CC BY
34
УДК 338.1
ДИНАМ1КА СУКУПНОГО ПОПИТУ В УКРАТИ!; СТРУКТУРН1 ДЕФОРМАЦГТ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТХ ПОДОЛАИИЯ
© 2015 онишко с. в., КАРПЕНКО С. П.
УДК 338.1
Онишко С. В., Карпенко С. П. Динамка сукупного попиту в УкраТж: структуры деформацп та перспективи Ух подолання
Стаття присвячена анал/зу динам/ки та структури сукупного попиту в УкраЫ Результати анал/зу засв/дчили, що в Укра)н1, як i в б/льшост/ розвинених крат, у структурi сукупного попиту дом/нуе споживчий попит, однак, на в/дм/ну в/д розвинених кран, в УкраЫ недостатнi обсяги i темпи зростання твестицшного попиту, що негативно позначаеться на iнших компонентах сукупного попиту. У процеа досл/дження з'ясовано деформацп, властивi: споживчому попиту; твестицшному попиту; структурi державного споживання; складовш «чистий експорт», та окрес-лено заходи, спрямованi на подолання цих деформацш. Зокрема, це: стимулювання створення нових робочих мсць iз високим р/внем оплати пращ; сприяння залученню нвестицш у прюритетт галузi переробноi промисловостi та альського господарства; зниження частки державного попиту пор/вняно з нвестицшним i переважання колективного споживання над 'тдив'дуальним; iмпортозамщення та стимулювання експорту високотехнолог/чноi продукцИ, чого можливо досягти за рахунок зб/льшення нвестицш у структурну перебудову економ/ки. Кпючов'1 слова: сукупний попит, споживчий попит, мвестицшний попит, чистий експорт, державне споживання. Рис.: 4. Табл.: 4. Ббл.: 8.
Онишко Свтлана Васил'тна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри ф/нансових ринк/в, Нац/ональний ун/верситет державноi податковоi служби Украни (вул. Карла Маркса, 31, м. 1рпнь, Кивська обл., 08201, Украна) E-mail: onyshko_sv@ukr.net
Карпенко Свтлана nempiBHa - асп/рантка, Нац/ональний ун/верситет державноi податково} служби Укра/ни (вул. Карла Маркса, 31, м. 1рпнь, Кивська обл., 08201, Украна) E-mail: lana.karpenko.98@mail.ru
УДК 338.1
Онишко С. В., Карпенко С. П. Динамика совокупного спроса в Украине: структурные деформации и перспективы их преодоления
Статья посвящена анализу динамики и структуры совокупного спроса в Украине. Результаты анализа показали, что в Украине, как и в большинстве развитых стран, в структуре совокупного спроса доминирует потребительский спрос, однако, в отличие от развитых стран, в Украине недостаточен объем и рост инвестиционного спроса, что отрицательно влияет на другие компоненты совокупного спроса. В процессе исследования обнаружены деформации, присущие: потребительскому спросу; инвестиционному спросу; структуре государственного потребления; компоненте «чистый экспорт», и обозначены меры, направленные на преодоление данных деформаций. В частности, это: стимулирование создания новых рабочих мест с высоким уровнем оплаты труда; содействие привлечению инвестиций в приоритетные отрасли перерабатывающей промышленности и сельского хозяйства; снижение доли государственного спроса по сравнению с инвестиционным и преобладание коллективного потребления над индивидуальным; импортозамещение и стимулирование экспорта высокотехнологичной продукции, чего можно достичь путем увеличения инвестиций в структурную модернизацию экономики. Ключевые слова: совокупный спрос, потребительский спрос, спрос на инвестиции, чистый экспорт и государственное потребление. Рис.: 4. Табл.: 4. Библ.: 8.
