CC BY
19
2. У crpyKTypi колагену у детрузорi при ЕСМ домiнye колаген I та III типу.
3. Враховуючи морфолопчш змiни у детру-3opi новонароджених з ЕСМ, е доцшьним ви-
конання раннього хiрyргiчного втручання .
4. Для можливого прогнозу утримувально1 функци сечового мiхyра е доцшьним проведення морфолопчного дослiдження тканин детрузора.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия: Руководство.-М.: Медицина,1990.-384 с.
2. Bauer S. B., Colodny A. H., Hallet M. Urinary diversion in myelodysplasia: criteria for selection and prediction of urodynamic evaluation // J. Urol.-1980.-Vol. 124,N1.-P.84- 89. .
3. Caione P., Capozza N., Lais A. Periurethral muscle complex reassembly for exstrophy-epispadias repair // J. Urol.- 2000.- Vol. 164, N 6.-P.2062-2066.
4. Ekstrom J., Malmberg L. Disuse as a cause of su-persensitivity in the rat urinary bladder // Acta Physiol. Scand.-1986.-Vol. 126, N2.-P.426- 429.
5. Ewalt D. H., Howard P. S., Blyth B. Is lamina propria responsible for normal bladder compliance?// J.Urol.-1992.-Vol . 148, N2.-P. 541-544.
6. Hollowell J. G., Hill P. D., Duffy P. G. Bladder function and dysfunction in exstrophy and epispadias // Lancet.-1991. -Vol. 138, N3.-P. 923- 926.
7. Kim K. M., Kogan B. A., Massad C. A. Collagen and elastin in the normal fetal bladder // J. Urol.-1991.-Vol. 146, N2.-P.521- 524.
8. Lepor H., Sunaryadi I., Hartanto V. Quantitative morphometry of the adult human bladder // J. Urol.-1992.- Vol. 148, N2.-P.410- 414.
9. Lipski B., Yoshino K., Yao L. A unique new model to study the effect of urinary diversion in the developing rabbit bladder // J.Urol.-1998.-Vol. 160, N4.-P.1454-1458.
10. Mathews R., Wills M., Perlman E. Neural innervation of the newborn exstrophic bladder: an immunohis-tochemical study // J. Urol.- 1999.-Vol. 162, N2.-P.506-508.
11. Orsola A., Estrada C., Retik A. Growth and stretch response of human exstrophy bladder smooth muscle cells: molecular evidence of normal intrinsic function // BJU Inter. - 2005.-Vol 95, N1.-P.144-148.
УДК 616.311.2 - 002-036.1:616.316:577-053.5/.7
1.В. Ковач, €.Н. Дичко, О.А. Макаренко, О.В. Деньга, А.В. Книш
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ та стоматологИ iHmepHie (зав. - д.мед.н., проф. А.В.Самойленко)
ДИНАМ1КА ЗМ1Н Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В POTOBOÏ Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ З ХРОН1ЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ
Ключовi слова: гiнгiвт, dimu, еластаза, уреаза Key words:gingivitis, children, elastasa, urearsa
Резюме. Биохимические исследования ротовой жидкости детей 7, 12 и 15 лет с хроническим катаральным гингивитом позволили установить повышение активности деструктивного протеолитического фермента - эластазы. Установлена также повышенная активность уреазы, уровень которой отражает степень обсемененности ротовой полости патогенной микрофлорой. Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса, состоящего из адаптогена, антиоксиданта, антидота, а также специальной зубной пасты и эликсира способствует нормализации биохимических показателей ротовой жидкости у обследованных детей.
Summary. Biochemical investigations of oral fluid of children aged 7, 12 and 15 years with chronic catarrhal gingivitis allowed to define increase of activity of destructive proteolytic ferment - elastasa. Increased urease activity, the level of which reflects the rate of oral cavity inoculation with pathogenic microflora was defined. Application of a developed treatment-and-prophy-lactic complex, which consists of adaptogen, antioxidant, antidote, as well as of a special tooth-paste, promote normalization of biochemical findings of oral fluid in the examined children.
Вщомо, що piBeHb запальних процесiв у по-рожнинi рота при наявносп xpoHÍ4Horo катарального гшпвггу вiдображуe пiдвищена активнiсть протеолггичного деструктивного ферменту ела-стази. Джерелом еластази в ротовiй рiдинi е ней-трофiли, яю постiйно присутш у вогнищi за-палення, де виконують функцiю поглинання та знищення мiкроорганiзмiв. Крiм того, запальнi процеси в порожниш рота перебiгають на rai пщвищено! кiлькостi патогенно! мшрофлори. Тому як показовi критерп стану ротово! рiдини дiтей з хрошчним катаральним гiнгiвiтом дощ-льно вибирати бiохiмiчнi показники, що характеризуют ефективнiсть запропонованого методу профшактики цього захворювання: активнiсть еластази ^вень запалення), активнiсть уреази (стушнь обсiменiння патогенною мiкрофлорою).
