CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 342.9 (477)
Анатолш Крижановський
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка",
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримiнального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти
ДО ПИТАННЯ ПРО ЗЛОЧИННУ ОРГАН1ЗАЦ1Ю ЯК ФОРМУ СП1ВУЧАСТ1
http://doi.org/10.23939/law2022.35.358 © Крижановський А., 2022
Охарактеризовано злочинну оргашзащю як форму сшвучасть
Констатовано, що у кримшально-правовш доктринi протягом тривалого часу ви-користовувалась розглядувана форма спiвучастi, у^м правознавщ або трактували таке формування як один iз рiзновидiв оргашзованоТ групи, або ж виокремлювали и як окрему форму спiвучастi. Деяк автори взагалi мають сумнiви стосовно доцшьносл iснування такого iнституту. З огляду на це, виникае багато проблем щодо сутi й змкту поняття злочинноТ оргашзацн та ТТ основних ознак, що породжуе безперервш дискусн серед вчених.
Ключовi слова: сшвучасть, злочинна органiзацiя, закон, покарання, злочин.
Постановка проблеми. Оргашзована злочиншсть - це негативне соцiальне явище, яке зумов-лене суспiльними вщносинами, що виникають у результатi людсько! дiяльностi.
У чинному КК Укра!ни злочинна органiзацiя розглядаеться як найнебезпечшша форма. Потреба у визначеннi ще! форми спiвучастi, И типових та специфiчних ознак зумовлена, передусiм, с^мким зростанням оргашзовано! злочинностi. Злочинна оргашзащя - це об'еднання людей, в якому найбшьше виявляються антисуспiльнi колективш настро!. У такому утвореннi ошб нала-годжуються сталi зв'язки, що набувають органiзацiйних форм, формуеться згуртоване ствтовариство, метою якого е заняття злочинною дiяльнiстю.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання аналiзу форм спiвучастi слугували предметом нау-кових розвiдок таких науковщв, як Г. Жаровська, О. Кваша, О. Костенко, Б. Лизогуб та ш.
Мета статтi. Метою запропоновано! статтi е аналiз злочинно! оргашзацн як форми спiвучастi.
Виклад основного матерiалу. Варто зауважити, що наущ кримiнального права вже упродовж тривалого часу вщома злочинна оргашзащя як форма сшвучасп, однак вчеш або розглядали И як рiзновид оргашзовано! групи, або ж вцщляли як самостiйну форму спiвучастi. Законодавець вже давно вщображае злочинну оргашзащю в Особливш частинi як самостшш склади кримiнального правопорушення, що стало причиною незначно! практики !х застосування та майже цшковито! не-
розробленост кримшально-правового аспекту ще! проблеми. На жаль, встановлення та вивчення змюту й ознак поняття "злочинна оргашзащя" не отримало належно! уваги серед наукового середовища.
Аби визначити ознаки розглядувано! форми спiвучастi, необхiдно насамперед розкрити змют самого поняття "злочинна оргашзащя". Органiзацiя в "широкому" розумiннi цього слова означае особливост будови чого-небудь; структуру; об'еднання людей, суспшьних груп, держав на базi спiльностi штерешв, мети програми дiй тощо [1, а 586].
У контекстi цього варто взяти до уваги думку О. Костенка про те, що злочинш оргашзаци на-дiленi тими ж властивостями, що й будь-яю iншi оргашзаци, а саме: вони дають змогу досягти ре-зультапв, якi неможливими отримати без об'еднання людей в оргашзащю, а вiдрiзняються тiльки тим, що спрямовують свою дiяльнiсть на досягнення злочинних результат. Висока ефективнiсть оргашзаци як шструменту досягнення результатiв становить велику небезпеку для суспшьства [2, c. 74].
Проте для повного з'ясування суп злочинно! оргашзаци слiд вщзначити !! специфiку. У кри-мшально-правовш лiтературi злочиннi оргашзаци нерiдко вважаються рiзновидом органiзованих груп. 1снуе навт така думка, що якщо формування е стiйким, то це оргашзована група, а якщо во-но згуртоване - злочинна органiзацiя [3, с. 16].
