CC BY
17
dysraphic syndromes // J.Pediatr. Surg.- 1988. -Vol. -23. -P. 45-48.
11. Martucciello G., Mazzola C., Favre A. Preoperative enzymo-histichemical diagnosis of dysganglionoses assosiated with anorectal malformations with recto-vestibular and recto-perineal fistula // Eur. J. Pediatr. Surg.-1999. - Vol.9, N2. - P.96-100.
12. Nikolaev V.V., Ionov A.L., Shcherbakova O.V. Incidence of urination disorders and erectile dysfunction after surgical treatment of congenital anorectal defects in children // Khirurgiia. Mosk.-2000. - Vol.9.- P.44-47.
13. Pang D. Sacral agenesis and caudal spinal cord malformations // Neurosurgery. -1993. -Vol.32. -755-778.
14. Pena A.Anorectal malformations // Seminars in pediatric surgery.- 1995.-Vol. 4.-P. 35-47.
15. Sangkhathan S., Patrapinyokul S., Tadtayathikom K. Associated genitourinary tract anomalies in anorectal malformations: a thirteen year review // J. Med. Assoc. Thai. - 2002. - Vol.85, N3. - P.289-296.
16. Sawicka E. Results of surgical treatment of girls with ano-vestibular fistulas // Surg. Child. Inter. - 1995.-Vol.2.-P.94-98.
УДК 616.311.2 - 002.2:616.316:577.15:678.048 - 053.5/.7
1.В. Ковач СТАН НЕСПЕЦИФIЧНОÏ РЕЗИСТЕНТНОСТ1
В ПОРОЖНИН1 РОТА У Д1ТЕЙ З ХРОН1ЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ
Днтропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ' та стоматологИ' iHmepHie (зав. - д.мед.н., проф. А.В.Самойленко)
Ключовi слова: хротчний катаральний гiнгiвim, pim, слизова оболонка, dimu Key words: chronic catarrhal gingivitis, mouth, mucosa, children
Резюме. Биохимические исследования ротовой жидкости детей 7, 12 и 15 лет с хроническим катаральным гингивитом позволили установить повышение активности перекисного окисления липидов и снижение активности антиоксидантной системы, что свидетельствует о снижении неспецифической резистентности в полости рта у этих детей. Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса, состоящего из адаптогена, антиоксиданта, антидота, а также специальной зубной пасты и эликсира, способствует нормализации биохимических показателей ротовой жидкости у обследованных детей. Summary. Biochemistry investigations of oral fluid in children aged 7, 12 and 15 years with chronic catarrhal gingivitis allowed to determine increase of activity of lipid peroxidation and decrease of activity of antioxidant system. This testifies to decrease of nonspecific resistance in oral cavity in these children. Application of developed treatment-and-prophylactic complex, which consists of adaptogen, antioxidant, antidote, and special tooth-paste promote normalization of biochemical rates of oral fluid in children examined.
Вщомо, що запальш процеси в ротовш порож-ниш перебтають на тт шдсилення пероксидацп лшщв (ПОЛ) та зниження активност фiзiоло-пчно! антиоксидантно! системи (АОС), що ха-рактеризусться як стан знижено! неспецифiчно! резистентносп в порожниш рота. Про систему ПОЛ у ротовш рщиш, як i в шших бюлопчних об'ектах, можна судити за концентращею малонового дiальдегiду (МДА). Стан же АОС об'ек-тивно вщображуе шформащя про актившсть одного з основних ферменпв ще! системи - супер-оксиддисмутази (СОД). Тому як показовi крите-ри стану неспецифiчно! резистентносп в порожниш рота у дггей з хрошчним катаральним пнп-
bítom доцшьно вибирати таю 6íoxímÍ4hí показ-ники ротово1 рщини, як МДА та СОД, що характеризуют ефективнють розробленого лшуваль-но-профiлактичного комплексу.
