CC BY
30
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ КАРИЕСА КАК ОСЛОЖНЕНИЯ НАРУШЕНИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ
Любарец С. Ф.
Резюме. Изучена распространенность нарушений формирования зубов и их осложнений у 2024 детей - жителей пяти регионов Украины с разным состоянием общего здоровья. На основании показателей стоматологического статуса и минерального обмена у вышеуказанных категорий детей разработана математическая модель прогнозирования возникновения кариеса зубов как осложнения нарушений формирования зубов, которая имеет высокую чувствительность и специфичность и может быть рекомендована для внедрения в лечебных учреждениях Украины.
Ключевые слова: дети, нарушения формирования зубов, кариес, математическая модель.
PREDICTING OF THE DEVELOPMENT OF CARIES AS THE COMPLICATIONS OF THE DISTURBANCES OF TEETH FORMATION IN CHILDREN
Liubarets S. F.
Abstract. The analysis of the prevalence of teeth formation disorders (TFZ), including molar- incisor hypomineralization of enamel (MIH), and their complications in 2024 children - residents of five regions of Ukraine with different general health conditions was conducted. The highest prevalence of TFZ was established in children with the 3- rd pediatric health group - residents of the Northern region (36,30%), at the same level - in the surveyed of the Western, Eastern and Southern regions (26,77, 21,52 and 22,22%, respectively), the lowest - among residents of the Central region of Ukraine (19,76%).
The evaluation of dental status and mineral metabolism indices in the above-mentioned contingents of children allowed us to propose a mathematical method based on discriminant analysis to predict the occurrence of caries as a complication of TFZ in children. To create a discriminant model, the indicators were selected as follows: 1) the choice of variables based on the expert opinion; 2) the calculation of the reliability of the use of variables in the above mentioned analysis; 3) the exclusion of false variables; 4) the use of variables (the accuracy of the selected criteria was p < 0,05 and less) to create a prediction model.
The qualitative functions developed on the basis of discriminant analysis (the model was adequate: F = 17,20; p < 0,001), which determine the sensitivity and specificity of the proposed method of diagnosing of complications, in particular tooth decay, in children with PFZ include the following criteria: children's age in years, content of phosphates in intact enamel and oral liquid, prevalence of sexstants with stone according to the municipal periodontal index, value of the enamel resistance test, papillary-marginal-alveolar index, Green-Vermillion index.
The advantage of the proposed discriminant model for predicting the development of dental caries as a complication of TFZ, with the inclusion of a number of indicators that turned out to be most significant in conducting a comprehensive examination of children's contingents, is of high sensitivity and specificity. The proposed prognostic model may be recommended for implementation in medical institutions of Ukraine.
Prospects for further research will concern the analysis of remote results of the proposed prognostic model for the development of caries as a complication of TFZ in children.
Key words: children, disturbances of teeth formation, caries, mathematical model.
Рецензент - проф. Каськова Л.Ф. Стаття надшшла 24.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-370-374 УДК 616.314.25-007.481-092:08 Мандич О. В.
ДИНАМ1КА ЗМ1НИ ПРОТЕОЛ1ТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 ДЕНТАЛЬНОЙ" Б1ОПЛ1ВКИ ВНАСЛ1ДОК ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ БРЕКЕТ-
СИСТЕМОЮ
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет 1меш Данила Галицького (Волинська фш1я, м. Луцьк)
Зв'язок публ1кацГГ з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри терапевтич-но! стоматологи ФПДО Львiвського нацюнального медичного уыверситету iменi Данила Галицького «Еколопя та пародонт. Взаемозв'язок захворювань пародонта та загальносоматично! патологи. Дис-
функ^я скронево-нижньощелепового суглобу» (№ державно! реестраци - 0114U000112).
