CC BY
44
СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ
УДК 338.48 (477)
ДО ПИТАНИЯ ПРОБЛЕМ ЛЩЕНЗУВАННЯ ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
Туристична галузь завдяки стрiмким темпам зростання перетворилася на одну з важливих складових свiтовоi економки. Одним з основних дтових iнструментiв регулювання якостi послуг туристичного бiзнесу в крат е лщензування. Лщензування туристично'1' дiяльностi проводиться з метою забезпечення захисту прав i законних iнтересiв громадян, захисту навколишнього природного середовища, пiдвищення рiвня туристичного обслуговування. Вна^док введення в дiю Закону Украши «Про внесення змт до деяких законодавчих актiв Украти щодо обмеження державного регулювання господарсько'1' дiяльностi» було скасовано лщензування турагентсько'1' дiяльностi. Таким чином, у даний час лише один вид туристично'1' дiяльностi - туроператорська - пiдлягае лщензуванню в Украт. Варто вiдзначити, що професюнали туристичного бизнесу висловлюють доволi суперечливi думки щодо скасування лщензування турагентсько'1' дiяльностi в нашт краШ. Анализ даних за останнi роки свiдчить про сталу тенденцiю зменшення суб'ектiв туристичного ринку. Це пояснюеться деюлькома факторами: економiчною та полтичною кризою в УкраШ, зниженням платоспроможностi населення i т.д. Зважаючи на це, на сьогоднштй день не можливо об'ективно оцтювати ситуацт туристично'1' дiяльностi, а економiчнi прогнози 2011 р. про зростання кiлькостi турагенств тсля скасування лщензування турагентсько'1' дiяльностi не виправдалися. Для подальшого виходу туристично'1' галузi 1з кризи будуть потрiбнi тшьки яюст товари та послуги i питання лщензування знову стае актуальним. Таким чином, крата, яка мае намiр активно розвивати туризм, повинна проводити на державному рiвнi полтику пiдтримки iнтересiв туристiв та створення рiвних можливостей для туристичних пiдприемств, як 1'х обслуговують.
Ключовi слова: лщензування, туроператор, турагент, туристична дiяльнiсть.
Туристическая отрасль благодаря стремительным темпам роста превратилась в одну из важных составляющих мировой экономики. Одним из основных действенных инструментов регулирования качества услуг туристического бизнеса в стране является лицензирование. Лицензирование туристической деятельности проводится с целью обеспечения защиты прав и законных интересов граждан, защиты окружающей природной среды, повышения уровня туристического обслуживания. Вследствие введения в действие Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно ограничения государственного регулирования хозяйственной деятельности» было упразднено лицензирование турагентской деятельности. Таким образом, в данное время лишь один вид туристической деятельности -туроператорская - подлежит лицензированию в Украине. Следует отметить, что профессионалы туристического бизнеса высказывают довольно противоречивые мысли относительно отмены лицензирования турагентской деятельности в нашей стране. Анализ данных за последние годы свидетельствует о постоянной тенденции уменьшения субъектов туристического рынка. Это объясняется несколькими факторами: экономическим и политическим кризисом в Украине, снижением платежеспособности населения и т.д. Принимая во внимание это, на сегодняшний день не возможно объективно оценивать ситуацию туристической деятельности, а экономические прогнозы 2011 г. о росте количества турагенств после отмены лицензирования турагентской деятельности не
К ВОПРОСУ ПРОБЛЕМ ЛИЦЕНЗИРОВАНИЯ ТУРИСТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УКРАИНЕ
оправдались. Для дальнейшего выхода туристической области из кризиса потребуются качественные товары и услуги, и вопрос лицензирования снова становится актуальным. Таким образом, страна, которая имеет намерение активно развивать туризм, должна проводить на государственном уровне политику поддержки интересов туристов и создание равных возможностей для туристических предприятий, которые их обслуживают.
Ключевые слова: лицензирование, туроператор, турагент, туристическая деятельность.
