CC BY
19
УДК: 616.517-06:616.12/13-037]-092
Сучасний погляд на патогенез серцево-судинноУ патолопУ в хворих на ncopiara4Hy хворобу
Галникша С.О., Козлова М.В.
Тернотльський державний медичний утверситет ¡м. 1. Я. Горбачевського
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ПАТОГЕНЕЗ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ ПАТОЛОГИИ У БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ Галныкина С.А.. Козлова М.В.
Проведен анализ современных данных, касающихся факторов риска возникновения сердечно-сосудистой патологии у больных псориазом. Изложена информация о корреляционной связи патогенеза заболеваний сердечно-сосудистой системы и псориатической болезни.
THE PRESENT-DAY VIEW OF CARDIOVASCULAR PATHOLOGY PATHOGENESIS IN PSORIATIC PATIENTS Halnykina S.O., Kozlova M.V.
The current data on the risk factors of cardiovascular pathology affecting psoriatis patients have been analyzed. The information of correlation dependence of the cardiovascular system disorders pathogenesis and psoriatic disease has been provided.
Актуальшсть теми обумовлюе необхщшсть розробки ефективних скриншгових про-грам обстеження хворих на середню та важку форми псорiазу з подальшою корекщею виявле-них порушень з цшлю профшактики розвитку важко! серцево-судинно! патологи.
Протягом останшх десятилт бшьшють до-слщжень, присвячених вивченню етюлоги та патогенезу псорiазу, доводять думку про те, що розвиток патолопчних процесiв при псорiазi не обмежуеться ураженням лише шюрного покри-ву, а призводить до порушення функцш рiзних органiв i систем оргашзму, у тому числi серце-во-судинно! системи [1-4.].
До загальноприйнятих традицшних факторiв ризику виникнення серцево-судинних захворю-вань належать:
- куршня;
- несприятливий профiль лiпiду;
- ожиршня, низька фiзична активнiсть;
- тдвищений кров'яний тиск;
- шсулшорезистетшсть i цукровий дiабет.
Також необхщно визначити додатковi нетра-
дицiйнi фактори ризику серцево-судинних за-хворювань, характерш для хворих на псорiаз:
- хрошчне запалення;
- змiнений метаболiзм гомо цисте!ну;
- гiпергомоцисте!немiя.
Куршня. У процес дослiдження лiкарi вста-новили, що пiд час куршня лише одше! цигарки:
- збшьшуеться кiлькiсть серцевих скорочень, тдвищуеться кров'яний тиск;
- збшьшуеться потреба серцевого м'яза в кисш;
- попршуються показники електрокардюгра-ми (порушення ритму);
- зменшуеться витривалють до фiзичних на-вантажень.
Щд час курiння вiдбуваеться суха перегонка тютюну з утворенням шкотину, ирковод-ню, оцтово!, мурашино!, синильно! i масляно! кислот, пiридину, етилену, iзопрену, бензатре-ну, чадного i вуглекислого газу, рiзноманiтних смол, радюактивного полонiю, нiкелю та понад 300 рiзноманiтних речовин [15]. Нiкотин звужуе судини i призводить до порушення живлення су-динно! стiнки, що спричиняе накопичення в нiй холестерину, зумовлюючи розвиток атеросклерозу та втрату еластичност судин. Чадний газ тютюнового диму, зв'язуючись у кровi з гемо-глобiном, утворюе стiйку, що не розщеплюеться, сполуку - карбоксигемоглобш, який прискорюе розвиток атеросклерозу в 21 раз. При куршш зменшуеться час згортання кров^ зростае здат-нiсть тромбоцитiв до склеювання i, вiдповiдно, зростае ризик тромбоутворення. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (12)' 2009
Несприятливий профшь лшщу. Неод-нозначними та щкавими е численнi дослщжен-ня, що вказують на важливу роль у розвитку псорiатичного процесу та кардюпатологш дисбалансу бiохiмiчних показниюв перифершно! кровi, зокрема, рiвня лшщв.
Лiпiди в плазмi кровi складаються, переваж-но, iз жирних кислот, холестерину, триглще-ридiв i фосфолшщв. Основну частину лiпiдiв складають триглщериди, якi е важливим енер-гетичним субстратом, i холестерин - основний компонент кттинних мембран та внутршнь-оклiтинних органел.
