CC BY
15
■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
YAK 616.72-007.248-089.843:618.29
БЕРЕЗКА M.S., ЛИТОВЧЕНКО B.O., iPHiOPYK B.B., ПЕРЕПЕЛИЦЯ G.G.
Харювський нацюнальний медичний унверситет, Обласна кл1ннна л1карня — Центр екстрено! медичноi допомоги та медицини катастроф
AMHAMiKA BiAHOBAEHHß ФУНКЦП ПЮЛЯ ОПЕРАТИВНОГО Л^УВАННЯ CyMiXHMX ТА KOHTPAAATEPAAÜHMX nEPEAOMiB KiCTOK
HMXHiX KiHöiBOK
Резюме. Авторами показана динамка вдновлення функцП KinuiBOK псля остеосинтезу сум'жних i контрала-
теральних перелом/в.
Ключевi слова: регенеращя, щаф/з, БЮС.
Актуальнють теми
Остантм часом спостер1гаеться pier кшькосп травм, а саме високоенергетичних, переважно внасдщок ДТП. Цьо-му явищу навiть дади назву «пандем!я транспортних катастроф».
Бдизько двох мшьйотв травм рееструеться кожного року в УкраЫ [1].
Так, травми нижньо! кiнцiвки трапдяються у 2 рази часпше, н1ж верхньо!, та у 48 % випадюв мають поеднаний характер [2]. Однобiчнi переломи стегна i гомiдки зустpiчаються часпше, н1ж симетpичнi, i становдять 40 % в1д ус1х множинних пеpеломiв нижн1х кiнцiвок та хоча б один i3 них мае вщкритий характер, у 25 % буди пошкодження су-дин та неpвiв [3].
Смеpтнiсть унасдщок ДТП зросда на 15 %, а вихд на швадщшсть — на 20—25 %, процент дизрегенерацш кодиваеться в межах вщ 16 до 39 %. Лшування та pеабiдiтацiя травмованих, нагдяд та соцiадьна допомога особам, як! отримади травми, дягають важким тягарем на бюджет кра!ни, особдиво п1д час нестшко! економ1чно! ситуаци внасдщок всесвггньо! кризи [5].
Ддя сум1жних пеpедомiв нижньо! кшщвки характерна наявшсть декшькох в1дьних некерованих данцюпв — так званого «пдаваючого кодша» [4]. Особдиво тяжкими ддя джування вважають передоми, що зараховують до 2-го типу floating knee, — внутр1шньосугдобов1 передоми дистадьного епiметафiза стегново! кустки та проксимадьного епiметафiзу ведикогомшково! кустки. Дуже часто так! передоми супро-воджуються ушкодженням ведиких судин у 21 % випадк!в, у 32 % розвиваються iнфекцiйнi ускдаднення, одноб1чт передоми стегна та гомшки до 39 % супроводжуються по-шкодженням зв'язково-капсудьного апарату кодшного су-гдоба, 50 % цих ушкоджень дiагностуються через тривадий пром!жок часу [6].
Дискусшним дос1 е i виб1р найбшьш pацiонадьних способ1в остеосинтезу [1].
С.Г. Пршин в!дм1чае, що остеосинтез стегново! к!стки в першу добу з моменту травми при подправм1 на фон! дшостабшзуючого джування е одним 1з заход1в профшактики жирово! ембод!!. При мождивосп проведен-ня повноцшно! штенсивно! терапи на тку жирово! ембод!! остеосинтез стегна вважае оперативним втручанням за життевими показаннями.
Репаративна регенеращя к!стково! тканини становить одну з актуадьних пробдем медицини. Реадьна скдадтсть вивчення репаративного остеогенезу обумовдена багатор1в-невою структурно-функцюнадьною оргатзащею опорно-рухового апарату.
В ортопедо-травматодопчтй практиц1 зшироко вико-ристовуються методи стимудяци репаративних потенцш за допомогою подр1бнених к!сток, гомогенату ембрюнадьно! к!стково! тканини та !х автод1зат1в, кудьтивованих стро-мадьних кдггин к!сткового мозку.
Вщсутшсть единих концептуадьних подожень в!днос-но перебцу репаративного остеогенезу, характеру, тер-мшу консодщаци множинних передом1в призводить до протир1ччя в тактищ джувадьння таких постраждадих.
Тому пробдема черговосп в оперативнш тактищ джування сум!жних та контрадатерадьних передом1в, адекватного застосування метод1в, ф1ксатор1в та шструменпв актуадьна i дониш [4], а питання адекватно! стимудяци процес1в остеорепарац!! шдяхом застосування препарату кудьтури дипдо!дних кд1тин дюдини е актуадьним i доц1дьним.
