CC BY
14
Формування ефективно!' стратеги управлiння Kpyroo6iroM об^ових коштiв е першочерговим завданням шдприемств у сучасних ринкових умовах i досягаеться рiзними шляхами. Здiйснюючи фшансово-господарську дiяль-нiсть для торговельних шдприемств важливим е формування системи управ-лiння обiговими коштами вiдповiдно до стратепчних завдань управлiння шд-приемством, а також забезпечення шдвищення швидкост обертання та при-бутковостi об^ових коштiв, покращення рiвня лiквiдностi та шфляцшно! за-хищеностi, формування об^ових коштiв з оптимальною вартiстю для тд-приемства та 1'х розмщення з врахуванням рiвня ризику.
Система управлшня обiговими коштами торговельних шдприемств мае охоплювати: визначення складу i структури обiгових коштiв; визначення сукупно!' потреби в обiгових коштах; визначення джерел формування об^о-вих кош^в; оцiнка можливих варiантiв кредитування об^ових коштiв; оцiнка рацiонального розмiщення об^ових коштiв, визначення оптимально! структури об^ових активiв та управлiння 1'х окремими елементами; здiйснення контролю за формуванням i використанням обiгового кашталу.
Таким чином, дослiдження теоретичних аспекпв ефективностi круго-обiгу обiгових кош^в е необхiдним фундаментом для розроблення стратеги уп-равлiння, спрямовано!' на досягнення стратепчних та цшьових результат дь яльностi торговельного пiдприемства. Здшснене дослiдження сутностi та кла-сифжаци обiгових коштiв дае змогу стверджувати, що за сво1'м змiстом катего-рiя мобiговi кошти" е надзвичайно складною та мюткою. Це необхщно врахову-вати у розробленнi теоретико-методолопчно!' бази, яка б формувала системний шдхщ у процесi управлiння та трансформувала його у комплекс вщповщних процедур управлiння обiговими коштами на торговельних тдприемствах.
Л1тература
1. Бланк 1.О., Ситник Г.В. Управлшня фшансами шдприемств. - К.: КНТЕУ, 2006. -
780 с.
2. Б|ла О.Г., Косарша В.П., Мельник С.1., Мосщховська О.1. Фшанси пiдприемств i оргашзацш споживчо'1 коопераци/ За ред. О.Г. Бшо'1. - К.: Укоопосвгга, 1999. - 520 с.
3. Гоцуляк С.М. Менеджмент об1гового кашталу шдприемства як фактор економ1чного зростання// Економша i регюни. - ПолтНТУ. - 2007, № 4(15). - С. 128-130.
4. Коропов Л.С., Пинишко В.С. Нормирование оборотных средств в потребительской кооперации. - М.: Экономика, 1973. - 120 с.
5. Лук'яненко 1.О. Методичний шдхщ до управлiння обiговими коштами пщприемства// Економiка розвитку: наук журнал. Харювський нацiональний економiчний унiверситет. - 2007, № 4. - С. 86-88.
6. Мазарак1 А.А. та ш. Економша торговельного пiдприемства/ Пщ ред. проф. Н.М. Ушаково'1. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с._
УДК 339.137.2 Здобувач Н.М.Хижа - Львiвська КА
ВНУТР1ШН1Й ВАЛОВИЙ ПРОДУКТ I СФЕРИ ТОВАРНОГО В1ДТВОРЕННЯ - ОСНОВА ПОБУДОВИ СИСТЕМИ Ц1Н
Дослщжуються система щн, принципи й побудови i функцiонування. Аналiзу-ються основнi засади формування i функцiонування системи цiн у контекст формування i руху внутршнього валового продукту (ВВП) та сфери товарного вщтворення
Competitor N.M. Hyzha - L 'viv commercial academy The GIP of the goods reproduction - basis of construction system costs
The system costs, principles of it construction and functioning are explore in the article. The basic principles of forming and functioning system costs at the context of forming and movement GIP and sphere goods reproduction are analyze.
Вступ. Система цш чи не найслабше висвгглена в сучаснш втизнянш eKOHOMÏ4Hrn л^ературь Не розвиваючи ще1 сфери економiчноï науки, принци-шв побудови i функцюнування ще1* системи, важко сформувати адекватну ринкову економжу, засновану на засадах розвинутих держав. У практичному цшоутворенш цша - категорiя конкретна, прив'язана до конкретного виду, мю-ця, часу, r^^i чи сфери застосування, статусу та надшена iншими ознаками.
Вивчення цш i цiноутворення потребуе системного пiдходу.
Постановка завдання. Метою нашоï статтi е окреслити основш засади формування i функцюнування системи цш у контекстi формування i руху ВВП та сфери товарного вщтворення.
Результати. Система цш - це сукупшсть всiх конкретних цш, об'една-них у певш групи (види) за певними ознаками i пов'язаних у серединi та за межами системи багатоканальними зв'язками.
Система цiн у своему юторичному розвитку змiцнювалась за суттю, складом, структурою i формою, очищувалась вщ намулу минулих часiв i дшшла до нас у дуже складному вигляд^ проте успiшно служить людству, свiтовому спiвтовариству i кожнiй нацюнальнш державi.