За сучасними даними науковщв, при дослщ-женнi лшщного профiлю у хворих на псорiатич-ну хворобу спостерiгали достовiрне зниження (р < 0,05) рiвня лшопроте1дов високо! густини та достовiрне збшьшення (р < 0,05) рiвнiв л> попротеадв низько! густини, загального холестерину, триглщерцщв. (Табл. 1). У результат дослiджень встановлено достовiрне зниження рiвня лшопротеадв високо! густини, як маркера ризику розвитку коронарних захворювань [9].
Таблиця 1 - Бюимчт показники перифершно! кров1 у хворих на псор1атичну хворобу (М ± 2т)
Показники кров1 Пащенти, що хворшть на псор1аз (п = 160) 6,97 ± 0,8* Група контролю (практично здоров! особи) (п = 25) 3,63 ± 0,5
Загальний холестерин
а-лшопроте!ни 0,92 ± 0,07* 1,65 ± 0,08
Р-лшопроте!ни 4,7 ± 0,6* 1,69 ± 0,7
Триглщериди 2,31 ± 0,2* 1,45 ± 0,25
ПРИМ1ТКА: * - статистично достов1рна р1зниця по-казнишв практично здорових ос1б групи контролю з показниками хворих (р< 0,05).
Ожиршня i низька фiзична актившсть.
Надлишкова маса тiла збiльшуе навантаження на серце; вiдбуваеться порушення газообмiну в легенях; збiльшуеться навантаження на дихаль-ну мускулатуру, на м'язи, що забезпечують збе-реження положення тша; прискорюеться частота серцевих скорочень у споко!, зростае потреба серця в кисш та поживних речовинах.
Псорiаз доволi часто асощюегься з надлиш-ковою вагою. Уперше псорiаз пов'язали з ожи-ршням у кiлькох важливих дослiдженнях [6].
За статистичними даними, отриманими у США протягом двох роюв, враховуючи показники iндексу маси тша (1МТ) у хворих, що страждають на псорiаз, у середньому маса тша становить бшьше нiж 90 кг [7, 8].
1-2 (12)' 2009
Вщповщно до цих даних про патогенез псорiазу, активуеться системна запальна вщ-повiдь, яка реагуе шдвищенням у кровi маркерiв запалення, наприклад, таких, як С-реактивний бшок та фiбриноген.
За новiтнiми даними кардюлопв, пщвищен-ня рiвня маркерiв запалення (фiбриногену) ха-рактеризують, як самостшний фактор ризику серцево-судинних захворювань [9-15].
Вщомо, що достатня фiзична активнiсть до-сить ефективна у попередженш атеросклерозу i пов'язаних з ним шфарктом мiокарду та ш-сультом. У людей, що дотримуються активного способу життя та систематично мають фiзичнi навантаження:
- суттево знижуеться ризик тромбоутворен-
ня;
- розкриваються додатковi дрiбнi кровоноснi судини (колатералi), якi покращують живлення серцевого м'яза, головного мозку, м'язово! тка-нини та iнших органiв;
- посилюеться актившсть фермента печш-ки, при цьому нейтралiзуючи токсичнi речови-ни, якi потрапляють до оргашзму.
Вiдмiтимо, що при гшодинами не вщбуваеть-ся повного розщеплення жирiв, у тому числi холестерину [16].
Пщвищений кров'яний тиск. Як вщомо, есенщальна артерiальна гiпертензiя (гшертошч-на хвороба) асоцiюегься зi складною картиною структурних змiн серцево-судинно! системи, що виражаеться у:
- розвитку гшертрофи лiвого шлуночка та змiнах (ремоделюваннi) його форми;
- потовщенш стiнок великих м'язових ар-терiй;
- ремоделюваннi дрiбних м'язових артерiй (що призводить до збшьшення сшввщношення «стшка - просвгт»);
- зниженнi кiлькостi та подовженш дрiбних артерiй та артерiол.