Метою нашого дослiдження стало вивчення особливостей змш окремих бiохiмiчних показ-ниюв ротово1 рiдини, якi брали участь у патоге-незi запальних захворювань у тканинах пародон-та, в динамщ спостережень пiд дieю розробленого лшувально-профшактичного комплексу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Об'ектом дослiдження служили 60 дтей у вiцi 7, 12 та 15 роюв iз хронiчним катаральним пнп-вiтом, що мешкали в умовах промислового мега-
полюу. Кожна вiкова група була роздшена на двi пiдгрупи: порiвняння та спостереження. При цьому дiтям групи порiвняння проводили базову терапiю хрошчного катарального гiнгiвiту з наступним призначенням зубно! пасти-плацебо. Дiтям групи спостереження 7-рГчного вiку пiсля проведення базового лшування призначали лшу-вально-профiлактичний комплекс, який включае в себе антиоксидант - юндер, адаптоген - пантокрин, антидот ксенобютиюв - яблучний пектин, пробютичш препарати - бiфiформ, лактовiт) та гiгiенiчнi засоби (зубна паста № 10 та зубний елшсир апельсиновий). Лшувально-профшактич-нi заходи у 12- та 15-рГчних дГтей проводили тим же комплексом, замшивши юндер на центрум, а зубний елшсир апельсиновий на ексодент. Засоби ппени (зубнi пасти та елшсири) розробленi в Одеському НД1 стоматологи (зав. лабораторiею -проф. А.П.Левицький). Курс лшувально-проф> лактичних заходiв становив один мiсяць i прово-дився двiчi на рiк (навесш та восени).
З метою шдтвердження положення, що розро-блений нами спосГб корекци для цих дГтей яв-ляеться патогенетично орiентованим, було проведено вивчення змш окремих бiохiмiчних по-казникiв ротово! рщини пiд впливом цього способу.
Збiр ротово! рiдини для бiохiмiчного анатзу проводили у дiтей перед проведенням лiкування, а потiм через 3, 6, 12 та 24 мюящ. Одноразово була зiбрана та вивчена ротова рщина у здорових дггей вiдповiдного вiку.
Отриманi результати обробляли методом ва-рГацшно! статистики з використанням ^критерда Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Вiдомо, що порушення гомеостазу в ротовiй порожнинi, яке призводить до розвитку хрошчного катарального пнлвиу, виражаеться не тшь-ки в штенсифшацп запалення та розвитку патогенно! мшрофлори, але i в зниженнi функщо-нально! активностi антиоксидантного захисту та шдсиленш перекисного окиснення лiпiдiв. В на-шому дослiдженнi це пiдтверджуеться низьким початковим рiвнем активностi супероксиддисму-тази (СОД) у ротовш рiдинi вах дiтей з хро-нiчним катаральним гiнгiвiтом: в середньому активнiсть СОД при первинному обстеженш була в 2 рази нижче вщповщного контролю у здорових (таблиця 1).
Проведення базово! терапi! в груш порiвняння дiтей збiльшило актившсть СОД у 7-рiчних на 78 %, у 12-рГчних - на 95 %, а у 15-рГчних - на 83 %. При цьому збшьшення активност СОД в ротовш рщиш в усГх випадках досягало рiвня контролю у здорових (р > 0,05). Аналiз ротово! р> дини дггей всiх груп, яким проводили тшьки базову терапiю пнлвиу, через 3 мюящ показав зниження активност СОД. ДостовГрно низью значення активностi СОД в ротовш рщиш груп порГвняння по вiдношенню до вщповщних по-казникiв у здорових дiтей були встановлеш через 6 мюящв (р < 0,05), через один рк (р < 0,05) та через 2 роки (р < 0,05). Це свщчить про коротко-часний характер позитивного впливу базово! терапп на фГзюлолчну антиоксидантну систему в ротовш порожниш при хрошчному катаральному гшпвт (таблиця 1).