У своему розвитку система цш нерiдко наштовхувалась на шдводш каменi, виникали парадокси, якi з часом за об'ективними законами розвитку сусшльства i економiки виправлялись. Багатою на парадокси була радянська система цш, до речi, iзольована вщ зовнiшнього свiту. Наприклад, до середи-ни 60-х рокiв минулого столггтя iдентична продукцiя сiльського господарства закуповувалась у державнi ресурси у колгосшв за т.з. закупiвельними цiнами, а у радгосшв - за здавальними, якi були дещо нижчими вщ закупiвельних. У сiльських крамницях глибинних райошв (далi 10км вiд станцш залiзницi та баз постачання) та у мюькш торгiвельнiй мережi однаковi товари продавались за рiзними державними цiнами (у сiльськiй мюцевост за вищими). Крiм цього, у сшьськш мiсцевостi державнi роздрiбнi цши значно пiдвищувались на т.зв. глибинну накидку.
Для глибшого розумiння суп сучасноï системи цiн ïï склад потрiбно розглядати пiд кутом певних ознак, провiвши видову класифiкацiю цш. Для цього склад системи цш нацiональноï економiки розглядаемо за найголовш-шими ознаками: сфера (ланка) товарного обмшу; обсяг партiй продаж; статус; мюце застосування; час чинностц рiвень.
Залежно вiд сфери товарного обмшу (до уваги беруться не галузi еко-номiки, а сфери обмшу, оскшьки в однiй галузi може бути декiлька сфер обмшу, наприклад, у торгiвлi е двi сфери обмiну - гуртова i роздрiбна торгiвля, у машинобудiвнiй промисловостi - до десятка i бшьше сфер товарного обмь ну на окремi комплектуючi, вузли i нашвфабрикати готового виробу) система цш складаеться з таких видiв цш:
• закутвельних на продукцию сшьського господарства у сшьському господарсти;
• гуртових (оптових) на продукцш промисловост у промисловост!, а також на значну частину промислово1 продукцй' виробничого споживання (вугшля, ру-ди, газ, нафта, електроенерия тощо), що реал1зуеться через посередницьк структури - трейдер1в, гуртовий ринок, постачальницько-збутов1 оргатзаци;
• гуртово-вщпускних на продукцш сшьського господарства в загот!влях;
• роздр1бних на споживч товари у роздр1бн1й торпвельнш мереж^ включаючи продукте^ i речов1 ринки, на пщприемствах громадського (масового) харчування;
• скупних на брухт дорогоцiнних, кольорових та чорних металiв, макулатуру у ïx скупнш мережi;
• кошторисних на продукцию будiвельноï iндустрiï;
• заставнi на скляний посуд у скупн1й мережi скляного посуду, на коштовност!, здат у заставу в ломбарди, на зерновi культури, проданi сшьськогосподарсь-кими товаровиробниками за заставними операцiями операторам ДАК "Хлiб Украïним;
• цш експорту та iмпорту на продукцш, яка, вiдповiдно, експортуеться та iм-портуеться;
• тарифiв на рiзноманiтнi послуги, як продукцш, що не мае матерiальноï (речо-во1) оболонки;
• щн споживання на споживчi товари довготермiнового користування, як по суп шнують в iдеалi.
Наведет назви вид1в цш дещо умовт, але загалом вщповщають суп кожного виду цш. Назви цш виникли ще у перюд зародження товарно-гро-шових стосунюв i в м1ру ix розвитку полегшували дшовим людям ор1ентува-тися у цих стосунках, оформляти угоди, оферти, протоколи погоджень та ш-ш1 дшов1 документи, розвивати дшову актившсть. Найголовшше те, що вони дшшли до нашого часу лише з незначними змшами, а це означае, що система цш тд тим оглядом е об'ективною i стабшьною в чаЫ. Наявшсть того чи ш-шого виду цш залежить вщ об'ективного юнування певних сфер товарного обмшу. Чи професюнал може соб1 уявити, наприклад, лжвщащю гуртових цш гуртово1' торпвл1 як нев1д'емно1" ланки окремо1' галуз1 економжи - торпв-л1? Для здшснення тако1' авантюрно1' операци треба було б л1кв1дувати торпв-лю як галузь економжи. Проте на обласному р1вш пропозицп лжвщувати гуртову торпвлю у перш1 роки нашоï незалежност вже були, але депутатам вистачило розуму цього не допустити.
1нша справа, коли йде мова про замшу одного виду цш шшим з анало-пчним функцюнальним призначенням. Так, у 60-х роках минулого столптя були лшвщоваш здавальш цши, за якими заготовлялась сшьськогосподарська продукщя у радгосшв, i замшет дещо вищими т.з. закушвельними цшами, за якими закуповувалась така ж продукщя в колгоспах. Якщо конкретна продукщя закшчуе свш ЖЦ, то конкретна щна припиняе свое життя.
Видовою класифжащею системи цш не можна m нехтувати, m довшь-но ïï трактувати. Проте у практичному цшоутворенш, та не тшьки у ньому, це досить часто спостер1галось у владних структурах i ЗМ у перш1 роки ста-новлення державност та реформування системи цш. Тод1, зрозумшо, був брак професюнал1в. А як це пояснити тепер, коли плутанина у назвах цш ще трапляеться? Якщо це вщбуваеться на офщшному р1вш, на якому програ-муеться i здшснюеться полпика щн, то це породжуе суперечност1, непорозу-мшня i вкшщ приймаються неадекватш ршення, як можуть запод1яти шкоду держав^ суб'ектам щн i щноутворення.