Одш з них пов'язанi з початковими стадiями розвитку артерiальноl гшертензп, iншi е адапта-цiйною реакцiею на змши гемодинамiки. Клш-цистам давно вщомо, що в ошб, яю тривалий час страждають на артерiальну гiпертензiю, часп-ше (порiвняно з особами, що мають нормальш показники артерiального тиску) розвиваються iнфаркт мюкарду, мозковий iнсульт. Таку зако-номiрнiсть пiдтверджуе схема «серцево-судин-ного континууму» (Dzau, Вraunwald, 1991), що е ланцюжком пов'язаних мiж собою реакцш, починаючи вiд факторiв ризику (включаючи i
тдвищення артерiального тиску) i закiнчуючи хронiчною серцевою недостатнiстю. Цей лан-цюг може бути розiрваний на будь-якому етапi розвитком шфаркту мiокарду, мозкового шсуль-ту, раптовою смертю (коронарною або арит-мiчною). Значним фактором, що призводить до поступового розвитку в ланцюгу серцево-судинного континууму, е перш за все широкий спектр порушень нейро-гуморально! регуляци; тобто, це порушення балансу факторiв:
а) пресорна ланка:
- катехоламши;
- ангiотензин II;
- альдостерон;
- вазопресин;
- система ендотелшв;
- фактор росту;
- арпнш-вазопресин;
- система цитоюшв;
- шпбгтор активатора плазмiногену;
б) депресорна ланка:
- система натрш-уретичних пептидiв;
- простациклiн;
- брадикшш;
- тканинний активатор плазмiногену;
- монооксид азоту;
-адреномедулш, -
як на плазмовому (циркулюючому) рiвнi, так i на тканинному [17].
При цьому ефекти циркулюючих систем ма-ють пристосувальний i короткочасний характер, тому тканинт системи спричиняють несприят-ливi наслiдки. Данi дослщжень MRFIT проде-монстрували чiтку залежтсть ризику iшемiчно! хвороби серця (1ХС) вiд рiвня артерiального тиску i дали можливiсть кiлькiсно оцiнити вклад у стутнь даного ризику систолiчного (САТ) i дiастолiчного тиску (ДАТ).
Проспективне спостереження за смертнiстю здшснювалось:
- протягом 19 рокiв - у 7815 чоловшв вiком 40-59 роюв;
- протягом 14 роюв - у 3074 жiнок вшом 30-69 рокiв.
При аналiзi вщносного ризику смертностi вiд 1ХС, залежно вщ форми АГ, виявилось, що вщносний ризик смертностi складае:
- в ошб з iзольованою дiастолiчною АГ -1,2;
- при систолiчнiй АГ (1САГ) - 1,8;
- при систоло-дiастолiчнiй АГ - 2,4, -
порiвняно з особами, яю не мають шдвище-
ного артерiального тиску.
У той же час маса мюкарду лiвого шлуноч-ка (ММЛШ) слабо корелюе з разовими змшами
АТ. Зв'язок виявився бшьш тiсним при прове-дент добового монiторингу АТ. Середня величина добового АТ тюно корелюе с ММЛШ, а тчне зниження АТ виявляе зворотну кореляцiю з ММЛШ [46].
Також вщомо, що збшьшення ваги та тдви-щений iндекс маси тiла iстотно впливають на пiдвищення кров'яного тиску, що спостерта-ють у хворих на псорiаз.
Iнсулiнорезистентнiсть i цукровий дiабет. Доведено, що в основi метаболiчного синдрому лежить iнсулiнорезистентнiсть (зниження дп iнсулiну, спрямоване на стимуляцiю утитзацп глюкози тканинами при нормальнiй концент-рацiï iнсулiну) з подальшим компенсаторним збшьшенням вмiсту iнсулiну в кровi (гшерш-сулiнемiя), що зумовлюе тдвищення АТ за ра-хунок:
- активноï симпатичноï нервовоï системи;
- гшерволеми;
- посилення пролiферацiï гладеньких м'язових клiтин судин (звужуючи 1'х просвiт);
- посилення чутливостi судин до дп вазо-констрикторiв;
- дисфункци ендотелiю.
Системна запальна вщповщь при таких па-тологiчних станах, iмовiрно, видозмiнюе пе-ребiг псорiазу з можливим розвитком серцево-судинних захворювань [18].
