CC BY
21
УДК 331.5:004.77 JEL: E24; J20; J22; F22
ДИСТАНЦ1ЙНА ЗАЙНЯТ1СТЬ: ПЕРЕДУМОВА, ФОРМА ПРОЯВУ ТА НАСЛ1ДОК РОЗВИТКУ
ЦИФРОВО1 ЕКОНОМ1КИ
®2019 МАЛЯР Д. В.
УДК 331.5:004.77 JEL: E24; J20; J22; F22
Маляр Д. В. Дистанцшна зайняткть: передумова, форма прояву та наслщок розвитку цифрово!' економки
Автор розглядае телекомп'ютж як одну з пров'дних форм BipmyanbHoiзайнятостi, виникненню яко> сприяють так гнучк форми працевлашту-вання: фршананг, нульовий контракт, мш^робота, а також в'дпов'дш форми запозичення кадрю: аутстафж, темпорерi стафж, лзинг персоналу, аутсорсинг. З'ясовано, що дан форми залучення робочоi сили через ix гнучюсть, частковкть або запозичешсть зумовлюють утворення саме дистанцйних трудових в'дносин. Таким робтникам зручнше працювати в'ддалено. З'ясовано, що дистан^йна зайняткть е тд(рунтям для скорочення витрат на оренду примщення, облаштування робочого мкця, комунальш платежi тощо. Доведено, що дистан^йна зайняткть визначае тдвищення продуктивностi прац за рахунок економи часу на пересування та б'шьш ефективне управл'шня часом з боку робтниж. Ви-вшьнення часу та його оптимальний розподш згiднo iз власним гнучким граф'шом дозволяе скоротити витрати робтника. Об(рунтовано, що ефектившсть дистанцшно'!'зайнятостi приводить до появи нових opгaнiзaцiйниx структур: в'ртуальних opгaнiзaцiй, електронних тдприемств, електронних уряд'в В'дбуваеться вipmyaлiзaцiя роботи окремих трудових колектив'в як взагал'> в'дмовляються в'д утримання oфiсiв. У межах концепци е-уряду спостер'гаеться дистанцювання трудових послуг, але вже в сустльних масштабах. Показано, що вipmyaлiзaцiя в тепер'шнш час охоплюе не лише суб'ект'ш господарювання або уряд, але й також певш, схильн до цього, галуз економки. На думку автора, схильтсть галузей економки до дистанцшно'!' зайнятостi залежить вiд двох аспект'ш. По-перше, якою мipoю використовуються цифpoвi технологи у ви-poбницmвi конкретноiгалузи По-друге, наскмьки результати прац в певнш галуз можуть бути oцифpoвaнi та над'клаш дистанцйно замовни-ку. Таким чином, в'ртуальна зайняткть зумовлюе розгортання цифрово: економки, оскльки (рунтуеться на використанн телекомункацтних технологш. Обсяги дистанцтно'!'зайнятостi служать певним критеркм д'джитал'ваци економки.
Кпючов'1 слова: в'ртуальна зайняткть, телекомп'ют'шг, телеробота, фрмансшг, аутстафж, аутсорсинг, схильтсть до в'ртуальноiзайня-
DOI: https://doi. org/10.32983/2222-4459-2019-10-165-171 Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Маляр Дмитро Вталшович - кандидат екoнoмiчниx наук, доцент, доцент кафедри менеджменту зoвнiшньoекoнoмiчнoiд'тльност'!, Утверси-
тет митноi справи та фнанав (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дтпро, 49000, Украна)
E-mail: maldim40@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4504-6566
УДК 331.5:004.77 1Е1: Е24; 120; 122; Р22 Маляр Д. В. Дистанционная занятость: предусловие, форма проявления и следствие развития цифровой экономики
Автор рассматривает телекомпьютинг как одну из ведущих форм виртуальной занятости, возникновению которой способствуют следующие гибкие формы трудоустройства: фрилансинг, нулевой контракт, мини-робота, а также соответствующие формы заимствования кадров: аутстаффинг, темпорери стаффинг, лизинг персонала, аутсорсинг. Выяснено, что данные формы привлечения рабочей силы из-за их гибкости или частичности приводят к образованию именно дистанционных трудовых отношений. Таким работникам удобнее работать удаленно. Установлено, что дистанционная занятость является основой для сокращения расходов на аренду помещения, обустройство рабочего места, коммунальные платежи и т. п. Доказано, что дистанционная занятость определяет повышение производительности труда за счет экономии времени на передвижение и более эффективное управление временем со стороны работников. Высвобождение времени и его оптимальное распределение согласно собственному гибкому графику позволяет сократить расходы работника. Обосновано, что эффективность дистанционной занятости приводит к появлению новых организационных структур: виртуальных организаций, электронных предприятий, электронных правительств. Происходит виртуализация работы отдельных трудовых коллективов, которые вообще отказываются от содержания офисов. В рамках концепции е-правительства наблюдается дистан-ционирование трудовых услуг, но уже в общественных масштабах. Показано, что виртуализация в настоящее время охватывает не только субъектов хозяйствования или правительство, но также определенные, подверженные этому, отрасли экономики. По мнению автора, склонность отраслей экономики к дистанционной занятости зависит от двух аспектов. Во-первых, в какой степени используются цифровые технологии в производстве конкретной отрасли. Во-
