CC BY
16
НАЦЮНАЛЬНА ТА РЕГЮНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА
УДК 338.532(477)
О.В. Лозова
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Ц1НОВО1 ПОЛИТИКИ В УМОВАХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПОТРЯС1НЬ НАЦИОНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
У статт1 розглянуто особливост1 державного регулювання цтовог полтики в умовах сучасних соц1ально-економ1чних потрясть национально! економгки Украгни. Досл1джено свтовий досв1д цтоутворення та державног тдтримки втчизняног економгки г можливостг запровадження цього досвгду для национальног економгки Украгни.
Клю^о^^ слова: державне регулювання, цтова полтика, цтоутворення, национальна економгка, соцгально-економгчний розвиток, соцгально-економгчнг потрястня.
Постановка проблеми. В сучасних ринкових умовах функщонування нащонально!' економши важливим шструментом державного регулювання сощально-економiчних процеав е цiна та щнова полiтика. Процес формування цiни - це провщний важiль господарського мехашзму, який реалiзуеться у взаемодп мiж попитом та пропозицiею та обслуговуе вс етапи розширеного суспiльного вщтворення.
Сучасна нацiональна соцiально-економiчна криза продемонструвала кризу щеологп ринкового фундаменталiзму та ще!' лiберального саморегулювання ринку та по новому змусила переощнити роль державного регулювання щново!' полiтики як шструменту подолання наслiдкiв соцiально-економiчних потрясшь нащонально!' економiки Украши.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Дослiдженню питань державного регулювання щново!' полiтики нащонально!' економiки присвяченi роботи багатьох зарубiжних та вiтчизняних учених: Ж.-Ж. Ломбер, Д. Ршардо, Ф.Кене, А. Маршалл, П. Самуельсон, Дж. Робшсон, А. Игу. Сутшсть i проблеми цтоутворення в умовах економiчноi трансформацп дослщжеш в працях Т. Беня, В.Бугулова, В. Князева, В. Мiщенка, Т. Нейгла, Р. Холдена та ш. Безпосередньо дослщженню проблем формування щново!' полiтики пiдприемства присвячено роботи М. Виноградського, С. Дугшо!', В. Коршева, I.Лiпсiца, Р. Ноздрьово!', Т. Слепньово!', О. Цацулiна, Е.Уткiна, Н. Яковлева та ш.
Проте, не дивлячись на значний об'ем дослщжень в галузi державного регулювання щново!' полтики та цiноутворення, не всi аспекти ще!' проблеми достатньо розробленi. Крiм того, щоб успiшно працювати на ринку органи державного регулювання та управлшня мають проводити ефективну пол^ику розвитку, однiею з складових яко'1 е цiнова полiтика. Невiдповiднiсть юнуючого теоретико-методичного iнструментарiю формування щново!' полтики запитам практики актуалiзуе необхiднiсть його удосконалення.
Дослщжуючи сутнiсть та роль щни в ринкових умовах господарювання слiд зазначити, що 11 природа вимагае комплексного тдходу, що враховуе як витратну теорiю вартостi, так i ринкову концепцiю. Вiдповiдно до цього, щна - це об'ективна
економiчна категорiя, яка е iнструментом управлiння соцiально-економiчними процесами в нацiональнiй економiцi i являе собою вiдображення корисностi товару для споживача та при цьому орiентуеться на покриття його вартосп, а також ураховуе усi види витрат на виробництво i просування даного товару до кшцевого споживача.
Виходячи з того, що держава виникае i розвиваеться внаслiдок необхщносп задоволення певних соцiальних потреб, котрi не можуть бути задоволеннi будь-яким шшим способом, то можна стверджувати, що держава тюно пов'язана iз сво'1'м суспiльством та його потребами на даний юторичний перiод, саме тому щна е тим самим шдикатором розвитку краши та рiвня якостi життя населення.
У процес дослiдження щново'1 полiтики держави, на нашу думку, необхщно вiдповiсти на головне питання про те, чш i якi саме потреби повинна задовольнити сучасна держава?