XpoHi4He запалення. ФНП-а - основний медiaтор взаемодiï лейкоци^в i кератиноцитiв у вогнищi запалення при псорiaзi. Специфiч-на для псорiaзу мiкроРНК-146a пригнiчуе екс-пресда двох регуляторiв сигнального шляху ФНП-а - IRAKI та TRAF6. Також у кератино-цитах при псорiaзi пiдвищений вмiст мiкроРНК-203, яка пригшчуе бiлок SOCS3; цей бiлок бере участь у запальнш вiдповiдi, пролiферaцiï i диференцiaцiï керaтиноцитiв. У вщповщь на 1Л-6, який присутнiй в дшянщ уражено1' шкiри, активуеться транскрипцшний фактор STAT3, що призводить до утворення псорiaтичноï бляшки. SOCS3 е мшенню для мiкроРНК-203, працюючи як шпб™р актива-цй' бiлкa STAT3. Таким чином, супресiя SOCS3 мшроРНК-203 призводить до стiйкоï aктивaцiï STAT3. У результап цього вiдбувaеться шфшь-трaцiя лейкоцитами i розвиток псорiaтичноï бляшки [19, 20].
На сьогодш вiдомо результати численних дослiджень, грунтуючись на яких можна ствер-джувати, що хрошчне субклiнiчне запалення судинного ендотелда вiдiгрaе суттеву роль у
розвитку атерослерозу - це основна причина таких захворювань, як iшемiчна хвороба серця, шфаркт мюкарду [21].
Ураження ендотелiального шару може бути незначним i слабким, у результатi чого пору-шуеться тiльки проникнiсть ендотелiю без явних морфолопчних змiн [22]. У процес розвитку атеросклерозу в артерiальнiй стiнцi можуть спостерiгатись рiзнi стадн хронiчного запального процесу [23, 24]. У випадку вираже-но! запально! реакцн, особливо на фонi довго-тривалого хронiчного ураження судинно! стш-ки, - розвиток ускладнених атеросклеротичних бляшок.
Ендотелiальна дисфункцiя, зумовлена тими чи шшими ураженнями, призводить до розвитку компенсаторних реакцш, якi порушують гомеостатичнi властивостi ендотелiю. Саме з ще! причини в результатi ураження збшьшу-ються адгезiйнi властивостi ендотелда вiдносно до лейкоцитiв i тромбоципв; при цьому сутте-во зростае проникшсть ендотелiю. Вражаюч1 фактори посилюють прокоагулянтнi власти-востi ендотелiю i сприяють появi вазоактивих молекул, цитоюшв, факторiв росту [24]. Якщо в результат розвиваеться запальна реакщя. наслщок ураження не зникае або не нейтраль зуеться, запалення набувае хрошчного характеру. Запальна реакцiя стимулюе мпращю i про-лiферацiю стшок гладеньких м'язiв, сприяючи прогресуванню атероклерозу [25, 26]. Згодом спостерпають потовщення судинно! стшки. компенсаторно розвиваеться дилатащя; просвiг судини при цьому залишаеться незмiнним [27]. Такий феномен отримав назву ремоделювання [28, 29].
Запальна вщповщь опосередковуеться моноцитами - макрофагами i специфiчними субтипами Т^мфоципв [30, 31]. Запальнi клгшни гранулоцитарного ряду рiдко виявляються в мю-цях атеросклеротичних уражень [27]. Хрошчне запалення призводить до зростання кiлькостi макрофагiв i лiмфоцитiв, яю переносяться з кровотоку i накопичуються в мiсцях ураження. Активащя цих клiтин веде до вившьнення або гiдролiтичних ензимiв, цитокiнiв, хемокшв i факторiв росту [32, 33], котрi призводять до подальшого поглиблення ураження i врештi-решт - до фокального (вогнищевого) некрозу [34, 35].
Процеси накопичення мононуклеарних кль тин, мiграцi! та пролiферацi! клiтин гладеньких м'язiв, утворення фiброзно! тканини призводять
до подальшого розширення i реструктуризацil уражень таким чином, що вони вкриваються сполучнотканинним козирком, що лежить на ядр^ яке складаеться з лшщв i некротично! тканини [25, 30]. У результап цього, артерi! не в змозi компенсувати виникаючi порушення, бляшки починають частково перекривати про-св^ судини, що спричиняе порушення кровообь гу, iшемiчну хворобу серця, шфаркт мюкарду.
Змшений метаболiзм гомоцистеТну. Гомо-цисте!н — це сiрковмiсна амшокислота, що е продуктом метаболiчного перетворення метюш-ну, однiею з восьми незамшних амiнокислот.
