CC BY
16
КЛ1Н1ЧН1ДОСЛ1ДЖЕННЯ
к
УДК 616.12-008.331.1 -085.225:[616.15:577.17]]-07:616.61
DOI: 10.22141/2224-1485.6.50.2016.89775
BI3IP В.А., САЛОМОВ A.C., ОВСЬКА О.Г.
Запорзькийдержавний медичний унверситет, м. 3апор1жжя, Укра'/на
ДИНАМКА ПОКАЗНИЮВ ДОБОВОГО МОНТОРУВАННЯ АРТЕРiАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ПЛАЗМОВОГО РiВНЯ
ОСТЕОПОНТИНУ тд ВПЛИВОМ ТЕРАПй" КАНДЕСАРТАНОМ У ХВОРИХ Ï3 ДОДiАЛiЗНИМИ СТАДiЯМИ ХРОНiЧНОÏ ХВОРОБИ НИРОК
Резюме. Актуальтсть. Поширетсть apmepiaabHoï гтертензи (АГ) у популяци хворих на хротчну хворобу нирок (ХХН) сягае 60—100 %. Роль АГ у процесах кардоваскулярного ремоделювання при ХХН пояснюеться активащею ренiн-aнгiотензин-aльдостероновоï системи, що супроводжуеть-ся затримкою натрт та води, тдукщею прозапальних медiaторiв, одним i3 яких е остеопонтин (ОП). Зв'язок ОПз показниками добового монторування aртерiaльного тиску (ДМАТ) у хворих i3 додiaлiзними сmaдiями ХХН остаточно не з'ясований i потребуе подальшого вивчення. Метою до-лдження стало визначення впливу кандесартану на показники добового монторування та плаз-мовий рiвень остеопонтину у хворих iз додiaлiзними сmaдiями ХХН. Матерiали та методи. До до-лдження увшшли 52 пащенти (середнт вк становив 50,5 ± 17,2 року) з ХХН III—Vстади. Жтки та чоловжи становили 18та 34 пащенти вiдповiдно (35 i 65 %). Усш пащентам до та тсля тера-mï кандесартаном було проведене ДМАТз використанням апарату для цифрового автоматичного монторування aрmерiaльного тиску Cardio Tens (Угорщина). Визначення вмсту ОПплазми кровi виконувалося методом iмуноферменmного aнaлiзу. Середня доза кандесартану становила у хворих на ХХН III стади 8,2 ± 4,4 мг, IV стади — 10,40 ± 4,22 мг та V стади — 12,40 ± 3,82 мг вiдповiдно. Отримат результати були статистично оброблет з використанням параметричних (t-тест для вибiрок з незв'язаними вaрiaнmaми) та непараметричних (метод Манна — Утт) меmодiв. Дат подат у виглядi середньоï aрифмеmичноï ± стандартне вiдхилення. Критичний рiвень знaчущосmi (р) при перевiрцi статистичних гтотез приймалирiвним 0,05. Результати. У грут хворих на ХХН III стади середтрiвнi сисmолiчного (серСАТ), дiaсmолiчного (серДАТ) та пульсового aрmерiaльного тиску (серПАТ) статистично значуще знизилися на 6,4; 7,8та 4,8% вiдповiдно. Зменшення показ-нитв серСАТ, серДАТ та серПАТ на 7,0% (p < 0,05), 5,2% (p > 0,05) та 9,6% (p < 0,05) вiдповiдно спостеркалося також у грут хворих на ХХН IV стади. Показники серСАТ, серДАТ та серПАТ у грут хворих на ХХН Vстади статистично значуще знизилися на 14,0; 8,9 та 19,9 % вiдповiдно. У вах пaцiенmiв тсля проведення лкування мало мкце вiрогiдне зниження плазмового рiвня ОП. При цьому найбльше зменшення показника тд впливом терапи кандесартаном спостергалося в групах хворих iз ХХН III та IV стади — 66,4 i 37,2 % вiдповiдно, mодi як концентращя ОП у грут пaцiенmiв iз ХХН V стади знизилася на 11,7 %. Висновки. За даними ДМАТ на фот прийому кандесартану у хворих iз додiaлiзними сmaдiями ХХН спостергаеться статистично значуща позитивна динамка як середньодобових значень сисmолiчного, дiaсmолiчного та пульсового aрmерiaльного тиску, так i показнитв навантаження тиском. 12-тижнева тератя кандесартаном приводить до вiрогiдного зниження плазмового рiвня остеопонтину у хворих на ХХН III, IVта V стади на 66,4; 37,2 та 11,7 % вiдповiдно.
