CC BY
17
УДК 338.43.02:330.341.1
Хомин 1.П., к.е.н., ст. викладач ®, Палюх М.С., к.е.н., доцент Тернотлъсъкий нацюналъний економ1чнийутеерситет
ДИСПАРИТЕТ Ц1Н ЯК ПЕРЕШКОДА 1ННОВАЦ1ЙНОМУ
РОЗВИТКУАПК
У статт1 роглянуто тенденцп тноващиного розвитку АПК Украгни в умовах цтового диспаритету
Ключое1 слова: тноващя, розвиток, АПК, цтоутворення.
Постановка проблеми. Загальновизнаною проблемою е не те що шновацшний розвиток АПК, але перш за все його стабшзащя, оскшьки кризов! явища, витоки яких губляться в останнш третиш XX ст., не подолаш дониш. Тому И виршення мае важливе наукове \ ще бшьше практичне значения, адже шакше в1тчизняний агропромисловий комплекс не забезпечуватиме нацюнально! продовольчо! безпеки.
Анал1з останшх дослщжень. Дослщження, пов'язаш з шновацшним розвитком АПК, досить вагом1, оскшьки !х здшснювали таю вщом1 вчеш, як I. Лукшов, Ю. Лупенко, П. Саблук та ш. [1,2]. Водночас, спираючись на методолопчш пщходи цих учених щодо визначення сощально-економ1чних -оргашзацшно-правових умов забезпечення шновацшно! модел1 розвитку АПК, на наш погляд, необхщне дальше продовження дослщжень окреслено! проблеми з метою конкретизаци практичних заход1в для 1х виршення в найближчий час.
Постановка завдання. Оскшьки, як пщкреслив академж I. Лукшов, господарська система, котра сформувалась в Укра!ш на протяз1 тслявоенних л1т, залишаеться надто екоголонебезпечною, ресурсо- I енергоемною та до того ж ¿з технолопчно застаршою та вщсталою матер1ально-техшчною базою, отже И, безумовно, треба кардинально обновлювати - реконструювати й модершзувати з одночасним створенням якюно нових об'ект1в I систем чергових технолопчних таоргашзацшно-управлшських поколшь [2, с. 659].
Мета стати полягае в обгрунтуванш фшансово-економ1чних передумов забезпечення шновацшно! модел1 розвитку АПК Укра!ни.
У той же час, зважаючи на багатоаспектшсть цих передумов, а через це неможливкть !хнього грунтовного дослщження в окремш стата, завдання стата е вужчим: воно полягае у пщкресленш негативно! рол1 диспаритету цш у забезпеченш шновацшного розвитку АПК та спроб1 окреслити можлив1 напрями И подолання.
Внклад основного матер1алу. В1тчизняний агропромисловий комплекс загалом розвиваеться, про що засвщчують показники обсяпв валового виробництва як сшьськогосподарсько! продукци, так I вироблених з не! продовольчих товар1в. Зокрема, теля тривало! рецеси, затим стагнацп,
® Хомин 1.П., Палюх М.С., 2012
328
зумовлених коршною ломкою виробничих вщносин, що дютались у спадок вщ адмшктративно-командно! системи господарювання, нам1тились позитивш зрушення (табл.1).
Так, катастроф1чне зниження обсяпв виробництва валово! продукцп сшьського господарства упродовж 1991-1999 роюв - у 4 рази, як \ вироблених з не! продукт1в харчування - у 5 раз1в, хоч повшьно, але поступово переборюеться, що засвщчуе позитивна динамжа розвитку агропромислового комплексу протягом 2000-2010 роюв, а виробництво оли соняшниково! нав1ть перевищило дореформений р1вень.
Таблиця 1
Показники Роки 2000 р. до 1990 р. 2010 р. до 1990 р. 2010 р. до 2000 р.
1990 2000 2005 2010
Валова продукщя с1льськогосподарських п1дприемства, млн. грн. 101299 26478 33803 45149 0,26 0,45 1,70
Виробництво молока обробленого р1дкого, тис. т 6431,6 698,9 863,6 769,6 0,11 0,12 1,10
Виробництво ковбасних вироб1в, тис. т 900,1 175,3 308,8 272,9 0,19 0,30 1,56
Виробництво борошна, тис. т 7670,9 3076,0 2943,6 2735,4 0,40 0,36 0,89
Виробництво хтбобулочних вироб1в, тис. т 6701,0 2463,6 2263,7 1826,4 0,37 0,27 0,74
Виробництво цукру, тис. т 6791,2 1780,1 2139,1 1274,8 0,26 0,19 0,72
Виробництво ОЛИ С0НЯШНИК0В01, тис. т 1070,4 972,8 1382,4 2795,7 0,91 2,61 2,87
* Джерело: Статистичний щор1чник Украши 2010. Статистичний зб1рник "Репони Украши" 2010. - С. 200 - 208.