Вступ. Дослщження останых роюв показали, що мiкрофлора слизових оболонок людини формуе своерщну бюлопчну систему - бiоплiвку, до складу яко! входять рiзнi мiкроорганiзми [4,6,8]. Дентальна та субпнпвальна бiоплiвки, що утворюються на вть-
нм поверхн зуба та в ясеннм 6opo3Hi, становлять особливу бюсистему, елементи яко! здатнi продуку-вати i реагувати на особливi сигнальн молекули, вiд чого залежить вiрулентнiсть [3,4,10].
Важливу роль у виникненн запального процесу у мiкробiотопi ротово! порожнини вiдiграe шфек-цiйний фактор. Вщомо, що у зубному нальоД на-приклад, знаходиться велика ктькють анаеробних мiкроорганiзмiв, яким притаманнi рiзноманiтнi па-тогеннi властивостi, а токсичн продукти !х житте-дiяльностi та ендотоксини викликають у клiтинних елементах та мiжклiтиннiй рiдинi ротово! порожнини виражен пошкоджуючи ефекти. Продукти життед^ яльностi мiкроорганiзмiв, а також лтополюахариди !х кгмтинно! стiнки, здiбнi активувати синтез та се-крецiю макрофагами i лейкоцитами цитокiнiв, про-стогландиыв та гiдролiтичних ензимiв [6,8,10].
Саме ц бiоструктури вiдносяться до найважли-вiших етiопатогенетичних факторiв захворювань твердих тканин зубiв та пародонта. Утворення бю-плiвки та !! видовий склад залежить вщ фiзiологiчних особливостей ротово! порожнини, стану iмунiтету слизових оболонок, рiвня антитiл i антимiкробних факторiв у слинi [5,7]. Зокрема, при використанн ортодонтичних пристосувань - бреке^в, змЫюеть-ся мiкробний профть дентально! мiкрофлори, що може викликати захворювання пародонта [9,11]. До факторiв патогенностi орально! мiкрофлори належать мiкробнi ферменти - протеази, як продукують-ся рiзними видами мiкроорганiзмiв, зокрема, проте-олiтична активнiсть властива карiесогенним видам стрептококiв [4,6,9]. Продук^я ферментiв-протеаз е показником функцiонально! компетентной S. mutans [5,10]. Мiкроорганiзми дентально! бiоплiвки, як аероби, так i анаероби здатнi продукувати гщро-лiтичнi ферменти - амiлази, протеази, Ыалщази in vitro [10].
Мета дослщження. Дослiдити протеолiтичну активнiсть мiкроорганiзмiв дентально! бiоплiвки при застосуваннi ортодонтичних пристосувань (брекет-системи) при лiкуваннi скупченост зубiв.
Об'ект i методи дослщження. Для досягнення поставлено! мети нами було взято для обстеження 40 па^етчв, яким планувалось ор-тодонтичне л^вання брекет-системою. Доогмдження проводилось перед встановленням та через 7 дыв пюля встановлення брекет-системи. В основу методики виявлення проте-азно! активностi застосовано спосiб Е.Н. МшустЫа [2]. Матерiал для дослщження забирали з мiжзубних про-мiжкiв, вiльно! поверхнi зуба та паро-донтальних борозен, а також у мюц контакту конструктивних елементiв брекета з тканинами зуба. Для цього використовували стерильн смужки рентгеывсько! плiвки з фiксованим проте!новим шаром. Одержаний iз ротово! порожнини матерiал роз-тирався по рентгенiвськiй плiвцi на сторон^ що мiстила проте!новий шар. Таю плiвки наносились на поверхню
поживного щiльного середовища в чашц Петрi, або в пробiрку з рщким середовищем. Через 24-72 го-дини iнкубацi! в термостатi, виявлялись зони про-свiтлення в проте!новому шарi, що вказувало на протеолiтичну активнiсть бактерiй. Ступiнь актив-ност визначалась як «+», «++», «+++», «++++» за юль-кiстю зон просв^лення.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Пюля 48-72-годинно! шкубаци на щтьному серед-овищi утворювалась бiоплiвка, що мiстила рiзнi види мiкроорганiзмiв. Унаслiдок протеолiтично! актив-ностi колонм бактерiй, утворювались зони у вигля-дi прозорих чи напiвпрозорих плям рiзно! форми та розмiрiв (рис.).
