoни нaвкoлишньoгo cepeдoвищa" У C.ß. Цимбaлюк. - K., 2000. - 19 c.
2. Eкocepeдoвищe i cyчacнicть. У S т. У C.I. Дopoгyнцoв, M.A. Xвecик, Л.M. Гopбaч тa iн. - T. S. Пpиpoд-нo-тexнoгeннa бeзпeкa: Moнoгpaфiя. - K.: Koндop, 200S. - 57в c.
3. Фeдyнь Ю.Б. Шляxи зaбeзпeчeння cтaлoгo eкoлoгo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy Укpaïни. У Ю.Б. Фeдyнь -[Eлeктpoнний Pecypc]. - Peжим дocтyпy: www.nbuv.gov.ua
4. Peгioнaльнa eкoнoмiкa: Haвчaльний пociбник У 3.O. Maнiв, I.M. Луцький, C.3. Maнiв. - Львiв: "Mamo-л!я 200в", 2009. - 63Sc.
5. Mapчeнкoв П.E. K вoпpocy o мexaнизмe фopмиpoвaния и фyнкциoниpoвaния экoлoгичecкoй экoнoми-ки У П.E. Mapчeнкoв ^Пpoблeмы coвpeмeннoй экoнoмики. - 2005. - №4(12). - C. 14.
в. Peгioнaльнa дoпoвiдь пpo cтaн нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa Kиïвcькoï oблacтi зa 2009 pk (ч.1). - [Eлeктpoнний Pecypc]. - Peжим дocтyпy... eco-kiev.com.ua.
7. Чepнюк Л.Г. Eкoнoмiкa тa poзвитoк peгioнiв (oблacтeй) Укpaïни. Haвчaльний пociбник. У Чepнюк Л.Г., Kлинoвий ñ.B. - Шв: ЦУЛ, 2002. - в44 c.
S. Miнicтepcтвo oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa Укpaïни ... [Eлeктpoнний Pecypc]: Cтaн дoвкiлля в Укpaïнi. Cтaн дoвкiлля в peгioнax нa 2009-2011 p. - Kapтoгpaфiчнa iнфopмaцiя ... - Peжим дocтy-пу: www.ecobank.org.ua.
9. Peвкo T. B. Eкoлoгo-eкoнoмiчнa бeзпeкa poзвиткy вoднoгo гocпoдapcтвa тa нaпpями ïï зaбeзпeчeння У T. B. Peвкo Eкoлoгiчний в^ник. - 2010. - № 2. - C. 107-112.
10. Kyльчицький ß.B. Цивiлiзaцiйний пiдxiд дo пopiвняння cyчacниx eкoлoгo-eкoнoмiчниx cиcтeм. У ß.B. Ky.льчицький ß.B. - [Eлeктpoнний Pecypc]. - Peжим дocтyпy: www.nbuv.gov.ua.
