До питання оцінки серцево-судинного ризику у хворих на первинну хронічну подагру в поєднанні з метаболічним синдромом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.12-008:616-002.78+616-008.9 DOI: 10.22141/2224-0721.15.4.2019.174815

Черняева А.0.12 , МикитюкМ.Р.12 , Караченцев Ю.1.1 , Кравчун Н.О.Э

1 Харквська медична академя пслядипломно! осв1ти МОЗ Укра!ни, м. Харк1в, Укра!на

2 ДУ «1нститутпроблем ендокринно!патолоп! 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харк1в, Укра!на

До питання оцшки серцево-судинного ризику у хворих на первинну хрошчну подагру в поеднанн з метаболiчним синдромом

For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(4):298-303. doi: 10.22141/2224-0721.15.4.2019.174815

Резюме. Мета досл1дження: з'ясувати частоту метаболiчного синдрому (МС) i оцнити сумарний сер-цево-судинний ризик у хворих на первинну хрончну подагру залежно вд наявност МС. Матер'али та методи. Обстежено 82 хворих на первинну хрон'чну подагру. Захворювання д:агностовано на пдставi квал'ф'кацйних критерив S.I. Wallаsе i спвавт. В основну групу ввйшли хворi на подагру з МС (n = 52), якi становили 63,4 % вщ уах. обстежених. Метабол'чний синдром дагностували за критер';ями IDF. Групу пор:вняння становили хворi на МС репрезентативного в:ку i стат (n = 46). Проведено клiнiчне (антропоме-тричн параметри, р'1вень артер'!ального тиску) i лабораторне обстеження (р';вень глжемн натще, сечово) кислоти, лпдограма, пероральний тест толерантност до глюкози), оценено дан про наявнсть в анамнезi серцево-судинних захворювань та )х ускладнень, серцево-судинний ризик за шкалами SCORE i PROCAM. Результати. Частота ожирмня в досл'!джуваних. групах становила 65,4 i 63,0 % в'1дпов'1дно. Частота до-даткових критерив МС була високою в обох досл'!джуваних. групах. Артер'альна ппертенз'я (АГ) i ппер-триглiцеридемiя виявлялися у хворих на МС незалежно вд наявност подагричного артриту (р < 0,001). Принаймн один додатковий критерй МС виявлено в уах. обстежених.. У 28,8 % хворих основно) групи i у 4,3 % хворих групи пор:вняння було виявлено усi п'ять додаткових критерив МС (р < 0,01). У хворих основной групи частше, нж у грум пор:вняння, виявляли бльше трьох додаткових критерив МС — 51,9 i 30,4 % в1дпов1дно (р < 0,01). Сумарний серцево-судинний ризик за шкалами SCORE i PROCAM у хворих основно) групи був значуще вищим, нж у групi пор:вняння (р < 0,05 i р < 0,01 в '1дпов '1дно). Висновки. У 63,4 % хворих на первинну хрончну подагру дагностовано МС. Хворi на первинну хрончну подагру з МС мають бльш високий сумарний серцево-судинний ризик за шкалами SCORE i PROCAM пор'вняно з хворими на МС. Оцнка критерив МС поряд з ощнкою серцево-судинного ризику може використовуватися в рутиннй клн:ч-нй практиц для стратиф'кацп хворих на первинну хрон'чну подагру, якi потребують модифкацп способу життя i/або диференцйованих. тдходв до медикаментозного лкування.

Ключовi слова: первинна хрон'чна подагра; метабол'чний синдром; сечова кислота; серцево-судинний ризик

Вступ

Гiперурикемiя, подагра, артерiальна гiпертензiя (АГ) i метаболiчний синдром (МС) — дуже поши-peHi патолопчш стани, що можуть поеднуватися в одного хворого. Результати дослщжень дають все бшьше доказiв, що порушення балансу сечово!

кислоти (СК) е важливим етюлопчним фактором тако! актуально! для сьогодення патологи, як сер-цево-судинш захворювання (ССЗ), хрошчна хвороба нирок, цукровий дiабет 2-го типу, дисфункцiя щитоподiбно! залози, псорiаз тощо. Доведено, що гiперурикемiя i подагра асоцшоваш з кардюваску-

© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.