UDC 331.5:004.77 JEL: E24; J20; J22; F22 Maliar D. V. Remote Employment: Precondition, Form of Manifestation and Consequences of the Development of the Digital Economy
The author considers telecomputing as one of the leading forms of virtual employment, emergence of which is facilitated by the following flexible forms of employment: freelancing, zero contract, mini-work, as well as appropriate forms of borrowing of personnel: outstaffing, temporary staffing, staff leasing, outsourcing. It is identified that these forms of labor force recruitment lead directly to the formation of remote labor relations because of their flexibility or partiality. These workers feel more comfortable working remotely. It is determined that distance employment is the basis for reducing the cost of renting office, setting up a working place, utility bills, etc. It is proved that distance employment determines the enhanced performance by saving time on transfers and better time management on the part of workers. Freeing up time and an optimal time distribution according to the worker's own flexible schedule allows reducing the worker costs. It is substantiated that the efficiency of remote employment leads to the emergence of new organizational structures: virtual organizations, electronic enterprises, electronic governments. There comes a visualization of the work of individual labor collectives, which generally refuse to maintain offices. Within the framework of the e-government conception, there is a remotization of labor services, taking place on a public scale. It is displayed that virtualization nowadays targets not only business entities or the government, but also certain sectors of the economy that can be subject to it. According to the author, the propensity of industries to remote employment depends on two aspects. First, to what extent digital technologies are used in the production of a particular industry. Secondly, how much the results of labor in a certain area can be digitized and sent remotely to the customer. Thus, virtual employment leads to the deploy-
вторых, насколько результаты труда в определенной области могут быть оцифрованы и направлены дистанционно заказчику. Таким образом, виртуальная занятость приводит к развертыванию цифровой экономики, поскольку основывается на использовании телекоммуникационных технологий. Объемы дистанционной занятости служат определенным критерием диджитализации экономики. Ключевые слова: виртуальная занятость, телекомпьютинг, телеработа, фрилансинг, аутстаффинг, аутсорсинг, склонность к виртуальной занятости. Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 10.
Маляр Дмитрий Витальевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента внешнеэкономической деятельности, Университет таможенного дела и финансов (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Днепр, 49000, Украина) E-mail: maldim40@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4504-6566
ment of the digital economy, as it is based on the use of telecommunication technologies. Remote employment volumes serve as a certain criterion for the digitalization of the economy.
Keywords: virtual employment, telecomputing, teleworking, freelancing, outstaffing, outsourcing, penchant for virtual employment. Fig.: 4. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Maliar Dmytro V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Foreign Economic Activity, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyr Vernadsky Str., Dnipro, 49000, Ukraine)
E-mail: maldim40@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4504-6566
На нашу думку, вже давно назрка гостра необ-йдшсть запровадження поняття «телекому-шкацшна, або вiртуальна, зайняткть» -тобто, працевлаштування з оформленням у штат певного шдприемства або на умовах контракту, але з обов'язковою можливштю виконання сво!х трудових обов'язшв дистанцшно за допомогою електронних засобiв: комп'ютер, телефон, факс, штернет-техноло-г11. Така форма пращ одержала назву «телеробота» [1] i сьогодш е нев^д'емною складовою сучасного ринку пращ, що виникла природно завдяки зростанню ролi телекомушкацш саме в бiзнес-процесах.
