CC BY
9
ment of the Economic Security of Transport Systems of Regions of Ukraine]. Naukovyi visnyk Mizhnarod-noho humanitarnoho universytetu. Seriia «Ekonomika i menedzhment», no. 20 (2016): 60-63.
Kudriavtsev, V. M. "Priorytetni napriamky rozvytku av-totransportnoi haluzi z pozytsii zabezpechennia in-vestytsiinoi bezpeky" [Priority Directions of Development of Transportation Branch From the Point of View of Ensuring its Investment Security]. Biznes Inform. 2013. https://www.business-inform.net/export_pdf/ business-inform-2013-4_0-pages-228_232.pdf
Pushkar, T. A., and Kozin, O. Ye. "Kontseptualni pidkhody do pytan ekonomichnoi bezpeky avtotransportnoho kompleksu rehionu" [Conceptual Approaches to Questions of Economic Security of Motor Transport
Complex of Region]. Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva, no. 2 (2016): 146-154.
Pushkar, T. A., and Zhovtiak, H. A. "Aktualni tendentsii ta perspektyvy rozvytku avtomobilnoho transportu skh-idnykh rehioniv Ukrainy" [Actual Tendencies and Prospects of Development of Motor Transport of East Regions of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, no. 8 (2013): 56-59.
Sadlovska, I. "Priorytety reformuvannia ta modernizatsii transportnoi infrastruktury ta dorozhnoho kompleksu v Ukraini" [Priorities of Reforming and Modernization of Transport Infrastructure and Road Complex in Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho universytetu transportu. Seriia «Ekonomika i upravlinnia», no. 30 (2014): 21-31.
УДК 338.484 JEL: L83; R19; Z32
ДЕЯК1АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 РЕГ1ОНУ
®2020 САРК1СЯН Г. 0.
УДК 338.484 JEL: L83; R19; Z32
Сарккян Г. О. Деяк аспекти регулювання туристично! галузi perioHy
Туристична дшльтсть е важливим сегментом збагачення держави та регюшв, зд'шснюючи в основному мультиплкативний ефект на Bci ¡нш1 гапуз\ та сфери дiяльнюcтi. Ознакою розвинених краш £вропи та свту залишаеться високий рiвень в'дв'дування та визнання мiжнарюдними вiд-в'дувачами принад iкультурно-рекреацшних видовищ. На жаль, украшська туршдустр'я знаходиться в недостатнш стаднсвого визнання. Мета статтi полягае дотджент важливих аспект'в щодо регулювання туристичноi галузiрегону. Розглянуто туристичну галузь крани як таку, що потребуе переформатування регулюючих процеав на рзнихр'внях свого функцюнування; здшснено мотторинг основних нормативно-правових документ'в, як! забезпечують д'тльтсть национального та регонального туристичного ринюв; констатовано ¡х недосконалкть стосовно су-часних мiжнародних туристичних потоюв; запропоновано певт аспекти по 1'х удосконаленню. З огляду на недосконалкть нормативно-правового забезпечення, регулююч процеси, на нашу думку, в Законi Украни «Про туризм» шд вдосконалити, зокрема в частин того, що закон штучно створюе умови для монополИ туристичноi галузi та надм'рного втручання держави в туристичну д'тльтсть. Конкретизовано функцЮнальнi обов'язки регулюючих установ на рзних р'внях, доведено отримання синергетичного ефекту в результат'! ¡х взаемоди та консол'даци. Розглянуто практику заруб'жних краш стосовно формування так званих регональних туристичних корпорацй, якi синтезують р'вн види туризму, узгоджують iнфюрмацiйний супров'д пропозицП туристичних послуг, формують конкурентне цноутворення. Згруповано зазначен крани за ефектившстю регулюючих процеав туристичного ринку за трьома моделями. Запропоновано ряд напрямiв щодо покращення регулюючих процеав туристичних ринш
Кпючов'1 слова: туристичний ринок, туристичний пот'ж, рег'юнальна полтика, туристична шдустр'я, м'жнароднерегулювання. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-83-87 Ббл.: 11.
