CC BY
33
УДК 616.517-07-092:611.018.74-085
Дисфункщя судинного ендотел^ у хворих на звичайний псор1аз
Сарiан О. I.
Харк1вська медична академ1я тслядипломног освти МОЗ Украгни
Представлено результати комплексного дослщження стану судинного ендотелю встановлена роль його пору-шень у патогенезi i клiнiчному перебiгу у 118 хворих на звичайний псорiаз. Ендотелiальну дисфункцiю виявлено на пiдставi пщвищеного рiвня в кровi iмунозапальних бiомаркерiв - iнтерлейкiну-6 i С-реактивного бтка, судинного ендотелiального фактора росту i медiаторiв пошкодження ендотелiю (ппергомоцистеТ'немп, дислiпiдемií). Показана залежнiсть клiнiчних проявiв псорiазу вiд ступеня змiн лабораторних показнигав у хворих.
КлючовI слова: псорiаз, судинний ендотелiальний фактор росту, дисфункщя.
Актуальшсть теми. Псорiаз - хронiчний ре-цидивуючий дерматоз мультифакторно1 при-роди, що характеризуемся гiперпролiферацieю та порушенням диференцiювання клггин етдер-мiсу, запальною реакцiею в дерм^ а також частим ушкодженням суглобiв i можливим залученням до патолопчного процесу iнших органiв, резис-тентнiстю до традицшно1 терапп [5, 7, 14, 18, 21, 30, 31]. При псорiазi частше, шж у загальнiй по-пуляцп, зустрiчаються супутнi серцево-судиннi захворювання (ССЗ) [22, 26, 27, 34, 38].
Активащя iмунноl вiдповiдi при псорiазi спричиняе гiперпродукцiю прозапальних ци-токiнiв, що може iндукувати дисфункцiю судинного ендотелда та прискорювати розвиток ангюпатш, атеросклерозу [11, 20, 23, 28, 29]. Важливу роль у патогенезi iмуноопосередкова-них захворювань, поряд з шшими цитокiнами, вiдiграе iнтерлейкiн-6 (1Л-6) [19, 35], який регу-люе синтез С-реактивного бiлка (С-РБ). С-РБвч (високочутливий, що визначаеться в низьких концентрацiях) - один з раншх iндикаторiв iмунного запалення судинно! стшки та ушко-дження ендотелiю. Вщомост про дисфункцiю ендотелiю судин при псорiазi нечисленнi [1, 4, 13, 17, 29, 32]. Пошкодження судинного ендо-телда можуть бути тдсумком дн пiдвищеного рiвня гомоцисте1ну (ГЦ), лшопроте1шв низько1 щiльностi (ЛПНЩ), гшерглшемн та iн. [16, 26].
Викладене вище визначае актуальнiсть комплексного вивчення стану ендотелда судин при звичайному псорiазi за рiвнем iмунних i бiохiмiчних бiомаркерiв та факторiв його по-
шкодження, уточнення ролi ендотелюпати в па-тогенезi та ктшчному перебiгу хвороби.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослщження е фрагментом плановое' науково-дослщно1 роботи Харюв-сько! медично1 академн шслядипломно1 освiти «Ктшко-патогенетичне значення та корекщя ендотелiальноl дисфункцн у хворих на звичайний псорiаз» (№ держреестрацп 0111и008253).
Мета дослщження - комплексне вивчення стану судинного ендотелда у хворих на звичайний псорiаз i встановлення ктшко-патогенетичного значення його дисфункцп.
Для досягнення поставлено1 мети визначено задач1 дослщження:
1 Вивчити ктшчш прояви дерматозу, ви-явити фактори ризику атеросклерозу, визначити сумарний ризик коронарного захворювання у хворих на звичайний псорiаз.
2 Визначити вмют бiомаркерiв системного iмунного запалення (С-РБвч, 1Л-6) у кровi хворих з рiзними ктшчними проявами звичайного псорiазу.
3 Дослщити рiвень судинного ендотелiаль-ного фактора росту (УЕОР) у кровi хворих на звичайний псорiаз у динамщ спостереження.
4 Проаналiзувати вмiст загального ГЦ кровi у хворих на звичайний псорiаз.
Матер1али та методи дослщження. Щд
спостереженням з 2010 по 2013 рр. перебувало 118 хворих на звичайний (вульгарний) псорiаз вшом 19-64 рокiв. Загальноклiнiчнi методи до-
слщжень передбачали:
- з'ясування скарг, анамнезу життя i хвороби пащента;
- об'ективне обстеження шюри, периферич-них лiмфатичних вузлiв, внутршшх органiв i систем органiзму;
- консультацй сумiжних спецiалiстiв за по-казаннями.
У пацiентiв при встановленш дiагнозу i спо-стереженнi проводили:
- загальш аналiзи кровi та сечц
- серологiчнi реакци кровi на сифiлiс;
- вивчення показниюв бiлкового та вуглевод-ного обмшв;
- вивчення функцiонального стану печшки.
