CC BY
53
УДК 331.215.4
Т. О. КОВАЛЬЧУК (ДПТ)
ДИНАМ1КА Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ I СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ РИНКОВИХ В1ДНОСИН
Розглянуто та проаналiзовано систему показнишв, що характеризують piBeHb життя: середньомюячна i мiнiмальна заробiтна плата, прожитковий мшмум, показники споживання, житлового i майнового стану населения, кшьшсть безкоштовних соцiальних послуг, що надаються державою. Виявлеш тенденцп розвит-ку, особливосп стану i формування рiвня життя населення Украни.
Рассмотрена и проанализирована система показателей, характеризующих уровень жизни: среднемесячная и минимальная заработная плата, прожиточный минимум, показатели потребления, жилищного и имущественного положения населения, количество бесплатных социальных услуг, предоставляемых государством. Выявлены тенденции развития, особенности состояния и формирования уровня жизни населения Украины.
The system of indexes characterizing the standard of living is considered and analyzed: average monthly and minimum wages, living wage, indexes of consumption, housing and property position of population, amount of free social services given by the state. The trends of progress, features of the state and forming of living level of population of Ukraine are exposed.
Трансформащя економiчних вщносин, що вщбуваеться в Укра!ш, супроводжусться, з одного боку, внутршшми перетвореннями, з ш-шого, - штегращею в систему мiжнародних зв'язюв. Вщомо, що таю масштабш перетво-рення не можуть не обумовлювати кризовi явища багатьох сторiн життя. Одшею з найгос-трiших внутршшх проблем е падiння рiвня життя значно! частини населення нашо! краши i широке розповсюджування бiдностi.
Негативний вплив ринкових перетворень на рiвень життя населення створюе передумови для розроблення обгрунтовано! сощально-еко-номiчно! пол^ики. У сучасних умовах розробка управлшських рiшень е особливо актуальною i вимагае сучасних пiдходiв до економiчного об-грунтування дотацiй, трансфертiв i субсидiй, що видiляються з державного бюджету на вирь внювання рiвнiв розвитку.
Оскiльки нацiональна безпека i економiчна стабiлiзацiя iстотно залежать саме вщ сощаль-но! спрямованостi здшснюваних реформ, те особливе значення набувае концептуальне об-грунтування соцiально-економiчно! пол^ики держави i регiонiв, для розробки яко! необхiдно виявити тенденци розвитку, особливосп стану i формування рiвня життя населення.
Рiвень життя - комплексний показник, що характеризуе стутнь задоволення матерiальних i культурних потреб iндивiдiв, соцiальних груп, населення окремо взято! кра!ни або регiону. Рiвень життя визначаеться доходами, накопи-
ченим матерiальним майном (включаючи жит-ло, предмети тривалого користування i повсяк-денного вжитку) i кiлькiстю сощальних послуг, що надаються державою безкоштовно (освiта, медичне обслуговування).
Для вимiрювання рiвня життя використову-еться система показниюв, найважливiший з яких - прожитковий мшмум, куди включають-ся витрати на продукти харчування з розрахун-ку мiнiмальних розмiрiв !х споживання, витрати на непродовольчi товари i послуги, а також податки i обов'язковi платеж^ виходячи iз стру-ктури витрат на них у якнайменше забезпече-них шмей.
Вартiсна оцiнка прожиткового мшмуму здiйснюеться шляхом множення мiнiмальних норм споживання товарiв i послуг на чинш щ-ни. Прожитковий мшмум рекомендуеться роз-раховувати в середньому на душу населення або шм'ю, окремо для дггей 6 роюв, пiдлiткiв 7...15 рокiв, працездатних громадян (чоловiкiв i жiнок) та пенсiонерiв. Розмiр прожиткового мiнiмуму диференцiюеться за такими факторами: природно-ктматичш умови, статево-вiковий склад населення, розмiр i структура сiмей, щiльнiсть населення, загальний рiвень культури населення i його традицi!, умови правд, нацiональнi особливостi побуту. У травш 2008 р. прожитковий мiнiмум складав 647 грн [1]. Згiдно iерархi! потреб, сформульовано! А. Маслоу, первинш потреби людини - фiзiо-лопчш. Мiнiмально необхiдна кiлькiсть кало-
© Ковальчук Т. О., 2009
рш на добу для працюючо1 людини в середньо-му складае 3100...3400. У вартюному виражен-нi споживчий кошик, що складаеться з найнео-бхiднiших i дешевих в травш 2008 р. продуктiв харчування, склав 32,3 грн на добу, або 969 гривень на мюяць. При цьому в приклад не включена оплата комунальних тарифiв, купiвля одягу та шших благ, що також вщноситься до первинних потреб людини.
