CC BY
51
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.9
УДК339.137.2 Здобувач Н.М. Хижа -Rbeiecbm КА
ДИСПАРИТЕТ Ц1Н: ЧИННИКИ I СФЕРИ ФОРМУВАННЯ ТА
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
Дослщжено основш чинники i сфери формування диспаритету цш. Окреслено шляхи подолання цього явища.
Competitor N.M. Hyzha - L 'viv commercial academy The disparity costs: factors and spheres forming and ways overcoming
The general factors and spheres forming of disparity costs are explore in the article. It is outlines the ways overcoming of it phenomenon.
Вступ. Цшовий диспаритет обмежуе сферу економiчних стосунюв мiж суб'ектами цариною цшоутворення. Хоч цшовий диспаритет - це не тшь-ки цшова проблема, а радше загальноекономiчна, точшше фiнансова, проблема суспшьства. А це означае, що ця проблема е актуальною, як i самi цiни i цiноутворення, для всiх юридичних i фiзичних осiб суспiльства, незалежно вщ того чи вони е тшьки суб'ектами цiн чи цiн i цiноутворення одночасно, не виключаючи суб'егав всiх гiлок державно! влади.
Постановка завдання. Метою нашо!' статтi е окреслити основш чинники i сфери формування диспаритету цш та обгрунтувати шляхи його подолання.
Результати. Проблема диспаритету цш полягае в тому, що окремi суб'екти цшоутворення i навiть цiлi сфери i галузi економiки перетягують мцiнову ковдру" на себе, тобто отримують додатковий зиск у виглядi додат-ково!' суми незаробленого додаткового операцiйного прибутку за рахунок чесно заробленого такого прибутку з тих суб'екпв, з яких стягнуто цю ковдру. Отже, одш суб'екти вщ перетягування "цшово!' ковдри" виграють, а ш-шi - програють, тобто створюються нерiвнi умови, що законодавчо мали б за-бороняти.
Диспаритет цш - явище iсторичне. Вiн виник тод^ коли виникла сама цша i е 11 невiдлучним супутником через ус епохи, аж до наших дшв. Не вик-лючено, що диспаритет цш залишиться вiчним супутником цiни.
Найбiльшого "розвитку" диспаритет цш набув у планово-директивному цшоутворенш, де вiн був вмонтований у систему централiзованого плану-вання i централiзованого його подолання, як за кошти державного бюджету СРСР, так i за кошти внутршньогалузевого фшансового перерозподiлу. Сво-го апогею диспаритет цш, що погашався за кошти державного бюджету СРСР, досягнув у 1990 р. (становив 112,7 млрд руб.). До реч^ за перюд з 1967 р. до 1990 р. вш сумарно зрю у 34,5 раза [1]. Диспаритет цш в Укра'ш успадковано вщ планово-директивно!' системи цш, проте його характер ютот-но змшився, а сфера розповсюдження скоротилася та обсяги його формування i погашення рiзко зменшилися. I все це вщбулося завдячуючи трансфор-муванню державного планово-директивного централiзованого цiноутворення у вшьне децентралiзоване цiноутворення. Проте i у розвинутш ринковiй еко-номiцi диспаритет цш не викоренений. Вiн там присутнш i навiть у доволi великих обсягах. А оскшьки вiн торкаеться нацiональноl економiки, то у нш на сьогоднi диспаритет цш мае широке поле застосування, а його масштаби не-можливо пiдрахувати.
5. !мфорчац1йм1 технологil галузi
265
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Диспаритет цш в Укршт юнуе як мiж тдприемствами сфер товарного вiдтворення, так i мiж тдприемствами всерединi кожно! сфери товарного обмь ну. Головш чинники виникнення диспаритету цiн в УкраАт:
1. Нерозвинетсть ринкових вщносин, на основ1 яких формуються неадек-ватт вшьт цши на продукцию, товари, роботи { послуги
2. Низька мюткють ринку споживчих товар1в { послуг.
3. Непропорцштсть розвитку окремих галузей { сфер економ1ки та !х тд-приемств.
4. Непропорцштсть в оновлент виробничого потенщалу окремих галузей I сфер економ1ки та !х тдприемств.
5. Правовий { звичаевий тгтзм у сфер1 товарно-грошових вщносин.
6. Недол1ки у антимонопольному законодавств1 та неефективна робота Антимонопольного ком1тету Украши.
7. Широт масштаби невиправданого адмшстративного втручання у еконо-м1чт процеси суб'екпв господарювання.
8. Велиш масштаби тшьово! економ1чно! д1яльносп у вс1х галузях { сферах ще1 д1яльносп.
Наведеш та названi чинники формування цшового диспаритету часто мiж собою переплггаються, тому виокремити роль окремих з них е проблема-тичним.
