CC BY
1
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 343.82
Костянтин Марисюк
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти
ОЯСГО : 0000-0002-7483-3836
ДО ПИТАННЯ ПРО МОДЕЛ1 КРИМ1НАЛ1ЗАЦП Д1ЯНЬ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.364 © Марисюк К., 2022
Проаналiзовано основы! модел1 кримшалпацп д1янь.
На основi врахування принцип1в та пiдстав кримшалпацп (декримшалiзацп) зако-нодавчий орган створюе нову кримiнально-правову норму (або навпаки змшюе чи ска-совуе iснуючу). За цього розробляються попередш моделi ново'! норми, як повинн1 вщ-повiдати рпним, подекуди суперечливим вимогам.
Безумовно, пщ час створення таких моделей потрiбно виршити ряд питань, якi належать до обсягу та змкту диспозицп ново'! норми, и санкцп, сп1вв1дношення з чинним кримшальним, кримiнально-процесуальним, виправно-трудовим законодавством.
Одна з головних умов оптимальности законодавства зводиться до дотримання ви-мог його внутршньоТ узгодженостi, а також до низки пов'язаних iз нею вимог: вщсут-нiсть прогалин закону та зайвост заборони; визначешсть та eднiсть термшологп. Якщо тлумачення змкту чи значення термiна, який мктиться у нормативно-правовому актi, може виявитися складним для його адресату, то такому термшу доц1льно надати лега-льне визначення, нав1ть якщо це призведе до збшьшення тексту; доцшьшсть - можли-вiсть створення, змши та наступного застосування положень кримшального закону, ви-ходячи з потреб суспшьства та держави, для досягнення певних цшей, з урахуванням за-гальноправових принцип1в у ч^ко встановлених законодавчих межах, що виявляеться в побудовi норм кримiнального закону, визначенш Тх структури, м1сця розташування в самому кримшальному закош та встановлення сшввщношення з iншими положеннями Кримшального кодексу.
Ключовi слова: закон, справедливкть, крим1иальна вiдповiдальнiсть, права, обов'язки.
Постановка проблеми. На основi врахування принцишв та пiдстав кримшатзаци (декрим> натзаци) законодавчий орган створюе нову кримшально-правову норму (або, навпаки, змiнюe чи скасовуе iснуючу). За цього розробляються попередш моделi ново! норми, яю повиннi вiдповiдати рiзним, подекуди суперечливим вимогам.
Безумовно, шд час створення таких моделей потрiбно вирiшити ряд питань, яю належать до обсягу та змюту диспозицп ново! норми, И санкцп, спiввiдношення з чинним кримiнальним, кримi-нально-процесуальним, виправно-трудовим законодавством.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання анатзу основних моделей кримшатзаци дiянь слу-гували предметом наукових розвщок таких науковцiв, як: О. Готш, В. Кудрявцев, А. Ткачук та ш.
До питания про модели кримгналгзацИ дгянъ
Мета статть Усвщомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статп неможливо розкрити всi питания, пов'язаш з усiма пiдходами до настшьки широко! та багатогранно! теми, ми звернемо увагу лише на найбшьш значимi та цiкавi, на нашу думку, питання, та й то лише у частиш базових положень, залишивши все iише для подальших наукових розвiдок.
Виклад основного матерiалу. Як зазначае В. Кудрявцев, у постановщ i вирiшеииi всiх цих питань виникають як загальиi теоретико-правов^ так i специфiчиi для кримшального права аспекти. До загальних можна вiдиести, наприклад, спiввiдиошеиия мiж абстрактним формулюванням статей закону та !х коикретиiстю, казу!стичиiстю, мiж iмперативиiстю i диспозитивиiстю у виборi саикцiй тощо. Специфiчиi для кримiиальиого права аспекти - це, насамперед, обсяг i змiст нового складу злочину та суворють покарання за його вчинення [1, с. 240]. У контекст цього питання ми торкне-мось лише першого аспекту, оскiльки питання покарання за вчинення дiяння знаходиться в площи-нi проблем пеналiзацi! дiянь, про якi йтиметься шзшше.
Вирiшення зазначених питань е здебшьшого в межах альтернатив, утворених суперечливими вимогами, а часом i полярно протилежними. Наприклад, чи повинна конкретна диспозищя норми бути узагальненою або казу!стично!? По сутi справи, саме питання про те, чи створювати нову норму, знаходиться мiж двома крайшми полюсами, один iз яких пов'язаний iз прагненням до стабшь-ностi кримiнального законодавства, а шший - з неминучiстю його мшливосп.
Без сумнiву, всi щ суперечливi вимоги до норми об'ективш i, в принципi, непереборнi. У рядi випадкiв вони зумовленi рiзноплановими функцiями, якi здiйснюе правова система. Наприклад, кримшальне право захищае людину, але водночас воно ж !! i карае. Згiдно з статтею 2 Кримшально-го процесуального кодексу Укра!ни, завданням кримiнального провадження е, серед шшого, забез-печення швидкого, повного та неупередженого розслiдування i судового розгляду з тим, щоб кож-ний, хто вчинив кримшальне правопорушення, був притягнутий до вщповщальност в мiру свое! вини, i жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Методи, необхщш для досягнен-ня кожно! з поставлених цшей i завдань, рiзнi, а часом i не цiлком сумюш. Проте всiм цим вимогам нова норма повинна вщповщати.
