ОБґРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦіОНУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМіЧНОї БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.48.331

обгрунтування теоретико-методичних особливостей функц1онування

та забезпечення економ1чноТ безпеки туристичного комплексу

©2018

МАКСИМЮК С. О.

УДК 338.48.331

Максимюк С. О. ОбГрунтування теоретико-методичних особливостей функцiонування та забезпечення

eK0H0Mi4H0i безпеки туристичного комплексу

У статт'1 висвтлено поняття туризму та його базовi аспекти. Розглянуто туризм на р'внях: свтового господарства, национальноi економки, регюнальноi економши, об'еднання пiдприeмств, суб'екта господарювання. Об(рунтовано вiдмiннiсть Bid поняття галузi та доцльнсть викорис-тання терм'ша «туристичний комплекс»; висвтлено його визначення та перел'менохарактеры!риси; окресленомежiд'тльност'>; охарактеризовано елементи, внутр'шньокомплект вертикальн та горизонтальн зв'язки та специфку функцонування; визначено сумiжнiсть туристично'1 д'тльностi з рiзними сферами сустльного виробництва. Надано характеристику державного регулювання туристично'1 д'тльности Наведено особливостi державноi полтики забезпечення економ'нноi безпеки розвитку туристичного комплексу держави та основн напрями д'тльностi оргашв державноi влади у сферi забезпечення економiчноi безпеки туристичного комплексу, а також пропозицП щодо ix вдосконалення. Кпючов'1 слова: туризм, туристичний комплекс, економiчна безпека, державне регулювання. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 9.

Максимюк Софiя OpecmiBHa - астрантка, Нацональний 'нститут стратегiчниx досл'джень, Регональний ф'ш'шл (вул. Брат'в Тершашв^в, 2а, каб. 207, Льв'в, 79005, Украша) E-mail: maksimyuks@ukr.net

УДК 338.48.331 Максимюк С. О. Обоснование теоретико-методических особенностей функционирования и обеспечения экономической безопасности туристического комплекса

В статье освещены понятие туризма и его базовые аспекты. Рассмотрен туризм на уровнях: мирового хозяйства национальной экономики, региональной экономики, объединения предприятий, предприятия. Обосновано отличие от понятия отрасли и целесообразность использования термина «туристический комплекс»; освещены его определения и перечислены характерные черты; очерчены границы деятельности; охарактеризованы элементы, внутрикомплексные вертикальные, горизонтальные связи и специфика функционирования; определена смежность туристической деятельности с различными сферами общественного производства. Дана характеристика государственного регулирования туристической деятельности. Приведены особенности государственной политики обеспечения экономической безопасности развития туристического комплекса государства и основные направления деятельности органов государственной власти в сфере обеспечения экономической безопасности туристического комплекса, а также предложения по их совершенствованию. Ключевые слова: туризм, туристический комплекс, экономическая безопасность, государственное регулирование. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 9.

Максимюк София Орестовна - аспирантка, Национальный институт стратегических исследований, Региональный филиал (ул. Братьев Тер-шаковцев, 2а, каб. 207, Львов, 79005, Украина) E-mail: maksimyuks@ukr.net

UDC 338.48.331

Maksymiuk S. O. Substantiating the Theoretic-Methodical Features of Functioning and Ensuring the Economic Security of Tourism Complex

The article covers the concept of tourism and its basic aspects. The author considers tourism at the levels of the world economy, regional economy, association of enterprises, stand-alone enterprise. The difference from the concept of branch together with expediency of use of the term of «tourism complex» have been substantiated; its definitions are highlighted and its characteristics are listed; boundaries of activity are delineated; elements, intra-complex vertical, horizontal connections and specificity of functioning are characterized; the interrelatedness of tourism activity with various spheres of public production has been defined. A characteristic of the State regulation of tourism activity is given. Features of the State policy of providing economic security of development of tourism complex of the State and the main directions of activity of the State authorities in the sphere of economic security of tourism complex, as well as suggestions for their improvement have been provided. Keywords: tourism, tourism complex, economic security, State regulation. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 9.

