CC BY
24
УДК 338.246.2 Н.Я. Сшрка - Rbeiecbm КА
СТРУКТУРН1 ТРАНСФОРМАЦП В ЕКОНОМЩ1 УКРА1НИ ТА ОПТИМВАЦШ МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
Дослщжуються особливостi державного регулювання структурних зрушень у економiцi краши. Аналiзуються основнi елементи механiзму державного регулювання ринково! економiки та основнi види структурних пропорцiй на рiвнi краши.
Ключов1 слова: державне регулювання економ1ки, структурнi пропорцп, ш-вестицшна дiяльнiсть.
N.Ya. Skirka - L'viv commercial academy
The structural transformation in economics of Ukraine and optimizing mechanism of state regulating influence
The features of the state adjusting of structural changes in the economy of country are explored in the article. The basic elements of mechanism of the state adjusting of market economy and basic types of structural proportions at the level of country are analyzed.
Keywords: state adjusting of economy, structural proportions, investment activity.
Вступ. Основна роль у формуванш оптимально! та ефективно! струк-тури економжи кра!ни належить мехашзму державного регуляторного впли-ву. Чггке визначення об'екту державного регулювання та своечасне застосу-вання особливих шструмен^в фшансового, податкового, грошово-кредитно-го та сощального характеру забезпечуе не тшьки стабшзащю економ1чно! ситуаци в кра!ш, а й виступае потужним чинником стимулювання економ1ч-ного розвитку.
Св1товою економ1чною наукою розроблено теоретичш засади державного регулювання економ1чного розвитку та формування ефективних структурних пропорцш; вщпрацьоваш мехашзми використання конкретних захо-д1в та шструмент1в для стимулювання швестицшно-шновацшно! д1яльност1 економ1чних суб'еклв.
Основою для формування оптимально! структури нацюнально! еконо-мжи повинна стати стабшзащя темтв зростання ВВП кра!ни. Пожвавлення швестицшно! д1яльност1, як основний чинник досягнення поставлено! мети, забезпечуеться зростанням р1вня реальних доход1в суб'еклв економ1чно! дь яльност в кра!ш, ступенем доступносл та варлстю кредитних ресурЫв, роз-витком фондового ринку, стабшьшстю ситуаци на валютному, грошовому та товарному ринках кра!ни. 1нструменти бюджетно-податкового та грошово-кредитного регулювання спроможш як покращити перераховаш та 1нш1 чин-ники економ1чного розвитку кра!ни, так i стримувати динамжу зростання ВВП кра!ни. Необхiднiсть аналiзу iснуючого iнструментарiю бюджетно-по-даткового та грошово-кредитного регулювання динамжи економiчного розвитку кра!ни та, на його основ^ визначення шляхiв та напрямiв покращення !х впливу на структуру нацюнально! економiчноi системи й обумовлюють ак-туальнiсть пропонованого дослщження.
Постановка завдання. Метою нашо! статтi е окреслити основнi засади формування оптимально! моделi мехашзму державного регулювання
структурно! перебудови та структурних зрушень в економщ з видiленням об'екту, стратегiчних i поточних цiлей, напрямiв та методiв регуляторного впливу держави.
Результати. Мехашзм державного регулювання ринково! економiки може бути визначено, як сукупшсть способiв, заходiв та методiв оргашзаци економiчних вiдносин, що застосовуються державою для стабшзаци еконо-мiчно! та сощально! ситуаци в кра!ш, а також формування чинниюв, що за-безпечують покращення кiлькiсних та якiсних характеристик економiчного зростання.
Серед основних форм державного регуляторного впливу, залежно вiд об'екту державного регулювання, можна видшити:
• бюджетно-податкову форму, що пов'язана з регуляторним впливом держави на розвиток нацюнально!" економiчноi системи, шляхом: акумулювання та використання державних бюджетних фондiв; формування бюджетного та податкового механiзмiв;
• грошово-кредитну форму, що визначаеться застосуванням державою (цен-тральним банком) системи заходiв, пов'язаних з регулюванням ситуаци на грошовому та кредитному ринках кра!ни;
• соцiальну форму регулювання, що пов'язана з виршенням поточних сощ-альних проблем суспшьства, розвитком людського капiталу та покращен-ням яшсних характеристик економiчного зростання;
• структурну форму регулювання, пов'язану з структурною перебудовою та структурними зрушеннями в краiнi, а також формуванням оптимально! су-купностi ii елеменпв в галузевому, регiональному, вщтворювальному та iн-ших аспектах;
• регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та валютного курсу, пов'яза-не з пiдвищенням конкурентоспроможностi втизняно!' економiки на свгго-вому рiвнi, застосуванням заходiв протекцiонiзму, стимулюванням притоку шоземних iнвестицiй тощо.