Перетворення метiонiну - едине джерело го-моцисте!ну в органiзмi людини у фiзiологiчних умовах, оскшьки гомоцисте!н не е структурним елементом бiлкiв, а тому потрапляе в оргашзм з !жею. Кофакторами ферменпв, що беруть участь у цих процесах, е вiтамiни, головним чином:
- шридоксин (вiтамiн В6);
- цiанкоболамiн (вiтамiн В12);
- фолiева кислота.
У плазмi кровi здорово! людини гомоцисте!н присутнiй завжди. У дiтей концентрацiя гомо-цисте!ну приблизно однакова i становить близь-ко 5 мкмоль/л. Протягом життя концентрацiя го-моцисте!ну поступово зростае, у дорослих - до 10-12 мкмоль/л; щкавим е те, що у чоловтв рiвень гомоцисте!ну вищий, нiж у жшок. Унас-лiдок численних дослщжень, доводячих зв'язок мiж пiдвищеним рiвнем гомоцисте!ну i розвит-ком деяких захворювань, концентращя в межах 10 мкмоль/л для дорослих була визнана ВОЗ межовою [36, 37].
За функцюнально! недостатносп внутрш-ньоклiтинних механiзмiв утилiзацi! гомоцисте!-ну, дана амшокислота потрапляе в кровообщ враховуючи низьке фшьтрування навiть здоро-вими нирками, дослiдники стверджують, що концентрацiя гомоцисте!ну в кровi зростае. Го-моцисте!н мае виражену токсичну дiю на кль тину: окислюеться в плазмi кровi, у результат! чого утворюеться велика к!льк!сть кисневмiс-них радикалiв; при цьому виникае ураження кттин ендотелiю, призводячи до порушення !хшх численних функц!й [38, 39]:
1-2 (12)' 2009
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
- знижуеться еластичнють внутршньосу-динноï стшки;
- пригнiчуеться синтез релаксуючого фактора, розширюючи кровоноснi судини;
- виникае окислення лiпопротеïнiв низькоï щшьносп;
- посилюеться aгрегaцiя тромбоцитiв;
- знижуеться синтез простациклшу;
- посилюеться синтез 1Л-6, який стимулюе пролiферaцiю клiтин гладеньких м'язiв судин-ноï стiнки, що призводить до розвитку тромбо-вaскулярноï пaтологiï.
Змiнений метaболiзм гомоцисте1ну та тдви-щення його рiвня aсоцiюеться з розвитком важ-кого атеросклерозу [40]. Тaкi даш базуються на результатах aутопсiï пащенпв з гомозиготним дефектом по ензимах, необидних для мета-болiзму гомоцистешу, таких як цистатюн-бета-синтетаза або метилентетрагщрофолат редукта-за [40, 41]. У хворих з таким дефектом вираже-ний атеросклероз розвиваеться ще в дитинсга, i у багатьох з них розвиваеться шфаркт мюкарду (у вщ близько 20 роюв) [41, 42]. Гомоцистеш мае токсичний вплив [43], сприяючи тромбозу
[44], збшьшуючи утворення колагену i знижую-чи бiологiчну aктивнiсть оксиду азоту.
Концентращя гомоцисте1ну в плaзмi дещо тдвищена у багатьох хворих без будь-яких фер-ментних порушень у метaболiзмi гомоцисте1ну
[45]; у таких хворих тдвищений ризик розвитку атеросклерозу коронарних, периферiйних i мозкових aртерiй [45].
Гшергомоцистешемiя. У ходi дослiдження, проведеного у 2003 р. голландськими вченими (A. de Bree et al), було обстежено 36 тис. дорос-лих людей у вщ вщ 20 до 59 роюв. Додатково було проaнaлiзовaно iсторiï хвороби пaцiентiв, померлих протягом остaннiх 10 роюв вiд серце-во-судинних захворювань. Пiд час обробки да-них враховували результати визначення концен-трацп в плaзмi кровi загального гомоцисте1ну, а також фолiевоï кислоти, тридоксальфосфату i вiтaмину В12. У чоловтв з високою концент-рaцiею гомоцисте1ну в плaзмi кровi ризик розвитку коронарних захворювань шдвищився в 1,14 разу в порiвняннi з тими, що мали низьку або нормальну концентрaцiю. У жшок анало-гiчний показник зростав удвiчi. На вщмшу вiд чоловiкiв, жiнки з високим рiвнем фолaтiв у кровi були бiльш зaхищенi вiд розвитку захворювань серця. Концентрaцiя в плaзмi вiтaмiнiв В6 i В12 не впливала на ризик розвитку серце-во-судинних захворювань aнi в чоловтв, ш в
жiнок. Ученими не було виявлено вaгомi дока-зи зв'язку мiж високим рiвнем гомоцисте1ну i смертнiстю вiд серцево-судинних захворювань. Результати пращ опублшоваш в лютневому но-мерi видавництва Atherosclerosis (2003).