Для кореспонденци: Черняева Анна Олександр1вна, кандидат медичних наук, доцент кафедри ендокринолош та дитячо'1' ендокринологи, Харшська медична академiя шслядипломно!' освгти, молодший науковий ствробгтник вщдтення фармакотерапи ендокринних захворювань, Державна установа «1нститут проблем ендокринно''' патологи ¡м. В.Я. Данилевського НАМН УкраТни, вул. Алчевських, 10, м. Харш, 61002, Укра'на; е-mail: annakholodnaja2008@gmail.com; контактний тел.: +38 (095) 4511948.

For correspondence: Anna Cherniaieva, PhD, Associate Professor at the Department of endocrinology and pediatric endocrinology, Kharkiv medical academy of postgraduate education, Junior Research Fellow at the Department of pharmacotherapy of endocrine diseases, State Institution «V. Danilevsky Institute for endocrine pathology problems National Academy of Medical sciences of Ukraine», Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: annakholodnaja2008@gmail.com; contact phone: +38 (095) 4511948. Full list of author information is available at the end of the article.

лярною коморбiднiстю i високим серцево-судин-ним ризиком [1—3].

Незважаючи на когерентнiсть цих патофiзюло-гiчних термiнiв, потребують уточнення деталi вста-новленого асоцiативного зв'язку, який може бути незалежним або причинно-наслщковим. У рутин-нiй клiнiчнiй практищ фактори ризику серцево-су-динно! патологи повинш бути ретельно оцiненi та модифжоваш, а хворi з порушеннями балансу СК мають отримувати адекватне л^вання [4]. Показано, що профiлактичне лiкування антигшерури-кемiчними засобами безсимптомно! гiперурикемГi знижуе ризик ССЗ [5].

Вщомо, що бiльшiсть клжчних випадкiв по-дагри супроводжуються ознаками МС [6]. МС — це поеднання рiзних порушень обмiну речовин, кожне з яких е незалежним фактором ризику ССЗ [7, 8]. Доведено зв'язок мгж шсулшорезистентшс-тю (1Р) i окремими компонентами МС i !х внесок у ризик смертносп вiд ССЗ [9, 10]. Iдентифiкацiя МС у хворих на первинну хрошчну подагру в по-еднаннi з оцiнкою 10-рiчного серцево-судинного ризику може використовуватися для стратифжацп груп ризику, яю потребують не тшьки модифжацп способу життя, але й диференцiйованих пiдходiв до лжування.

З урахуванням основних прiоритетiв сучас-но! медицинi загострюеться iнтерес до вивчення зв'язку мгж подагрою i кардiоваскулярною патоло-гiею. Показано, що МС вщзначаеться у 62,8 % хворих на подагру i тшьки у 25,4 % без цього захворю-вання. Доведено, що частота 1Р у хворих на подагру на 35 % вища, нгж у групi хворих без подагричного артриту [11].

Показано, що вщ АГ страждають 20—50 % хворих на подагру i 20—40 % хворих на АГ мають подагрич-ний артрит [12]. Серед можливих впливiв гшерури-кеми на розвиток АГ обговорюеться безпосередня стимуляцiя ренш-анпотензиново! системи, галь-мування судинного синтезу оксиду азоту, стимуля-ц1я пролiферацГi гладком'язових клггин судинно! стiнки та розвиток штерстищального нефриту й ураження ниркових канальщв [13—15]. Окрiм впли-ву гшерурикемп на формування коронарного атеросклерозу, показано наявнють зв'язку Г! з розви-тком атеросклеротичного ураження сонних артерш, iнсультом, прееклампсiею i судинною деменщею [16—18]. Отже, проблема вивчення ролi гшерури-кеми i МС у розвитку i прогресуваннi ССЗ е досить актуальною.

Мета дослвдження: з'ясувати частоту МС i ощ-нити сумарний серцево-судинний ризик у хворих на первинну хрошчну подагру залежно вщ наяв-ност МС.

Матерiали та методи

Обстежено 82 хворих на первинну хрошчну подагру, яю перебували на стацiонарному лжуван-нi в ревматологiчному вицшенн Комунального некомерцшного пщприемства «Мюька лiкарня

№ 28» Харювсько! мюько! ради. Захворювання дiа-гностовано на пiдставi квалiфiкацiйних критерив S.I. WaИаsе i спiвавт. [19]. В основну групу ввiйшли XBopi на подагру з МС (n = 52), яю становили 63,4 % вщ усiх обстежених. МС дiагностували за критерш-ми IDF [6, 20]. Групу порiвняння становили хворi на МС репрезентативного вжу i статi (n = 46).

