CC BY
4
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.188 УДК 378.147:61
Потяженко М.М., Соколюк Н.Л., Люлька Н.О.
ДИСТАНЦ1ЙНА ОСВ1ТА НА КАФЕДР1 ВНУТР1ШН1Х ХВОРОБ ТА МЕДИЦИНИ НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В П1Д ЧАС ПАНДЕМИ COVID-19
Укра'шська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Вступ. ХХ1 столття ознаменувалося не ттьки пандем'ею коронав'русно'У ¡'нфекцУУ COVID-19, а й швидким впровадженням дистан^йного навчання в Ha6ymmi умнь, навичок, знань i способ'т пзнава-льно'У д'яльност'! людини, яке мае позитивнi та негативн аспекти. Медична освта нiколи не була заочною, бо не вс'ша профешми можна оволодти дистанцйно. Мета роботи. Проаналiзувати до-св'д викладання внутршньо'У медицини на пслядипломному етап в умовах еп'дем'УУ COVID-19. Ре-зультати та Ух обговорення. На кафедрi проходять навчання лiкарi-iнтерни з фаху «Внутрiшнi хвороби», «Медицина нев'дкладних станв» та лiкарi-курсанти на курсах тематичного удоскона-лення. Дистан^йне навчання проводиться з використанням платформи Zoom в синхронному режим'!. П'д час викладення лек^йного матер'алу викладач'1 кафедри використовують сво'У мультиме-дШш презентацИ та мають можливсть, як i при традицiйнiй форм1' навчання, задавати питання та обговорювати представлену нформацю. При проведенн семнарських занять слухач'1 курс'т та лiкарi-iнтерни готують реферативнi допов'1д'1, приймають участь в д'тових грах, виршують тес-тов'1 завдання. Для стимуляцИ самосттноУ роботи використовуеться створення в'ртуальноУ iсто-р'УУ хвороби патента на кожне практичне заняття самими слухачами. Медична спе^альнють по-требуе безпосереднього контакту з патентом, не можна оволодти навичками практично не вико-нуючи Ух. При впровадженн дистанц'йно'У форми е проблема оцнювання тестових завдань та ре-зультат'в самопдготовки. Висновок. Дистанцiйнi технолога навчання в медицин добре себе заре-комендували при отриманнi теоретичних знань, але не можуть iснувати самостшно, i доцльн тльки в тсному поеднанн з класичними формами навчання при оволод/'ння практичними навичками та вмннями.
Ключовi слова: дистанцшна ocBiTa, медицина, COVID-19, BÍpTyan Вступ
ХХ1 стол1ття вщзначилось використанням pi3-них Be6-cepBepiB, платформ, ресурав та со^а-льних мереж в сферi осв^и. Вiртуальна система осв^и дае можливють набути додатковi знання вам бажаючим незалежно вщ нацюнальних, ра-сових, со^альних ознак, використовуючи рiзно-машты шновацшш комп'ютерн технологи для устшного вiртуального навчання.
Дистанцшне навчання - iндивiдуалiзований процес набуття умшь, навичок, знань i способiв шзнавальноТ' дiяльностi людини, який вщбува-еться при опосередкованоТ взаемодп вщдалених один вщ одного учасниш навчання у спе^алн зованому середовищ^ яке створене на основi сучасних психолого-педагопчних та шформацш-но-комушкацшних технологш [1].
У 1840 р. I. Птман (винахщник одного з мето-дiв стенографи) вперше поширив свш метод ди-станцшного навчання для студенев в Англи та отримав позитивы результати. Елементи диста-нцшного навчання стали поширюватися не тть-ки Англи, а i 1спанп, ФранцiТ, США та шших краТ-нах. Значний прорив в застосуванн дистанцш-ного навчання вщбувся пiсля 1975 року, коли американський шженер, лiкар та бiзнесмен Генрi Едвард Робертс створив перший персональний комп'ютер Altair 8800. В 1992 роц створена все-свiтня iнформацiйна мережа WWW (World Wide Web), яка дозволила користувачам всього св^у втьно обмiнюватись шформа^ею за допомогою гiпертексту.