Вивченню рiзноманiтних аспекпв проблематики дистанцшно! зайнятосп були присвячеш пращ таких науковщв в частиш: правового регулювання та забезпечення (М. I. 1ншин, А. А. Курова, В. О. Носенко, А. К. Бойко, Н. М. Вапнярчук, С. В. Вишновецька, Л. В. Котова); сучасних трендiв в оргашзаци та оплат пращ (О. О. Герасименко, Л. В. Щетшша, С. Г. Рудакова); проблем i легал1заци таких трудових в^дносин (Я. В. Свiчкарьова, М. М. Моцар); трансформаци со-щально-трудово! сфери (А. В. Дощенко).
Незважаючи на охоплення багатьох аспекпв дистанцшно! зайнятосп, все ще залишаються поза увагою: форми працевлаштування, як за сво!м характером сприяють поширенню дистанцшних трудових послуг на ринку пращ; мшце та роль дистанцшно! за-йнятосп у формуванш цифрово! економши в щлому та окремих галузей.
Метою даного досл1дження е вивчення дистанцшно'! зайнятосп як сучасно! технолопчно! форми трудових в^дносин в умовах цифрово! економши, а також з'ясування чиннишв сприяння !! утворенню. Вказана мета конкретизуеться в таких завданнях: досмдити гнучк форми зайнятост та форми запо-зичення персоналу; вивчити причинно-наслiдковi зв'язки мiж розвитком цифрово! економжи та зрос-танням обсяпв дистанцiйно! зайнятостi.
Справжньою особливiстю телекомушкацшно! зайнятостi е дистанцiювання, або в1ддалешсть вiд роботодавця (децентралiзацiя), звiдси перспектив-нiсть виконання робiт як вдома, так i в будь-якiй точ-цi свiту. Телекомунiкацiйна зайнятiсть матиме мшце,
коли хоча б 20% робочого часу фахiвець проводить вгддалено завдяки застосуванню сучасних техноло-гш. Вiртуальнiсть тако! форми зайнятостi проявляемся у фiзичнiй вiдсутностi на робочому мгсщ, що автоматично утворюе якiсно новi можливостi для ви-користання робочо! сили. Однак телеробота одразу створюе i певнi проблеми щодо реестрацГ! тако! за-йнятостг державними органами, стягнення податкгв. Особливо актуальне таке питання у випадку, якщо роботодавець i найманий працгвник е резидентами ргзних кра!н. Так, суттева частка IT-фахГвщв в Укра-!нг мають статус ФОП, якг працюють на компанГ! за контрактом i на цш пгдставг самостшно сплачують единий податок. Величина цього податку саме з боку IT-тдприемщв протягом 2013-2017 рр. у середньо-му зростала на 58,8% кожний ргк i у 2017 р. склала 3,2 млрд грн[2]. Феномен «IT-шдприемця», який по суп е фрГлансером у сферi телекомунiкацiйних i програм-них послуг, пояснюеться, з одного боку, необхГднгстю якось втиснути в рамки сучасного трудового законо-давства нову вiртуальну форму зайнятостг, з шшого -це банальне небажання компанш «роздувати» штат IТ-фахiвцiв та сплачувати за них податки.
Провгдною формою вiртуально!' зайнятостi, поза сумнгву, постае телеком'ютiнг - виконання робгт дистанцiйно за допомогою комп'ютера i мережi 1нтернет, з подальшим звгтуван-ням перед замовником або центральним офгсом [3]. Одним гз найб1льших популяризаторiв телеком'ютiнга у свгтг е бвропейська Комгсгя, зусиллями яко! були створенг такг европейськг програми, оргентованг на розвиток i поширення дистанцшних форм зайнятостг, а саме: TWIN (створення центргв телероботи для гн-валгдгв); WORKNET (пкотш схеми телероботи всере-динг великих компангй 1талГ! та ФранцГ!); HMR (створення мгжнародних центргв телероботи мгж Бельггею, Францгею i Люксембургом [4].
