CC BY
32
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.31-008.8-053.5-076/.078
DOI: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132907
Трубка 1.О.
Нацюнальна медична академя пСлядипломно/ освти мен П.Л. Шупика, м. Кив, Укра/на
БiохiMiчнi показники ротово1 рiдини в дггеи шкiльного
■ ^т я я w ■
BiKy при поеднаному nepe6iry Kapieey и xpoHi4Horo гeнepaлiзовaного катарального riHriBiTy пiд впливом лкувально-профмактичного комплексу
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(3):269-273. doi: 10.22141/2224-0551.13.3.2018.132907
Резюме. Актуальтсть. При виникнент й розвитку основних стоматолог1чних захворювань у дтей, а саме Kapieey й гiнгiвiту, спостеркаються певн змни складу, бiологiчних i бiохiмiчних властивостей ро-товог piдини, за параметрами яких можливо оцнити стан оргатв i тканин ротово! порожнини, а та-кож вплив розроблених лшувально-профиактичних методiв i пiдходiв. Мета: оцшити змши бiохiмiчних показни^в слини в дтей шкыьного вку при кapieei й хрошчному генеpaлiзовaномy катаральному гiнгiвiтi nid впливомрозробленоголтувально-профиактичного комплексу (ЛПК). Матерiали таметоди. Kaiтчт доeлiдження проводили за участю дтей вком вiд 7 до 15ротв, у яких визначали показники вмieтy каль-цт, фосфору, кислог й лужног фосфатаз, малонового дiaльдегiдy (МДА) i каталази вротовшpiдинi до початку проведеннялтувально-профыактичного комплексу i черезрж тсля його триразовогозастосування. Результати. Проведення ЛПКзбльшуе вмieт кальцт вротовтpiдинi, але нaйкpaщiрезультати — збль-шення у два-три рази — ми отримали в основних лкувальних тдгрупах, у яких корекщя недостатнього надходження кальцт проводилась шляхом регулювання харчового й питного режиму дитини й додатко-вим призначенням комбнованого препарату кальцт. Доeлiдження кислог й лужно'1 фосфатаз eвiдчaть про вipогiдне тдвищення Их aктивноeтi в дтей основних лкувальних груп iз субкомпенсованою формою кapieсy й хротчним генеpaлiзовaним катаральним гiнгiвiтом на початку доeлiдження й ieтотнезменшен-ня даних показнишв при застосуванн ЛПК. Активтсть каталази й piвень МДА на початку доЫдження в дтей основних лжувальних тдгруп були вipогiдно гipшими nоpiвняно з контрольною лкувальною тд-групою. Шдвищення aктивностi каталази й зниження МДА доpiвня здорових дтей свiдчить про норма-лiзaцiю функщонування антиоксидантно-прооксидантног системи тд впливом ЛПК. Висновки. Основн бiохiмiчнi показникиротовог piдини свiдчaть про позитивний вплив i ефективтстьрозробленого ЛПК. Ключовi слова: ротова piдинa; бiохiмiчнi показники; дти
Вступ
При виникненш й розвитку основних стомато-лопчних захворювань у дггей, а саме Kapieey й пн-пвггу, спостертаються певш змши складу, бюлопч-них i бiохiмiчних властивостей ротово! рщини. Вона може використовуватись як дiaгностичнa рщина — альтернатива кровь За визначенням змш бiохiмiч-них показниюв ротово! рщини можливо оцшити стан оргашв i тканин ротово! порожнини, а також
вплив розроблених лiкyвaльно-пpофiлaктичних ме-тодiв i пiдходiв.
Основними показниками, яким автори придь ляють найбшьше уваги при проведет бiохiмiчних дослщжень ротово! рщини, e вмют мшеральних компоненпв (кальцш (Са), фосфор (Р)), piвень фер-менпв (кисла та лужна фосфатази (КФ i ЛФ)) i стан антиоксидантно-прооксидантно! системи [1—5]. Кисла й лужна фосфатази беруть участь у фосфорно-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Трубка 1рина Олександршна, кандидат медичних наук, доцент, завщувач кафедри стоматологи' дитячого BiKy, Нацюнальна медична академю шслядипломно? освгта ¡меш П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки'в, 04112, Укра'на; e-mail: itrubka@ukr.net; контактний тел.: +38 (050) 470 73 46.