Для прикладу, якщо припустити, що юнуе такий вид цш за назвою як продажш щни (а вони у багатьох непрофесюнал1в та на побутовому р1вш таки юнують), то чи означае це, що у вЫх сферах товарного обмшу, де про-даеться продукщя (товари) юнуватиме тшьки один вид щн за назвою - продажш? Якщо так, то це неодмшно викличе плутанину. Коли ж кожна сфера товарного обмшу матиме свою окрему, притаманну лише 1'й вид цш за назвою, усяк непорозумшня виключатимуться.
Найчастше плутанина щодо назв вид1в щн стосуеться таких назв як "продажна" { "кушвельна". По-перше, об'ектом продаж чи кушвл1 е продукщя, товари, а не щни, тому називати 1'х так не лопчно. По-друге, слово "продажна" (щна) вульгарне, оскшьки часто асощюеться з продажшстю пол1ти-юв, чиновниюв та деяких шших суб'ект1в. По-трете, така назва може прово-кувати непорозумшня, плутанину, про що йшла мова вище.
За обсягом партш продаж розр1зняють гуртов1 (оптов1) щни та роздр1б-т. Гуртов1 щни - це щни промислового товаровиробника, за якими вш реаль зуе свою продукщю, зазвичай, великими париями посередникам (трейдерам, постачальницько-збутовим оргашзащям та шдприемствам гуртово'' та роздр1б-но1' торпвл1), а також цши, за якими трейдери та постачальницько-збутов1 ор-гашзаци продають продукщю виробничим та шшим споживачам. За гуртови-ми щнами (гуртово'' торпвл1) шдприемства-гурт1вш продають споживч1 товари шдприемствам роздр1бно1' торпвл1 та громадського (масового) харчування.
До гуртових щн за щею ознакою можна вщнести цши на продукщю сшьськогосподарського товаровиробника, за якими продукщя реал1зуеться загот1вельним оргашзащям, гуртовш { роздр1бнш торпвл1, переробним шдприемствам промисловосл. Але щоби вщр1знити щни на цю продукщю вщ щн на промислову, як мають неадекватний склад, формуються за р1зних умов { метод1в щноутворення, вони офщшно отримали специф1чну, тшьки 1'м притаманну, назву - закушвельних щн.
Продукщя сшьського господарства, яка закуплена загот1вельними ор-гашзащями з метою дальшого продажу 11 споживачам продаеться за щнами, як давно отримали назву гуртово-вщпускних.
Роздр1бш щни - це щни шдприемств роздр1бно1' торпвл1 та громадського (масового) харчування, за якими продаються споживч1 товари у роздр1б-нш торпвл1, куплеш товари { продукщя власного виробництва на шдприем-ствах громадського (масового) харчування. За ними назваш товари { продукщя покидають останню сферу товарного обмшу { переходять у сферу особис-того споживання.
Пром1жне положення м1ж гуртовими { роздр1бними щнами посщають кошторисш щни на продукщю { роботи буд1вельно1' шдустри. Це продукщя шдивщуального користування, як { споживч1 товари, та колективного, як за-соби виробництва. Тому щнам на цю продукщю притаманш деяк риси роз-др1бних та гуртових щн на промислову продукщю. Водночас вони мають безпрецедентш риси, характерш тшьки для продукци буд1вництва.
Цши за сво'м статусом (правовим становищем у держав!) можна подь лити на державш, регульоваш { вшьт.
Державш щни - це щни, як встановлюють державш органи щноутворення { ними юридично закршлюються фжсуванням у прейскурантах держав-
них цш. То чи не вщ того вони у практицi отримали не зовсiм точну альтернативу назву фжсованих цiн, хоч фактично вс види цiн фiксуються у певних документах (вщомчих чи державних прейскурантах, калькулящях платiжних документах, швентаризацшних вiдомостях, реестрах тощо). Змiна та вiдмiна державних щн е прерогативою державних органiв щноутворення, а дотриман-ня державно! дисциплши цiн - обов'язок всiх суб'екпв господарювання.
Регульованi цiни - це щни, рiвень яких встановлюеться державними органами щноутворення, або лише з !х участю та самостiйно суб'ектами господарювання згiдно з нормативними актами держави у виглядi щново! стелi (верхня межа) i щнового порогу (нижня межа) та шляхом обмеження окре-мих складових щн (операцiйного прибутку, торпвельно! нацiнки та шших) з метою стримування необгрунтованого росту цiн, усунення диспаритету в царит щноутворення та з фюкальних мiркувань держави.
Регульованi щни - це щни перехщно! економжи, якi спонтанно появились в УкраАт ще на початку реформи щн i служили знаряддям трансформу -вання державних цiн у вшьт ринковi цiни.
Вiльнi цiни - це щни ринково! економiки, як формуються безпосе-редньо суб'ектами господарсько! дiяльностi, тобто винятково у децентралiзо-ваному порядку пiд дiею попиту та пропозицп, шляхом визначення мшово! вартост одиницi продукцй (товару). У нащональнш економiцi вони посща-ють домiнуюче мiсце - приблизно до 90 % всього обсягу щноутворення.