В умовах стац1онару ОКЛ ЦЕМД та МК м. Харкова оптимадьним методом джування ми вважаемо оператив-ний метод д1кування протягом першо! доби, коди ще не виснажен1 компенсаторш мождивост1 орган1зму та коди хворого доставдяють не п1зн1ше 24 годин 1з моменту отри-мання травми, та тактику damage control, якщо шзнше н1ж 24 години. У такому випадку оперативне втручання перено-сять на 7-му — 14-ту добу з моменту травми [6].
Мета дослдження — покращення результатiв л1кування в потерпших з односторонними сум1жними та контралате-ральними переломами юсток нижн1х кшщвок.
Матер1али й методи дослдження
В основу дано! роботи покпаденi результати кттчнош спостереження за 71 хворим i3 сумжними та контралатераль-ними переломами дiафiза стегново! кики та кюток гомшки.
Вс1х хворих загально! групи пiкували в умовах стацiонару травматолопчного вщдшення ОКБ. Набiр клiнiчного матерiалу робили протягом 6 рокiв iз 2004 по 2010 рiк. Обстежен хворi були вiком вщ 16 до 62 роюв, середнiй вж — 39 роюв. Хворi були подшеш на три групи.
I группа — хворi з сумжними та контралатеральними переломами юсток нижн1х кiнцiвок, як! пiкувапися за за-гальноприйнятими схемами 1999—2005 роюв (44 хвор^ — контрольна група.
II група — з сумжними та контралатеральними переломами юсток нижнгх кiнцiвок, як! пiкувапися за нашою схемою (20 хворих).
III група — iз застосуванням препарату диплощних клiтин людини (7 хворих).
У структурi розпод1лу отриманих пошкоджень за вжом та статтю переважають чоловжи (50 спостережень) у пра-цездатному вiцi.
Розпод1л хворих за локашзащею перепомiв довгих юсток наведений у табл. 1.
За мехашзмом одержано! травми переважна бiльшiсть отримали травму внаслдок ДТП (67 осiб) та внаслдок падiння (4 хворi).
Переважна бшьшють хворих отримали закритi дафь зарнi переломи кусток, проте 20 хворих (12 у I груш, 6 у II груш, 2 в III груш) отримали вщкрил переломи.
Хворi вс1х кшшчних груп при госштатзац!! були оглянул сум1жними фахiвцями (терапевтом, нейрохирургом, хирургом, анестезiопогом тощо).
В ус1х ктшчних групах пiкувальна тактика базувалася на поетапному подход з моменту госшташзац!! хворого до моменту, коли перелом зрюся. Таких етапiв три: обстежен-ня та визначення шкувально! тактики, саме шкувальний процес та реабштащя.
На першому етапi хворих обстежували ктшко-рентге-нопогiчно та лабораторно. Це дозволяло якомога рашше скорелювати показники кров^ як кпiнiчнi, так i бiохiмiчнi. Рентгенопогiчне дослдження проводили в умовах рентге-нопогiчного кабiнету, виконували знiмки у двох стандарт-них проекц1ях iз захватом сум1жних суглобiв.
Ми диференцiйовано подходили до строюв оперативного втручання. Визначали його вщповщно до часу,
Таблиця 1. Розподл травмованих за локал!зац!ею
що минув вщ моменту, коли була отримана травма, за-гального стану хворого, наявносл супутньо'! соматично! патологй', вiку хворого. Вс1х хворих намагалися оперувати в першу добу шсля отримання травми. Проте коли хворих привозили шзшше, б1льше н1ж за 24 години з моменту отримання травми, ми виконували оперативш втручання вщстрочено — на 7-му — 10-ту добу. Таким хворим переломи фжсували за допомогою апаралв на стрижньовiй фжсац!! без урахування стояння юсткових фрагментiв на 7—10 дiб. За стабiлiзацieю загального стану хворого вико-нували заключний остеосинтез.
На другому еташ вс1х хворих пiкували оперативним методом за прийнятими методиками.
Уа оперативнi втручання були виконаш з викори-станням нейроакаально! анестезй' через пункцiю та катетеризацiю перидурального простору. Дозування та перiоди введення (для пiсляоперацiйного знеболення) пщбиралися щдивщуально на пiдставi загальноприйнятих положень. Проводилася седац1я хворих, iнтраоперацiйний захист мюкарда, головного мозку, печiнки, нирок. Основ-ну увагу придiпяпи профiлакгицi синдрому жирово! ембош! шляхом введення етилового спирту, ессенцiапe (дози пщбиралися щдивщуально залежно вщ маси хворих). Подальше ведення ессенщале в ранньому пiсляоперацiйному перiодi проводили протягом 5 дiб кожнi 6 годин.