Нами порiвнювалась протеолiтична активнiсть бактерм в мiкробiоценозах, одержаних при культи-вуваннi матерiалу, забраного з окремих бютотв ротово! порожнини перед встановленням бреке^в та
Рис. Протеол^ична актившсть колонiй бактерш на поживному середовищк
Таблиця.
Протеол1тична активн1сть компонент1в м1кроорган1зм1в дентальноГ б1опл1вки
Бютоп N Протеолiтична актившсть, (%) вiд загального числа обстежених
перед встановлення брекету через 7 дшв
+ ++ +++ ++++ + ++ +++ ++++
Вiльна поверхня зуба 40 90 5 5 72,5 20 5 2,5
МНжзубш промiжки 40 70 17,5 10 2,5 60 15 15 5 5
Ясенна борозна 40 60 20 15 5 40 30 20 7,5 2,5
Брекети 40 40 20 25 10 5
Примггка. «-» - протеол1тичноТ активност1 не виявлено; «+» - 1-2 колони на см2; «++» -5 колонм на см2; «+++» - бшьше 5 колон1й на см2 ; «++++» - суц1льний р1ст.
до
через 7 дыв. Результати протеолЬтично! активност бaктерiй в мiкробiоценозaх представлен у таблицi.
Як видно з таблиц^ до лiкувaння брекетами вщ-сутнiсть протеолiтичноI aктивностi визначали у 90% зразюв з вiльноI поверхн зуба, у 70% та 60% проб з мiжзубних промiжкiв та ясенних борозен, вщповщ-но. У той же час, по 5% складали зразки з 1-2 коло-ыями на см2 (+) та до 5 колонм на см2 (++) з втыно! поверхнi зубiв, що було суттево нижче, у порiвняннi з iдентифiковaними зразками, виявленими у мiж-зубних промiжкaх (17,5% та 10,0%, вщповщно) та у бютопах ясенних борозен (20,0% та 15,0%, вщповщно). Звертало увагу, що ттьки у зразках з мiжзубних промiжкiв та ясенних борозен визначалось бтыше 5 колонiй мiкрооргaнiзмiв на см2 (+++): 2,50% та 5,0%, вщповщно.
Через 7 дыв пюля встановлення брекет-систем вiдсутнiсты протеолггично! активност мiкрооргaнiз-мiв зменшуваласы: на втынм поверхнi зубiв та у мiж-зубних промiжкaх - у 1,2 рази та ясенних борознах - у 1,5 рази. У той же час, у бютопах контакту кон-структивних елемен^в брекета з тканинами зуба вщсутнюты протеолiтичноI активност мiкрооргaнiз-мiв була зафксована у 40,0% зрaзкiв. У даний термш спостережены визначали збiлышення протеолiтичноI aктивностi за рахунок зростання юлыкост 1-2 коло-нiй на см2 (+) у 4,0 рази та у 1,5 рази на втынм по-верхн зуба та у ясенних борознах, стосовно даних до л^вання. У той же час, спостер^али зменшення 1-2 колонiй мiкрооргaнiзмiв (+) у 1,2 рази у бютопах мiжзубних промiжкiв. Слiд зауважити, що у 20,0% зразюв у мющ контакту брекета з поверхнею зуба iдентифiкувaли 1-2 колонiI на см2 (+).
У результат проведених доагмджены встановле-но, що у вивчених бютопах зросла протеолгтична ак-
тивнiсть за рахунок збiльшення колонм мiкроорra-нiзмiв до 5 на см2: у 1,2 рази у мiжзубних промiжках, у 1,3 рази у ясенних борознах та до 25,0% у мюцях контакту «зуб-брекет-система». Натомють, на вть-нiй поверхн зуба протеолiтична активнiсть не змЫи-лась i дорiвнювала 5,0% дослщжуваних зразкiв.