Прожитковий мiнiмум використовуеться в якост цiльових орiентирiв тд час регулювання доходiв i споживання малозабезпечених верств населення; для ощнки матерiальних i фшансо-вих ресуршв, необхiдних для реалiзащi поточ-них i перспективних соцiальних програм; для
обгрунтування розмiрiв мшмально1 заробггнох плати i трудово! пенси на старють.
Показник прожиткового мiнiмуму дозволяе визначити частку ошб, що знаходяться нижче вщповщно1 межi прожиткового мiнiмуму (за межею бiдностi). Також проводиться регулярне статистичне обстеження бюджепв сiмей, що дозволяе виявити кшькють сiмей з певними розмiрами сукупного доходу. За мiжнародними стандартами, частка населення, що знаходиться на рiвнi бiдностi, не повинна перевищувати 10 %. В Украш частка населення iз середньо-душовими загальними доходами у мюяць, ниж-чими прожиткового мiнiмуму, у 2007 р. стано-вила 29,3 %, або 13,2 млн оаб (табл. 1).
Таблиця 1
Диференщацш життевого р1вня населення УкраТни
Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Чисельшсть населення 1з середньо-
душовими загальними доходами у
м1сяць, нижчими прожиткового мшь
муму:
млн оаб 39,2 39,9 39,8 35,2 30,3 25,3 23,1 13,2
у вщсотках до загально1 чисельно- 80,2 82,7 83,3 76,2 65,6 55,3 50,9 29,3
сл населення
у вщсотках до попереднього року 101,5 100,0 88,4 86,1 83,5 91,3 57,1
Довщково: розм1р прожиткового мь
шмуму (у середньому на одну особу 270,1 311,3 342,0 342,0 362,2 423,0 472,0 532,0
на м1сяць, грн)
В щлях бiльш повного визначення рiвня життя в практицi багатьох кра1н застосовують-ся також окремi статистичш показники забез-печеностi громадян певними видами товарiв (наприклад, кiлькiсть м'яса, споживаного за рш на душу населення) або послуг (наприклад, ю-лькють лiкарняних лiжок на 1 тис. жителiв). Залежно вiд ступеня економiчного розвитку кра1ни показник рiвня життя несе на собi бшь-ше або менше соцiальне навантаження (здат-нiсть мiнiмального доходу задовольняти додат-ковi соцiальнi потреби).
Динамша умов та рiвня життя населення Украши, викликана трансформацiею украшсь-ко! економiки, що почалася на рубежi 80.90-х рр. ХХ столiття, була i залишаеться iнтенсивною та вельми суперечливою. З одного боку, це можливост використовувати переваги демократичное' оргашзаци суспiльства i ринково1 економiки для гармошзаци сощаль-но-трудових вщносин та полiпшення повсяк-денного життя людей. З другого боку, глибока економiчна криза, яка мала i надае не менш сильну, але протилежну дт на характер i спрямованють змiн. В результатi кризи не
тшьки значно загальмувалося освоення нових соцiально-економiчних i полiтико-правових умов трудово1 дiяльностi, але i погiршало со-цiальне i, особливо, матерiальне положення пращвниюв i членiв 1'х шмей.
Одним iз iнформацiйних джерел, необхщ-них для прийняття управлiнських ршень щодо формування завдань, стратегiй та заходiв по-дальшого реформування сощально1 полiтики та системи соцiального захисту, е сощально-демографiчнi обстеження з питань базово1 за-хищеностi населення, що проводились органами державно1 статистики Украши за тд-тримки Мiжнародноl оргашзаци працi та ООН протягом 2000.2006 рр. Отримана шформа-цшна база за результатами декшькох раундiв вищезазначених обстежень стала необхщною частиною для формування системи сощально-го монiторингу як складово1 мехашзму шфор-мацiйного забезпечення сощально1 пол^ики держави.