Одна з основних форм мехашзму державного регулювання ринково! економiки - структурне регулювання економжи - визначаеться, як "... використання державою економiчних, адмшютративних i правових важелiв на мжро- та макрорiвнях у процесi внутршньо- та мiжгалузевого й територiаль-ного розподшу ресурсiв, регулювання ринкових умов iз метою створення но-вих галузей, стимулювання науково-технiчного прогресу, модершзаци про-мисловостi та забезпечення економiчного зростання" [1, с. 511].
Отже, шд державним регулюванням структурно! перебудови та структурних зрушень в економщ розумшть вибiр цiлей та характеру структурних перетворень, визначення комплексу заходiв щодо пiдтримки розвитку тих елеменпв економiчно! системи, якi забезпечують економiчне зростання. Основною метою ще! форми регуляторно! дiяльностi держави виступае шдви-щення економiчно! та сощально! ефективностi функцiонування ринкового мехашзму та усунення негативних наслщюв структурних криз в кра!ш.
Серед короткострокових цiлей, пов'язаних з вирiшенням поточних економiчних або соцiальних проблем розвитку суспшьства можна видшити: покращення вщтворювальних пропорцш розвитку економiки; зростання час-тки окремих (перспективних) галузей в матерiальнiй структурi ВВП; усунен-
ня територiального дисбалансу розвитку економжи краши; покращення сощально! структури.
Основш напрями державного структурного регулювання передбачають:
• обгрунтування основно! секторально! структури економжи;
• запровадження стратеги економ1чного зростання з визначенням стратепчно важливих галузей економжи;
• швестування в масштабах вс1е! економши найбшьш вагомих проекпв;
• тдтримку 1нновац1йно! д1яльност1.
Крiм визначення стратепчних та поточних цiлей державно! регулятор-но! дiяльностi, механiзм структурного регулювання повинен забезпечувати обгрунтування основних об'екпв впливу, вибiр методiв регулювання та основних шструменпв (рис. 1).
Традищйний набiр iнструментiв державного регулювання в межах структурно! полпики в кожнш кра!ш доповнюеться специфiчними засобами та прiоритетами, вiдповiдно до економiчноï ситуаци та цiлей сощально-еко-номiчного розвитку.
Залежно вiд комбшування основних елементiв механiзму структурного регулювання, на практищ розрiзняють два його типи: активний (держава застосовуе шструменти прямого та опосередкованого впливу) та пасивний (держава створюе правову базу для ринкового саморегулювання структури економжи).
Вибiр мiж ними визначаеться поточною економiчною ситуащею в краш1 та глибиною структурних криз - занепадом окремих галузей нащ-ональноï економiки, що порушуе ключовi загальноекономiчнi пропорцiï.
Активний тип структурного регулювання грунтуеться на широкому застосуваннi державного шструментарш з метою прискорення прогресивних структурних зрушень. Застосування цього типу е обгрунтованим для бшь-шост постсоцiалiстичних краïн, для розвитку яких притаманним е наявшсть наступних негативних чинниюв економiчного та соцiального розвитку в пе-рехiдний перiод:
• розбалансування ситуацiï' на товарному ринку, що ускладнюються стагфля-цшними процесами;
• нерозвинетсть галузей i сфер дiяльностi, що спрямовуються на задоволен-ня потреб населення;
• порушення принципiв спецiалiзацiï та кооперування мiж кра!нами ко-лишнього соцiалiстичного табору;
• вiдсутнiсть розвиненого приватного сектора та механiзмiв ринковоï саморе-гуляци;
• нерозвиненiсть бан^сь^' та кредитно! iнфраструктури, ринку цшних па-перiв тощо.