N.A. VLASENKO
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0003-4137-6357 V.I. CHECHYNA
Kherson National Technical University
TO THE QUESTION OF LICENSING PROBLEMS TOURIST ACTIVITIES IN UKRAINE
The tourism industry, through to rapid growth, has become one of the important components of the global economy. One of the main effective tools for regulating the quality of tourism services in the country is licensing. Licensing of tourism activities is carried out in order to ensure the protection of the rights of tourists. The research activities within the framework of the Law of Ukraine "On Amending Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Restriction of State Regulation of Economic Activities" were abolished in relation to licensing of travel agencies. Thus, tour operator activity is subject to licensing in Ukraine. It should be noted conflicting thoughts regarding the abolition of licensing of travel agencies in our country. Data on the latest trends indicate the presence of constant subjects of the tourism market. This is due to low factors: the economic and political crisis in Ukraine, a decrease in the solvency of the population, etc. Most likely, objectively assess the situation of tourism activities, economic forecasts for 2011 on the growth of the number of travel agents after the cancellation of travel agency licensing. To further overcome the crisis, high-quality goods and services will be required, and the issue of licensing again becomes relevant. Thus, a country that intends to actively cooperate with tourism should provide support at the state level for the interests of tourists and create equal opportunities for tourism enterprises that serve them.
Keywords: licensing, tour operator, travel agent, tourist activity.
Постановка проблеми
Починаючи з середини 80-х рр. ХХ ст. туризм стае важливим сощальним i полгтичним явищем, вш ютотно впливае на сучасний свгтовий устрш, економ^ багатьох кра!н i репошв свиу. Туристична галузь завдяки стрiмким темпам зростання перетворилася на одну з важливих складових свгтово! економiки. Стабшьшсть туристичного ринку та професiоналiзм субекпв цього виду дiяльностi значною мiрою залежать ввд прийняття заходiв щодо забезпечення контролю та регулювання у сферi туризму на державному рiвнi. Одним iз дшових шструменпв у цьому е лщензування туристично! дiяльностi. Скасування процедури лщензування призводить до того, що на ринок туризму може бути допущений будь-який суб'ект щдприемницько! дiяльностi, перевiрити квалiфiкованiсть i порядшсть якого досить складно!. Враховуючи особливосл турпослуг на сьогодшшнш день актуальним е дослщження доцiльностi скасування обов'язкового лщензування турагенпв.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй Значним внеском у дослвдження теоретичних i практичних проблем якосп послуг у туристичнiй шдустри стали пращ вчених: О.В. Атлат, Т.А. Городш, С.Д. 1льенково!, В.1. Карсешна, В.Ф. Кифяк, П.Р. Пуцентейло, Х.Й. Роглева, 1.О. Сидоренко та ш. Серед зах1дних вчених висвiтлення цього питання зустрiчаеться в працях Дж. Кендемпаллi, Е. Лоуз, М. Мекаш, Дж. Москадо, К. Моук, Б. Предау, Б. А. Спаркс, та in Треба вiдмiтити, що зараз не багато авторiв присвячують сво! роботи питанням з лiцензування у сферi туризму. Серед науковцiв, як1 займаються дослiдженнями у визначенiй сферi можна назвати В.Ф. Кифяк, В.С.Сенiн, Ю. Рудяк, С.С. Галасюк. Тому дослвдження в цiй областi е актуальними.
Формулювання мети дослiдження Метою статп е дослiдження впливу скасування лщензування турагентсько! дiяльностi на ситуацiю, що склалась на ринку турпослуг Укра!ни.
Викладення основного матерiалу дослiдження В умовах глобалiзацi! ринк1в як1сть товарiв i послуг е не лише складовою конкурентоспроможностi, вона е необидною передумовою функцiонування пiдприемств та щлих кра!н. Одним з основних регуляторiв якостi послуг туристичного бiзнесу е лщензування. Лщензування турагентсько! дiяльностi проводиться з метою забезпечення захисту прав i законних штереав громадян, захисту навколишнього природного середовища, пiдвищення рiвня туристичного обслуговування.