Однак, говорити про стабшзацш в1тчизняного агропромислового комплексу, а тим бшьше про його ¿нновац1йний розвиток нараз1 передчасно. Адже нарощування обсяг1в виробництва сшьськогосподарсько! продукц11, особливо рослинницько!, вщбуваеться здеб1льшого на екстенсивн1й основ1, зважаючи на пор1вняно сприятлив1 для цього умови, оск1льки внасл1док промах1в при реформуванш колишн1х колгосп1в I радгоств значна частина орних земель перестала оброблятись, а оформления в1дносин власност1 наст1льки забюрократизоване, що донин1 майже 2 млн. га земл1 вважаеться н1чи!ми. Тому левова частка приросту валово! продукци в рослинництв1 забезпечена саме залученням в оборот тих угщь, як1 тривалий час пустували.
1нтенсивний розвиток повною м1рою характерний для тваринництва, де прир1ст обсяпв валово! продукц1! в1дбувався на тл1 тенденц1! скорочення погол1в'я тварин (рис. 1).
Проте при цьому не йдеться про безумовний позитив, адже темпи спаду к1лькост1 тварин несшвм1рш з п1двищенням !хньо! продуктивност1. Зокрема погол1в'я ВРХ скоротилось проти р1вня 1990 року у 14,9 разу, кор1в - у 11,3 разу, свиней у 7,5 разу. Продуктившсть же тварин зросла не так вщчутно:
329
середньодобовий приркт ВРХ становив у 1990 рощ 431 г/гол., а у 2010 рощ -461 г/гол.; надш на корову вщповщно 2863 кг/р1к та 4082 кг/рщ середньодобовий прирют свиней - 229 г/гол. та 375 г/гол.
6000
5000
4000
3000
2000
1000
2 000р. 2 001р. 2 002р. 2 003р. 2 004р. 2 005р. 2 006р. 2 007р. 2 008р. 2 009р. 2 010р.
—поголв'я ВРХ -■—в т.ч. кор1в
поголв'я свиней
Рис. 1. Змши погол1в'я тварин на сшьськогосподарських пщприсмствах
за 2000-2010 роки*
*Джерело: "Статистичний щор1чник 2010". - С. 174.
Умовш позначення:
А про шновацшний розвиток можна стверджувати х1ба стосовно свинарства, оскшьки лише в цш галуз1 досягнуто значного зниження витрати корм1в на приркт живо! маси: у 2010 рощ витрачалось 5,98 ц к. од. проти 9,85 ц к. од. у 1990 рощ або зменшились на 39,3 вщсотка, та частково в молочному скотарств1, де ц1 показники становили вщповщно 1,18 ц к. од. та 1,47 ц к. од., тобто знизились на 19,8 в1дсотка, бо в1дгод1вля ВРХ стала ще бшьш кормозатратною - 15,69 ц к. од. проти 13,53 ц к. од., отже витрати корм1в на одиницю продукц1! зросли на 16 вщсотюв. Що, до реч1, щлком законом1рне, якщо зважити на тенденци реорган1зац1! й модерн1зац1! тваринницьких ферм, де перед ведуть птахофабрики, за ними йде часткове в1дновлення евино- та молочних комплекс1в, а вщгод1вля ВРХ з1йшла на прим1тивний р1вень малопотужних ферм.
Тому говорити про шновацшний розвиток тут також не доводиться, зважаючи на низьку урожайшеть культур та продуктивн1сть тварин, а через це надто затратне виробництво сировини для переробки.
Адже законом1рним насл1дком подорожчання с1льськогосподарсько! сировини стае ркт ц1н на вироблен1 з не! продовольч1 товари, хоч тут певною
330
м1рою пряма залежшсть згладжуеться через !хнш диспаритет, оскшьки аграрш пщприемства змушеш реал1зовувати свою продукцш за щнами, яю !м диктують переробиики, адже конкуренщя иа аграрному ринку практично вщсутня.
Тим не менше шдекси щн реал1зацп сшьськогосподарсько! продукци, закуплено! переробними пщприемствами, невпинно зростають, хоч { не в ушсон ¿з пщвищенням соб1вартост1 сировини для продовольчих товар1в, вщтак !! рентабельное^ (табл. 2).