Ключовi слова: хротчна хвороба нирок; добове монторування aрmерiaльного тиску; остеопонтин; aрmерiaльнa гiперmензiя; кандесартан
© «Артерiальна riпертензiя», 2016 © «Hypertension», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп': Bi3ip Вадим Анатолшович, д.м.н., професор кафедри внутршых хвороб № 2, Запорiзький державний медичний уывер-ситет, проспект Маяковського, 26, м. Запорiжжя, 69035, Укра'ша; e-mail: vizir@zsmu.zp.ua
For correspondence: Vadym Vizir, MD, PhD, Professor, Department of Internal Diseases № 2, Zaporizhia State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhia, 69035, Ukraine; e-mail: vizir@zsmu.zp.ua
Вступ
У 2015 рощ в Украш було зареестровано 392 131 хворого на хрошчну хворобу нирок (ХХН) [1]. У данш популяцп поширенiсть артерiальноi гшертензп (АГ) сягае 60—100 % [2]. Ввдомо, що АГ сприяе розвитку ппертрофп лiвого шлуночка, шемп мiокарда, аритмп та призводить до прогре-суючого погiршення функцп нирок [8]. Роль АГ у процесах кардюваскулярного ремоделювання неможливо переоцiнити, що пояснюеться насам-перед активацiею ренш-ангютензин-альдостеро-ново! системи (РААС), яка супроводжуеться за-тримкою натрiю та води, iндукцiею прозапальних медiаторiв [13]. Роль остеопонтину (ОП), плейо-тропного цитокiну, в процесах кардюваскулярного ремоделювання та його зв'язок з АГ на сьогодш остаточно не з'ясоваш. 1снуе припущення, що ОП е прозапальним медiатором, регулюеться РААС та експресуеться в гшертрофованому мiокардi [12]. В експериментальних умовах доведено, що стиму-ляцiя експресп ОП в iнтимi та меди вщбуваеться пiд дiею ангiотензину [9, 10, 14]. Крiм того, отри-манi данi свiдчать про участь ОП в розвитку ппертрофп меди артерюл клубочка нирок i судин пе™ Генле та пролiферацп мезангiоцитiв, що асоцшо-вано з прогресуванням канальцево! дисфункцп та нефроангюсклерозом у хворих на ХХН [15]. У до-слiдженнi Nakayama з1 спiвавт. доведена негативна роль ОП у розвитку д!астол!чно1 дисфункцп у хворих на есенцiальну гшертензш [10]. У той же час його зв'язки з показниками добового мошго-рування артер!ального тиску (ДМАТ) у хворих на дод!ал!зних стад!ях ХХН остаточно не з'ясованi та потребують подальшого вивчення. Перспектив-ним видаеться дослщження здатностi блокатор!в рецепторiв ангiотензину II знижувати р!вень ОП у сироватцi кров1 [7, 9].
Метою дослщження стало визначення впливу кандесартану на показники добового мошторуван-ня та плазмовий р!вень остеопонтину у хворих 1з до-дiалiзними стадiями ХХН.
Матерiали та методи
До дослщження ув1йшли 52 пащенти (середнiй в1к становив 50,5 ± 17,2 року) з ХХН III—V стадп, як1 перебували на л!куванш в КУ «Мюька лжарня № 7» м. Запорiжжя з 2010 по 2013 рж. Жшки — 18 пащен-т1в, чоловжи — 34 пацiенти в1дпов1дно (35 i 65 %). При включенш хворих у дослiдження нами були ви-користанi такi критерп: в1к 18—70 рок1в; добровшь-на шформована згода на участь у дослщженш. До критерпв виключення належали: цукровий д!абет, iнфаркт мiокарда або гостре порушення мозкового кровоо61гу в анамнез^ стабшьна стенокардiя напру-ження, серцева недостатшсть III—IV ФК за NYHA, гостр1 iнфекцiйнi процеси будь-яко! етюлогп впро-довж останшх 3 м1сяц1в, рiвень С-реактивного протешу > 5 мг/л та онколопчш захворювання. Дiагноз хрошчно'1 хвороби нирок та ll стадiя були встановле-
Hi вщповщно до рекомендацш KDIGO [6] за piBHeM швидкост клубочково! фшьтрацп згiдно з формулою Кокрофта — Голта [3], що й обумовило розпо-д1л на групи: ХХН III, IV та V стадп.
ус1м пащентам до та п1сля терапп кандесарта-ном було проведене ДМАТ з використанням апа-рата для цифрового автоматичного мошторування аpтepiального тиску Cardio Tens (Угорщина). Вери-фiкацiя АГ здшснювалася зг1дно з peкомeндацiями KDIGO [11] та ESH/ESC [10]. За даними мошторування ощнювалися таю показники: середньодобо-в1 показники систол!чного (серСАТ), дiастолiчного (серДАТ), пульсового АТ (серПАТ), добов! iндeкси (Д1) САТ, ДАТ, шдекс часу (1Ч) САТ i ДАТ в актив-ний та пасивний перюди. Визначення вмюту ОП плазми кров1 виконувалося в Навчальному медико-лабораторному цeнтpi Запоpiзького державного медичного унiвepситeту на iмунофepмeнтному повноплашковому аналiзатоpi Sirio S (Iталiя) на основ! вимipювання оптично! щ1льност1 дослщжу-ваних зpазкiв зпдно з iнстpукцiею в автоматичному peжимi з використанням набоpiв EnzoLifeSciences (США).