Цши за мюцем застосування бувають внутршшми i зовнiшнiми. До внутршшх цiн належать всi види щн, якi застосовуються у товарно-грошо-вих вщносинах мiж суб'ектами господарсько! дiяльностi в серединi краши. Зовнiшнiми щнами е цiни експорту та iмпорту, що застосовуються у зов-шшньоторговельнш дiяльностi.
За часом чинностi щни бувають сезонними, оптовими, форвардними i ф'ючерсними. Оптовi цiни - це щни на готову продукцш i товари для продажу, що е на складах, у гур^внях, у роздрiбнiй торпвельнш мережi та в шших мюцях зберiгання.
Форвардними щнами е прогнозш цiни на неюнуючу продукцiю на момент складання угоди кушвльпродажу, якi будуть чинними на шдготовлену до купiвлi-продажу продукцш у майбутньому, на момент виконання угоди.
Ф'ючерсними щнами е теж прогнозш щни, зазначеш в угодi кушвль продажу продукцй, якi стають чинними протягом всього перюду виконання угоди в майбутньому.
За франкуванням щни подшяються на щни за мюцем виробництва продукцй i мiсцем И продажу. Цiнами франко-мiсце виробництва бувають ба-зовi щни на продукцш за мюцем виробництва, вщ яких йде вiдлiк i визначення всiх похiдних щн за франко-мiсцем реалiзацil. Базовими щнами реалiзацil (цiнами франко-мiсце виробництва) бувають щни: франко-поле, франко-ферма, франко-завод, франко-будiвельний майданчик тощо. Цiна-франко за мю-цем реалiзацil складаеться з щни-франко за мiсцем виробництва (базово! щ-ни) та витрат, пов'язаних з доставкою продукцй (транспорты витрати), и на-вантаженням-розвантажуванням, страхуванням в дорозi та iншими витрата-ми, передбаченими в щш франко-залiзнична станщя (водна пристань) вщ-правлення, залiзничний вагон (судно) станцй (пристанi) вщправлення тощо.
У нащональних eKOHOMiKax ринкового типу, до яких належить Укра-1на, франко встановлюеться довiльно за згодою сторiн - покупця i продавця продукци i фшсуеться в угодi ïï кушвльпродажу. У зовнiшньоекономiчнiй дь яльностi франкування передбачено у Мiжнародних правилах щодо тлумачен-ня термiнiв "1нкотермс" (редакщя 1990 р.).
До класифiкацiï щн за ïx рiвнем можна вщнести цiни: базовi, порiвняль-нi, звичайш, справедливi, дискримiнованi, унiфiкованi. Наведена класифшащя цiн тiсно прив'язана до об'ективних сфер товарного вiдтворення i обмшу [1, 2].
За об'ективних умов на рiзниx стадiяx (у сферах) товарного вщтворен-ня i обшу мусять iснувати рiзнi за своïм рiвнем цiни на одну i ту ж продукщю (щентичну). 1накше обмiн мiж пiдприемствами рiзниx сфер обмшу не вщбу-деться. Для прикладу, у сшьському господарствi, як сферi виробництва, заку-пiвельнi щни на неперероблену продукщю (картоплю, капусту, опрки тощо) найнижчi. Ця ж продукщя на заго^вельних пiдприемстваx (у заго^вельнш сферi) не мiняючи свое!" натурально:' форми, за цiною вища i мiняе первiсну назву щни на гуртово-вщпускну цiну. Цiна на цю ж продукщю вища у кшце-вш сферi товарного обмшу - роздрiбнiй торгiвлi i теж мшяе свою попередню назву щни (гуртово-вщпускну) на роздрiбну. Висновок: одна i та ж продукщя, перемщуючись з однiеï сфери товарного обмшу в шшу, не мшяючи своеï натуральноï форми, змiнюе свою назву i разом з нею свое грошово-вар-тюне вираження товарноï одиницi - цiну.
Якщо розглядати щни за точки зору рiзного ix рiвня в межах однiеï сфери вiдтворення чи обмiну, то, для прикладу, у сшьському господарств^ за-купiвельнi цiни, не мшяючи своеï назви, найнижчi на завершальнш стади виробництва продукци (у пол^ на фермi, току тощо), де отримують додаткову до закупiвельноï щни назву - базову, яка св^ить про те, що це ще не кшцева закупiвельна щна, оскшьки можуть ще виникнути вишд закушвельш цiни з ш-шими додатковими назвами, в яких будуть враxованi додатковi витрати, що виникнуть в процес доставки цiеï ж продукци до мюць реалiзацiï (овочесхо-вища, комори, торгiвельного дому, роздрiбноï торгiвельноï мережi тощо).