Наявнють та ступiнь ожирiння визначали за ш-дексом маси тша (1МТ), згiдно з критерiями ВООЗ (2000) [21]. 1МТ вщ 25,0 до 29,9 кг/м2 оцiнювали як надлишок маси тiла, вiд 30,0 до 34,9 кг/м2 — як ожиршня I ступеня, вщ 35,0 до 39,9 кг/м2 — як ожиршня II ступеня, 40,0 та вище — як ожиршня III ступеня. Обвiд талГi (ОТ) (см) вимiрювали у вертикальному положенш хворого на серединi вiдстанi мгж: нижнГм краем грудно! клГтки i гребенем здухвинно! кГстки по середньопахвиннш лiнГi.

Рiвень глiкемГi натще (ммоль/л) i впродовж перо-рального тесту толерантност до глюкози визначали в плазмi капшярно! кровГ глюкозооксидазним методом на аналiзаторi Biosen C-line (EKF, Нiмеччина).

Зразки венозно! кров1 отримували з кубиильно! вени натще. Рiвень загального холестерину (ЗХС) (ммоль/л) визначали колориметричним методом за допомогою комерцiйного набору («СпайнЛаб», Укра!на), холестерину лшопротешв високо! щшь-ност (ХС ЛПВЩ) (ммоль/л) — методом осаджен-ня в сироватцi за допомогою комерцшного набору «Холестерин ЛПВЩ ФС» («СпайнЛаб», Украша) i триглщерищв (ТГ) (ммоль/л) — колориметрич-ним методом за допомогою ж6орГв Дантон ДС» (ЗАО «^а^н-ДС», Росгя) на апарап «Флюорат-02-АБЛФ-Т». Рiвень холестерину лшопротешв низь-ко! щшьносп (ХС ЛПНЩ) (ммоль/л) i холестерину лшопротешв дуже низько! щшьносп (ммоль/л) визначали розрахунковим методом за формулами Фридвальда [22].

Рiвень СК у сироватщ кровГ дослiджувався коло-риметричним методом за допомогою набору реа-генпв «СпайнЛаб, Uricase-POD» (Укра!на).

Рiвень артерiального тиску (АТ) вимiрювали на плечовш частинi лГво! верхньо! кшщвки на рГвш серця за допомогою класичного механiчного сфк1-моманометра CS-110 Premium з манжетою вщпо-вщного розмГру. Вимiрювання АТ проводили тсля 5—10 хвилин перебування хворого в сташ спокою у положеннi сидячи. Рiвень АТ розраховували як се-редне трьох послщовних вимiрювань. АГ дiагносту-вали за рГвня АТ > 140/90 мм рт.ст. [23].

Ощнювали даш про наявнiсть ССЗ та !х усклад-нень в анамнезь Серцево-судинний ризик ощ-нювали за шкалами SCORE за допомогою on-line калькулятора для вшьного користування [24] i PROCAM [25].

Статистичний аналiз отриманих даних проведено за програмним комплексом Statgraphics Plus for Windows 3.0 (Manugistic Inc., США). Нормальшсть розподшу змшних визначали за допомогою тесту Шатро — У!лка. Для статистично! ощнки розбж-ностей мгж емпiричними i теоретичними частотами

варiацiйного ряду застосовували критерiй xi-квадрат (х2) з поправкою Yates. Зв'язок мж змiнними вста-новлювали за допомогою кореляцiйного аналiзу (r). Отриманi результати подано в таблицях у виглядi Х ± s; Ме; Min-Max, де Х — середне арифметичне, s — стандартне вiдхилення, Ме — медiана, Min — mí-нiмальне значення показника у вибiрцi, Max — мак-симальне значення показника у вибiрцi.

Результати

Результати обстеження хворих дослщжуваних груп подано в табл. 1.

За даними табл. 1, у дослщжуваних групах пере-важали чоловiки (80,8 i 76,1 % вщповщно), медiана тривалост захворювання на момент звернення до лжаря в основнiй групi становила 5,8 (2,8—9,0) року.