У хворих визначали:
- обсяг тали, шдекс маси тiла;
- сумарний коронарний ризик (за шкалою SCORE);
- стушнь тяжкосп псорiазу (PASI).
- рiвень 1Л-6, VEGF, С-РБвч - методом твердофазного iмуноферментного аналiзу за допо-могою комерцiйних наборiв 1ФА-БЕСТ (вироб-ництва ТОВ «Вектор-Бест», Новосибiрськ, РФ);
- рiвень ГЦ - методом твердофазного iмуно-ферментного аналiзу за допомогою комерцш-них наборiв "Axis" (Норвегiя);
- вмiст лiпiдiв сироватки кровi - з викорис-танням реактивiв фiрми «Ольвекс Дiагности-кум» (Санкт-Петербург, РФ);
- рiвень ЗХС, холестерину лшопроте!шв ви-соко! щiльностi (ХС ЛПВЩ) пiсля осадження ЛПНЩ фосфовольфраматом натрiю в присут-ностi хлористого магнiю, ТГ - ензиматичним колориметричним методом;
- рiвень ХС ЛПНЩ i холестерину лшопро-тешв дуже низько! щiльностi (ХС ЛПДНЩ) -розрахунковим методом.
Статистичний аналiз отриманих результатiв, а також !х графiчну iнтерпретацiю здiйснювали за допомогою прикладних програм Microsoft Office Excel та StatSoft Statistica 6.0 з викорис-танням методiв непараметрично! i параметрич-но! статистики (А. Бергер, 2007).
З метою аналiзу результатiв лабораторних та iнструментального дослiджень 60 хворих на звичайний псорiаз розподiлено на двi групи за-лежно вщ вiку:
- 1а група (n = 31) - 19 чоловтв i 12 жшок в> ком 19-44 роюв (середнiй вiк - 33,8 ± 1,4 року); серед них 7 оаб мали ССЗ;
- 1б група (n = 29) - 13 чоловшв та 16 жшок вiком 45-64 роюв (середнiй вiк - 55,5 ± 1,2 року);
серед них 17 oci6 мали ССЗ.
Контрольнi групи склали 25 практично здо-рових oci6:
- 2а група (n = 15) - 7 чоловiкiв та 8 жiнок вшом 20-32 рокiв;
- 2б група (n = 10) - 5 чоловтв та 5 жiнок BiKOM 45-57 рокiв.
Результати власних дослщжень та ix обго-ворення. Вивчення кшшчних проявiв звичай-ного псорiазу виявило високу частоту хвороби у оаб працездатного вiку, незначне переважання серед хворих чоловiкiв. У бшьшосп пацieнтiв (80,5 %) першi ознаки дерматозу з'явилися у вщ 21-40 роюв. Дебюту захворювання частiше передували психоемоцшш стреси, перенесенi шфек-цй. У 51,7 % хворих встановлено класичш фак-тори ризику атеросклерозу: артерiальна гшерто-нiя, тютюнопалшня, гiподинамiя, зловживання алкоголем, нерацiональне харчування та iн.
Iншi ознаки та характеристики псорiазу роз-подiлилися таким чином:
- за сезонним типом псорiазу:
1) зимовий тип вщзначено у 77,1 % пащенпв;
2) лiтнiй - у 7,6 % пащенпв;
3) позасезонний - у 15,3 % пащенпв;
- сумарний коронарний ризик за шкалою SCORE визначено, як:
1) низький - у бшьшосп (55,5 %) пащенпв;
2) тдвищений - у 33,3 % пащенпв;
3) високий - у 2,8 % пащенпв;
- надмiрна вага та ожиршня:
1) надмiрну вагу мали 29,6 % пащенпв;
2) ожиршня I та II ступеня - 10,2 % пащенпв;
3) абдомшальне ожир1ння - 8,5 % пащенпв;
- кшшчна картина шюрного процесу харак-теризувалася обмеженими чи поширеними дрiб-но- та крупнобляшковими висипами, що перебу-вали у прогресуючш i стацiонарнiй стадiях;
- PASI у хворих на псорiаз коливався вщ 7,8 до 23,6 бала, в середньому складав 14,6 ± 0,7 бала, а залежно вщ стадй:
1) у прогресуючш стадй - 16,1 ± 0,8 бала;
2) у стащонарнш стадй - 13,4 ± 0,7 бала;
- супутню патолопю встановлено у 61,9 % хворих; найчаспше дiагностовано:
1) ССЗ - у 30,5 % пащенпв;
2) хвороби шлунково-кишкового тракту -у 16,1 % пащенпв;
у хворих на псорiаз з ССЗ визначено довший термш хвороби, бшьш високу частоту середньо-
тяжкого i тяжкого перебюу, позасезонного типу порiвняно з пащентами без ССЗ.