Отже, базова щна - найнижча за своïм рiвнем цiна, яка служить вихщ-ною базою для визначення щн на одну i ту ж продукщю (щентичну) та аналопчну (подiбну) для рiзниx стадiй операцшного, а iнодi навiть фiнансового циклу, в межах одного суб'екта господарювання. У промисловост та сшьському господарствi базовими щнами вважаються щни за мюцем виробництва продукци: франко-завод, франко-поле, франко-на кореш, франко-тж тощо. До базових щна можна вщнести щни на конкретну продукщю промислового та сшьськогосподарського виробництва (базову), яка служить основою для визначення за параметричним методом щн на аналопчну продукщю, що вщ-рiзняеться вщ базовоï продукци кiлькiсним вираженням теxнiко-економiчниx та споживчих параметрiв. Звичайно, щни на аналопчну продукщю (небазову) будуть за своïм рiвнем вищими або нижчими вщ цiн на базову продукщю.
До базовоï цiни у певному сенс можна вiднести щну цiнового лiдера, яка служить орiентиром для суб'ектiв цiноутворення при встановленш цiн на свою продукцiю, коли вони вперше виходять на уже занятий ринок товарiв i послуг.
Пор1вняльш щни - це щни широкого спектру застосування у цшоутворенш, контролю за щнами i визначенш ф1зичних обсяпв господарськоï дь яльност та шдекЫв шфляци на ушх шдприемствах сфер i галузей економжи. У цшоутворенш пор1вняльними щнами е щни щнових л1дер1в у тепершньо-му або прийдешньому час та у даному мющ, на щни яких змушеш ор1енту-ватися суб'екти господарювання, що вперше виходять з1 сво1ми товарами на уже занятий ринок товар1в i послуг, коли вони користуються найбшьш поши-реним методом щноутворення - методом ор1ентацп на щнового лщера.
Для нового суб'екта щноутворення пор1вняльними щнами е щни щнового лщера на щентичну продукцш. Пор1вняльн1 щни на щентичну та на аналопчну продукцш використовують митш органи при контрол1 за реальшстю митних щн, фшсованих суб'ектами зовнiшньоторгiвельноï д1яльност1 у митних декларащях.
Пор1вняльн1 щни незамшт при визначенш потоварних i регюнальних шдекЫв щн та ф1зичних обсяпв д1яльност1 на шдприемствах уЫх вид1в господаре^ д1яльност1, сфер i галузей економжи. Наприклад, для визначення ф1зичних обсяпв буд1вництва у часовому вим1р1 застосовуються пор1вняльш щни 1997 р. Для цiеï мети можна використовувати пор1вняльш щни будь-якого року чи ряду попередшх роюв, вважаючи ïx пор1вняльними для визначення ф1зичних обсяпв д1яльност1 та шдекЫв шфляци.
Звичайш щни - це р1зновид пор1вняльних щн. У цшоутворенш пор1в-няльш щни не застосовуються. Вони застосовуються з метою оподаткування.
Звичайш щни виникли в перюд масового розпродажу майна державних шдприемств за реальними на той час щнами попиту, проте оформляючи за фжтивними низькими щнами, р1зниця вщ якого осщала в кишенях нечес-них реал1затор1в та ïx ш1щатор1в, покровител1в (кер1вник1в державних шд-приемств). 1шщатором появи звичайних щн стали правоохоронш органи, метою яких було встановлення суми нанесених шдприемствам i держав! збитюв вщ реалiзацiï майна за фжтивними цiнами.
Законом Украши "Про оподаткування прибутку шдприемств" вщ 22.05.1997 р. встановлено, що звичайна щна - це щна продажу товарiв про-давцем, яка може бути отримана у разi ïx продажу особам, як! не пов'язаш з продавцем при звичайних умовах ведення господарей д!яльност!
При визначенш звичайних щн на товари на внутршньому ринку по-датковi органи користуються зб!рником Державного компету статистики Ук-раши "Середнi щни та ïx iндекси", а в межах окремих областей - статистич-ною iнформацiею щодо щн на товари обласних управлшь статистики. У ви-падках вщсутност статистичноï шформаци про щни на товари, податковi органи мають право самостшно ïï визначати.
Що стосуеться зовшшньоторговельних операцiй, то звичайними щна-ми при здшсненш таких операцiй вважаються шдикативш щни, а в разi вщ-сутност останнix митш органи користуються довщковими цiнами, як! публь куються в "Огляд! щн украшського i св!тового товарних ринюв".
Справедливi щни, що вперше зафжсоваш у чинному стандарт! бухгалтерского облжу, е щнами, якщо висловлюватися щновими категор!ями, за якими реал!зуються товари, з вмютом у них розм!ру операцшних витрат i операцшного прибутку, запозиченого вщ щн на аналопчш товари у шших
пiдприемств. Таким чином, справедливi цiни стають щнами близькими до ре-альних ринкових, як теж вважаються справедливими, оскшьки вщповщають споживчому попиту на локальному ринку i в певний час.
У практичному щноутворенш справедливi щни не використовуються, хоч у бшьшосл випадюв ними бувають. Мета встановлення справедливих цiн - оцiнка реальних ринкових цiн цiнниx паперiв, залишюв виробничих за-пасiв, готовоï продукци i товарiв та iншиx активiв пiдприемств у випадках виставлення ïx на реалiзацiю. Справедливi цiни дають змогу виявити нереаль-нiсть деяких щн на однойменнi активи. У цьому сенс вони частково збшають-ся iз звичайними та порiвняльними цiнами i частково виконують ïx функци.