У дослiджуваних бiотопах, через 7 дыв пiсля встановлення брекет-системи, з'явилось бтыше 5 колонм мiкроорганiзмiв на см2 (+++): 2,50% та 10,0% зразюв на вiлынiй поверхн зуба та у мiсцях контакту конструктивних елементiв брекета з поверхнею зуба, вщповщно. При цыому, визначали зменшення протеолггично! активност мiкроорганiзмiв за параметрами (+++) у 2,0 рази у бютопах мiжзубних про-мiжкiв та ясенних борознах.
Звертало увагу, що через 7 дыв пюля встановлення брекет-систем суцтыний рют мiкроорганiзмiв з максимальною протеолiтичною активнiстю визначали у: 5,0% зразюв з мiжзубних промiжкiв та у мiсцях контакту бреке^в з тканинами зуба та дещо менше (2,50%) - у ясенних борознах.
Висновки. Проведен дослiдження пщтверджу-юты можливiсты застосування методу прямого вияв-лення протеолiтичних властивостей бактерм у скла-дi бiоплiвок орально! мiкрофлори.
При встановленнi брекетiв частше виявлялись бактерi! з високою протеолiтичною активнiстю, нiж на вiлынiй поверхн зуба, мiжзубних промiжках, ясенних борозен, що потребуе розробки покращених заходiв iндивiдуалыно! гiгiени порожнини рота у па-цiентiв зi скупченютю зубiв при встановленнi орто-донтично!апаратури.
Перспективи подальших дослiджень. Вивчи-ти частоту та щiлынiсты колоызацп бiотопiв ротово! порожнини у па^енпв зi скупченiстю зубiв.
Л1тература
1. Artyukhova VN. Kak predotvratit' kariyes pri lechenii nes"yemnymi ortodonticheskimi apparatami. Ortodent-Info. 1998;3:18-21. [in Russian].
2. Mishustin YeN, Nikitin DI, Vostrov IS. Pryamoy metod opredeleniya summarnoy proteaznoy aktivnosti pochv. Sb. dokladov simpoz. po fermentam pochvy. Minsk: Nauka i tekhnika. 1968;1:144-51. [in Russian].
3. Cury JA, Tenuta L-MA. Enamel remineralization: controlling the caries disease or treating early caries lesions? Braz. Oral. Res. 2009 Jun;23(1):112-9. Available from: http://dx.doi.org/10.1590/S1806-83242009000500005
4. Gurenlian JR. The Role of Dental Plaque Biofilm in Oral Health. J. Dent. Hyg. 2007 Oct;81(5):424-32.
5. Hossain MS, Biswas I. An Extracelluar Protease, SepM, Generates Functional Competence-Stimulating Peptide in Streptococcus mutans UA 159. J. Bacteriol. 2012 Nov;194(21):5886-96. DOI: 10.1128/JB.01381-12
6. Huang R, Mingyun Li, Richard L. Bacterial interactions in dental biofilm Virulence. 2011 Sep-Oct;2(5):435-44. DOI: 10.4161/viru.2.5.16140
7. Ledder RG, Madhwani T, McBain AJ. An in vitro evaluation of hydrolytic enzymes as dental plaque control agents. J. Med. Microbiol. 2009 Apr;58(4):482-91. DOI: 10.1099/jmm.0.006601-0
8. Marsh PD. Dental plaque as a biofilm and a microbial community - implications for health and disease. BMC Oral Health. 2006 Jun 15;6(1):1-14. DOI: 10.1186/1472-6831-6
9. Nikesh N, Shetty A, Gupta N, Gupta A, Jalan V, Sharma R. Orthodontic bracket designs and their impact on microbial profile and periodontal disease: a clinical trial. J. Orthod. Sci. 2014 Oct-Dec;3(4):125-31. DOI: 10.4103/2278-0203.143233
10. Sousa LF, Barbosa-Martins FD, Nascimento RM. Proteolytic activity of dentin caries-like lesions. Dent. Math. 2016 Feb;32(1):55.