Водночас трапляються й таю позици, що злочиннi оргашзаци - це т ж оргашзоваш групи, проте вони мають вищий ступiнь органiзованостi та згуртованостi [4, с. 23]. Поширений також тд-хiд, за яким злочиннi оргашзаци вщмежовують вiд органiзованих груп на пiдставi ступеня стiйкостi органiзацiйних вщносин та згуртованостi осiб, що !х складають [5, с. 44]. Однак тут вщразу потрiб-но зауважити, що таю критери розмежування, як, наприклад, бiльш стiйка i оргашзована та менш стiйка i згуртована е не зовсiм доречними. О^м цього, саме поняття згуртованостi як психолопчна категорiя в науцi кримшального права точно визначити неможливо. А згуртовашсть як еднiсть уча-сниюв загалом е ознакою, передусiм, характерною оргашзованш групi та групi оаб за попередньою змовою, тодi як у злочинних оргашзащях про це не може йтися, адже до них належить значно бiльша юльюсть осiб, подеколи взагалi не знайомих мiж собою.
З огляду на вищезазначене, з урахуванням аналiзу категорш стiйкостi та згуртованостi, деякi науковщ радять вилучити з закону про кримшальну вiдповiдальнiсть поняття "злочинна оргашзащя", адже, на !хню думку, встановити жодних вiдмiнностей мiж нею та оргашзованою групою майже неможливо [3, с. 16].
Пропонуе також внести корективи в текст ст. 28 КК Укра!ни й Г. Жаровська. Однак науко-вець, навпаки, радить вщмовитися вiд поняття оргашзовано! групи, вважаючи !! штучно утвореним шститутом, у якому вiдсутнi форматзоваш критери, а злочинну органiзацiю залишити [6, с. 112].
Аналопчно! позици дотримуеться й О. Кваша. О^м цього, науковець вважае, що: по-перше, поняття злочинно! оргашзаци дае змогу ч^юше вiдмежувати цю форму сшвучаст вiд так званих групових форм, адже воно не мютить термша "група"; по-друге, поняття "органiзацiя" мае багато специфiчних ознак у фшософи, соцiологi! та iнших суспiльних науках, яю е базовими для формування кримшально-правового поняття злочинно! оргашзаци [7, с. 251].
Вщповщно до нормативних положень ч. 4 ст. 28 КК Укра!ни, ключовою ознакою злочинно! оргашзаци е iерархiчна структура, адже саме вона е визначальною та специфiчною ознакою цiе!' форми сшвучасть
Пленум ВСУ в п. 12 Постанови № 13 вщ 23.12.2005 р. вказуе, що шд структурою злочинного об'еднання потрiбно розум^и внутрiшню побудову. У кримiнально-правовiй лiтературi iерархiч-нiсть характеризуеться неоднаково. Таким чином, М. Мельник iерархiчнiстю вважае наявшсть усе-рединi органiзацi! зв'язюв за вертикаллю мiж верхнiми, середшми й нижнiми ланками [8, с. 387]. А ось вже С. В. Фесенко iерархiчнiстю називае наявшсть системно-структурно! побудови об'еднання, яка включае наявшсть загального керiвництва (лiдерiв), ч^ко визначену пiдпорядкованiсть рядових учасникiв об'еднання його керiвникам (зокрема керiвникам структурних частин), вертикальнi зв'язки мiж вищими та нижчими структурами об'еднання, загальновизнаш правила поведiнки й за-безпечення дотримання !х членами злочинно! оргашзаци [9, с. 401].
Бачимо, що запропоноваш шдходи щодо визначення iерархiчностi узгоджуються та взаемо-доповнюють один одного, тому, анатзуючи склад конкретних злочинних оргашзацш, !х варто бра-ти до уваги.
Вiдносини керiвникa та рядових членiв об'еднання, як зазначае О. Кваша, — це також iерархiчна структура, адже передбачають шдпорядкованють. Також науковець вважае, що наявшсть таких вщ-носини обов'язкова як у структурi оргашзовано! групи, так i злочинно! органiзацi!. Це дае тдстави стверджувати про неможливють визначення чiтких критерi!в для розмежування оргашзовано! групи та злочинно! оргашзацн [7, с. 255].