Вважаеться, що вже 10 рош тому ктькють студентiв у свiтi, якi отримували знання по дис-
ьна iсторiя, пiслядипломна освiта танц1йним технолог1ям, перевищила Тх к1льк1сть на очн1й форм1 навчання [5].
Дистанц1йне навчання - перспективна форма отримання знань, але можна видтити як позитивы, так I негативн моменти при отриманн знань[5,7].
Позитивн1 можливост1 дистанцшного навчання:
1. Можлив1сть вибору часу та мюця для роботи з навчальним матер1алом.
2. Самост1йно визначати швидкють засво-ення матер1алу, яка вщповщае особливостям мислення особи, що навчаеться.
3. Отримувати осв1ту без вщриву в1д виро-бництва.
4. Отримати осв1ту особам з обмеженими можливостями (1нвал1дн1стю).
5. В1дсутн1сть вкового обмеження для на-вчання.
6. Одночасно отримувати дектька осв1т.
7. Збтьшення р1вня самоанал1зу та вщпо-вщальносп за результат навчання.
8. Збтьшення кшькосп студент1в, штер-н1в,курсант1в.
9. Недорога форма навчання, в середньо-му на 50% дешевше за традицшш форми.
Недол1ки дистанц1йного навчання:
1. Вщсутнють можливост1 безпосереднього сшлкування з одногрупниками, викладачами.
2. Не кожен курсант чи лкарчнтерн мае мотивацш до самостшно'Г роботи.
3. Вщсутнють емоцшного сп1лкування при викладанн та сприйнятт1 матер1алу;
4. Р1зний р1вень техн1чного забезпечення навчання.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
5. Значна цша на оснащення (обладнання), яке забезпечуе навчальний процес.
6. Дистанцшне навчання створюе наванта-ження на штернет, який мае незначнi пропускт можливостi та якiсть;
7. Медицина - профеая, якою не можна оволод^и лише дистанцiйно.
Особливiстю ХХ1 столiття стала пандемiя ко-ронавiрусноТ шфекцп COVID-19, яка викликала «бум» в системi освiти, необхiднiсть в швидкш трансформаци навчального процесу в сферi ви-кладання та оцшювання знань. Виникла необ-хiднiсть переводу всього навчального матерiалу на електронт ресурси, що збiльшило наванта-ження на науково-педагопчних працiвникiв, особливо у тих навчальних закладах де дистанцшне навчання лише впроваджувалось[3,4]. Треба вщм^ити, що науковi знання примножуються ви-сокими темпами, тому лкар повинен постiйно вчитися, бути шформованим щодо важливих вiдкриттiв в галузi медицини, володiти актуальною шформа^ею щодо нових пiдходiв в лкуван-нi та дiагностицi. На шслядипломному етапi навчання важлива висока ступшь вiдповiдальностi, сильна мотивацiя до вдосконалення своТх знань i умшь та необхiднiсть в постiйному професшно-му розвитку фахiвця [2,6].
Мета роботи
Проаналiзувати досвiд викладання внутрн шньоТ медицини на пiслядипломному етап в умовах епiдемiТ COVID-19.
Результати та 1х обговорення
Кафедра внутрштх хвороб та медицини не-вщкладних станiв е структурним пiдроздiлом На-вчально-наукового iнституту пiслядипломноТ освiти УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ' академiТ (УМСА).
Зпдно iз визначенням всесвiтньоТ федерацiТ медичноТ осв^и (WFME), пiслядипломна медич-на осв^а е тiею фазою медичного навчання, пщ час якоТ лiкарi набираються досвiду пiсля отри-мання базовоТ медичноТ квалiфiкацiТ.