Метою дослщження е вивчення змiн окремих бiохiмiчних показникiв ротово! рiдини, що бе-руть участь у патогенезi запальних процешв у тканинах пародонта, в динамщ спостережень пiд дiею комплекшв лiкувально-профiлактичних за-ходiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Об'ектом дослiдження були 60 дтей з хрошчним катаральним гiнгiвiтом 7, 12 та 15 роюв, що мешкають в умовах промислового мега-полiсу. Д^и кожного вiку були розподiленi на групу порiвняння, якiй проводили базову тера-пiю гiнгiвiту з наступним призначенням зубно! пасти-плацебо, та групу спостереження. Дiтям групи спостереження 7 роюв пiсля проведення базового лшування призначали комплекс пре-паратiв (антиоксидант - "Кшдер", адаптоген -пантокрин, антидот ксенобютиюв - яблучний пектин та пробютики - бiфiформ i лактстат) та гiгiенiчних засобiв (зубна паста № 10 та зубний елшсир "апельсиновий"). Профiлактику хрошч-ного катарального пнлвиу у 12- и 15^чних дiтей проводили тим же комплексом, замшивши "Юндер" на "Центрум", а зубний елшсир "Апельсиновий" на "Ексодент", що розробленi в Одеському НД1 стоматологи. Курс лшувально-профшактичних заходiв складав один мiсяць i проводився два рази на рш (весною та восени).
З метою зумовлення положення, що розроб-лений нами спошб корекцп для цих дiтей е пато-генетично орiентованим, було проведено вивчення змш окремих бiохiмiчних показникiв ротово! рщини пiд впливом цього способу.
Збiр ротово! рiдини для бiохiмiчного аналiзу проводили у дiтей перед проведенням лiкування, а потiм через 6, 12 та 24 мюящ. Одноразово була зiбрана й проаналiзована ротова рiдина у здо-рових дiтей вiдповiдного вiку.
Отриман результати обробляли методом вар> ацшно! статистики з використанням t-критерiю Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вщомо, що активнiсть еластази в ротовш рь динi, як правило, бувае високою при появi вог-нищ запалення на тлi розвитку катарального гшпвггу. Так, у 7^чних дiтей з хронiчним катаральним гшпвггом активнiсть еластази у ротовш рщин пщвищена в 2,4 - 2,9 раза (таблиця 1). Проведення базово! терапii гiнгiвiгу призвело до нормалiзацii активностi цього протеолiтичного ферменту (р > 0,05). Але при обстеженш через 3 мюящ в ротовш рщиш 7^чних дiтей групи по-рiвняння активнiсть еластази знову стала досто-вiрно вище значень у здорових дтей (р < 0,05) i на такому високому рiвнi зберiгалася до кiнця дослщження. Це свщчить про протизапальний, але короткочасний характер базово! терапii катарального пнлвиу. Бiльш суттеве зниження активност еластази встановлено в ротовш рщиш 7^чних дiтей пiсля проведення профшактики комплексом препарапв: цей показник був дос-товiрно нижче, шж у групi порiвняння (р < 0,05) при обс^жет^ зразу шсля першого курсу. На наступних етапах бiохiмiчного аналiзу через 3 i 6 мiсяцiв активнiсть еластази в ротовш рщиш групи спостереження вщповщала рiвню у здорових дней (р > 0,05). При обстеженш через рис у цiй груш актившсть еластази зросла (р < 0,05), але при цьому все ж була бшьш шж у 2 рази нижче, шж у дней групи порiвняння (р < 0,05). Через 2 роки показники активносп еластази в ротовш рщиш 7^чних дней обох груп були високими та достовiрно невiдмiнними (р > 0,05) (рис. 1).
Бшьш ефективну та пролонговану протиза-пальну дiю вiдзначали пiсля застосування лшу-вально-профiлактичного комплексу у 12-рiчних дней (таблиця 1). У ротовiй рщиш дней групи порiвняння цього вшу пщвищений початковий рiвень активностi еластази пщ впливом базово! терапii нормалiзувався на 3 мiсяцi, а поим знову пщвищився. При цьому додаткове призначення комплексу препарапв та плешчних засобiв 12-рiчним дiтям групи спостереження сприяло стш-кому зниженню активностi еластази. Так, навiть на останньому еташ обстеження через 2 роки в ротовш рщиш дней, яю регулярно отримували центрум, пантокрин, пектин, бiфiформ та лак-товп на фонi гiгiени зубною пастою №10 та ел> ксиром ексодент, актившсть еластази вщповщала рiвню у здорових дггей (р > 0,05) (рис. 2).