Наймасштабшший цiновий диспаритет спостерiгаеться у сшьському господарствi. Вiн спричинений багатьма чинниками, однак основними е три: перший, зумовлений низькою мютюстю внутрiшнього ринку на сшьськогос-подарськi продукти i продукти И переробки. Адже на цши взагалi, зокрема на роздрiбнi цiни, треба дивитись через призму доходiв покупцiв товарiв, через повноту !х гаманцiв. Бо тут доречна крилата фраза: нема високих чи низьких цш, а е висок чи низькi доходи. Тому наша нацюнальна харчова промисло-вiсть наростивши за остант роки свiй переробний потенщал, своею продук-цiею задовольняе внутршнш ринок приблизно на 90 %, ще 40 % м'яса та 70 % молока i молочних продук^в збувае на зовнiшньому ринку.
На сьогоднi молоко рiзноl жирностi у роздрiбнiй торгiвлi продають за цiною 2,30 грн i 3,20 грн при регульованiй урядом закупiвельнiй цiнi на молоко 1,15-1,20 грн Це означае, що при 70 % витрат виробник молока отримае лише 44 % його роздрiбноl цши (1.15+1.2)/(2.3+3.2). Решту цши - 56 % (10044) (неглибока переробка молока не вимагае високих витрат) отримують пе-реробник молока i роздрiбна торпвля, i це вiдбуваеться при 30 % (100-70) !х сукупних витрат. Ось наочний диспаритет цiн на молоко i хто ним корис-туеться. Донедавна вiн на молоко був ще разючшим. Тому не дивно, чому щорiчно поголiв,я молочного стада корiв у кршт скорочуеться. Коментарi зайвi. Аналогiчний цiновий диспаритет i навiть ще бiльш разючий спостерь гаеться на м'ясо та деяк iншi товари агропромислового виробництва.
Другий чинник диспаритетност цiн на продукщю сiльського госпо-дарства полягае у тому, що за умов поглиблення успадковано! кризи колгос-пного ладу у сшьському господарствi Украши i його вiдставання з переходом на вшьне цiноутворення порiвняно з тдприемствами базових галузей про-мисловост (паливно-енергетично!, машинобудiвноl, хiмiчноl тощо) перед ос-
^укрвий вкник HЛTУ Украши. - 2GG8, вип. 18.9
таншми вiдкpились випдш зoвнiшнi ринки з6уту свoeï пpoдyкцiï за вищими y кiлькa paзiв свiтoвими цiнaми. Тoмy пiдпpиeмствa бaзoвих галузей стали ^с-тавляти свoю пpoдyкцiю вщент poзвaленoмy сiльськoмy государству майже за свiтoвими цiнaми, шр не мoглo не вiдбитися на шдвищенш сoбiвapтoстi пpoдyкцiï сiльськoгo государства, oднaк не впливaлo на рют poздpiбних цiн на непеpеpoбленi i пеpеpoбленi сiльськoгoспoдapськi пpoдyкти, який oбмежy-вався низькoю мiсткiстю ринку цих тoвapiв (пpo щo уже йш^ся вище). Цiни на пpoдyкцiю зaсoбiв виpoбництвa для сiльськoгo гoспoдapствa з 1991 р. дo 1996 р. зpoсли у 288 тис. paзiв при зpoстaннi зaкyпiвельних цiн на ^ofly^TO сiльськoгo гoспoдapствa лише у 60 тис. paзiв, тoбтo темп poery перших пере-вищував темп poCTy других у 4,8 раза [2].
Тре^м чинникoм, який стимyлюe диспapитетнiсть цiн на пpoдyкцiю с^льсь^го гoспoдapствa у цiнoвoмy ланцюгу пpoхoдження цieï пpoдyкцiï у не пеpеpoбленoмy i oсoбливo у пеpеpoбленoмy виглядi дo кiнцевoгo спoживaчa, e непpoпopцiйнiсть йoгo poзвиткy пopiвнянo з poзвиткoм пpoмислoвoгo виpoб-ництва, зoкpемa aгpoпpoмислoвoгo, яке пеpеpoбляe сiльськoгoспoдapськy си-poвинy. За iнфopмaцieю держстатистики, пеpеpoбнa пpoмислoвiсть, щo пра-цюe на сiльськoгoспoдapськiй сиpoвинi, за oстaннi poки нapoщye виpoбництвo висoким темпами, а сшьське гoспoдapствo стaгнye, а на нашу думку, дегpaдye. Дoсить вiдзнaчити, щo нинi пoнaд 10 млн га poдючoï землi зapoстae бур'яна-ми. Все це впливae на шдвищення сoбiвapтoстi сiльськoгoспoдapськoï opo^y^ цiï i зниження ïï у пеpеpoбнiй сферь Це i e oднieю з причин диспаритету цш.