На кафедрi проходять навчання лкарь iнтерни з фаху «Внутршы хвороби», «Медицина невщкладних статв» та лiкарi-курсанти на курсах тематичного удосконалення. Кафедра пра-цювала в традицiйному режимi надання профе-сiонально-освiтнiх послуг до 12 березня 2020 року. Зпдно наказу ректора УМСА № 120 вщ 12.03.2020р у вщповщносп до ршення Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вiд 11.03.20 та листа МОН УкраТни № 1/9-154 у зв'язку з карантином та за-поб^анню розповсюдженостi коронавiрусноТ ш-фекцiТ лiкарi-iнтерни (очноТ форми навчання) звтьнювалися вiд навчання до 03.04.2020р. По-тiм лiкарi-iнтерни очноТ форми навчання зпдно до наказу УМСА №191 вщ 24.03.20р. переведет на заочну частину навчання. Навчання в заочнш частит тривало по 22.05.20 включно згiдно наказу УМСА № 181 вщ 08.05.20р. Лкарнкурсанти
переведенi на дистанцiйне навчання вже в бе-pe3Hi 2020 року.
Сшвроб^никами кафедри на кафедральному засщант № 14 вiд 12.03.20р. обговорений план реоргатзацп навчального процесу в умовах ка-рантинних заходiв, поставленi конкретнi задачi перед кожним викладачем для переходу на дистанцшне навчання, як основне. На наступних кафедральних засщаннях розглядались питання нововведень в дистанцшне навчання на шших кафедрах УМСА.
Переглянуто вс методичн розробки практич-них, семшарських занять та лекцш, особлива увага придтялася електронним лiтературним ресурсам. Лекцшний матерiал, зроблений в фо-рмi мультимедiйних презентацiT. Методичнi ма-терiали представленi на сайтi кафедри для вть-ного доступу та користування вама здобувачами освiти. Цi матерiали для органiзацiT учбового процесу (тематичт плани лекцiй, практичних та семшарських занять, розклади, анонси подш), освп~ш матерiали для пiдготовки до занять (методичт рекомендаций перелiк рекомендовано!' до вивчення л^ератури, мультимедiйнi презен-тацiT лекцiй, нормативнi документи, посилання на бази даних, сай^в, довiдковi системи, елект-роннi ресурси) та посилання для переходу на зовтшт шформацшно-осв^т ресурси.
Переведення лекцiйного курсу та семшарських занять на дистанцшт технологи пройшло досить швидко, особливо цьому сприяло вико-ристання платформи Zoom в синхронному ре-жимк Дана платформа набуття осв^и дае мож-ливiсть планувати час та тривалють проведення заняття.
Пiд час викладення лекцшного матерiалу ви-кладачi кафедри використовують своТ мульти-медшт презентацiT та мають можливiсть, як i при традицiйнiй формi навчання, задавати питання та обговорювати представлену шформа-цiю з учасниками (слухачами), тобто отримувати зворотнш зв'язок.
При проведент семiнарських занять слухачi курсiв чи лiкарi-iнтерни готують реферативт до-повiдi, приймають участь в дтових iграх, вирн шують тестовi завдання. Реферативнi доповiдi доповнюють та конкретизують iнформацiю, а Т'х тематика визначаеться та розподтяеться мiж учасниками навчального процесу напередоднк Така форма навчально'Т роботи сприяе не лише шдивщуальнш самоосвiтi, а i в груповш. Окремi слухачi своТ склады питання, що виникають в процес опанування фаховоТ лiтератури вистав-ляють у письмовому виглядi та направляють ви-кладачу на його електронну пошту. Викладач вiдповiдае на поставлен питання, при цьому надсилаючи !м вiдповiдi у виглядi додаткового матерiалу у виглядi 1нтернет-посилань та/або власних коментарiв.
Враховуючи, що в сучасних умовах широко використовуються 1нтернет трансляци конгресiв, з'Tздiв, конференцiй лiкарi-iнтерни та слухачi ку-
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
pciB можуть отримувати сучасну шформацш провщних вчених медичноГ галузi з актуальних проблем внутршньо1 медицини. Обговорення заслуханих лекцш вщбуваеться на семiнарських заняттях, де вони висловлюють свое ставлення до представлено!' проблеми. Специфка медичноТ' осв^и в цiлому обумовлюеться необхiднiстю не тiльки теоретичноГ подготовки, а й повного опанування практичними навичками саме на етап навчання, а не в процес трудово'Г дiяльно-стi. 1сторично так склалося, що медична осв^а не мала заочно!' форми навчання.