Саршсян Ганна ОвсеЫвна - кандидат техн'мних наук, доцент, декан факультету технологи вина та туристичного бiзнеcу, Одеська нацональна
академiя харчових технологш (вул. Канатна, 112, Одеса, 65039, Укрална)
E-mail: volodymyr@wiktoriya.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7362-3637
Researcher ID: https://publons.com/researcher/D-7283-2018/
UDC 338.484 JEL: L83; R19; Z32
Sarkisian G. O. Some Aspects of the Regulation of the Tourism Industry in the Region
Tourism is an important segment of the enrichment of the State and regions, having mainly a multiplier effect on all other industries and spheres of activity. A sign of the developed countries of Europe and the world remains the high level of visiting and recognition by international visitors of attractions and cultural and recreational spectacles. Unfortunately, Ukrainian industry is at the stage of its insufficient recognition. The purpose of the article is to study important aspects of the regulation of the tourism industry in the region. The article considers the tourism industry of the country as one that requires reformatting of regulatory processes at different levels of its own functioning, monitors the main legal documents that ensure the activities of national and regional tourism markets, states their imperfections in relation to modern international tourism flows, suggests certain aspects on their improvement. Given the imperfection of the legal framework, the regulatory processes in the Law of Ukraine "On Tourism" should be improved, in our opinion, in particular in the part where the Law artificially creates conditions for the monopoly of the tourism industry and excessive intervention of the State in tourism. The functional responsibilities of regulatory institutions at different levels are specified, the synergistic effect as a result of their interaction and consolidation is proved. The practice of foreign countries regarding the formation of so-called regional tourist corporations, which synthesize different types of tourism, coordinate information support of tourism services, form a competitive pricing, is considered. These countries are grouped by the efficiency of regulatory processes in the tourism market by three models. A number of directions for improving the regulatory processes of tourism markets are proposed.
Keywords: tourism market, tourism flow, regional policy, tourism industry, international regulation. Bibl.: 11.
Sarkisian Ganna O. - PhD (Engineering), Associate Professor, Dean of the Faculty of Wine Technology and Tourism Business, Odesa National Academy of Food
Technology (112 Kanatna Str, Odesa, 65039, Ukraine)
E-mail: volodymyr@wiktoriya.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7362-3637
Researcher ID: https://publons.com/researcher/D-7283-2018/
Туристична дiяльнiсть е важливим сегментом збагачення держави та регюнк, здшснюючи в основному мультиплкативний ефект на ва iншi галузi та сфери дiяльностi. Ознакою розвине-них кра!н бвропи та свку залишаеться високий рь вень вквкування та визнання мiжнародними в^дв^д-увачами принад i культурно-рекреацiйних видовищ. На жаль, укра!нська турiндустрiя мае недостатнш рiвень визнання. Ознаки полiтичноi нестабкьносп, господарсько-фiнансовi дисбаланси та запiзнiлi про-цеси переходу вiд централiзованого та директивного управлшня до ринкових видозмш приводять до розу-мiння необйдносп переформатування закостенiлого регiонального управлiння та регюнально! полiтики на сучасну модель управлшня. Все це стало основою для проведення нами наведеного досмдження.
Туристично-рекреацшна сфера визнана як одна з прюритетних в економщ Украши загалом та в 11 ре-гiонах зокрема. Дослiдженню широкого спектра проблем i перспектив розвитку рекреаци та туризму на регюнальному рiвнi присвятили сво! працi Л. 1ль!н, I. брко, В. Голян, Н. Циганюк. Значний внесок у досль дження туристично'! iнфраструктури зробили укра!н-ськi вченi, серед яких: I. Школа, Д. Корнева, О. Павлова, К. Павлов, О. Мелк, А. Соколова та ш. Ними запропоновано рiзноманiтнi теоретико-методичнi шдходи до аналiзу складових та оцшки туристично-го, рекреацiйного потенцiалу регюну, його структури та ряду економiчних чинникiв його формування та розвитку. Проте деяк аспекти регулювання туристично! галузi регiону в умовах мшнародно! iнтеграцii Укра!ни ще залишаються не повнiстю дослiдженими.
Мета статт полягае в дослiдженнi важливих аспектш щодо регулювання туристично! галузi регюну. У межах досягнення мети виокремлено таи завдання: розкрити основш напрямки розвитку туристично! галузц обгрунтувати аспекти регулювання туристично! галузi регюну.
