CC BY
12
ПЩСУМОК
Остеоартроз - захворювання oci6 л^нього i старечого вшу, коли е велика кiлькiсть супутшх патологiй. Дiагностика конкретних нозологiчних форм ускладнена. При цьому перешкоджена терапiя остеоартрозу з огляду на те, що пе-реноснiсть лiкарських препаратiв знижена з вшовими змiнами ознак важливих оргашв. Таким
чином, остеоартроз у л^ньому вiцi на фонi супутньо! патологи - зростаюча медична проблема, що вимагае подальшого вивчення. У подальших повiдомленнях автори узагальнять i запропонують рацiональний комплекс лшуваль-но-профшактичних заходiв у дано! категорп хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Букина И.Е. Синовит и кисты Бейкера на ранних стадиях гонартроза // Consilium Med. - 2003.- №5.
2. Вишневский В.А. Низкоинтенсивное лазерное излучение в лечении остеоартроза // Вюник морсько! медицини. - 2000. - №4 (12).
3. Дворецкий Л.И. Ятрогения в гериатрии // Клиническая геронтология. - 1997. - № 4. - С. 3-10.
4. Заболотный И.И., Заболотный В.А. Болезни суставов в пожилом возрасте. - СПб.: Изд-во «Петрополис», 2000. - 346с.
5. Лечение остеоартрозов крупных суставов / Поливода А.Н., Вишневский В.А., Чативский А.Л. и др. // Вестник морской медицины.-2000.-№3.-С.67-69.
6. Насонова В.А. Диагностика и лечение больных пожилого возраста, страдающих манифестным остеоартрозом // Русский медицинский журнал. -2001. - № 9 (3-4). - С. 157-160.
7. Поливода А.Н., Вишневский В.А., Костро-мин П.С. Особенности физиотерапии и реабилитации больных с повреждениями и заболеваниями суставов // Ортопедия и травматология. - 1997. - № 3-4. - С.54-55.
8. Харитонов Н.А. Сопутствующие патологии у больных остеопорозом // Клиническая геронтология. - Т. 9, №6.
♦
УДК 616.311.2-002:616.314-007-08:612.313:615.32
О.М. Ославський
ДИНАМ1КА ЗМ1Н ПОКАЗНИК1В АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ РОТОВО1 Р1ДИНИ Д1ТЕЙ З1 СКУПЧЕНИМ ПОЛОЖЕННЯМ ЗУБ1В I КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ П1Д ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ
Одеський державний медичний унгверситет
Ключовi слова: катаральний гтг1вт, зуби, скупчення, ротова р1дина, лгкування, антиоксиданти Key words: catarrhal, gingivitis, teeth, accumulation, oral cavity, treatment, antioxidants
Резюме. В статье рассмотрены проблемы изучения влияния комплексного лечения с применением расторопши пятнистой на активность антиоксидантной защиты в ротовой жидкости детей со скученным расположением зубов и хроническим гингивитом. Проведенные исследования убедительно доказали способность расторопши повышать ферментативное звено АОС, а именно каталазы и СОД, активность которых в ротовой жидкости, как правило, снижена при наличии у детей совместной патологии скученности зубов и хронического катарального гингивита.
Summary. In the article the problems of study of a complex medical treatment with application of Silybum marianum on antioxidant defense activity in the oral fluid of children with teeth gathering ability of and chronic gingivitis are shown. The conducted researches convincingly proved ability of Silybum marianum to promote the fermentative link of antioxidant defense, namely catalase and superoxiddismunase, activity of which in a oral fluid, as a rule, is reduced at presence in the children of the united pathology of teeth gathering and chronic catarrhal gingivitis.
Ортодонтичне лшування зубощелепних ано- викликае тривалий фiзичний i психоемоцшний малш (ЗЩА) за допомогою незшмних апара^в стрес. Пагубш наслщки цього стресу особливо
09/ Том XIV/ 3
83
помггш в дитячому орган1зм1 з низькою неспе-циф!чною резистентнютю та порушеними фун-кцюнальними реакщями у порожниш рота [3]. При цьому порушуються кровообш у тканинах пародонта, баланс процеав де- 1 ремшерал!заци твердих тканин зуб!в, змшюються бюх1м1чш показники ротово! рщини, вщбуваеться актива-щя процесу перекисного окислення лшщв (ПОЛ), що, у свою чергу, ускладнюе й затягуе ортодонтичне лшування ЗЩА [1,2,4,5,6].
Профшактика зазначених порушень вимагае, як правило, комплексного шдходу. Нами було запропоновано застосування в комплексному ор-тодонтичному лшуванш адаптогену розторопшi плямисто! ("Шанс-Драгстор", Укра!на-США).
