CC BY
8
УДК 343.82
К. Б. Марисюк
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
шагу8уик@1иа
В. В. Черепущак
канд. юрид. наук
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОНЯТТЯ "ОРГАН1ЗОВАНА ЗЛОЧИНН1СТЬ"
© Марисюк К. Б., Черепущак В. В., 2019
Проаналiзовано поняття "органiзована злочиннiсть". Використовуючи ктотш ознаки оргашзованоТ злочинностi, можна погодитись з розумшням ТТ у науковш лiтературi як iсторично обумовленого, негативного сощального явища, що являе собою ieрархiчно побудовану структуру, яка спираеться на створений злочинний каштал i корупцiю, що мають на мет забезпечити власне функцiонування i задоволення власних потреб через збiльшення кашталу, "вiдмивання" останнього та отримання влади. Також варто констатувати, що поняття оргашзованоТ злочинностi досi залишаеться джерелом суперечок i розбiжностей i в св^овш, i у вiтчизнянiй кримшолопчнш лiтературi. З цим можна було б змиритися, якби науково-правова невизначешсть негативно не позначалася на ефективност боротьби з цим явищем.
Ключовi слова: злочиннiсть; закон; професiйний злочинець; правова пол^ика; право.
К. Б. Марисюк, В. В. Черепущак
К ВОПРОСУ О ПОНЯТИИ "ОРГАНИЗОВАННАЯ ПРЕСТУПНОСТЬ"
Проанализовано понятие "организованная преступность". Используя существенные признаки организованной преступности, можно согласиться с существующим в научной литературе пониманием последней как исторически обусловленного, негативного социального явления, которое представляет собой иерархически построенную структуру, которая опирается на созданный преступный капитал и коррупцию, цель которых - обеспечение собственного функционирования и удовлетворения собственных потребностей путем увеличения капитала, "отмывания" последнего и получения власти. Также следует констатировать, что понятие организованной преступности до сих пор остается источником споров и разногласий и в мировой, и в отечественной криминологической литературе. С этим можно было бы смириться, если бы научно-правовая неопределенность отрицательно не отражалась на эффективности борьбы с этим явлением.
Ключевые слова: преступность; закон; профессиональный преступник; правовая политика; право.
K. B. Marysyuk
Prof. of the Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Doc.
V. V. Cherepuhchak
Ph. D.
TO THE QUESTION ABOUT THE CONCEPT OF "ORGANIZED CRIME"
The article is devoted to the analysis of the concept of "organized crime". Using the essential features of organized crime, we can agree with the existing in the scientific literature understanding of it as a historically conditioned, negative social phenomenon, which is a hierarchically constructed structure that relies on created crime capital and corruption, with the purpose of providing the needs by raising capital, laundering the latter, and gaining power. It is also worth noting that the concept of organized crime still remains a source of controversy and disagreement in the world and domestic criminological literature. This could be reconciled if scientific and legal uncertainty did not adversely affect the effectiveness of the fight against this phenomenon.
Key words: crime; law; professional offender; legal policy; law.
Постановка проблеми. Проблема оргашзовано" злочинносп надзвичайно актуальна. Свггова спшьнота ставить ii за значущютю на друге-трете мюця тсля питань про економiчне та полггичне становище суспшьства. Оргашзована злочиннють використовуе зв'язки з органами влади на найвищому рiвнi й усе бшьше проникае у велику полггику. Вона нав'язуе суспшьству сво" уявлення про систему щнностей i норм поведшки, формуе образ героя-лщера кримшального середовища. В арсеналi засобiв оргашзовано" злочинносп не останне мюце займають тероризм, вбивства на замовлення, розпалювання мiжнацiональних та релiгiйних конфлiктiв тощо.
Анашз дослiдження проблеми. Питання органiзованоi злочинносп слугували предметом наукових розвiдок багатьох вггчизняних та зарубiжних науковцiв, наприклад, А. Гурова, О. Джужи, А. Долгово!, С. Дьякова, А. Емельянова, Т. Турчина, В. Устiнова, Г. Шнайдера та ш. Незважаючи на значну кшькють публiкацiй з питань оргашзовано" злочинностi загалом, а також ii окремих аспектiв, единого тдходу до цього поняття так дос й не вироблено у колах науковщв та практикiв.
Мета статть Усвiдомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статтi неможливо розкрити вс питання, пов'язанi з рiзними пiдходами до розумiння поняття "оргашзована злочиннють", звернемо увагу лише на найцiкавiшi з них, та й то лише у частиш найбазовших положень, залишивши все iнше для подальших наукових розвiдок.