11. Wu Y, Cao H, Yang Y, Zhou Y, Gu Y, Zhao X, et al. Effects of vascular endothelial cells on osteogenic differentiation of noncontact co-cultured periodontal ligament stem cells under hypoxia. J. Period. Res. 2013 Feb;48(1):52-65. DOI: 10.1111/j.1600-0765.2012.01503
ДИНАМIКА ЗМ1НИ ПРОТЕОЛ1ТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 ДЕНТАЛЬНОТ Б1ОПЛ1ВКИ ВНАСЛ1ДОК ОРТО-ДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ БРЕКЕТ-СИСТЕМОЮ
Мандич О. В.
Резюме. Утворення бiоплiвки та !! видовий склад залежить вщ фiзiологiчних особливостей ротово! порожнини, стану iмунiтету слизових оболонок, рiвня антитгп i антимiкробних факторiв у слинг При використанн ортодонтичних пристосувань - бреке^в, змЫюеться склад дентально! та субпнпвально! бiоплiвки, що утворюеться на втьнм поверхн зуба та в ясеннм щтиы, i становить особливу бiосистему, елементи яко!
здатн продукувати i реагувати на особл^ сигнальнi молекули, вiд чого залежить BipyneHTHicTb. У данiй po6oTi було проведено монiтоpинг змiни протеазно! активноcтi дентально! бiоплiвки при встановленн брекет-системи пiд час лiкyвання скупченост зyбiв. Для досягнення поставлено! мети нами було взято до обстеження 40 пащетчв, яким планувалось ортодонтичне лкування брекет-системою. Пpоаналiзyвавши доcлiд, ми отримали даы, що через 7 дыв пicля встановлення брекету, склад мiкpобно! бiоплiвки змiнювавcя в напрямку збiльшeння кiлькоcтi колонiй, що проявляли пpотeолiтичнy активнicть. Показана можливicть застосування методу прямого виявлення протеолггичних властивостей бактерм у cкладi бiоплiвок дентально! мiкpофлоpи. Виявлено, що пicля встановлення бреке^в чаcтiшe виявлялись бактери з високою пpотeолiтичною активнicтю.
Ключовi слова: ортодонтичне лкування, пpотeолiтична активнicть, пародонтопатогенн мiкpооpганiзми.
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЯ ПРОТЕОЛИТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ ДЕНТАЛЬНОЙ БИОПЛЕНКИ В РЕЗУЛЬТАТЕ ОРТОДОНТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ БРЕКЕТ-СИСТЕМОЙ
Мандыч А. В.
Резюме. Образование биопленки и ее видовой состав зависит от физиологических особенностей ротовой полости, состояния иммунитета слизистых оболочек, уровня антител и антимикробных факторов в слюне. При использовании ортодонтических конструкций - брекетов, меняется состав дентальной и суб-гингивальной биопленки, образующейся на свободной поверхности зуба и в десневой борозде, составляя специфическую биосистему, элементы которой способны продуцировать и реагировать на особые сигнальные молекулы, от чего зависит вирулентность. В данной работе был проведен мониторинг изменения протеазной активности дентальной биопленки при установлении брекет-системы во время лечения скученности зубов. Для достижения поставленной цели нами были обследованы 40 пациентов, которым планировалось ортодонтическое лечение брекет-системой. Проанализировав исследование, мы получили данные, что через 7 дней после установки брекетов состав микробной биопленки менялся в сторону увеличения количества колоний, которые проявляли протеолитическую активность. Показана возможность применения метода прямого выявления протеолитических свойств бактерий в составе биопленок дентальной микрофлоры. Выявлено, что после установления брекетов чаще определялись бактерии с высокой проте-олитической активностью.
Ключевые слова: ортодонтическое лечение, протеолитическая активность, пародонтопатогенные микроорганизмы.
DYNAMICS OF CHANGES OF PROTEOLYTIC ACTIVITY OF DENTAL BIOFILM AS A RESULT OF ORTHODONTIC TREATMENT BY THE BRACKET SYSTEM
Mandych A. V.