Доцгльно уточнити або конкретизувати, якг форми працевлаштування сприяють поширенню телекомп'ютшгу? Перш за все, це фрГлансшг, що походить вгд англ. freelancer - «вгльний митець», який працюе виключно за контрактом i не входить в штат
жодно1 компани, але саме це дозволяе иому одно-часно виконувати певш проекти (роботи) для pi3HMx замовнишв. Фрiлансiнг у багатьох випадках е неофь цiИною (незаконною) заИнятiстю на тш пiдставi, що вона взагалi приховуеться як така з метою уникнен-ня оподаткування. За наявност трудового контракту фрiлансер потрапляе в поле зору фшкально'1 служби, проте такого контракту може i не бути.
Розвитку телекомп'ютшгу сприяють нульовi труд^ контракти, за якими роботодавець залучае працiвника за необxiднiстю без обговорення фжсо-ваних годин роботи та графку роботи, а оплата пращ в1дбуваеться лише по факту виконаних роби1, тобто вiдрядно.
Значного поширення в бврот, зокрема в Шмеч-чинi, здобула мiнi-робота (minijob), яка перед-бачае виконання посадових обов'язкiв не б1льше 15 годин на тиждень, що е шдгрунтям для сумiщення робiт i працевлаштування оаб з функцiональними ва-дами. Нульовi контракти та мiнi-робота - це форми частково'1 заИнятостi, як iдеально пiдxодять для ïx виконання у в^ддаленому режимi без за^плення робо-чого мiсця на пiдприемствi (вiртуальна заИнятiсть), що знов таки випдно обом сторонам трудових в^носин.
Аутстафiнг i аутсорсинг, як новi форми залу-чення позаштатного персоналу, дозволяють повнiше розкрити поняття вiртуальноï заИнятостi та широко використовуються в УкраМ. Аутстафiнг (outstaffing) -в1ддзеркалюе взаемовiдносини мiж фiрмою-замов-ником та фiрмою-виконавцем з приводу надання для виконання конкретних завдань (роби1) своïx фаxiвцiв.
Аутсорсинг (outsourcing) - також в^ддзеркалюе взаемовiдносини мiж фiрмою-замовником i фiрмою-виконавцем, але вже з приводу передачi виконавцю певних непрофкьних бiзнес-процесiв, наприклад -ведення бухгалтери, виконання дизаИнерських завдань, контролшг виробничих процесiв тощо.
Так званиИ темпорерi стафiнг (temporary staffing) також створюе природш передумови для по-яви вiртуальноï заИнятосп, оскiльки передбачае за-лучення персоналу на короткиИ термiн 0 в^д 1 доби до 3 мкящв, наприклад на час вiдпустки або хвороби штатного робггника. Звiсно, якщо це можливо, такиИ фаxiвець буде надавати перевагу виконанню посадових функцш в^далено.
За кордоном у практищ трудових послуг широко використовуеться лiзинг персоналу (staff leasing) -свого роду довгострокова «оренда» робинишв шшо-го шдприемства на термш вiд 3-х мкящв або тривале залучення робiтникiв з певною перюдичшстю. Осо-бливiсть таких контракпв полягае в тому, що ними обумовлюеться можлившть переходу робинишв у штат лiзингоодержувача.
Аутсорсинг, аустафшг, темпорерi стафiнг, лiзинг персоналу - це все рiзнi форми запозичення персоналу в тимчасове користування, тобто всх ïx об'еднуе юри-дична приналежшсть робiтникiв до iншого суб'екта господарювання. В^пов^дно всi без винятку форми «заИму» персоналу створюють кеальш передумови для дистанцiювання вiд кожного конкретного нового мшця роботи та виконання обов'язюв у зручнш та знаИомiИ обстановцi - на власному пiдприемствi або вдома, i чим коротше термiн такого заИму, тим акту-альнiша И вiрогiднiша вiртуальна заИнятiсть (рис. 1).