До причин гшергомоцистешемп належать:
а) генетичш дефекти, що призводять до не-повноцiнностi ферментiв, вщповщальних за ме-тaболiзм дaноï амшокислоти;
б) недостaтнiсть надходження вiтaмiнiв - ко-фaкторiв ферментiв, необхiдних для метaболiз-му гомо цисте1ну, з 1жею або в результaтi пору-шення всмоктування в кишечнику; це пояснюе високу частоту судинних ускладнень за наяв-носп хронiчних захворювань ШКТ, а також те, що при В12-дефщитнш анеми частою причиною смертi е не aнемiя, а iнсульти та шфаркти;
в) низка захворювань:
- захворювання щитоподiбноï залози - ri-
пофункцiя;
- В12-дефiцитнa aнемiя;
- цукровий дiaбет;
- псорiaз;
- лейкози, -
а також гiподинaмiя;
г) деяю фaрмaцевтичнi препарати, мехашзм дiï котрих пов'язаний з впливом на функщю нирок, всмоктування вгамшв, на рiвень гор-монiв:
- метотрексат;
- протисудомш препарати;
- метформiн;
- еуфшн, -
а також куршня, aлкоголiзм i нaдмiрне вжи-вання кави;
д) демогрaфiчнi фактори: вiк i стать (у чо-ловiкiв гiпергомоцистеïнемiя дещо вища, шж у жiнок).
Висновки
1. Ретельне вивчення мехaнiзмiв розвитку серцево-судинноï пaтологiï в контекстi псорia-тичноï хвороби сприятиме не лише поглиблен-ню нашого розумiння патогенезу цих захворювань, але й надасть можливють попередити ви-никнення фaкторiв ризику.
2. 1снуе нагальна потреба розробки ефектив-них скриншгових програм обстеження хворих на середнш i важкий ступенi псорiaзу з подаль-шою корекцiею виявлених порушень, з метою попередження розвитку вaжкоï серцево-судин-ноï пaтологiï.
3. Обстеження таких пащеш!в та призначен-ня 1м лiкувaння е можливе лише за умови тiсноï спiвпрaцi з лшарями-кардюлогами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мордовцев В.Н., Сергеев А.С., Алиева П.М., Кошечкин В.А. Ассоциация псориаза с ги-перлипопротеинемией, мозговым инсультом, ишемической болезнью сердца, инфарктом миокарда и сахарным диабетом // Вестн. дерматологии. - 1982. - № 9.- С. 4-8.
2. Никитин А. Ф., Лигостев Б. И., Сергиевская И. В. К вопросу о патогенезе псориаза. // Вест. дерматол. -1990. -№ 5. - С. 38-40.
3. Новотный Ф. III Международный симпозиум по псориазу: Тезисы докладов. - М., 1987.
- С. 22-23.
4. Горбунцов В.В. Особенности эпидемиологии и клинических проявлений псориаза у больных с сопутствующей артериальной гипер-тензией // Вестн. дерматол. - 1998. - № 2 -С. 51-53.
5. Гринюк С. М. Етюпатогенез псорiазу // Дерматовенерология. Косметология. - 2008. № 1-2 (11). - С. 111-116.
6. Naldi L., Chatenoud L., Linder D., Belloni F. A., Peserico A., Virgili A. R. et al. Cigarette smoking, body mass index, and stressful life events as risk factors for psoriasis: Results from an Italian case-control study // J. Invest. Dermatol. - 2005. - Vol. 125. - P. 61-67.
7. Krueger G.G., Papp K.A., Stough D.B., Loven K.H., Gulliver W.P., Ellis C.N. A randomized, double-blind, placebo-controlled phase III study evaluating efficacy and tolerability of 2 courses of alefacept in patients with chronic plaque psoriasis // J. Am. Acad. Dermatol. - 2002. -Vol. 47. - P. 821-833.