У 15^чних дней хрошчний катаральний гш-гiвiт також призводив до бiльш нiж дворазового пщвищення активностi еластази в ротовш рщиш (р < 0,05). Проведення базового лшування хро-
шчного катарального пнлвпу нормалiзувало цей тившсть еластази в ротовiй рiдинi групи по-показник тiльки на перюд пiсля терапп, тому що рiвняння була iстотно вищою, нiж у здорових вже через 3 мюящ i до кiнця обстеження ак- дггей (р < 0,05 на вшх етапах).
Таблиця 1
Вплив профилактики гшпвтв на активнiсть еластази в ротов1й р1дин1 д1тей рпних
в1кови\ груп (М ± т)
Групи Початковий П1сля Через Через Через Через
вж л1кування ршень 1-го курсу 3 \iioini 6 м1сяц1в 1 р1к 2 роки
7 рокш (N=1,42±0,13)
12 рокчв
^=0,98±0,12)
Пор1вняння 3,41 ± 0,50 1,75 ± 0,19 2,18 ± 0,16 3,81 ± 0,25 4,10 ± 0,52 3,67 ± 0,44
Спостереження **4,05 ± 0,38 *1,24 ± 0,11 *1,57 ± 0,19 *1,48 ± 0,12 **1,97 ± 0,15 **2,84 ± 0,41
Поршняння **2,01 ± 0,18 1,21 ± 0,10 1,06 ± 0,12 **2,23 ± 0,26 **2,16 ± 0,19 **2,37 ± 0,31
Спостереження **1,87 ± 0,14 *0,87 ± 0,09 *0,74 ± 0,09 *1,16 ± 0,14 *0,85 ± 0,09 *1,07 ± 0,12
15 роюв ^=1,28±0,09)
Пор1вняння Спостереження
2,97 ± 0,34 3,46 ± 0,25
1,42 ± 0,16 1,10 ± 0,12
1,85 ± 0,20 *1,36 ± 0,16
2,72 ± 0,31 1,80 ± 0,24
3,14 ± 0,27 *1,73 ± 0,21
2,83 ± 0,37 2,34 ± 0,20
Прим1тка: - р < 0,05 м1ж показниками в груш пор1вняння та спостереження; - р < 0,05 по вщношенню до норми.
Призначення спещально! гшени в комплексi з антиоксидантами, пробютиками, адаптогеном та антидотом сприяло бшьш суттевому зменшенню активностi еластази безпосередньо тсля про-ведення першого курсу (табл. 1). 1стотно низькi значення цього показника по вщношенню до
такого в груш порiвняння реестрували через 3 та 6 мюящв i через один рiк (р < 0,05 у всiх випадках). I тiльки на останньому термш до-слiдження через 2 роки актившсть еластази в ро-товш рiдинi групи спостереження пiдвищилась до значень у груш порiвняння (рис.3).
мккат/л 4,5
4
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
Початковий П^ля 1-го Через 1 рш Через 2 рiвень курсу роки
□ Пор1вняння ■Спостереження
мкка 2,51
2
1,5
1
0,5
0
Початковий Шсля 1-го Через 1 р1к Через 2 р1вень курсу роки
ШПор1вняння ПСпостереження
Рис. 1. Динамжа р1вня активност1 еластази ротовоТ р1дини пiд впливом лжувально-проф1лактичних заход1в у д1тей 7 рок1в
Рис. 2. Динамжа р1вня активност1 еластази ротовоТ рiдини пiд впливом лжувально-проф1лактичних заход1в у д1тей 12 рок1в
0102010201020102010201000100010001000100010001
Нарiвнi з високими значеннями активносп еластази хронiчний катаральний гшпвп вик-ликае i пiдвищення активносп уреази в ротовiй рiдинi обстежених дiтей кожного вiку. Початкова актившсть цього ферменту у дiтей з хрошчним катаральним гiнгiвiтом найбiльш висока у 7-рiчних, що може вщповщати низькому рiвню
гiгiени в цьому вщь Так, у 7^чних дiтей цей по-казник шдвищений у порiвняннi зi здоровим контролем в середньому у 3 рази, тодi як у 12^чних актившсть уреази в ротовш рщиш дiтей з хро-нiчним катаральним гшпвпом збiльшуеться у 2,6 раза, а у 15^чних -лише в 1,8 раза (табл. 2).