For correspondence: Iryna Trubka, PhD, Associate Professor, Head of Department of Children's Dentistry, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: itrubka@ukr.net; phone +38 (050) 470 73 46.
Кл№чна педiатрiя / С!1п1са! Pediatrics
кальщевому обмiнi, вщокремлюють фосфат вщ спо-лук фосфорно! кислоти, тим самим забезпечуючи мiнералiзацiю кiсток i зубiв [3]. Активнiсть цих фер-ментш прийнято також враховувати при визначенш iнтенсивностi запальних процесiв у ротовш порож-нинi [2, 6]. Компоненти антиоксидантно-проокси-дантно! системи слини впливають на стан мiсцевого гемостазу, мюцевий iмунiтет i неспецифiчну резис-тентнють органiв порожнини рота [1, 5, 7, 8].
Особливу увагу придшяють визначенню вмiсту кальцiю й фосфору, що забезпечують мiнералiзую-чи властивосп ротово! рщини, а саме формування й пiдтримання мiнерального складу тканин зуба, i перш за все емалi [9]. На вмiст кальщю в ротовiй рiдинi певним чином впливае стан фосфорно-каль-цiевого обмшу в органiзмi дитини, тобто як достат-нiй рiвень надходження Са до оргашзму, так i рiвень його засвоення. Те, що в Укра!ш здоровi дiти, навiть раннього вжу, не отримують достатньо! кшькосп кальцiю з продуктами харчування, обумовлюе необ-хiднiсть проведення комплексно! профшактики й корекцп гшокальщемп як iз використанням ращо-нального харчування, так i за допомогою медично! корекцп комбiнованими препаратами кальцiю й вь тамiну D [10].
Мета досЛдження: оцiнити змiни бiохiмiчних по-казниюв слини в дiтей шкшьного вжу при карiесi й хронiчному генералiзованому катаральному гiнгiвiтi пщ впливом розробленого лжувально-профшак-тичного комплексу.
Матерiали та методи
У проведет клшчних дослщжень брали участь дгги вiком вщ 7 до 15 роюв. Залежно вiд вжу дiти були розподiленi на двi групи: I група — дгги вiком 7—11 рокiв, II група — дгти вiком 12—15 роюв. Залежно вщ використання л^вально-профшактичного комплексу в кожнiй групi видшяли три пiдгрупи: А — дати з компенсованим (КПУ + кп 0—5, 0—4) ка-рiесом i вiдсутнiстю захворювань тканин пародон-ту, яким проводили тшьки гiгiену порожнини рота й надавали рекомендацп щодо харчового й питного режиму — здоровi дiти; В — дгти, якi мають субком-пенсований (КПУ + кп 6—8, 5—8) карiес i хронiчний генералiзований катаральний гшгшт (ХГКГ) легкого й середнього ступеня тяжкостi, яким проводили ппену порожнини рота, базову тератю карiесу i ХГКГ i надавали рекомендацп щодо харчового й питного режиму — контрольна тдгрупа; С — дгга iз субкомпенсованим (КПУ + кп 6—8, 5—8) карiесом i хронiчним генералiзованим катаральним пнпвь том легкого й середнього ступеня тяжкосп, у яких застосовували розроблений нами лжувально-про-фiлактичний комплекс (ЛПК), — основна л^валь-на пщ1рупа. Лiкувально-профiлактичний комплекс передбачав декiлька етатв. На першому етапi проводили визначення основних факторiв ризику роз-витку карiесу й захворювань тканин пародонту, за необхщносп — консультащю сум1жних спецiалiстiв (ортодонт, педiатр, гастроентеролог, ендокрино-
лог). Другий етап включав проведення професшно! гiгiени порожнини рота з подальшим гiгiенiчним навчанням i пщбором засобiв догляду за порожни-ною рота залежно вiд вжу дитини, клтчно! ситуацп й факторiв ризику. Третiй етап включав л^ван-ня карiесу, його ускладнень, захворювань тканин пародонту й превентивну малошвазивну тератю карiесу. Четвертий етап включав призначення пре-паратiв для домашнього використання — мiсцево гелi й креми на основi кальцiю, мюцевий пробю-тик для вiдновлення колошзацшно! резистентностi, корекц1я недостатнього надходження кальщю до оргашзму дитини. Для корекцп недостатнього надходження кальщю до оргашзму дитини регулювали харчовий i питний режим дитини й додатково при-значали комбшоваш препарати на основi карбонату кальцiю й вггамшу D по 2,5 мл на день на протягом 1—2 мюящв 2 рази на рж у виглядi суспензп. Даний препарат у 5 мл мютить кальцiю карбонату 625,0 мг (що е^валентно 250,0 мг елементарного кальщю) та 125 МЕ вггамшу D3 (холекальциферол — його природна форма).