Лщензування туристично1 дшльносп в Укрш'ш було започатковано з середини 1990-х рр. i зазнало великих 3mîh. Вперше туризм було включено до лщензшних видiв дiяльностi на пiдставi Закону Украши «Про тдприемництво», за умови якого лщензуванню пiдлягала будь-яка дiяльнiсть, пов'язана з наданням туристичних послуг; суб'ектами л1цензування при цьому вважались не лише фiрми-посередники, а й засоби розмщення, пiдприeмства харчування, транспортнi компанiï тощо. Протягом наступних рок1в в УкраМ л1цензувалися або окремi види туризму (iноземний, зарубiжний, внутрiшнiй, екскурсiйне обслуговування), або певш види дiяльностi (туроператорська та турагентська), що супроводжувалося затвердженням необх1дних нормативно-правових докуменпв. Однак у жовтнi 2010 р. законодавча база з лщензування у сферi туризму оновилася внаслвдок введення в дш Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо обмеження державного регулювання господарсько! дiяльностi» [1], зпдно з яким було скасовано лщензування турагентсько! дiяльностi. Таким чином, у даний час лише один вид туристично! дiяльностi - туроператорська - тдлягае л1цензуванню в Украшг Також слад зазначити, що у 2009 - 2010 рр. були внесет суттeвi змши в нормативно-правову базу з лiцензування господарсько! дiяльностi щодо спрощення умов ведення бiзнесу в Украïнi. Так, було скорочено пакет докуменпв, необх1дних для провадження дiяльностi у сферi туризму, встановлено необмежений термш дiï туроператорсько1' та турагентсько1' лiцензiï та визначено суму одноразово1' оплати за ïï видачу [2].
Варто ввдзначити, що професюнали туристичного бiзнесу висловлюють довол1 суперечливi думки щодо скасування лiцензування турагентсько1' дiяльностi в Украïнi. Прихильники скасування цieï норми ввдзначають, що процедура лщензування носить формальний характер, не слугуе гарантieю сумлiнноï роботи турагентств i не виключае появу фiрм-одноденок. Представники протилежно1' точки зору стверджують, що скасування лiцензування турагентсько1' дiяльностi приводить до зростання кiлькостi турагентств з непрофесшним веденням бiзнесу, проявами шахрайства. При цьому, незважаючи на рiзнi точки зору, усi опоненти мають спiльну думку, що проваджувати дiяльнiсть турагентам стае складнiше, тому що туроператор може висувати власш вимоги щодо шдвищення обсягiв продажу 1'хшх турпродуктiв, встановлення бiльш низького розмiру комiсiйноï винагороди й вщдалення термiнiв ïï виплати та iншi [3].
З iншого боку, непрофесшне ведення туристичного бiзнесу ставить щд загрозу ввдношення з фiрмами-партнерами, багато з яких е iноземними. Дiяльнiсть недобросовiсних туристичних тдприемств зрештою обертаеться значними фшансовими втратами та збитками для приймаючих компанiй багатьох краш. Як наслiдок - постраждал1 фiрми або не можуть далi продовжувати свою дiяльнiсть i розоряються, або сходять з даного туристичного ринку, що негативно ввдбиваеться на його iмiджi [4].
Мiжнародний досввд показуе, що провiднi туристичнi краши використовують рiзнi пiдходи до лщензування у сферi туризму - ввд установлення жорстких командно-адмiнiстративних методiв державного контролю за дiяльнiстю лiцензiатiв у туристичнш галузi до обмежень у провадженш тiльки одного виду туризму. Так, наприклад, у Малайзiï, яка знаходиться на 9-му мющ в рейтингу з вЧзного туризму серед 218 туристичних риншв свiту, туристичну пол1тику держави визначае спецiально створене Шшстерство туризму, пiд юрисдикцiею якого знаходиться Нацюнальний вiддiл лiцензування, який володiе широкими повноваженнями, аж до визначення оптимальноï' кiлькостi пiдприемств, дшчих у сферi туризму. Згвдно iз Законом «Про туризм», у Малайзп тдлягае лiцензуванню дiяльнiсть, здiйснювана туроператорами, турагентами, засобами розмiщення, пiдприемствами харчування, транспортними компанiями, установами по шдготовщ кадрiв для сфери туризму, фахiвцями туристичного супроводу тощо. Таким чином, у данш краш л1цензування включае органiзацiю державного контролю не тшьки за посередницькою дiяльнiстю в сферi туризму, але й за роботою контрагенпв, як1 е первинними виробниками туристичних послуг [5].