По-перше, сучасна держава мае створити передумови для того, щоб п громадяни мали змогу забезпечити себе та свою ам'ю вама необхiдними благами не вдаючись до державно'1 допомоги. I лише т громадяни, котрi з тих чи шших причин не взмозi утримувати себе (хвороба, старють), повиннi одержувати вiд держави сощальну допомогу для того, щоб вести пдний спосiб життя. Для виконання цих завдань держава мае проводити активну щнову полiтику, щоб не допустити зубожшня свого населення.
По-друге, сучасна держава активно бере участь у процесах суспшьного розподшу та перерозподшу новостворено'1 вартостi. При цьому центральне мiсце вiдводиться так званш «щновш полчищ», котра реалiзуеться за допомогою ефективно'1 системи оподаткування та формуванням сощально орiентованого бюджету. Оскшьки цiнова полiтика чинить значний вплив на формування реальних доходiв населення та на рiвень 1'хнього життя i найбiльш повно характеризуе реальний стан дотримання в крш'ш принципу сощально'1 справедливостi.
Свiтовий досвiд засвщчуе, що кожна демократична держава, яка прагне мати в суспiльствi сощальний мир i злагоду, постiйно удосконалюе систему цiноутворення у напрямi повно'1 узгодженостi iнтересiв усiх верств населення.
Зарубiжний досвiд свiдчить, що державне регулювання цiн застосовуеться у вах краша не залежно вiд рiвня 1'х ринкового саморегулювання. Ступiнь i форми державного втручання в процеси щноутворення залежить вiд стану соцiально-економiчного розвитку краши, питомо'1 ваги державного сектору, ступеню розвиненостi приватно'1 власносп, рiвня монополiзацii та конкуренцп, штенсивносп iнформацiйних процесiв та багатьох шших факторiв. Так, в нашiй державi в умовах соцiально-економiчних потрясiнь держава безпосередньо втручаеться в самий мехашзм щноутворення, компенсуючи нездатнiсть ринку до повнощнного саморегулювання та утворення рiвноважних цiн. В умовах розвинено'1 ринково'1 економiки при стабiльнiсть та розвиненш грошово-фiнансовiй системi державне регулювання щн обмежуеться лише вiдповiдним впливом на передумови та побiчнi наслiдки вшьного цiноутворення. При цьому бiльшiсть кра'1'н свiту здiйснюють регулювання цiн лише на певш товари та послуги, яю мають особливе значення для населення (електроенерпя, водопостачання, автоперевезення, поштовi послуги та iн.).
Державне регулювання щн в нацiональнiй економiцi Украши мае досить складну та розповсюджену систему оргашв цiноутворення, до яко'1 входять загальнодержавнi та вiдомчi установи. До першо'1 групи належать Кабшет Мiнiстрiв Укра'1'ни та Мiнiстерство економши, а до друго'1 - управлшня з питань цiновоi полiтики на вах рiвнях державного управлiння.
До повноважень Кабшету Мiнiстрiв Укра'1'ни у сферi цiноутворення належать:
здiйснення в крш'ш державно'1 полiтики цiн;
визначення перелшу продукцii, товарiв i послуг, державш фiксованi та регульованi
цiни i тарифи на якi затверджуються вiдповiдними органами державного управлiння;
визначення повноважень оргашв державного управлiння в галузi встановлення i застосування цiн (тарифiв), а також щодо контролю за щнами та тарифами.
Поряд iз цим Кабiнет Мiнiстрiв Укра'ни сво'Хми постановами затверджуе мiнiмальнi цiни на цукровi буряки та на цукор, мiнiмальнi цiни на вiтчизнянi та iмпортнi горiлку i лiкеро-горiлчанi вироби, склад витрат пщприемств житлового господарства, що входять до квартирно'1 плати, тощо.
Дiяльнiсть Мiнiстерства економiки у сферi державного регулювання цiн та щноутворення спрямована на реалiзацiю щново'! полiтики в нацiональнiй економiцi, аналiз та прогнозування майбутньо'! динамiки щн та тарифiв, а також розроблення вщповщних пропозицiй щодо регулювання щн i зменшення рiвня шфляцп.