Клшчне обстеження включало визначення скарг, збiр анамнезу, стандартне стоматолопчне обстеження: огляд, оцiнку гiгiенiчних i пародон-тальних iндексiв, у разi необхiдностi проводили рентгенологiчне обстеження — ортопантомограму. Гiгiенiчнi й пародонтальнi шдекси визначали вщпо-вiдно до вжу дитини [11].
Бiохiмiчний аналiз ротово! рщини включав визначення показниюв вмiсту кальцiю, фосфору, кисло! й лужно! фосфатаз [12], малонового дiаль-дегiду (МДА) i каталази [13]. Ротову рщину збирали в стерильш одноразовi емностi в першiй половиш дня в станi спокою протягом 7—10 хвилин в обсязi 5—10 мл, помщали в термоконтейнер з охолоджую-чими елементами й перевозили в лабораторго про-тягом 3 годин.
Бiохiмiчний аналiз ротово! рiдини проводили до початку лiкувально-профiлактичного комплексу й через рж пiсля його триразового застосування. Лабораторнi дослiдження ротово! рiдини проводили в центральнш науково-дослiднiй лабораторп НМАПО iменi П.Л. Шупика. Проведення лабора-торних дослiджень i застосування лiкувально-про-фглактичного комплексу здiйснювали за шформо-ваною згодою дiтей i батькiв.
Отриманi результати обробленi методом варiа-цшно! статистики Стьюдента — Фшера. Вiрогiд-ною вважалась рiзниця показникiв при р < 0,05.
Результати та обговорення
Бiохiмiчнi показники вмiсту Са та Р до початку й тсля проведення лжувально-профглактичного комплексу у дiтей I групи (7—11 роюв) та II групи (12—15 роюв) поданi в табл. 1.
Ми визначили, що вмют Са в дггей iз субкомпенсованим карiесом i ХГКГ легкого або середнього ступеня тяжкосп (ГС та НС) е меншим, н1ж у здо-рових дiтей. Привертае увагу той факт, що у груш
270 Zdorov'e rebenka, ^ 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) Vol. 13, No 3, 2018
Кл№чна педiатрiя / Clinical Pediatrics
здорових дгтей (1А i 11А) показник вмiсту Са хоч i був вищим порiвняно з iншими групами, але набли-жався до нижньо! меж1 норми — 0,5—2,5 ммоль/л, що говорить про низький мшералгзуючий потен-цiал ротово! рiдини. Отримаш результати свщчать про необхiднiсть проведення корекцп недостатньо-го надходження Са не тгльки в дiтей контрольно! й основно! лгкувально! пщгруп, а й у здорових дггей для пщвищення рГвня цього елемента в ротовш рь диш.
Через рж тсля лГкування в усгх групах спосте-реження ми визначили збгльшення вмюту кальщю в ротовш рщиш, але найкращГ результати — збгль-шення у два-три рази — ми отримали в основних лжувальних пщгрупах (1С Г 11С), у яких корекцГя недостатнього надходження кальщю проводилась шляхом регулювання харчового й питного режиму дитини та додаткового призначення комбшованого препарату на основГ карбонату кальцго й вггамшу D протягом 1—2 мгсящв 2 рази на рж Позитивний вплив лГкувально-профглактичних комплекав на показники Са у ротовш рщиш отримано й у роботах шших авторГв [14, 15]. За показником вмюту фосфо-
ру в дослщжуваних групах дгтей вгдмГчено незначне зниження ргвня неоргашчного фосфору в ротовш рщиш тсля проведення ЛПК.