Для забезпечення проведення обстеження побудовано загальнодержавну iмовiрнiсну ви-бiрку респондентiв загальним обсягом 9400 ошб. Вибiрку розшаровано по основних кате-
горiях населення пропорцшно чисельностi ко-жно! вадбрано! категори. Процедура форму-вання вибiрки по кожнiй категори населення розроблялась окремо з врахуванням наявно! шформацшно! бази для вiдбору, особливостей розташування та чисельностi категорiй. До обстеження залучено особи, яю працюють в рiзних галузях промисловостi, сшьському гос-подарствi, у невиробничiй сферi та сферi по-слуг, офщшно зареeстрованi безробiтнi, не-працюючi пенсюнери, студенти денно! форми навчання вищих навчальних закладiв Ш-1У рiвнiв акредитаци.
Враховуючи ваговi коефiцieнти, розрахованi вщповщно до процедури формування вибiрки, отримаш результати обстеження характеризу-ють соцiально-економiчну захищенiсть 18098,7 тис. осiб, з яких жителi мiських поселень скла-дають 75,3 %, сшьсько! мюцевосп - 24,7 %. 1з загального числа респондентiв: 37,0 % - непра-цюючi пенсiонери, працiвники невиробничо! сфери - 19,5 %, промисловосп - 16,3 %, сшьсь-кого господарства - 6,6 %, сфери послуг -8,4 %, студенти - 6,8 % , безробггш - 5,4 %.
Середнiй вш опитаних склав 49 рокiв; у чи-слi опитаних 58,5 % жшок та 41,5 % чоловшв. За сiмейним станом найбiльшу питому вагу склали одруженi - 61,7 %, 22,3 % неодружених або розлучених, 13,2 % - вдовi i 2,8 % перебу-вають у незареестрованому шлюбi.
Вищу, незакшчену вищу та середню спеща-льну осв^у мають 70,6 % респондента. Серед опитаних 43,7 % мюького та 42,2 % сшьського населення змшили мiсце проживання пiсля за-кiнчення середньо! школи з причини неможли-востi продовження навчання за мюцем прожи-вання.
За нацiональнiстю переважна бiльшiсть рес-пондентiв - украшщ (80,0 %).
Бiльшiсть (79,3 %) респондента прожива-ють у приватному помешканш, 11,7 % - в оре-ндованому.
Серед зайнятих в галузях економши посади керiвникiв обiймають 14,7 %, квалiфiкованими спецiалiстами е 37,0 %, спещалютами, посада яких потребуе середньо! спещально! освiти, -24, 5%.
Додаткову роботу мають 724,7 тис. ошб, зайнятих у галузях економши, з них 8,7 % серед працюючих у невиробничш сферi, 8,2 % - сфе-рi послуг, 7,2 % - промисловосп, 6,6 % - сшьському господарствi [2].
Аналiз вiдповiдей респондента у динамщ щодо достатностi доходу демонструе ефектив-нiсть державних зусиль, направлених на соща-льно-економiчний розвиток кра!ни. Зокрема,
щорiчно пiдвищуеться базовий державний со-цiальний стандарт у сферi доходiв населення. На його основi визначалися та зростали мшма-льна заробiтна плата та мшмальна пенсiя за вiком, розмiри державно! сощально! допомоги та iншi види соцiальних виплат.
Динамiка вiдповiдей щодо ощнки респондентами достатностi доходу протягом 2000...2006 рр. свiдчить про стабшзащю еко-номiки та про вщносне полiпшення життя на-селення.
Спостер^аеться поступове зменшення част-ки опитаних, яю вказують на недостатнiсть доходу для задоволення першочергових потреб.
Але все ж таки бшьшють опитаних зазначи-ли, що !х доходу недостатньо для задоволення першочергових потреб: у продуктах харчуван-ня, медичному обслуговуванш, придбаннi одя-гу, вiдпочинку (табл. 2).