Вихщ з дано'1' ситуацп, на нашу думку, це ви-користання вiртуального патента та проведення вiдеоконференцiй (клiнiчних розборiв) в онлайн-режимi.
На кафедрi внутрiшнiх хвороб та медицини невщкладних сташв для стимуляцп самостшно1 роботи лiкарiв-iнтернiв (слухачiв) пропонуеться створення (складання) вiртуальноï юторп хвороби патента по темi практичного заняття. Слщ пiдкреслити, що це е штелектуально-фаховий та творчий процес. Для ïï створення необхiдно ма-ти достатнш об'ем фахових знань, мати творчий пщхщ та вмiти самостiйно або з групою ( коли викладач використовуе дтову гру, як форму розбору матерiалу) знаходити вiрне виршення поставлених задач. Викладач таким чином може оцшити слухача, який представив дану вiртуа-льну iсторiю хвороби та шших учасниш групи, як приймали участь в обговореннi дiагностично-го та лiкувального алгоритмiв. На кожному практичному занятт представляеться дектька вiрту-альних iсторiй хвороб, викладач дае завдання рiзного ступеню складностi, враховуючи шдивн дуальну пщготовленють кожного здобувача освн ти та результат базового та промiжних контро-лiв знань. На заключному етап розглядаеться iсторiя хвороби, яку презентуе викладач iз числа хворих, як перебувають чи перебували на лку-ваннi в спецiалiзованих вiддiленнях базово'1' лн карнi. Окрiм цього на практичних заняттях роз-бираються тестовi завдання, якi пропонуються викладачем i/або тi, якi розробленi слухачами чи лкарями-штернами.
Слiд вiдмiтити, що в умовах карантинних об-межень дистанцшна форма проведення практичних занять не сприяе практичному оволодшню фаховими вмшнями та навичками, якi передба-ченi квалiфiкацiйною характеристикою фахiвця з внутршньо' медицини.
Медична спецiальнiсть, на вщмшу вiд iнших, потребуе тривалого безпосереднього контакту та роботи з патентом, велике значення мае психоемоцюнальний вплив (зацiкавленiсть проблемою, сшвчуття та впевненiсть в позитивному результат^, який вiдчувае пацiент. Контакт з лн карем дистанцiйно хворими може сприйматися, як контакт з бездушною запрограмованою машиною. (комп'ютером) [2].
Пщ час навчання i iнтернатурi в очнш частинi на практичн заняття вiдводиться 70% часу, мо-
жливо, на нашу думку, в умовах пандеми необ-хiдно провести перерозподт та зменшити цей показник до 50% а збтьшити вщсоток лекцiй та семiнарських занять, придтивши увагу безпосе-редньо роботi у лiжка хворого в заочнiй частит навчання.
При впровадженн дистанцiйноï форми ви-кладачi кафедри зiткнулися з проблемою об'ективного оцшювання iндивiдуалiзованого рн вня пщготовки та самопiдготовки. Здобувач освн ти знаходиться переважно в домашшх умовах, ми спостерiгаемо лише за ним, а не можемо ви-ключити допомогу шших оаб чи наявнють «шпор». Крiм того, часто вщбуваеться виклю-чення певних учасниш спiлкування через пере-вантаження в системi 1нтернету, а можливо i на-вмисно (непiдготовленiсть до заняття), порушу-ються елементи доброчинностi. При проведены дистанцшного навчання ми мали можливють спостерiгати також рiзний рiвень матерiально-технiчного забезпечення лiкарiв-iнтернiв чи кур-сантiв, що також впливало на якють зв'язку, що необхщно враховувати при оцiнцi результатiв.