Онишко Светлана Васильевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансовых рынков, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ирпень, Киевская обл., 08201, Украина) E-mail: onyshko_sv@ukr.net
Карпенко Светлана Петровна - аспирантка, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Карла Маркса, 31, г. Ирпень, Киевская обл., 08201, Украина) E-mail: lana.karpenko.98@mail.ru
UDC 338.1
Onyshko S. V., Karpenko S. P. Dynamics of Aggregate Demand in Ukraine: Structural Deformations and Prospects of Overcoming
The article is aimed at analyzing the dynamics and structure of the aggregate demand in Ukraine. The results of the analysis showed that in Ukraine, as in most developed countries, aggregate demand dominates in the structure of consumer demand, however, unlike developed countries, Ukraine has insufficient volume and growth of investment demand, which causes a negative impact on other components of aggregate demand. During the research the deformations have been revealed, which are inherent in: consumer demand; investment demand; structure of public consumption; the component of «net exports», as well as measures to overcome these deformations have been identified. These measures, in particular, are the following: encouraging the creation of new jobs with higher level of labor remuneration; assistance in attracting investments in priority sectors of the processing industry and agriculture; reduction of the public demand share compared with the investment demand share and dominance of collective consumption over the individual consumption; import substitution and promotion of exports of high-tech products, which can be achieved through increased investments into the structural modernization of the economy.
Key words: aggregate demand, consumer demand, investment demand, net exports and public consumption. Pic.: 4. Tabl.: 4. Bibl.: 8.
Onyshko Svitlana V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Financial Markets, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl., 08201, Ukraine) E-mail: onyshko_sv@ukr.net
Karpenko S. P. - Postgraduate Student, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Karla Marksa, 31, Irpin, Kyivska obl., 08201, Ukraine) E-mail: lana.karpenko.98@mail.ru
Стимулювання eK0H0Mi4H0r0 розвитку e одшею з тих проблем, яка знаходиться у ^rnpi уваги багатьох дослцниюв. В^чизняними фахiвцями за роки незалежност розроблено багато рекомендацш, орieнтованих на забезпечення економiчного зростання, однак бкьшкть з них не дали очжуваних результат. На
наш погляд, одшею з головних причин провалу багатьох реформ i просто стимулюючих заходiв було неврахуван-ня комплексного характеру структурних деформацш в економщ Украши, яю, передуйм, позначилися на дина-мщ та структурi сукупного попиту.
Рiзним аспектам виршення проблем економiчного зростання, стимулювання сукупного попиту, виявлення шституцюнальних деформацiй, якi перешкоджають еко-номiчному зростанню, присвяченi працi Р. Кучукова [1], Т. Паентко [2], I. Ремiзово! [3], А. Павлюк, Д. Покришки, Я. В. Белшсько! [4] та ш. Однак проблема забезпечення оптимально! структури та темшв зростання сукупного попиту залишаеться невирiшеною.
Метою стати е оцшка динамiки та структури сукупного попиту в УкраМ, виявлення деформацш у фор-муваннi сукупного попиту та обгрунтування напрямiв !х подолання.
Oцiнка динамiки сукупного попиту в УкраМ е досить складною проблемою. Це пов'язано з тим, що з 2000 до 2008 рр. украшська економжа демонструвала тенденци до зростання, у 2009 р. настав перiод рецеси, який поглибився у 2013 р. внаслцок поль тично'1 кризи, а у 2014 р. - внаслцок вшськових д1й. Усе це позначилось як на динамщ, так i на структурi сукупного попиту. Складшсть дослiдження сукупного попиту обумовлена також тим, що подiбнi тенденци розвитку можуть мати неоднаковi наслiдки для рiзних кра'1н.
Вiдповiдно до свиово! статистики у розвинених кра'1нах приватне споживання е домшуючою складовою сукупного попиту, однак при цьому шдтримуеться досить висока частка швестицш (табл. 1).
Як видно з даних, представлених в табл. 1, частка приватного споживання у розвинених кра!нах складае у середньому 60%, в УкраМ частка приватного споживання за 2007 - 2013 рр. зросла i у 2013 р. становила 73,1%. Такий показник е надто високим для економжи, яка мае високу швестицшну емшсть та свцчить про низью тем-пи економiчного розвитку.