Серед основних напрям1в державного регуляторного впливу в умовах формування активного типу структурного регулювання можливим е видшення:
• стимулювання виробництва конкурентоспроможно! на свповому ринку продукцп;
• функцiонування державного гарантованого ринку, що забезпечуеться дер-жавними замовленнями та державними контрактами;
Рис. 1. Модель мехашзму державного структурного регулювання
• широкомасштабна швестицшна дiяльнiсть держави в державному секторi економiки;
• зорiентованiсть економiчного розвитку краши на експорторозширювальний та iмпортозамiшувальний варiанти економiчного зростання;
• стимулювання розвитку передових нацiональних галузей та виробництв;
• пiдтримка виробництв, як впроваджують ресурсозберiгаючi технологи, з метою скорочення попиту на економiчнi ресурси;
• скорочення виробництва в депресивних галузях, тобто в галузях, де спадае ефективтсть споживання ресурсiв або зменшуеться попит на продукцiю.
Досягнення зазначених прюритетних цшей може призвести до загос-трення ситуаци на ринку пращ. Шд час структурноï перебудови економжи зростае розм1р структурного безробгття, що потребуе вщ держави запрова-дження радикальних заход1в 1з шдготовки й перешдготовки висококвал1фшо-ваноï робочоï сили, створення нових робочих м1сць.
В умовах активного типу регулювання держава розробляе комплекс заход1в та шструменпв досягнення основних напрям1в, який включае: заходи стратепчного та шдикативного планування, програмування та прогнозуван-ня, розробку нащональних проекив для виршення актуальних проблем структурноï перебудови та змши ситуаци на ринку пращ; податков1 та кре-дитш шструменти, що стимулюють переливання кашталу в прюритетш галу-зц заходи, що стимулюють прирют шоземних швестицш у розвиток окремих виробництв або окремих територш; заходи, що пов'язаш з концентращею кашталу в кашталомютких напрямах структурноï перебудови; шструменти за-охочення дiловоï активност економ1чних суб'ект1в за рахунок оптимiзацiï структури форм власност1, проведення стимулюючоï податковоï политики.
Пасивний тип структурного регулювання полягае у м1тм1заци шстру-менпв державного впливу на процес формування ефективноï структури нащ-ональноï економши. Це, здебшьшого, створення державою сприятливих умов для вiльноï конкуренцн та вшьного переливу каштал1в i ресурЫв з одних галузей, вид1в д1яльност1, регюшв до шших, шд впливом мехашзм1в ринковоï саморегуляцп. Отже, структурна перебудова здшснюеться еволюцшно, шд впливом активного i постшного запровадження адекватних науково-техшч-нш революцп досягнень техшки, технологи, метод1в господарювання, оргаш-зацн управлшня.
Основним чинником структурних змш е зменшення р1вня прибутко-вост в окремих галузях або сферах д1яльност1. Початкове перевищення попиту, при виготовлеш конкретного виду продукцп, над пропозищею призво-дить до зростання р1вня прибутюв у цш галуз1 проти шших. Це спричиняе переливання кашталу до галуз1 з боку менш прибуткових, а отже, менш приваб-ливих для швестор1в, галузей. Розширення залучення кашталу та робочоï сили, через певний пром1жок часу, призводить до зростання обсяпв виробництва, збалансування попиту та пропозицн на товар, а, в окремих випадках, до виникнення товарних надлишюв. Щ чинники спричиняють зменшення р1вня прибутковост в галузях, та переливу кашталу до шших.
Негативними моментами при застосуванш цього типу регулювання вис-тупають постшт кризов1 ситуаци на товарному ринку (дефщитшсть окремих
товарiв та надлишок iнших), а також ютотш соцiальнi витрати суспiльства. Держава впливае на економiку, 11 структуру лише там i тодi, коли не спрацьо-вують ринковi механiзми: вшьне цiноутворення, переливання капiталу, кон-куренщя тощо. Формування ефективного механiзму державного структурного регулювання повинно обов'язково враховувати нацюнальш особливост роз-витку економ^ кра!ни. Саме тому вш мае сво! вiдмiнностi в кожнш кра!ш.