- вщхилення клшшо-лабораторних показни-кiв визначенi у 16,1 % пащенпв;
- змiни параметрiв ЕКГ - у 25,4 % пащенпв.
Порушення процесiв пролiферащ! та дифе-
ренцiювання кератиноцитiв при псорiазi розгля-даеться як наслiдок надмiрно! продукцп цито-кiнiв, хемокiнiв i факторiв росту активованими Т^мфоцитами [11, 12]. Особливютю цитокшо-вого статусу при псорiазi е змiни сшввщношен-ня вмюту в кровi про- i протизапальних цитою-нiв, якi дають полiмодальнi та локальнi ефекти, а також обумовлюють системну запальну вщ-повiдь [3, 6]. Адекватнiсть реакцй запалення на всiх И етапах регулюе система первинних i вторинних медiаторiв; це вiдбуваеться шляхом активацп синтезу факторiв росту, експреси ре-цепторiв для цитокiнiв на мембраш кттин-мiшеней, синтезу бiлкiв гостро! фази.
Результати дослiдження 1Л-6 та С-РБвч в си-роватцi кровi у хворих на звичайний псорiаз ви-явили:
- значне шдвищення рiвня обох медiаторiв порiвняно з показниками в ошб контрольно! групи:
1) 1Л-6 - 5,17 ± 0,74 пг/мл (в оаб контрольно! групи 1,04 ± 0,09 пг/мл,р < 0,05);
2) С-РБвч - 7,84 ± 0,90 мг/л (в осiб контрольно! групи 0,71 ± 0,06 мг/л, р < 0,05);
- зменшення !х спiввiдношення - 0,67 ± 0,05 (в оаб контрольно! групи 1,41 ± 0,10, р < 0,05);
при цьому аналiз вмiсту 1Л-6 не виявив в> рогiдно! рiзницi мiж показниками у пацiентiв рiзного вiку, концентрацiя С-РБвч достовiрно (р = 0,0027) пiдвищувалась у хворих старше 45 рокiв (9,90 ± 0,87 мг/л) вiдносно тако! у пащен-тiв бiльш молодшого вiку (5,92 ± 0,73 мг/л).
Прогресування дерматозу супроводжувалося збiльшенням рiвня медiаторiв системного iмун-ного запалення, бшьш вираженим з боку С-РБвч. При посиленнi тяжкостi псорiазу вщбувалося одночасне збiльшення вмiсту 1Л-6 i С-РБвч:
- рiвень 1Л-6 у хворих з помiрним i тяжким ступенем дерматозу був майже однаковим (вщ-повiдно 5,75 ± 0,46 i 6,20 ± 0,54 пг/мл) i пере-бiльшував аналогiчний показник у 2,6-2,8 разу при легкому ступеш тяжкост (2,24 ± 0,18 пг/мл, р < 0,05);
- динамша змш С-РБвч виявилася бшьш чгтко пов'язаною зi ступенем тяжкосп хвороби:
1) у 1а груш рiвень цього показника в
6,5 разу шдвищувався при тяжкому ступеш
(10,42 ± 0,85 мг/л) порiвняно з легким ступенем (1,61 ± 0,16 мг/л, р < 0,01);
2) у 1б груш - вщповщно в 4,1 разу (14,17 ± 1,01 мг/мл та 3,42 ± 0,41 мг/л, р < 0,05).
Значення сшввщношення 1Л-6/С-РБвч зни-жувалося в 2,8-2,9 разу при тяжкому ступеш вщносно такого у хворих iз легким ступенем тяжкосп. Суттеве збшьшення С-РБвч у хворих iз середньотяжким i тяжким псорiазом пщтвер-джуе прозапальний зсув iмунорегуляторних процесiв та хрошчне iмунне запалення.
Спiвставлення змш бiомаркерiв у хворих на псорiаз з урахуванням серцево-судинно! па-тологй показало достовiрне пiдвищення рiвня обох показниюв при наявностi ССЗ вщносно аналопчних у пацiентiв без ССЗ та у груш по-рiвняння:
- 1Л-6 - 8,04 ± 0,72 пг/мл (у пацiентiв без ССЗ - 4,11±0,37 пг/мл; у груш порiвняння -1,12 ± 0,11 пг/мл, р < 0,05);
- С-РБвч - 11,52 ± 1,03 мг/л (у пащенпв без ССЗ - 5,56 ± 0,42 мг/л; у групi порiвняння -1,70 ± 0,18 мг/л, р < 0,05).
Активащя запалення може бути важливим мехашзмом, що пояснюе зв'язок деяких шюр-них та ССЗ, - субклiнiчне хрошчне iмунне запалення судинно! стшки i продукцiя активних медiаторiв у пащенпв з iмуноопосередковани-ми хворобами сприяють прогресуванню атеросклерозу, появi «легкоранимих» атеросклеро-тичних бляшок i пiдвищеному ризику судинних ускладнень [2].