За 48 годин до включення в дослщження пащен-там була вщмшена антигiпepтeнзивна тepапiя, що включала блокатори кальщевих каналiв та шпбггори ангiотeнзинпepeтвоpюючого ферменту. Упродовж 12 тижшв хворим призначався препарат Кандесар (Ranbaxy, 1нд1я), що м1стить кандесартану цилексе-тил. Середня доза кандесартану у хворих на ХХН III стади — 8,2 ± 4,4 мг, IV стади — 10,40 ± 4,22 мг та V стади — 12,40 ± 3,82 мг. Пщ час лiкування канде-сартаном не було зареестровано жодного по61чного явища.
Отpиманi результати були статистично обробле-н1 з використанням параметричних (t-тест для ви-61рок ¡з незв'язаними ваpiантами) та непараметрич-них (метод Манна — У!тш) критерпв. Данi навeдeнi у вигляд1 середньо! арифметично! (М) ± стандарт-не вщхилення (SD). Критичний piвeнь значущост (р) при пepeвipцi статистичних гшотез приймали р1вним 0,05. цифров1 даш оброблялися на персональному комп'ютepi за допомогою приклад-них комп'ютерних програм: Microsoft Excel 2007, Statistica 6.0 та стандартно! версп SPSS 16.0 (США).
Результати та Тх обговорення
Основш показники добового мошторування АТ тд впливом лiкування кандесартаном навeдeнi в табл. 1.
У груп1 хворих на ХХН III стадп серСАТ, cepДАТ та серПАТ статистично значуще знизили-ся на 6,4; 7,8 та 4,8 %. Зменшення показниюв серСАТ, cepДАТ та серПАТ на 7,0 % (p < 0,05), 5,2 % (p > 0,05) та 9,6 % (p < 0,05) вщповщно спостерпало-ся також у груп1 хворих ¡з ХХН IV стадп. Показники серСАТ, cepДАТ та серПАТ у груш хворих ¡з ХХН V стади статистично значуще знизилися на 14,0; 8,9 та 19,9 % вщповщно.
Таблиця 1. Динамка показниюв ДМАТ пд впливом терапп залежно вд стадп ХХН
Показники До л1кування Шсля л1кування А, %
ХХН III стадп, n = 17
серСАТ, мм рт.ст. 131,8 ± 12,3 123,4 ± 11,1 -6,4*
серДАТ, мм рт.ст. 73,3 ± 12,1 67,6 ± 10,3 -7,8*
серПАТ, мм рт.ст. 58,5 ± 10,3 55,7 ± 10,5 -4,8
ХХН IV стадп, n = 17
серСАТ, мм рт.ст. 150,3 ± 15,4 139,8 ± 16,1 -7,0*
серДАТ, мм рт.ст. 87,2 ± 8,4 82,7 ± 6,5 -5,2
серПАТ, мм рт.ст. 62,8 ± 8,8 56,8 ± 13,0 -9,6*
ХХН V стадп, n = 18
серСАТ, мм рт.ст. 157,4 ± 11,9 135,4 ± 13,0 -14,0*
серДАТ, мм рт.ст. 85,5 ± 13,3 77,9 ± 12,2 -8,9*
серПАТ, мм рт.ст. 72,7 ± 10,1 58,2 ± 10,7 -19,9*
Примтка: * — статистична значущсть р1зниц1 показниюв до та псля лкування (p < 0,05).
У rpyni хворих на ХХН III стадп серСАТ, серДАТ та серПАТ статистично значуще знизилися на 6,4; 7,8 та 4,8 % вщповщно. Зменшення показниюв серСАТ, серДАТ та серПАТ на 7,0 % (p < 0,05), 5,2 % (p > 0,05) та 9,6 % (p < 0,05) вщповщно спостерпало-ся також у груш хворих на ХХН IV стадп. Показни-ки серСАТ, серДАТ та серПАТ у груш хворих з ХХН V стадп статистично значуще знизилися на 14,0; 8,9 та 19,9 % вщповщно.
Позитивний вплив лжування кандесартаном на показник серПАТ показано в табл. 2.
Як видно з табл. 2, частка пащенпв зi значен-ням серПАТ < 60 мм рт.ст. тсля л^вання збгль-шилася та становила 48,2 % (р < 0,05). У пщгруш хворих на ХХН III стадп високий серПАТ мали
64,7 % пащенпв, тсля л^вання цей показник не змшився. Вщсоток пащенпв iз ХХН III стадп, яю мали серПАТ < 60 мм рт.ст., тсля лжування також не зазнав змш. У груш хворих iз ХХН IV стадп до лжування високий ПАТ мали 88,2 % пащенпв, так само було й тсля л^вання. Не змшився тсля л^вання й вщсоток пащенпв iз серПАТ < 60 мм рт.ст. У груш хворих ХХН V стадп до лжування високий серПАТ мали 100 % пащенпв, тсля лжування цей показник зменшився на 5,6 % i становив 94,4 % (р < 0,05), вщсоток хворих з нормальним значенням серПАТ тсля л^вання збгльшився й становив 5,6 % (р < 0,05).
На рис. 1 подаш результата дослщження добово-го профглю за Д1 САТ у групах хворих.