Визначення цiн за ринковою методолопею передбачае врахування двох головних i безпосередшх чинникiв, пiд дiею яких формуються вiльнi (ринковi) щни, а саме: кон'юнктури ринку з одного боку, тобто з боку грошового обшу, який формуе споживчий попит, та витрат шдприемств сфер виробництва i обшу - з шшого. Першi в основному осереднеш в межах часового ви-мiру, але iндивiдуалiзованi у межах асортименту продукци (товарiв) та лока-лiзованi у просторовому вимiрi у межах окремих секторiв i сегменпв ринку.
Щодо чинника витрат, то вони суто шдивщуальш на кожному шдприемств^ що зумовлено конкретними iндивiдуальними теxнiко-економiчни-ми та оргашзацшними умовами роботи суб'ектiв сфери виробництва i обшу. Саме щ iндивiдуалiзованi чинники становлять основу появи дискримшова-них цiн, тобто щн рiзниx за сво1м рiвнем у часовому i просторовому вимiраx, що особливо характерно для роздрiбниx щн. У межах одного населеного пункту роздрiбнi цiни на щентичт товари в один i той же час можуть бути знач-но рiзними за сво1м рiвнем.
Якщо розсунути горизонт застосування щн, що чиннi в однiй сферi товарного обмiну, на рiзнi пiдприемства цiеï сфери, то неодмшно помiтимо там единi за сво1м рiвнем цiни на однойменну продукщю, яю отримали назву уш-фжованих цiн. Класичним прикладом чинностi ушфшованих цiн були дер-жавнi щни у планово-директивнш економiцi - едиш на всiй територи краши, i територiально обмеженi по цiновиx зонах, поясах i районах.
Утфшоват щни - явище широко поширене у ринковш економiцi, хоч за часом чинност на конкретну продукцiю у певному мющ нетривале, поки не помшяються iстотно теxнiко-економiчнi умови виробництва та кон'юнкту-ра ринку. В Укра1ш застосування унiфiкованиx цiн стосуеться уЫх ïx видiв за статусом, але перюди незмiнностi державних i регульованих щн бiльш трива-лi порiвняно з вiльними цiнами, хоч законодавчо зазвичай ïx термш чиннос^ не обмежуеться. Нацiональному законодавству суперечать тшьки ri вiльнi унiфiкованi щни, у чиннос^ яких Антимонопольний ком^ет Украïни вбачае змову суб'ектiв щноутворення з метою монополiзацiï ринку товарiв i послуг.
Дискримiнованi й ушфжоваш цiни мають низку позитивiв i негативiв. У табл. наведено класифшащю цiн в Украïнi за основними видовими ознака-ми iз зазначенням сфер ïx застосування. Цшоутворення, як процес формування щн, вщбуваеться за певними принципами.
Табл. Класифпкац'ш щн в Укрш'ш [1]
Основш класифшацшш ознаки Види щн Сфери застосування щн
1. Ланка (сфера) товарного обмшу 1.1 Закушвельш 1.2 Гуртов! (оптов!) 1.3 Кошторисш 1.4 Скупш 1.5.Роздр!бш 1.6 Заставт 1.7 Цши експорту i !мпорту Сшьське господарство Промисловшть, постачальницько-збутов! оргашзаци, трейдери, гуртова торпвля споживчими товарами Буд!вельна шдустр!я Скупна мережа брухту дорогощнних, чорних i кольорових метал!в, макулатури, обмшна мережа валюти Роздр!бна торпвля, масове (громадське) хар-чування, продуктов! i речов! ринки Скупна мережа скляного посуду, ломбарди, оператори заставних операцш зернових культур. . Зовшшня торпвля
2. Обсяг партш продаж 2.1 Гуртов! (оптов!) 2.2 Роздр!бш 3.1 Державт 3.2 Регульоват 3.3 Вшьт 4.1 Спотов! 4.2.Фордварш 4.3 Ф'ючерст Промисловшть, постачальницько-збутов! оргашзаци, трейдери, гуртова торпвля споживчими товарами Роздр!бна торпвля, масове (громадське) хар-чування, продуктов! i речов! ринки Промисловшть, сшьське господарство, роз-др!бна торпвля Промисловшть, сшьське господарство, роз-др!бна торпвля ВЫ сфери товарного обмшу ВЫ сфери товарного обмшу Промисловшть, Ыльське господарство, трейдери, товарш б!рж! Промисловшть, сшьське господарство, трейдери, товарш б!рж!
3. Статус
4. Час чинност!
5. Мшце застосування 5.1 Зовтшт 5.2 Внутршт 5.2.1 Мшце (франко) виробництва 5.2.2 Мшце (франко) продажу Зовшшня торпвля ВЫ сфери товарного обмшу Сфери товарного виробництва Сфери товарного обпу
6. Р!вень 6.1. Базов! 6.2. Пор!вняльт 6.3. Звичайш 6.4. Справедлив! 6.5. Дискримшоват 6.6. Утфшоват Виробнич! сфери i галуз! економши Виробнич! сфери i галуз! економши, внутршня i зовшшня торпвля Податков! i митш органи Ус! сфери i галуз! економжи Ус! сфери i галуз! економ!ки Ус! сфери i галуз! економ!ки
Принцип щноутворення - це основш положення з формування щн. У ринковому цшоутворенш до основних принцишв щноутворення вщносяться принципи: наукового обгрунтування щн; системного шдходу; цшьового спрямування щн; безперервного щноутворення; мошторингу щн.