Стосовно цього Б. Лизогуб задаеться питанням: а хiба не може бути суворо! шдпорядкованос-т учасникiв вiд вищих до нижчих у органiзованiй груш? Звичайно, може, але як тодi розрiзнити iерархiю у злочиннiй оргашзацн вщ тако! ж ознаки в оргашзованш злочиннiй групi, до того ж шдпорядкованють "оргашзатор - виконавець" у будь-якому злочинному об'еднанш вже передбачае наявнiсть певно! iерархi!? Крiм того, постае запитання про те, чи можна виключити скоення тяжких та особливо тяжких злочишв оргашзованою групою чи керiвництво або координащю саме !! учас-никами злочинно! дiяльностi iнших осiб, або вжиття заходiв до забезпечення функщонування як само! себе, так i iнших злочинних груп?" [10, с. 109].
Вщповщаючи на цi запитання, можна зазначити, що оскшьки оргашзована група надшена також iерархiчною структурою, то у разi наявносп ще i мети скоення тяжких та особливо тяжких злочишв вона жодним чином не вiдрiзняеться вщ злочинно! оргашзацн.
Наступною своерщною ознакою злочинно! оргашзацн е спещальна мета створення. Згiдно з ч. 4 ст. 28 КК Укра!ни, такою метою е вчинення тяжких чи особливо тяжких злочишв.
Водночас стд звернути увагу на певш суперечностi, що стосуються мети створення розгляду-ваного об'еднання. Так, через шдвищений рiвень суспiльно! небезпечностi сам факт створення злочинно! оргашзацн е закшченим складом кримшального правопорушення, що передбачено ст. 255 КК Укра!ни. Порiвнюючи ст. 225 з ч. 4 ст. 28 КК, можемо зробити висновок про певну неузгодже-шсть мiж ними. Так, недоречним е використання в ч. 1 ст. 255 КК такого словосполучення, як створення злочинно! оргашзацн з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, адже в ч. 4 ст. 28 КК вже закршлено мету скоення таких злочишв серед шших обов'язкових ознак. Оскшьки норма Загально! частини КК поширюе свою дда на вс норми Особливо! частини, то вказiвка на мету вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину в ст. 255 КК очевидно е зайвою, а особливо якщо вона не вщповщае статп Загально! частини.
Також потрiбно зауважити, що якщо метою об'еднання е вчинення злочишв шшого ступеня тяжкоси, то злочинною оргашзащею його вважати вже недопустимо.
У ст. 28 КК поняття злочин (кримшальне правопорушення) використано у множит, а ст. 255 КК - в одниш. Тому можна зробити висновок, що злочинна оргашзащя можлива, якщо вона ство-рюеться з метою скоення одного тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Проте така думка е хиб-ною, адже якщо з формулювання оргашзовано! групи, яка може створюватись для вчинення як м> шмум двох злочишв, випливае, що вщповщно злочинна оргашзащя як бшьш досконале i стшке ви-сокооргашзоване злочинне формування теж мае за мету скоення щонайменше двох злочишв [11, с. 8].
О^м того, тяжисть злочишв, задля яких створюються злочинт органiзацi!, досить опосередко-вано впливае на стшюсть та наявнiсть iерархiчно! структурно! будови цього утворення. Така ознака не е оргашчно характерною для цього виду стшких об'еднань, тому !! закрiплення як конститутивно! в закош тiльки створить труднощi у дiяльностi органiв кримшально! юстицi! при квалiфiкацi! дiянь, скоених цим стшким злочинним об'еднанням. Наукова громадсьюсть обгрунтовано критикуе такi обмеження [12, с. 26].
Вчинення тяжких чи особливо тяжких злочишв значно звужуе мету створення розглядувано! нами форми сшвучасп, адже будь-який злочин, передбачений кримшальним законом, може стати
складовою частиною протиправно! дiяльностi члешв злочинно! органiзацiй. Тому, на пiдставi цього можемо зробити висновок, що й мета створення злочинно! оргашзаци, а саме те, як вона сформульо-вана, не може бути розмежувальним критерiем для розрiзнення оргашзованих форм спiвучастi.
У юридичнш лiтературi iснуе думка, що потрiбно внести до закону про кримшальну вiдповi-
44 55 44 55 г-г-1
дальнiсть два нових термiни - це злочинна дiяльнiсть та органiзована злочинна дiяльнiсть . Таким чином, з'являеться можливють видiлити такi рiвнi спiвучастi, як сшвучасть у злочинi й сшв-участь в органiзованiй злочиннiй дiяльностi [13, с. 42].