Хворим I ктшчно'! групи виконувався остеосин-тез рiзними металевими фiксаторами, були хвор^ яких пiкували екстензiйним методом.
Хворим II ктшчно! групи виконувався остеосинтез переважно стрижнями з блокуванням та апаратним методом для гомшки.
Хворим III ктшчно! групи виконувався остеосин-тез переважно стрижнями з блокуванням та апаратним методом для гомшки з подальшим уведенням на 2-гу — 3-тю добу пiсля отримання травми препарату культури диплощних клiтин людини в зону перелому.
На третьому еташ проводили реабiлiтацiю хворих, що була спрямована на профилактику можливих ускладнень, що пов'язанi безпосередньо з самою травмою, супутньою патопогieю, оперативним втручанням i на вщновлення рухiв у сум1жних суглобах та рухового режиму хворих взагат.
З моменту оперативного втручання протягом 10 дiб уйм хворим призначали антикоагулянтну та антиагре-гантну терапiю, антибiотикотерапiю, знебопюючi в пер-шi три доби наркотичш або ненаркотичнi залежно вщ штенсивносл больового синдрому, iнфузiйну та транс-фузiйну терапiю за показаннями, виконували перев'язки пiсляоперацiйних ран.
переломiв довгих ксток
Група Обидвi CTerHOBi кютки Стегнова юстка + кiстки гомiлки Обидвi CTerHOBi кiстки + гомiлка Обидвi гомшки Всього, n (%)
1 6 34 1 3 44 (61,97)
II 4 12 1 3 20 (28,16)
III 1 5 1 - 7 (9,87)
Усього 11 51 3 6 71 (100)
Том 13, №1 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
105
Хворим iз сум1жними переломами исток нижньо! кiнцiвки у проксимальнш та середнiй третинi нижню кшщвку залишали в розiгнутому положеннi, у дистальнш третинi — розташували на подушщ з кутом у колшному суглобi, близьким до 90°.
З першо! доби хворим дозволяли виконувати вправи на iзометричне напруження м'язiв пошкоджених кiнцiвок або кiнцiвки. З третьо! доби дозволяли розробляти рухи в сум1жних iз переломами суглобах та з 5-1 доби — осьове на-вантаження. Навантаження на момент зняття шв1в (на 12-ту добу) в пошкодженiй кiнцiвцi або кшщвках доводили до 50 % (проба з вагами). Осьове навантаження починали да-вати з 3-1 доби.
Нижш кiнцiвки бинтували еластичним бинтом для профшактики тормбоемболiчних ускладнень, починаю-чи вщразу пiсля оперативного втручання, i продовжували 1,5 мюяця. Також вщразу призначали хондропротектори, полiвiтамiннi комплекси на 3 мiсяцi. Починаючи з 2-го тижня цим хворим дозволяли поступово доводити наван-таження до повного на 1,5 мюяця з моменту операци.
Перед виписуванням зi стацюнару хворим давали рекомендаций щодо ортопедичного режиму, а саме лжувально! фiзичноl культури з розробки руив у сум1жних iз переломом суглобах та виконання рухового режиму. На термш амбулаторного лiкування всi хворi знаходились пщ наглядом травматолога за мюцем проживання.
Контрольнi огляди пащенпв зд1йснювали амбулатор-но, у строки 1,5 мс., 6 мiс., 1 рж, 1,5 року. Рентгенологiчно ощнювали ступiнь репаративних процесiв у мющ перелому, давали рекомендаций щодо подальшого рухового режиму.
Результати та Тх обговорення
Для оцiнки результaтiв лжування застосовували бальну систему С.Д. Тумана (1983) у нашш модифiкaцii. Результати лжування оцiнювaли за допомогою шести показниюв (обсяг рухiв, укорочення, деформаци, рентгенологiчнi дaнi, нейродистрофiчний синдром, наявносп гнiйних ускладнень), числовим вираженням вщ 0 до 2 бaлiв.
Функцiонaльне вщновлення кiнцiвки в обох групах збiгaлося з середнiми строками зрощення дiaфiзaрних переломiв юсток. Ощнка результaтiв лiкувaння дiaфiзaрних переломiв проводилась на момент 1х консолщаци (табл. 2).
Найбшьший вщсоток добрих результата отримали у III клiнiчнiй груш. Порушень остеорепараци та виникнення гншно-некротичних ускладнень виявлено не було.
Найменший вщсоток добрих резупьтaтiв ми отримали у хворих I клшчно! групи. Звертае на себе увагу значний Таблиця 2. Результати л!кування сум!жних та контралатеральних перелом!в ^сток нижньоI кн^вки (м!с.)