Таблиця 2. Вплив терапп на серПАТ залежно в Д стадп ХХН, % (n)
Значення серПАТ ХХН III стадн, n = 17 ХХН IV стадн, n = 17 ХХН V стадп, n = 18
До л1кування Пюля л1кування До л1кування Пюля л1кування До л1кування Пюля л1кування
< 60 мм рт.ст. 35,3 (6) 35,3 (6) 11,8 (2) 11,8 (2) 0,0 (0) 5,6 (1)*
> 60 мм рт.ст. 64,7 (11) 64,7 (11) 88,2 (15) 88,2 (15) 100,0 (18) 94,4 (17)*
Примтка: * — статистична значущсть вДм1нност1 вД показника до л'1кування (р < 0,05).
Рисунок 1. Вплив терапп на добовий проф'шь за показником Д1 САТ у хворих на ХХН (%) Примтка: * — статистична значущсть вдмнност вд показника до л'1кування (р < 0,05).
Рисунок 2. Вплив терапп на добовий профль за показником Д1 ДАТ у хворих на ХХН (%) Прим1тка: * — статистична значущсть вщмшност вд показника до л'1кування (р < 0,05).
Розподш за типами добового профшю за Д1 САТ у хворих на ХХН III, IV, V стади тсля проведеного л^вання змшився. У грут хворих на ХХН III стади тсля лжування частка диперiв не змшилася, вщсо-ток найт-пiкерiв скоротився до нуля (р < 0,05), частка нон-диперiв збшьшилася на 5,9 % i становила 47,1 %. У групi хворих iз ХХН IV стади частка диперiв пiсля лiкування збiльшилася на 11,8 % i становила 35,3 %. Частка найт-пiкерiв у шдгруш хворих iз ХХН IV стади також скоротилася на 11,8 % — до 5,9 % (р < 0,05). Частка нон-диперiв та овер-диперiв не змiнилася та становила 52,9 та 5,9 % вщповщно. У груш хворих на ХХН V стади частка диперiв тсля лжування збшьшилася на 11,1 % та становила 16,7 % (р < 0,05). Частка найт-пiкерiв у данш груш тд впливом терапи скоротилася на 22,2 % — до 50,0 % (р < 0,05). Частка нон-диперiв на тлi лжування кандесартаном зросла на 11,1 % та становила 33,3 % (р < 0,05).
На рис. 2 подан результати дослщження добового профшю за Д1 ДАТ у порiвнюваних групах пiд впливом лiкування. Так, розподш за типами добового профшю за Д1 ДАТ тсля проведеного лжу-вання також зазнав змш У групi хворих iз ХХН III стади тсля лжування частка диперiв та нон-диперiв не змшилася та становила вщповщно 58,8 та 41,2 %.
У груш хворих на ХХН IV стади частка диперiв тсля лжування статистично значуще збшьшилася
на 23,5 % та становила 52,9 %. Частка найт-пiкерiв зменшилася на 5,9 % до нуля. Частка нон-диперiв вiрогiдно скоротилася на 17,6 % — до 47,1 %. У гру-т хворих на ХХН V стади до лжування диперiв не було, тсля лжування гх стало 11,1 %. Частка найт-пiкерiв тсля лжування з 50,0 % статистично вiро-гщно зменшилася на 11,1 % — до 38,9 %, частка нон-диперiв пiсля лжування не змшилася.
Як видно з табл. 3, у грут хворих на ХХН III стади тсля лжування частка хворих з 1Ч САТ в активний перюд < 15 вiрогiдно збшьшилася з 41,2 до 64,7 %.
У грут хворих на ХХН IV стади до лiкування нормальний рiвень 1Ч САТ в активний перюд мали 11,8 % пащенпв, пiсля лжування цей показник вь рогiдно збшьшився до 23,5 %. Частка пащенпв зi стабiльною АГ у данш грут хворих тсля лiкування скоротилася до 23,5 %, частка хворих iз безсумшв-ною АГ вiрогiдно збiльшилася на 23,5 % та становила 35,3 %, частка хворих з можливою АГ збшьшилася на 13,5 %. У грут з ХХН V стади л^вання привело до збшьшення частки хворих iз нормальним 1Ч САТ в активний перюд та оаб з можливою АГ з нуля до 5,6 %. Безсумтвну АГ до лжування мали 22,2 % па-шенпв, тсля лiкування 1х частка збшьшилася до 72,2 %; частка хворих зi стабшьною АГ до лiкування становила 77,8 %, тсля л^вання цей показник вь ропдно зменшився до 22,2 %.