Виклад основного MaTepi^y. Вирiшення практичних проблем боротьби з оргашзованою злочиннiстю неможливе без глибокого тзнання теорii цього питання. Це передбачае як вивчення зарубiжних теоретичних дослщжень i практичного досвщу в цiй галузi, так i серйозний аналiз вiтчизняного теоретичного та практичного багажу.
Рiзнi вченi як основш видiлили найрiзноманiтнiшi ознаки феномену оргашзовано! злочин-ностi. 1х спробував узагальнити i синтезувати нiмецький кримшолог Г. Шнайдер. До таких ознак вш зарахував те, що:
- оргашзована злочиннють задовольняе потреби населення у нелегальних товарах i послугах;
- ii дiяльнiсть ращональна i планомiрна, у злочинних дiях керуються мiркуваннями низького ризику i велико].' виручки;
- мафiозна група грунтуеться на суворому розподiлi ролей;
- вс представники оргашзовано! злочинностi - професюнали. Вони розвивають у своему колi кримiнальну систему цiнностей;
- будь-який злочинний синдикат шдпорядкований невеликш групi людей, яка веде пошук можливостей для кримiнальних дiй, зважуе ризики, вартють i вигiднiсть злочинних проектов, контролюе !х виконання. Маючи в своему розпорядженнi величезнi фiнансовi можливостi, злочинна конфедерацiя може не посшшати у виборi цiлей i проведеннi операцiй;
- злочинна оргашзащя мае сво! керiвнi принципи (безумовна лояльнють всiх членiв, заборона на будь-яю злочиннi ди без наказу керiвництва);
- органiзована злочиннiсть грунтуеться на нейтралiзацп державного кримiнального переслщування. Це досягаеться iзольованiстю керiвно! групи вщ виконавцiв, а також за рахунок систематичного тдкупу представникiв влади [1, с. 49-50].
Н. Волобуев визначае поняття оргашзовано! злочинносп передуем через ознаку консолщацп злочинного середовища: "Оргашзована злочиннiсть - це негативне сощальне явище, що характери-зуеться згуртованютю кримiнального середовища в рамках регюну, кра!ни з подiлом на iерархiчнi рiвнi i видiленням лiдерiв, якi здiйснюють органiзаторськi, управлiнськi, щеолопчш функцп, корумпованостi; залученням у злочинну дiяльнiсть представникiв державного апарату, державних (в тому чи^ i правоохоронних) оргашв для забезпечення певно! безпеки i гарантiй учасникiв спiльноти; монополiзацiею i розширенням сфер протиправно! дiяльностi з метою отримання максимальних матерiальних доходiв при максимальнiй захищеностi 11 вищих ешелонiв вiд кримшально! вщповщальносп [2, с. 31].
На думку В. Лунеева, "оргашзовану злочиннiсть можна визначити як стшке об'еднання ошб, що органiзувалися для спшьно! злочинно! дiяльностi з корисливою метою i для досягнення контролю (влади) в певнш соцiальнiй сферi або на певнш територи" [2, с. 27], шдкреслюючи, що корислива спрямованiсть - це основа оргашзовано! злочинносп у разi вчиненнi будь-яких злочинiв.
С. Дьяков робить спробу конкретизувати визначення цього поняття за рахунок введення у нього бшьшо! кшькосп ознак. На його думку, оргашзована злочиннють - це '"цяльнють стiйких злочинних ствтовариств (органiзацiй), що вiдрiзняються iерархiчною органiзацiйною побудовою, згуртованiстю на конкретнш злочиннiй платформi, вiдпрацьованою системою консшрацп та за-хисту вiд правоохоронних оргашв, корумпованютю, масштабнiстю злочинно! дiяльностi, вклю-чаючи вихiд за кордон, i зв'язками з мiжнародною мафiею" [2, с. 15]. З наведеного визначення випливае, що, на думку автора, вщособлеш оргашзоваш злочиннi групи до складу оргашзовано! злочинносп не входять.
Близьке до цього, але акцентоване на дещо шших ознаках визначення формулюе Ю. Адаш-кевич: "Оргашзована злочиннють - це суспшьно небезпечне сощальне явище, що характеризуеться тюним поеднанням кримшального свггу з тшьовими економiчними структурами i корупщею в органах влади i управлшня, що виявляе себе в дiяльностi злочинних спiльнот, якi контролюють джерела протиправних, а також окремих видiв правомiрних доходiв на певних територiях або в певних сферах сощально! практики" [3, с. 117].
