CC BY
21
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 617-089.5-032:611.829.5:615.216.2:616.12-005.4-073.97:531.79]-036/.037 СВ1ТЛИК Ю.О.
Льв/вський нацюнальний медичний унверситет мен/ Данила Галицького
ДИНАМкА ПОКАЗНИЮВ КОРИГОВАНОГО ¡НТЕРВАЛУ QT
i ДИСПЕРСП ¡НТЕРВАЛУ QT ТА IX ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ У ПАЦieНТiВ З iШЕМiЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ НА ФОНi ЕтДУРАЛЬНО! АНЕСТЕЗй' i3 ЗАСТОСУВАННЯМ Рi3НИX МЮЦЕВИХ АНЕСТЕТИКiВ
Резюме. Усmаmmi проанал1зовано динамку коригованого нтервалу QTта його дисперсп в першперацш-ний пероду пацieнтiвз шемiчноюхворобою серця, як оперуються з приводу паховог грижi ззастосуван-ням етдуральног анестези. З'ясовано взаемозв'язки мiж до^джуваними показниками i застосуванням лiдокаiну, ротвакату та бутвакату.
Ключовi слова: етдуральна анестезия, мiсцевi анестетики, шемiчна хвороба серця, коригований нтер-вал QT, дисперая нтервалу QT.
Вступ
ОкрГм антиаритмГчних властивостей, що мають бГльшють мюцевих анестетиюв, вГдомГ також Гх про-аритмогеннi ефекти, яю можуть виникати при вико-ристант бутвакашу, рошвакашу та iнших анестети-кГв [3, 4].
Проаритмогеннiсть, iмовiрно, пов'язана з впли-вом мюцевого анестетика на провГдну систему серця: бутвакаГн активно зв'язуеться з натрieвими каналами провщноГ системи, але дисоцiюe з цих каналiв дуже повГльно — iз збГльшенням частоти серцевих скорочень частотно-залежна блокада стае бГльш ви-раженою. У той же час лщокаш швидко зв'язуеться з быками провщноГ системи серця, потГм швидко ди-соцiюе i частотно-залежна блокада не розвиваеться. АфшГгет рошвакашу до закритих Na+-каналiв е про-мГжним мГж лГдокаГном i бутвакашом, величина частотно-залежного блоку при застосувант рошвакашу також займае промГжне мiсце серед вищезазначених препарапв. Натрiевi канали тривало залишаються блокованими бутвакашом, тому дуже тяжко уникну-ти аберантних ритмiв i вГдновити нормальний елек-трофiзiологiчний стан усередиш провщноГ системи серця. Кiлькiсно зв'язок бутвакашу з натрiевими каналами провщноГ системи серця майже в 10 разiв три-валiший, нГж лГдокаГну, що частково пояснюе, чому бутвакаГн в 9 разiв кардютоксичшший, тж лщокаш Одноразово активно зв'язавшись з провГдною системою серця, бутвакаГн може призвести до розвитку фГбриляци шлуночк1в i вираженого блоку провщноГ системи серця. Дуже тяжко досягнути вГдновлення стану провщноГ системи серця тсля застосування
цього анестетика в дозГ, що перевищуе максимально допустиму [2—5].
Останнiм часом увагу лiкарiв привертають так1 маркери шлуночкового аритмогенезу, як тривалiсть iнтервалу РТ, зокрема коригований iнтервал РТ (РТе) та дисперсГя iнтервалу РТ ^Тф, що вирахову-ються при аналiзi 12-канальноГ ЕКГ.
Встановлено наявнiсть асощаци м1ж зростанням дисперсГГ iнтервалу РТ, появою тяжких шлуночкових аритмiй г раптовою серцевою смертю при хротчнш серцевiй недостатностГ, гГпертрофГчнГй кардюмю-патГГ, коригованГй тетрадГ Фалло, у чоловшв-атлетГв за вГдсутностГ патологи серця, при вроджених синдромах подовженого штервалу РТ, ГшемГГ мГокарда, зокрема гострому ГнфарктГ, оскГльки цей показник вГдображае диференцГацГю, просторову лабтьшсть Г часову характеристику реполяризацГГ мГокарда шлу-ночкГв. РТё залежить також вГд скоротливоГ функцГГ лГвого шлуночка [11, 12].
Наявний прямий кореляцшний зв'язок м1ж РТё та симпатичною активнГстю. ДослГдники довели, що симпатичний тонус е одним Гз факторГв, що вплива-ють на змГни реполяризацГГ мГокарда Г вносять домь нуючий вклад у механГзми патогенезу застшноГ сер-цевоГ недостатностГ [6, 10].
ЗгГдно з бГльшГстю лГтературних джерел, у здоро-вих осГб критичною верхньою межею норми трива-лостГ штервалу РТ слГд вважати 650 мс. У пащетГв
© Свiтлик Ю.О., 2014 © «Медицина невiдкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
i3 структурними захворюваннями серця та ризиком виникнення шлуночкових аритмш QT сягае 660— 1150 мс, тривалють понад 1300 мс притаманна пащ-ентам i3 природженими синдромами подовженого штервалу QT [8, 12].
ВГдзначено зростання значения коригованого штервалу QT при збГльшенш тяжкостi серцево! не-достатностi та вираженостi шлуночкових порушень ритму серця. Як зростання варiабельностi iнтервалу QT, так i пролонгацгя QTc асоцiюються i3 гетероген-нiстю реполяризаци шлуночкiв i змшами тонусу автономно! нервово! системи, що сприяе виникненню шлуночкових аритмш, фГбриляцГ! шлуночюв i рапто-во! серцево! смертi [1, 9].