Розвиток туристичних ринкш е дiевим чинни-ком впливу на формування соцiально-економiчного добробуту будь-якого регюну. Однак його спрямова-нiсть проткае в короткостроковому та довгостроко-вому перюдах. Перiодизацiя е умовною вкносно спе-цифiки та динамiки проткання господарських проце-сiв в окремо взятому регюш. Короткочасний термiн дозволяе перерозподкити частину доходу населення в туристичну шдустрго, що ланцюгово спричиняе зростання попиту на послуги вкповкних секторiв
економiки. Це свiдчить про функцюнальну прина-лежнiсть туризму до формування витратно! складово! домогосподарств. Довгостроковий перюд е змiнним i динамiчним у часi, спричиняючи вплив на домiнуючi галузi промисловостi, будiвництва, скьського госпо-дарства, торгiвлi тощо. Дш довгострокового ефекту е бiльш значущою для розвитку регiону та збкьшуе за-йнятiсть, дохiднiсть, iнструментарiй сощально! поль тики та iнновацiйну спрямованкть. Розвиненi кра!ни бажають у сферi туризму досягти геометричного приросту, коли збкьшуються переважно вакантнi робочi мiсця до кiлькостi м1жнародних туристк.
Формування нових авiарейсiв i залкничних маршрутiв може стати стимулом для формування нових туристичних локацш. Також до-сить значною проблемою е технологкна вiдсталiсть туристично! сфери. В УкраМ на практицi майже не застосовують сучасш туристичнi технологи, що вже давно кнують у розвинених кра!нах, а саме: електро-ннi iнформацiйнi довiдники зi сфери туризму (^м де-к1лькох великих мкт - Киева, Одеси, Львова. тощо) -про наявнкть готелiв та в1льних мiсць у них, транспорты маршрути з перелком i вартiстю послуг, що ними надаються. Хоча останшм часом саме у сферi iнформацiйних технологiй Укра!ни можна спостерь гати певне пожвавлення, тому необхкно активно ви-користовувати вказану можливкть для наближення виходу на свковий урiвень обслуговування туристк.
Позитивними наслiдками розвитку нових ви-дiв активного туризму для держави прогнозуються збкьшення доходу вiд розвитку галуз^ використання можливостей рiзних регюнк Укра!ни, зростання за-йнятостi, збкьшення попиту на послуги вкчизняних туристичних компанш, зростання обiзнаностi про туристичш можливостi Укра!ни.
Ефективнiсть появи туристичних потокш ви-значаеться шляхом дкво! регiонально! полiтики, яка, своею чергою, формуе дшльнкть, спрямовану на органкацш сприятливо! туристично! полiтики конкретного регюну. Широке розумiння «регiонально'! полiтики» дозволяе структурувати неоднорiднiсть простору регюну стосовно природно-ресурсного, економкного, соцiального, екологкного, етнiчного та соцiального пiдходiв. Це, вкповкно, нацiлюе ре-гiональнi органи управлшня приймати правильш та виважеш зовнiшнi та внутрiшнi заходи з урахуванням штересу регiону [1].
Базовим Законом Укра!ни, який повшстю забез-печував функцiонування та регулювання туристично! дiяльностi був ЗУ «Про Туризм». Повнощнний в1д-лiк зазначеного закону припадае на 1995 р., однак i досi вiн пiддаеться певним змшам i доповненням. Вагомими його складовими е оргашзацшно-еконо-мiчнi та сощальш важелi регулювання державно'! та регюнально! площини туристично! сфери Укра!ни. ЗУ «Про Туризм» регламентуе права суб'екпв турис-тичного ринку щодо: надання вiдпочинку громадя-нам, свободу та вибiр засобiв пересування та ство-рення безпечного для життя та в^починку навко-лишнього середовища. Окрiм цього, Закон Укра!ни «Про туризм» закршлюе правила поведiнки та норми рацюнального використання природно-ресурсного потенщалу Укра!ни в межах !"! регюшв [2]. Важливою ознакою цього закону е термшолопчне пояснення основних туристичних категорш i понять, розмежу-вання процеав стандартизацГ! та сертифiкацГ! в регу-люваннi суб'ектiв туристично! дiяльностi.