Система цш як будь-яка система створюеться, будуеться за певними принципами, вiдмiнними вiд принципiв цiноутворення, хоч з ними тюно пов'язана.
Принципи побудови системи цш мають вирiшальне значення для роз-криття меxанiзму функцюнування самоï системи. Система цiн нерозривно пов'язана з рухом валового внутршнього продукту (ВВП). Цши е його ноЫем [1, 2]. Система цш побудована за такими принципами: ланковостц нарахуван-ня або вирахування витрат кожноï сфери товарного обмiну.
Принцип ланковост единий для кожноï економiчноï системи i полягае в тому, що вся система цш пов'язана мщним економiчним ланцюгом мiж тд-приемствами рiзниx ланок чи сфер товарного обмiну (виробництва i обшу), кож-не кiльце яких конкретним пiдприемством ланки (сфери товарного обмiну), яке мусить мати своï конкретш цiни, без яких не може вщбутися товарний обмiн.
Внутрiшнiй валовий продукт (ВВП), як сукупнiсть уЫх видiв продукци, товарiв, робгт та послуг, вироблених, створених, наданих в кра1ш, мае основною метою задовольняти потреби та запити сво1х громадян (покупщв-споживачiв). ВВП у процес свого руху до кiнцевоï мети проходить всi сфери (стади) свого вiдтворення, визначенi для кожного окремого продукту творчи-ми пращвниками (науковцями, конструкторами, дизайнерами, технологами та шшими), що працюють над ïx створенням i вщтворенням.
Ус сфери вiдтворення ВВП з позици його вiдтворення i споживання можна подшити на дв^ сферу вщтворення i сферу споживання. Перша з них, своею чергою, охоплюе сферу товарного виробництва, представлену тд-приемствами промислового i сшьськогосподарського виробництва та будiвель-ноï iндустрiï. До сфери товарного об^у вiднесенi пiдприемства гуртовоï торпв-лi споживчими товарами та засобами виробництва (постачальницько-збутовi пiдприемства), а також роздрiбноï торгiвлi i громадського харчування. За вар-тiсно-цiновим потенщалом всi сфери вiдтворення ВВП для поставленоï перед нами мети доцшьно подшити на початкову сферу, промiжнi сфери i кiнцеву.
В економiчнiй теори домiнуе позицiя учених [1, 2], що ВВП заро-джуеться у сшьському господарст i добувних галузях промисловостi. Не за-перечуючи цього, вiзьмемо за основу, що щ галузi товарного виробництва е вихщними чи початковими, де зароджуеться ВВП i звщки вiн продовжуе свш шлях через iншi сфери товарного вщтворення, спочатку через виробничi сфери, яких для кожного конкретного продукту може бути рiзна кшьюсть, а вщ-так - через сфери товарного обшу, кшьюсть яких обмежене двома сферами щодо бшьшосп продуклв, одна з яких е юнцевою сферою - товарного обшу, а саме роздрiбна торпвля i громадське харчування. Характерно, що деяю товари, такi як xлiб, молоко, фруктовi i мшеральш води тощо проходять лише через роздрiбну сферу товарного обiгу.
Особливютю сфери товарного обмiну у роздрiбнiй торгiвлi i громадсько-му харчуванш е те, що конкретнi товари безповоротно покидають цю сферу, ïx рух обриваеться i самi товари переходять у сферу споживання, де вони одразу або поступово (товари довготермшового використання) втрачають свою спо-живчу варт^сть. Особливiстю сфери товарного об^у е й те, що у цю сферу над-ходить не ВВП, а внутршнш чистий продукт (ВЧП), представлений сукупнiстю вшх конкретних споживчих товарiв, вартiсть яких сформована ще в останнш сферi товарного виробництва, тобто до переходу у сферу товарного обшу.
За методикою облшу i планування ВВП вартють сировини чи нашв-продуклв (напiвфабрикатiв), як добуток ïx цш i фiзичного обсягу на шд-приемствах окремоï сфери товарного виробництва формують вартюний обсяг ВВП. При переxодi сировини чи напiвпродуктiв на тдприемства наступноï сфери товарного виробництва, наприклад на цукровий завод, для завершення виробничого циклу виготовлення готового продукту (цукру) вартють сировини чи нашвфабрикату повторно включаеться у склад ВВП, збшьшуючи його вартюний потенцiал. У той же час у цши готового продукту (цукру) вартють сировини включаеться лише один раз. Ось тут i виникае рiзниця у вартюнш оцшщ внутршнього валового i чистого продукту.
На складних виробництвах (у машинобудуваннi обсяг ВВП може зростати за рахунок вартост нашвфабрика^в у декiлька разiв), що на цiну кiнцевого продукту практично не впливае. На шдприемствах сфери товарного обшу, де ЧВП може проходити до споживача через двi ланки сфери, вар-тють ЧВП зростае, але пропорцшно росту гуртових i роздрiбниx цш товарiв. Повторне збiльшення ЧВП, як це вщбуваеться з ВВП у сферi товарного виробництва, виключене. Роздрiбний i гуртовий товарообiг фжсуються статистикою окремо, гуртовий товарообш у роздрiбний не входить.