За цього поняття "злочинна дiяльнiсть" пропонуеться науковцями для визначення оргашзова-но! групи. Також це поняття використовуеться в текст деяких статей КК Укра!ни, однак змiст цього термiна визначений не був. У психолопчнш наущ категорiя "дiяльнiсть" у загальних рисах визна-чаеться як усвiдомлене виявлення людсько! активностi. На вiдмiну вщ одноразового вияву остан-ньо!, яким е вчинок (щя), дiяльнiсть - це система пов'язаних мiж собою единою потребою, метою i послщовшстю дiй, вчинкiв, операцiй, менших за обсягом дш. Злочинна дiяльнiсть розглядаеться вченими як система умисних цшеспрямованих неодночасних дiй учасникiв злочинно! оргашзаци, шдпорядкованих единiй метi — забезпеченню вчинення злочишв [6, с. 113]. О. Кваша не погоджу-еться з такою iдеею, проте науковець пропонуе закрiплення тако! мети створення злочинно! оргашзаци, як систематичне вчинення злочишв, що передбачае, передуам, вчинення злочину втрете [7, с. 266].
Висновки. Отже, шдводячи шдсумки, можемо зазначити, що кримшально-правовш доктринi протягом тривалого часу вщома розглядувана форма спiвучастi, утiм правознавщ або трактували таке формування як однин iз рiзновидiв органiзовано! групи, або ж виокремлювали !! як окрему форму сшвучасп. Деякi автори взагалi мають сумнiви стосовно доцшьносп iснування такого шсти-туту. З огляду на це, виникае багато проблем щодо суп й змюту поняття злочинно! оргашзаци та !! основних ознак, що зумовлюе безперервш дискуси серед вчених.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Словник украшсько!' мови : в 11 т. К. : Наукова думка, 1970-1980. Т. 1. 1120 с.
2. Костенко О. Оргашзована злочиншсть: юридична дефшщя та модель протиди. Проблеми боротьби з корупц1ею I органгзованою злочиннгстю. 1998. Т. VII. С. 68-77.
3. Бражников Д. Сплоченность как признак бандитизма. Уголовное право. 2006. № 1. С. 15-17.
4. Быков В. Психологические основы расследования групповых и организованных преступлений. Законность. 1996. № 4. С. 21-24.
5. Побегайло Э. Организованная преступность и совершенствование уголовно-правовой борьбы с нею. Укрепление законности и борьба с преступностью в условиях формирования правового государства. 1990. № 1. С. 40-45.
6. Жаровська Г. Сшвучасть у злочиш за кримшальним правом Украши : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Кшвський нацюнальний ушверситет 1меш Т. Шевченка. К., 2004. 211 с.
7. Кваша О. Сшвучасть у злочиш: сутшсть, структура та вщповщальшсть : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / 1нститутт держави 1 права 1м. В. М. Корецького. К., 2013. 464 с.
8. Науково-практичний коментар до Кримшального кодексу Украши / за заг. ред. П. Андрушка, В. Гончаренка, С. Фесенка. К. : Дакор, 2008. 1428 с.
9. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши / за ред. М. Мельника, М. Хавро-нюка. К. : Юридична думка, 2010. 1288 с.
10. Лизогуб Б. Оргашзоваш злочинш угруповання: класифжащя та заходи протиди : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / ХНЮА. Харшв, 2004. 259 с.
11. Андрианов А. Преступная организация и преступное сообщество - самостоятельные уголовно-правовые категории. Уголовное право. 2004. № 1. С. 7-9.
12. Жовнир С. К вопросу об определении понятия преступного сообщества в уголовном законе. Уголовное право. 2005. № 1. С. 25-27.
13. Мондохонов А. Преступная деятельность. Законность. 2003. № 6. С. 41, 42.
REFERENCES
1. Slovnyk ukrayins'koyi movy [Dictionary of the Ukrainian language] : V 11 t. (1970-1980). K. : Naukova dumka. T. 1. 1120 p.
2. Kostenko, O. (1998). Orhanizovana zlochynnist': yurydychna definitsiya ta model' protydiyi [Organized crime: legal definition and model of counteraction]. Problemy borot'by z koruptsiyeyu i orhanizovanoyu zlochynnistyu. Tom VII. Pp. 68-77.
3. Brazhnikov, D. (2006). Splochennost' kak priznak banditizma [Cohesion as a sign of banditry]. Ugolovnoe pravo. No. 1. Pp. 15-17.