Найвища частка державного споживання спосте-риаеться у крашах 6С-27 та Чехи (у середньому 20%), у Румуни, Болгари, США частка державного споживання коливаеться на ршш 15%. В УкраМ частка державного споживання протягом досл1джуваного перюду зросла з 17,9%
до 18,7%. Таю тенденци не можна оцшювати однозначно. Зростання державного споживання можна вважати позитивною тенденщею за одночасного зростання швестицш, однак в УкраМ частка швестицш у ВВП знижуеться.
Найвищою частка чистого експорту в Чехи, зро-стае частка чистого експорту у ВВП в 6С-27. У Румуни та США цей показник протягом дослцжуваного перюду мае вц'емне значення. В УкраМ частка чистого експорту мае в^д'емне значення, яке мае тенденцш до зростання. Для Укра!ни така тенденцш е негативною, осюльки вц-буваеться одночасне зростання частки приватного споживання (тобто вцбуваеться стимулювання економ^ краМ яю експортують товари в Украшу) та зменшення частки швестицш.
Варто шдкреслити той факт, що свггова фiнансова криза змшила структуру кiнцевого використання майже у вск кра'1нах свiту. Через жорстю умови запозичень на свиових фiнансових ринках, а також об-меженi бюджетнi можливостi фiнансування великих ш-вестицiйних проектiв вiдбувалось суттеве скорочення iнвестицiйного попиту, що у структурi ВВП призвело до збкьшення таких компонент, як державне та приватне споживання [3]. У крашах, яким довелося здшснювати модершзацш, структурну перебудову свое! економЬ-ки, щоб зробити !"1 конкурентоспроможною, протягом тривалих перiодiв спостерiгався високий рiвень нагро-мадження основного капiталу: в повоеннш бврош до 1970-х рокiв норма нагромадження складала не менше 25 вцсотюв; у Япони - 30 вцсотюв; у перiод iндустрiалi-заци СРСР - 33 - 35 вiдсоткiв [1].
У багатьох кра!нах, якi характеризуються зроста-ючими темпами розвитку, спостериаеться зростання частки валового нагромадження (рис. 1).
Як видно з рис. 1, у 2013 р. найбкьша частка валового нагромадження була в Монголи та Кита!, економжи цих кра!н належать до тих, яю розвиваються швидкими темпами. Також висока частка валового нагромадження спостериаеться в Бкоруа (переважно у сферi важкого
Таблиця 1
Структура ВВП за категорiями кiнцевого використання у кражах свiту за 2007 - 2013 рр., % ВВП
Показник Нк еС-27 УкраУна Чехiя Румушя Болгарiя США
Приватне споживання 2013 58 73,1 51,2 64,4 64,3 70,2
2011 58 67,5 50,8 64,0 62,8 71,2
2007 57 59,6 47,7 66,9 69 69,7
Державне споживання 2013 21,5 18,7 20,2 14,8 15,9 16,1
2011 21,7 18,6 20,6 14,4 15,5 15,8
2007 20,3 17,9 19,8 16,7 16 17,1
!нвестицп 2013 19,1 16,4 24,1 26,9 19 16,5
2011 19,2 22,0 24,6 28,8 23,1 15,5
2007 22,2 28,2 29,8 31 34,1 19,6
Чистий експорт 2013 1,4 -8,2 4,5 -6,1 0,8 -2,8
2011 1,2 -5,5 4,0 -5,1 0,7 -3,8
2007 0,6 -5,7 2,7 -13,9 -19,7 -5,1
ЕЕ с^ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
о
Ш
Джерело: розраховано автором за даними [3, 5, 6].
80 70 60 50 40 30 20 10 0
# # ^ # <0^ „фЧ
□ % у ВВП
^ б44 с?4
<г
Рис. 1. Питома вага валового нагромадження у ВВП у 2013 р., % Джерело: побудовано автором за даними [7].