Туристична сфера мае широкий спектр розвитку шших нормативно-правових актiв i законiв. До основних з них належать: Конститущя Укра!ни; Господарський кодекс Укра!ни; ЗУ «Про захист прав споживачiв»; ЗУ«Про порядок ви!зду з Укра!ни i в'!зду в Укра!ну громадян Укра!ни»; Цив1льний кодекс Укра!-ни; ЗУ «Про лiцензування певних видiв господар-сько! дiяльностi»; ЗУ «Про зовнiшньоекономiчну дд-яльнiсть»; Державна програма розвитку туризму на 2010-2022 роки; Положення про МШстерство куль-тури i туризму Укра!ни; Положення про Державну службу туризму i курорпв; Порядок органiзацГ! ви-!зду дiтей за кордон на вддпочинок та оздоровлення та лiцензiйнi умови здшснення туроператорсько! та турагентсько! дiяльностi. Вповноваженою уста-новою, яка здшснювала регулювання туристично! дiяльнiсть нашо! кра!ни, до 2015 р. було Державне агентство Укра!ни з туризму та курорпв, яке було за-початковано 6 квиня 2011 р. вддпов^но до п. 1 Указу Президента Укра!ни № 370 «Питання оптимiзацГ! системи центральних органiв виконавчо! влади [3]. Станом на сьогодш уповноваженим органом, що за-безпечуе туристичну полiтику кра!ни, е Державне агентство розвитку туризму Укра!ни (ДАРТ).
Основними векторами дiяльностi Мiнiстерства розвитку економши, торгiвлi та сiльського господар-ства Укра!ни (до 29.08.2019 р. МШстерства економiч-ного розвитку та торгiвлi Укра!ни) е формування та реалiзащя державно-регiонально! полiтики у сферi туристично! iндустрГ! та курортiв, однак без здшснення тотального контролю в цих сферах. Свою дь яльшсть даний орган регламентуе за Конститущею Укра!ни, актами та указами Президента Укра!ни, Ка-бшету Мiнiстрiв Укра!ни та шшими дорученнями.
Ключовим об'ектом i водночас споживачем туристичних послуг е турист. Задля забезпечення
синергетичного ефекту туристично! галузi сл^ за-безпечити постшну взаемодiю мiж сферами обслу-говування, засобами розмiщення суб'ектами ринку туристичних послуг. Цього можливо досягти через взаемодш та консолддащю зусиль мiж державними органами та мшцевими органiзацiями Безпосеред-нiми надавачами туристичних послуг е туроператор, турагент та iншi суб'екти екскурсшно! дiяльностi. Законотворчi органи забезпечуються мiсцевими органами влади, як е пiдлеглими в^повддному органу державного регулювання [4].
Зазвичай мiсцевi осередки регулювання турис-тичними процесами в обласп несуть ряд зобов'язань: + розробка та реалiзацiя стратегiчних планiв
розвитку туризму в регюш; ^ стимулювання iнвестицiйного ^мату туристично! галузi; ^ промощя професiйно! активностi працюючих
у туристичнш галузi; ^ популяризацiя здiйснення модершзацшних заходiв по створенню нових туристичних об'екпв та реконструкцГ! старих; + вiдновлення iнших видiв в'!зного, внутрiш-нього, а також сiльського та зеленого туризму.
Практика деяких транскордонних мшт свк-чить про формування так званих регюналь-них туристичних корпораци, якi синтезують рiзнi види туризму, узгоджують iнформацiйний су-провк пропозицГ! туристичних послуг , формують конкурентне щноутворення [5].
Водночас державш адмiнiстрацГ! в межах влас-них повноважень теж сприяють та частково регулю-ють туристичну сферу, зокрема це проявляеться в:
1) розробщ та виконанш завдань вк державних оргашв, зокрема в контекстi розвитку ку-рортно! сфери регiону;
2) сприянш популяризацГ! туристично! дiяль-носп регiону та створення необхiдно! мережi туристично! iнфраструктури;
3) здiйсненнi аналiтично! оцiнки соцiально! ре-клами туристичних ресурав;
4) розробленнi заходiв щодо привабливосп та безпечностi дитячо! туристично! шдустри;
5) пiдвищеннi професiйно! квалiфiкащ! працiв-никiв у галузi регюнального туристичного ринку;
6) здiйснення консультативно! та дорадчо! допо-моги суб'ектами туристичного ринку з метою покращення !х ефективностi надання послуг.