4. Bykov, V. (1996). Psikhologicheskie osnovy rassledovania gruppovykh s organizovannykh prestupleniy [Psychological bases of investigation of group and organized crimes]. Zakonnost. No. 4. Pp. 21-24.
5. Pobehailo, E. (1990). Orhanyzovannaia prestupnost i sovershenstvovanie ugolovno-pravovoy borby s neiu [Organized crime and improving the criminal law fight against it]. Ukreplenie zakonnosti i borba s prestupnostiu v usloviakh formirovaniapravovogo gosudarstva. No. 1. Pp. 40-45.
6. Zharovska, H. (2004). Spivuchast u zlochyni za kryminalnym pravom Ukrainy [Complicity in crime under the criminal law of Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.08 / Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni T. Shevchenka. K. 211 p.
7. Kvasha, O. (2013). Spivuchast u zlochyni: sutnist, struktura ta vidpovidalnist [Complicity in crime: essence, structure and responsibility: dys. ... d-ra yuryd. nauk : 12.00.08 / Instytutt derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho. K. 464 p.
8. Naukovo-praktychnyi komentar do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / za zah. red. P. Andrushka, V. Honcharenka, Ye. Fesenka. (2008). K. : Dakor. 1428 p.
9. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / za red. M. Melnyka, M. Khavroniuka. (2010). K. : Yurydychna dumka. 1288 p.
10. Lyzohub, B. Orhanizovani zlochynni uhrupovannia: klasyfikatsiia ta zakhody protydii [Organized criminal groups: classification and countermeasures] : dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.08 / KhNIuA. (2004). Kharkiv. 259 p.
11. Andryanov, A. Prestupnaia organizatsia i prestupnoye soobshchestvo - samostoyatelnye ugolovno-pravovye kategorii [Criminal organization and criminal community - independent criminal law categories]. (2004). Ugolovnoyepravo. No. 1. Pp. 7-9.
12. Zhovnyr, S. K voprosu ob opredelenii poniatyia prestupnogo soobshchestva v ugolovnom zakone [On the question of defining the concept of criminal community in criminal law]. (2005). Ugolovnoye pravo. No. 1. Pp. 2527.
13. Mondokhonov, A. Prestupnaya deyatelnost [Criminal activity]. (2003). Zakonnost. No. 6. Pp. 41, 42.
Дата надходження: 05.07.2022р.
Anatolii Kryzhanovskyi
Lviv Polytechnic National University, Senior Lecturer of the Department Of Criminal law and Procedure at Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education
ON THE QUESTION OF CRIMINAL ORGANIZATION AS A FORM OF COMPATIBILITY
The article is devoted to the characterization of a criminal organization as a form of complicity.
Organized crime is a negative social phenomenon that is caused by social relations that arise as a result of human activity.
In the current Criminal Code of Ukraine, the criminal organization has found expression as the most dangerous form. The need to define this form of complicity, its typical and specific features is caused primarily by the rapid growth of organized crime.
A criminal organization is an association of people in which anti-social collective sentiments are most pronounced. In this formation of persons, stable connections are established, which acquire organizational forms, and a cohesive community is formed, the purpose of which is to engage in criminal activity.
It is worth noting that the science of criminal law has long known this form of complicity, but scholars have either considered it as a kind of organized group or singled out as an independent form of complicity.
The legislator has long portrayed the criminal organization in the Special Part as independent components of a criminal offense, which has led to little practice in their application and almost complete underdevelopment of the criminal law aspect of this problem.
Unfortunately, the establishment and study of the content and features of the concept of "criminal organization" has not received due attention among the scientific community.
Brought. that criminal organizations are endowed with the same properties as any other organization, namely: they allow to achieve results that are impossible to achieve without uniting people in the organization, but differ only in that they focus their activities on achieving criminal results. High efficiency of the organization as a tool for achieving results is a great danger to society
It was stated that the criminal law doctrine has long known this form of complicity, but jurists either saw this formation as one of the varieties of an organized group, or singled it out as a separate form of complicity.
Some authors have doubts about the feasibility of such an institution. As a result, there are many problems with the nature and content of the concept of criminal organization and its main features, which gives rise to constant debate among scientists.
Key words: complicity, criminal organization, law, punishment, crime.