У дев'яносп роки вщбулося рiзке скорочен-ня доходiв абсолютно! бшьшосп населення, причому це торкнулося не тiльки тих його груп, якi безумовно програли вiд нововведень, але i тих, чие матерiальне i соцiальне положення в чомусь попршало, а в чомусь i покращало. Доходи населення зросли або збереглися на ко-лишньому рiвнi лише у вiдносно нечисленно! меншосп (10.20 % населення), яка бшьш менш швидко адаптувалася до нових економiч-них умов або навггь виграла вiд змiн, що вщбу-лися. Масштаби i глибина цього процесу обу-мовленi в основному тим, що обсяги суспшьно-го виробництва iстотно, хоча i нерiвномiрно, знижувалися. А оскiльки частки споживання i оплати працi в цей перюд коливалися навколо пропорцш 1990 р. (спочатку вони зменшилися, але потiм повернулися до початкового рiвня i дещо перевершили його), остшьки i розмiри грошових доходiв населення скоротилися на 30.35 %. Причому !х скорочення вiдбувалося як у звичних для подiбних перiодiв формах прямого iнфляцiйного падiння кутвельно! спроможностi заробiтчанства i всiх грошових доходiв взагалi, а також в результат скорочення чисельностi зайнятих в народному господар-ствi, так i опосередковано - через розповсю-дження примусових адмiнiстративних вщпус-ток i скорочення робочого часу без збереження заробiтно! плати i особливо у формi масових затримок зарплати та рiзного роду соцiальних виплат.
1нфлящйш процеси з особливою силою роз-вивалися в першiй половит дев'яностих рокiв, коли цiни зросли в десятки, сотш раз. Тим часом антшнфляцшна полiтика держави була украй непослщовною. В результатi в
1990.. .1995 рр. зростання офщшно фiксованих зароб^но! плати, пенсiй i iнших виплат було нижче шж в два рази за зростання споживаць-ких цiн (табл. 3). У 1997 - першш половинi 1998 р. шфлящя стала iстотно нижчою, ^ вщ-
повiдно, припинилося падiння рiвня життя. До нещастя, фiнансова криза 1998 р. привела до нового вибуху шфляци. У зв'язку з цим реальне наповнення зарплат i пенсiй знизилося на 30.40 %.
Таблиця 2
Достатнiсть доходу респондентiв для задоволення потреб у 2000...2006 рр., %
Бшьше, шж достатньо Достатньо Трохи не вистачае Недостатньо Не можу визначитися
У продуктах харчування
2000 0,6 26,1 73,3
2002 1,4 31,6 67,0
2003 0,8 17,4 20,5 58,7 2,6
2004 1,2 29,5 21,8 45,1 2,4
2006 1,4 34,1 23,5 38,4 2,6
В оплат житла
2000 0,4 19,6 80,0
2002 1,5 34,3 64,2
2003 0,9 23,9 18,4 52,9 3,9
2004 1,3 36,4 18,7 40,3 3,3
2006 1,1 41,3 19,2 35,0 3,4
У медичному обслуговуванш
2000 0,3 10,7 89,0
2002 0,9 15,4 83,7
2003 0,6 9,2 13,3 71,6 5,3
2004 0,8 14,6 18,8 59,9 5,9
2006 0,7 16,2 19,1 57,9 6,1
У придбанш одягу
2000 0,3 6,6 93,1
2002 0,8 15,7 83,5
2003 0,4 7,1 16,3 73,3 2,9
2004 0,4 9,7 21,2 65,7 3,0
2006 0,6 12,9 24,2 58,8 3,5
Для оплати навчання*
2000
2002 0,8 12,9 86,3
2003 1,1 9,5 10,3 65,6 13,5
2004 1,0 11,9 12,0 61,8 13,3
2006 1,2 9,9 12,3 62,2 14,4
Для ввдпочинку
2000
2002
2003 1,0 3,3 7,1 79,8 8,8
2004 0,7 4,3 10,4 75,7 8,9
2006 0,7 4,9 11,7 75,3 7,4
У придбант товар1в довгострокового користування
2000
2002
2003
2004 0,5 4,9 12,0 77,2 5,3
2006 0,5 5,7 13,2 74,8 5,8
... - вдомосл в1дсутн1. *кр1м пенсюнер1в
Також в останш декiлька рокiв простежу-еться тривожна тенденцiя, що стосуеться тем-пiв зростання мшмально! оплати пращ. Так, в 2005 р. зростання мшмально! зароб^но! плати склало 40 %, в 2006 р. - 20 %, в 2007 р. - 15 %,
в 2008 р. - 9,8 %, на 2009 р. заплановане збшь-шення 10,6 % [1]. Таке рiзке уповшьнення тем-пiв зростання мшмально! зарплати негативно вiдобразиться на умовах оплати пращвниюв абсолютно! бiльшостi шдприемств в Укра1ш,
оскшьки тарифш ставки !х працiвникiв згщно з галузевими i колективними угодами встанов-
люються залежно вiд розмiру мiнiмальноl заро-б^но! плати.