р1вень курсу роки
□ Пор1вняння ПСпостереження
Рис. 3. Динамша рiвня активностi еластази ротовоТ рiдини п1д впливом лжувально-профiлактичних заходiв у дiтей 15 рокчв
р1вень курсу роки
■ Пор1вняння ПСпостереження
Рис. 4. Динамика ршня активностi уреази ротовоТ рiдини пiд впливом лшувально-профiлактичних заходiв у дпей 7 рокчв
Проведення базового лшування хронiчного катарального гiнгiвiту сприяло зниженню актив-ностi уреази в ротовш рщиш 7-рiчних дiтей, але цей показник залишався iстотно високим по вщ-ношенню до здорових дней (р < 0,05). На нас-тупних етапах дослiдження реестрували посту-пове пiдвищення активностi уреази в ротовш рщиш 7-рiчних дней групи порiвняння до по-чаткового рiвня. Базове лiкування гiнгiвiту у 12-рiчних и 15-рiчних майже однаково впливало на рiвень уреази в ротовш рщиш дiтей. Так, без-посередньо пiсля проведення терапи цей показник в обох вшових групах порiвняння норма-лiзувався (р > 0,05), а в подальшому пiдвищу-вався та через два роки досяг початкових значень (таблиця 2).
Застосування лшувально-профшактичного комплексу пiсля проведення базового лшування гiнгiвiту бiльш суттево та пролонговано вплину-ло на стан активносп уреази, що характеризуе обшменшня патогенними мiкроорганiзмами. У дггей в 7-рiчному вiцi з низьким рiвнем гiгiени активнiсть уреази в ротовш рщиш знизилась до нормальних значень безпосередньо пiсля пер-шого курсу розробленого методу лiкувально-
профшактичних заходiв. Досягнутi низькi зна-чення уреази, на рiвнi контролю у здорових, зберпалися в ротовш рщиш дiтей 7 рокiв групи спостереження через 3 i 6 мюящв. 1стотне шд-вищення цього показника вщбулося тiльки при обстеженш через один рiк (р < 0,05), але при цьому актившсть уреази в ротовш рщиш дней групи спостереження була ютотно нижче вщпо-вщного показника в груш порiвняння (р < 0,05). А аналiз ротово! рiдини 7-рiчних дней через 2 роки показав бшьш значне шдвищення актив-ностi уреази в груш спостереження, рiвень яко! був несуттево вiдмiнним вiд значень у груш по-рiвняння (р > 0,05) (рис. 4).
Регулярш профшактичш курси комплексом препаратiв та спещальною гiгiеною у 12-рiчних дней з хрошчним катаральним гшпвпом досить виразно та достатньо стабiльно впливають на ак-тивнiсть уреази в ротовш рщиш (таблиця 2). Цей показник знизився бшьш шж у 2 рази шсля проведення першого курсу профiлактики i зберпся на рiвнi, вiдповiдному контролю у здорових (р > 0,05) та ютотно низькому по вщношенню до значень у груш порiвняння, протягом усього дослщження протягом 2 роюв (рис. 5).
Таблиця 2
Вплив профилактики гшпвтв на актившсть уреази в ротовш рщиш дiтей р1зни\ в1кови\ груп, мккат/л (М ± т)
Групи Через 3 мгёящ Через 6 м1сяц1в Через 1 рж Через 2 роки
вш лкування ршень 1-го курсу
7 рокчв ^=9,12±0,85) Пор1вняння Спостереження **26,3 ± 1,98 **29,5 ± 1,72 **12,8 ± 1,41 8,16 ± 0,63 **14,2 ± 1,36 7,81 ± 0,94 **18,7 ± 2,04 9,38 ± 1,06 **23,1 ± 1,96 **13,5 ± 1,42 **25,5 ± 2,10 **21,4 ± 1,83
12 рок1в (N=6,18±0,53) Поршняння **17,4 ± 1,58 8,12 ± 0,96 **9,35 ± 1,07 **12,6 ± 1,31 **10,9 ± 0,85 **14,3 ± 1,17
Спостереження **15,8 ± 1,34 7,21 ± 0,85 *5,73 ± 0,61 6,83 ± 0,51 *7,04 ± 0,92 *6,37 ± 0,82
15 роюв ^=8,63±0,94) Поршняння **14,2 ± 1,26 10,3 ± 1,16 **13,6 ± 1,52 **12,8 ± 1,06 **15,6 ± 1,31 **17,2 ± 1,90
Спостереження **16,0 ± 1,71 *7,49 ± 0,92 6,83 ± 0,92 9,04 ± 1,15 **11,7 ± 1,08 **14,8 ± 1,65
Прим1тка: * - р < 0,05 по вщношенню до норми; ** - р < 0,05 ]шж показниками в груш пор1вняння та спостереження.