A. Гуров пише, що органiзована злочиннють - "це вщносно масове функцюнування стiйких керованих спiвтовариств злочинцiв, що займаються вчиненням злочишв як промислом ^знесом) i створюють за допомогою корупцп систему захисту вiд сощального контролю" [4, с. 207]. Згаданий автор шдкреслюе масовий характер функцюнування сталих спшьнот злочинщв. Крiм того, А. Гуров вводить як обов'язковий !! показник наявнють корумпованих зв'язюв iз працiвниками правоохоронних органiв та шших оргашв державно! влади.
B. Устшов, застертаючи вiд змiшування форм оргашзовано! злочинносп та форм оргашзовано! злочинно! дiяльностi, водночас видшяе як загальш ознаки органiзовано! злочинно! дiяльностi (вилучаючи з не! злочиннють полггично! спрямованостi) стiйкiсть, тривалiсть злочинно! дiяльностi та !! спрямованiсть на отримання бшьш-менш постiйного доходу, заняття такою дiяльнiстю на професiйнiй i напiвпрофесiйнiй основi [5, с. 13-15].
А. Емельянов видшяе факт наявносп злочинного сшвтовариства, його злочинно! дiяльностi та факт зв'язку рiзних оргашзованих формувань, напрямiв злочинно! дiяльностi. Вш пише, що
оргашзовану злочиннють можна визначити "як явище, що виражасться в iснуваннi злочинного сшвтовариства i здшснювано! ним злочинно! дiяльностi, що характеризуеться стiйкими загально-регiональними i мiжрегiональними зв'язками злочинних груп, формувань i напрямiв злочинно! дiяльностi, замкнутими на вiдносно велику сощальну групу" [6, с. 5].
На нащональному рiвнi поняття оргашзовано! злочинностi законодавчо не закрiплено, тому рiзнi науковцi тлумачать його на власний розсуд. На нашу думку, вдале визначення цього поняття сформулював А. Закалюк. Органiзована злочиннiсть - це багатозначний рiзнорiвневий та складно-структурований феномен суспiльного життя, який виник i розвиваеться в результат прагнення частини членiв суспiльства змшити кримiнальними способами його цивiлiзовану, передуем правову впорядкованiсть в iнтересах збагачення й отримання завдяки цьому фактично! влади [7, с. 184].
0. Джужа визначае органiзовану злочиннiсть як системно пов'язаний комплекс злочишв, учинених учасниками стiйких, iерархiзованих, злочинних структур (груп, ствтовариств, асоцiацiй), якi тдтримують один одного, узгоджуючи дiяльнiсть. Мета цих угруповань - отримати максимальний прибуток вщ злочинного бiзнесу на певнш територi! або у певнш сферi, що перебувае пiд !х контролем [8, с. 165].
Розкриваючи ознаки органiзовано! злочинностi, рiзнi автори називають рiзну !х кiлькiсть i iнтерпретують останнi по-своему. Багато дослщниюв вважають невiд'емними ознаками органiзовано! злочинносп такi: стiйкий, постiйний, плановий, констративний характер дiяльностi у виглядi злочинного промислу; наявнють органiзацiйно-управлiнських i забезпечувальних структур, iерархi! керiвництва, единих норм поведшки; створення системи планомiрно! нейтралiзацi! усiх форм соцiального контролю; застосування спещальних методiв розвiдки i контррозвщки; наявнiсть централiзованих великих грошових фондiв; тенденцiю до постiйного розширення сфер дiяльностi.
Чи не найбiльше кримшолопчних ознак органiзовано! злочинностi наводить Т. Турчин, пишучи, що до останшх можна зарахувати: 1. Високий рiвень зв'язкiв iз корумпованою частиною пращвниюв органiв державно! влади та правоохоронних оргашв. 2. Регiональний контроль. 3. Наявнють загальних правил поведшки. 4. Вербування нових члешв угруповань. 5. Тюний зв'язок iз верхiвкою традицiйно! злочинностi. 6. Масштабний характер злочинно! дiяльностi. 7. Полiтизацiя державно! дiяльностi. 8. Установлення контролю над банювсько-комерцшною дiяльнiстю. 9. Лега-лiзацiя капiталу, накопиченого злочинним шляхом. 10. Установлення контролю над засобами масово! шформацп [9, с. 212-213].