Таблиця 3. Вплив терапи на розподл хворих на ХХН за 1Ч САТ та 1Ч ДАТ в активний перюд (%)
1ндекс часу ХХН III стадГГ, п = 17 ХХН IV стади, п = 17 ХХН V стади, п = 18
До л1кування Пюля л1кування До л1кування П1сля л1кування До л1кування Пюля л1кування
1Ч САТ < 15 41,2 64,7* 11,8 23,5* 0,0 0,0
1Ч САТ 15-29 5,9 5,9 5,9 17,7* 0,0 5,6*
1Ч САТ > 30 29,4 29,4 11,8 35,3* 22,2 72,2*
1Ч САТ > 50 23,5 0,0* 70,5 23,5* 77,8 22,2*
1Ч ДАТ < 15 29,4 64,7* 29,4 35,3* 0 16,7*
1Ч ДАТ 15-29 23,5 17,6* 5,9 23,5* 22,2 33,3*
1Ч ДАТ > 30 35,3 5,9* 17,6 11,8 27,8 16,7*
1Ч ДАТ > 50 11,8 11,8 47,1 29,4* 50,0 33,3*
Примтка: * — статистична значущсть вщмшност в 'щ показника до л'1кування (р < 0,05).
Анaлiз отриманих результатiв свщчить, що роз-подiл за 1Ч ДАТ в активний перiод у гемодiалiзних хворих та хворих iз додiалiзними стадiями ХХН тс-ля проведеного лжування змiнився. У груш хворих на ХХН III стадп до лiкування нормальний рiвень 1Ч ДАТ в активний перiод мали 29,4 % пащенпв, пiсля л^вання цей показник вiрогiдно збшьшився на 35,3 % i становив 64,7 %. У груш хворих iз ХХН
IV стадп до лжування нормальний рiвень 1Ч ДАТ в активний перюд мали 29,4 % пащенпв, пiсля л^-вання цей показник вiрогiдно збшьшився на 5,9 % та становив 35,3 %, частка пащенпв зi стабiльною АГ тсля лiкування статистично значуще скороти-лася на 17,7 %, частка хворих з безсумшвною АГ зменшилася на 5,8 %, частка хворих з можливою АГ збiльшилася на 17,6 %. У груш хворих на ХХН
V стадп до л^вання нормального рiвня 1Ч ДАТ в активний перюд не мав жоден пащент, тсля л^-вання таких хворих було вже 16,7 %. Можливу АГ до лжування мали 22,2 % пащентш, тсля лiкування 1х частка вiрогiдно збшьшилася до 33,3 %. Безсумнiвну АГ до л^вання мали 27,8 % пащенпв, пiсля л^-вання 1х частка зменшилася до 16,7 %; частка хворих зi стабшьною АГ до лiкування становила 50,0 %, тсля лжування цей показник вiрогiдно зменшився до 33,3 %.
Розподш за 1Ч САТ та 1Ч ДАТ у пасивний перюд залежно вiд стадп захворювання тсля лжування наведено в табл. 4.
Розподш за 1Ч САТ у пасивний перiод у гемодь алiзних хворих та хворих iз додiалiзними стадiями ХХН тсля проведеного л^вання змiнився. У грут
хворих на ХХН III стадп до л^вання нормальний рiвень И САТ у пасивний перюд мали 41,2 % пащ-енпв, тсля л^вання цей показник вiрогiдно збшь-шився на 23,5 % та становив 47,1 %. У грут хворих на ХХН IV стадп до л^вання нормальний рiвень И САТ у пасивний перюд мали 17,7 % пащентш, тсля лiкування цей показник збшьшився на 5,8 % та становив 23,5 %. Частка пащентш зi стабшьною АГ тсля лiкування скоротилася на 17,6 %, частка хворих iз безсумшвною АГ вiрогiдно збiльшилася на 11,8 %, частка хворих iз можливою АГ не змшила-ся та становила 23,5 %. У пщгруш хворих на ХХН V стади до л^вання Л САТ < 15 у пасивний перюд не мав жоден пащент, тсля л^вання вже 5,6 % па-щентш мали нормальний рiвень И. Можливу АГ до лжування в данш грут мали 11,1 % пащенпв, тсля л^вання 1х частка збшьшилася до 22,2 %.
Безсумтвну АГ до лжування мали 22,2 % пащен-пв, пiсля лiкування 1х частка вiрогiдно збiльшилася до 38,9 %, у цш групi частка хворих зi стабiльною АГ до лiкування становила 66,7 %, тсля лiкування цей показник статистично значуще зменшився до 33,3 %.
У групi хворих на ХХН III стадп до лiкування нормальний рiвень IЧ ДАТ у пасивний перюд мали 35,3 % пащенпв, тсля л^вання цей показник вь рогiдно збiльшився на 5,9 % та становив 41,2 %. У грут хворих на ХХН IV стадп до л^вання нормальний рiвень И ДАТ у пасивний перюд мали 29,5 % пащентш, тсля л^вання цей показник статистично значуще збшьшився на 11,7 % i становив 41,2 %, частка пащентш зi стабшьною АГ тсля лжу-
Таблиця 4. Вплив терапи на розподл хворих на ХХН за 1Ч САТ та 1Ч ДАТ у пасивний перiод (%)
1ндекс часу ХХН III стади, п = 17 ХХН IV стади, п = 17 ХХН V стади, п = 18
До л1кування Пюля л1кування До л1кування П1сля л1кування До л1кування Пюля л1кування
1Ч САТ < 15 41,2 47,1 17,7 23,5* 0,0 5,6*
1Ч САТ 15-29 17,6 23,5* 23,5 23,5 11,1 22,2*
1Ч САТ > 30 11,8 11,8 29,4 41,2* 22,2 38,9*
1Ч САТ > 50 29,4 17,6* 29,4 11,8* 66,7 33,3*
1Ч ДАТ< 15 35,3 41,2* 29,5 41,2* 0 5,6*
1Ч ДАТ 15-29 17,6 29,4* 17,6 23,5* 5,5 16,7*
1Ч ДАТ > 30 17,6 5,9* 17,6 23,5* 27,8 44,4*
1Ч ДАТ > 50 29,5 23,5* 35,3 11,8* 66,7 33,3*
Примтка: * — статистична значущсть вдмнност вд показника до лкування (р < 0,05).