Метою роботи стало вивчення впливу комплексного лшування ¿з застосуванням ростороп-шi плямисто! на актившсть антиоксидантного захисту в ротовш рщиш д1тей з1 скупченим розташуванням зуб1в та хрошчним пнлвггом.
Об'ектом дослщження була ротова рщина дггей, в якш вивчалася актившсть ферменпв ан-тиоксиданто! системи - супероксиддисмутази (СОД) та каталази.
Пщ наглядом знаходилося 60 д1тей, яю були розподшеш на 3 групи в залежносп вщ сформо-ваност прикусу: I група - д1ти 8-10 роюв (змш-ний прикус); II група - 11-13 роюв (перюд фор-мування постшного прикусу); III група - 14-15 роюв (перюд сформованого постшного прикусу). Кожна вшова група д1 лилась на дв1 тдгрупи. В першш тдгрут (група спостереження) поряд з ортодонтичним лшуванням використовувалась розторопша плямиста за схемою: 1 мю. до початку ортодонтичного лшування (по 3,0 г розторопш! плямисто! 3 рази в день); через 6 мю. тсля початку ортодонтичного лшування (по 2,0 г розторопш! плямисто! 3 рази в день протягом 1
мю); через 1 рш тсля початку ортодонтичного лшування (по 2,0 г розторопш! плямисто! 3 рази в день протягом 1 мю). Другу тдгрупу (контроль) складали дгги, яким не призначалась дана речовина.
В таблиц! 1 представлена динамша зм!ни активносп СОД у ротов!й р!дин! д!тей р!зних в!кових груп п!д впливом базово! терап!!' хро-н!чного катарального пнлвиу, а також п!сля застосування розторопш! та ортодонтичного л!кування. Проведення базово! терап!! пнпвггу в груп! пор!вняння 8-10-р!чних д!тей зб!льшило актившсть СОД у !х ротов!й рщиш на 58,3 % (р < 0,05). Додаткове призначення до базово! терап!! мюячного курсу розторопш! сприяло бшьш вираженому тдвищенню активносп цього антиоксидантного ферменту - на 67,2 %. Проведення бюх!м!чного анал!зу ротово! рщини 8-10-р!чних д!тей через м!сяць п!сля ортодонтичного лшування встановило зниження активносп СОД, при чому значення цього показника в груп!, що одержувала розторопшу, в!рог!дно перевищували контрольш значення (р < 0,05). Це свщчить про антиоксидантну протекторну д!ю препарату розторопш!. При обстеженн! через 6 мюящв п!сля ортодонтичного лшування актив-н!сть СОД в ротовш р!дин! д!тей зб!льшилася в пор!внянш з попередн!м строком в 1,2 раза в контрол! та в 1,6 раза в груп!, якш призначали розторопшу (р < 0,05). Стимулюючий вплив розторопш! на СОД у ротовш рщиш 8-10-р!чних д!тей з! скупчен!стю зуб!в ! хрон!чним ката-ральним г!нг!в!том виявилося нест!йким, ! через р!к п!сля ортодонтичного лшування значення цього ферменту були однаково низькими як у груп! пор!вняння, так ! в груп! спостереження (р> 0,05).
Таблиця 1
Вплив ортодонтичного лжування з використанням розторопш! на актившсть СОД у ротовш рщиш дггей з1 скупчешстю зуб1в та хрон1чним катаральним гшпвггом, од./хв.
(М±т)
В1к Групи До лшування Через 1 м1сяць прийому розторопш1 Через 1 м1сяць п1сля ортодонтичного лшування Через 6 мкицш п1сля ортодонтичного лшування Через 1 р1к тсля ортодонтичного лшування
8-10 рошв пор1вняння 8,02±0,71* 12,7±0,85* 6,84±0,52* 8,41±0,73* 7,90±0,86*
спостереження 8,73±0,76* 14,6±0,92 *8,90±0,67* *14,2±1,25 6,80±0,57*
11-13 рок1в поршняння 6,97±0,53* 9,91±0,89 6,21±0,47* 5,65±0,40* 6,12±0,58*
спостереження 8,21±0,67* *12,5±1,38 7,68±0,59* *8,26±0,73* 7,49±0,81*
14-15 рок1в пор1вняння 11,4±1,05* 13,7±1,12* 11,3±0,98* 14,7±1,09* 12,9±0,95*
спостереження 11,2±0,96* *17,0±1,42 *16,3±1,23* *17,4±1,16 *18,1±1,56
Прим1тки: *праворуч - р < 0,05 вщносно до показннюв здорових д1тей; *л1воруч - р < 0,05 ]шж показниками в груш пор1вняння та спостереження конкретного термшу дослщження
Дiя розторопшi на активнiсть СОД у ротовш рiдинi дiтей пубертатного вшу виявилася ана-логiчною, але менш вираженою. При обстеженнi через мюяць пiсля проведення базово! терапи в груш порiвняння 11-13-рiчних дiтей цей по-казник збiльшився в 1,42 раза, а в груш спостереження тсля додаткового призначення розторопшi - в 1,52 раза (табл. 1). Необхщно тд-креслити, що активнсть СОД у ротовiй рiдинi групи спостереження тсля першого курсу адаптогену вiрогiдно перевищувала контрольнi значення (р < 0,05). Ортодонтичне лшування привело до зниження активностi СОД у ротовш рщиш дiтей обох груп, i на такому низькому рiвнi цей показник залишався до кшця до-слiдження з деякою перевагою в груш дтей, що одержували профiлактичнi курси розторопшi.