Анaлoгiя вiдбyвaeться у сфеpi oнoвлення виpoбничoгo пoтенцiaлy сiльськoгo гoспoдapствa i aгpoпеpеpoбних ^д^^мотв: у сiльськoмy госто-дapствi висoкoтoвapнi тpaнспopтнi, мaшиннi, твapиннi, бyдiвельнi та цшсш кoмплекси poзвaленi aбo чaсткoвo pестpyктypизoвaнi, ïx зaмiнa сучасними виpoбничими пoтyжнoстями йде нaдтo пoвiльнo, а удекуди цiлкoм призупи-нена. Вoднoчaс у пеpеpoбнiй сфеpi aгpoпpoмислoвoгo гамплексу вщбу-вaeться oнoвлення виpoбничoгo штенщалу висoкими темпами. Все це не мo-же не вiдбитися на сoбiвapтoстi виpoбництвa сiльськoгoспoдapськoï сиpoвини i пpoдyкцiï ïï пеpеpoбки i ^га^лены цiнoвoï диспapитетнoстi пpoдyкцiï у сyмiжниx виpoбничиx сферах сiльськoгo гoспoдapськoгo ^мплексу.
Дpyгoю галуззю за мaсштaбнiстю диспаритету, oднaк не цiн, а тари-фiв, e житлoвo-кoмyнaльне гoспoдapствo. Тут диспаритет успад^ваний вiд poзвaленoï плaнoвo-диpективнoï екoнoмiки, oднaк уже в незалежнш Укpaïнi неoднopaзoвo пoсилювaвся i в кшщ 2006 р. - на учатку 2007 р. сягнув свoгo aпoгею. Oснoвнi недoлiки цих тapифiв:
• включення дo ïxиьoгo складу неюнуючих та завищених витрат;
• вщсуттсть oбгpyитoвaиoï методики poзpaxyикy тариф1в;
• вiдсyтиiсть у ïxиьoмy склад1 oбгpyитoвaиoгo oптимaльиoгo poзмipy oпеpa-ujñroro прибутку, як вaжливoï склaдoвoï тариф1в, пpизиaчеиoï для ф1нансу-вання виpoбничиx та сoцiaльииx пoтpеб житлoвo-кoмyиaльиoгo гoспoдapствa.
Диспаритет тapифiв у житлoвo-кoмyнaльнoмy гoспoдapствi пoлягaв у тoмy, щo тарифи piзкo зpoстaли без бyдь-якoгo зpoстaння дoxoдiв спoживaчiв пoслyг, за рахушк яких цi тарифи пoвиннi б сплачуватися. Тарифи тдвищу-валися мюцевими opгaнaми влади paптoвo i без будь-яких шпереджень i пo-
5. 1иф()|)ма1ии1м тeхнoлoгïi галyзi
267
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
яснень, келшно i непрозоро. Все це викликало хвилю незадоволення серед населення, шдтриману опозицiйними до влади партiями. Пщвищення тiльки тарифiв на мережевий газ (основний компонент тарифу на централiзоване опалення помешкань) на неповних 58 % (150x100/95 - 100) зумовило шднят-тя тарифiв на опалення у 2-5 разiв.
Про диспаритет тарифiв свiдчать такi свiжi факти. Звичайно, нема од-накових будинюв, тепломереж, котелень, енергоноспв. Вони рiзняться, але не настiльки, щоби рiзниця тарифiв на центральне опалення у мютах Мерефi та Кременчуку сягала 5 разiв, а холодна вода (7,08 грн/м ) у Фастовi була до-рожчою, шж гаряча у Кiровоградi (до 7 грн).
Немае лопки i у визначенш розмiру квартплати. У Львовi доплата до базового тарифу за вивiз смiття залежить не вщ кiлькостi мешканцiв у квартир^ а вiд И площi (немов не мешканщ смiтять, а площа). Так само не людей, а площу перевозять у деяких мютах лiфти. Щодо прибутку у тарифах, то його не показують (завуальовують), або непомiрно пiдвищують. На Луганщиш ЖКГ пiдвищило прибутки на 52 %.
Непропорцшно формуеться склад i структура собiвартостi на водопос-тачання i водовiдведення у Львiвському водоканал^ У собiвартiсть води включили ПДВ, не показали операцшного прибутку, вщрахувань у позабю-джетнi цiльовi фонди, адмшютративш витрати, витрати електроенергп про-дублювали у мпiдкачцi води" немов шдкачку проводиться механiчним способом, а також допустили iншi помилки i неточностi [3]. Пряме необгрунтоване пiдвищення цiн пiдприемствами будь-яко1 сфери товарного обмшу - це теж цшовий диспаритет, бо вiд такого шдвищення цiн одна сторона незаконно збагачуеться, а друга - втрачае.