Таблиця 5. Зм1ни плазмового р1вня ОП залежно вД стади ХХН пД впливом терапи
Групи хворих Р1вень остеопонтину, нг/мл А, %
ХХН III стади, п = 17 До лкування 41,4 (17,9; 146,8) -66,4*
^сля лiкування 13,9 (11,8; 59,0)
ХХН IV стади, п = 17 До лкування 92,2 (51,9; 174,9) -37,2*
Пiсля лiкування 57,9 (24,7; 121,6)
ХХН V стади, п = 18 До лкування 101,7 (55,8; 132,4) -11,7*
Пiсля лiкування 89,5 (39,1; 138,9)
Примтка: * — статистично значуще в^илення тсля л'1кування (р < 0,05).
вання скоротилася на 23,5 %, частка хворих i3 без-сумнiвною АГ збiльшилася на 5,9 %, частка хворих з можливою АГ збшьшилася на 5,9 %. У rpyni хворих на ХХН V стадИ до л^вання нормального рiвня 1Ч ДАТ у пасивний перюд не мав жоден пащент, тсля л^вання його мали вже 5,6 %. Можливу АГ до лжування мали 5,5 % пащенпв, пiсля лiкyвання частка вiрогiдно збiльшилася до 16,7 %. Безсумшвну АГ до лiкyвання мали 27,8 % пащенпв, пiсля л1ку-вання 1х частка збiльшилася до 44,4 %; частка хворих 3i стабшьною АГ до л^вання становила 66,7 %, пiсля лжування цей показник статистично значуще зменшився до 33,3 %.
Змiни рiвня ОП залежно вiд стадИ ХХН пщ впливом терапИ кандесартаном подано в табл. 5.
У вах пащенпв пiсля проведення лжування мало мюце вiрогiдне зниження плазмового рiвня ОП. При цьому найбшьше зменшення показника пiд впливом терапИ кандесартаном спостерiгалося в групах хворих iз ХХН III та IV стадИ — 66,4 та 37,2 % вщ-повiдно, тодi як концентрац1я ОП у груш пащенпв iз ХХН V стадИ знизилася на 11,7 %. Отримаш нами данi пiдтверджyються вщомостями про можливють зниження рiвня ОП пщ дiею iншого блокатора ре-цепторiв ангiотензинy II — олмесартану, що було продемонстровано в дослiдженнi EUTOPIA [9].
Перспективи подальших пошyкiв у даному на-прямку вбачаемо в розробщ когнiтивноï моделi, що дозволить встановити спшьшсть патогенетичних механiзмiв кардюваскулярного ремоделювання та кiстково-мiнеральних порушень у хворих на ХХН додiалiзних стадш, у яких остеопонтин виступае сполучною ланкою.
Висновки
1. За даними добового мошторування артерiаль-ного тиску на тлi прийому кандесартану у хворих iз додiалiзними стад1ями ХХН спостерiгаються статистично значyщi позитивнi змiни як середньодобових значень систолiчного, дiастолiчного та пульсового артерiального тиску, так i показникiв навантаження тиском — iндексiв часу гшертензИ систолiчного та дiастолiчного артерiального тиску.
2. 12-тижнева терап1я кандесартаном приводить до вiрогiдного зменшення плазмового рiвня остео-понтину у хворих на ХХН III, IV та V стадИ на 66,4; 37,2 та 11,7 % вщповщно.
3. Для тдвищення ефективносп лiкyвання ар-терiальноï гшертензщ корекцИ плазмового рiвня ос-теопонтину у хворих на ХХН III—V стадïï доцшьно використовувати кандесартану цилексетил.
Конфлiкт штереяв. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту iнтересiв.
Список лiтератури
1. Козлюк Н.1. Нацюнальний реестр хворих на хрошчну хворобу нирок та na^eHmie з гострим пошкодженням нирок: 2015ргк/ Уклад. Н.1. Козлюк, Б.1. Паламар, С.С. Нколаен-
ко, О.О. Дубина; Державна установа «Институт нефрологи НАМНУкраши». — К, 2016. — 200с.
2. Короткий Д.В. Артериальная гипертензия и гипертрофия миокарда на преддиализной стадии хронической болезни почек и при заместительной почечной терапии/Д.В. Короткий, Т.И. Макеева, О.П. Заварицкая, А.Ю. Земченков//Нефрология и диализ. — 2009. — № 3(11). — С. 35-47.
