CC BY
7
DOI 10.31718/2077-1096.20.4.180 УДК 378.247:61
Kimypa О.6., Невойт Г.В., Настрога Т.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ Л1КАР1В-1НТЕРН1В З ФАХУ «МЕДИЦИНА НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В»
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Вступ. В останн роки ми спостергаемо суттеву трансформа^ю педагог'чного процесу обумов-лену впровадженням сучасних нформа^йних технологш. Медична освта потребуе якюного, на су-часному свтовому рiвнi навчання та постшного пдвищення квал'ф'кацИ Мета роботи. Проаналi-зувати досв'д застосування дистан^йних форм навчання лiкарiв-iнтернiв з фаху «Медицина нев'д-кладних станв». Результати та Ух обговорення. На кафедрi внутр'шн'к хвороб та медицини нев'д-кладних станв був створений iнформацiйно-освiтнiй простiр, де здшснюеться збергання, обмн рi-зномантною освтньою нформа^ею за допомогою сучасних нформа^йних та комунiкацiйних тех-нологiй, який включае в себе сайт кафедри та платформу ZOOM. Основними видами навчальних занять е: лек^я, семiнар, практичнi заняття, консультацИ та самостшна робота. Самостшна робота забезпечуеться використанням навчальних матерiалiв, як лiкарi-iнтерни отримують через 1нтернет. Кр'ш того, iнтерактивне сплкування забезпечуеться за допомогою листування елект-ронною поштою, платформи Viber. Впроваджен види контролю дозволяють оцнювати початко-вий та пром1жний р'тень знань, р'тень знань, отриманих в процес навчання. Оцнюючи результати дистан^йного навчання лiкарiв-iнтернiв, необхдно в'дм'тити достатнш р'тень оволодння теоре-тичними знаннями, але недостатнiй р'тень засвоення практичних навичок. Це спонукае до пошуку нових форм викладання при дистан^йному навчаннi. Висновки: 1. Дистан^йне навчання лiкарiв-1'нтерн1в з фаху «Медицина нев'дкладних станв» е ефективною альтернативною формою здо-буття знань. 2. Вдосконалення методик проведення занять за дистан^йною формою сприяе по-кращенню засвоення теоретичного матер'алу. 3. Разом з тим, оскльки лкар з фаху «Медицина нев'дкладних станв» е клМцистом, дистан^йна освта не може розглядатися як прюритетна, а лише як один iз сучасних елементiв навчання.
Ключов1 слова: дистанцшне навчання, пюлядипломна осв1та, телемедицина, Ытернатура
Вступ
В останн роки ми спостер^аемо суттеву трансформацш педагопчного процесу обумов-лену впровадженням сучасних шформацшних технологш [5]. У Нацюнальнш стратеги розвитку осв^и в УкраТн на перюд до 2021 року зазнача-еться, що шформатиза^я професшно-техычноТ осв^и, формування та впровадження шформа-цшного осв^нього середовища, розробка педа-гопчних програмних засобiв, створення систем дистанцшноТ осв^и та забезпечення доступу до свтових шформацшних ресурав е важливою умовою ТТ модершзаци [16]. На сучасному етап у зв'язку з появою нових шформацшних технологш спостер^аються наступи змши у системi осв^и: формальний пщхщ до навчання замшю-еться когштивним; один основний пщручник з курсу замшюеться можливютю вибрати з великого розмаТття джерел шформаци; поява ппер-тексту; використання рiзноманiтних технологш i саме тих, що принесуть найбтьшу вигоду здо-бувачам; навчаючi технологи не повинш одна одну замшяти, вони повинш доповнювати одна одну [18]. 1нформатиза^я процесу осв^и та но-вп"ж шформацшно-комушкацшш технологи за умови повного Тх використання та введення до осв^нього процесу, докоршно змшюють переб^ життя сусптьства [6]. Значного розвитку набули дистанцшн форми навчання, як поеднують елементи очного, очно-заочного, заочного та ве-чiрнього навчання на основi нових шформацшних технологш та систем мультимедiа. Середо-вище навчання характеризуеться тим, що учш
вщдалеш вщ викладача в просторi та (або) в ча-а, в той же час вони мають можливють сптку-вання за допомогою засобiв телекомушкаци [8].