Навчання в домашых умовах, особливо при наявност дiтей, якi також перебувають на карантину стирае гран мiж навчанням та домашнiми справами, змшюючи прiоритети. Особи з низькою самооргаыза^ею найбiльш «слаба» ланка, по-требують постiйного безпосереднього контролю викладача, тобто традицiйних форм навчання.
При дистанцшному навчаннi вiдбуваються змiни в виховнш роботi. Виховнi години також проводилися дистанцшно, але не вс питання особистого характеру, з якими звертаються лн карi-iнтерни, можна виршити на вiдстанi.
Висновки
1. Пандемiя COVID-19 прискорила та активн зувала перехщ на дистанцiйне навчання в ви-щих навчальних закладах.
2. Дистанцшш технологiï навчання в медицин добре себе зарекомендували як альтернативна форма здобуття теоретичних знань, але не мо-жуть iснувати самостiйно, i е доцтьы тiльки в ть сному поеднанн з класичними формами навчання як надають можливiсть фаховому оволодшню практичними навичками та вмшнями.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому передбачаеться удосконален-ня та адапта^я дистанцiйноï форми навчання на шслядипломному еташ навчання, його штег-ра^я з традицiйними формами та методами, особливо в набутп професшноГ майстерностi.
Лiтература
1. Agranovich NV, Khodzhayan AB, Sokhach AYa, Shchetinin EV. Distantsionnoye obucheniye kak sovremennaya forma obucheniya meditsinskikh kadrov [Distance learning as a modern form of training for medical personnel]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza. 2012; 2.90-92 (Russian).
2. Zhdan VM, Babanina MIu, Kitura YeM, Volchenko HV, Shylkina LM, Tkachenko MV, Kyrian OA. Napriamy vdoskonalennia pidhotovky simeinykh likariv na kafedri simeinoi medytsyny i terapii [Directions for improving the training of family doctors at the Department of Family Medicine and Therapy]. Udoskonalennia
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
prykladnykh y fundamentalnykh yssledovanyi. 2015; 8(2):362-364. (Russian).
6. Musabekova SA, Kostyleva OA, Nygyzbayeva RZh, Zhuravlev SN, Kotov EA. O roli distantsionnogo obucheniya v sisteme poslevuzovskogo meditsinskogo obrazovaniya [On the role of distance learning in the system of postgraduate medical education]. Vestnik Karagandinskogo universiteta. Seriya «Pedagogika». 2017; 3(87):34-41. (Russian).
7. Riadnova VV, Bezeha NM, Bezkorovaina IM, Steblovska IS, Pera-Vasylchenko AV. Osoblyvosti vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia v samostiinu pidhotovku studentiv zakladiv vyshchoi medychnoi osvity [Features of the introduction of distance learning in the independent training of students of higher medical education]. Suchasna medychna osvita: metodolohiia, teoriia, praktyka [Modern medical education: methodology, theory, practice]: materialy Vseukrainskoi navchalno-naukovoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu, Poltava, 19 bereznia 2020 g.; Poltava; 2020. p. 73-174. (Ukrainian).
Реферат
ДИСТАНЦИОННОЕ ОБРАЗОВАНИЕ НА КАФЕДРЕ ВНУТРЕННИХ БОЛЕЗНЕЙ И МЕДИЦИНЫ НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ ВО ВРЕМЯ ПАНДЕМИИ СОУЮ -19 Потяженко М.М., Соколюк Н.Л., Люлька Н.О.