Ожиршня в основнш групi спостерiгалося у 34 (65,4 %) хворих. Розподгл хворих у цш групi за сту-пенем ожирiння був такий: I ступеня — у 23 (44,2 %) хворих, II ступеня — у 8 (15,4 %), III ступеня — у 3 (5,8 %). В груш порiвняння ожиршня виявлено у 29 (63,0 %) хворих: у 24 (52,2 %) хворих — I ступеня, у 3 (6,5 %) — II ступеня, у 2 (4,3 %) — III ступеня. В шших хворих дослщжуваних груп значення 1МТ вщповщало надмiрнiй мас тгла. Абдомшальний тип ожиршня однаково часто мали хворi дослщжуваних груп. Ожиршня II i III ступеня частше ви-являлося в основнш груш (15,4 i 5,8 % вщповщно), н1ж у хворих групи порiвняння (6,5 i 4,3 % вщповщно) (р < 0,01).

Частота додаткових критерпв МС була високою в обох дослщжуваних групах (табл. 1). АГ i гшертри-глщеридем1я виявлялися у хворих на МС незалеж-

но вщ наявностi подагричного артриту (р < 0,001). Лише за кглькютю хворих i3 гшо-а-холестеринемГею групи значуще вiдрiзнялися (табл. 1). Принаймт один додатковий критерiй МС було виявлено в ycix обстежених. У 15 (28,8 %) хворих основног групи i у 2 (4,3 %) хворих групи порiвняння було виявлено ус п'ять додаткових критерпв МС (р < 0,01). У хворих основног групи частше, нiж у груш порiвняння, ви-являли бгльше трьох додаткових критерпв МС — 27 (51,9 %) i 14 (30,4 %) вщповщно (р < 0,01).

Сумарний серцево-судинний ризик за шкалами SCORE i PROCAM був значуще вищим у хворих основног групи, н1ж у груш порГвняння (табл. 1). Отже, у хворих на первинну хрошчну подагру в по-еднант з МС високий серцево-судинний ризик може бути обумовлений дислiпiдемieю, що тюно корелюе з вираженютю гшерурикемп [26].

Iшемiчнy хворобу серця (1ХС) дiагностовано у 19,2 % хворих основног групи, у 4 з них (7,7 %) в анамнезi був шфаркт мюкарда. Гостре порушення мозкового кровообяу (ГПМК) в анамнезi було у 3 (5,8 %) хворих. У груш порГвняння вщ 1ХС страж-дало 17,4 % хворих; хворих на ГПМК в анамнезГ не було.

Обговорення

З огляду на вищевикладене подагру слгд роз-глядати як мультидисциплГнарну патологГю, якш притаманний високий серцево-судинний ризик. За даними 2007—2008 рокГв, близько 8,3 мгльйона до-рослого населення Сполучених ШтатГв Америки страждае вГд подагри, а за останнГ 20 роюв пошире-нГсть щег патологи зросла на 1,2 % [27, 28].

Таблиця 1. Кл '1Н1чш та б'юх'ш 'мш параметри хворих дослщжуваних груп

Параметр Основна група (n = 52) Група порiвняння (n = 46)

Чоловки, n (%) 42 (80,8) 35 (76,1)

Bík, (Х ± s), poKÍB Чоловки Жшки 5 5 0 0 1+ + CD CD 25 58,3 ± 11,2 54,8 ± 7,7

АТ > 140/90 мм рт.ст., n (%) 52 (100,0) 39 (84,8)

Гiперглiкемiя натще/порушення толерантностi до глюкози, n (%) 28 (53,8) 13 (28,3)

1ХС, n (%) 10 (19,2) 8 (17,4)

Тютюнопалiння, n (%) 18 (34,6) 14 (30,4)

1МТ, кг/м2 33,1 (29,0-44,1) 32,8 (29,5-42,7)

ОТ (чоловки), см 103,5 (95,0-127,0) 100,8 (94,0-118,0)

ОТ (жiнки), см 104,3 (86,0-132,0) 101,5 (85,0-121,0)

ХС ЛПВЩ, n (%) < 1,0 ммоль/л (чоловки) < 1,2 ммоль/л (жЫки) 31 (59,6) 11 (23,9)**

ТГ > 1,7 ммоль/л, n (%) 42 (80,8) 36 (78,2)

ХС ЛПНЩ > 3,0 ммоль/л, n (%) 45 (86,5) 39 (84,8)

SCORE, % 7,0 (3,8-9,2) 2,8 (1,7-5,1)**

PROCAM, % 13,5 (6,7-23,4) 11,8 (6,8-16,9)*

Примтки: * — р < 0,01 — nopÍB^HO з основною групою; ** — р < 0,05 — nopÍB^HO з основною групою.