Maksymiuk Sofia O. - Postgraduate Student, The National Institute for Strategic Studies, Regional branch (of. 207, 2a Brativ Tershakivtsiv Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: maksimyuks@ukr.net

Туристичний комплекс Укра'ши характеризуемся високим потенщалом розвитку, що позитивно впливае на формування ВВП, активiзацiю економiчноI дiяльностi в сумiжних галузях економь ки, забезпечення зайнятосп населення та змщнен-ня, таким чином, економiчноI безпеки держави. Шд-твердженням цього е випдне геополiтичне розташу-вання, значний рекреацшний потенщал, сприятливi природно-^матичш умови та рiзноманiтний рельеф, розвинена мережа транспортних сполучень, культурна спадщина держави тощо. ^м того, в Укра'М роз-виваеться готельно-в^дпочинкова шфраструктура, тдвищуеться рiвень якост обслуговування туриспв i зростае в^дв^дувашсть туристичних об'екпв. Попри

це, особливосп функцюнування та забезпечення еко-HOMÎ4HOÏ безпеки туристичного комплексу не е достат-ньо обгрунтованими, а сучасш умови його функцюнування генерують новi ризики i загрози для подальшо-го поступу цього галузевого комплексу, що шдвищуе актуальшсть обгрунтування теоретико-методичних особливостей функцюнування та забезпечення еко-номiчноï безпеки туристичного комплексу.

Вивченням поняття туризму присвятили сво'1 пращ таи науковщ, як Ж. Богданова [1], К. Гордь енко [3], досл^дженням специфши та особливостей туристичного комплексу займалися В. Бадюков [2], Е. Щепанський [9], О. Любщева [6]. Проблема об-грунтування теоретико-методичних особливостей

Б1ЗНЕС1НФОРМ № 2 '2018

www.business-inform.net

функцюнування та забезпечення економiчноI безпе-ки туристичного комплексу розглядаеться у працях 6. Козловського [5], проте проблему обгрунтування теоретико-методичних особливостей функцюнування та забезпечення економiчноI безпеки туристично-го комплексу розкрито недостатньо, тому вона по-требуе подальшого опрацювання.

Метою статт е обгрунтування теоретико-методичних особливостей функцюнування та забезпечення економiчноI безпеки туристичного комплексу для досягнення в^дкритосп економши краши, реал1зацц евроiнтеграцiйного курсу держави, удо-сконалення теоретико-методичних засад державного регулювання у сферi туризму, а також ефективного використання юторико-культурно! та туристично-рекреацiйного потенцiалу держави. При ефективно-му забезпеченнi економiчноI безпеки туристичний комплекс може вщграти роль каталiзатора для вихо-ду економiки з кризи.

Сучасна економiка представляе собою виключ-но складну систему, яка складаеться з рiзних сфер, галузей та секторiв, кожна з яких вико-нуе певну функцiю в процеа розширеного в^дтворен-ня сусшльного продукту. З-помiж велико! кiлькостi мiжгалузевих комплексiв важливе мiсце займае ту-ристичний.

Оптимальне використання потенцшних мож-ливостей туристичних ресурав, пiдприемств туристичного бiзнесу й iсторико-культурного потенцiалу дозволяе не лише полшшити економiчний стан, але й впливае на сощальний рiвень життезабезпечення та розвитку шфраструктури [8].

Для обгрунтування теоретико-методичних особливостей функцюнування та забезпечення економiч-но! безпеки туристичного комплексу дощльно роз-глянути поняття туризму та визначитися з термшо-логiею, особливостями та елементами туристичного комплексу.

Найбкьш розкрите визначення туризму можна в^днайти у працях Ж. Богданово!, яка розумiе пiд цим поняттям, з одного боку, дшльнють людини (споживача турпослуг), спрямовану на задо-волення потреб у в^дпочинку, лiкуваннi, шзнаваль-них, дмових та iнших цiлях i передбачае и тимчасове перемiщення з основного мшця проживання, що приводить до ряду соцiально-економiчних в^носин; з iншого боку, - це форма ведення бiзнесу, яка ставить за мету отримання прибутшв шляхом оргашзаци та забезпечення вiдпочинку шших осiб [1, с. 197].