процент незадовшьного результату в цш груш хворих, що становить 6,8 %. На нашу думку, термш консолщаци перелому та вщновлення функци кшщвок е найцшшшим критерiем у лiкувaннi хворих, оскшьки вiн вказуе на правильшсть лкувально! тактики взaгaпi та адекватшсть проведених оперативних методiв лiкувaння.
Висновки
1. Якомога рання стaбiлiзaцiя сум1жних та контралатеральних переломiв нижн1х кiнцiвок дозволяе якомога рaнiше aктивiзувaти хворих, зaпобiгти гiподинaмiчним розладам, тдвищити якiсть життя.
2. Застосування в шсляоперацшному перiодi лшостабшзуючо! терапи дозволило запоботи розвитку синдрому жирово! емболи.
3. Застосування хондропротекторiв, полiвiтaмiнiв дозволило зaпобiгги розвитку остеоaртрозiв у сум1жних iз переломами суглобами, особливо при внутршньо-суглобових переломах.
4. Дозоване навантаження кшщвок, особливо при застосуванш Б1ОС на 5-ту добу дозволило пришвидши-ти реaбiлiтaцiйно-вiдновнi заходи та тим самим якомога рашше вщновити не тiльки опороздaтнiсть кiнцiвки, а й дозволило вщновити працездатшсть через 1,5—2 мюящ вщ моменту отримання травми.
5. Застосування культури диплощних клiтин людини дозволяе покращити результати лжування та скоротити його строки.
Список л1тератури
1. Бодулин В.В. Функциональное лечение закрытых диа-физарных переломов бедра и голени при политравме / А.К. Хералов, А.А. Воротников, И.Н. Анисимов // Анналы травматологии и ортопедии. — 1995. — № 2. — С. 49-53.
2. Гайко Г.В. Дiафiзарнi переломи в структурi травм опорно-руховоИсистеми у населення Украни/А.В. Ка-лашшков, В.А Боер, П.В. Нштт, А.М. Чичирко, Т.П. Чалайдюк//Всник ортопеда, травматологи та протезування. — 2006. — № 1. — С. 84-87.
3. Гайко Г.В., Калашшков А.В., Полшко В.П. Анал1з стану травматолого-ортопедичноИ допомоги населен-ню Украти в 2003—2004роки: Довiд. — К.: Вид. Дiм Д. Бураго, 2005. — 134 с.
4. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии. — М.: Издательский дом «Азбука», 2004. — 544 с.
5. Корж М.О. Стан ортопедо-травматологiчноi служ-би Украти та заходи з покращання и дiяльностi / М.О. Корж, Д.О. Яременко, О.Г. Шевченко // Ортопедья i травматологiя: проблеми якостi: Зб. наук. праць за матерiалами наук.-практ. конф., присвяченоi 75-рiччю вiд дня народження заслуженого дьяча науки i техшки Украни, проф. М.1. Хвисюка. — Х.:ХМАПО, 2009. — С. 5-9.
Група Ктьюсть пащенлв, п (%) Позитивы Задо-вшьш Незадо-вшьш
1 44 (61,97) 28 13 3
II 20 (28,16) 14 6 0
III 7 (9,87) 6 1 0
Усього 71 (100) 48 20 3
6. Пожариский В.Ф. Политравмы опорно-двигательной системы и их лечение на этапах медицинской эвакуации. — Москва: Медицина, 1989. — 253 с.
Отримано 09.01.12 □
Березка Н.И., Литовченко В.А., ГригорукВ.В., ПерепелицаЕ.Е. Харьковский национальный медицинский университет, Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф
ДИНАМИКА ВОССТАНОВЛЕНИЯ ФУНКЦИИ ПОСЛЕ ОПЕРАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ СМЕЖНЫХ И КОНТРАЛАТЕРАЛЬНЫХ ПЕРЕЛОМОВ КОСТЕЙ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
Резюме. Авторами показана динамика восстановления функции конечностей после остеосинтеза смежных и контра-латеральных переломов.
Ключевые слова: регенерация, диафиз, БИОС.
BerezkaM.I., Lytovchenko V.O., Grygoruk V.V., Perepelytsya Ye.Ye. Kharkiv National Medical University
Regional Clinical Hospital — Center of Emergency Medicine and Disaster Medicine, Kharkiv, Ukraine
FUNCTIONAL RECOVERY DYNAMICS AFTER SURGICAL TREATMENT OF ADJACENT AND CONTRALATERAL FRACTURES OF LOWER LEG BONES
Summary. The authors had showed the recovery dynamics of limb function after nailing of adjacent and contralateral fractures.
Key words: regeneration, diaphysis, locking intramedullary nailing.
TOM 13, №1 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
107