Дистанцшне навчання - це технолопя, що базуеться на принципах вщкритого навчання, широко використовуе комп'ютерш навчальш програми рiзного призначення та створюе за допомогою сучасних телекомушкацш шформацшне освiтне середовище для постачання навчально-го матерiалу та спiлкування [4].
Галузь медицини, яка використовуе телеко-мунiкацiйнi та електронш iнформацiйнi технологи - це телемедицина. Вона вже е рутинним методом надання медичноТ допомоги на вщстан як в терапевтичнш, так i в хiрургiчнiй практицк Зва-жаючи на ефективнiсть даних технологш, про-довжуеться Тх удосконалення та активне застосування при дистанцшному навчанш, особливо у вищих навчальних закладах [3].
Дистанцшне навчання мае своТ переваги в порiвняннi з очною чи заочною формою осв^и за рахунок iз бтьш зручноТ системи отримання iнформацiТ, використання сучасних шформацшних технологш. Використання шновацшних технологш, зокрема учбових платформ, електро-нних бiблiотек, вебiнарiв, вiртуальних та симу-ляцiйних конференцш, майстер-класiв, он-лайн, тестувань, робить доступним якюне навчання для всiх. 1ндивщуальний темп та гнучкiсть навчання робить можливим здобувати знання без вщриву вiд основного мiсця роботи у зручний час, що е також фшансово менш затратним. А також мобтьнють та комфортнiсть, е одними iз
АктуальН проблеми сучасно! медицины
значущих переваг дистанцшних форм навчання [7].
В той же час юнують певн труднощi iз впро-вадженням дистанцшного навчання в рутинний учбовий процес. Це пов'язано, в першу чергу iз труднощами по розробц ресурав, для забезпе-чення високоякiсного навчання. Також ефектив-нiсть дистанцiйного навчання може знижуватися внаслiдок недостатньо тюно'Г взаемоди мiж ви-кладачем та учнем, вщсутносп мотиваци та са-модисциплiни для самостiйного навчання, недо-статнього технiчного оснащення чи низького рiвня комп'ютерно' грамотностi у здобувачiв освiти [1]. Також здобувачi дистанцшно''' освiти вiдчувають дефiцит практичних занять. ^м того, сьогоднi залишаеться проблематичним аутентифика^я користувача при перевiрцi рiвня знань [4].
Тому дистанцiйнi форми навчання бтьш прийнятнi для спе^алю^в, якi вже мають певний рiвень знань та прагнуть пiдвищити свою квалн фiкацiю [14] i знайшли широке розповсюдження в пiслядипломнiй освт.
На сьогоднi досить дискутабельним залишаеться питання про використання дистанцшних форм навчання в медичних вузах. Медична освн та, одна з небагатьох, яку не можливо отримати заочно. Вона передбачае не ттьки засвоення певного обсягу знань, а й оволодшня практич-ними навичками, що можливо за умови тюноТ сшвпрац мiж викладачем та учнем бтя лiжка хворого. Можливють теоретично' пiдготовки в дистанцшнш формi сьогоднi вже не викликае сумнiвiв. Численнi дослiдження показали високу ефективнють використання електронних навча-ючих систем iз засобами вiзуалiзацiТ при засво-еннi учбового матерiалу. Це обумовлено активн зацiею роботи одночасно обох твкуль головного мозку, i як наслiдок вiдбуваеться творче та про-фесiйне зростання лiкаря [12]. А чи можливо на-вчити майбутнього лкаря клiнiчному мисленню на вщсташ?
Медична освiта потребуе якюного, на сучас-ному свiтовому рiвнi навчання та постiйного пщ-вищення квалiфiкацiТ. Адже освiта лiкаря не за-вершуеться пiсля закiнчення вищого навчально-го закладу, а тривае протягом всього професш-ного життя. В сучасних реалiях науковi знання примножуються високими темпами, тому лкар повинен постiйно вчитися, бути шформованим щодо важливих вiдкриттiв в галузi медицини, володiти актуальною iнформацiею щодо нових пiдходiв в лiкуваннi та дiагностицi.