8. Mease P.J., Goffe B.S., Metz J., Van der StoepA., Finck B., Burge D.J. Etanercept in the treatment of psoriatic arthritis and psoriasis: A randomized trial // Lancet. - 2000. - Vol. 356. - P.385-390.
9. Meade T. W. et al. Haemostatic function and ischaemic heart disease: principal results of the Northwick Park heart study // Lancet. - 1986.
- ii. - P. 533-537.
10.Ernst E. Fibrinogen - an independent cardiovascular risk factor // J. Ing. Mod. - 1990. - Vol. 227. - P. 365-372.
W.Kanne, W. B., Wolf P. A., Castelli W. P., D'Agostino R. B. Fibrinogen and risk of cardiovascular disease. The Framingham Study // JAMA. - 1987. - Vol. 258. - P. 1183-1186.
12.Lee A. J., Smith W. C. S., Lowe G. D., Tunstall O., Pedoe H. Plasma fibrinogen and coronary risk factors: The Scottish Heart Study // J. Clin. Epidemiol. - 1990. - Vol. 43. - P. 913-919.
1-2 (12)' 2009 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
13. Cook N. S., Ubben D. Fibrinogen as a major risk factor in cardiovascular disease // TIPS. - 1990.
- II. - p. 444-451.
14. Wiman B., Hamsten A. Correlations between fibrinolytic function and acute myocardial infarction // Arteriosclerosis. - 1990. - Vol. 10.
- P. 1-7.
15.Ernst E. Fibrinogen: the plot thickens // J. Clin. Epidemiol. - 1992. - Vol. 43. - P. 561-562.
16. Ridker P.M., Cushman M., Stampfer M.J., Tracy R.P., Hennekens C.H. Inflammation, aspirin, and the risk of cardiovascular disease in apparently healthy men // N. Engl. J. Med. - 1997. -Vol. 336. - P. 973-979.
17.Чукаева И. И., Корочкин И. М., Прохорова Т. Ф. и др. Антиишемический и противовоспалительный эффекты ингибиторов ангио-тензинпревращающего фермента и их роль в ремоделировании сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда // Кардиология.
- 2000. - № 11. - С. 17-23.
18.Кауд Дия. Метаболический синдром у больных псориатической болезнью // Матерiали науково-практично! конференци «Захворю-вання шюри та И похщних. Проблеми старш-ня шюри». - К., 2009. - С. 22
19.Амбросова Т.Н., Ковалева О.Н., Ащеулова Т.В. Взаимосвязь активности ФНО-а с развитием инсулинорезистентности у больных с артериальной гипертензией, ассоциированной с ожирением // Дiабет i серце. - 2009. -№ 1 (127). - С. 120-123.
20.Glavac E., Bostjancic D. Importance of microRNAs in skin morphogenesis and diseases // Acta Dermatoven. - 2008. - ii. - P. 95-102.
21.Карпов Ю. А., Сорокинюк Е. В. Первичная профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: новые ориентиры // Русский медицинский журнал. - 2007. - № 1. - С. 67-69.
22.Ross R. The pathogenesis of atherosclerosis: a perspective for the 1990s // Nature. - 1993.
- Vol. 362. - P. 801-809.
23.Ross R. Atherosclerosis: a defense mechanism gone away // Am. J. Pathol. - 1993. - Vol. 143.
- P. 987-1002
24.Libby P., Ross R. Cytokines and growth regulatory molecules // Atherosclerosis and coronary artery disease: Eds.: V. Fuster, R. Ross, E.J. Topol. - Vol. 1. - Philadelphia: LippincottRaven, 1996. - P. 585-594.
25.Ross R., Glomset J.A. Atherosclerosis and the arterial smooth muscle cell: proliferation of smooth muscle is a key event in the genesis of
the lesions of atherosclerosis // Science. - 1973.
- Vol. 180. - P. 1332-1339.
26.Napoli C., D'Armiento F.P. et al. Fatty streak formation occurs in human fetal aortas and is greatly enhanced by maternal hyper cholesterolemia: intimai accumulation of low density lipoprotein and ins oxidation precede monocyte recruitment into early atherosclerotic lesions // J. Clin. Invest. - 1997. - Vol. 100. -P. 2680-2690.
27.Glagov S., Weisenberg E., Zarins C.K., Stankunavicius R., Koletis G.J. Compensatory enlargement of human atherosclerotic coronary arteries // N. Engl J. Med. - 1987. - Vol. 316.