Таблиця 1
Вплив лжувально-профшактичного комплексу при гшпвт на актившсть супероксиддисмутази в ротовш рщиш д1тей р1зни\ вжових груп, од. акт./л (М ± т)
Групи Початковий р1вень П1сля 1-го курсу Через 3 м1сяц1 Через 6 м1сяц1в Через 1 рш Через 2 роки
вш групи
7 рокш Пор1вняння 0,58±0,07* 1,03±0,08 0,72±0,06* 0,52±0,04* 0,63±0,08* 0,70±0,09*
(N=1,26±0,11) **1,41±0,12 **1,35±0,94 **0,98±0,16 **0,89±0,07*
Спостереження 0,64±0,05* 0,56±0,07*
12 рокчв Пор1вняння 0,81±0,07* 1,58±0,17 1,26±0,11* 1,08±0,09* 0,85±0,09* 0,92±0,07*
^=1,63±0,09) Спостереження 0,75±0,09* 1,84±0,15 1,61±0,13 **1,53±0,13 **1,48±0,16 **1,37±0,15
15 рокчв Пор1вняння 0,69±0,08* 1,26±0,09 0,83±0,07* 0,71±0,08* 0,65±0,07* 0,76±0,09*
(N=1,37±0,15) Спостереження 0,72±0,06* 1,54±0,17 **1,48±0,16 **1,15±0,13 **0,91±0,10* 0,84±0,07*
При м Г т к и : - р < 0,05 по вiдношенню до норми; - р < 0,05 мГж показниками в груш порГвняння та спостереження.
Додаткове призначення до базово! кувально-профiлактичного комплексу та лпешчних засобiв сприяло бшьш
терапп ль збiльшенню активностi СОД в ротовш рщиш д> препаратiв тей з хрошчним катаральним лнпвпом. Так, при суттевому обстеженш пюля першого курсу лшувально-про-
05/ Том X / 4
99
фшактичних заходiв цей показник збшьшився у 7-рiчних дiтей на 120 %, у 12-pÍHHHx - на 145%, а у 15-pÍ4HHx - на 114 % (таблиця 1).
KpiM суттевого пiдвищення активносп СОД у групах спостереження по вщношенню до груп порiвняння, цей ефект був i бшьш пролонго-ваним. В ротовiй рiдинi 7^чних дiтей, якi отри-мували регулярш комплекснi лшувально-профь лактичнi курси, актившсть СОД зберiгалась на рiвнi здорових дiтей протягом 6 мiсяцiв спостереження. При обстеженш через один рш ак-тивнiсть СОД в ротовш рiдинi дiтей групи спостереження, незважаючи на достовiрне зниження (р < 0,05), одночасно була вище, шж у групi по-рiвняння (р < 0,05). I тшьки через 2 роки цей показник знизився до початкового рiвня, як у груш порiвняння, так i в груш спостереження
(рис. 1). У ротовш рщит 12^чних дггей, яким додатково до базового лшування призначали комплекс вгамшв iз мiкроелементами, пектину, пантокрину, пробютиюв, а також гiгieну зубною пастою № 10 та елшсиром ексодент, актившсть СОД була високою i вiдповiдала рiвню у здорових дтей на всiх етапах бiохiмiчного аналiзу (рис. 2). У груш спостереження 15^чних дiтей суттевий вплив комплексу профшактичних пре-паратiв та засобiв на активнiсть СОД в ротовш рщит було встановлено протягом 6 мюящв, коли цей показник був на рiвнi нормальних зна-чень. Обстеження через один рш та два роки встановило достовiрне зниження активностi СОД в ротовш рщиш 15-рiчних дiтей групи спостереження (рис. 3).
ршень курсу
■ Пор1вняння □ Спостереження
Рис. 1. Динамiка р1вни активност СОД у ротовiй рiдинi тд впливом лiкувальмо-профiлактичмого комплексу у д^ей 7-pÍ4Moro BiKy
од.акт/л 12 pokíb
Початковий Псля 1-го Через 1 piK Через 2
р1вень курсу роки
ШПоргвняння И Спостереження
Рис. 2. Динамжа р1вмя активмостi СОД у ротовш рвдиш пiд впливом л^вально-профшактичного комплексу у дiтей 12^чного вiкy
Нарiвнi з послабленням функщонально! ак-тивностi антиоксидантно! системи в ротовш по-рожнинi дiтей з хрошчним катаральним гшпв> том встановлена штенсифшащя перекисного окиснення лiпiдiв, яку реестрували по збшь-шенню вмюту МДА в ротовiй рiдинi (таблиця 2). Так, цей показник був збшьшений у 7^чних дiтей у 2,2 раза, у 12^чних - у 2 рази, а у 15-рiчних - в 1,9 раза.