Abstract. The formation of biofilm and its specific composition depends on the physiological features of oral cavity, state of the immunity of mucous membranes, level of the antibodies and antimicrobial factors in the saliva. At the use of orthodontic appliances - braces, changes the composition of dental and subgingival biofilm that forms on free surface of the tooth and in a gingival crack, and presents the special biological system, the elements of which are able to product and react on the special signal molecules, on which the virulence depends.
Purpose of the study is to conduct the monitoring of changes of protease activity of dental biofilms at establishment the bracket system during the treatment of crowded teeth.
Research methods. For the achievement of putted aim we were taken to examine 40 patients who were planned orthodontic treatment of the bracket system. The study was conducted before and after 7 days of establishment of the bracket system. The method of EN Mishustin was applied in the basis of methodology of exposure of protease activity.
Results of the research and their discussion. The proteolytic activity of bacteria in the microbiocenosis, obtained at cultivation of the material taken from the separate biotopes of oral cavity before establishment the brackets and after 7 days was compared by us. Before the treatment by brackets the absence of proteolytic activity was determined in 90% of the samples with free surface of the tooth, in 70% and 60% of studies from interdental spaces and gingival sulcus, respectively. Paid attention that only in the samples from interdental spaces and gingival sulcus had been determined more than 5 colonies of microorganisms on cm2 (+++): 2.50% and 5.0%, respectively.
In 7 days after establishment of the bracket system the absence of proteolytic activity of microorganisms decreased: at the free surface of the teeth and in the interdental spaces - in 1.2 times and gingival sulcus in 1.5 times. At the same time in the biotopes of contact of structural elements of the bracket with the tooth the absence of proteolytic activity of microorganisms was recorded at 40.0% of the samples. In this term of examinations determined the increase of proteolytic activity due to the growth of amount of 1-2 colonies on cm2 (+) in 4.0 times and in 1.5 times on the free surface of the tooth and gingival sulcus in relation to the data before treatment. At the same time looked after reduction of 1-2 colonies of microorganisms (+) in 1.2 times in the biotopes of interdental spaces. It should be noted that in 20.0% of the samples in the place of contact of the bracket with the tooth surface colonies on 1-2 cm2 (+) identified.
As a result of conducted studies it is set that in the biotopes proteolytic activity increased due to the increase of microorganism colonies to 5 cm2: in 1.2 times in interdental spaces, in 1.3 times in gingival sulcus and to 25.0% in
the places of contact "tooth-bracket system". But on the free surface of the tooth proteolytic activity did not change and amounted to 5.0% of the samples.
In 7 days after establishment of the bracket system there was more than 5 colonies of microorganisms on cm2 (+++) in the studied biotopes: 2,50% and 10.0% of the samples on the free surface of the tooth and in the places of contact of structural elements of the bracket with the tooth surface, respectively. At the same time determined the decrease of proteolytic activity of microorganisms in the parameters (+++) in 2.0 times in the biotopes, interdental spaces and gingival sulcus.
Have you noticed that in 7 days after establishment of the bracket systems the continuous growth of microorganisms with maximum proteolytic activity was determined in 5.0% of the samples from interdental spaces and in the places of contact of the brackets with tooth tissues and somewhat less (2.50%) - in gingival sulcus.
Conclusions. It is shown the possibility of application the method of direct exposure of proteolytic properties of bacteria in the composition of the biofilms of dental microflora. It is revealed that bacteria with high proteolytic activity were more often detected after establishment of the brackets.
Key words: orthodontic treatment, proteolytic activity, periodontopathogen microorganisms.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття над'1йшла 12.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-374-380
УДК 616.31-083+615.451.3+616.314.76+616.314.77
Редушко Ю. В., Куцик Р. В., Рожко М. М., Дмитришин Т. М.