Основш повноваження у сферi цiноутворення надаш мiсцевим органам виконавчо'1 влади, що дае 1'м змогу оперативно, з урахуванням мюцевих особливостей проводити в життя цiнову полiтику держави. '1хш управлiння з питань щново'! пол^ики регулюють: цiни на паливно-енергетичнi ресурси (вугшля, газ скраплений, торф паливний та ш.), що вiдпускаються населенню для побутових потреб; граничнi рiвнi рентабельностi та торговельнi надбавки на дитяче харчування; тарифи на платш послуги, що надають лiкувально-профiлактичнi державш i комунальнi заклади охорони здоров'я; граничш рiвнi торговельних надбавок на окремi вiтчизнянi та iмпортнi лшарсью засоби i вироби медичного призначення, а також встановлюють тарифи на перевезення пасажирiв i вартiсть про'1'зних квиткiв у мiському пасажирському транспорт! (метрополией, автобусi, трамва'!, тролейбусi); тарифи на виробництво теплово'1 енергл, на послуги водопостачання та водовщведення та ш. [2].
Для бiльш детального аналiзу сутностi та природи державного регулювання щново'! полiтики розглянемо досвщ зарубiжних краХн, а також можливють запровадження такого досвiду для нащонально!' економiки УкраХни. Державне регулювання щн в провiдних кранах свiту здшснюеться у вiдповiдностi до законодавства цих кра'н. Так, наприклад, у Франци — Постановою про лiбералiзацiю щн, у Швеци — Законом про щни, у США — Антитрестовскими Законами Шермана та Клейтона, а також Законом про фермерсью щни (1985 р.), в Ггалп — Законом з контролю за щнами. В Укра'ш цей процес регламентуеться законами «Про щни та щноутворення» (1990 р.), «Про обмеження монополiзму та недопущення недобросовюно'! конкуренцп у пщприемницькш дiяльностi» (1992 р.), та «Про мюцеве самоврядування в Укрш'ш» (1997 р.) з вiдповiдними змшами та доповненнями [6].
У рядi зарубiжних кра'1'н створена правова основа державного регулювання щн, яка включае пряме i непряме регулювання щн.
До форм прямого регулювання i контролю цiн, якi застосовуються за кордоном, вщносять:
- встановлення державою щн на ряд товарiв i послуг (електроенергетики, зв'язку, транспорту, медикамештв, деяких видiв продовольства, сировини та шш^;
- ухвалення законiв про щни, недобросовюну торгiвлю, мiнiмальнi щни та iншi Наприклад, ряд штатив США мають закони про недобросовюну торгiвлю, якi забороняють роздрiбним тдприемствам продавати продукцiю за цiнами нижче за витрати плюс встановлений вщсоток;
- заборона щново'! дискримiнацii. Наприклад, в США Закон Робинсона-Патмана забороняе виробникам та оптовим продавцям - учасникам каналiв збуту товарiв аналогично'! якосп використовувати рiзнi цiни, оскшьки це може зашкодити конкуренцii. Цши повиннi об'ективно визначатися умовами реалiзацii i бути однаково доступними для вах конкуруючих учасникiв збуту;
- обмеження можливостей угод про цiни в межах антимонопольного законодавства по горизонталi та вертикалу
На державному рiвнi часто розробляються стандарти допустимо'1 поведшки в цiновiй рекламi, що включають рiзнi правила. Наприклад, продавець не може рекламувати зниження цши, якщо первинна цiна останнiм часом не пропонувалася покупцям на регулярнш основа Забороняеться реклама за принципом «заманювання i перемикання», при якiй покупщв заманюють в магазин за допомогою реклами товарiв за незвично низькими цшами, а потiм оголошують, що товар кшчився або вiн низько'1 якостi.
Методи прямого регулювання цш державою розрiзняються по крашах. Розглянемо прогресивний досвiд цiнового регулювання в деяких крашах свiту.