Найбiльш виражена антиоксидантна дiя роз-торопшi виявилася у дтей постпубертатного вiку (14-15 роюв) зi скупченiстю зубiв i хронiчним катаральним гiнгiвiтом. Активнiсть СОД у ротовш рщиш дггей цього вiку в групi порiвняння, що одержувала тiльки базову тератю гiнгiвiту та ортодонтичне лiкування, мала тенденщю до пiд-вищення на окремих етапах спостереження, але у всiх випадках не досягала рiвня у здорових дтей (р < 0,05). Додаткове введення в лiкувальний комплекс розторопшi сприяло збiльшенню основного антиоксидантного ферменту, актившсть якого на вшх строках аналiзу вiрогiдно перевищувала контрольш значення (р < 0,05) i вщпо-вiдала нормальному рiвню навiть через мiсяць пiсля ортодонтичного втручання.
Результати свiдчать про виражену здатнiсть препарату розторопшi пiдтримувати на високому рiвнi активнiсть фiзiологiчноl АОС i запобiгати
спалаху ПОЛ у стресових умовах, пов'язаних i3 запальними реакщями та ортодонтичним втру-чанням. Найбшьш висока антиоксидантна ефек-тившсть розторопшi виявилася у 14-15-рiчних дтей 3i скупченiстю зубiв i хрошчним катаральним гiнгiвiтом. У цьому випадку активнiсть основного антиоксидантного ферменту СОД збе-рiгалася на високому рiвнi навiть пiсля ортодонтичного лшування, тодi як в шших вiкових групах вона падала до низьких вихщних значень.
Пiдтвердженням антиоксидантного ди розто-ропшi, що проявляеться на тлi катарального гiнгiвiту та ортодонтичного втручання, з'явилися дослщження шшого важливого ферменту АОС ротово! порожнини - каталази, що знешкоджуе перекис водню, який продукюе деякi патогенш мiкроорганiзми, у тому числi i St. mutans (табл. 2). Базова тератя гiнгiвiту перед ортодонтичним лшуванням у дiтей 8-10 роюв збiльшила активнiсть каталази в ротовш рщиш на 45,6 % . Введення в комплекс лшувально-профшактичних заходiв розторопшi сприяло набагато бiльш вираженому шдвищенню активностi каталази -на 116,6 %. Ортодонтичне лшування привело до нового зниження активносп цього .антиоксидантного ферменту в ротовш рщиш обох груп.
При обстеженш 8-10^чних дггей через 6 мюящв тсля ортодонтичного лшування актившсть каталази в ротовш рщиш групи порГвняння пiдвищилася на 35,4 % вщ вихщного рГвня, а в ротовш рщиш дтей, що одержували розто-ропшу, на 69,7 %. Таке збшьшення активностi каталази носило нетривалий характер, i через рш тсля ортодонтичного лiкування в ротовш рщиш обох груп зареестроваш низью значення актив-ност цього ферменту (р < 0,05).