К. Горденко визначае два базовi аспекти туризму:

1) як тимчасовий ви'зд особи з мюця постiйного проживання в оздоровчих, шзнавальних, професшно-дмових чи iнших цiлях без здшснення оплачувано! дiяльностi в мiсцi перебування;

2) як дшльшсть осiб, як здiйснюють по!здки i перебувають у мюцях, що знаходяться за межами !х звичайного середовища на термш вiд 24 годин до одного року, з будь-якою метою, але без здшснення дь яльносп, що оплачуеться з джерел, як знаходяться у мiсцi вiдвiдування [3, с. 312].

На основi зазначеного можна стверджувати, що сутнiсть поняття «туризм» диференцгоеться залежно вiд рiвня, на якому його розглядають (табл. 1). Як вид економiчноI дiяльностi туризм передбачае ви!зд осо-

Таблиця 1

Рiвнi туризму та |'х характеристика

Рiвень туризму Значення туризму

Свтового господарства Окремий сектор свтово''' економад що генеруе розвиток окремих кра'н i територп найбiльших за обсягом форм мiжнародних туристичних послуг

Нацюнально''' економiки Вид економiчно''' дiяльностi, каталiзатор соцiально-економiчного розвитку через вплив на так ключовi галузi економ^и, як транспорт, зв'язок, будiвництво, сiльське господар-ство; чинник диверсиф^ацп економiки шляхом створення галузей, що обслуговують шдустрт туризму, пщвищуе рiвень добробуту наци

Регюнально''' економ^и Вид економiчно''' дiяльностi, що формуе значну частку ВРП, покращуе iнвестицiйну привабливкть регiонального господарського комплексу, органiзовуе залучення в госпо-дарський обiг додаткових матерiальних ресурсiв, будiвництва нових об'ек^в туризму, залучення iнвесторiв, збiльшення товарооб^у регiону

Об'еднання пiдприeмств Конкурентоспроможний кластер, що забезпечуе створення конкурентоспроможних основних i супутшх послуг, виступае стимулятором розвитку елеменлв iнфраструктури -готелiв, ресторанiв, пщприемств торгiвлi

Суб'екта господарювання Послуга, яку створюють i просувають на ринок пiдприемства туризму

Особи Форма вщпочинку, отримувана особою послуга, що передбачае ви'зд особи або групи оаб з постiйного мкця проживання для проведення змiстовного дозвтля, ознайомлення з iсторико-культурною спадщиною, природним середовищем, органiзацií' оздоровлення населення, але без отримання заробто''' плати та iз заздалегiдь вiдомим термiном повер-нення на постiйне мiсце проживання

О

о

со о

I— <

о

<

о

ш

би або групи оаб з постшного м1сця проживання за-для проведення змштовного дозвiлля, ознайомлення з кторико-культурною спадщиною, природним серед-овищем, оргашзаци оздоровлення населення, але без отримання заробiтноI плати та iз заздалегГдь вiдомим термiном повернення на постшне мiсце проживання.

Стосовно утворення та функцюнування туризму, важливо визначитися з дотичною термшолоп-ею, зокрема термшами: «територiально-рекреацiйна система», «рекреацiйний комплекс», «туристично-рекреацiйний комплекс», «iндустрiя туризму», «ту-ристичний комплекс».

Biдзначимо, що з позицiй вивчення поняття «туризм» на галузевому рiвнi е виправданим ви-користання термiна «туристичний комплекс» як певно! економiчноi системи, що складаеться з рiзних елементiв. Суттевим аргументом на користь використання цього термша може бути те, що на-цюнальне господарство кра!ни являе собою единий комплекс, але дане поняття не охоплюе туристичну сферу, концентруючи свою увагу лише на викори-станш рекреацшно! складово! [9].