Для медично' пiслядипломноТ осв^и важлива висока ступiнь вiдповiдальностi, сильна мотива-цiя до вдосконалення сво'х знань i умiнь. Дана осв^ня система спрямована на покращення те-оретичних i практичних навичок випускниш ви-щих медичних навчальних закладiв, пiдвищення ступеня 'х готовностi до самостшно''' професiйноТ дiяльностi, поглиблення знань за обраною спе-цiальнiстю, обмш досвiдом мiж колегами вщпо-вщно' спецiальностi [10]. Тому впровадження ш-
новацiйних форм навчання в медичну пюлядип-ломну осв^у е необхщним.
Сучаснi реалп, обумовленi пандемiею COVID-19, дали новий поштовх розвитку дистанцшно!' освiти, спонукаючи до пошуку ефективних методик викладання кл^чних дисциплiн.
Протягом багатьох десятилiть формувалась система медичноТ освiти, яка оптимально поед-нувала технологiТ засвоення новоТ iнформацiТ з вiдпрацюванням практичних навичок. Враховую-чи ефективнiсть даного пщходу, на наш погляд, доцiльно взяти його за основу, додавши можли-вост сучасних телекомунiкацiйних та комп'ютерних технологiй. Тому дистанцiйна освiта в медичних вузах повинна включати про-ведення лекцiй, семiнарських та практичних занять, а також шдивщуальы телемедичн консу-льтацiТ.
Мета роботи
Проаналiзувати досвiд застосування дистанцшних форм навчання лiкарiв-iнтернiв з фаху «Медицина невщкладних стаыв».
Результати та 1х обговорення
З метою забезпечення учбового процесу в умовах дистанцшного навчання на кафедрi вну-тршых хвороб та медицини невiдкладних стаыв був створений iнформацiйно-освiтнiй простiр, в якому оргашзована взаемодiя всiх учасниюв освiтнього процесу, де здiйснюеться збер^ання, обмiн рiзноманiтною освiтньою iнформацiею за допомогою сучасних iнформацiйних та комуыка-цiйних технологiй [11,13,17]. Вiн включае в себе сайт кафедри та платформу ZOOM, яка забез-печуе вщеозв'язок з аудиторiею в реальному ча-сi. На сайтi кафедри висвптпеш матерiали щодо органiзацiТ учбового процесу (тематичн плани лекцiй, практичних та семшарських занять, роз-клади, анонси подш). Також наданi освп~ш мате-рiали для пiдготовки до занять (методичн реко-мендацiТ, перелк рекомендованоТ до вивчення лiтератури, мультимедшы презентацiТ лекцiй, нормативнi документи, посилання на бази да-них, сай^в, довiдковi системи, електроннi ресур-си). Також сайт мютить посилання для переходу на зовшшы iнформацiйно-освiтнi ресурси.
Основними видами навчальних занять за ди-станцшною формою навчання е: лек^я, семiнар, практичнi заняття, консультаци та самостiйна робота. Самостiйна робота забезпечуеться ви-користанням навчальних матерiалiв, якi лкарь iнтерни отримують через 1нтернет.
Для проведення лекцiйних, семшарських та практичних занять використовуються сервюи платформи ZOOM. Вони безкоштовнi, зручн у користуваннi, значно розширюють можливост iнтерактивного спiлкування викладача з аудито-рiею. Завдяки зручному iнтерфейсу та числен-ним функцiям, дуже легко не ттьки представля-ти новий матерiал, але й перевiрити ступшь його засвоення. Крiм того, пщ час вiдеоконференцiТ
кожен з учасниш може представити свою шфо-рмацш для сптьного доступу. Одною з переваг платформи ZOOM е можливють запису вщео конференцш та 'х подальше зберiгання. Це е основою для формування арxiву вщео лекцш, який можна використовувати при самостшному навчаннi в режимi off line. Крiм того, платформа ZOOM обладнана функ^ею «Юмната обгово-рення». Вона дае змогу проводити дискуая, ви-рiшувати практичнi завдання в окремих групах. Викладач мае змогу заходити в окремi групи з метою спостереження, корекцп навчального процесу або для участ у дискусп.