Державне регулювання туристичноï дiяльностi у Францiï' (1 мюце з в'ïзного туризму) здшснюеться Мiнiстерством економiки, промисловостi та зайнятосл, у рамках якого створено Агентство по туристичному розвитку «Atout France» з покладанням на нього функцп л1цензування у сферi туризму та ведення единого реестру туристичних фiрм [6]. Зпдно iз законодавством Францп лiцензуванню п1длягае дiяльнiсть юридичних i фiзичних осiб-пiдприемцiв, як1: комплектують i реал1зують груповi й iндивiдуальнi тури; здшснюють посередництво при продажi окремих послуг, що надаються пiд час туристичноï подороже; реал1зують послуги, пов'язаш з прийомом туристiв; надають послуги iз проведения ярмарк1в, виставок, конференцш та iнших подiбних заходiв, яш мають вiдношення до провадження дiяльностi у сферi туризму.
На вiдмiну в1д лiцензiйних умов, прийнятих у Малайзи, зг1дно з французьким законодавством, суб'ектами лщензування у сферi туризму не можуть бути юридичш та фiзичнi особи, що реалiзують послуги, первинними виробниками яких вони е; особи, яш займаються продажом квитшв на окремi види транспорту вщ iменi одного або дек1лькох перевiзникiв; особи, як1 здiйснюють продаж послуг за цшою, яку вони за них заплатили (тобто яш не мають економiчноï' вигоди в1д проведеноï операцiï) [6].
Iншi вимоги до лщензування у сферi туризму застосовуються у Великш Британп (6 мюце з в'!зного туризму), де центральним органом виконавчо! влади в туризмi виступае Мiнiстерство культури, засобiв масово! шформаци та спорту, в рамках якого дiе «Visiffiritain». Слiд вiдмiтити, що ця нацюнальна туристична адмiнiстрацiя (НТА) мае змшане фшансування: близько двох третин li бюджету складають кошти, одержуванi вщ держави, iнша третина надходить вщ комерцшно! дiяльностi - наприклад, за рахунок бронювання туристичних послуг на глобальних 1нтернет-сайтах ще! оргашзацп, а також ввд продажу карт, пупвнишв, сувенiрiв. Варто пiдкреслити, що дана державно-приватна структура вибудовуе довгострокове стратепчне партнерство iз британським туристичним бiзнесом, найкрупнiшi представники якого входять у Раду директорiв «Visiffiritain».
Переважна б№шють туристичних компанiй Велико1 Британп мають лiцензiю за назвою «ATOL» (Air Travel Organisers' Licensing) - документ, що видаеться Управлшням цивтно! аыаци (Civil Aviation Authority - CAA) для оргашзацп авiатурiв. Лiцензiя «ATOL» являе собою фшансову схему захисту авiатуристiв, у тому числi й ввд банкрутства турфiрми, яка дозволяе повернути туристам грошi за недоотримаш послуги та з мiнiмальними затримками повернути !х на батькiвщину. При данш схемi власники лiцензii вносять певну суму коштiв за кожного кшента для створення гарантiйного фонду, який знаходиться у трастовому управлшш CAA, що забезпечуе необхiднi компенсацп у разi фiнансовоi неспроможностi туристично1 компанй' - власника лiцензii. Членсьш внески для турфiрм становлять 10% вщ !х рiчного обороту. Крiм того, компанй' повиннi вiдкрити рахунок у банку й тримати на ньому не менш 5% обггових коштiв. Слiд зазначити, що лщензшна практика, яка склалася у Великш Британп, мае низку особливостей у порiвняннi з iншими кранами:
- органом лщензування виступае Управлшня цившьно! авiацii, а не центральний орган виконавчо1 влади у сферi туризму;
- лщензуванню пiдлягае дiяльнiсть туроператорiв, що створюють зарубiжнi тури з використанням авiатранспорту (для органiзацii турiв iз внутрiшнiми авiаперельотами i по1здок за кордон з використанням морського або наземного видiв транспорту одержувати лiцензiю не потрiбно);
- турагентам, якi реалiзують тури лiцензованих туроператорiв, лiцензiя «ATOL» необов'язкова, однак при сшвробггнищга з постачальниками з-за кордону, що не тдпорядковуються британським законам, дилери повинш мати подiбний документ;
- дiя лiцензii «ATOL» не поширюеться на туристiв, якi купують авiаквитки саме в авiакомпанii, тобто без допомоги туристичних фiрм, що е ютотним недолiком дано! системи захисту споживачiв [7].