Слушною видаеться думка В. Кудрявцева, про те, що сформулювавши суперечливi вимоги до кримшально-правово! норми як два протилежш полюси, то мiж ними i буде знаходитись той iнтервал, у якому повинно бути знайдено найкраще рiшення, створена так звана оптимальна норма [1, с. 244].
Автор зазначае, що можна знайти ршення, яке вщповщае обом суперечливим вимогам, наприклад, шляхом створення двох або бшьше взаемопов'язаних шституив. Так, вважаючи шдста-вою кримiнально! вiдповiдальностi саме дiяння, ми конструюемо склад злочину, де особа злочинця вiдображена лише деякими формальними ознаками. Наявтсть складу злочину - необидна i достатня шдстава для визнання особи винною i притягнення до кримiнально! вщповщальност за вчинення, але аж шяк не достатня для того, щоб обрати !й належну мiру вщповщальность Водночас в шститу-тi призначення покарання на перше мiсце виступае особа злочинця. В крайньому раз^ повинна виступати, якщо головною метою покарання визнаеться виправлення i перевиховання правопоруш-никiв. За цього компенсуеться однобiчнiсть дiяння як пiдстави вщповщальност [1, с. 245].
В шших випадках суперечливi вимоги неможливо роз'еднати, оскшьки вони належать до одного шституту, до одного й того ж питання. До того ж неможливо знайти таке ршення, яке одно-часно вщповщало б обом протилежним вимогам. Так, диспозищя кримшально-правово! норми не може бути одночасно абстрактною i казу!стичною, санкщя - водночас i суворою, i м'якою. Очевидно, ршення мае розташовуватися м1ж цими крайнощами: наприклад, санкщя повинна бути в м1ру суворою. Але яка ця м1ра? Як критерп е и основою? Це питання, якг потребуютъ оптимального ршення.
В. Кудрявцев вказуе, що один iз методiв послщовного наближення до такого ршення полягае у скорочент числа альтернатив, зменшени штервалу м1ж крайшми позищями. Це скорочення найпрос-тiше провести за допомогою вщкидання явно неприйнятних альтернатив як з одного, так i з шшого
Костянтин Марисюк
боку. Тим самим дiапазон для вибору ршення суттево звужуеться, хоча часом i залишаеться досить невизначеним. Подальший пiдхiд до вибору оптимального ршення передбачае перехiд вщ негатив-них критерiïв ("надмiрноï казуютичностГ', "надмiрноï суворостГ' тощо) до позитивних, що зв'язуе таке рiшення з його передбачуваними сощальними та юридичними наслiдками. В результатi (якщо оптимальне рiшення буде знайдено) досягаеться та мiра спiввiдношення суперечливих вимог, яка може бути охарактеризована як дiалектична еднють протилежностей, яка вiдповiдае сукупност реально iснуючих життевих обставин.
Розглянемо трохи детальшше критерiï створення оптимальноï моделi, що належать до конс-труювання диспозицiï ново1' кримiнально-правовоï норми.
Одшею з вимог до диспозицп норми е оптимальшсть ïï обсягу i змюту. Як вже неодноразово зазначалось, норма кримшального закону мае передбачати тшьки ri дiяння, яю дiйсно небезпечнi для суспiльства i з якими вести боротьбу можна тшьки кримшально-правовими засобами. Така ви-мога е дещо невизначеною: вона знаходиться в iнтервалi мiж кримшашзащею максимального числа дiянь та мiж межею, що вiдмежовуе кримiнальну вщповщальшсть вiд адмiнiстративноï, цивiльноï, дисциплiнарноï.
Звичайно, необхiдна широта кримiналiзацiï може бути правильно визначена лише з урахуван-ням всiх ознак складу злочину: об'екта, суб'екта, об'ективно1' та суб'ективно1' сторiн. Це означае, що кожна з цих ознак повинна бути сформульована вщповщно до критерив, яю, як вже зазначалось, зводяться до оцшки цих ознак з чотирьох позицш, а саме: а) вщповщшсть соцiально-полiтичним i моральним цшностям суспiльства; б) вiдповiднiсть чиннiй правовш системi; в) практична застосов-шсть майбутньо1' норми; г) ïï економiчна доцiльнiсть. За цього повиннi бути враховаш не тiльки безпосереднi, а й вiддаленiшi результати дiï нового закону, включаючи латентнi (прихованi) наслщ-ки. Таким чином, завдання вибору оптимальноï конструкцiï виявляеться досить складним.
Крiм того, конструювання оптимальноï моделi кримiнально-правовоï норми неможливе без врахування правил та вимог законодавчоï техшки.