Значне пiдвищення серцево-судинного ризику за шкалами SCORE i PROCAM викликають ЗХС, ХС ЛПНЩ i ТГ, рiвнi яких значуще вище за бiльш високi сумарш значення ризику ССЗ, розрахованi за шкалами.

Отримана при проведенш дослiдження висо-ка частота МС (30,1—82,0 %) у хворих на первинну хрошчну подагру збпаеться з даними шших авто-рiв [29—31]. Серед додаткових компонентiв МС у хворих на подагру АГ i гiпертриглiцеридемiя вияв-лялися у 100 i 80,8 % випадюв вiдповiдно. Про таку частоту АГ i гшертриглщеридемп серед загалу хворих на подагру повщомляють Y. Rho i ствавт. [32] та J. Vazguez-Mellado i спiвавт. [26].

Отриманi данi стосовно частоти ССЗ у хворих на подагру дещо нижш, н1ж п, про якi повiдомляе H.J. Janssens i спiвавт. [33]. Цiкаво, що частота ССЗ у дослiджуваних групах значуще не вiдрiзнялася, що, можливо, пов'язано з недостатньою чисельнiстю групи порiвняння (табл. 1). Що стосуеться додаткових критерпв МС i загальноприйнятих факторiв ризику ССЗ, то отримаш данi дещо вiдрiзняються вщ вищезгаданого дослiдження [28]. АГ виявлено у 100 % хворих основно! групи i у 84,8 % хворих групи порiвняння; ожирiння — у 65,4 i 63,0 % вщповщно (табл. 1). Отриманi результати значно вищ^ нiж у вь домих епiдемiологiчних дослщженнях, що поясню-еться дизайном дослщження — вивчалися хворi на МС без подагри.

Розрахованi сумарнi ризики ССЗ за шкалами SCORE i PROCAM для хворих на первинну хрошчну подагру в поеднанш з МС вщповщають результатам дослщження, проведеного E. Krishnan i спiвавт. [34].

Висновки

1. У 63,4 % хворих на первинну хрошчну подагру дiагностовано метаболiчний синдром.

2. Хворi на первинну хрошчну подагру з мета-болiчним синдромом мають бiльш високий сумар-ний серцево-судинний ризик за шкалами SCORE i PROCAM порiвняно з хворими на метаболiчний синдром.

3. Оцiнка критерпв метаболiчного синдрому по-ряд з ощнкою серцево-судинного ризику може ви-користовуватися в рутиннiй клiнiчнiй практищ для стратифжацп хворих на первинну хрончну подагру, якi потребують модифжаци способу життя i/або ди-ференцшованих пiдходiв до медикаментозного лi-кування.

Конфлжт штереав: Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.

Внесок автор1в у щдготовку CTaTTi: Черняева А.О. — збiр та обробка матерiалiв статп, !"! написання та редагування; Караченцев Ю.1., Кравчун Н.О., Мики-тюк М.Р. — концепцiя та дизайн дослщження, на-писання тексту.

References

1. Sidiropoulos PI, Karvounaris SA, Boumpas DT. Metabolic syndrome in rheumatic diseases: epidemiology, pathophysiology and clinical implications. Arthritis Res Ther. 2008; 10(3):207. doi: 10.1186/ar2397.

2. Majdan M, Borys O. Gout and comorbidities associated with hyperuricemia. Ann Acad Med Stetin. 2010;56 Suppl 1:34-39. (in Polish).

3. Cherniaieva AA, Karachentsev YI, Kravchun NA, Tykhonova TM. Clinical and pathogenetic aspects of the purine metabolism state in diabetes mellitus (review of literature and own obser vations). Problemi endokrinnoipatologii. 2018;(4):75-84. (in Ukrainian).

4. Murray K, Burkard T. Hyperuricemia, gout and cardiovascular diseases. Ther Umsch. 2016;73(3):141-6. doi: 10.1024/0040-5930/a000770. (in German).

5. Yu KH, Chen DY, Chen JH, et al. Management of gout and hyperuricemia: Multidisciplinary consensus in Taiwan. Int J Rheum Dis. 2018Apr;21(4):772-787. doi: 10.1111/1756-185X.13266.

6. Polskaya II, Marusenko IM, Kulagina TI, Vezikova NN. Occurrence of the metabolic syndrome and its effect on cardiovascular risk in patients with gout. Rational Pharmacotherapy in Cardiology. 2017;13(4):476-481. doi: 10.20996/1819-6446- 2017-13-4-476-481. (in Russian).