машинобудування), 1нди (у сферi високотехнолопчних шновацш). Вищою частка швестицш у ВВП, порiвняно з Укра!ною, е в Румуни, Грузи, Мексищ, Роси, Болгари. Низька частка швестицш в УкраМ, порiвняно з шши-ми кра!нами, не сприяе !! економiчному зростанню. Слiд вiдмiтити, що частка валового нагромадження в УкраМ е меншою, нiж у Роси та Бiлорусi, що також свцчить не на користь Укра!ни.
Динамжа складових сукупного попиту в УкраМ воображена в табл. 2.
Як видно з табл. 2, кiнцевi споживчi витрати домашни господарств стрiмко зростали до 2008 р., у 2009 р. намiтився спад у темпах зростання, що обумовлено зменшенням кушвельно! спроможностi та згортанням експансивно! полiтики банкiвсько! системи у сферi спо-живчого кредитування. Зростання споживчих витрат у 2006 - 2008 рр. обумовлене збкьшенням реальних до-ходiв населення (зростання яких випереджало темпи зростання продуктивностi пращ), а також зростанням обсяпв споживчого кредитування та його доступшстю.
Таблиця 2
Динамiка складових сукупного попиту в УкраТж у 2006 - 2014 рр., шдекси-дефлятори, % до попереднього року
Показник Рiк
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Кiнцевi споживчi витрати, у т. ч.: 112,1 116,2 124,1 115,4 111,1 109,6 103,9 102,1
домашых господарств 109,5 113,8 122,7 116,5 110,1 109,1 102,1 101,1
некомерцiйних органiзацiй, що обслу-говують домашнi господарства 119,2 118,3 120,6 120,5 110,1 115,0 113,9 112,8
сектора загального державного управлшня, у т. ч.: 121,4 125,3 129,8 111,6 114,8 111,3 111,1 111,1
iндивiдуальнi споживчi витрати 120,6 126,1 130,0 115,4 117,3 111,6 111,5 111,6
колективнi споживчi витрати 122,8 123,9 129,6 105,1 110,4 110,7 110,1 110,0
Валове нагромадження, у т. ч.: 113,8 120,0 128,0 136,8 112,8 115,0 110,6 102,1
валове нагромадження основного капралу 113,8 119,7 127,6 134,3 112,6 115,1 110,7 102,1
змша запасiв матерiальних оборотних кош^в 109,5 138,9 135,7 108,4 123,8 114,4 93,3 93,3
придбання за виключенням вибуття цшностей 112,2 108,0 122,3 132,0 110,6 116,3 112,7 99,6
Експорт товарiв та послуг 118,7 123,4 130,7 121,6 125,2 124,2 109,7 101,2
1мпорт товарiв та послуг 112,9 111,1 122,2 137,9 119,0 115,3 103,8 103,5
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п =г
о
<
2 ш
Джерело: [6].
Така змша в розподiлi доходiв на користь населення у докризовий перюд спричинила подвiйний ефект: по-перше, обумовила потужне збкьшення сукупного попи-ту, по-друге, негативно позначилася на нагромадженш ресурсiв для майбутнього економiчного розвитку [4, с. 7]. В УкраМ склалася ситуац1я, коли зростання споживчих витрат домогосподарств значного позитивного впливу на економiчне зростання не мае. Це пояснюеться роз-ривом мiж попитом на товари та обсягами виробництва таких товарiв. Осккьки виробничi потужностi не здатнi забезпечити ринок конкурентоспроможною продукщ-ею, то вцбуваеться поступове витiснення вiтчизняного виробника з ринку.