На дистанцшних лек^ях надаеться базовий тематичний матерiал, який буде бтьш детально розглянутий пщ час семiнарiв та опрацьований iндивiдуально. Викладення лекцшного матерiалу супроводжуеться демонстрацiею слайдiв, муль-тимедiйниx презентацiй, вiдеороликiв. Пщ час проведення лекцп слуxачi мають можливiсть ба-чити та чути лектора, можуть задавати питання, приймати участь в дискусп, таким чином забез-печуеться зворотнш зв'язок з аудиторiею, що значно пiдвищуе ефективнють лекци'.
Семiнарське заняття, на вщмшу вiд лекцп, передбачае бiльш активне залучення слуxачiв. Лiкарi-iнтерни самостiйно готують мультимедiйнi презентацп, доповiдi на актуальн питання з конкретно' тематики. Використання системи ZOOM робить можливим активне спткування мiж всiма учасниками осв^нього процесу.
Практичнi заняття за дистанцшною формою навчання передбачають телемедичн консультаци по реальним хворим, кл^чы конференцп. Клiнiчною базою кафедри являеться КП «Полта-вський обласний центр екстрено' медично' до-помоги та медицини катастроф Полтавсько' об-ласно' ради» складовою частиною якого е дис-танцiйно-дiагностичний (телемедичний) центр. Телемедичн послуги, вiдповiдно до законодав-чих документiв, - дистанцiйнi медичн консультаци, консилiуми, контроль фiзiологiчниx пара-метрiв органiзму пацiента, проведення дiагнос-тичних i лiкувальниx мантуляцш, обмiн результатами обстеження патента, iншi медичнi послуги, а також медичн вщеоконференци', медичнi вщеосемшари, медичнi вщеолекци', що здшсню-ються у виглядi обмiну електронними повщом-леннями з використанням телекомунiкацiй [9]. Використання телекомушкацшних теxнологiй робить можливим безпосереднш контакт з веду-чими в^чизняними та зарубiжними спе^алюта-ми: телемедицина, вщеоконференци, телефоннi консультацп, оп-line навчання [2]. Дистанцшно-дiагностичний (телемедичний) центр КП «Пол-тавський обласний центр екстрено' медично' допомоги та медицини катастроф Полтавсько' обласно' ради» мае можливють отримувати ш-формацш щодо динамiки стану пацiента, дистанцшно брати участь в обговорены кл^чних ви-падкiв, проводити дистанцшш (телемедичнi) консультацп вузькими спецiалiстами у територн
ально вiддалениx медичних установах, проводити консилiум та приймати ршення щодо лку-вання при територiальнiй вiддаленостi один вiд одного та вщ пацiента; забезпечуе навчання та обмш досвщом мiж лкарями рiзниx лiкувальниx закладiв кражи та зарубiжжя шляхом проведення веб-конференцш, надае цiлодобовий доступ до арxiвiв у текстовому, аудiо та вщео форматах (зшмки, записи, результати дослщжень та огля-дiв) [15].
Таким чином, залучення в осв^нш процес можливостей дистанцiйно-дiагностичного (теле-медичного) центру забезпечуе застосування те-оретичних знань, здобутих пщ час лекцiй та семшарських занять, на практицк Лкарннтерни мають можливiсть приймати активну участь у ль кувально-дiагностичному процеск
Необxiдно вiдмiтити, що дистанцiйне навчання спонукае лiкарiв-iнтернiв до бтьш активно' самостшно''' роботи по отриманню теоретичних знань та оволодшню практичними навичками. Тому головною функ^ею викладача е постшний мошторинг освiтнього процесу та своечасна його корек^я. Впроваджен види контролю дозволя-ють оцшювати початковий та промiжний рiвень знань, рiвень знань, отриманих в процес навчання. Для цього створена база тестових за-вдань, ситуацшних клiнiчниx задач, пiдбiрки результат лабораторного та iнструментального обстеження. Ус види контролю можуть здшсню-ватися дистанцшно з використанням шформа-цшно-комушкацшних теxнологiй, зокрема вщео-конференцзв'язку. Дистанцшна форма навчання сприяе об'ективному, не залежному вщ викладача оцшюванню знань лiкарiв-iнтернiв, мотивуючи 'х до самостшного вирiшення поставлених задач з використанням сучасних шновацшних техноло-гш, що сприяе пiдвищенню 'х со^ально' та про-фесшно' активностi.