Таблиця 3
Динамша шфляцп, зароб^ноТ плати, пенсш в УкраТш в 1991...2008 рр.
Роки 1ндекси Середньотсячна заробггна плата Одинищ Середнш розм1р при-
споживчих Реальна, у % до в1дпов1дного року витру значено! мюячно!
ц1н Номшальна пеней
1991 480 103,6
1992 1627,0 6505 Крб 539,6
1993 4835,0 162790 9735
1994 991,2 1427708 Тис. крб 292,1
1995 477,0 73*1 110,6 1156
1996 180,3 126 96,6 38,7*2
1997 115,9 143 96,6 51,9*3
1998 110,6 153 96,2 52,2*3
1999 122,7 178 91,1 60,7*4
2000 128,2 230 99,1 68,9*4
2001 112,0 311 119,3 83,7*4
2002 100,8 376 118,2 Грн 122,5*4
2003 105,2 462 115,2 136,6*4
2004 109,0 590 123,8 182,2*4
2005 113,5 806 120,3 316,2*5
2006 109,1 1041 118,3 406,8*5
2007 112,8 1351 112,5 478,4*5
2008 125,2 1806 106,3 7514*6
* У 1992...1994 рр. даш наведено у карбованцях, у 1995...2005 рр. - у гривнях *2 З урахуванням компенсацшних виплат *3 З урахуванням цшьово! грошово! допомоги *4 З урахуванням цшьово! грошово! допомоги та 1ндексаци
*5 З урахуванням цшьово! грошово! допомоги, шдексаци, державно! адресно! допомоги до пенси (дота-ци), а також надбавки за особлив1 заслуги перед Укра!ною
*6 З урахуванням компенсацшних виплат 1 цшьових допомог, передбачених чинним законодавством
В умовах становлення сучасного ринкового господарства Укра!ни також посилилася дифе-ренцiацiя населення за розмiрами одержуваного доходу. До чинниюв диференщацп вiдносяться: по-перше, структурна перебудова народного господарства, що почалася в дев'яносп роки, яка однi виробництва i регiони поставила в краще або гiрше положення по вщношенню до iнших. Причому всi регюни вiдчувають дiю економiчноl кризи, тшьки в одних випадках це приводить до стагнаци виробництва, а в ш.-ших - ввергае регюн в депресивний стан. Подруге, коршна трансформацiя принципiв госпо-дарювання, пiдсилююча значення ринкових механiзмiв. По-трете, психоемоцшш, фiзiологi-чнi, культурно-професiйнi ресурси людей. На-приклад, збiльшилося розходження заробтан-ства у працiвникiв рiзних галузей економiки з середньоукра!нським рiвнем. В результатi положення справ з оплатою пращ вщносно по-кращало у фiнансовiй сферi, у зв'язку, на транспорт та ютотно погiршало в сiльському господарствi (бшьш нiж удвiчi), в науцi й осв> тi, в легкiй промисловосп.
Значне зниження рiвня доходiв зумовило помине погiршення основних показникiв спо-живання i взагалi умов побуту бшьшост населення. Але разом з тим емшричш данi (перш за все, матерiали державно! статистики про дина-мiку споживання продукпв харчування, житло-вого i майнового положення, сощального об-слуговування населення) свщчать i про те, що в одних випадках можна говорити про збережен-ня досягнутого ранiше рiвня життя, в iнших -навт про його пiдвищення (табл. 4).
Зниження рiвня доходiв в 90-т роки вщо-бразилося понад усе на харчуванш. Погiршення мае яюсний характер. Споживання м'ясних i молочних продуктiв (а також риби i рибопро-дуктiв, яець, фруктiв i овочiв) впало ледве не до рiвня кiнця 50-х i початку 60-х роюв.