Поодинок випадки такого диспаритету, коли цши вшьт, довго не протривають. У розвинутому ринковому середовищi швидко зникнуть. По-iншому виглядае диспаритет цш, коли вiн вчинений за змовою групи суб'ек^в цiно- i тарифотворення, а таке часто трапляеться i тривае довго. За-поб^ати змовi суб,ектiв цiно- i тарифотворення покликаний Антимонополь-ний комiтет Украши i його регiональнi структури. Проте з публжацш у ЗМ1 довiдуемося про те, що регiональнi структури антимонопольного вщомства не володiють методикою викриття антимонопольно: змови i вважають, що така змова мусить бути письмово тдтверджена. Виникае питання, який це порушник антимонопольного законодавства письмово шдтвердить факти ць ново! антимонопольное' змови?
Цiнова диспаритетнiсть - велике зло для суб'ек^в господарювання, ць лих сфер i галузей економши, широких верств споживачiв товарiв i послуг та держави. Тому цшовий диспаритет найперше потрiбно виявляти, встановлю-вати причини його виникнення, аналiзувати спрямування i руйнiвну силу i на пiдставi цього визначати заходи, спрямоваш на подолання диспаритету цш:
Висновки. Основними заходами, спрямованими на подолання диспаритету цш, на нашу думку, е таю:
1. Пщняти низький р1вень м1сткост1 внутршнього ринку за рахунок систематичного тдвищення оплати прац1, пенс1й, стипендш та 1нших виплат
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.9
доходiв громадянам. Повного погашения тдприемствами борпв Ï3 заро-6ÏTHOÏ плати. Виконання державних програм занятостi (працевлаштуван-ня) i л^щацп безробiття.
2. Збiльшення фiнансовоï тдтримки виробництва сiльськогосподарськоï продукцiï, розширивши ïï асортимент у 2008/09 маркетинговому р. i у наступних роках. Адже на 2007/08 маркетинговий рiк така тдтримка е мiзерною, радше символiчною. Для прикладу, компенсацiя державою витрат з виробництва озимих зернових в Украш становить 100 г грн на га, тодi як у Польшу (член GC) - 300 евро (у 6 разiв з лишком вища), а компенсацiя витрат за еколопчно чисте молоко становить лише 7,8 % роздрiбноï цши такого молока (0.25 грн/3.2 грн х100). Дуже низькi рiвнi вщшкодувань державою вiдсоткових ставок за кредитами малим i серед-нiм тдприемствам для реалiзацiï iнвестицiйних проектiв - 15 % облшо-воï ставки НБУ при умов^ що вiдсотковi ставки за користування кредитом не перевишують 22 вiдсотки рiчних для малих пiдприемств i 18 -для середтх та при певному обмеженнi суми отриманого кредиту.
3. Удосконалення i посилення мониторингу цiн, особливо на аграрному ринку, де спостертаеться наймасштабнiший ïx диспаритет.
4. Диференщювати розмiри державноï тдтримки виробництва сшьськогос-подарськоï продукцiï по регюнах краïни, а коли це доцшьно - i по окремих адмшстративних районах (адже Грунтово-ктматичт умови дуже рiзнi).
5. З метою посилення державного цшового регулювання на 2008/09 маркетинговий рш - та на наступнi роки, крiм пшеницi, жита i цукрового буря-ка, поширити перелiк об'екпв цiнового регулювання на iншi важливi сiльськогосподарськi продукти.
6. Доцiльним е встановлення урядом, мiнiмальниx i максимальних закут -вельних цiн (цiнового коридору) на найважливiшi види сшьськогоспо-дарсь^' продукцп, диференцiювавши ïx по видах сшьськогосподарсь^' продукцп, регiонаx краïни зпдно з ïx Грунтово-ктматичними умовами та шшими чинниками, посилити контроль за дотриманням суб'ектами цшо-утворення мшмальних i максимальних цiн.
7. Антимонопольному ком^ету розробити методику перевiрки суб'екпв ць ноутворення на предмет монопольноï цiновоï змови i систематично ïï ви-користовувати для виявлення такоï змови та покарання винних у цьому суб'екив.
8. Мiнiстерству житлово-комунального господарства Украïни розробити науково обгрунтовану методику встановлення тарифiв на житлово-кому-нальнi послуги, придатну для використання окремими пiдприемствами житлово-комунального господарства, не допускаючи суцiльну профана-цiю у розмiраx, назвах i змiстi складових тарифiв, як спостерiгаемо у ни-нi чинних тарифах.
Л1тература
1. Шшшко В.С. Вступ до цшоутворення: Лекщя для студенпв. - Льв1в: Вид-во "Ко-опосвгта", ЛКА, 1997. - 12 с.
2. Цши i цшоутворення/ Опорний конспект лекцш. - Льв1в: Вид-во ЛКА, 2004. - 29 с.
3. Експрес. - 2007. - 22-29 березня._
5. 1нформацшш технологи галузi
269