Тому, проаналiзувавши мiсце та значення регу-люючих оргашв мкцевого та регiонального рiвнiв, можна зробити висновок, що регулювання дiяльнос-тi в туристичнiй галузi вiдiграе важливу роль i зале-жить безпосереднього вiд консолiдацГ! в^дносин мiж суб'ектами. Окрiм того, регулюючi процеси залежать вiд: наявностi та розвитку туристично-рекреацшного
потенщалу мгсцевостг та розвитку иого туристичного ринку; ефективносп споживання туристичних про-дуктiв; визначення цiновоi кон'юнктури на фактори на ринку; мошторингу дiяльностi конкурентiв за рГв-нем ix конкурентоспроможносп та наявностi куш-вельноспроможного попиту з боку споживання.
Особливо! уваги для здшснення процеав регу-лювання та розвитку туризму в регюш заслу-говуе практика транскордонних кра!н. Тому досвiд мiжнародного регулювання туристичних про-цесiв е корисним в умовах посилення трансформа-цшних процесiв у напрямi створення штеграцшних туристичних кластерiв.
Зокрема, на думку професора П. Р. ПуцентеИла, мiжнародне регулювання - це «мiжнародна система впливу та заxодiв, нац1лених на управлшня певним видом мiжнародно'! дiяльностi вiдповiдно до визначення мiжнародниx принципiв, норм i стандартiв» [6].
ДослГдники В. Ф. Семенов, В. Г. Герасименко, Г. П. Горбань i Л. М. Богадьорова переконаш, що м1ж-народне регулювання - це «комплекс заxодiв, нацГле-них на шдтримку сталого розвитку туризму, упоряд-кування туристично! дiяльностi, ефективне управлшня окремими секторами туристично! шдустри, забез-печення !х скоординовано! взаемодГ!, стандартизацГ! туристичного обслуговування» [7].
Урахування практики просування свого вну-тршнього туристичного потенцiалу резидентам i нерезидентам кра!ни сприятиме регюнальному сшвро-6Гтництву мГж кра!нами 6С у наступних напрямах: f зменшення рiзноманiтниx обмежень i субси-дшвання пiдприемництва прiоритетниx ви-дГв туристично! д1яльносй; f стратегiчне планування в частиш фшансуван-ня подальшого розвитку туристично! галузГ регiонi;
f модершзащя комфортного шфраструктурно-го забезпечення галузь
Враховуючи досвГд провГдних кра!н свГту, слГд органiзовувати та розвивати регюнальний туризм мГж кра!нами свГту, що використовують три моделi так звано! державно! участ для регулювання туризму в регюш [8; 9].
Перша модель була заснована в США у 1997 р. шсля лжвГдацц найкрупшшо! тодГ туристично! кор-порацГ! U. S. Travel and Tourism Administration, яка тривалий час була в ролГ монополюта, штучно об-межуючи Гнших конкуруючих суб'ектГв. Вагомою ри-сою ще! моделГ була вГдсутшсть центрального регу-люючого органу туристично! галузГ та панування хаотичного цшоутворення. Застосування дано! моделГ характеризуе високорозвиненГ кра!ни, якГ отримують значш доходи вГд зовнГшнього товарообку, форму-ють надзвичайну популярнГсть завдяки сво!И ГсторГ! та е визнаними мюцями вГдвГдування мГжнародних туристГв, де туристична галузь розвиваеться на дуже
високому piBHi та не потребуе жодних державних на-станов.
Для друго1 моделi е притаманним регулюючий орган, який буде контролюватиме та регулюватиме туристичну галузь кра!ни. Дана модель зазвичай за-стосовуеться Туреччиною, бгиптом, Тунiсом, Мексикою та шшими кра!нами. Водночас ця модель вима-гае значних фiнансових вкладень задля забезпечення модершзаци туристичних продукпв та здiйснення постiйно! промоци. В основному дана модель прита-манна для кра!н, якi запiзно здшснили процес шду-стрiалiзацi!, тим самим перебувають на стади переходу в^ однiе! економiчно! системи до шшо!. Дохiд вiд туризму е основним для економши зазначених кра!н.