1стотно рiдше населення стало вдаватися до окремих видiв сощальних послуг, в першу черту, платних (виховання дiтей i вiдпускна рекре-ацiя), за яю у минулому плата швидше була символiчною, але, в результатi шфляцп, вар-тiсть цих послуг стала вельми вщчутною, що примусило багато шмей вiдмовитися вiд них.
Разом з тим попршали основш показники, що вiдображають масовий характер медично! допомоги (по числу лiкарiв населення забезпе-чене приблизно так само, як в кшщ 80-х роюв, але значно скоротилася чисельнiсть середнього медичного персоналу, кшьюсть лiкарняних л>
жок скоротилася на третину). Викликае тривогу стiйка тенденцiя скорочення кшькосп учнiв у дошкiльних (з 1990 по 2007 р. - на 53 %) та за-гальноосв^шх навчальних закладах (з 1990 по 2007 р. - на 32 %).
Таблиця 4
Динамика деяких показникш споживання, житлового та майнового положення, соцiально-культурного обслуговування населення УкраТни в 1990, 2000...2007 рр.
Показник Роки
1990 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Споживання м'яса 1
м'ясопродукпв, кг на одну особу Споживання молока 1 моло- 70 39,6 33,6 39,6 46,8 48,0 52,8 56,4 61,2
чних продукпв, кг на одну особу Наявшсть в домогосподарст- 378 205,2 207,6 225,6 229,2 242,4 260,4 267,6 265,2
вах холодильников 1 морози-
льников*1, штук на 100 домо-господарств Розм1ри жител, м2 на одного 95 94 93 94 95 96 99 100 106
жителя 17,8 20,7 21,0 21,3 21,6 21,8 22,0 22,2 22,5
Кшьшсть л1кар1в уах спеща-
льностей, тисяч 227 226 226 224 223 223 224 225 223
К1льк1сть середнього медич-
ного персоналу, тисяч 607 541 530 526 523 522 496 493 488
К1льк1сть лшарняних л1жок,
на 10 000 населення 136 95 97 97 97 96 95 96 95
Кшьшсть вчител1в, тисяч 537 577 568 561 551 547 543 537 531
К1льк1сть учшв у загально-
освггшх навчальних закладах, тисяч 7132 6764 6601 6350 6044 5731 5399 5120 4857
К1льк1сть студенпв у закла-
дах Ш-1У р1вшв акредитацп, тисяч 881,3 1402,9 1548,0 1686,9 1843,8 2026,7 2203,8 2318,6 2372,5
К1льк1сть дггей у дошкшьних
закладах, тисяч 2428 983 968 973 977 996 1032 1081 1137
*1 Розрахунки наявносп в домогосподарствах товар1в тривалого користування, проведеш за результатами виб1ркового опитування, враховують фактичну наявшсть цих товар1в незалежно в1д терм1ну експлуата-ци, джерел надходження (куплеш, подароваш тощо), стану (враховуються як справш, так 1 тимчасово не-справш товари, як1 знаходяться у поточному ремонт або чекають ремонту)
Очевидно, що направленiсть змш за рiзними векторами в трудових вщносинах, умовах за-йнятостi, трудових доходах, в побут i спожи-ваннi зовсiм не означае, що одш з них у вшх сво!х проявах i у вшх випадках впливали або тiльки позитивно, або тшьки негативно на умо-ви i рiвень життя вшх груп населення. Насправ-дi вектори змш в положенш одних груп мають позитивне значення, в положенш шших - нега-тивне, а положення шших визначаеться одно-часно переважно як негативними, так i позити-вними змiнами.
Отже, стратепчна мета штеграцп Укра!ни до складу европейського ствтовариства потре-буе серйозно! роботи щодо удосконалення за-хисту прав i свобод людини, демократизацп всiх складових суспiльного життя, економiчно-
го зростання та забезпечення механiзмiв i умов для створення матерiального та духовного доб-робуту населення. Найважлившим аспектом ще! проблеми, вщдзеркаленням мiсця людини в системi державно! пол^ики е стан И сощально-го захисту та надання сощальних гарантiй.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Закон Украши № 835-У1 «Про Державний бюджет Украши на 2008 р1к» [Текст].
2. Осауленко, О. Г. Сощально-економ1чна захище-нють населення Украши [Текст] / О. Г. Осауленко. - К., 2007.
Надшшла до редколегп 14.05.2009.
Прийнята до друку 27.05.2009.