На украшських пiдприемстваx все частiше ви-користовують працю позаштатних фаxiвцiв (корис-тувачiв комп'ютера), що знову свкчить на користь розвитку вiртуальноï заИнятость Масштаби залучення позаштатникiв таи, що навкь державниИ компот статистики надае данi з урахуванням вказано'1' категорИ робiтникiв (табл. 1). Останнш стовпчик таблицi характеризуе частку пращвнишв (штатних i позаштатних), як використовували комп'ютер iз доступом до мережi 1нтернет. По всх категорiяx шд-приемств така частка коливаеться в1д 64,9 до 91,7%,
В1ртуальна зайняткть
Робота в штат шдприемства
Позаштатна робота (втьний найм)
Частков1 та гнучк1 форми зайнятост
Залучена (запозичена) праця
е л е
Б ©
н о
о ь льу
х
о б
о р
о б
о р
È 0 вн а
Е £ £ ä
i
£
р о
£
Ю 5 DÛ
н о
р е
у
л а н о
с р
е п
Рис. 1. Види працевлаштування, що сприяють або зумовлюють виникнення вiртуальноï зайнятост
о
ш СП
о ^
о =п X
i це означае, що бiльшiсть i3 зазначених KopMCTyBa4iB комп'ютера або вже представляють вiртyальнy за-йнятiсть, або потенцшно для цього r0T0Bi.
Однiею iз основних переваг вiртyальноi зайня-тосп е мiнiмiзацiя витрат, оскiльки взагалi вiдсyтнi витрати на облаштyвання робочого мшця та орендy примiщення, комунальш витрати тощо.
Наприклад, фрiлансер одержуе оплату за ви-конану роботу, певний проект або конкретну задачу, а, як ведомо, вiдрядна оплата пращ - найбкьш ефек-тивна на в^дмшу вiд штатного фахiвця, який, скорiше за все, буде винагороджуватися за вiдпрацьований час. У разi запозичення персоналу внаслiдок аутста-фiнгy, темпорерi стафiнгy, лiзингy спостеркаеться зменшення витрат i в частиш несплати податкiв за таких робинишв, оскiльки вони знаходяться в штат iншоi фiрми. До речi, це дуже ефективний спосiб для шдприемщв не перевищити граничну кiлькiсть ро-бiтникiв, наприклад y 10 оаб, оскiльки офiцiйно вони зареестрованi на шшому пiдприемствi.
Oднiею з переваг дистанцшних робггни-кiв е бкьш висока продyктивнiсть працi. Так, за дослкженнями компанii «AT & T», збiльшення продуктивно стi внаслiдок переходу на телеком'ютiнг вiдбyлося на 25% в «JC Penny», y «The Travelers» - на 33%, безпосередньо в «AT & T» - на 45% i найвищий прирiст демонструе «Pacific Bell» -57%. Таи спостереження стимулюють шдприемства для використання можливостей телеком'ютшгу. Зо-крема, за даними Gartner, у розвинутих крашах свиу у 2000 р. ккьшсть персоналу, який був зайнятий не менше 8 годин на тиждень у дистанцшному режимi, вiдповiдала 6 млн, а вже у 2008 р. ця цифра зросла до 12 млн, а у 2020 р., за прогнозами, очшуеться вже в1д 40 до 50 млн. Отже, телеком'ютшг, запропонований
американцем Джеком Нклсом як зааб виршення транспортних проблем ще в 1972 р., по справжньо-му починае себе виправдовувати i у вирiшеннi питань масштабних заторiв у великих мктах, i у вичерпуван-нi родовищ нафти по всьому свiтi [4].
На наш погляд, приркт продуктивной працi за умов вiртуальноi зайнятост пояснюеть-ся економiею часу на пересування до мкця роботи, бкьш зручними умовами пращ вдома, мож-ливктю вирiшення власних домашн1х проблем без вкриву i з власним гнучким графiком роботи, що в сукупноси можна трактувати як спроможнкть ефек-тивно управляти сво!'м часом. Автоматично це свк-чить про зниження витрат часу й, вкповкно, грошо-вих витрат для робггника. Йдеться передусiм нi про економго на проiздi (хоча вона також мае мкце), а про бкьш оптимальне застосування себе як робочоi сили.
Скорочення витрат для роботодавця, а також зниження витрат самих вiртуальних робкникш у су-купносп з одночасним пiдвищенням продуктивно сп 'х працi дають потужний ефект у виглядi зниження цiни дистанцшних трудових послуг ^ вiдповiдно, '1'х високо' конкурентоспроможностi на ринку пращ.