7. Alberti KG, Zimmet P, Shaw J; IDF Epidemiology Task Force Consensus Group.The metabolic syndrome: a new worldwide definition. Lancet. 2005 Sep 24-30;366(9491): 1059-62. doi: 10.1016/ S0140-6736(05) 67402-8.

8. Chmyr NV Role of thyroid gland in metabolic syndrome and in combination with chronic coronary heart disease and type 2 diabetes mellitus. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(8):740-743. doi: 10.22141/2224-0721.14.8.2018.154853. (in Ukrainian).

9. Barskova VG, Eliseev MS, Nasonov EL, Yakunina IA, Zilov AV, Ilyinykh EV. Immunoresistance syndrome in gout patients and its influence on formation of clinical features of the disease. Terape-vticheskiy arkhiv. 2004;76(5):51-56. (inRussian).

10. Després JP, Lemieux I. Abdominal obesity and metabolic syndrome. Nature. 2006 Dec 14;444(7121):881-7. doi: 10.1038/na-ture05488.

11. Yoo TW, Sung KC, Shin HS, et al. Relationship between serum uric acid concentration and insulin resistance and metabolic syndrome. Circ J. 2005Aug;69(8):928-33.

12. Edwards NL. The role of hyperuricemia and gout in kidney and cardiovascular disease. Cleve Clin J Med. 2008 Jul; 75 Suppl 5:S13-6.

13. Ouppatham S, Bancha S, Choovichian P. The relationship of hyperuricemia and blood pressure in the Thai army population. J PostgradMed. 2008 Oct-Dec;54(4):259-62.

14. Pillinger MH1, Goldfarb DS, Keenan RT. Gout and its co-morbidities. Bull NYU Hosp Jt Dis. 2010;68(3):199-203.

15. Redon J, Cifkovâ R, Narkiewicz K. Hypertension in the metabolic syndrome: summary of the new position statement of the European Society of Hypertension. Pol Arch Med Wewn. 2009 Apr;119(4):255-60.

16. Feig DI, Kang DH, Johnson RJ. Uric acid and cardiovascular risk. N Engl J Med. 2008 Oct 23;359(17):1811-21. doi: 10.1056/ NEJMra0800885.

17. Schretlen DJ, Inscore AB, Vannorsdall TD, et al. Serum uric acid and brain ischemia in normal elderly adults. Neurology. 2007 Oct 2;69(14):1418-23. doi: 10.1212/01.wnl.0000277468.10236.f1.

18. Lu N, Dubreuil M, Zhang Y, et al. Gout and the risk of Al-

zheimer's disease: a population-based, BMI-matched cohort study. Ann Rheum Dis. 2016 Mar;75(3):547-51. doi: 10.1136/annrheum-dis-2014-206917.

19. Wallace SL, Robinson H, Masi AT, Decker JL, McCarty DJ, Yu TF. Preliminary criteria for the classification of the acute arthritis of gout. Arthritis Rheum. 1977 Apr;20(3):895-900. doi: 10.1002/ art.1780200320.

20. Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults. Executive Summary of the Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). JAMA. 2001 May 16;285(19):2486-97. doi: 10.1001/jama.285.19.2486.

21. World Health Organization (WHO). Obesity: preventing and managing the global epidemic: WHO Technical Report Series 894. Geneva: WHO-pres; 2000. 23 р.

22. Klimov AN, Nikul'chevaIuG. Obmen lipidov i lipoproteidov i ikh narusheniia [The exchange of lipids and lipoproteins and their violations]. SPb; 1999. 505 p. (in Russian).

23. Chobanian AV, Bakris GL, BlackHR, et al. The .seventh report of the joint national commit to on prevention, detection, evaluation, and treatment of high blood pressure: the JNC 7 report. et al. The seventh report of the joint national commit to on prevention, detection, evaluation, and treatment of high blood pressure: the JNC 7 report. JAMA. 2003 May 21;289(19):2560-72. doi: 10.1001/ jama.289.19.2560.

24. Medsoftpro. SCORE calculator. Available from: https://med-softpro.ru/kalkulyatory/kalkulyator-score.html.

25. Assmann G, Cullen P, Schulte H. Simple scoring scheme for calculating the risk of acute coronary events based on the 10-year follow-up of the prospective cardiovascular Munster (PROCAM) study. Circulation. 2002 Jan 22;105(3):310-5.doi: 10.1161/hc0302.102575.