Третя модель в основному е адаптованою роз-виненими европейськими кра!нами, з чiтко уповно-важеними стосовно регулювання мшктерствами вiдповiдних галузей, до обов'язшв яких вiдносять розроблення нормативно-правового базису та про-вадження швестицшно-збутово! дiяльностi [10].
Досв!д Велико! Британи переконливо свiдчить про наявнiсть певних оргашзаци, якi займа-ються виключно розробкою та фшансуванням аштних туристичних програм (British Tourist Authority), в 1тали - ENIT, у Норвеги - NORTRA, в 1спан1! - Turespana. Зазначенi туристичнi суб'екти займаються популяризащею розвитку власного вну-тршнього туристичного продукту в iнших кра!нах, здiйснюють рiзноманiтну промоцiю та шформують туристiв про переваги надання туристичних послуг. О^м того, супутнiми послугами регулюючих орга-нiв е програми щодо спрощення обмежень прикор-донних режимiв, створення оптимальних умов для забезпечення збкьшення ВВП кра!ни, вдосконален-ня туристично! iнфраструктури регiону та шдготовка спецiалiзованих кадрiв [11].
Регулювання туристично! галузi 1спан1! забезпе-чуеться Державним секретарiатом з питань торпвл^ туризму та малого бiзнесу, який мошторить i забез-печуе лщензування туристичних послуг. До складу Державного секретарiату з розвитку туризму залучено вах представникiв державно! влади та приватного сектора. Основним i в^ддов^дальним органом в 1спа-ни е Turespana, який орiентуеться на залучення зо-внiшнього туриста та неодноразово, за даними ВТО, поадав перше мюце у свiтi за споживанням свого на-цiонального продукту.
МШстерство культури засобiв масово! шфор-маци та спорту, разом iз «VisitBritain», е регулюючи-ми органами туристично! д1яльносп у Великiй Британи. Важливими напрямами д1яльносп е розвиток внутршнього туризму, консалтингова тдтримка, вiдеореклама туристичного об'екта. Iталiйський Департамент з туризму, шдпорядкований МШстерству виробничо! дяльносй, коригуе дяльшсть внутршшх турагентств, розробляе необхiднi нормативно-право-в1 положення, здiйснюе з6!р та аналiз iнформацi!.
У кра!нах бвропи отримали широке викорис-тання Нацiональнi трасти, якi об'еднують зусилля у сферi охорони довюлля, збереження туристичних, культурних та кторичних пам'яток та об'eктiв, спо-руд i ресурсного потенцiалу.
ВИСНОВКИ
З огляду на недосконалкть нормативно-правового забезпечення, регулюючi процеси, на нашу думку, в Закош Укра!ни «Про туризм» слiд вдосконалити, зокрема в частиш того, що закон штучно створюе умови для монополи туристично! галузi та надмiрно-го втручання держави в туристичну дiяльнiсть. Окрiм того, важливим недолiком е те, що туроператори на-цкеш лише на забезпечення створення туристичного продукту з метою власно! вигоди та не несуть жодно! вкповкальносп за iншi сегменти функцiонування туристичного ринку. Також варто запроваджувати досвк европейських кра!н у частинi заохочення туристичних операторiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кiщак I. Т., Лагодieнко В. В., Шевчук С. П., Кщак Ю. I. Державне та репональне управлiння : навч. noci6. Микола!в : Iлiон, 2013. 310 с.
2. Закон Украши «Про туризм» вщ 15.09.1995 р. № 324/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/324/95-вр#Text
3. Указ Президента «Питання оптимiзацN системи цен-тральних органiв виконавчо! влади» вщ 06.04.2011 р. № 370/2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/370/2011#Text
4. Лагодieнко В. В., Довгаль О. В. Чинники економiчно-го зростання регюшв в умовах диспропорцмносл. Актуальнi проблеми iнновацiйноí економжи. 2018. № 3. С. 15-21. URL: http://apie.org.ua/wp-content/ uploads/2019/11/apie_2018_r03_a03.pdf
5. Зайчук К. А. Врахування досвщу транскордонних кра!н розвитку туристичного ринку у Волинсьш обласл. Czech Republic, Karlovy Vary - Ukraine, Kyiv. June 2019. MCNIP, 2019. С. 298-306.
6. Пуцентейло П. Р. Економк i оргашза^я туристично-готельного пiдприeмництва : навч. поаб. Ки!в : Центр навчально! лiтератури, 2007. 344 с.