3. Cockcroft D. W. Prediction of creatinine clearance from serum creatinine/D.W. Cockcroft, M.H. Gault//Nephron. — 1976. — Vol. 16(1). — P. 31-41.
4. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension 2013 / Task Force Members, Giuseppe Mancia, Robert Fagard, Krzysztof Narkiewicz et al. // European Heart Journal. — 2013. — Vol. 34(28). — P. 2159-2219.
5. Grau J.B. Analysis ofOsteopontin Levels for the Identification of Asymptomatic Patients with Calcific Aortic Valve Disease / J.B. Grau, P. Poggio, R. Sainger et al. //Ann. Thoracic. Surg. — 2012. — Vol. 93(1). — P. 79-86.
6. KDIGO Clinical Practice Guidelinefor the Management of Blood Pressure in Chronic Kidney Disease // Kidney Int. Suppl. — 2012. — Vol. 2, № 5. — P. 336-415.
7. Kurata M. Angiotensin IIreceptor blockade with valsartan decreases plasma osteopontin levels in patients with essential hypertension / M. Kurata, T. Okura, J. Irita, D. Enomoto [et al.] // J. Hum. Hypertens. — 2011. — Vol. 25(5). — P. 334-339.
8. Locatelli F. Cardiovascular disease in chronic renal failure: the challenge continues/Locatelli F., Maralli D., Conte F. [et al.]//Nephrol. Dial. Transpl. — 2000. — Vol. 15. — P. 69-80.
9. Lorenzen J.M. Angiotensin II receptor blocker and statins lower elevated levels of osteopontin in essential hypertension-results from the EUTOPIA trial / J.M. Lorenzen, H. Neunhöffer, S. David et al. // Atherosclerosis. — 2010. — Vol. 209(1). — P. 184-188.
10. Nakayama H. Association between osteopontin promoter variants and diastolic dysfunction in hypertensive heart in the Japanese population / H. Nakayama, H. Nagai, K. Matsumoto [et al.] // Hypertens. Res. — 2011. — Vol. 34(10). — P. 11411146.
11. Sakurabayashi K.S. Aldosterone blockade by Spironolactone improves the hypertensive vascular hypertrophy and remodeling inangiotensin II overproducing transgenic mice / K.S. Sakurabayashi, Y. Aoka, H. Nagashima et al. //Atherosclerosis. — 2009. — Vol. 206(1). — P. 54-60.
12. Singh K. Myocardial osteopontin expression coincides with the development of heart failure / K. Singh, G. Sirokman, C. Communal [et al.] // Hypertension. — 1999. — Vol. 33. — P. 663-670.
13. Vijayakumar S. Novel Insights on Chronic Kidney Disease, Acute Kidney Injury and Polycystic Kidney Disease / Soundarapandian Vijayakumar. — Publisher: InTech, 2012. — 134 p.
14. Wu M. Parathyroid hormone induces endothelial-to-me-senchymal transition in human aortic endothelial cells / Min Wu, Ri-Ning Tang, Min Gao et al. // Nephrol. Dial. Transplant. — 2012. — Vol. 27(2). — P. 227-251.
15. Zahradka P. Novel role for osteopontin in cardiac fibrosis / Р. Zahradka//Circ. Res. — 2008. — Vol. 102(3). — P. 270-272.
Отримано 09.12.2016 ■
Визир В.А., Садомов A.C., Овская Е.Г.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СУТОЧНОГО МОНИТОРИРОВАНИЯ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ И ПЛАЗМЕННОГО УРОВНЯ ОСТЕОПОНТИНА НА ФОНЕ ТЕРАПИИ КАНДЕСАРТАНОМ У БОЛЬНЫХ С ДОДИАЛИЗНЫМИ СТАДИЯМИ ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ ПОЧЕК
Резюме. Актуальность. Распространенность артериальной гипертензии (АГ) в популяции больных с хронической болезнью почек (ХБП) достигает 60—100 %. Роль АГ в процессах кардиоваскулярного ремоделирования при ХБП объясняется активацией ренин-ангиотензин-альдостеро-новой системы, которая сопровождается задержкой натрия и воды, индукцией провоспалительных медиаторов, одним из которых является остеопонтин (ОП). Связь ОП с показателями суточного мониторирования артериального давления (СМАД) у больных с додиализными стадиями ХБП окончательно не выяснена и требует дальнейшего изучения. Целью исследования явилось определение влияния кандесартана на показатели суточного мониториро-вания и плазменный уровень остеопонтина у больных с додиализными стадиями ХБП. Материалы и методы. В исследование были включены 52 пациента (средний возраст составил 50,5 ± 17,2 года) с ХБП III—V стадии. Женщины и мужчины составляли 18 и 34 пациентов соответственно (35 и 65 %). Всем пациентам до и после терапии кандесар-таном было проведено суточное мониторирование артериального давления (СМАД) с использованием аппарата для цифрового автоматического мониторирования артериального давления Cardio Tens (Венгрия). Определение содержания ОП плазмы крови выполнялось методом им-муноферментного анализа. Средняя доза кандесартана составляла у больных ХБП III стадии 8,2 ± 4,4 мг, IV стадии — 10,40 ± 4,22 мг и V стадии — 12,40 ± 3,82 мг соответственно. Полученные результаты были статистически обработаны с использованием параметрических (t-тест для выборок с несвязанными вариантами) и непараметрических (метод Манна — Уитни) критериев. Данные пред-