Протягом 2009 - 2011 р. зростання питомо! ваги споживчих витрат вцбувалося переважно за рахунок скорочення нагромадження капггалу. Так, ккька рокiв поспкь у структурi ВВП вiдбувалося збкьшення питомо! ваги оплати пращ найманих працiвникiв. Це iстотно зменшувало таку складову, як валовий прибуток та змь шаний дохiд, за рахунок яко! суб'екти господарювання здшснюють iнвестицiйнi вкладення [3].
Динамiку показникш формування споживчого по-питу воображено в табл. 3. Як видно з даних, представ-лених у табл. 3, в основi споживчого попиту - витрати на придбання продукта харчування та безалкогольних напо!в, !х частка протягом дослiджуваного перюду пе-реважае 50%. Виключення становить 2008 р., у якому вцбулося зростання неспоживчих сукупних витрат. Де-тальний аналiз структури споживчих витрат засв^чив, що бiльшiсть складових мають стабкьну тенденцiю, за виключенням витрат на охорону здоров'я (вони збкь-шуються) та освiту (зменшуються).
Така структура споживчого попиту свцчить про низький рiвень доходiв бкьшо! частини населен-ня, що е стримуючим чинником розвитку еко-номши. Формуеться замкнене коло: з одного боку, для стимулювання розвитку економши необхiдно стимулю-вати споживчий попит, а з шшого - таю стимулюючi заходи не дадуть позитивних результатiв, доки населення не буде отримувати стабкьно висою доходи, передусiм у виглядi заробино! плати. Виходячи з цього, головш зусилля держави мають бути спрямоваш на створення нових робочих мiсць iз високим рiвнем оплати пращ. Для цього необхцно змшити спiввiдношення мiж дер-жавним споживанням i валовим нагромадженням (шве-
стиц1ями) на користь останни. Таким чином, динамжа споживчого попиту в УкраМ характеризуеться такими деформац1ями:
1. Домшуюча питома вага у структурi сукупного попиту з тенденщею до зростання.
2. Переважання у структурi споживчого попиту витрат на продукти харчування та безалкогольш напо!.
3. Зростання частки витрат на оплату комуналь-них послуг, переважно за рахунок зростання тарифiв.
4. Висока залежшсть задоволення споживчого попиту вц iмпорту.
Варто вiдмiтити, що державне споживання протягом дослцжуваного перюду мало вищi тем-
пи зростання, а спад, який нампився у 2009 р., також вцбувався повкьшшими темпами. Позитивно можна охарактеризувати тенденщю з валовим нагромадженням - темпи його зростання перевищують темпи зростання споживчого попиту домогосподарств, од-нак е меншими за темпи зростання споживчого попиту державного управлшня. Слiд зазначити, що саме недо-статнi темпи зростання швестицшного попиту не дають змоги забезпечити необхцш темпи iмпортозамiщення на вичизняному ринку [2]. Крiм того, деформованою е структура швестищй, осккьки до 2008 р. !х значна час-тина направлялась у фшансовий сектор економжи та сферу операщй з нерухомiстю. З 2010 р. обсяги швестищй у промисловють почали зростати, однак темпи зростання досить повкьш (табл. 4).
Як видно з табл. 4, тенденщ! швестування у сферi промисловост протягом дослiджуваного перiоду е су-перечливими. Негативно можна оцiнити домшування темпiв зростання iнвестицiй у добувну промисловють порiвняно з iнвестицiями у переробну промисловють (за виключенням 2013 р.). Така структура швестищй не сприяе зростанню обсяпв виробництва конкуренто-спроможно! продукщ! з високою часткою додано! вар-тостi, яка здатна не ткьки конкурувати на зовншни ринках, але i сприяти замщенню iмпорту на внутрш-ньому ринку. Обсяги швестищй у скьське господарство зростають, однак темпи зростання е недостатшми для забезпечення його динамiчного розвитку.