Таблиця 2
Вплив ортодонтичного л1кування з використанням розторопш1 на активн1сть каталази в ротовш рщиш дггей 3i скупчешстю зуб1в та хрон1чним катаральним гшпвггом (M±m)
Вгк Групи До лгкування Через 1 мгсяць прийому розторопшг Через 1 мгсяць тсля ортодонтичного лгкування Через 6 мгсяцгв п1сля ортодонтичного лгкування Через 1 р1к п1сля ортодонтичного лкування
8-10 рокш Поршняння 3,67±0,25* 5,30±0,64* 3,18±0,42* 4,93±0,52* 3,75±0,41*
Спостереження 4,03±0,38* *8,73±0,91 3,85±0,31* *6,84±0,47 4,36±0,52*
11-13 рокш Поргвняння 2,29±0,18 3,05±0,28* 2,10±0,17* 2,56±0,20* 2,81±0,36*
Спостереження 2,73±0,24* *4,24±0,31* *3,61±0,25* *3,78±0,25* *4,09±0,34*
14-15 рокгв Поргвняння 5,03±0,47* 7,31±0,63* 4,63±0,39 8,27±0,79 7,24±0,83*
Спостереження 4,86±0,51* *9,75±0,84 *7,58±0,64 *12,1±1,08 *11,6±0,95
П р и м i т к и : *праворуч - р < 0,05 вщносно до показниюв здорових дiтей; "^воруч - р < 0,05 ]шж показниками в груш пор!вняння та спостереження конкретного термшу дослiдження
09/ Том XIV/ 3
85
Пщ впливом запропонованого методу терапи актившсть каталази змшювалася { в ротовш рщи-ш 11-13-р1чних дггей, хоча в набагато меншому ступеш. Так, через мюяць прийому розторопш1 цей показник збшьшився в 1,5 раза, тод1 як у дггей групи пор1вняння - в 1,3 раза. На вс1х наступних строках обстеження актившсть каталази в ротовш рщиш д1тей, яким проводили тшьки базову терашю гшпв1ту та ортодонтичне лшування (група пор1вняння), актившсть каталази перебувала на низькому р1вш, що вщповщае вихщному. При цьому в ротовш рщиш д1тей, яким призначали регулярш курси розторопш1, актившсть каталази, незважаючи на низью значення в пор1внянш з1 здоровим контролем (р < 0,05), була в1рогщно високою стосовно вщпо-вщних показниюв у груш пор1вняння (р < 0,05) на вс1х етапах). Це свщчить про певний стиму-люючий вплив препарату розторопш1 на АОС ротовш порожниш.
Виражену { пролонговану стимулюючу дда на актившсть каталази в ротовш рщиш мали регулярш курси розторопш1, що призначалися д1тям з1 скупчешстю зуб1в { катаральним пнпвггом у постпубертатному вод (14-15 роюв). Проведення першого курсу адаптогену на тл1 базово! терапи гшпв1ту сприяло пщвищенню цього показника на 100,6 %, тод1 як базова терашя - усього на 45,3 %. Подальше ортодонтичне лшування, як { у
д1тей шших вшових груп, привело до висна-ження АОС у ротовш порожниш, що реестру-валося по зниженню активносп каталази в ротовш рщиш. Але, незважаючи на зменшення, актившсть каталази в ротовш рщиш д1тей шсля курсу розторопш1 була в1рогщно вище, шж у груш пор1вняння шсля ортодонтичного втру-чання (р < 0,05). Така законом1ршсть збершалася на вс1х наступних етапах обстеження: через швроку шсля ортодонтичного лшування актившсть каталази в ротовш рщиш групи 14-15-р1чних д1тей в 1,5 раза перевищувала вщповщш значення в груш пор1вняння (р < 0,05), а через рш - в 1,6 раза (р < 0,05) (табл. 2).
Таким чином, проведеш дослщження пере-конливо довели здатшсть розторопш1 пщвищу-вати ферментативну ланку АОС, а саме каталази 1 СОД, актившсть яких у ротовш рщиш, як правило, знижена при наявност у д1тей сполу-чено! патологи скупченосп зуб1в { хрошчного катарального гшпв1ту. Необхщно пщкреслити, що стимулююча д1я розторопш1 на антиокси-дантш ферменти ротово! рщини проявляеться залежно вщ вшу в р1зному ступеш: з найменшою ефектившстю в пубертатному вщ1 (11-13 роюв), трохи вища - у препубертатному (8-10 роюв), а найбшьш виражена 1 стабшьна - у постпубертатному перюд1 (14-15 роюв).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Блинков Ю.А. Иммунологические аспекты восстановительных процессов костной ткани // Актуальные вопросы медицинской науки. - Курск, 1997. -С. 89-91.
2. Варава Г.Н., Стрелковский К.М. Ортодонтия и протезирование в детском возрасте. - М.: Медицина, 1994. - 136 с.
3. Деньга О.В., Раджаб М., Мирчук Б.Н. Профилактика сопутствующих осложнений при лечении зубочелюстных аномалий у детей несъемными орто-донтическими аппаратами // Вюник стоматологи. -2004. - № 2. - С. 63-67.
4. Зубкова Л.П., Хорошилкина Ф.Я. Лечебно-профилактические мероприятия в ортодонтии. - К.: Здоров'я, 1993. - 343 с.
5. Петрушанко Т.А., Девяткина Т.А., Тарасенко Л.М. Стрессорная реакция костной ткани пародонта крыс и коррекция антиоксидантами // Вюник проблем бюлоги та медицини. - 1997. - Вип. 18. - С. 94-99.
6. Сучасш тдходи до фармакотерапи хворих старших вшових груп з ортопедичною патолопею / Поворознюк В.В., Баяндша О.1., Сиротинська Г.1. та ш. // Фармакологiчний вiсник. - 2000. - № 2. - С. 6571.
♦