У кра!нах вС здшснюеться наддержавне та нацiональне регулювання структурних змш. Специфiкою механiзму структурного регулювання в бшь-шостi з цих кра!н е вiдхiд вiд прямих методiв регуляторного впливу (державного контролю над цшами, бюджетних швестицш, функцiй держави та шд-приемця) на користь створення передумов для динамiчного економiчного зростання за рахунок швестування НДДКР, системи освiти та професшно! пiдготовки, впливу на швестицшну дiяльнiсть недержавних структур i при-ватних компанiй, створення сприятливого кшмату для iнвесторiв тощо.
Врахування нацюнальних особливостей та формування мобiльного мехашзму державного структурного регулювання, що дае змогу корегувати дда основних шструменлв, е важливим чинником оптимальних структурних зрушень у кра!ш. Змiни, протягом часу, пропорцш мiж елементами сукупнос-тi свiдчать про змiну 11 структури, тобто про структурнi зрушення. Структур-нi зрушення е наслщком розбiжностей мiж темпами змiн елеменлв структури нащонально! економiки.
Поняття ефективних зрушень характеризуе швидюсть досягнення ще! поточно! мети державного регуляторного впливу, за умови здшснення кори-гування структур нащонально! економiки кра!ни. Вагомим, у цьому випадку, е приведення структури розмщення економiчних ресурсiв у вщповщшсть iз структурою суспiльних потреб, за умови мiнiмiзацi! витрат на щ процеси.
Математично ефективнiсть структурних зрушень можна визначити як вщношення вартюного вiдображення економiчного ефекту вщ здiйснення ко-ригування структури нащонально! економши, до величини витрат, що е необ-хiдними для перемщення виробничих ресурсiв у вiдповiднiсть зi змiнами в структурi суспiльних потреб [2, с. 60]:
Есз = М х 100%,
де: Есз - ефективнiсть структурних зрушень в економiцi; М8 - структурне зрушення у вартюному виразi; I - витрати на здшснення структурного зрушення. Аналiз кшьюсних (вагових) характеристик змiни окремих елемен^в структури нацiонально! економiки дасть змогу визначити тенденцшшсть !! змши протягом певного перiоду часу.
Надалi доцiльним е визначення впливу структурних змш в економщ на динамжу макроекономiчних показникiв, тобто структурного ефекту. Вш може мати як позитивне, так i негативне значення:
• позитивне, якщо структуры змши супроводжуються прискоренням темтв зростання екоиомжи;
• негативне, якщо !х иаслвдком е застш та зменшення обсяпв сукупного ви-робництва.
Послщовшсть проведеного анашзу, на нашу думку, повинна бути нас-тупною:
1. Визначення абсолютно! величини змши частки 1-го елементу струк-тури економiки:
а1 = аи2 - агТ1,
де: аш1 - частка ¿-го елементу структури в базовому перюдц аш2 - частка ¿-го елементу структури в перюд^ що аналiзуеться.
2. Формування шдексу структурних змiн (1с.з\ що визначаеться за формулою [3, с. 126]:
1 п
1с.з. = ~Ек|,
П(=1
де: Щ - абсолютна величина змши частки ьго елементу структури економь
ки; п - кшьюсть структурних елементiв.
На основi визначення величини шдексу структурних змш та вщповщ-но! абсолютно! величини змш в окремих елементах структури нащонально! економжи розробляються кореляцiйнi рiвняння та коефщент кореляцi!, який показуе мiру зв'язку мiж показниками.
3. Визначення вщносних структурних зрушень часток ьго елементу структури нацiонально! економiки:
А = ^х 100%, I = \П.
За допомогою цього показника можливим е визначення впливу структурних зрушень на обсяг ВВП кра!ни. В такому разi аш характеризуе частку ¿-го елементу структури нащонально! економжи в створеннi ВВП кра!ни.
Аналiз структурних зрушень повинен проводитися в сукупностях, що можна зютавляти (тобто в сукупностях елементи яко! можна сумувати). Тому дощльним е використання вартюних характеристик, як часток окремих еле-ментiв, так i всiе! сукупностi.