Частина кра1н свiту не запроваджуе лщензування у сферi туризму зовсiм, проте, встановлюють конкретнi правила фiнансовоi ввдповвдальносп турфiрм перед клiентами. В Укра!ш, як вiдомо, обов'язок здiйснити фшансове забезпечення (у виглядi гарантй' банку або шшо! кредитно! установи) розповсюджуеться як на туроператорiв, так i на турагенпв. Гарантiйним випадком вважаеться сукупнiсть двох причин: виникнення обставин неплатоспроможносп туроператора (турагента) чи порушення процесу про визнання його банкрутом, а також невиконання ним сво1х договiрних зобов'язань перед туристами. Шшмальний розмiр фiнансового забезпечення мае становити суму, еквiвалентну не менше, шж € 2000 - для турагенпв, € 20000 - для туроператорiв та € 10000 - для туроператорiв, якi надають послуги виключно з внутрiшнього i в'!зного туризму. Однак даш суми фiнансових гарантш не вiдповiдають масштабам дiяльностi певних туроператорiв, особливо великих. Крiм того, зпдно з укра!нським законодавством, туроператори у випадках виникнення обставин свое1 неплатоспроможностi чи внаслiдок невиконання договiрних зобов'язань перед туристами, пов'язаних з ненаданням послуг, мають право розрахуватися з ними сумою фiнансовоi гарантй тшьки в li межах; у разi перевищення суми вимог туриспв над розмiром фiнгарантii задоволення вимог турислв здiйснюватиметься пропорцiйно - тобто турфiрми можуть не компенсувати збитки споживачам туристичного продукту в повному обсязi [8]. Таким чином, в Укра!ш сума фiнгарантii турфiрм не залежить вiд обсягiв реалiзацii !х турпослуг та турпродуктiв, що суттево заважае реальному захисту прав та штереав укра!нських туристiв.
При дослщженш мiжнародного досвiду забезпечення фiнансовоi вщповвдальносп туристичних фiрм були виявленi певш особливостi запровадження цього механiзму по окремих крашах свiту. Так, наприклад, кожна малайзiйська турфiрма повинна мати документ про фшансову гарантш, сума яко! залежить ввд двох факторiв - мiсця розташування офiсу та виду дiяльностi (органiзацiя внутрiшнього туризму, ви!зного туризму або продаж квитшв на усi види транспорту) [5].
Варто зазначити, що серед професiоналiв турбiзнесу Укра!ни також повстають питання про надання турфiрмами, зокрема, турагентами, якi позбавилися лiцензування свое! дiяльностi, додаткових фiнансових гарантiй, наприклад, шляхом внесення турагентом певно! суми на спещальний рахунок туроператора. Керiвники багатьох туристичних шдприемств погоджуються з тим, що вам учасникам ринку необхвдно прийти до взаеморозумiння та розробити основи едино! системи саморегулювання в галузi туризму, що не суперечить чинному законодавству Укра!ни [5].
В нашш краiнi зараз дiють дешлька об'еднань суб'ектiв туристично! дiяльностi, найб№ш потужними серед яких е «Туристична асощащя Укра!ни» («ТАУ»), «Асоцiацiя лiдерiв турбiзнесу
Укра!ни» («АЛТУ»), «Всеукра!нська асоцiацiя TyponeparopiB Укра!ни», «Союз професiоналiв туристично! дiяльностi».
«ТАУ», яка дie в УкраМ з 1998 р., об'еднуе понад 350 провiдних туристичних шдприемств, серед яких е тyрфiрми, готельнi комплекси, aвiaкомпaнi!, нaвчaльнi заклади, спецiaлiзовaнi засоби масово! шформацп, сaнaторно-кyрортнi заклади, громадсьш оргашзацп, що репрезентують практично ва регiони нашо! держави, а також окремi iноземнi тyристичнi компанп з Росп, Польщi, США. Асоцiaцiею «ТАУ» впроваджуеться Всеукра!нська туристична професiйнa програма «Кришталевий лелека», за умови яко! «крaщi пiдприемствa туристично! та сум1жних галузей, !х прaцiвники, а також п, хто розробляе стрaтегiю розвитку туризму, шформуе про тyристичнi можливосп Укра!ни та пропагуе вiтчизняний туризм, вщзначаються нагородами за результатами щорiчних конкyрсiв» [9].