Дослщження активност кисло! й лужно! фосфа-таз тдтверджують даш шших авторгв, що свщчать про вгроггдне (у два-три рази) пщвищення !х ак-тивносп при запальних захворюваннях порожнини рота, зокрема пнпвггах, поргвняно з групами здорових дгтей [2, 16]. Проведення запропонованого ЛПК дозволило ютотно зменшити актившсть фосфатаз у дгтей основних л1кувальних пщгруп (1С г 11С) по-ргвняно з дгтьми контрольно! лгкувально! пщгрупи, яким проводили тгльки ппену порожнини рота, ба-зову тератю каргесу г ХГКГ г надавали рекомендацп щодо харчового й питного режиму, г привести щ показники до ргвня здорових дггей (табл. 2.)
Дослщження стану антиоксидантно-проокси-дантно! системи в дгтей I та II груп до проведення лгкувально-профглактичного комплексу показало зниження активностг каталази й високий ргвень МДА у дгтей гз субкомпенсованою формою кар1есу й ХГКГ легкого або середнього ступеня тяжкостг в контрольних (1В та 11В) г основних (1С та ПС) лжу-
Таблиця 1. Бюх1м1чн1 показники Са та Р у дтей I та II груп до i тсля проведення л'1кувально-
профлактичного комплексу
Показники Група 1 (7-11 рошв) Група II (12-15 рошв)
А (п = 12) В (п = 10) С (п = 13) А (п = 10) В (п = 8) С (п = 14)
Са (ммоль/л) до ЛПК 0,68 ± 0,04 0,64 ± 0,17 0,36 ± 0,07 0,73 ± 0,07 0,69 ± 0,15 0,67 ± 0,09
Са (ммоль/л) тсля ЛПК 0,73 ± 0,15 0,76 ± 0,06* 1,11 ± 0,15 0,95 ± 0,12 0,86 ± 0,04 1,03 ± 0,00
Р > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05
Р (ммоль/л) до ЛПК 4,67 ± 0,48 4,81 ± 0,55 5,01 ± 0,52 5,10 ± 0,25 5,81 ± 0,31 5,36 ± 0,36
Р (ммоль/л) тсля ЛПК 4,58 ± 0,44 4,19 ± 0,32 4,26 ± 0,28 4,01 ± 0,22 4,73 ± 0,18 4,39 ± 0,21
Р > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Примтки: Р — в1ропдн1сть р1зниц1 в кожнй п 'щгрут до та тсля проведення ЛПК; * — в1рогщн1сть мж тдгрупами В та С тсля проведення ЛПК.
Таблиця 2. Б1ох1м1чн1 показники кислоI й лужноI фосфатаз у дтей I та II груп до i тсля проведення
л^вально-профлактичного комплексу
Показник Група I (7-11 рошв) Група II (12-15 рошв)
А (п = 12) В (п = 10) С (п = 13) А (п = 10) В (п = 8) С (п = 14)
КФ (ммкат/л) до ЛПК 0,17 ± 0,02 0,42 ± 0,13 0,49 ± 0,11 0,240 ± 0,004 0,52 ± 0,08 0,69 ± 0,08
КФ (ммкат/л) тсля ЛПК 0,12 ± 0,02 0,26 ± 0,01* 0,10 ± 0,02 0,19 ± 0,01 0,32 ± 0,02* 0,12 ± 0,02
Р < 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
ЛФ (ммкат/л) до ЛПК 0,29 ± 0,02 0,54 ± 0,09 0,53 ± 0,07 0,32 ± 0,03 0,55 ± 0,05 0,62 ± 0,09
ЛФ (ммкат/л) тсля ЛПК 0,32 ± 0,04 0,59 ± 0,09* 0,35 ± 0,04 0,34 ± 0,03 0,40 ± 0,01 0,33 ± 0,04
Р > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05
Примтки: Р — в1ропдн1сть р1зниц1 в кожнй п 'щгрут до та тсля проведення ЛПК; * — в1ропдн1сгь мж п 'щгрупами В та С тсля проведення ЛПК.