Характерною ознакою вцтворювального процесу у 2010 - 2011 рр. залишаеться дуже низький рiвень валового нагромадження основного кашталу, що вцповцае стану початку перiоду економiчного зростання мину-
Таблиця 3
Показники формування споживчого попиту в УкраУш у 2006 - 2013 рр., %
показник Нк
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Споживчi сукупн витрати 90,5 90,0 86,2 87,8 90,0 90,2 90,9 90,3
продукти харчування та безалкогольн напо! 53,2 51,4 48,9 50,0 51,6 51,3 50,2 50,1
непродовольчi товари та послуги 34,7 36,0 35,1 34,6 35,1 35,5 37,2 36,7
Неспоживчi сукупнi витрати 9,5 10,0 13,8 12,2 10,0 9,8 9,1 9,7
Дов'дково: оплата житла, комунальних продукт'в та послуг 7,1 8,5 6,6 7,7 7,6 8,0 8,3 8,0
ЕЕ с^ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
о
Ш
Джерело: [б].
Таблиця 4
Динамка структури швестицш в економiцi УкраТни у 2010 - 2013 рр., %
Показник Рк
2010 2011 2012 2013
Стьське, лiсове та рибне господарство 6,12 6,56 6,61 7,12
Промисловiсть 30,00 34,30 35,23 39,44
Добувна промисловiсть i розроблення кар'£рiв 8,32 9,33 10,74 8,54
Переробна промисловiсть 16,17 16,44 14,65 17,27
Будiвництво 17,34 13,41 15,29 17,30
Оптова та роздрiбна торпвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоцишв 9,98 9,38 8,44 8,36
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'£рська дiяльнiсть 10,36 9,99 11,17 7,03
lнформацiя та телекомункацп 4,58 3,75 3,47 3,71
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 3,11 2,32 2,51 2,50
Операцп з нерухомим майном 5,43 5,87 4,35 5,24
Професiйна, наукова та техшчна дiяльнiсть 2,99 4,40 3,15 1,43
Дiяльнiсть у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування 1,68 1,59 1,79 1,61
Державне управлшня й оборона; обов'язкове со^альне страхування 4,40 4,73 4,32 3,07
Освiта 1,02 0,86 0,51 0,39
Охорона здоров'я та надання со^альноТ допомоги 1,21 0,93 1,06 0,81
Джерело: розраховано автором за даними [6].
лого десятилгття та суттево поступаеться докризовим показникам (у 2008 р. - 26,4 вцсотка) й не вцповцае потребам забезпечення розширеного економiчного в1д-творення. Норма нагромадження на рiвнi 18,8 вiдсотка у 2011 р. вочевидь е недостатньою для здшснення модер-нiзацi! економiки Укра!ни [3]. сл1д зазначити, що про-тягом 2012 - 2013 рр. обсяги валового нагромадження радикально не змшилися (рис. 2), а за шдсумками 2014 -2015 рр. ситуацш ткьки попршиться.
Що стосуеться шоземних iнвестицiй, то недостат-нiми е !х обсяги та неприйнятною, з точки зору забезпе-
чення економiчного зростання, структура, оск1льки, за даними Укра!нсько! асоцiацi! iнвестицiйного бiзнесу [7], бкьша частина таких iнвестицiй е короткотермшовими та направляеться у фшансовий сектор економiки.
Таким чином, швестицшний попит як складова сукуп-ного попиту обумовлюе формування таких деформаций:
1. Низьк1 темпи валового нагромадження, як1 не задовольняють iнвестицiйну емшсть економiки Укра!ни.
2. Деформаци у структур! швестицш, у результат! чого формуеться дефщит швестицшних ресурав у с1ль-ському господарствi та переробнш промисловост1.
Рис. 2. Динамiка валового нагромадження в УкраТш у 2006 - 2013 рр., % у ВВП Джерело: побудовано автором за даними [6].
3. Короткотермiновi очжування iноземних шве-стор1в, як1 направляють iнвестицi! переважно у фшан-совий сектор i сектор операцш з нерухомiстю.
Подолання зазначених деформацiй може бути за-безпечене за рахунок стимулювання змши структури швестицш, залучення !х у прюритетш галузi переробно! промисловост1 та скьського господарства.