Ключевые слова: дистанционное образование, медицина, COVID-19, виртуальная история, последипломное образование
Введение. XXI век ознаменовался не только пандемией короновирусной инфекции COVID-19, но и быстрым внедрением дистанционного обучения в приобретении умений, навыков, знаний и способов познавательной деятельности человека, которое имеет положительные и отрицательные аспекты. Медицинское образование никогда не было заочным, потому что не всеми профессиями можно овладеть дистанционно. Цель работы. Проанализировать опыт преподавания внутренней медицины на последипломном этапе в условиях пандемии COVID-19. Результаты и их обсуждение. На кафедре проходят обучение врачи-интерны по специальности «Внутренние болезни», «Медицина неотложных состояний» и врачи-курсанты на курсах тематического усовершенствования. Дистанционное обучение проводится при использовании платформы Zoom в синхронном режиме. Во время изложения лекционного материала преподаватели кафедры используют свои мультимедийные презентации и имеют возможность, как и при традиционной форме обучения задавать вопросы и обсуждать представленную информацию. При проведении семинарских занятий слушатели курсов или врачи-интерны готовят реферативные доклады, принимают участие в деловых играх, решают тестовые задания. Для стимуляции самостоятельной работы используется создание виртуальной истории болезни пациента на каждое практическое занятие самими слушателями. Медицинская специальность требует непосредственного контакта с пациентом, нельзя овладеть навыками практически не выполняя их. При внедрении дистанционной формы возникла проблема с оценкой тестовых заданий и результатов самоподготовки. Вывод. Дистанционные технологии обучения в медицине хорошо себя зарекомендовали при получении теоретических знаний, но не могут существовать самостоятельно, и целесообразны только в тесном сочетании с классическими формами обучения при овладении практическими навыками и умениями.
Summary
DISTANCE EDUCATION DURING THE COVID-19 PANDEMIC AT THE DEPARTMENT OF INTERNAL DISEASES AND
EMERGENCY MEDICINE
Potyazhenko M.M., Sokolyuk N.L., Lyulka N.A.
Key words: distance education, medicine, COVID-19, virtual history, postgraduate education
The 21st century was marked not only by the pandemic of the corona virus infection COVID-19, but also by the rapid influx of distance learning aimed to provide uninterrupted acquisition of knowledge and skills. Online learning is being the most discussed issue has positive and negative aspects. Medical education has never been part-time or distance before, because not all professions can be mastered remotely. This article presents the analysis of the experience of teaching internal medicine for the postgraduate students in the context of the COVID-19 epidemic. The department staff provides the professional training for intern doctors in the specialty "Internal Medicine", "Emergency Medicine" and for participants of programs of continuing professional development. Distance learning is mainly carried out using the Zoom platform in a synchronous mode. During the presentation of the lecture material, the teachers of the department demonstrate their multimedia presentations and have the opportunity, as in the traditional form of training, to put questions and discuss different relevant issues. When conducting seminars, the course participants or interns make reports, play in business games, do quizzes, watch and comment educational videos. To facilitate independent work, the students themselves create a virtual medical history for each practical lesson. The medical specialty requires direct contact with the patient; no one can master skills practically without practice. When introducing the remote form, a problem arose with the assessment of test tasks and self-study results. Distance learning technologies in medicine have demonstrated quite good results in obtaining theoretical knowledge, but they cannot be separated from real life hospital situations and environment of medical settings. Distance learning techniques can be used as effective tools to diverse the conventional time-proven forms of training medical professionals.
yakosti pidhotovky likariv u suchasnykh umovakh [Improving the quality of training of doctors in modern conditions]: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu, Poltava, 24 bereznia 2016 g.; Poltava; 2016. p. 76-78. (Ukrainian).
3. Berezhna S, Prokopenko Y. Vysshie uchebnye zavedeniya Ukrainy vo vremya vspyshki koronavirusa ili COVID-19: novye vyzovy protiv novyh vozmozhnostej [Higher educational institutions of Ukraine vl times of the outbreak of coronavirus or COVID-19: new challenges against new opportunities]. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensional. 2020; 12 (1):130-135. (Ukrainian).
4. Brammer S, Klark T. COVID - 19 and Management Education: Reflections on Challenges, Opportunities, and Potential Futures. British journal of Management. 2020; 31:453-456. doi: 10.1111/1467-8551.12425.
5. Kuznetsova OV. Dystantsyonnoe obuchenye: za y protyv [Distance education: pros and cons]. Mezhdunarodnyi zhurnal