Таблиця 3. Б1ох1м1чн1 показники каталази та МДА удтей I та II груп до i псля проведення л1кувально-
профлактичного комплексу
Показник Група 1 (7-11 poKiB) Група II (12-15 poKiB)
А (n = 12) В (n = 10) С (n = 13) А (n = 10) В (n = 8) С (n = 14)
Каталаза (мкат/г бтка) до ЛПК 10,83 ± 0,52 6,86 ± 3,46 6,54 ± 2,05 11,91 ± 0,75 7,47 ± 2,22 5,66 ± 0,68
Каталаза (мкат/г бтка) пюля ЛПК 13,83 ± 1,87 12,65 ± 2,11 19,34 ± 5,35 14,71 ± 4,58 8,67 ± 1,81 13,98 ± 2,04
Р > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05
МДА (мкмоль/л) до ЛПК 0,44 ± 0,05 0,65 ± 0,09 0,84 ± 0,15 0,52 ± 0,09 0,65 ± 0,06 0,75 ± 0,12
МДА (мкмоль/л) пюля ЛПК 0,45 ± 0,10 0,69 ± 0,06* 0,38 ± 0,06 0,46 ± 0,03 0,79 ± 0,15* 0,41 ± 0,07
Р > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05
Примтки: Р — в1рогщн1сть р1зниц1 в кожнй п'щгрут до i псля проведення ЛПК; * — в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж пщгрупами В i С псля проведення ЛПК.
вальних тдгрупах порiвняно з пщгрупами здоро-вих дггей (1А та II А) (табл. 3). Отримаш результати свщчить про недостатнiй рiвень антиоксидантного захисту порожнини рота й штенсивний перебiг про-цесiв перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) i збта-ються з результатами дослiджень iнших авторiв [1, 8, 16].
Проведення л^вально-профглактичного комплексу позитивне вплинуло на активнють каталази i рiвень МДА у дггей пiдгруп 1С та 11С (табл. 3). В основних лiкувальних пiдгрупах активнiсть каталази була вищою (19,34 ± 5,35 i 13,98 ± 2,04) по-рiвняно з контрольними лiкувальними пщгрупами (12,65 ± 2,11 i 8,67 ± 1,81 вiдповiдно), а рiвень МДА (0,38 ± 0,06 i 0,41 ± 0,07) знизився до показниюв здорових дiтей (0,45 ± 0,10 i 0,46 ± 0,03), що свщчить про нормалiзацiю функщонування антиоксидант-но-прооксидантног системи й збтаеться з даними, отриманими iншими авторами [15, 17]. Навпаки, у дггей контрольно! л^вальног пiдгрупи рiвень МДА мае незначну тенденщю до зростання на фонi не-значного збгльшення активностi каталази (1В i 11В). Це може свщчити про те, що на тлi перебiгу штен-сивного процесу ПОЛ починае активiзуватись ан-тиоксидантний захист порожнини рота.
Висновки
Основнi бiохiмiчнi показники ротовог рiдини свiдчать про позитивний вплив i ефективнiсть розробленого лжувально-профглактичного комплексу:
— регулювання харчового й питного режиму i додаткове призначення комбшованого препарату на основi карбонату кальцiю й вiтамiну D по 2,5 мл на день протягом 1—2 мюящв 2 рази на рж ю-тотно збгльшуе мiнералiзуючий потенцiал ротовог рiдини;
— вщбуваеться зменшення активностi кислог й лужног фосфатаз, збгльшення активностi каталази й зниження вмiсту МДА, що дозволяе норм^зува-ти стан антиоксидантно-прооксидантног системи й
створюе умови для нормального функщонування органгв i тканин порожнини рота в дггей.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вгд-сутнгсть конфлгкту гнтересгв при пщготовщ дано! статтг.