Асоцiaцiя «АЛТУ», створена проввдними туроператорами Укра!ни у 2007 р. як професшне об'еднання сyб'ектiв туристично! дiяльностi, розробила власну систему «Знак якостi АЛТУ», що передбачае встановлення вимог для тyрфiрм щодо захисту прав тyристiв i спрямована на полiпшення якостi надання туристичних послуг [10]. «Спiлкa професiонaлiв туристично! дiяльностi», який з 2010 р. об'еднуе б™ 80 турагенпв, пропонуе в умовах дерегyляцi! ринку введення системи професшно! aтестaцi! робггнишв тyрфiрм, яка повинна здiйснювaтись незалежними структурами.
Крiм профiльних aсоцiaцiй в Укра!ш отримують розповсюдження туроператорськ1 та турагентсьш мережi. Так, наприклад, у 2009 р. на укра!нський туристичний ринок yвiйшлa компaнiя «Ти1-Укра!на», яка входить до системи «TUI» (Touristic Union International) - провiдного туроператора не пльки Нiмеччини, але й уае! £вропи. Слiд зазначити, що на вiдмiнy вiд Укра!ни, де застосовуеться виключнють туроператорсько! дiяльностi, принцип роботи уах нiмецьких концернiв, яш займаються туризмом, полягае у наявносп власно! aвiaкомпaнi!, власно! системи зaсобiв розмiщення i транспорту. Усе це дае !м змогу концентрувати свою дiяльнiсть i надавати клiентaм повний пакет послуг. Так, туроператор «TUI» дiе у 180 кра!нах свиу, обслуговуючи понад 30 млн ктенттв щорiчно, володiе 261 готелем на 170 тис. тсць, мае 143 лижи i приблизно 3500 роздрiбних мaгaзинiв по Gвропi. Корпорaцiя «TUI» забезпечуе працевлаштуванням 49 тис. спiвробiтникiв по всiх континентах, у тому числ й в УкраМ [11].
Варто ввдштити, що протягом останшх рокiв в Укрa!нi спостерiгaеться постшна реоргaнiзaцiя вiдомств, на якi покладено функцп yпрaвлiння сферою туризму. Так, туристична галузь нашо! кра!ни за перюд з 1991 по 2011 роки перетерпша вiсiм основних змш оргaнiв, вiдповiдaльних за !! розвиток, - ввд четверто! моделi, яка характеризуеться ввдсутшстю центрального органу виконавчо! влади у сферi туризму, та третьо! моделi (НТА при yрядi держави) до друго!, коли туристична галузь входила до складу Мшстерства культури i туризму. Внaслiдок адмшютративно! реформи в Укрa!нi, починаючи з грудня 2010 р. сфера туризму тдпорядкована Мiнiстерствy iнфрaстрyктyри, в рамках якого дiе Державне агентство Укра!ни з туризму i кyрортiв [12], але шформац!я, яка представлена на офщшному сaйтi центрального органу виконавчо! влади, не дозволяе зробити висновки про розвиток туризму в державг
1400-1
1350-"
я н 1300-'
о h4
О
03 ft 1250-'
Е?
л
н о 1200-'
'3 л
1150-"
1100-'
1050--
2011 2016 2017
Роки
2018
Рис. 1. Динамша змши кшькосл суб'екпв турдiяльностi в УкраТш, в iiopiBiiuiiiii з 2011 р., од.
В робоп було проведено дослвдження змши кшькосп суб'екпв туристично! дiяльностi з часу скасування лiцензування ( рис.1). Даш наведеш на рис. 1 сввдчать про те, що 2011 р. характеризувався найбiльшою к1льк1стю турагенпв на Укра!нському ринку, яка склала - 1395, а частка турагенстько! дiяльностi у загальнiй кiлькостi у 2016 р. знизилася на 12%, 2017 р. на 12,4%, 2018 р. на 16% суб'екпв туристичного ринку, тобто спостертаеться стаб№на тенденщя до зниження кiлькостi суб'ектiв. Це пояснюеться дешлькома факторами: економiчною та полпичною кризою в Украíнi, зниженням платоспроможностi населения i т.д. Зважаючи на це, на сьогоднiшнiй день не можливо об'ективно оцiнювати ситуацш туристично! дiяльностi, а економiчнi прогнози 2011 р. про зростання шлькосп турагенств пiсля скасування лiцензувания турагентсько! дiяльностi не виправдалися.