Використання простих, доступних i чутли-вих лабораторних тестiв (зокрема С-РБвч) до-зволяе провести монiторинг вираженосп iму-нозапальних зрушень процесу, а також виявити дисфункцiю ендотелiю при псорiазi.
Протягом останнiх рокiв стало очевидним, що ендотелiй - це метаболiчно активний моно-шар клiтин, який е джерелом велико! кшькос-п факторiв i медiаторiв, критично важливих для пiдтримки гомеостазу. Найменш вивченою функцiею ендотелiю при псорiазi е регулящя росту судин, що здшснюеться за допомогою УЕОЕ та шших ростових факторiв, синтез яких у нормальних умовах практично не вщбуваеть-ся. Головним механiзмом регуляцi! ангюгенезу е вивiльнення ангiогенних факторiв, шд дiею яких вiдбуваеться активацiя ендотелюципв i мiграцiя за меж1 базально! мембрани з форму-ванням вщгалужень основних судин [24, 39]. Основною особливютю ангюгенезу при псорiа-
зi е наявнють посилено1 пролiферацil ендотел> альних клiтин кровоносних судин шюри.
Дослiдження вмiсту УЕОЕ в сироватщ кро-вi хворих на звичайний псорiаз обох груп - до 45 рокiв (281,69 ± 23,41 пг/мл) i понад 45 ро-кiв (382,34 ± 37,65 пг/мл) показало значне його збшьшення порiвняно з таким у ошб вщ-повiдних контрольних груп (53,17 ± 4,22 та 76,73 ± 6,18 пг/мл, р < 0,01). У хворих 1а та 1б груп рiвень УЕОЕ збшьшувався у прогресуючiй стади дерматозу вщповщно в 6,5 i 5,3 разу, при тяжкому псорiатичному процесi - в 8,1 i 7,1 разу вщносно показника у практично здорових осiб (р < 0,01). У пащенпв обох груп у прогресую-чiй стади дерматозу рiвень УЕОЕ (вщповщно 346,53 ± 41,26 та 409,81 ± 42,22 пг/мл) переви-щував у 1,6-1,7 разу аналопчний у стацiонарнiй стади (220,41 ± 26,37 та 237,19 ± 24,01 пг/мл, р < 0,05), при поширеному процесi - у 2,1 разу такий при обмеженому исор1аз1 в уах пащенпв. Стутнь збшьшення вмюту УЕОЕ не залежав вщ тривалосп хвороби, однак виявився пов'язаним з частотою рецидив1в. При рецидивах дерматозу 2-3 рази на рш УЕОЕ тдвищувався в 1,5-1,7 разу порiвняно з показником у пащенпв з бiльш рiдкими рецидивами. Наявнють ССЗ сприяла збiльшенню рiвня УЕОЕ в обох групах хворих, який на 10-20 % перевищував такий у пащенпв, що не мали цих захворювань (р > 0,05).
Збшьшення вмюту основного ростового ан-гюгенного фактора в сироватщ кровi хворих на псорiаз, з одного боку, свщчить про активну пролiферацiю судин (патологiчний ангiогенез), з шшого - про ендотелiальну дисфункцiю, яка може бути визначена як неадекватне (посилене) утворення в ендотелп рiзних бюлопчно актив-них речовин.
Одним iз методiв ощнки вираженостi ен-дотелiально! дисфункцп е дослщження вмюту в кровi факторiв, що пошкоджують ендоте-лiй, рiвень яких корелюе з дисфункцiею ен-дотелiю. Встановлено односпрямованi зм> ни ГЦ, яю характеризуються достовiрним збшьшенням рiвня шрковмюш! амшокисло-ти в 1а (21,41 ± 3,80 мкмоль/л) i 1б групах (29,24 ± 3,87 мкмоль/л) порiвняно з показником у осiб 2а (6,74 ± 0,25 мкмоль/л, р < 0,01) i 2б груп (9,18 ± 0,47 мкмоль/л, р < 0,01). Вщмш-ностей рiвня ГЦ у хворих вшом до 45 i старше 45 рокiв не визначено (р = 0,0627). Нормаль-ний рiвень ГЦ встановлено майже у 10 % хворих, легкий стутнь ГЦ - у 34,4 %, помiрний стутнь - у 53,1 %, тяжкий стутнь - у 3,1 %
хворих, тсд як у контрольнш групi нормаль-ний вмiст визначено у 90 % ошб, легкий стутнь ГЦ - у 10 % осiб. У пацiентiв рiвень ГЦ збшьшувався максимально при тяжкому ступе-ш (40,22 ± 4,56 мкмоль/л) i рецидивах частiше одного разу на рш (42,50 ± 4,61 мкмоль/л).