Так, уряд США ще з в 70-х роках минулого столбя почали запроваджувати в практику пряме регулювання цш на внутршньому ринку як шструмент подолання надмiрноi шфляцп в крш'ш. В короткостроковому перiодi пряме регулювання цш спрацювало як каталiзатор i сприяло стабшзацп економiки краши в цшому: знизились оптовi та роздрiбнi цiни, збiльшилася зайнятiсть населення, почав швидко зростати ВВП. Проте, дуже швидко позначилися негативш наслiдки централiзованого регулювання. Заморожування цiн i зароб^но'1 плати обмежувало мiжгалузевий перелив капiталiв, гальмувало iнвестицiйну полiтику, знижувало рiвень дшово'1 активностi, стримувало зростання доходiв.
Пряме регулювання цiн використовувалось в США i в наступнi роки i стосувалися вони, перш за все, внутршшх цiн на енергоносп, якi, через збiльшення iмпортних цш на нафту, нафтопродукти i природний газ, зростали високими темпами, стимулюючи розкручування шфляцп. При цьому, контроль над цшами стримував виробництво, стимулював споживання, гальмував технолопчш досягнення i збшьшував залежнiсть вiд енергетичного iмпорту.
На сьогоднiшнiй день адмiнiстрацiя США, обмежуе використання прямого регулювання цш i активно використовуе методи непрямого регулювання. Основш напрями непрямого регулювання цш в США наступнi:
- кредитно-грошова полiтика, спрямована на регулювання облшово'1 ставки федеральних резервних банюв;
- федеральнi закупiвлi товарiв i послуг;
- податкова полiтика.
Ц вище зазначенi напрямки державно'1 пол^ики ефективно використовуються в умовах розвинуто'1 ринково'1 економiки США та впливають на стввщношення попиту i пропозици на внутрiшньому ринку i визначають базовi пропорцп обмiну та рiвня цiн.
А пряме державне регулювання цш використовуеться лише в тих галузях економши, якi за антимонопольним законодавством е високо монополiзованими галузями i отримують при цьому над прибутки.
Також варто зазначити передовий досвщ США в державному регулюванш цiн на продукцiю аграрного комплексу. В межах федеральних сшьськогосподарських програм, фермери, якi займаються вирощуванням зернових, отримують вiд мiнiстерства сiльського господарства США позики. Зiбраний врожай вони можуть продавати за ринковими цшами та розраховуватися за щ позики частиною виручки. Якщо ринковi цши опускаються нижче рiвня цiн, встановлених конгресом, фермер може продати врожай державi за цими контрольними цшами, розрахуватися за позики i отримати виручку. Такий механiзм дiе i в молочнiй промисловосп. При цьому, держава намагаеться тдтримувати спiввiдношення мiж цiнами на сiльськогосподарську продукцiю та товарами, що купують фермери. Державний контроль за цшами
здiйснюють антимонопольн органи мiнiстерства юстици та Федеральна торгова комiсiя. Всього в США держава регулюе вщ 5 до 10% цш [5].
Досить щкавим е досвiд регулювання цiн та цшоутворення в Япони, оскiльки в цш крш'ш заборонено встановлювати несправедливо монопольн як високi так i низькi цiни.
Держава проводить заходи для одночасного тдвищення цiн в тих галузях, де обсяг виробництва перевищуе 6 млрд. йен. В Японп досить розвинута дiяльнiсть антимонопольного ком^ету, яка постшно слiдкуе за пщняттям рiвня цiн i якщо в галузi бiльше двох фiрм на протязi трьох мiсяцiв пщняли цiну приблизно на одну й ту саму величину, то Антимонопольна Комiсiя по справедливим угодам мае право вимагати вщ них звггу про причини такого тдвищення, а при необхщносп може почати розслщування.
Функцп регулювання економiки та цш в Японп здiйснюють мiнiстерства та вщомства, якi надiленi не тшьки виконавчою, але i законодавчою владою. Пряме регулювання цш здiйснюеться в базових галузях: вугшьнш промисловостi, атомнш енергетицi, чорнiй металургп, в сферi комунальних послуг, на транспортi та пщприемствах зв'язку, у фiнансовiй сфер^ сiльському господарствi, сферах охорони здоров'я та осв^и. В цiлому регулюеться близько 20 % споживчих цш.