Законодавча технiка - система засобiв, прийомiв та правил, яю використовуються для найбiльш точного та послщовного виразу волi законодавця у нормативних актах [2, с. 12].
Одна з головних умов оптимальност законодавства зводиться до дотримання вимог його внутр> шньоï узгодженостi, а також до ряду пов'язаних з нею вимог:
- вщсутшсть прогалин закону та зайвост заборони;
- визначешсть та еднють термiнологiï. Якщо тлумачення змiсту чи значення термiна, який мютиться у нормативно-правовому актi, може виявитися складним для його адресата, то такому термiну доцшьно надати легальне визначення, навiть якщо це призведе до збiльшення тексту;
- доцшьшсть - можливiсть створення, змши та подальшого застосування положень крим> нального закону, виходячи з потреб суспшьства та держави, для досягнення певних цiлей, з ураху-ванням загальноправових принципiв у чiтко встановлених законодавчих межах, що виявляеться в побудовi норм кримiнального закону, визначенш ix структури, мiсця розташування в самому кри-мiнальному законi та встановлення спiввiдношення з iншими положеннями Кримшального кодексу [3, с. 95-98].
Висновки. Пщсумовуючи, можна констатувати, що тшьки за умови комплексного застосування викладеноï системи факторiв та знань, яю утворюють теорiю кримшатзацп, можливе отри-мання позитивного результату тд час створення чи вдосконалення кримiнального законодавства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кудрявцев В. (1982). Основания уголовно-правового запрета (криминализация и декриминализация). М. : Наука. 304 с.
2. Ткачук А. (2002). Законодавча техшка: практичний поабник. К. : 1нститут громадського суспiльства,
268 с.
3. Готш О. (2005). Шдстави кримiналiзацiï дiянь. Право Украти. № 2. С. 95-99.
До питання про модели кримгналгзацИ' дгянъ REFERENCES
1. Kudryavtsev, V. (1982). Osnovaniya ugolovno-pravovogo zapreta (krimynalizatsyia i dekriminalizatsiya) [Grounds for criminal prohibition (criminalization and decriminalization)]. M. : Nauka. 304 p.
2. Tkachuk, A. (2002). Zakonodavcha tekhnika: praktychnyy posibnyk [Legislative technique]. K. : Instytut hromads'koho suspil'stva. 268 p.
3. Hotin, O. (2005). Pidstavy kryminalizatsiyi diyan' [Grounds for criminalization of acts]. Pravo Ukrayiny. No. 2. Pp. 95-99.
Дата надходження: 17.05.2022р.
Kostyantyn Marysyuk
Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Prof.
Department of Criminal Law and Procedure Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education,
ORCID : 0000-0002-7483-3836
ON THE QUESTION OF THE MODEL OF CRIMINALIZATION OF ACTIONS
The article is devoted to the analysis of the main models of criminalization of acts.
Based on the principles and grounds of criminalization (decriminalization), the legislature creates a new criminal law (or, conversely, changes or repeals the existing one). At the same time, preliminary models of the new norm are being developed, which must meet different, sometimes contradictory requirements.
Of course, when creating such models it is necessary to resolve a number of issues related to the scope and content of the disposition of the new rule, its sanctions, the relationship with current criminal, criminal procedure, correctional labor legislation.
Having formulated contradictory requirements to the criminal law norm as two opposite poles, the interval in which the best solution should be found will be between them, the so-called optimal norm will be created.
The author notes that a solution can be found that meets both conflicting requirements, for example, by creating two or more interconnected institutions. Thus, considering the basis of criminal liability is the act itself, we construct the composition of the crime, where the identity of the offender is reflected only by some formal features. The existence of a corpus delicti is a necessary and sufficient ground for finding a person guilty and bringing him to criminal responsibility for the commission, but it is by no means sufficient for him to choose the appropriate measure of responsibility. At the same time, the institution of punishment in the first place is the identity of the offender. As a last resort, it should act if the main purpose of punishment is to correct and re-educate offenders. This compensates for the one-sidedness of the act as a basis for liability.
In other cases, conflicting requirements cannot be separated because they relate to the same institution, to the same issue. At the same time, it is impossible to find a solution that meets both opposite requirements at the same time. Thus, the disposition of the criminal law can not be both abstract and casuistic, the sanction - at the same time and severe and lenient. Obviously, the decision must be between these extremes: for example, the sanction must be moderately severe.
One of the main conditions for the optimality of legislation is reduced to compliance with the requirements of its internal coherence, as well as a number of related requirements: the absence of gaps in the law and the prohibition of prohibition; certainty and unity of terminology. If the interpretation of the meaning or significance of a term contained in a legal act may be difficult for its addressee, it is advisable to provide a legal definition of such a term, even if it leads to an increase in the text; expediency - the possibility of creating, amending and subsequently applying the provisions of criminal law, based on the needs of society and the state, to achieve certain goals, taking into account general legal principles within clearly defined legal limits, manifested in the construction of criminal law, determining their structure in the criminal law itself and establishing a relationship with other provisions of the Criminal Code.
Key words: law, justice, criminal responsibility, rights, responsibilities.