Справжшм апогеем розвитку телеком'ютiнгу е поява вiртуальних органiзацiй (електронних шдпри-емств) та електронного уряду, що св^дчить про пере-хiд телеком'ютшгово! форми органiзацii бiзнесу i на-вiть врядування iз зони випадковост до утворення системного органiзацiйного тдходу як у шдприемни-цтвi, так i в управлiннi державою з наданням в1дпо-вiдного юридично зафксованого статусу (структури).
На початку 20 сторiччя у 170 крашах спосте-рiгалося впровадження певних елементiв електро-нного уряду, створення загальнодержавного порталу, надання шформаци та послуг онлайн тощо. Звкно,
Таблиця 1
Використання штатними та позаштатними працiвниками комп'ютерiв та комп'ютерних мереж на пiдприcмcтвах
Ктьмсть шд-присмств, якi ви-користовували комп'ютери, од. Середня ктьмсть пращв-никiв, як ви-користовували комп'ютер, ос1б Частка шдпри-смств, як ви-користовували комп'ютери, у % Частка пращв-никiв, якi ви-користовували комп'ютер, у % до кiлькоcтi пра-цiвникiв тдпри-смства Частка пращв-нимв, якi ви-користовували комп'ютер i3 доступом до мере-жi 1нтернет, у % до працiвникiв, що використову-вали комп'ютер
Усього пщприемств 40327 1373966 95,4 34,9 72,2
у тому числ\ \з середньою ктькктю працшиж, оаб
до 50 30053 394028 94,3 59,8 64,9
50-249 8149 290609 98,5 33,8 91,7
250 i бтьше 2125 689329 99,7 28,5 68,2
Q_ О в
<
ш
Джерело: складено за даними Державно! служби статистики УкраТни [5].
розвинуп краши спочатку випереджали iншi краь ни на цьому шляху, але найвищий рiвень органiзацГi електронного уряду спостеркаеться в Нiдерландах, Естони, Дани, США, Канадд, Гонконгу, Австрали, Фш-лянди, Норвеги. В Укра!нi також створене Державне агентство з питань електронного урядування Укра!-ни, яке мае власний штернет-портал [6]. Щодо перспектив, то уряд Укра!ни схвалив Концепцш розви-тку електронного урядування до 2020 року [7], але це лише декларащя про намiри.
Поява таких нових оргашзацшних структур (електронних шдприемств) приводить до вiртуалiза-цГ! роботи не т1льки окремих службовщв, але i невеликих трудових колективiв або фiрм, що складаються з 6-10 осiб i взагалi вiдмовляються вiд утримування офiсiв. Водночас у межах концепци е-уряду спостерь гаеться дистанцiювання трудових послуг, але вже в сусшльних масштабах.
Biртуалiзацiя в теперiшнiй час охоплюе не лише суб'ектш господарювання або уряд, але також певш схильш до цього галузi економiки. На наш погляд, схильнкть галузей економки до вiртуальноi зайнятостi залежить в1д двох аспектiв: по-перше, якою мiрою використовуються цифровi технологи у виробництвi конкретно! галузi; по-друге, наскiльки результати пращ в певнш галузi можуть бути оцифровав та надшлаш дистанцiйно замовнику (рис. 2).
Яскравим прикладом служить охорона здоров'я. Справа в тому, що неможливо утримувати в маленьких мктечках, тим бкьше в селищах, медичш спе-цiалiзованi клiнiки та навiть окремих профкьних лiкарiв. Однак ця нагальна проблема виршуеться за рахунок дистанцшних консультацiй з обласними медичними центрами, де сьогодш вже не ткьки на-дають консультаци з приводу визначення дiагнозу та призначення консервативного курсу лкування, а й лiкарi одержали можливiсть бути присутнiми на опе-рацiях онлайн з метою надання практичних порад.
Також взагалг е випадки проведення сучасних опера-цгй вгддаленим лгкарем за допомогою лазерних авто-матичних мангпуляторгв тощо.
Зазначенг новацГ! в медицин е не що гнше, як прийняття фахових ргшень у певнш спещалгзо-вангй галузг. Проте телекомушкацшш технологи характернг саме тим, що вони ушверсальш та можуть бути застосованг в будь-яких галузях, особливо в частинг автоматизацГ! управлгння технологгчними процесами та прийняття управлгнських ргшень сто-совно стандартних ситуацгй. Саме в такому контекстг вгртуальна зайнятгсть реалгзуеться повною мгрою.