4. Дослiдження динашки групових змiн вартiсних характеристик ви-робництва сукупно всiх елементiв аналiзовано! структури нацiонально! еко-номiки, що дае змогу ощнити сумарнi тенденщ! структурних зрушень у такiй послщовностг
г Е х Рч2 . 1-
ии =^-, I = 1, п,
Е Чи х Ри
де: Оц - шдивщуальна частка ¿-го елементу структури у ВВП; - обсяг ви-робництва ¿-го товару перiоду Ш в натуральних показниках (ди е величиною, що перевищуе 0); рш - вартiсть ¿-го товару перюду Е Чл х Рт - вартiснi характеристики обсягу виробництва в аналiзованiй сукупностi елемент1в структури нацiонально! економiки в базовий перюд; Е Чи2 х Ри2 - вартiснi характеристики обсягу виробництва в аналiзованiй сукупност елементiв структури нацiонально! економiки в аналiзований перiод.
5. Дослщження динамiки окремих шдив^альних часток у величиш
ВВП:
o Чи х Pit qit x Pit г-Git = ^-=-, i = l n,
X qit x Pit ВВПН
де: ВВПН - номшальне значення ВВП краши перiоду t.
Визначають, також, цей показник в абсолютних величинах:
n
ao = X Git2 - Giti, i=i
де: Oiti - частка i-го елементу структури в ВВП у базовому перюдц Oit2 - час-тка i-го елементу структури в ВВП в перюда, що аналiзуеться. Та вiдносних величинах:
Ao =X—х 100%.
i=i Giti
З метою дослщження тенденцiйностi структурних зрушень протягом бшьш довготривалого перiоду часу (n - перiодiв) можливим е визначення се-реднього темпу змiн:
T =
X A0 (ti-i-ti),
i=2
де: Т - середнiй темп змши вiдносних структурних зрушень /-го елементу структури ВВП; Ао(П-1-П) - вщност змши часток ¿-го елементу структури еко-номши в ВВП за 2 перюди; п - кшьюсть аналiзованих перiодiв.
Наведенi показники дають змогу надати кiлькiсну оцiнку структурних зрушень за визначений час, та дають змогу виршити завдання аналiзу посту-пальностi структурних зрушень, тобто визначити, в якш мiрi в основу структурних зрушень покладено тенденцшшсть, а в якому вони е лише результатом нерегулярних коливань. Для аргументованого аналiзу структурних зрушень вагомим е дослщження тенденцшност для максимально бшьшо! кшь-костi пар (11; ¿2), де ^ бшьше, нiж
Бшьш точне визначення впливу структурних зрушень на динамжу об-сягiв виробництва дае дослщження величини та структури економiчних ре-сурсiв, що споживаються i-тим елементом структури нацiонально! економжи:
1) для кожного ¿-го елементу структури визначаеться частка спожи-вання сукупного ресурсного потенщалу [3, с. 128]:
R(i) = г(i)х R,
де r(¿) - частка сукупного ресурсу (R), що споживаеться ¿-тим елементом структури нацiонально! економжи.
Його величину визначаемо шляхом сумування вартюних характеристик спожито! пращ та кашталу:
г = ЛК (¿ ) + (1 -Л) N (¿),
де: К({) та N(¿) - величини ресурЫв чинникiв виробництва ¿-го елементу (К -каштал, N - праця); Л - коефщент участi кашталу у зростанш виробництва.
2) для кожного елемента структури нащонально! економiки визнача-ють граничнi величини зростання обсяпв виробництва (У) залежно вiд зрос-тання капiталу та працi [3, с. 128]:
дУ (У) (дя) дУ (У) Гдя ^
= — X = — X
дК 1 я) 1дК ) дЫ 1 я) 1дЫ )
Завданням формування оптимально! структури нащонально! економь ки е пошук варiантiв розподiлу ресурсiв мiж елементами структури та забез-печення умов оптимального зростання обсяпв виробництва (ВВП).
Аналiз структурних зрушень за основними агрегатами ВВП виробле-ного в перюд часу 1 здшснюеться за наступною формулою:
ВВПШ = ВДВг + П - С - ФП,
де: ВВПнг - номшальне значення ВВП в перюд часу г; ВДВг - вартюш характеристики валово! додано! вартост в перiод часу г; Пг - податки на продукти та iмпорт в перiод часу г; Сг - субсидi! на продукти та iмпорт в перюд часу г; ФПг - оплата послуг фшансових посередникiв в перюд часу г.
Рiзниця мiж величиною податюв та субсидiй на продукти визна-чаеться як чистi податки на продукти та iмпорт (ЧП) В такому випадку структуру виробленого ВВП можна вiдобразити як:
ВВПн1 = ВДВг + ЧПг - ФПг.