У наш час ГЦ поряд з гiперлiпiдемiею, па-лшням, ожирiнням розглядаеться в якостi незалежного фактора ризику кардiально! патологи [9, 33]. Показано, що пошкодження ендотелда судин високими концентращями ГЦ сприяе роз-витку раннього атеросклерозу [16]. В ендотел> альних кттинах ГЦ стимулюе утворення вiль-них радикалiв i пiдвищуе концентрацiю ЛПНЩ i ЛПДНЩ, призводить до зниження продукц^ релаксуючого фактора. Активнi кисневi метабо-лiти, якi знову утворюються, також шактивують N0 i запускають «каскад» прозапальних цитокi-нових реакцш.
У хворих на псорiаз молодого i переважно середнього вiку встановлено порушення лшд-ного спектра. Визначено шдвищення вмiсту ЗХС i ХС ЛПНЩ в 1,25 разу у пащенпв старше 45 роюв (р<0,05), ТГ, iндексу атерогенностi (1А) у хворих обох вiкових груп (вщповщно в 1,6 i 1,4 разу, р<0,05; в 2,0 i 1,6 разу, р<0,01) по-рiвняно з показниками у здорових ошб. Аналiз показникiв лiпiдного спектра проведено зпдно критерйв ВООЗ (2001).
Дослщження лшщного складу кровi хворих вшом до 45 рокiв виявило:
- нормальний рiвень ЗХС у 51,6 % i ТГ - у 29,0 % хворих;
- гранично високе збшьшення ЗХС у 48,4 % i ТГ - у 45,2 % хворих;
- високий рiвень ТГ - у 25,8 % хворих.
Дислшщемда встановлено у 25,8 % хворих на псорiаз ще1 групи - в основному за рахунок збшьшення рiвня ТГ, який тдвищувався майже при вшх ктшчних проявах, особливо (у 2,4 разу) - при тяжкому ступеш (2,16 ± 0,15 ммоль/л) порiвняно з даними контрольно! групи (1,27 ± 0,05 ммоль/л, р < 0,05). 1н-декс атерогенносн у хворих (3,24 ± 0,25 ум. од.) достовiрно перевищував такий у ошб контрольно! групи (2,32 ± 0,17 ум. од.,р < 0,05), ^м зна-чень при обмеженому процесс легкому ступеш тяжкосн i рецидивах рiдше одного разу на рш.
Вивчення показниюв лiпiдного складу кро-вi хворих на псорiаз старше 45 роюв дозволило установити високий рiвень ЗХС, ХС ЛПНЩ i ТГ у 100,0 % хворих, зменшення ХС ЛПВЩ (менше 1,03 ммоль/л) - у 20,7 % хворих, тоб-
1-4 2013
то дислшщемда встановлено в ушх хворих. Визначена залежнють змш деяких параметрiв вiд клiнiчних проявiв - при тяжкому ступе-нi встановлено максимальне збшьшення ЗХС (7,83 ± 0,45 ммоль/л, р < 0,01) i зменшення ХС ЛПВЩ (0,97 ± 0,10 ммоль/л, р < 0,05). Бшьш значимо (в 1,34 i 2,24 разу) пiдвищувався вмют ХС ЛПНЩ i ТГ при поширеному процесi (4,74 ± 0,24 та 3,52 ± 0,15 ммоль/л) порiвняно з такими у здорових осiб (вiдповiдно 3,54 ± 0,19 та 1,57 ± 0,09 ммоль/л, р < 0,05). Дислшще-мiя визначена в усiх хворих на псорiаз старше 45 рокiв iз супутнiми ССЗ.
Причина асоцiацi! псорiазу з атеросклерозом залишаеться предметом науково! дискусi!. За даними кшшчних дослiджень, псорiаз сам по собi може бути фактором ризику атеросклерозу, що узгоджуеться з вщомим уявленням про участь хронiчного системного запалення в роз-витку захворювання [29, 36]. Показано, що над-лишковий викид цитокiнiв при загостренш псо-
рiазу обумовлюе змiни сшввщношення фракцiй лшопроте!шв кровi [25, 37], дисбаланс окисно-антиоксидантно! системи з наступним шдвищен-ням лшопероксидацп в тканинах та збшьшенням модифiкованих ЛПНЩ, як надають цитотоксич-ну пошкоджуючу дiю на ендотелiальнi клiтини судин i сприяють атеросклерозу [10, 15].
Установлен у хворих на псорiаз деякi клiнiко-лабораторнi особливостi:
- наявнють ССЗ у 30,5 % хворих;
- наявшсть додаткових факторiв ризику атеросклерозу - у 51,7 %;
- наявшсть ожирiння I та II ступешв - у 10,2 %;
- наявшсть абдомшального ожирiння - у 8,5 %;
- шдвищений i високий сумарний ризик коронарного захворювання - у 36,1 % хворих, -
а також зв'язок ктшчного перебйу зi збшьшенням рiвня 1Л-6 та С-РБвч, VEGF та факторiв, що пошкоджують ендотелiй (ГЦ, ГХС, ГТГ), обумовлюють необхщнють корекцп дисфункцп судинного ендотелiю.