Мова йде про електронне управлгння з вгддале-ним доступом, що забезпечуе контроль за всгма або бкьшгстю операцш пгдприемства. Автоматизованг системи управлгння пгдприемством (АСУП) дозволя-ють зекономити 60% часу при робот з документацгею, а пересгчнг управлшськг ргшення приймаються майже миттево вгдповгдно до закладеного алгоритму. Най-б1льш поширеними на ринку Укра!ни виступають бухгалтерии програми, якг сумщають в собг можливостг ведення кадрового облгку, а саме: «1С: Пгдприемство», «Дебет+», «Галактика», «1С: Бухгалтерш», «Парус», «Best» [10]. На рис. 3 зображено динамку продажу програм для автоматизацГ! протягом 2003-2018 рр., що наочно свгдчить про зростання попиту на автома-тизащю технологгчних процесгв, а також вгддзеркалюе зростання цифрово! складово! економгки Укра!ни.
Варто зауважити, що темпи розвитку та по-ширення елементгв цифрово! економгки в розвину-тих кра!нах ще бгльш стргмкг та потужнг, а форми !х прояву не обмежуються лише спещалгзованим про-грамним забезпеченням [9]. Софт для автоматизацГ! бгзнесу служить лише технгчним гнструментом оциф-рування бгзнес-процесгв, що, своею чергою, створюе новг можливостг для збгльшення масштабгв вгртуаль-но! зайнятостг. Як видно з рис. 4, у цей самий промГж-ок часу дистанцгйна зайнятгсть невпинно зростала,
Галузь
Автомобтебудування Фшасова сфера Транспорт Зв'язок Охорона здоров'я Осв^а i наука Роздр1бна торпвля 1Т-технолог11 ЗМ1 та розваги
10
20
30
40
Схильнкть, %
62
50
60
70
Рис. 2. Схильнкть галузей нацюнальноТ економюи Украши до вiртуальноí зайнятосп, % Джерело: складено за [4; 5; 8].
0
□
1нформацшно-технолопчний супровщ
Програмне забезпечення ВВП -7%
ВВП ВВП 22% +2% +2,5% 44%
ВВП +3,5%
ВВП -15%
1 : - I | I : I I I I I I
3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8
0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Рш
Рис. 3. Обсяги продажу софту для автоматизацп в УкраУш
Джерело: складено за [5; 10].
30 20 10 00 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
45
40
ю 35 'й
° 30
I 25 .й
Ь 20
5 15
10 10 т
45
30
1,38
12-14-
1996
1997
2000
2008
2009
2015
2025 Р1к прогноз
Рис. 4. Вiртуальна зайнятiсть працездатного населення в €врош, млн оаб Джерело: складено за [3; 4].
що, своею чергою, свiдчить про дтлектичну еднiсть процесiв дiджиталiзацГi економши та поширення вГр-туально'' зайнятостГ
Таким чином, дистанцiйна зайнятiсть стала можливою внаслГдок досягнення певного рiвня те-лекомунiкацiйних технологiй та з 1х розвитком мае закономiрну тенденщю до подальшого поглиблення. Звiдси рiвень вГртуально'' зайнятостi е похiдним по-казником рiвня цифрово'' економiки в кра'М в цiлому або рiвня опанування 1КТ безпосередньо на конкретному пiдприемствi зокрема.
ВИСНОВКИ
1) Вiртуальна зайнятiсть дозволяе знизити варпсть трудових послуг незалежно вiд того, в рамках яких трудових вГдносин вони були реалiзованi
(у штат персоналу, фрiлансiнг, аутстафiнг, темпорерi стафiнг, лiзинг персоналу) порiвняно зi звичайними штатними робiтниками, що працюють на робочих мкцях.
2) Вiртуальна зайнятiсть зумовлюе пiдвищення продуктивностi пращ, що пояснюеться здебкьшо-го економiею часу на пересування до мкця роботи, а також спроможнiстю ефективно управляти влас-ним часом.