Протягом дослiджуваного перiоду значний обсяг наявних доход1в концентруеться у секторi державного управлiння, його частка сягае 20%. Тем-пи зростання шдивкуальних i колективних споживчих витрат е практично однаковими (рис. 3).
Однак частка шдивкуальних витрат у ВВП майже удв1ч1 перевищуе частку колективних споживчих витрат (рис. 4).
Як видно з графшв, представлених на рис. 4, частка шдивкуальних споживчих витрат стабкьно перевищуе частку колективних, i протягом останни рок1в р1зниця м1ж ними зростае. Це обумовлено, передуйм, збкьшенням бюджетних видаткiв на придбання товарiв та послуг для надання домашшм господарствам безкош-товно або за шльговими цiнами i надання шдивкуаль-них послуг бюджетних установ у галузi осв1ти, охорони здоров'я, культури та сощального забезпечення. При цьому вцбулося зменшення о6сяг1в видатюв на фшан-сування громадського порядку, охорони навколишнього середовища, нацюнально! безпеки та оборони (у 2014 р. збкьшено), як1 за своею природою формують обсяги колективного споживання.
Таким чином, у структур! державного споживання можна видкити таю деформацш
Рис. 3. Динамка колективних та шдивщуальних споживчих витрат в УкраУн у 2006 - 2013 рр., % до попереднього року Джерело: побудовано автором за даними [6].
%
14 12 10 8 6 4 2 0
-1-1-1-1-1-1-1-1
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Ик
1ндивщуалььл споживч1 витрати Колективн1 споживч1 витрати
Рис. 4. Частка колективних та шдивщуальних споживчих витрат у ВВП в УкраУш у 2006 - 2013 рр., % Джерело: побудовано автором за даними [6].
Ф
■
■
1. Висока частка державного попиту, пор1вняно з швестицшним, у CTpyKTypi сукупного попиту, що негативно позначаеться на темпах економiчного розвитку.
2. Переважання шдивцуального споживання над колективним, що знижуе ефектившсть бюджетних ви-даткiв за рахунок зростання корупцшного ризику та не-ефективного використання бюджетних кошпв.
Що
к
купний поп
' о стосуеться формування зовшшнього попиту, то протягом дослцжуваного перiоду очь . кування щодо його позитивного впливу на су-купний попит не виправдалися. Такi очiкування Грунту-валися, передусiм, на фактах присвоення УкраМ статусу кра!ни з ринковою економжою (2005 р.) i приеднанш до СОТ (2008 р.). Змши в умовах торгiвлi для укра!нсько! економiки були позитивними щороку протягом перюду мiж 2002 i 2008 рр., i !х полiпшення складало в серед-ньому 6% на рж [8]. Однак протягом дослцжуваного перiоду значних структурних змiн в економщ Укра!ни не вiдбулося, тому обсяги iмпорту все ще перевищу-ють обсяги експорту. При цьому якщо основу експорту складають сировинш продукти, то в основi iмпорту -високотехнологiчна продукцш. Поди 2013 - 2014 рр. ще бкьше попршили ситуацiю з експортом, його обсяги неухильно скорочуються, попршуючи ситуацiю iз сальдо торгiвельного та плапжного балансу. Стрiмкого зростання вц'емного сальдо не спостерiгаеться завдяки скороченню обсяпв iмпорту як за рахунок зменшення iмпорту енергоносив, так i за рахунок зменшення спо-живчого попиту всередиш кра!ни.
Таким чином, щодо структурно! компоненти су-купного попиту «чистий експорт» можна видкити таю деформащ!:
1. Вiд'емне значення показника чистого iмпорту.
2. Переважання у структурi експорту сировини, а у структур iмпорту - високотехнологiчно! продукщ!.
3. Орiентацiя експортерiв на щнову конкуренцiю, а не на технолопчну.