Формування, нарощування i просування ВВП у планово-директивнш економщ передбачалося планом, який мав силу закону, тобто шд адмшютра-тивним примусом. Планом передбачалося вс обсяговi, вартiснi i часовi пара-метри ВВП, починаючи вщ сфери товарного виробництва, де ВВП зароджу-вався через сфери виробництва, де вш нарощував свiй вартюний потенцiал, закiнчуючи сферою споживання, де ВВП закшчував свiй шлях, тобто завер-шував життевий цикл.
Характерно, що у плаш формування i руху ВВП передбачався цшовий диспаритет мiж сферами товарного обмiну, способи та джерела його подо-лання. Головним джерелом подолання цшового диспаритету були кошти державного бюджету, а коли ïx дуже не вистачало, до подолання цшового диспаритету примусово залучались кошти державних шдприемств у порядку фь нансового перерозподшу, а також кошти споживачiв товарiв за допомогою офщшних i тшьових схем ïx залучення. Головними недолжами ВВП у плано-во-директивнш економiцi було те, що вш був спрямований не на задоволення попиту та запш!в його споживачiв, тобто формував сталий дефiцит широкого спектру споживчих товарiв, а iнодi - товарний голод, низьку яюсть товарiв i вузький ïx асортимент, сприяв створенню тiньовоï економiки, появу мафюз-них структур, стимулював моральну деградацiю суспiльства.
Висновки. В нацюнальнш економiцi формування i рух ВВП аналопч-нi планово-директивнiй економiцi, що зумовлено единим законом товарного виробництва i обшу. Однак ВВП у ринковш економщ мае iстотнi переваги, зокрема: ВВП вшьний вiд адмшютративного примусу i централiзованого планування, повернутий своïм обличчям до споживача, тобто максимально задо-вольняе його потреби i запити (товарний дефщит вщсутнш, асортимент споживчих товарiв спроможний задовольнити найвишуканiше смаки i потреби споживачiв). Проте головний недолж плановоï економiки - диспаритет цш залишився, хоч вiн у нацюнальнш економщ мае iнший характер, сфери i чинники виникнення та способи подолання.
Лiтература
1. Артус М.М. Формування мехатзму щноутворення в умовах ринково1 економши: Монограф1я. - Тернопшь: Економ1чна думка, 2002. - 364 с.
2. Шкварчу Л.О. Щноутворення: Пщручник. - К.: Кондор, 2006. - 246 с.
УДК 631.22 Здобувач В.М. Хомка - Лье1вський нащональний
аграрний умверситет, м. Дубляни
ОРГАН1ЗАЦШНО-ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ФУНКЦЮНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Розглянуто проблеми функцюнування фермерських господарств в держав!. Зокрема, в статп проанал1зовано заруб1жний досвщ д1яльносп фермерських господарств та на цш основ! обгрунтовано напрями розвитку ïx в Укршш.
Ключов1 слова: фермерське господарство, ефектившсть, земля, державне ре-гулювання
Competitor V.M. Homka - Lviv national agrarian university, Dublyany Organization and legal ways of farm enterprises activity
The article deals with the problems of farm enterprises functioning today's. Specially foreign experience of farm enterprises activity is analyzed and on this base the ways of their development in Ukraine are grounded.
Keywords: farm enterprises, effectiveness, land, state regulation
Постановка проблеми. Свгтова практика св!дчить, що фермерсью господарства е одшею з ефективних форм господарювання. Проте вгтчизняш фермерсью господарства перебувають на стади розвитку, що характеризуемся невеликими темпами зростання обороту та вщ'емними фшансовими результатами. На цьому еташ господарства з!штовхуються з проблемами ви-живання, пов'язаними з пошуками мюця на ринку та кошт!в.
Аналiз останшх дослвджень i публжацш. Проблемам функцюнування фермерських господарств присвячено Науков! пращ багатьох вчених. Зокрема, це П. Берез!вський, В. Збарський, В. Зшовчук, О. Крисальний, В. Лип-чук, В Месель-Веселяк, П. Саблук, Д. Олшник, Г. Черевко, О. Шестопал, М. Шульський, В. Юрчишин та ш. Вони розглядають теоретичш проблеми формування фермерських господарств, анал!зують сощально-економ!чш умови ïx функцюнування, визначають шляхи ïx подальшого розвитку. Однак дискуси щодо доцшьност фермеризаци сучасного сшьського господарства спонукають до проведення пор!вняльного анал!зу ефективност функцюну-вання р!зних оргашзацшно-правових форм господарювання.
Постановка завдання. Завданням цiеï статт стало вивчення особли-востей розвитку фермерських господарств у сучасних умовах та розроблення вщповщних заход!в щодо створення сприятливого економ!чного кшмату на вЫх р!внях управлшня.
Виклад основного матерiалу. Наявний досвщ оргашзаци пщприемниц-тва у сшьському господарств! св!дчить, що фермерське господарство на сьогод-m е його основною оргашзацшно-правовою формою. Бшьшють економютгв-аг-рарниюв тд фермерським господарством розум!е форму сшьськогосподарсько-