- P. 1371-1375.
28.Ross R. Atherosclerosis - a problem the biology of arterial wall cells and their interactions with blood components // Arteriosclerosis. - 1981.
- Vol. 1. - P. 293-311.
29.Stary H.C. The histological classification of atherosclerotic lesions in human coronary arteries / Atherosclerosis and coronary artery disease: Eds.: V. Fuster, R. Ross, E.J. Topol. -Vol. 1. - Philadelphia: Lippincott-Raven, 1996.
- P. 463-474.
30.Jonasson I., Holm J., Skalli O., Bondjers G., Hansson G.K. Regional accumulations of T cells, macrophages, and smooth muscle cells in the human atherosclerotic plaque // Arteriosclerosis. - 1986. - Vol. 6. - P. 131-138.
31. Vander WaiA.C., DasP.K, BentzvandeBergD., Van der Loos C.M., Becker A.E. Atherosclerotic lesions in humans: in situ immunophenoty Pic analysis suggesting an immune mediated response // Lab. Invest. - 1989. - Vol. 61. -P. 166-170.
32.Libby P., Ross R. Cytokines and growth regulatory molecules // Atherosclerosis and coronary artery disease: Eds.: V. Fuster, R. Ross, E.J. Topol. - Vol. 1. - Philadelphia: LippincottRaven, 1996. - P. 585-594.
33.Raines E.W., RosenfeldM.E., Ross R. The role of macrophages // Atherosclerosis and coronary artery disease; Eds.: V. Fuster, R. Ross, E.J. Topol. - Vol. 1. - Philadelphia: LippincottRaven, 1996. - P. 539-555.
34.Ide M. The pathogenesis of atherosclerosis // N. Engl. J. Med. - 1976. - Vol. 295. - P. 369377,420-425.
35.Falk E., Shah P.K., Fuster V. Pathogenesis of plaque disruption // Atherosclerosis and coronary artery disease; Eds.: V. Fuster, R. Ross, E.J. Topol. - Vol. 2. - Philadelphia: LippincottRaven, 1996. - P. 492-510.
36. Warren C. Emergent cardiovascular risk factor: Homocysteine // Prog. Cardiovasc. Nurs. -2002. - Vol. 17. - P. 35-41.
37. Welch G., Loscalo J.Homocysteine and atherosclerosis // New Engl. J. Med. - 1998.
- Vol. 338 (15). - P. 1042-1050.
38.Mayer E., Jacobsen D., Robinson K. Homocysteine and coronary atherosclerosis // J. Am. Coll. Cardiol. - 1996. - Vol. 27. -P. 517-527.
39.Booth G., Wang E. Preventive health care, 2000 update: screening and management of hyperhomocysteinemia for the prevention of coronary artery disease events // CMAJ. - 2000.
- Vol. 163 (1). - P. 21-29.
40. McCully K. Vascular pathology of homocysteinemia: implications for the pathogenesis of atherosclerosis // Am. J. Pathol.
- 1969. - Vol. 56. - P. 111-128.
41.Malinow M.R. Plasma homocyst(e)ine and arterial occlusive diseases: a mini-review // Clin. Chem. - 1995. - Vol. 41. - P. 173-176.
42.Nygard O., Nordrehaug J.E.; Refsum H., Ueland P.M., Farstad M., Vollser S.E. Plasma homocysteine levels and mortality in patients with coronary artery disease // N. Engl. J. Med.
- 1997. - Vol. 337. - P. 230-236.
43.Harker L.A., Ross R., Slichter S.J., Scott C.R. Homocystine-induced arteriosclerosis: the role of endothelial cell injury and response in its genesis // J. Clin. Invest. - 1976. - Vol. 58. -P. 731-741.
44.Hajjar K.A. Homocystine-induced modulation of tissue plasminogen activator binding to its endothelial cell membrane receptor // J. Clin. Invest. - 1993. - Vol. 91. - P. 2873-2879.
45. VerhoefP., Stampfer M.J. Prospective studies of homocystine and cardiovascular disease // Nutr. Rev. - 1995. - Vol. 53. - P. 283-288.
46.Cooper M.S., Simmons B.E., Castaner A. et al. Left ventricular hypertrophy is associated with worse survival independent of ventricular function and number of coronary arteries severely // Am. J. Card. - 1990. - Vol. 65 (7).
- P. 441-445.