Сьогодш ч1ткого визначення туристичного комплексу немае, проте найбГльш характернi риси видкяють В. Бадюков [2], А. Каплша [4] та 1нш1 на-уковц1. Виходячи з !х досл1джень, туристичний комплекс представляе собою сукупшсть пiдприемств (ко-мерцiйних оргашзацш та приватних пiдприемств), як1 рацюнально об'еднують речовi, iнновацiйнi та особист цшност1 в системi розмiщення, харчування, проведення екскурсГйного обслуговування та пред-ставлення комплексу додаткових послуг з урахуван-ням ризику та економ1чно! вiдповiдальностi за кшце-в1 результати свое! д1яльност1 й ефективностi функщ-онування держави в умовах ринку.

Туристичний комплекс являе собою систему виробничих, транспортних, торговельних, сервкних шдприемств ! засобiв розмiщення, як1 призначеш для задоволення попиту на туристичш товари i послуги, п1дготовку кадр!в та процес виробництва, реалiзацiю та споживання туристичного продукту на основ! використання природних багатств, матерiальних i духо-вних цiнностей суспГльства [7].

Додатково, специфiкою туристичного комплексу економши е неможливiсть його в1днесення до одш-е! конкретно! галуз1 в теоретичному i статистичному розумшш цього слова. Поняття «галузь» передбачае поеднання групи закладiв, що займаються аналопч-ними видами д1яльност1. Туризм п1д це визначення не потрапляе, оскГльки набiр характерних вид1в д1яль-ност1 в туризм! включае ряд клаав «галузей» в !х тра-диц1йному розум1нн1. Адже очевидною е сумГжшсть туристично! д1яльност1 з р1зними сферами суспГльно-го виробництва. Не весь створений тдсистемами туристичного комплексу дох1д (додана вартшть) вГдно-ситься до додано! вартосп в секторi туризму, оск1ль-

ки шфраструктурш об'екти комплексу обслуговують не тГльки турист1в, але й шших учасникiв ринку. При цьому галуз^ не пов'язанi з туризмом, можуть об-слуговувати турист1в, створюючи додану вартшть у туристському секторi економши. Водночас безпо-середнi суб'екти туристичного ринку (туроператори i турагенти) беруть участь в нетуристичних сферах дшльност, швестуючи кошти, наприклад, в непро-ф1льн1 активи. Кiнцевим продуктом функцюнування цього комплексу е туристичш послуги, у створенш яких беруть участь р1зш илуз! економiки, пов'язанi суспкьним розпод1лом працi.

Межi туристичного комплексу е дуже «розми-тими», адже в ньому шнуе розпод1л шдприемств на «туристичш» i «нетуристичнi», який е дуже умовним. Тому дощльно визначати щ кордони, виходячи з еко-ном1чного внеску тiеI чи шшо! пiдгалузi.

Елементами туристичного комплексу е шдпри-емства та установи, мета функцюнування яких поля-гае в задоволенш певних туристичних потреб (моти-вацiйних, зм1стовних, комфортност1 тощо) [6, с. 54]. Специфша туристично! послуги обумовлюе наявшсть значно! шлькост елементiв, !х iерархiчнiсть в1дпо-в1дно до о6сяг1в д1яльност1, забезпечення виробни-чими потужностями та р1вня розвитку матерiально-технiчноI бази, а виробничо-технолопчш, 1нфор-мацiйнi, органiзацiйно-управлiнськi, фiнансово-економiчнi зв'язки об'еднують зазначенi елементи в галуз^ що виступають структурними компонентами шдустри туризму [4, с. 168]. Таким чином, внутрш-ньокомплекснi вертикальш зв'язки лежать в основ1 вид^ення функцiонально-компонентноI (галузево!) структури туристичного комплексу [6, с. 54].

Внутршньокомплексш горизонтальш зв'язки виникають м1ж пiдприемствами, як1 функц1о-нують у р1зних галузях, як1 мають вiдношення до оргашзаци туристичного споживання в1дпов1дно до стадшност процесу обслуговування, дозволяють вид1лити в межах шдустри туризму функцюнально-стадшш пiдсистеми, представленi сполученнями р1з-нор^дних функцiонально-галузевих елементiв, що ви-конують однор^дш функцГ! у сферi туризму. Стосовно споживчо-ресурсно! орiентацi! !х можна розташувати таким чином (рис. 1).