Висновки. Щцсумовуючи викладене вище та використовуючи описанi iстотнi ознаки органiзовано! злочинносп, можна погодитись з прийнятим у науковш лiтературi розумiнням останньо! як юторично обумовленого, негативного соцiального явища, що являе собою iерархiчно побудовану структуру, яка спираеться на створений злочинний каттал i корупцiю, що мають на мет забезпечити власне функцюнування i задоволення власних потреб за допомогою збшьшення капiталу, "вщмивання" останнього та отримання влади. Також варто констатувати, що поняття оргашзовано! злочинносп дос залишаеться джерелом суперечок i розбiжностей i в свгговш, i у вiтчизнянiй кримiнологiчнiй лггератург З цим можна було б змиритися, якби науково-правова невизначенють негативно не позначалася на ефективностi боротьби з цим явищем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шнайдер Г. Криминология. М.: Прогресс-Универс, 1994. 502 с. 2. Организованная преступность. Круглый стол / под ред. А. Долговой, С. Дьякова. М.: Юрид. лит., 1989. 326 с. 3. Организованная преступность - 2 / под ред. А. И. Долговой, С. В. Дьякова. М.: Криминологическая ассоциация, 1993. 328 с. 4. Гуров А. Профессиональная преступность: прошлое и современность. М.: Юридическая литература, 1990. 442 с. 5. Устинов В. Понятие и криминологическая характеристика организованной преступности. Нижний Новгород: Нижегородская ВШ МВД РФ, 1993. 84 с. 6. Емельянов А. Понятие организованной преступности и проблемы борьбы с ней. Вопросы организованной преступности и борьбы с ней. М.: Издательство МГУ, 1993. 110 с. 7. Закалюк А. Курс сучасно! укра!нсько! кримшологп: теорiя i практика: у 3 кн. Ки!в: 1н Юре, 2007.
Кн. 2 : Кримшолопчна характеристика та запобтання вчиненню окремих видiв злочишв. 712 с. 8. Кримiнологiя: навч. noci6. / [О. Джужа, В. Василевич, Ю. 1ванов та ш.]; за заг. ред. О. Джужг Кшв: Прецедент, 2006. 208 с. 9. Турчин Т. Органiзована злочиннють: кримшолопчна характеристика, детермшащя й запобк-ання. Пор1внялъно-аналтичне право. 2016. № 4. С. 211-215.
REFERENCES
1. Shnayder G. Kriminologiya [Criminology]. M.: Progress-Univers, 1994. 502 p. 2. Organi-zovannayaprestupnosf [Organized crime]. Kruglyy stol / pod red. A. Dolgovoy, S. D'yakova. M.: Yurid. lit., 1989. 326 p. 3. Organizovannaya prestupnosf - 2 [Organized crime]. Pod red. A. I. Dolgovoy, S. V. D'yakova. M.: Kriminologicheskaya Assotsiatsiya, 1993. 328 p. 4. Gurov A. Professional'naya prestupnosf: proshloye i sovremennosf [Occupational crime: past and present]. M.: Yuridicheskaya literatura, 1990. 442 p. 5. Ustinov V. Ponyatiye i kriminologicheskaya kharakteristika organizovannoy prestupnosti [The concept and criminological characteristics of organized crime]. Nizhniy Novgorod: Nizhegorodskaya VSH MVD RF, 1993. 84 p. 6. Yemel'yanov A. Ponyatiye organizovannoy prestupnosti i problemy borby s ney. Voprosy organizovannoy prestupnosti i borby s ney [The concept of organized crime and the problems of combating it. Issues of organized crime and the fight against it]. M.: Izdatel'stvo MGU, 1993. 110 p. 7. Zakalyuk A. Kurs suchasnoi ukrains'koi kriminologii: teoriia ipraktyka [Course of Modern Ukrainian Criminology: Theory and Practice]: u 3 kn. Kyiv: in Yure, 2007. Kn. 2: Kryminologichna kharakterystika ta zapobigannya vchynennyu okremykh vydiv zlochyniv. 712 p. 8. Kriminologiya: navch. posib. / [O. M. Dzhuzha, V. V. Vasilevich, Yu. F. ivanov ta in.]; za zag. red. O. M. Dzhuzhi. Kiiv: Pretsedent, 2006. 208 s. 9. Turchin T. Organizovana zlochynnisf: kryminologichna kharakterystyka, determinatsiya i zapobigannya [Organized crime: criminological characteristics, determination and prevention]. Porivnyal'no-analitychne pravo. 2016. No. 4. pр. 211-215.
Дата надходження: 25.07.2019р.