Таблиця 2
Р1вень рентабельное™ сшьськогосподарсько*! продукцй' та шдекси
закушвельннх щн на сировину для переробки (до попереднього року**
Роки Зернов1 культури Цукров1 буряки Овоч1 Худоба 1птиця Молоко
Рентабе льшсть,0% Цши Рентабе льшсть,о% Цши Рентабе льшсть,о% Цши Рентабе льшсть*,о% Цши Рентабе льшсть,о% Цши
2000 64,8 229,9 6,1 144,8 - 1,7 143,9 - 42,3 147,1 - 6,0 153,3
2005 3,1 86,9 4,8 131,1 16,1 133,6 - 25,0 133,8 12,2 134,9
2007 28,7 171,1 - 11,1 84,4 14,1 140,5 - 41,0 103,9 13,8 155.2
2008 16,4 91,4 7,1 141,0 11,1 120,1 - 24,1 165,1 4,1 123.6
2009 7,3 101,0 37,0 193,9 19.1 116,1 - 32,9 93,6 1,4 89,9
2010 13,9 148,0 16,7 114,9 23,5 89,8 - 35,9 98,9 17,9 156,4
* Велика рогата худоба.
**Джерело: Статистичний зб1рник „Сшьське господарство Украши" за 2010 рж. - С. 55, 144.
Особливо великою е ампл1туда коливання закушвельних щн, як-от на зернов1 та зернобобов1 культури у 2005 та 2007 роках, цукров1 буряки - у 2007 рощ, овоч1 - у 2010 рощ, м'ясо тварин - у 2009-2010 роках, молоко - 2009 рощ, коли вони нав1ть знизились проти попереднього року. Та й пщвищення закушвельних щн, попри невщповщшеть зростанню соб1вартост1 продукци, не завжди нав1ть корелюе з динамжою шфляци. Прим1ром, у 2009 рощ щна зернових I зернобобових культур зросла всього на один вщеоток, хоч р1вень шфляци становив 12,3 вщеотка.
Таким же негативним було це сшввщношення за живою масою худоби I птищ у 2007 рощ (щна зросла на 3,9 а р1вень шфляци - на 16,6 %). А загалом виробництво м'яса ВРХ е хрошчно збитковим, тому видаеться, що единим стимулом для сшьськогосподарських пщприемств утримувати погол1в'я тварин е необхщшеть в оргашчних добривах, зумовлена, як не дивно, диспаритетом на мшеральш добрива, яю надто дороп в пор1внянш з ефектом вщ !хнього внесения.
Майже не вщр1зняються показники окупност1 витрат у свинарств1, а у 2000 рощ р1вень збитковост1 тут був ще вищий - 44,3 вщеотка. Правда, у 2005 рощ м'ясо свиней було прибутковим (+14,9), але у 2010 рощ знов стало збитковим (- 7,8 вщеотка).
Водночас прибутковють сшьськогосподарсько! продукци, не зважаючи на стабшьну тенденщю зростання щн на не!, залишаеться низькою - в межах 14 -15 вщеотюв (даш за 2007-2009 роки), а до того взагал1 виробництво було
331
збитковим (у 2000 р. р1вень збитковосп становив - 1,0%), або ж р1вень рентабельное!! знаходився в межах статистично! похибки - за 2005 р1к становив 6,8 вщеотка.
Правда, у 2010 рощ вш досяг 21,1 вщеотка, що е безумовним позитивом, хоч така рентабельшеть все одно е недостатньою, аби можна було забезпечити шновацшний розвиток сшьськогосподарських пщприемств.
До того ж значна частка (у 2010 рощ 30,7%) сшьськогосподарських пщприемств е хрошчно збитковою, \ тут щор1чно проходить вимивання основного I оборотного кашталу на 5,2-6,0 млрд. грн. пщприемств, оскшьки його коло об1г здшснюеться перманентно за такою схемою (рис. 2).
Виробництво
1 г
В
Еотова
продукщя
Ai
А Основний
Власний А2
каштал Об1говий
Е
д Е
Прибуток Поповнення
•"1
Рис.2. Схема вимивання власного кашталу сшьськогосподарських
пщприемств
Адже основний каштал безперервно трансформуеться в обковий, оскшьки у процеЫ експлуатаци необоротш активи передають свою вартють (читай основний каштал) на новостворену продукщю. Вщтак лопчно, аби з доходу вщ И реал1зацп ця вартшть компенсувалась (вщтворювалась). Тобто, мае бути синхронне перетжання основного кашталу в обковий i навпаки, шакше концепщя збереження власного кашталу не дотримуються.