Висновки
У статп наведено теоретичне узагальнення i нове виршення наукового завдання, що полягае у встановленш клiнiко-патогенетичного значен-ня дисфункцй судинного ендотелiю на пiдставi комплексного вивчення його стану у хворих на звичайний псорiаз.
1 У зв'язку з високою частотою звичайного псорiазу в працездатному вщ (85,6 %), супут-ньою серцево-судинною патолопею (30,5 %), на-явшстю бiльше нiж у половини хворих (51,7 %) факторiв ризику атеросклерозу, майже у трети-ни хворих - шдвищеного i високого сумарного коронарного ризику (за шкалою SCORE), а та-кож у зв'язку з недостатшм вивченням патоге-нетичних особливостей, актуальним е досл> дження стану судинного ендотелда.
2 Установлено суттевi змши рiвня первинно-го i вторинного медiаторiв системного iмунного запалення у хворих на звичайний псорiаз, яю проявляються збiльшенням у сироватцi кровi IЛ-6 та С-РБвч (вiдповiдно у 4,2 i 8,3 разу в хворих вшом до 45 роюв, у 5,4 i 13,4 разу - у хворих старше 45 роюв, р < 0,01), зменшенням сшввщ-ношення IЛ-6/C-РБвч (у 1,8 разу - у хворих до 45 роюв, у 2,5 разу - у хворих старше 45 роюв, р < 0,01) порiвняно з показниками у практично здорових ошб. Визначено пряму залежнють вмюту С-РБвч вiд ступеня тяжкостi процесу, IЛ-6
та С-РБвч - вщ наявностi ССЗ (р < 0,05).
3 У хворих на звичайний псорiаз порушення функцш судинного ендотелiю (регуляцi! росту судин) характеризуеться шдвищенням вмiсту в сироватщ кровi ростового фактора ангiогенезу -УЕОГ (у хворих до 45 роюв - у 5,3 разу, старше 45 роюв - у 4,8 разу, р < 0,01) порiвняно з по-казником у ошб контрольно! групи вiдповiдно-го вшу. Бшьш ютотне пiдвищення рiвня УЕОЕ вiдбуваеться в прогресуючу стадда, при поширеному процесi, тяжкому ступеш i рецидивах дерматозу часпше одного разу на рiк (р < 0,05).
4 У 90,6 % хворих на звичайний псорiаз визначено тдвищення рiвня загального ГЦ кровi в 3,2 разу вщносно такого у осiб контрольно! групи (р < 0,01); при цьому ГЦ легкого ступеня встановлено у 34,4 %, помiрного ступеня - у 53,1 %, тяжкого ступеня - у 3,1 % хворих. Легкий стушнь ГЦ виявлено у 10 % практично здорових ошб. Установлено залежне вщ поширеносп i тяжко-сп дерматозу збiльшення рiвня ГЦ (р < 0,05).
5 Дислшщемда встановлено у 25,8 % хворих на звичайний псорiаз вшом до 45 роюв на пiд-ст^ високого рiвня ТГ, у 100,0 % хворих старше 45 роюв - за рахунок збшьшення ЗХС, ХС ЛПНЩ i ТГ. Визначено пряму залежнють тдвищення вмюту ЗХС, ТГ вщ поширеносп i ступеня тяжкостi дерматозу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Айвазова Т. В. Особенности ангиогенеза боль-
ных экссудативной формой псориаза / Т. В. Айвазова, Н. Е. Кушлинский, Ю. Н. Перламутров // Клин. дерматол. венерол. - 2008. -№ 3. - С. 8-11.
2. Алекперов Р. Т. Статины при системной скле-
родермии / Р. Т. Алекперов, Е. Г. Любимова // Мед. совет. - 2008. - № 5-6. - С. 22-25.
3. Ахлупкина М. В. Особенности нарушений ли-
пидного спектра крови и цитокинового статуса при псориазе различной степени тяжести и патогенетическое обоснование повышения эффективности комплексной терапии заболевания: автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 14.03.03 «Патологическая физиология», спец. 14.01.20 «Кожные и венерические болезни» / М. В. Ахлупкина. - Саратов, 2012. - 21 с.
4. Беловол А. Н. Дисфункция сосудистого эндотелия у больных псориазом / А. Н. Беловол // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2010. - № 1 (36). - С. 17-21.
5. Белозоров А. П. Новая субпопуляция эффек-торных хелперных Т-лимфоцитов (TH22) и ее участие в патогенезе заболеваний кожи / А. П. Белозоров // Дерматол. венерол. - 2010. -№ 2 (48). - С. 7-10.
6. Бельтюкова А. С. Содержание и синтез цито-
кинов при псориазе : автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 14.00.36 «Аллергология и иммунология», спец. 14.00.11 «Кожные и венерические болезни». - СПб., 2009. - 19 с.
7. Беляев Г. М. Псориаз, псориатическая артро-
патия. 3-е изд. / Г. М. Беляев, П. П. Рыжко. -М.: МедПресс-информ, 2005. - 290 с.