Включення даних шдсистем у туристичний комплекс кра!ни е лише загальним орiентиром. На практицi можна застосовувати 61льш високу (або, на-впаки, 61льш низьку) ступ1нь агрегування, яка зале-жить в1д нацiональноI специфши.

Досл1дивши структуру пiдсистем туристичного комплексу, можна вид^ити його осо6ливост1 та про-аналiзувати методи державного регулювання забезпечення економiчноI безпеки розвитку досл^жува-ного комплексу (табл. 2).

Державне регулювання туристично! д1яльност являе собою сукупшсть форм г методiв цiлеспрямо-

Пщсистема супутньоТ iнфраструктури

Заклади

оргаызаци

дозвтля;

шформацшы/

телекомуыкацшы

пщприемства;

транспортнi

пщприемства;

об'екти

спортивно'''

iнфраструктури;

об'екти

культурно'

шфраструктури;

медичн заклади;

пщприемства

страхування;

об'екти

бан^всько'''

iнфраструктури;

заклади освiти

1нституцшно-оргашзацшна пщсистема

• Державы установи;

• митна служба; • консульства; • податковi установи; Пщсистема попиту на послуги

• страховi пiдприемства; • обмшы пункти; • ВНЗ • Дитячий; • молодiжний;

• с1мейний;

> 1 • для швал^в;

Функцiонально-господарська пiдсистема • культурно-пiзнавальний; • лкувально-

• Пiдприемства готельного господарства;

• п1дприемства ресторанного господарства; оздоровчий;

• санаторно-курортн установи; < • спортивний;

• оздоровч! заклади; • релтйний;

• туристичн п1дприемства; • еколопчний;

• екскурсшы бюро • с1льський;

> к • пщводний;

• прський;

Територiально-господарська пщсистема • пригодницький;

• Природно-рекреацшы та iнфраструктурнi ресурси; • мисливський; • автомобiльний; • самодiяльний; • для людей похилого вку; • лiсовий; • рекреацшний

• культурнонсторичы пам'ятки;

• традиц1йна етнтна культура населення;

• господарський комплекс територи;

• адм1н1стративно-територ1альний устр1й i система управлiння

Рис. 1. Туристичний комплекс держави

ваного впливу органiв державно1 влади на дшльшсть господарюючих суб'ектiв та ринкову кон'юнктуру з метою забезпечення нормальних умов функщону-вання ринкового мехашзму, реалiзацГi державних соцiально-економiчних прюритепв та вироблення едино1 концепци розвитку туризму в краМ, з метою створення ефективно! системи забезпечення еконо-мiчноI безпеки туристичного комплексу [5, с. 209].

Отже, для створення ефективно! системи забезпечення економiчноI безпеки туристичного комплексу необх^дна реалiзацiя низки заходiв державного регулювання.

Заходи державно! полiтики у сферi формуван-ня системи забезпечення економiчноI безпеки туристичного комплексу реалiзуються шляхом створення нормативно-правовоI бази, яка регулюе вiдносини у сферi економiчноI безпеки туристичного комплексу, формування в^дпов^дних структур iз забезпечення економiчноI безпеки туристичного комплексу та впровадження мехашз-мiв контролю та нагляду за його дiяльнiстю, адже основне завдання держави в контекст забезпечення економiчноI безпеки - створення такого еконо-мiчного, полiтичного та правового середовища й iнституцiйноI шфраструктури, як стимулювали б найбiльш життездатш пiдприемства, iнвестицiйнi

процеси, створення i надання перспективних кон-курентоспроможних послуг.

ВИСНОВКИ

Отже, туристичний комплекс держави дощльно трактувати як окремий сектор у системi нацюналь-ного господарства, в основi якого знаходиться галузь туризму, а також iншi види економiчноI дiяльностi, що беруть участь у створенш та просуваннi туристичного продукту. Фактично вш являе собою функщонально-галузеву систему, утворену такими шдсистемами, як: шституцшно-оргашзащйною, функцюнально-госпо-дарською, територiально-господарською, супутньоI iнфраструктури та попиту на послуги.