3) Мають мшце стабкьш тенденци до зростан-ня вiртуальноi' зайнятостi на 15% щороку [4].
Це наочно свГдчить про те, що вiртуальна за-йнятшть е водночас критерiем г наслкком розвитку цифрово'' економГки. Прямим шдтвердженням цьо-му виступае поява таких оргашзацшних структур, як: вГртуальнГ оргашзаци, електроннГ пГдприемства,
2
електронш уряди, процес д1джитал1защ! роботи бага-тьох галузей нацiональноi економiки. Це системш пе-ретворення нацiональноi економки в напрямi i"i все бкьшого оцифрування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Телеробота. URL: ИКрБУ/ик.шМре^а.огд/шМЯеле-робота
2. IT-индустрия вышла на 2 место в украинском экспорте услуг // Экономическая правда. 30 октября 2018. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/news/2018/10/30/642128/
3. Вщдалена робота. URL: http://vkurse.ua/ua/business/ udalennaya-rabota.html
4. Телекомьютинг. Textbook.News. URL: https://all-sci. net/sistem-upravleniya-issledovanie/telekommyuting-223543. html
5. Економiчна дiяльнiсть / Державна служба статистики Украши. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/menu/ menu_u/menu/ekon_d.htm
6. Електронне урядування в УкраТ'ж / Державне агентство з питань електронного урядування Укратни. URL: https://regulation.gov.ua/catalogue/regulators/id63/functions
7. Уряд схвалив Концепфю розвитку електронного урядування в Укратш до 2020 року // Урядовий портал. 20 вересня 2017 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/ news/250283206
8. Цифровая экономика кардинально меняет глобальные инвестиционные модели. ЮНКТАД. URL: https://unctad. org/en/PressReleaseLibrary/PR17010_ru_WIR_Digital%20 Economy.pdf
9. Digital Single Market. URL: https://ec.europa.eu/digi-tal-single-market/en/digital-scoreboard
10. Мазур В. Тенденцп в корпоративному ринку через призму автоматизацп бiзнесу. URL: http://strategy.forum-west.com.ua/img/ppts/Mazur.pdf
REFERENCES
Digital Single Market. https://ec.europa.eu/digital-sin-gle-market/en/digital-scoreboard
"Ekonomichna diialnist" [Economic Activity]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. https://ukrstat.org/uk/operativ/ menu/menu_u/menu/ekon_d.htm
"Elektronne uriaduvannia v Ukraini" [E-government in Ukraine]. Derzhavne ahentstvo z pytan elektronnoho uriaduvannia Ukrainy. https://regulation.gov.ua/catalogue/regula-tors/id63/functions
"IT-industriya vyshla na 2 mesto v ukrainskom eksporte uslug" [The IT Industry Has Reached the 2nd Place in the Ukrainian Export of Services]. Ekonomicheskaya pravda. 30 okty-abrya 2018. https://www.epravda.com.ua/rus/news/2018/10/ 30/642128/
Mazur, V. "Tendentsii v korporatyvnomu rynku cherez pryzmu avtomatyzatsii biznesu" [Trends in the Corporate Market through the Lens of Business Automation]. http://strategy. forum-west.com.ua/img/ppts/Mazur.pdf
"Telekomiuting. Textbook. News" [Telecomuting. Textbook. News]. https://all-sci.net/sistem-upravleniya-issledo-vanie/telekommyuting-223543.html
"Telerobota" [Telework]. https://uk.wikipedia.org/wiki/ Tenepo6oTa
"Tsifrovaya ekonomika kardinalno menyayet globalnyye investitsionnyye modeli" [The Digital Economy is Fundamentally Changing Global Investment Models]. YuNKTAD. https://unc-tad.org/en/PressReleaseLibrary/PR17010_ru_WIR_Digital%20 Economy.pdf
"Uriad skhvalyv Kontseptsiiu rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini do 2020 roku" [The Government Approved the Concept of E-government Development in Ukraine by 2020]. Uriadovyi portal. 20 veresnia 2017. https://www.kmu. gov.ua/ua/news/250283206
"Viddalena robota" [Remote Work]. http://vkurse.ua/ua/ business/udalennaya-rabota.html
О ш CQ
О ^
О =n X
CL
О ©
<
о
ш