7. Семенов В. Ф., Герасименко В. Г., Горбань Г. П., Бога-дьорова Л. М. Управлiння репональним розвитком туризму : навч. поаб. Одеса : Одеський державний економiчний унiверситет, 2011. 225 с.
8. Стршенець О., Ляшенко О. Теоретичн аспекти туристичних кластерiв як детермшант со^ально-еко-номiчного розвитку репону. Економiчний часопис Схдноевропейського нацюнального yHiBepcumemy ¡метЛесУкранки. 2017. № 4. С. 7-13.
9. Павлова О., Павлов К., Блеянюк М., £впак Ю. Сощальш та креативн шдустрп в розвитку концепцп розумних мiст. Економчний часопис Схдноевропей-ського нацюнального yHiBep^memy ¡мет Лес Украши. 2019. № 4. C. 7-14.
10. Гоблик Н. М. Методолопчш засади визначення маркетингових цшових стратепй в галузi туризму.
ВкникХмельницького Нацюнального yHiBepcumemy. Cepin «EKOHOMi4Hi науки». 2007. № б. Т. 3. С. 309-313.
11. Стршенець О. М., Зайчук К. А. Прюритетш напрями функцюнування туристичних ^aaepiB у Волин-ськiй облает // Актуальнi проблеми прикладно! економжи : колективна монографiя / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. О. М. Стршенець. Луцьк : Вежа-Друк. 2017. С. 129-138.
REFERENCES
Hoblyk, N. M. "Metodolohichi zasady vyznachennia mar-ketynhovykh tsinovykh stratehii v haluzi turyzmu" [Methodological Bases of Definition of Marketing Price Strategies in the Field of Tourism]. Visnyk Khmelnyts-koho Natsionalnoho Universytetu. Ekonomichni nauky, vol. 3, no. б (2007): 309-313.
Kishchak, I. T. et al. Derzhavne ta rehionalne upravlinnia [State and Regional Administration]. Mykolaiv: Ilion, 2013.
[Legal Act of Ukraine] (1995). https://zakon.rada.gov.ua/ ^ЛЬюш/324/95-врГ^
[Legal Act of Ukraine] (2011). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/370/2011#Text
Lahodiienko, V. V., and Dovhal, O. V. "Chynnyky ekonomi-chnoho zrostannia rehioniv v umovakh dysproport-siinosti" [Factors of Economic Growth of Regions in Disproportance Conditions]. Aktualni problemy in-novatsiinoi ekonomiky. 2018. http://apie.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/apie_2018_r03_a03.pdf
Pavlova, O. et al. "Sotsialni ta kreatyvni industrii v rozvytku kontseptsii rozumnykh mist" [Social and Creative Industries in the Development of the Concept of Smart Cities]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, no. 4 (2019): 7-14.
Putsenteilo, P. R. Ekonomika i orhanizatsiia turystychno-hotelnoho pidpryiemnytstva [Economics and Organization of Tourist and Hotel Business]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2007.
Semenov, V. F. et al. Upravlinnia rehionalnym rozvytkom turyzmu [Management of Regional Tourism Development]. Odesa: Odeskyi derzhavnyi ekonomichnyi uni-versytet, 2011.
Strishenets, O. M., and Zaichuk, K. A. "Priorytetni napriamy funktsionuvannia turystychnykh klasteriv u Volynskii oblasti" [Priority Directions of Functioning of Tourist Clusters in Volyn Region]. In Aktualni problemy pryklad-noi ekonomiky, 129-138. Lutsk: Vezha-Druk., 2017.
Strishenets, O., and Liashenko, O. "Teoretychni aspekty turystychnykh klasteriv yak determinant sotsialno-eko-nomichnoho rozvytku rehionu" [Theoretical Aspects of Tourist Clusters as Determinants of Socio-economic Development of the Region]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, no. 4 (2017): 7-13.
Zaichuk, K. A. Vrakhuvannia dosvidu transkordonnykh krain rozvytku turystychnoho rynku u Volynskii oblasti [Taking into Account the Experience of Cross-border Countries in the Development of the Tourist Market in the Volyn Region]. Czech Republic, Karlovy Vary - Ukraine, Kyiv: MCNIP, 2019.