Подолання зазначених деформацiй можливе за рахунок iмпортозамiщення та стимулювання експорту високотехнолопчно! продукщ!, чого можливо досягти завдяки збкьшенню iнвестицiй у структурну перебудо-ву економiки.
ВИСНОВКИ
Отже, одшею з головних проблем для Укра!ни е деформована структура сукупного попиту, з перева-жанням споживчого попиту та недостатшми обсягами швестицшного попиту, а також вiд'емним значенням чистого експорту. Деформащ! у структур споживчого попиту обумовлеш, передуйм, низькими доходами населення, що свцчить про необхiднiсть проведення полiтики зростання зайнятост та збкьшення доходiв населення за рахунок високо! оплати пращ. Цей аспект подолання проблем у структурi сукупного попиту пов'язаний з двома шшими - збкьшення швестицшного попиту та чистого експорту. Збкьшення частки зазначених компонент сукупного попиту потребуе збкьшення швестищйних вкладень в економжу, у т. ч. за рахунок
скорочення державного споживання. Це дасть мож-ливкть створити основу для структурно! модершзащ! економжи та випуску конкурентоспроможно! продукщ!, яка замщуватиме iмпорт на внутршньому ринку та буде конкурентоспроможною на зовншньому ринку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кучуков Р. Государственный сектор как локомотив модернизации / Р. Кучуков // Экономист. - 2010. - № 9. - С. 6.
2. Паентко Т. В. lнституцiоналiзацiя фокального регулю-вання фшансових потоюв : монографiя / Т. В. Паентко. - К. : ДКС-Центр, 2013. - 294 с.
3. PeMi30Ba I. А. Аналiз структури сукупного попиту Укра'ни та його основних детермiнант / I. Ремiзова [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2076
4. Павлюк А. П. Структуры перетворення в Укра'шЬ пере-думови модернiзацГ'' економiки Укра'ши / А. П. Павлюк, Д. С. По-кришка, Я. В. Белшська. - К. : Н1СД, 2012. - 104 с.
5. ёвростат [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/eurostat
6. Мiжнародний валютний фонд [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.imf.org
7. Укра'шська асо^а^я швестицшного бiзнесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uaib.com.ua
8. Стратепчний вибiр щодо прискорення та пщтримки зростання в УкраМ. Меморандум з економiчного розвитку. Документ Свггового банку. Звгг № 55895 - UA, 31 серпня 2010 р. -120 с.
REFERENCES
Kuchukov, R. "Gosudarstvennyy sektor kak lokomotiv mod-ernizatsii" [The public sector as an engine of modernization]. Ekono-mist, no. 9 (2010): 6.
Mizhnarodnyi valiutnyi fond. http://www.imf.org
Pavliuk, A. P., Pokryshka, D. S., and Belinska, Ya. V. Struktur-ni peretvorennia v Ukraini: peredumovy modernizatsii ekonomiky Ukrainy [Structural transformations in Ukraine: Ukraine preconditions of economic modernization]. Kyiv: NISD, 2012.
Paientko, T. V. Instytutsionalizatsiia fiskalnoho rehuliuvannia finansovykh potokiv [The institutionalization of fiscal regulation of financial flows]. Kyiv: DKS Tsentr, 2013.
Remizova, I. A. "Analiz struktury sukupnoho popytu Ukrainy ta ioho osnovnykh determinant" [Analysis of the structure of aggregate demand Ukraine and its main determinants]. http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2076
"Stratehichnyi vybir shchodo pryskorennia ta pidtrymky zrostannia v Ukraini. Memorandum z ekonomichnoho rozvytku" [Strategic Choices to Accelerate and Sustain Growth in Ukraine. Economic Memorandum]. DokumentSvitovoho banku.Zvit№55895 - UA, 2010.
Ukrainska asotsiatsiia investytsiinoho biznesu. http://www. uaib.com.ua
Yevrostat. http://ec.europa.eu/eurostat