26. Bardin T, Richette P. Impact of comorbidities on gout and hy-peruricaemia: an update on prevalence and treatment options. BMC Med 2017 Jul 3;15(1):123. doi: 10.1186/sl2916-017-0890-9.

27. Roddy E, Choi HK. Epidemiology of gout. Rheum Dis Clin North Am. 2014 May;40(2):155-75. doi: 10.1016/j.rdc.2014.01.001.

28. Zhu Y, Pandya BJ, Choi HK. Prevalence of gout and hyperuricemia in the US general population: the National Health and Nutrition Examination Survey 2007-2008. Arthritis Rheum. 2011 0ct;63(10):3136-41. doi: 10.1002/art.30520.

29. Yoo HG, Lee SI, Chae HJ, Park SJ, Lee YC, Yoo WH. Prevalence of insulin resistance and metabolic syndrome in patients with gouty arthritis. Rheumatol Int. 2011 Apr;31(4):485-91. doi: 10.1007/ s00296-009-1304-x.

30. Jung JH, Song GG, Ji JD, et al. Metabolic syndrome: prevalence and risk factors in Korean gout patients. Korean J Intern Med. 2018 Jul;33(4):815-822. doi: 10.3904/kjim.2016.062.

31. Vázquez-Mellado J, García CG, Vázquez SG, et al. Metabolic syndrome and ischemic heart disease in gout. J Clin Rheumatol. 2004 Jun;10(3):105-9. doi: 10.1097/01.rhu.0000129082.42094.fc.

32. Rho YH, Choi SJ, Lee YH, et al. The prevalence of metabolic syndrome in patients with gout: a multicenter study. J Korean Med Sci. 2005Dec;20(6):1029-33. doi: 10.3346/jkms.2005.20.6.1029.

33. Janssens HJ, van de Lisdonk EH, Bor H, van den Hoogen HJ, Janssen M. Gout, just a nasty event or a cardiovascular signal? A study from primary care. Fam Pract. 2003 Aug;20(4):413-6. doi: 10.1093/fampra/cmg413.

34. Krishnan E, Svendsen K, Neaton JD, Grandits G, Kuller LH; MRFIT Research Group. Long-term cardiovascular mortality among middle-aged men with gout. Arch Intern Med. 2008 May 26;168(10):1104-10. doi: 10.1001/archinte.168.10.1104.

OTpuMaHO 12.05.2019 ■

Information about authors

Anna Cherniaieva, PhD, Associate Professor at the Department of endocrinology and pediatric endocrinology, Kharkiv medical academy of postgraduate education, Junior Research Fellow at the Department of pharmacotherapy of endocrine diseases, State Institution «V. Danilevsky Institute for endocrine pathology problems National Academy of Medical sciences of Ukraine», Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: annakholodnaja2008@gmail.com; contact phone: +38 (095) 4511948; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-2812-3323

Miroslava Mykytyuk, MD, PhD, Professor, Leading Research Fellow at the Neuroendocrinological Centre, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Professor at the Department of endocrinology and pediatric endocrinology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine; e-mail: myroslavamk@ukr.net; ORCID iD: orcid.org/0000-0002-6169-7628

Yuriy Karachentsev, MD, PhD, Professor, Corresponding member of the National Academy of Medical Sciences, Head of the State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Kharkiv, Ukraine; e-mail: myroslavamk@ukr.net; ORCID iD: orcid.org/0000-0003-1317-6999

Nonna Kravchun, MD, PhD, Professor, Head of Department of clinical endocrinology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Kharkiv, Ukraine; e-mail: myroslavamk@ukr.net; ORCID iD: orcid.org/0000-0001-7222-8424

Черняева А.0.12, МикитюкМ.Р12, Караченцев Ю.И.1, Кравчун Н.А.1

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, г. Харьков, Украина

2 ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина

К вопросу оценки сердечно-сосудистого риска у больных первичной хронической подагрой в сочетании с метаболическим синдромом

Резюме. Цель исследования: изучить частоту метаболического синдрома (МС) и оценить суммарный сердечно-сосудистый риск у больных с первичной хронической подагрой в зависимости от наличия МС. Материалы и методы. Обследованы 82 больных с первичной хронической подагрой, диагностированной с учетом квалификационных критериев S.I. WaИаsе и соавт. В основную группу вошли больные подагрой с МС (п = 52), которые составили 63,4 % всех обследованных. МС диагности-