^м того, iнтерактивне спiлкування мiж ви-кладачем та iнтерном забезпечуеться за допо-могою листування електронною поштою, платформи Viber. За допомогою електронно' пошти викладач проводить розсилку теоретичних ма-терiалiв за темою, питань для самоперевiрки, посилань на електронн ресурси та отримуе результати самостшно''' роботи лiкарiв-iнтернiв. Спткування за допомогою платформи Viber до-зволяе швидко вирiшувати нагальнi проблеми, давати вщпов^д на питання, своечасно корегу-вати навчальний процес. Таке спткування до-зволяе пiдтримувати постшний зв'язок мiж ви-кладачем та учнем.
Оцшюючи результати дистанцiйного навчання лiкарiв-iнтернiв, необxiдно вiдмiтити достатнш рiвень оволодiння теоретичними знаннями, але недостатнш рiвень засвоення практичних навичок. Це спонукае до пошуку нових форм викла-дання при дистанцшному навчаннi. Крiм того, обмеження спткування лiкарiв-iнтернiв мiж собою та з викладачем не сприяе розвитку комуш-кативних навичок, навичок роботи в командк
АктуальН проблеми сучасно! медицини
Висновки
1. Дистанцшне навчання лiкарiв-iнтернiв з фаху «Медицина невщкладних стаыв» е ефек-тивною альтернативною формою здобуття знань.
2. Вдосконалення методик проведення занять за дистанцшною формою сприяе покра-щенню засвоення теоретичного матерiалу.
3. Разом з тим, осктьки лiкар з фаху «Медицина невщкладних сташв» е клiнiцистом, диста-нцiйна освiта не може розглядатися як прюрите-тна, а лише як один iз сучасних елеметчв на-вчання.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому передбачаеться удоскона-лення методик дистанцшного навчання слухачiв курсiв тематичного удосконалення.
Лтература
1. Abdullayev SG. Problemy otsenki effektivnosti distantsionnogo obucheniya [Problems of assessing the effectiveness of distance learning]. Informatsionnyye tekhnologii modelirovaniya i upravleniya. 2009;4(56): 484-92 (Russian).
2. Agranovich NV, Khodzhayan AB, Sokhach AYa, Shchetinin EV. Distantsionnoye obucheniye kak sovremennaya forma obucheniya meditsinskikh kadrov [Distance learning as a modern form of training for medical personnel]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza. 2012; 2:90-2 (Russian).
3. Ahranovych NV, Khodzhaian AB. Vozmozhnosty y effektyvnost dystantsyonnoho obuchenyia v medytsyne [Possibilities and effectiveness of distance learning in medicine]. Fundamentalnye yssledovanyia. 2012; 3-3:545-7 (Russian).
4. Andrusenko NV. Dystantsiine navchannia v Ukraini [Distance learning in Ukraine]. In: Lishchynska LB, editor. Navchannia yak suchasna osvitnia tekhnolohiia [Learning as a modern information technology] : materialy mizhvuzivskoho vebinaru, Vinnytsia, 31 bereznia 2017 r.; Vinnytsia: VTEI KNTEU; 2017. P. 7-9 (Ukrainian).
5. Basic Medical Education WFME Global Standards for Quality Improvement. The 2012 Revision. WFME Office. University of Copenhagen: Denmark; 2012. 46 р.