Також як i в США особлива увага придшяеться цiноутворенню на продукщю сiльського господарства для пщтримки фермерiв. Парламент визначае закупiвельнi та продажн цiни на продукцiю першо'1 необхiдностi, такi як рис i пшеницю, на м'яснi i молочн продукти. На iншi важливi сшьськогосподарсью продукти встановлюються рекомендацiйнi цiни, яких добровiльно дотримуються торговцi. Цiни на цукор i картоплю контролюються за допомогою спещального механiзму щново'1 стабшзацп, який передбачае оприлюднення державними установами шформащю про рiвень продажних цш, передбачуванi обсяги виробництва i збуту.
Крiм того, для пiдтримки цш на рiвнi, що забезпечуе прийнятну рентабельшсть сiльгоспвиробникам, використовуються також i такi обмеження, як квоти на iмпорт м'ясопродуктiв, цукру, шовку-сирцю, апельсишв та iнших продуктiв. У практищ цiноутворення Японп застосовуеться також створення буферних запасiв в перiоди спаду цш i розпродаж товарiв (м'ясних i молочних продуктiв) з цих запасiв в перiоди зростання цш.
За умов стабшзацп уряди розвинутих краш продовжують здiйснювати регулювання цш на товари та послуги, що мають особливе значення для тдтримки життевого рiвня населення. У Францп, де повна лiбералiзацiя цiн була досягнута ще в 1986 р., сьогодт тд контролем держави перебувае до 20 % цш на споживчi товари та послуги, а в Канадi i США — у межах 5 — 10 % [2].
Таким чином, можна сказати, що в США та Япони не зважаючи на розвинуту ринкову економшу цшове регулювання не дистабшзуе, а навпаки, тдвищуе роль держави та е ефективним мехатзмом регулювання соцiально-економiчного розвитку нацiональноi економши та сполучною ланкою мiж державою, тдприемствами та населенням. При цьому використовуються в переважнiй бiльшостi методи непрямого регулювання цш, яке полягае не у встановлент конкретно'1 цши на певний товар або послугу, а у впливi за допомогою економiчних заходiв на прийняття товаровиробниками оптимальних ршень вiдносно цiн, надання ним податково'1 допомоги, розробцi правових норм i законiв цiноутворення. Цш державного регулювання полягають в тому, щоб не допустити шфляцшного зростання цш в результатi виникнення дефщиту, рiзкого подорожчання сировини та палива, монополiзму виробникiв.
На жаль, в Укршш в умовах сучасних соцiально-економiчних потрясiнь, так i не сформована довгострокова концепцiя цшово!' пол^ики нацюнально!' економiки Укра'ни. З самого початку незалежносп нашо'1 кра'Хни та проведення сощально-економiчних реформ, чггкого уявлення про цiлi та методи державного регулювання цiн в економщ, що трансформуеться, в керiвництва кра'Хни не було через вiдсутнiсть втизняних теоретичних розробок з цього питання.
Реформатори поклали цшоутворення на ринок i не допускають будь-якого втручання держави в цей процес. В умовах глобалiзацii, пануюча лiберальна модель зумовила виникнення ушкального за масштабом дисбалансу мiж грошовим i матерiальним компонентами св^ово!' економiки. Звiдси i величезна амплiтуда коливань товарних цш, яка порушуе нестiйку рiвновагу фондових, валютних i товарних ринкiв, що i призвело до 1'х руйнування [5].
Саме тому на сьогодшшнш день е такою нагальною е проблема формування довгостроково!' концепцп щодо цшово!' полiтики держави та цшоутворення, яка системно узгоджуеться з пол^икою доходiв, податковою, кредитно-грошовою та шшими ланками економiчноi полiтики. При цьому держава мае ч^ко усвiдомлювати, як саме провiднi та стратегiчнi галузi вона мае захищати вiд надмiрноi конкуренцп в ринковiй економiцi, як галузi е монопольним та отримують надприбутки, що е пiдставою для втручання в 1'х дiяльнiсть Антимонопольного комiтету Укра'Хни та якi товари i послуги е необхiднi для населення i пiдтримання 1'хнього рiвня та якостi життя на достатньо високому рiвнi.