ровали по критериям IDF. Группу сравнения составили больные МС, репрезентативные по полу и возрасту (n = 46). Проведено клиническое (антропометрические параметры, артериальное давление) и лабораторное обследование (уровень гликемии натощак, мочевой кислоты, липидограмма, пероральный тест толерантности к глюкозе), учтено наличие в анамнезе сердечно-сосудистых заболеваний и их осложнений, оценен сердечно-сосудистый риск по шкалам SCORE и PROCAM. Результа-

ты. Частота ожирения в исследуемых группах составила 65,4 и 63,0 % соответственно. Частота дополнительных критериев МС была высокой в обеих исследуемых группах. Артериальная гипертензия и гипертриглицери-демия одинаково часто диагностировались у больных с МС независимо от наличия подагрического артрита (р < 0,001). Как минимум один дополнительный критерий МС выявлялся у всех обследуемых. У 28,8 % больных основной группы и у 4,3 % пациентов группы сравнения диагностированы все пять дополнительных критериев МС (р < 0,01). У больных основной группы чаще, чем в группе сравнения, выявляли более трех дополнительных критериев МС — 51,9 и 30,4% соответственно (р < 0,01). Суммарный сердечно-сосудистый риск по шкалам SCORE и PROCAM у больных основной группы был зна-

чимо выше, чем в группе сравнения (р < 0,05 и р < 0,01 соответственно). Выводы. МС диагностировали у 63,4 % больных с первичной хронической подагрой. Больные с первичной хронической подагрой в сочетании с МС имеют более высокий суммарный сердечно-сосудистый риск по шкалам SCORE и PROCAM в сравнении с больными с МС. Оценка критериев МС наряду с оценкой сердечнососудистого риска может быть использована в рутинной клинической практике для стратификации больных с первичной хронической подагрой, нуждающихся в модификации образа жизни и/или дифференцированных подходах к медикаментозному лечению. Ключевые слова: первичная хроническая подагра; метаболический синдром; мочевая кислота; сердечно-сосудистый риск

A.O. Cherniaieva1-2, M.R. Mykytyuk1-2, Y.I. Karachentsev1, N.O. Kravchun1

1 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, Ukraine

2 State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine

Assessment of cardiovascular risk in patients with primary chronic gout combined

with metabolic syndrome

Abstract. Background. The purpose of the study is to ivestigate the frequency of metabolic syndrome (MS) and to assess the total cardiovascular risk in patients with primary chronic gout, depending on the presence of MS. Materials and methods. Eighty-two patients with primary chronic gout, diagnosed with the qualification criteria of S.J. Wallase et al., were examined. The basic group included patients with primary chronic gout with MS (n = 52), which accounted for 63.4 % of all surveyed persons. The MS was diagnosed by IDF criteria. The comparison group involved patients with MS, matched by sex and age (n = 46). Clinical (anthropometric parameters, blood pressure) and laboratory examination (level of fasting glycaemia, uric acid, lipid, oral glucose tolerance test) took into account the presence of cardiovascular disease in medical history and its complications, evaluated cardiovascular risk on SCORE and PROCAM scales. Results. The incidence of obesity in the study groups was 65.4 and 63.0 %, respectively. The frequency of additional MS criteria was high in both groups studied. Hypertension and hypertriglyceridemia were equally often diagnosed in patients with MS regardless of the presence

of gouty arthritis (p < 0.01). At least one additional MS criterion was detected in all those patients surveyed. 28.8 % of patients in the basic group and 4.3% patients in the comparison group were diagnosed with all five additional MS criteria (p < 0.01). In the patients of the basic group more than three additional MS criteria were identified compared to the comparison group — 51.9 and 30.4 %, respectively. The total cardiovascular risk on SCORE and PROCAM scales in patients in the basic group was significantly higher than in the comparison group (p < 0.05 and p < 0.01, respectively). Conclusions. MS was diagnosed in 63.4 % of patients with primary chronic gout. The patients with primary chronic gout combined with MS have a higher total cardiovascular risk on SCORE and PROCAM scales compared to patients with MS only. Evaluation of MS criteria, together with the assessment of cardiovascular risk, can be used in routine clinical practice to stratify patients with primary chronic gout who need lifestyle modifications and/or differentiated approaches to medical treatment. Keyword: primary chronic gout; metabolic syndrome; uric acid; cardiovascular risk