References
1. Palasjuk BO, Palasjuk OI. Lipid peroxidation and oxidative modification of oral fluid proteins in mid school aged children with chronic catarrhal gingivitis. Aktual'ni problemy suchasnoi' medy-cyny: Visnyk Ukrai'ns'koi' medychnoi' stomatologichnoi' akademii'. 2012;12(40):50-54. (in Ukrainian).
2. Sirak SV, Sirak AG, Bykov IM. Dynamics of biochemical parameters oral liquid of children and youth from the use of the newly developed mouthwash. Pediatric dentistry and dental profilaxis. 2013;12(47):61-65. (in Russian).
3. Kaur A, Kwatra KS, Kamboj P. Evaluation of non-microbial salivary caries activity parameters and salivary biochemical indicators in predicting dental caries. J Indian Soc Pedod Prev Dent. 2012 Jul-Sep;30(3):212-7. doi: 10.4103/0970-4388.105013.
4. AlMoharib HS, AlMubarakA, AlRowis R, Geevarghese A, Pre-ethanath RS, Anil S. Oral fluid based biomarkers in periodontal disease: part 1. Saliva. JInt Oral Health. 2014 Jul;6(4):95-103.
5. Tothova L, Kamodyova N, Cervenka T, Celec P. Salivary markers of oxidative stress in oral diseases. Front Cell Infect Microbiol. 2015;5:73. doi:10.3389/fcimb.2015.00073.
6. Dabra S, Singh P. Evaluating the levels of salivary alkaline and acid phosphatase activities as biochemical markers for periodontal disease: A case series. Dent Res J (Isfahan). 2012 Jan;9(1):41-5. doi: 10.4103/1735-3327.92942.
7. Tothova L, Celecova V, Celec P. Salivary markers of oxidative stress and their relation to periodontal and dental status in children. Dis Markers. 2013;34(1):9-15. doi: 10.3233/DMA-2012-00943.
8. Senchenko NG. Oxidation-antioxidant activity ofparotid saliva of healthy and carious children 5-15 years of age. Ukrai 'ns 'kyj zhurnal ekstremal'noi' medycyny imeni GO Mozhajeva. 2008;9(3):103-107. (in Ukrainian).
9. Anderson P, Hector MP, Rampersad MA. Critical pH in resting and stimulated whole saliva in groups of children and adults. Int J PaediatrDent. 2001 Jul;11(4):266-73.
10. Kvashnina LV. Alimentary deficiency of calcium in children and approaches to its correction. Sovremennaya pediatriya. 2016;(79):26-32. doi: 10.15574/SP.2016.79.26. (in Ukrainian).
11. Homenko LO, Golubjeva IM, Ostapko OI. Terapevtiches-kaia stomatologiia detskogo vozrasta [Therapeutic dentistry of childhood]. Kyev: Knyga pljus; 2015;(2).329p. (In Ukrainian).
272
Zdorov'e rebenka, ISSN 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online)
Vol. 13, No 3, 2018
12. Goryachkovskii AM. Klinicheskaya biokhimiya v laborator-noi diagnostike. 3-e izd., ispr. i dop. Odessa: Ekologiya; 2005. 607p. (in Russian).
13. Korobeinikova EN. Modification of the definition of LPOproducts in the reaction with TBA.. Laboratornoe delo.1989;(7):8-10. (in Russian).
14. Singh S, Sharma A, Sood PB, Sood A, Zaidi I, Sinha A. Saliva as a prediction tool for dental caries: An in vivo study. J Oral Biol Craniofac Res. 2015 May-Aug;5(2):59-64. doi: 10.1016/j.job-cr.2015.05.001.
15. Kaskova LF, Marchenko KV. Dynamics of biochemical indices of oral liquid in children with malocclusions who apply pro-
phylaxis complex. Bulletin of problems in biology and medicine. 2011;4(90):262-265. (in Ukrainian).
16. Ostrovsky AV. Biochemical indicators of oral fluid in patients with chronic catarrhal gingivitis and primary generalized periodontitis and I-Ipower. Bulletin of problems in biology and medicine. 2014;2(108):56-58. (in Russian).
17. Kosenko DK, Makarenko OA. The biochemical parameters of oral liquid in children during orthodontic treatment. Visnik stoma-tologiy. 2010;(3):47-52. (in Russian).