Проведення базового лшування хрошчного катарального гiнгiвiту у дiтей 7 роюв призвело до зниження рiвня МДА на 32 %, тсда як до-даткове призначення лшувально-профшактич-ного комплексу та засобiв ппени зменшило концентрацiю МДА в ротовш рщиш 7-рiчних
100
дiтей на 56 %. Достовiрно низький рiвень МДА в ротовiй рiдинi дтей групи спостереження по вiдношенню до групи порiвняння вiдзначали через 3 мюящ (р < 0,05) та через 6 мюящв (р < 0,05). При аналiзi показниюв ротово! рiдини через один рш i два роки вмiст МДА в обох групах 7^чних дтей був таким же високим, як i на початку дослщження (рис. 4).
Базова терапiя в груш порiвняння 12-рiчних дiтей сприяла зниженню рiвня МДА в ротовш рщиш в 1,5 раза, що свщчить про гальмування ПОЛ. При обстеженш через 3 мюящ рiвень МДА в цш групi знову був достовiрно вище контролю у здорових (р < 0,05). Через 6 мюящв вмют МДА в ротовш рщиш 12^чних дтей, яким провели
ш'и
тшьки базове лшування, вщповщав початковому рГвню, який Г зберГгався до кшця дослщження (таблиця 2). В ротовш рГдит групи спостережен-ня, дням яко! додатково до базово! терапп призначали комплекс препаратГв та ппешчних засобГв, також встановлено зниження концентра-ци МДА безпосередньо шсля лГкування до нор-
мального рГвня (р > 0,05). На всГх наступних етапах дослщження у 12-рГчних дГтей, яю отри-мували регулярн курси комплексу вгташшв, м> нералГв, пантокрину, пектину, пробютиюв та п-пени зубною пастою № 10 Г елГксиром ексодент (р < 0,05 в усГх випадках), встановлено достовГр-но низький рГвень МДА в ротовш рщиш (рис. 5).
15 ротв
од.акт/л 1,6/1 1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2 0
Початковий Пкля 1-го Через 1 р|к Через 2 ршень курсу роки
|Пор1вняння □Спостереження
Рис. 3. Динамжа р1вня активност1 СОД у ротовш рвдиш п1д впливом лжувально-проф1лактичного комплексу у дггей 15-р1чного
Ефект зниження пероксидаци лшщв до нормального рГвня в ротовш порожниш 15-рГчних дней групи порГвняння шсля проведення базово! терапи катарального гшпвГту зберГгся протягом 3 мюящв. При обстеженн через 6 мюящв Г в по-дальшому знову встановлено шдвищення рГвня МДА в ротовш рщиш 15-рГчних дГтей групи порГвняння (р < 0,05). При додатковому призна-ченн комплексно! профшактики гшпвГту рГвень МДА вщповщав значенням у здорових дГтей цього ж вшу безпосередньо шсля першого курсу
нмоль/л 12
10 8 6 4 2 0
7 рою в
Початковий П1сля 1-го Через 1 р|к ршень курсу
Через 2 роки
□ Пор1вняння □ Спостереження
Рис. 4. Динамжа вмкту малонового д1альдег1ду п1д впливом л1кувально-профшактичного комплексу у д1тей 7-р1чного в1ку
(р > 0,05), через 3 мюящ (р > 0,05) Г через 6 мюящв (р > 0,05). Незважаючи на шдвищення цього показника через рш, рГвень МДА в ротовш рщиш дГтей групи спостереження був нижчим, шж у груш порГвняння (р < 0,05). АналГз через 2 роки показав висок значення МДА, вщповщш початковому рГвню, як в ротовш рщин дГтей, яким провели тшьки базове лшування, так Г у дней, яким назначали курси комплексом препаратГв та ппешчних засобГв (рис. 6).