На нашу думку основною причиною значно'1 диспропорцiй в системi цiноутворення нацюнально!' економiки Укра'ни е прийнята в основу державного регулювання лiберальна модель ринкового господарства. Не менш важливим фактором е i залежнiсть в^чизняно!' економiки вiд зовнiшнього попиту на сировину та вартост на основнi енергоносп — нафту та газ, яка посилена практикою котювання рiвня i динамши свiтових цiн, збiльшуе iнвестицiйнi ризики в обробнш промисловостi та сшьському господарствi. При цьому не можливють визначення довгострокових цiн та стратепчно важливi продукти (газ, нафта та електроенерпя) для нацюнально!' економiки Укра'ни створюють не сприятливi умови для планування та прогнозування довгострокових цш на вс iншi групи товарiв та послуги, що майже повнютю нiвелюе ефективне формування довгостроково!' концепцп цiноутворення в нацiональнiй економiцi Укра'ни. Вiдмiнностi в рiвнi цiн i прибутковостi галузей реального сектору практично виключають защкавлешсть бiзнесу в 1'х розвитку. Наслiдки сучасно'1 деградацii виробництва товарiв для внутрiшнього ринку можна устшно подолати тiльки за допомогою iмпортозамiщення, поновлення та зростання вггчизняно'! промисловостi шляхом здiйснення теоретично та практично обгрунтовано'1 цiновоi полiтики держави.
Висновки. Отже, цiна в умовах розвитку ринково'1 економiки е ефективним шструментом державного регулювання соцiально-економiчних процеав та виходу нацiональноi економiки з економiчноi та фiнансовоi кризи. Розроблення обгрунтовано'1, з науково'1 точки зору, цшово'! полiтики як невiд'емноi частини загально'1 економiчноi та соцiальноi пол^ики держави е однiею з найважливших складових реформування нацiональноi економiки. Головною метою цшово'! полiтики держави е вщновлення та i розвиток втизняного виробництва та його функцiонування як на внутршньому, так i на зовшшньому ринку. Свiтовий досвiд свщчить, що жодна кра'1'на не може обштись без ефективно'1 цiновоi пол^ики та державному регулюванню цiн та здшснення цiновоi полiтики держави неможливе без ефективного контролю за додержанням дисциплши цiн. Бiльшiсть держав використовують державне регулювання цш для захисту в^чизняно'! продукцii, недопущення в середиш кра'1'ни монополiй та вiдновлення
сощально! справедливости в межах свое! нащонально'1' економши. Саме тому Укрш'ш для захисту свого втизняного споживача необхiдно побудувати таку цшову базу, яка б не була так сильно орiентовaною та залежною вiд свiтових цш, а в бiльшiй Mipi враховувала б особливосп вiтчизняного ринку. Тому для виршення сощально-економiчних проблем краши необхiдно розробити довгострокову науково обгрунтовану концепцiю державно! цшово! полггики, яка б ефективно адаптувала св^овий досвiд у вiтчизняну практику.
Список використано1 л1тератури
1. Герасименко В.В. Ценообразование: учеб. пособие / В.В. Герасименко - М.: Инфра - М. - 2005. - 422 с.
2. Коршев В.Л. Державне управлшня цшоутворенням на пiдприемствi в умовах в^чизняного ринку / В.Л. Коршев // Держава та репони. Серiя Економiкa. - 2004. - №3. - С.76-82.
3. Шшшко В.С. Цши i цiноутворення: навч. поабшк / В.С. Пiнiшко - Львiв: Мaгнолiя. - 2009. - С. 303.
3. Тормоса Ю.Г. Цши та цшова полiтикa: навч. поабник / Ю.Г. Тормоса - К.: КНЕУ. - 2011. - 122 с.
5. Шкварчук Л.О. Цшоутворення: пiдруч. /Л.О. Шкварчук - К.: Кондор. - 2010. -
460с.