Особливостями функцюнування туристичного комплексу е: залежшсть вiд природно-клiматичних умов i природно-ресурсного потенцiалу територи; необхiднiсть паритетного розвитку та модершзаци транспортно!, туристично! та готельно-ресторанноI та iнших шфраструктур; висока iнвестицiйна мiсткiсть та гарантування безпеки швестицш в об'екти готельно-ресторанно'1 сфери; висока потреба у страхуванш ри-зикiв споживачiв послуг; сезоншсть попиту на турис-тичш продукти. Вiдповiдно до цих особливостей мае формуватися державна полiтика забезпечення еконо-мiчно'í безпеки туристичного комплексу держави. ■

Таблиця 2

Особливост державно!' полiтики забезпечення eK0H0Mi4H0Ï безпеки розвитку туристичного комплексу

Особливост функцюнування туристичного комплексу держави Особливостi державно!' пол^ики забезпечення економiчноí безпеки розвитку туристичного комплексу

Залежшсть вщ природно шматичних умов та природно-ресурсного потенцГалу територп', наявност пам'яток архГтектури i культурно!' спадщини - Дотримання параметрiв економiчно''' безпеки; провадження сучасних стандарлв безпеки у виробничих сферах реального сектора економ^и; - контроль захисту вщ забруднення земель та навколишнього природного середовища; - прогнозування ризиш техногенних катастроф; - активна державна пол^ика зi збереження i вiдновлення пам'яток культури i архгектури

Необхiднiсть паритетного розвитку та модерш-зацГГ транспортноТ, туристично! та готельно-ресторанно! та шших Гнфраструктур - Створення сприятливого економiко-правового середовища реалiзацií iнтеграцiйних i партнерських проекнв суб'ектiв комплексу; - формування вигщних i безпечних умов реалiзацií проекнв ДПП з розвитку дорожньо-транспортно''' та шшо' iнфраструктури територiй

НаявнГсть сформованого ГмГджу держави як кра'ши зГ стабГльною соцГальною та полГтико-економГчною ситуацГею - Модершза^я системи митно''' та внутршньо''' безпеки; - впровадження та реалiзацiя сучасних со^альний стандартiв якостi життя; - високий рiвень протидГ'' терористичним загрозам; - дотримання пол™чно'| стабiльностi

Висока швестицшна мГсткГсть та гарантування безпеки швестицш в об'екти готельно-ресто-ранно! сфери - Покращення швестицшно''' привабливостi територiй; - скорочення дозвтьно''' погоджувально''' систем; - удосконалення параметрiв швестицшно''' безпеки та державних гарантш в iнвестицiйних процесах

Висока потреба у страхуванн ризикГв споживачГв послуг - Державна пщтримка становлення i розвитку системи страхування фiнансових, виробничо-технолопчних, транспортних, валютно-комерцiйних, форс-мажорних та шших ризиш; - формування економiчно безпечного в^чизняного туристичного продукту

СезоннГсть попиту на туристичн продукти - Активна державна пол^ика зi структурно збалансованого i дивер-сифiкованого розвитку форм та видiв туризму; - мiнiмiзацiя ризикiв функцiонування та розвитку нетрадицшних i альтернативних видiв туризму, приватного туристичного бiзнесу на сiльських, прських, вiддалених та iнших державних теритсрях

Л1ТЕРАТУРА

1. Богданова Ж. А. Поняття та види туристично'' дн яльностi в Укра'ш. ВкникЖДТУ. Сер.:Економ'чннауки. 2009. № 4. С. 194-197.

2. Государственная поддержка развития малого предпринимательства в регионе: теоретические и прикладные аспекты : монография / В. Ф. Бадюков, О. В. Довгая, А. А. Оси-пова и др. Хабаровск: РИЦ ХГАЭП, 2007. 176 с.

3. Гордieнко К. Д. Економiчний тлумачний словник. Понятшна база законодавства Укра'ни у сферi економти. 2-ге вид. Ки'в : КНТ, 2007. 360 с.