6. Blazhko OO. Suchasni tendentsii rozvytku dystantsiinoho navchannia studentiv u VNZ [Modern tendencies of development of distance learning of students in the Higher educational institution]. In: Lishchynska LB, editor. Navchannia yak suchasna osvitnia tekhnolohiia [Learning as a modern information technology] : materialy mizhvuzivskoho vebinaru, Vinnytsia, 31 bereznia 2017 r.; Vinnytsia: VTEI KNTEU; 2017. p.10-1 (Ukrainian).
7. Devterova ZR. Sovremennye podkhody k orhanyzatsyy y upravlenyiu dystantsyonnym obuchenyem [Modern approaches to organizing and managing distance learning]. Humanyzatsyia obrazovanyia. 2010;1:58-63 (Russian).
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
Koshelev YA. Dystantsyonnoe obrazovanye v systeme sovremennoho zdravookhranenyia: realnost y perspektyvy [Distance education in the modern healthcare system: reality and prospects]. Medytsynskyi almanakh. 2010; 1(10): 48-53 (Russian). Kostrikov AV. Informatyzatsiia sfery okhorony zdorovia. Naukove zabezpechennia ekonomichnoho rozvytku, pravovoho rehuliuvannia i upravlinnia v ahropromyslovomu kompleksi [Informatization of the sphere of health care. Scientific support for economic development, legal regulation and management in the agro-industrial complex]. International scientific and practical conference, Poltava, PDAA, March 29, 2019. P.204-6 (Ukrainain). Kukharenko VM. Rozvytok dystantsiinoho navchannia na suchasnomu etapi [Development of distance learning at the present stage]. Naukovyi vistnyk Natsionalnoi akademii statystyky, obliku ta audytu. Zb. nauk. Prats.2012;2.117-21 (Ukrainian). Kukharenko VN. Innovatsii v e-learning: massovyy otkrytyy distantsionnyy kurs [Innovation in e-learning: a massive open distance course]. Vyssheye obrazovaniye v Rossii. 2011 ;10: 93-9 (Russian).
Kupriyanova IN, Chemezov SA. [Internet]. Distantsionnoye obrazovaniye kak sredstvo razvitiya vysshego poslediplomnogo meditsinskogo obrazovaniya [Distance education as a means of developing higher postgraduate medical education]. Meditsina i obrazovaniye v Sibiri 2010; 2. Available from: http://ngmu.ru/cozo/mos/archive/index.php?number=28. Lobatenko KD, Savchenko MV. Model adaptyvnoho kontroliu znan [Model of adaptive knowledge control]. In: Tovazhnianskoho LL, editor. Informatsiini tekhnolohii: nauka, tekhnika, tekhnolohiia, osvita, zdorovia [Information technologies: science, engineering, technology, education, health]: tezy dopovidei XXII mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Ch. III, Kharkiv, 15-17 zhovtnia 2014 r.; Kharkiv: NTU «KhPI»; 2014. p. 71 (Ukrainian). Musabekova SA, Kostyleva OA, Nygyzbayeva RZh, Zhuravlev SN, Kotov EA. O roli distantsionnogo obucheniya v sisteme poslevuzovskogo meditsinskogo obrazovaniya [On the role of distance learning in the system of postgraduate medical education]. Vestnik Karagandinskogo universiteta. Seriya «Peda-gogika». 2017; 3(87): 34-41(Russian).
Oksak HA. Telemedytsyna yak forma yakisnoho nadannia medychnykh posluh [Telemedicine as a form of quality medical services]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2019; 2(80): 115-9 (Ukrainian). Pro Natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku [Internet]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25.06.2013 № 344/2013 [On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine for the period up to 2021 [Internet]: Decree of the President of Ukraine of 25.06.2013 № 344/2013]. Available from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 Savchenko NV. Ispolzovaniye interaktivnogo sayta v kurse diskretnoy matematiki [Using an interactive site in a discrete mathematics course]. In: Kravtsya VO ta and Serkova OA, editor. Kafedra sistem informatsiT [Department of Information Systems]. Kh.: Tov. «Shchedra sadiba plyus»; 2014. P.135-9 (Russian). Tsiuman HM. [Internet]. Dystantsiine navchannia: sutnist, tsili, pryntsypy, osoblyvosti, vymohy. Prohramne zabezpechennia ta administruvannia navchalnoho protsesu pry DN [Distance learning: essence, goals, principles, features, requirements. Software and administration of the educational process in distance learning]. Available from:
https://ukrainetoday.jimdo.com/dystantsiine-navchannia.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ врачей-интернов по специальности «медицины неотложных состояний» Китура О.Е., Невойт А.В., Настрога Т.В.