8. Бергер А. Microsoft SQL Server 2005 Analysis
Services. OLAP и многомерный анализ данных / А. Бергер. - СПб. : БХВ, 2007. - 928 с.
9. Верткин А. Л. Проблема гипергомоцистеи-немии у кардиологических больных / А. Л. Верткин, А. В. Тополянский // Фарматека. -2007. - № 15. - С. 10-14.
10. Грашин Р. А. Системы свободнорадикаль-ного окисления и антиоксидантной защиты как индикаторы активности пролиферации кератиноцитов / Р. А. Грашин // Клин. лаб. диагностика. - 2010. - № 1. - С. 18-24.
11. Ильин Н. И. Клиническая иммунология и иммуноопосредованные воспалительные заболевания / Н. И. Ильин // Рос. аллергол. журн. - 2010. - № 2. - С. 54-57
12. Катунина О. Р. Роль врожденного и адаптивного иммунитета в патогенезе псориаза: обзор / О. Р. Катунина // Вестн. дерматол. венерол. - 2009. - № 5. - С. 43-48.
13. Кауд Д.Особенности эндотоксин- и липофлавон-зависимой лимфоидной регуля-
ции синтеза цитокинов IL-1ß, IL-4 и TNF а эндотелиальными клетками сосудов у больных псориазом, протекающим в сочетании с метаболическим синдромом / Д. Кауд // Дерматол. венерол. - 2008. - № 1. - С. 34-39.
14. Кутасевич Я. Ф. Современный взгляд на псориатическую болезнь / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Олейник // Искусство лечения - 2005. -№ 6. - С. 6-11.
15. Лемко I. С. Роль показниюв перекисного окиснення лшщв та ферменпв антиокси-дантного захисту у формуванш оксидантно-го стресу у хворих на псорiаз / I. С. Лемко, Ю. В. Андрашко, М. Л. Габор, Ш. I. Небес-ник // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2008. - № 3. - С. 5-7.
16. Мирошниченко И. И. Гомоцистеин - предиктор патологических изменений в организме / И. И. Мирошниченко, С. Н. Птицына, Н. Н. Кузнецова, Ю. М. Калмыков // Рус. мед. журн. - 2009. - Т. 17, № 4. - С. 224-228.
17. Мурашкин Н. Н. Особенности ангиогенеза и обоснование патогенетической терапии у детей, страдающих псориазом / Н. Н. Мураш-кин, Л. П. Мазитова, Л. С. Намазова // Вестн. дерматол. венерол. - 2009. - № 1. - С. 81-87.
18. Олейник I. О. Комплексне л^вання хворих на артропатичний псорiаз з урахуванням сту-пеня тяжкосп, особливостей перебпу захворювання : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : спец. 14.01.20 «Шюрш та венеричш хворо-би» / I. О. Олшник. - Харюв, 2009. - 37 с.
19. Охлопков В. А. Оценка состояния цито-кинового профиля у больных псориазом на фоне иммуномодулирующей терапии / В. А. Охлопков // Вестн. дерматол. венерол. - 2010. - № 4. - С. 33-39.
20. Пинегин Б. В. Роль клеток иммунной системы и цитокинов в развитии псориаза / Б. В. Пинегин, О. Л. Иванов, В. Б. Пинегин // Иммунология - 2012. - Т. 33, № 4. - С. 213-219.
21. Притуло О. А. Клиническая эффективность использования Липофлавона для коррекции цитокинового дисбаланса у больных псориазом / О. А. Притуло, Д. Кауд // Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол. - 2007. - № 1-4. - С. 149-151.
22. Саутин М. Е. Экспрессия матриксных ме-таллопротеиназ при псориазе и атеросклерозе / М. Е. Саутин, А. Г. Соболева, А. Д. Золотаренко [и др.] // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2013. - № 1. - С. 27-30
23. Солошенко Э. Н. Фактор некроза опухоли, интерлейкины и липидный обмен в разных стадиях течения псориаза / Э. Н. Солошенко Н. В. Жукова, Т. П. Ярмак, З. М. Шевченко // Клш. iмунологiя. Алерголопя. 1нфектолопя.
1-4 2013
- 2012. - № 1/2. - С. 62-64.
24. СпринджукМ. В. Ангиогенез / М. В. Спринджук // Морфолопя. - 2010. - Т. IV, № 3. - С. 4-13.
25. Фалько Е. А. Нарушения липидного обмена при псориатической болезни / Е. А. Фалько, Б. С. Хышиктуев // Дальневосточный мед. журнал. - 2009. - № 2. - С. 118-122
26. Школьник М. Н. Современные представления об иммунопатогенезе псориаза: перспективы применения статинов / М. Н. Школьник, Ю. А. Васюк, Ю. Н. Перламутров, Е. Л. Школьник // Клин. дерматол. венерол. -2008. - № 4. - С. 10-17.