На сьогодшшнш день турагенти мають право реалiзувати туристичний продукт та туристичнi послуги тiльки на пiдставi посередницького договору. Причому згiдно зi ст. 5 Закону № 324/95 права та обов'язки, вщповщальшсть сторiн та iншi умови договору м1ж туроператором i турагентом визначаються вiдповiдно до загальних положень про агентський договiр, якщо iнше не передбачено договором, укладеним м1ж ними, а також цим Законом.
У взаеминах з шшими суб'ектами туристично! дiяльностi турагент може використовувати iншi види посередницьких договорiв, зокрема договори доручення або комюи.
Стосовно турагента нормативнi акти не мютять умови про те, що турагентська дiяльнiсть е виключним видом дiяльностi, тому, турагент може здшснювати й iншi дозволенi види дiяльностi.
Слiд визначити зростання попиту на турпродукт в останнi роки. Так зпдно даних табл. 1 украшщ в основному подорожують у Свропу. В 2019 роцi укра!нцi витратили за кордоном 8,5 млрд доларiв. За даними статистики Нацiонального банку Укра!ни обсяг iмпорту по статп «ПодорожЪ> за 2019 р. склав 8,552 млрд. доларiв, що на 8,3% бтше, нiж за 2018 р. Укра!нщ витратили в кра!нах Свропейського союзу 6,301 млрд. доларiв, що на 5,4% бiльше, нгж рiк тому. НБУ наводить даш Держмитслужби, згiдно з якими за кордон в 2019 р. ви!жджали 29,346 млн. громадян Укра!ни, в'!жджали - 13,703 млн. iноземних громадян. При цьому витрати iноземних туриспв в Укра!нi за 2019 р. склали 1,620 млрд доларiв, що на 12,1% бшьше, нiж рж тому [13].
Однак в русл останнiх подiй галузь зазнала катастрофiчного падiния попиту на послуги у всьому свiтi. Але, як сввдчить iсторiя, за провалом обов'язково знову прийде пiдйом (так, наприклад, тсля епiдемií чуми в Gвропi почався Ренесанс). Можна спрогнозувати - щоб перезавантажитися будуть потрiбнi позитивнi емоци i туризм знову ввдродиться. Але для виходу iз кризи як школи будуть потрiбнi тiльки яшсш товари та послуги i питания лщензування знову стане актуальним. Таким чином, кра!на, яка мае намiр активно розвивати туризм, повинна проводити на державному рiвнi полiтику тдтримки iнтересiв туристiв та створення рiвних можливостей для туристичних пiдприемств, яш !х обслуговують.
Таблиця 1
Експорт-iмпорт послуг за статтею «ПодорожЬ» (за групами кра'м), млн. дол._
Експорт-iмпорт послуг 2018 рж 2019 рк Темпи приросту, %
Експо рт
Всього 1445 1620 12,1
В тому числт Кра!ни СНД 580 635 9,5
З них: Росшська Федерацiя 228 275 20,6
Iншi кра!ни свiту 865 985 13,9
З них: Кра!ни £С 540 623 15,4
1мпорт
Всього 7899 8552 8,3
В тому числт Кра!ни СНД 848 884 4,2
З них: Росшська Федеращя 698 756 8,3
Iншi кра!ни свиу 7051 7668 8,8
З них: Кра!ни £С 5978 6301 5,4
Сальдо -6454 -6932 7,4
Висновки
На шдстаи вивчення досв1ду лiцензувания туристично! дiяльностi було встановлено, що доцшьно здiйснити такi заходи, спрямованi на вдосконалення туристично! полiтики Укра!ни: запровадити на законодавчому рiвнi альтернативний мехашзм захисту прав споживачiв та партнерiв по
6i3Hecy, наприклад, шляхом формування державного реестру суб'екпв туристично1' дiяльностi для обов'язкового внесения до нього даних про турагенпв; стимулювати створення громадських оргашзацш, як1 об'еднували б тyроператорiв та турагенпв, спроможних впливати на розвиток туристичного бiзнесy; проводити постiйний обмш досвiдом з iншими кранами i3 актуальних для Украши питань щодо л1цензування туристично! дiяльностi, фiнансового гарантування вiдповiдальностi сyб'ектiв туристичного шдприемництва, провадження стандартизацiï й сертифiкацiï у сферi туризму, удосконалення механiзмy державного регулювання туристично! галyзi.