ПОР1ВНЯННЯ ПРОТИМ1КРОБНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ Р1ЗНИХ АДГЕЗИВНИХ ЗАСОБ1В ДЛЯ Ф1КСАЦП ПОВНИХ ЗН1МНИХ ПЛАСТИНКОВИХ ПРОТЕЗ1В
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Представлена робота вико-нувалася в рамках науково-дослщних робгг кафедри стоматологи НН1ПО 1ФНМУ «Комплексна оцшка та оптимiзацiя методiв прогнозування, дiагностики та л^вання стоматолопчних захворювань у населення рiзних вкових груп» (№ ДР 011411001788) та «Опти-мiзацiя лкувально-профтактичних заходiв для зменшення рiвня стоматолопчно! захворюваност стьського населення Прикарпаття, яке проживав на антропогенно навантажених територiях (№ ДР 011711000946).
Вступ. В останн роки особливо! актуальной набула проблема ортопедичного лкування при по-внм вщсутност зубiв. За даними лтератури вщ 25% до 38% пащетчв не можуть користуватися зымни-ми пластинковими протезами, 52% скаржаться на погану фкса^ю протезiв пщ час жування, 65% - на рiзнi захворювання слизово! оболонки протезного ложа, як виникли внаслщок неякiсного виготовлен-ня протезiв [6,5]. Одним iз методiв покращення фк-сацi! знiмних пластинкових протезiв за несприятли-вих анатомо-фiзiологiчних умов протезного ложа е використання адгезивних засобiв. Тонкий прошарок такого середника мiж базисом i слизовою оболон-кою ротово! порожнини, збiльшуе когезивнi сили i покращуе фiксацiю, протидiе змщення протеза з протезного ложа при вживанн !жi, перешкоджае по-траплянню !жi пiд протез i робить його використання бтьш комфортним [4,1].
Завдяки сво!й високiй ефективностi промисло-вий випуск адгезивних препаратiв досяг значних обсяпв. На даний час на ринку медичних препара^в Укра!ни представлено достатньо велику кiлькiсть ад-
гезивних кpeмiв (гeлiв) для фксаци повних знiмних пластинкових пpотeзiв, як виготовлeнi piзними тор-говими марками, наприклад: «Корега Без смаку», «Корега Свiжий смак», «Корега Екстра сильний», (Stafford-Miller Ir. Ltd., Dungarvan, Co. Waterford, lp-ландiя), «Пpотeфiкc ппоалергенний», «Пpотeфiкc з Алое вера», «Протефкс Екстра сильний» (Queisser Pharma GmbH, Co. KG), Ымеччина, «Лакалут Дент М'ята» (Dr. Theiss Naturwaren GmbH, Ымеччина).
Попри вiдомi позитивнi сторони адгезивн засо-би володiють рядом недолшв. Тривалий контакт адгезивних кpeмiв iз слизовою оболонкою може при-зводити до порушення !! тpофiки, зниження piвня колоызацп представниками нормально! мкрофло-ри, змiни балансу мiж окремими представниками мiкpофлоpи ротово! порожнини, провокувати роз-виток протезних стомати^в, погipшyвати стан ппе-ни ротово! порожнини [2,10,17].
Основы зусилля дослщниюв традицмно спря-мованi на вивчення фксуючих властивостей адгезивних заcобiв [8,11,12]. Водночас аспекти !хнього впливу на мiкpобiоцeноз слизово! оболонки ротово! порожнини пащен^в, що користуються ними, вивче-нi не достатньо. Не розроблеы i peкомeндацi! щодо використання того чи iншого адгезивного засобу за-лежно вiд !хньо! антимiкpобно! дi!. Викладeнi мipкy-вання наводять на думку про необхщнють створення диференцмованого пiдходy до вибору фксуючих заcобiв в залeжноcтi вщ стану !хньо! пpотимiкpобно! активноcтi.
Тому метою дослщження е оцiнка пpотимiкpоб-но! активноcтi низки фiкcyючих заcобiв стосовно резидентних i транзиторних представниюв мiкpо-флори ротово! порожнини з piзним потeнцiалом