OTpuMaHO 04.04.2018 ■
Трубка И.А.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Биохимические показатели ротовой жидкости у детей школьного возраста при сочетанном течении кариеса и хронического генерализованного катарального гингивита под влиянием лечебно-
профилактического комплекса
Резюме. Актуальность. При возникновении и развитии основных стоматологических заболеваний у детей, а именно кариеса и гингивита, наблюдаются определенные изменения состава, биологических и биохимических свойств ротовой жидкости, по параметрам которых можно оценить состояние органов и тканей ротовой полости, а также влияние разработанных лечебно-профилактических методов и подходов. Цель: оценить изменения биохимических показателей слюны у детей школьного возраста при кариесе и хроническом генерализованном катаральном гингивите под влиянием разработанного лечебно-профилактического комплекса (ЛПК). Материалы и методы. Клинические исследования проводили с участием детей в возрасте от 7 до 15 лет, у которых определяли содержание кальция, фосфора, кислой и щелочной фосфатаз, малонового диальде-гида (МДА) и каталазы в ротовой жидкости до начала проведения лечебно-профилактического комплекса и через год после его трехкратного применения. Результаты. Проведение ЛПК увеличивает содержание кальция в ротовой жидкости, но самые лучшие результаты — увеличение в два-три раза — мы получили в основных лечебных под-
группах, в которых коррекция недостаточного поступления кальция проводилась путем регулирования пищевого и питьевого режима ребенка и дополнительного назначения комбинированного препарата кальция. Исследование кислой и щелочной фосфатаз свидетельствует о достоверном повышении их активности у детей основных лечебных подгрупп с субкомпенсированной формой кариеса и хроническим генерализованным катаральным гингивитом до начала исследования и существенном уменьшении данных показателей при применении ЛПК. Активность каталазы и уровень МДА в начале исследования у детей основных лечебных подгрупп были достоверно худшими по сравнению с контрольной лечебной подгруппой. Повышение активности каталазы и снижение МДА до уровня здоровых детей свидетельствует о нормализации функционирования антиоксидантно-прооксидантной системы под влиянием ЛПК. Выводы. Основные биохимические показатели ротовой жидкости свидетельствуют о положительном влиянии и эффективности разработанного ЛПК. Ключевые слова: ротовая жидкость; биохимические показатели; дети
I.A. Trubka
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Biochemical indicators of oral fluid in school-age children with a combined course of caries and chronic generalized catarrhal gingivitis under the influence of treatment and prophylactic measures
Abstract. Background. During the emergence and development of primary dental children's diseases, namely caries and gingivitis, certain changes in the composition, biological and biochemical features of the oral fluid are observed. Detection of such features enables to evaluate the state of the organs and tissues of the oral cavity, as well as to assess the influence of developed therapeutic and prophylactic methods and approaches. The purpose of the study is to evaluate changes in biochemical parameters of saliva among school-age children with caries and chronic generalized catarrhal gingivitis under the influence of developed therapeutic and prophylactic measures (TPM). Materials and methods. Clinical studies were conducted with the participation of children aged 7 to 15 years with pre-determination of calcium, phosphorus, acid and alkaline phosphatases, malo-ndialdehyde and catalase levels in the oral fluid before TPM and one year after applying it three times. Results. The use of TPM increases the calcium content in the oral fluid. We achieved the
two-three times higher results in the main treatment subgroups when correction of insufficient calcium supply was made by regulating the child's eating and drinking regime and by additional prescription of combined calcium preparation. The study of acid and alkaline phosphatase confirm a significant increase of their activity among children from the main subgroups with subcom-pensated form of caries and chronic generalized catarrhal gingivitis at baseline and a significant decrease of these parameters when using TPM. Catalase activity and malondialdehyde level at baseline among children from the main treatment subgroups were significantly higher as compared to controls. Increased catalase activity and MDA decrease to the level of healthy children indicates the normalization of the antioxidant-prooxidant system function under the influence of TPM. Conclusions. The main biochemical indices of the oral fluid confirm the positive influence and effectiveness of developed TPM. Keywords: oral fluid; biochemical indicators; children