А змша величини ВВП за два перюди (г; г-1) визначаеться як:
АВВП = ВВП - ВВП г _1 = ВДВг + ЧП< - ФПг - ВДВ< - - ЧП< - + ФПг - =
= ДВДВ + АЧП -АФП
Отже, змша обсягу виготовленого ВВП залежить вiд змiни величини валово! додано! вартост^ чистих податкiв на продукти та iмпорт, оплати послуг фшансових посередниюв. До того ж основним серед зазначених чинниюв е величина валово! додано! вартость
Абсолютно подiбним е визначення впливу структурних зрушень за основними агрегатами для ВВП за категорiями доходiв:
ДВВП = ВВП г - ВВП г-1 = ДОП + ДЧПв + ДВП,
де: ДОП - змша оплати пращ найманих пращвниюв за два перюди; ДЧПв -змша чистих податюв на виробництво (податки за винятком субсидш на ви-робництво та iмпорт) за два перюди; ДОП - змша валового прибутку, змша-ного доходу за два перюди.
Для визначення впливу структурних зрушень для ВВП використаного дощльним е використання наступно! формули:
ДВВП = ВВП г - ВВП г-1 = ДКСВ + ДВНК + ДЧЕ,
де: ДКСВ - змша кшцевих споживчих витрат за два перюди; ДВНК - змша валового нагромадження кашталу за два перюди; ДЧЕ - змша чистого ек-спорту за два перюди.
З метою бшьш Грунтовного визначення впливу окремих з зазначених елеменлв на сумарне значення ВВП можливим е дослщження впливу складо-
вих кшцевих споживчих витрат (витрат домогосподарств; некомерцшних ор-гашзацш, що обслуговують домогосподарства; витрат сектора загального державного управлшня), валового нагромадження катталу (валового нагро-мадження основного катталу та змши запаЫв матер1альних оборотних кош-т1в) та чистого експорту (експорту товар1в i послуг та ix 1мпорту).
Висновки
В украшськш економщ1 вщбуваються складш трансформацшш проце-си, що пов'язаш з переходом до ринковоï органiзацiï виробництва. За цих умов на переднш план постають завдання комплексноï структурноï перебудо-ви украïнськоï економжи, ïï наукове теоретичне обгрунтування та практичне впровадження.
Вдосконалення структури економжи Украши неможливе без комплексного анал1зу динамжи структурних зрушень, проведення пор1вняльного ана-л1зу д1евост1 окремих елеменпв мехашзму державного регуляторного впливу на структуру нацiональноï економжи, без проведення чинного анал1зу впливу окремих груп чинниюв на ефектившсть структурних зрушень.
Лггература
1. Економiчна енциклопедiя. У трьох томах, т.3./ Редкол.: ... С.В. Мочерний (вщп. ред) та ш. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2002. - 952 с.
2. Тенденцн i пропорцп розвитку економши Украши/ За ред. В.Ф. Беседша. - К.: НДЕ1, 2005. - 458 с.
3. Державне регулювання економ1ки: Навч. пос/ С.М. Чистов, АС. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ш. - К.: КНЕУ, 2000. - 316 с._
УДК368.91 Acnip. О.1. Фарат1 -Львiвська державна фтансова академш СУТН1СТЬ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ТА ЙОГО ФУНКЦП
Висв1тлюються економ1чний змют страхування життя та особливосп здшснен-ня цього виду страхування. Розглядаються функци страхування життя, а також його основш завдання в умовах ринково"1 економши.
Ключов1 слова: страхування, страхування життя.
Post-graduate O.I. Farat - L'viv state financial academy Essence of life-insurance and its function
Economic maintenance of life-insurance, and features of realization of this type of insurance are defined. The functions of life-insurance and it tasks are examined in the conditions of market economy.
Keywords: insurance, life insurance.
Постановка проблеми. Одним з основних критерив економ1чного розвитку держави е добробут ïï громадян. Економша розвинених краш характеризуемся високорозвиненою сферою послуг, використанням новгтшх тех-нологш у сфер1 виробництва, стабшьним зростанням макроеконом1чних по-казниюв, потужною сферою сощального захисту та шдвищенням р1вня життя
1 Наук. керiвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