6. Фштшина Л.М. Оцшка ефективносп цшово! полiтики пiдприемствa торгiвлi з урахуванням фaкторiв цiнового ризику / Л.М. Фштшина // Схщ. - 2005. - Вип. № 1(67) . - С.33-38.
Стаття нaдiйшлa до редакцп 08.04.2015р.
O. Lozova
GOVERNMENT CONTROL OF PRICE POLITICS IN THE CONDITIONS OF SOCIO-ECONOMIC SHOCKS NATIONAL ECONOMY OF UKRAINE
In the article the features of government control of price politics are considered in the conditions of socio-economic shocks of national economy of Ukraine. World experience of pricing and state support of home economy and possibility of input of this experience is investigational for the national economy of Ukraine.
In the modern market conditions of functioning of national economy the important instrument of government control of socio-economic processes are a price and price politics. A process of forming of price is a leading lever of economic mechanism, that will be realized in co-operation bid-asked and serves all stages of the extended public recreation.
A modern national socio-economic crisis showed the crisis of ideology of market fundamentalism and idea of liberal self-regulation of market and on new compelled to overestimate the role of government control ofprice politics as to the instrument of overcoming of consequences of socio-economic shocks of national economy of Ukraine.
By reason of disproportions the liberal model of market economy is accepted in the system of pricing of Ukraine. Dependence of home economy on external demand on raw material and costs on basic power mediums - oil and gas, that increases practice of printing-down of level and dynamics of world prices, increases investment risks in finishing industry and agriculture. Differences in the standard ofprices and profitability of industries real to the sector practically eliminate the personal business interest in their development. The consequences of modern degradation of producing goods for an internal market can be successfully overcame only by means, renewal and increase of domestic industry by
realization in theory and practically reasonable price politics of the state.
Development of reasonable, from the scientific point of view, price politics as inalienable part of general economic and social politics of the state is one of major constituents of reformation of national economy. The primary objective ofprice politics of the state are renewal and development of home production and his functioning both at the internal and on external market. As world practice, realization of price politics of the state, shows it is impossible without effective control after inhibition of discipline of prices. For a home consumer protection it is necessary to build such price base that would not be so strongly oriented to the world prices, in a greater degree took into account the features of home market. Therefore for the decision of socio-economic problems of country it is necessary to work out scientifically reasonable conception of public price policy, that effectively would adapt world experience in home practice.
Key words: government control, price politics, pricing, national economy, socioeconomic development, socio-economic shocks.
УДК 338.24:[339.137:332.1](470.22)
Б. Н. Гечбаия, Л. М. Шимановская-Дианич
ПРИНЦИПЫ И ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ РЕГИОНАЛЬНОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ
В статье рассмотрены подходы и методы формирования и оценки региональной конкурентоспособности. Речь идет о конкурентоспособности региона в условиях глобализации, о повышении экономики региона, сохранения и улучшения позиции. Дана характеристика системы региональной конкурентоспособности. Рассмотрены факторы региональной конкурентоспособности. Речь идет о создании имиджа региона, производстве и факторах конкурентоспособности продукции региона, об обеспечении и повышении безопасности региона. Представлены преимущества экономическо-географического положения региона. Речь идет о специализации и месте региона, в системе территориального раздела труда, об инструментах привлечения форм в регион. Рассмотрены вертикальные и горизонтальные формы конкуренции.
Ключевые слова: региональная конкурентоспособность, методы, инструменты, подходы, оценка, процесс.
Постановка проблемы. В традициональной регионалистике проблема собственно межрегиональной конкуренции и конкурентоспособности регионов практически не обсуждалась. В конце 90-х годов началось обсуждение межрегиональной конкуренции не только в связи с экономической теорией федерализма, но и в условиях развития качественно новых информационных технологий конкурентных процессов: глобализации, регионализации и интеграции; в связи с необходимостью поиска новых источников роста региональных экономик, повышения конкурентоспособности национальной экономики и ее элементов.
Конкурентоспособность регионов национальной экономики в условиях новых экономических тенденций конца ХХ века уже рассматривалась в качестве самостоятельной, актуальной теоретической и практической проблемы регионального развития.