ставлены в виде средней арифметической ± стандартное отклонение. Критический уровень значимости (р) при проверке статистических гипотез принимали равным 0,05. Результаты. В группе больных ХБП III стадии средние уровни систолического (САД), диастолического (срДАД) и пульсового артериального давления (срПАД) статистически значимо снизились на 6,4; 7,8 и 4,8 % соответственно. Уменьшение показателей срСАД, срДАД и срПАД на 7,0 % (p < 0,05), 5,2 % (p < 0,05) и 9,6 % (p < 0,05) соответственно наблюдалось также в группе больных ХБП IV стадии. Показатели срСАД, срДАД и срПАД в группе больных ХБП V стадии статистически значимо снизились на 14,0; 8,9 и 19,9 % соответственно. У всех пациентов после проведения лечения имело место достоверное снижение плазменного уровня ОП. При этом наибольшее уменьшение показателя под влиянием терапии кандесартаном наблюдалось в группах больных с ХБП III и IV стадии — 66,4 и 37,2 % соответственно, тогда как концентрация ОП в группе пациентов с ХБП V стадии снизилась на 11,7 %. Выводы. По данным СМАД на фоне приема кандесартана у больных с недиализными стадиями ХБП наблюдается статистически значимая положительная динамика как среднесуточных значений систолического, диастолического и пульсового артериального давления, так и показателей нагрузки давлением. 12-недельная терапия кандесартаном приводит к достоверному снижению плазменного уровня остеопонти-на у больных ХБП III, IV и V стадии на 66,4; 37,2 и 11,7 % соответственно.
Ключевые слова: хроническая болезнь почек; суточное мониторирование артериального давления; остеопонтин; артериальная гипертензия; кандесартан
Vizir V.A., SadomovA.S., Ovska O.G.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
DYNAMICS OF AMBULATORY BLOOD PRESSURE MONITORING PARAMETERS AND PLASMA LEVEL OF OSTEOPONTIN AFTER TREATMENT WITH CANDESARTAN IN PATIENTS WITH NON-DIALYSIS CHRONIC KIDNEY DISEASE
Abstract. Background. The prevalence of arterial hypertension (AH) in the population of patients with chronic kidney disease (CKD) reaches 60—100 %. The role of AH in the processes of cardiovascular remodeling in CKD may be explained by activation of the renin-angiotensin-aldosterone system, accompanied by retention of sodium and water, induction of pro-inflammatory mediators, such as osteopontin (OP). Relations between OP and parameters of ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) in patients with non-dialysis stages of CKD require further investigation. The objective of this study was to determine the effect of candesartan daily monitoring indicators and the plasma level of osteopontin in patients with non-dialysis CKD stages. Materials and methods. The study included 52 patients (mean age was 50.5 ± 17.2 years) with CKD stages III—V. Women and men were 18 and 34 patients, respectively (35 and 65 %). All patients before and after treatment with candesartan were examined by ABPM using a digital system of blood pressure automatic registration Cardio Tens (Hungary). Evaluation of plasma OP was performed by enzyme-linked immunosor-bent assay. The average dose of candesartan in patients with CKD stage III was 8.2 ± 4.4 mg, stage IV — 10.40 ± 4.22 mg and stage V — 12.40 ± 3.82 mg. The results were statistically processed using parametric (t-test samples from unrelated variants) and non-parametric (Mann-Whitney) methods. Data are
presented as mean (M) ± standard deviation (SD). The critical level of significance (P) was taken equal 0.05. Results. In the group of patients with CKD stage III, mean systolic (SBP), mean diastolic (DBP) and mean pulse blood pressure (PBP) significantly decreased by 6.4, 7.8 and 4.8 %, respectively. The reduction of mean SBP, mean DBP and mean PBP by 7.0 % (p < 0.05), 5.2 % (p > 0.05) and 9.6 % (p < 0.05) was observed in patients with CKD stage IV. Values of mean SBP, mean DBP and mean PBP in patients with CKD stage V significantly decreased by 14.0, 8.9 and 19.9 %, respectively. OP plasma level significantly decreased in all the patients after treatment. The greatest decrease under the influence of candesartan therapy was observed in patients with CKD stages III and IV — 66.4 and 37.2 %, respectively, while the concentration of OP in patients with CKD stage V decreased only by 11.7 %. Conclusions. According to ABPM parameters in patients with non-dialysis stages of CKD receiving candesartan, there was a statistically significant positive trend of mean systolic, diastolic and pulse blood pressure and parameters of pressure overload. 12-week treatment with candesartan causes decrease of the plasma level of osteopontin in patients with III, IV and V stage CKD by 66.4, 37.2 and 11.7 %, respectively.
Keywords: chronic kidney disease; ambulatory blood pressure monitoring; osteopontin; arterial hypertension; candesartan