Таблиця 2
Вплив лжувально-профшактичного комплексу при гшпвт на вм1ст малонового д1альдег1ду в ротовш рщиш дггей р1зних вжових груп, нмоль/л (М ± т)
Групи Початковий ршень П1сля 1-го курсу Через 3 \iioini Через 6 м1сяц1в Через 1 р1к Через 2 роки
вш | л1кування
7 рокт Поршиииии 9,59±0,86* 6,54±0,73* 5,74±0,43* 7,28±0,69* 9,84±0,52* 8,37±0,71*
^=4,17±0,32) Спостереження 8,77±0,93* **3,82±0,51 **4,15±0,28 **5,01±0,37 10,4±1,16* 9,18±0,73*
12 рок1в Пор1вняння 7,12±0,59* 4,63±0,38 5,72±0,39* 7,35±0,64* 6,72±0,53* 8,26±0,91*
(N=3,51±0,24) Спостереження 6,98±0,74* 4,10±0,52 **3,82±0,41 **5,02±0,68* **4,63±0,39* **5,34±0,47
15 роюв Пор1вняння 9,32±0,87* 6,38±0,74 6,97±0,54* 8,12±0,75* 10,6±1,18* 9,15±1,06*
(N=5,04±0,63) Спостереження 10,7±0,96* **4,72±0,51 **4,31±0,29 **5,48±0,62 **7,25±0,80* 8,63±0,74*
ПримГтки: * - р < 0,05 по вгдношенню до норми; ** - р < 0,05 мшж показниками в груш порГвняння та спостереження.
05/ Том X / 4
101
нмоль/
12 роюв
Початковий р1вень
|Пор1вняння
Через 1 piK □ Спостереження
Рис. 5. Динам1ка вмкту малонового д1альдег1ду п1д впливом лжувально-профшактичного комплексу у д1тей 12-р1чного вжу
нмоль/л
15 pокiв
12 10 8 6 4 2 0
1
Початковий П^ля 1-го Через 1 р i к piвень курсу
Через 2 роки
■ Поpiвняння □ Спостереження
Рис. 6. Динамжа вм1сту малонового д1альдепду п1д впливом л1кувально-проф1лактичного комплексу у д1тей 15-р1чного в1ку
ЩДСУМОК
Таким чином, результати проведених бюхь мiчних дослiджень ротово! рiдини дтей з хрошч-ним катаральним пнпвггом свiдчать про протек-торну дда розробленого лшувально-профшактич-ного комплексу та ппешчних засобiв.
Необхiдно вiдзначити, що найбiльш виразний та пролонгований ефект по зниженню показникiв штенсифшаци ПОЛ ^вень МДА) з одночасною активащею АОС (активнiсть СОД) в ротовш по-
рожнинi встановлений при проведенш регуляр-них курсiв комплексом препарапв у 12-рiчних дiтей. Незважаючи на те, що у 7^чних та 15-рiчних дiтей ефективнiсть проведених профшак-тичних курсiв вiтамiнами, мшералами, пробюти-ками, пектином, пантокрином та вщповщною ri-гieною зберiгалась менш тривалий перiод, li р> вень був достатньо високим, оскшьки призводив до нормалiзацil всiх показникiв протягом 6 - 12 мюящв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. - М.: Медицина, 1991. - 302с.
2. Веременко К.Н., Хоменко Л.А., Кизим А.И. Ферменты слюны и исследование их в клинике // Лаб. дело. - 1976. - № 7. - С.392-394
3. Грудянов А.И., Дмитриева Н.А., Фоменко Е.В. Применение лактобактерина в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта // Terra Medica. Стоматология. - 2002. - Спец. вып. - С. 21-23.
4. Данилевский Н.Ф., Вишняк Г.Н., Пош-тун А.М. Пародонтология детского ворзаста. - М.: Медицина, 1991. - 296с.
5. Деньга О.В., Спичка И.А. Индивидуальная профилактика и лечение хронического катарального гингивита у детей в домашних условиях // Вюн. стоматологи. - 2003. - №4. - С.79-85.
6. Косенко К.П., Левицкий А.П., Подорож-
ная Р.П. Активность ферментов смешанной слюны детей при гингивите и кариесе // Вюн. стоматологи. -2000. - № 1. - С. 45-46.
7. Леонтьев В.К., Петрович Ю.А. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии: Метод. пособие. - Омск, 1976. - 95с.
8. Соловьева А.М., Афанасьева У.В., Хауке-вичГ.А. Выбор средств гигиены для профилактики и лечения заболеваний пародонта в детском возрасте // Стоматология для всех. - 1999. - № 1. - С. 9.
9. Состояние здоровья школьников, проживающих в районах с экологически неблагоприятными условиями / Давыдов Б.И., Перевощикова Н.К., Коба В.И. и др. // Здравоохранение Рос. Федерации. -1992. - № 9. - С. 17-19.