Список використаиоТ лггератури
1. Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв Украши щодо обмеження державного регулювання господарсько! дiяльностi: Закон Украши вiд 19 жовтня 2010 р. // Урядовий кур'ер. -2010. - №214.
2. Про внесення змiн до деяких закошв Украши щодо спрощення умов ведення бiзнесy в Укрш'ш: Закон Украши вiд 15 грудня 2009 р. // Ввдомосп Верховно! Ради Украши. - 2010. - №9.
3. Новини тyрбiзнесy. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://novosti-turbiznesa.info/article.
4. Зайцева О.1. Використання шструментарш маркетингу вражень в iндyстрiï гостинносп / О.1. Зайцева, А.М. Фурсов // Вюник Хмельницького нацiонального ушверситету. - Серiя «Економiчнi науки». - 2019, № 3. - С. 86-90
5. Мшютерство туризму Малайзп. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.tourism.gov.my
6. Мшютерство економши, промисловосп i зайнятостi Францiï. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.tourisme.gouv.fr
7. Мшютерство культури, засобiв масово1' iнформацiï та спорту Велико1' Британiï. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.culture.gov.uk
8. Лщензшш умови провадження туроператорсько1' та турагентсько1' дiяльностi: Наказ Державного комiтетy Украши з питань регуляторно1' полiтики та шдприемництва та Мiнiстерства культури i туризму Украши ввд 11 вересня 2007 р. // Офщшний вiсник Украши. - 2007. - № 74.
9. Туристична асощащя Украши - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.tau.org.ua
10. Асоцiацiя лiдерiв тyрбiзнесy Украïни. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://altu.com.ua
11. Туристичний оператор «TUI Украша». - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://corp.tui.ua
12. Галасюк С. С. Стандартизащя, сертифiкацiя туристичних послуг та лiцензyвання туристично1' дiяльностi: навчальний посiбник / С. С. Галасюк. - Одеса: Астропринт, 2011. - 208 с.
13. Новини РБК-Украина. - [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.rbc.ua/rus/news/nbu-nazval-summu-dokrizisnyh-rashodov-ukraintsev-1585668667.html
References
1. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo obmezhennia derzhavnoho rehuliuvannia hospodarskoi diialnosti: Zakon Ukrainy vid 19 zhovtnia 2010 r. // Uriadovyi kurier. -2010. - №214.
2. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo sproshchennia umov vedennia biznesu v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 15 hrudnia 2009 r. // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. - 2010. - №9.
3. Novyny turbiznesu. - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://novosti-turbiznesa.info/article.
4. Zaitseva O.I. Vykorystannia instrumentariiu marketynhu vrazhen v industrii hostynnosti / O.I. Zaitseva, A.M. Fursov // Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. - Seriia «Ekonomichni nauky». -2019, № 3. - S. 86-90
5. Ministerstvo turyzmu Malaizii. - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://www.tourism.gov.my
6. Ministerstvo ekonomiky, promyslovosti i zainiatosti Frantsii. - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://www.tourisme.gouv.fr
7. Ministerstvo kultury, zasobiv masovoi informatsii ta sportu Velykoi Brytanii. - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://www.culture.gov.uk
8. Litsenziini umovy provadzhennia turoperatorskoi ta turahentskoi diialnosti: Nakaz Derzhavnoho komitetu Ukrainy z pytan rehuliatornoi polityky ta pidpryiemnytstva ta Ministerstva kultury i turyzmu Ukrainy vid 11 veresnia 2007 r. // Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. - 2007. - № 74.
9. Turystychna asotsiatsiia Ukrainy - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://www.tau.org.ua
10. Asotsiatsiia lideriv turbiznesu Ukrainy. - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://altu.com.ua
11. Turystychnyi operator «TUI Ukraina». - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: http://corp.tui.ua
12. Halasiuk S. S. Standartyzatsiia, sertyfikatsiia turystychnykh posluh ta litsenzuvannia turystychnoi diialnosti: navchalnyi posibnyk / S. S. Halasiuk. - Odesa: Astroprynt, 2011. - 208 s.
13. Novyny RBK-Ukrayna. - [Elektronnyi resurs] / Rezhym dostupu: https://www.rbc.ua/rus/news/nbu-nazval-summu-dokrizisnyh-rashodov-ukraintsev-1585668667.html