27. AzfarR. S. Psoriasis and metabolic disease: epidemiology and pathophysiology / R. S. Azfar, J. M. Gelfand // Curr. Opin. Rheumatol. - 2008.
- Vol. 20, No 4. - Р. 416-422.
28. Davidovici B. B. Psoriasis and systemic inflammatory diseases: potential mechanistic links between skin disease and co-morbid conditions / B. B. Davidovici, N. Sattar, P. C. Jörg [et al] // J. Invest. Dermatol. - 2010. - Vol. 130, No 7. -P. 1785-1796.
29. Enerback Ch. Soluble biomarkers in psoriasis / Ch. Enerback // Eur. J. Dermatol. - 2011. - Vol. 21, No 6. - P. 844-850.
30. Ghoreschi K. Immunopathogenesis and role of T cells in psoriasis / K. Ghoreschi, C. Weigert, M. Rocken // Clin. Dermatol. - 2007. - Vol. 25, No 10. - P. 574-580.
31. Lowes M. A. Pathogenesis and therapy of psoriasis / M. A. Lowes, A. M. Bowcock, J. G. Krueger // Nature. - 2011. - Vol. 451, No 8. - P. 866-873.
32. Nielsen H. J. Elevated plasma levels of vascular
endothelial growth factor and plasminogen activator inhibitor-1 decrease during improvement of psoriasis / H. J. Nielsen, I. J. Christensen, M. N. Svendsen // Inflamm. Res. - 2004. - Vol. 53, No 10. - P. 563-567.
33. Potter K. Homocysteine and cardiovascular disease: should we treat? / K. Potter // Clin. Bio-chem. Rev. - 2008. - Vol. 29, No 6. - P. 27-30.
34. Prey S. Cardiovascular risk factors in patients with plaque psoriasis: a systematic review of epidemiological studies / S. Prey, C. Paul, V. Bronsard [et al.] // J. Eur. Acad. Dermatol. Ven-erol. - 2010. - Vol. 24, No 3. - P. 23-30.
35. Sommer D. Increased prevalence of the metabolic syndrome in patients with moderate to severe psoriasis / D. Sommer, M. Jenisch, M. Suchan // Arch. Dermatol. Res. - 2006. - Vol. 298, No 7. - P. 321-328.
36. Späh F. Inflammation in atherosclerosis and psoriasis: common pathogenic mechanism and the potential for integrated treatment approach / F. Späh // Br. J. Dermatol. - 2008. - Vol. 159, Suppl 2. - P. 10-17.
37. Sprague A. H. Inflammatory cytokines in vascular dysfunction and vascular disease / A. H. Sprague, R. A. Khalil // Biochem. Pharmacol. -2009. - Vol. 78, No 8. - P. 539-552.
38. Tablazon I. L. Risk of cardiovascular disorders in psoriasis patients / I. L. Tablazon, A. Al-Dabagh, S. R. Feldman // Am. J. Clin. Derm. -2013. - Vol. 14, No 1. - P. 1-7.
39. Teige I. Regulatory T cells control VEGF-depen-dent skin inflammation / Teige I. // J. Invest. Dermatol. - 2009. - Vol. 129, No 11. - P. 1437-1445.
ДИСФУНКЦИЯ СОСУДИСТОГО ЭНДОТЕЛИЯ У БОЛЬНЫХ ОБЫЧНЫМ ПСОРИАЗОМ Сариан Е. И.
Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины
Представлены результаты комплексного исследования состояния сосудистого эндотелия, установлена роль его нарушений в патогенезе и клиническом течении болезни у 118 больных обычным псориазом. Эндотелиальная дисфункция выявлена на основании повышенного уровня в крови иммуновоспалительных биомаркеров - интерлейкина-6 и С-реактивного белка, сосудистого эндотелиального фактора роста и медиаторов повреждения эндотелия (гипергомоци-стеинемии, дислипидемии). Показана зависимость клинических проявлений псориаза от степени изменений лабораторных показателей у больных.
Ключевые слова: псориаз, сосудистый эндотели-альный фактора роста, дисфункция
ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH PSORIASIS Sarian O. I.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Ministry of Health Care of Ukraine
The findings of complex investigation of the vascular endothelium establishing the role of its failures in the pathogenesis and clinical course of the decease in 118 patients with psoriasis are presented. The endothelial dysfunction has installed based on increasing the level of immunoinflammatory biomarkers - interleukin-6, C-reactive protein, vascular endothelial growth factor, mediators of endothelial damage (hyperhomocysteinemia, dyslipidemia). The dependence of the clinical manifestations of psoriasis on the extent of the patients' laboratory parameters changes has been demonstrated. Keywords: psoriasis, vascular endothelial growth factor, dysfunction
Сариан Елена Игоревна - аспирант кафедры дерматовенерологии Харьковской медицинской
академии последипломного образования МЗ Украины.
1-4 2013 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