Ключевые слова: дистанционное обучение, последипломное образование, телемедицина, Ытернатура
Введение. В последние годы мы наблюдаем существенную трансформацию педагогического процесса, обусловленную внедрением современных информационных технологий. Медицинское образование нуждается в качественном, на современном мировом уровне обучения и постоянного повышения квалификации. Цель работы. Проанализировать опыт применения дистанционных форм обучения врачей-интернов по специальности «Медицина неотложных состояний». Результаты и их обсуждение. На кафедре внутренних болезней и медицины неотложных состояний было создано информационно-образовательное пространство, где осуществляется хранение, обмен разнообразной образовательной информации с помощью современных информационных и коммуникационных технологий, которое включает в себя сайт кафедры и платформу ZOOM. Основными видами учебных занятий являются: лекция, семинар, практические занятия, консультации и самостоятельная работа. Самостоятельная работа обеспечивается использованием учебных материалов, которые врачи-интерны получают через Интернет. Кроме того, интерактивное общение обеспечивается с помощью переписки по электронной почте, платформы Viber. Внедренные виды контроля позволяют оценивать начальный и промежуточный уровень знаний, уровень знаний, полученных в процессе обучения. Оценивая резуль-
8
9.
таты дистанционного обучения врачей-интернов, необходимо отметить достаточный уровень овладения теоретическими знаниями, но недостаточный уровень усвоения практических навыков. Это побуждает к поиску новых форм преподавания при дистанционном обучении. Выводы: 1. Дистанционное обучение врачей-интернов по специальности «Медицина неотложных состояний» является эффективной альтернативной формой получения знаний. 2. Совершенствование методик проведения занятий по дистанционной форме способствует улучшению усвоения теоретического материала. 3. Вместе с тем, поскольку врач по специальности «Медицина неотложных состояний» является клиницистом, дистанционное образование не может рассматриваться как приоритетная, а лишь как один из современных элементов обучения.
Summary
PECULIARITIES OF DISTANCE TRAINING OF INTERN DOCTORS IN THE SPECIALITY "EMERGENCY MEDICINE" Kitura O.E., Nevoit G.V., Nastroga T.V.
Key words: distance learning, postgraduate education, telemedicine, internship
Introduction. In recent years, we have observed tremendous transformations in the pedagogical process due to the introduction of modern information technologies. Medical education requires high-quality, up-to-date world-class training and continuing professional development. The purpose of this work is to analyze the experience of using distance learning forms for intern doctors in the specialty "Emergency Medicine". Results and discussion. The Department of Internal Medicine and Emergency Medicine has created an information and educational domain providing the storage, updating and exchange of various educational information that include the website of our department website and the ZOOM platform. The main types of training are: lectures, seminars, practical classes, consultations and independent work. Independent work is provided by the using educational materials that interns receive via the Internet. Interactive communication is also done via e-mail, the Viber platform. The elaborated types of control enable to assess the initial and intermediate levels of knowledge gained through the learning process. Having evaluated the results of distance learning in interns, we can conclude the interns do demonstrate satisfactory level of theoretical knowledge, but their level of practical skills have been assessed as unsatisfactory. This encourages searching for new forms of distance learning. Thus, distance learning of interns in the specialty "Emergency Medicine" is an effective alternative form of theoretical knowledge acquisition. Improving the methods of conducting online classes helps to improve the assimilation of theoretical material. 3. However, since the doctors in the field of «Emergency Medicine» are clinicians, distance education can not be considered a priority, but only as one of the elements of training.