Характер зниження активностi уреази в ротовш рiдинi 15-рiчних дiтей з катаральним гшп-вiтом пiд впливом запропонованого комплексу профшактичних заходiв був схожий з таким у 7-рiчних. Так, низькi значення рiвня уреази, вщ-повiднi нормальним (р > 0,05), були виявлеш пiсля проведення першого курсу i в подальшому зберiгались через 3 та 6 мюящв (таблиця 2).
Обстеження через один рш виявило пiдвищення активносп уреази в ротовiй рiдинi 15^чних дiтей групи спостереження (р < 0,05), але, вод-ночас з цим, И значення були ютотно нижче, нiж у групi порiвняння (р < 0,05). А через два роки актившсть уреази в групах спостереження й по-рiвняння була однаково високою (рис. 6).
мккат/л
18 -.
16
14
12
10
8
6
4
2
0 -1
ПочатковийШсля 1-гоЧерез 1 рiк Через 2 рiвень курсу роки
ОПор1вняння ПСпостереження
мккат/л
18 1
16
14
12
10
8
6
4
2 """
0
Початковий Шсля 1-го Через 1 р| к Через 2 ршень курсу роки
ППор1вняння ПСпостереження
Рис. 5. Дииамша р1вня активност1 уреази ротовоТ рвдини пiд впливом лжувальио-проф1лактичних заход1в у д1тей 12 рок1в
Рис. 6. Дииамша р1вня активност1 уреази ротовоТ рщини пiд впливом лжувальио-проф1лактичних заход1в у д1тей 15 рок1в
ЩДСУМОК
Таким чином, проведет 6íoxímÍ4hí дослщ-ження ротово! рщини у дiтей з хронiчним ка-таральним гiнгiвiтом свiдчать про протекторну дiю розробленого лiкувально-профiлактичного комплексу, до складу якого ввшшли адаптоген, антиоксидант, антидот та пробютичш препарати, а також ппешчш засоби у вигщщ спецiальних зубних паст та елiксирiв.
Найбiльш виразний та пролонгований ефект, що проявлявся зниженням показникiв запалення
та кшькосп патогенно! мiкрофлори в порожниш рота, пiсля застосування цього комплексу було встановлено у дней 12 роюв. Однак, незважаючи на те, що у 7^чних та 15^чних дiтей ефек-тивнiсть лшувально-профшактичних заходiв зберiгалась не так довго, як у 12^чних, !! рiвень був достатньо високим, оскiльки призводив до нормалiзацi! всiх показникiв протягом 6 - 12 мiсяцiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. - М.: Медицина, 1991. - 302с.
2. Веременко К.Н., Хоменко Л.А., Кизим А.И. Ферменты слюны и исследование их в клинике // Лаб. дело. - 1976. - № 7. - С.392-394
3. Грудянов А.И., Дмитриева Н.А., Фоменко Е.В. Применение лактобактерина в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта // Terra Medica. Стоматология.- 2002. - Спец. вып. - С. 21-23.
4. Данилевский Н.Ф., Вишняк Г.Н., Поштун А.М. Пародонтология детского ворзаста. - М.: Медицина, 1991. - 296с.
5. Деньга О.В., Спичка И.А. Индивидуальная профилактика и лечение хронического катарального гингивита у детей в домашних условиях // Вюн. стоматологи. - 2003. - №4. - С.79-85.
6. Косенко К.П., Левицкий А.П., Подорож-
ная Р.П. Активность ферментов смешанной слюны детей при гингивите и кариесе // Вюн. стоматологи -2000. - № 1. - С. 45-46.
7. Леонтьев В.К., Петрович Ю.А. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии: Метод. пособие. - Омск, 1976. - 95с.
8. Соловьева А.М., Афанасьева У.В., Хауке-вич Г. А. Выбор средств гигиены для профилактики и лечения заболеваний пародонта в детском возрасте // Стоматология для всех. - 1999. - № 1. - С. 9.
9. Состояние здоровья школьников, проживающих в районах с экологически неблагоприятными условиями / Давыдов Б.И., Перевощикова Н.К., Коба В.И. и др. // Здравоохранение Рос. Федерации. -1992. - № 9. - С. 17-19.