4. Каплша А. С. Розробка ефективних систем управ-лшня розвитком пщприемств готельного господарства полтавського репону. Науковий всник Полтавського унвер-ситету економiки \ торг'ш'!. Сер.: Економ'чш науки. 2014. № 1. С. 168-173.

5. Козловський £. В. Державне регулювання та пщ-тримка розвитку туризму в Украшк досвщ кра'н Центрально''' та Схщно' £вропи. Актуальш проблеми внутршньо( политики. 2004. Вип. 4. С. 209-218.

6. Любщева О. О. Ринок туристичних послуг. Ки'в : Альтерпрес, 2002. 436 с.

7. Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний 6i3Hec: те-орiя та практика : навч. noci6. КиТв: Центр навчально! лГтера-тури, 2007. 424 с.

8. Шиманська В. В. Конкурентоспроможнiсть туристичного комплексу Житомирщини. Економка. Управлiння. Шновацп. 2010. № 2. URL: http://eprints.zu.edu.Ua/21410/1/ eui_2010_2_52.pdf

9. Щепанський Е. В. Оргашзацшний механiзм швес-тування туристично-рекреацшного комплексу регiону. Державне управлiння та мсцеве самоврядування. 2010. Вип. 1 (4). С. 194-202.

Науковий кер1вник - Васильев Т. Г., доктор економiчних

наук, професор, заступник директора Регюнального ф^алу

Нацюнального iнституту стратегiчних дослщжень у м. Львовi

REFERENCES

Bohdanova, Zh. A. "Poniattia ta vydy turystychnoi di-ialnosti v Ukraini" [Concepts and types of tourism activity in Ukraine]. VisnykZhDTU. Ser. : Ekonomichni nauky, no. 4 (2009): 194-197.

Badyukov, V. F. et al. Gosudarstvennaya podderzhka razviti-ya malogo predprinimatelstva v regione: teoreticheskiye i priklad-

nyye aspekty [State support of small business development in the region: theoretical and applied aspects]. Khabarovsk: RITs KhGAEP, 2007.

Hordiienko, K. D. Ekonomichnyi tlumachnyi slovnyk. Poni-atiina baza zakonodavstva Ukrainy u sferi ekonomiky [Economic Explanatory Dictionary. Conceptual basis of Ukrainian legislation in the field of economy]. Kyiv: KNT, 2007.

Kaplina, A. S. "Rozrobka efektyvnykh system upravlinnia rozvytkom pidpryiemstv hotelnoho hospodarstva poltavskoho rehionu" [Development of effective systems for managing the development of the hospitality enterprises of the Poltava region]. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i to-rhivli. Ser. : Ekonomichni nauky, no. 1 (2014): 168-173.

Kozlovskyi, Ye. V. "Derzhavne rehuliuvannia ta pidtrymka rozvytku turyzmu v Ukraini: dosvid krain Tsentralnoi ta Skhid-noi Yevropy" [State regulation and support of tourism development in Ukraine: the experience of the countries of Central and

Eastern Europe]. Aktualni problemy vnutrishnyoi polityky, no. 4 (2004): 209-218.

Liubitseva, O. O. Rynok turystychnykh posluh [Market of tourist services]. Kyiv: Alterpres, 2002.

Malska, M. P., and Khudo, V. V. Turystychnyi biznes: teoriia ta praktyka [Travel Business: Theory and Practice]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2007.

Shchepanskyi, E. V. "Orhanizatsiinyi mekhanizm investu-vannia turystychno-rekreatsiinoho kompleksu rehionu" [Organizational mechanism of investment of the tourist-recreational complex of the region]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samo-vriaduvannia, no. 1 (4) (2010): 194-202.

Shymanska, V. V. "Konkurentospromozhnist turystych-noho kompleksu Zhytomyrshchyny" [Competitiveness of the tourist complex of Zhytomyr region]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii. 2010. http://eprints.zu.edu.ua/21410/17 eui_2010_2_52.pdf

o o

QQ

CL O I—

<c

o

<

o

U

BI3HECIHQOPM № 2 '2018 169

www.business-inform.net