Звкно, можливе й "знерухомлення або заморожування кошт1в", коли цикл Д - Ж, тобто швестици, тривалий перюд не здшснюються, а рух за вектором Е - А2 заблокований. Це можливе за вар1антом, якщо кошти для швестицш депоноваш на окремому бухгалтерському рахунку (в радянський перюд для таких кошт1в був призначений рахунок 54 "Кошти на каштал овкладення".
Але на практищ не тшьки в nepiofli 1991-2000 роюв, але й зараз шякого розмежування кошт1в не здшснюеться, оскшьки сшьськогосподарськ1 пщприемства всю виручку вщ реал1заци зараховують на один рахунок. Вщтак втрачаеться контроль за дотриманням пропорцш формування власного кашталу нав1ть на тих сшьськогосподарських пщприемствах, яю прибутковг
Висновки i иерспективи иодальших дослщжень. Без кардинально! змши традицшних пщход1в до оргашзацп виробництва й реал1зацп сшьськогосподарсько! продукцп розраховувати на шновацшний розвиток
332
агропромислового комплексу в оглядовш перспектив! марно. Насамперед треба роз1рвати зачароване коло, в якому опинились сшьськогосподарськ! пщприемства через свою роз'еднашсть та зональну монополш на цих же територ1ях переробних пщприемств, оскшьки в спадок вщ адмшктративно-командно! системи дкталось, як правило, по одному молокопереробному пщприемству на адмшютративний район, а велим м'ясопереробш взагал! в бшьшост! областей припинили свою д!яльшсть, тож ринок збуту тварин вщчутно скоротився, адже суб'екти малого б1знесу бшьш охоче закуповують худобу \ свиней у населения, якому легше диктувати занижен! цши.
До цього додаеться недостатньо контрольований ¿мпорт м'яса ! м'ясопродукт!в ¿з сус!дн!х кра!н, де вони мають б!льш високий р!вень дотування, тому щ вироби дешевш! за в!тчизняш, ! внасл!док цього диспаритет цш ще б!льш посилюеться.
3 шшого боку, висока варт!сть с!льськогосподарсько! сировини, попри диспаритет ц!н, який досяг уже 7:1 не на користь с!льськогосподарських товаровиробник!в, зумовлюе надто високу варт!сть вироблених ¿з не! продовольчих товар!в, в!дтак !хню недоступн!сть для широких верств населения, отже недостатнш р!вень споживання продукт!в харчування, як ! низьку конкурентоздатн!сть на зовшшшх ринках.
Тому вир!шення ц!е! проблеми е нев!дкладним, а можлив! шляхи лежать у перегляд! системи важел!в регулювання розвитку АПК. На наш погляд, треба сконцентрувати ф!нансов! ресурси, як! зараз розпиленн! за р!зномаштними програмами, але жодна з них не забезпечуе шновацшного розвитку АПК, що найб!льш пом!тне щодо стимулювання зб!льшення погол!в'я кор!в, яке, не зважаючи на ш'екци з бюджету, невпинно скорочуеться, або стосовно здешевлення придбання с!льськогосподарсько! техн!ки, що насправд! лише стимулюе комерц!йн! банки завищувати в!дсотки за виданими на цю мету кредитами, бо суттевого впливу на техн!чне переозброення аграрного виробництва це не справляе.
Доц!льно перейти винятково на п!льгове кредитування сшьськогосподарських товаровиробник!в за единою ц!льовою програмою шновацшного розвитку, причому на р!вних умовах доступу до таких кредиив фермерським господарствам, як! б!льш мобшьш щодо реал!зац!! ¿нновац!йних проект!в ! можуть оперативно створити густу атку невеликих переробних п!дприемств, як! подолають нин!шню монопол!ю у ц!й сфер! економ!чних в!дносин.
Але автори стагп, зважаючи на багатогранн!сть ! складшсть окреслено! в н!й проблеми, розумшть, що викладеним шляхи !! виршення не вичерпуються, в!дтак подальш! дослщження в такому напрям! е перспективними.
Л1тература
1. Аграрна реформа в Укра!ш /П. I. Гайдуцький, П. Т. Саблук, Ю. О. Лупенко та ¿н. - К.: ННЦ1АЕ, 2005, - 424 с.
333
2. Луюнов I. I. Вибраш пращ. У двох книгах. - Кн.1. - К.: ННЦIAE, 2007,
- 816 с.
Summary Khomyn I.P., Paliukh N. S.
Ternopil State Economic University
DISPARITET OF PRICES AS OBSTACLE INNOVATIVE DEVELOPMENT OF APK
The factors of the crisis state of agroindustrial complex are Examined in the context of modern problems in agriculture of Ukraine.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
334