Враховуючи вищенаведене, у поданiй ро6отГ ви-рiшено дослГдити маркери шлуночкового аритмоге-незу — тривалiсть коригованого штервалу QT та дис-персiю штервалу QT. Ми намагались також вГднайти додатковi можливостГ зменшення ризику виникнення загрозливих для життя шлуночкових аритмш i рапто-во! серцево! смерп у пацieнтiв з iшемiчною хворобою серця (1ХС), якГ пГдлягають оперативному втручанню, i проаналiзувати осо6ливостГ коригуючого впливу ме-таболГчно! терапГ! на частоту !х виникнення.
Мета: з'ясувати динамiку iнтервалу QT (QTc i QTd) у перiоперацiйний перiод i визначити критери прогнозування виникнення загрозливих для життя порушень серцевого ритму в раннш шсляоперацш-ний перюд в осГ6 з 1ХС на фош застосування мiсцевих анестетикiв.
Матер1али i методи
Обстежено 87 пащенпв чоловГчо! статi, якГ оперу-вались з приводу пахових гриж на фош епГдурально! анестезГ!. Групу I становили 55 пацГентГв (середнГй вгк 55,27 ± 1,83 року) з ГшемГчною хворобою серця, стенокардГею напруги I—III ФК за NYHA, серед яких методом випадково! вибГрки були видГленГ 3 пГдгрупи: пГдгрупа 1 (15 пацГентГв) — особи, епГдуральна анес-тезгя яким проводилась з використанням мГсцевого анестетика 2% лГдокашу, пГдгрупа 2 (25 пацГентГв) та пГдгрупа 3 (15 пацГентГв), у яких для мюцево! анестезГ! застосовано 0,75% рошвакаш i 0,5% бутвака!н вГд-повГдно. До групи II увГйшли 32 практично здоровГ особи (середнГй вГк 50,09 ± 2,24 року), якГ теж методом випадково! вибГрки були подГлеш на 3 пГдгрупи, епГдуральна анестезГя в яких виконувалась з використанням 2% лГдокашу (пГдгрупа 1 — 8 пацГентГв), 0,75% рошвака'Гну (пГдгрупа 2 — 13 осГб) та 0,5% бутвака'Гну (пГдгрупа 3 — 11 осГб).
Контрольну групу становили здоровГ волонте-ри — 12 чоловкГв вГком вГд 35 до 65 рокГв (середнГй вгк: 54,06 ± 3,74 року), у яких вГдсутшсть IXC тдтвердже-но згГдно з даними велоергометри. ПацГентам контрольно! групи проводили ЕхоКГ-обстеження, холте-рГвське монГторування ЕКГ, реестрацГю 12-канально! ЕКГ, бГохГмГчнГ дослГдження.
ПацГенти, якГ мали протипоказання до епГдурально! анестезГ!, пГдвищену чутливють до мГсцевих анес-тетикГв, а також особи, яю отримували наркотичш анальгетики чи седативнГ препарати впродовж 12 го-
дин перед оперативним втручанням, в дослГдження не включались. ОкрГм того, критерГями виключен-ня i3 дослГдження служили данГ амбулаторно! карти пацГента про порушення ритму Г провГдностГ серця та прийом антиаритмГчних препаратГв, а також на-явнГсть у хворого порушень мозкового кровообГгу в анамнезГ, ожирГння IV стадГГ, цукрового дГабету, гГ-пертонГчно! хвороби III стадГ!, фГбриляцГ! передсердь, автоГмунних захворювань, новоутворень та Гншо! па-тологГ! в перГод манГфестацГ! клГнГчних проявГв.
У передоперацГйний перГод усГм пацГентам проведено загальний аналГз кровГ та сечГ, бГохГмГчний аналГз кровГ з визначенням рГвня електролГтГв, ЕхоКГ-об-стеження, добовий монГторинг ЕКГ за Холтером та запис 12-канально! ЕКГ в станГ спокою за добу до оперативного втручання, на висотГ розвитку епГду-рально! анестезГ!, через 3 та 24 год пГсля операцГ!.
МГсцеву анестезГю проводили в положеннГ пацГента лежачи на боцГ. ПГсля ГнфГльтрацГйно! анестезГ! дГлянки пункцГ! на рГвнГ Th12-L1, L1-L2 чи L2-L3 2% розчином лГдокашу верифГкували епГдуральний про-стГр методом втрати опору голкою Tuohy 18G. ПГсля негативно! аспГрацГ! та введення тест-дози розчину мГсцевого анестетика з адреналГном (1 : 200 000) вводили основну дозу мГсцевого анестетика.
ФГзичний стан пацГента оцГнювали згГдно з кла-сифГкацГею Американсько! асоцГацГ! анестезГологГв, вГн становив I та II в обох групах пацГентГв. Адекват-нГсть анестезГ! визначалась самооцГнкою пацГента вГдповГдно до горизонтально! десятисантиметрово! вГзуально-аналогово! шкали, на якГй «0» репрезенту-вав вГдсутнГсть болю Г «10» — нестерпний бГль згГдно з вГдчуттями пацГента, та словесно! рейтингово! шкали. Сенсорний блок оцГнювали шляхом поколюван-ня притупленою голкою по середньоключичнГй лГнГ! вГд верхнГх грудних до поперекових дерматомГв. Мо-торний блок оцГнювали через 30 хвилин пГсля епГду-рально! Гн'екцГ! мГсцевого анестетика, використовую-чи шкалу Bromage.
РГвень електролГтГв (K+, Ca2+ та Mg2+), що можуть спричиняти розлади ритму та провГдностГ серця, у всГх пацГентГв був у межах норми.
Статистичний аналГз проведено Гз використанням програми Microsoft Excel. ДанГ вГдображено у виглядГ середньо! величини (М) та стандартного вГдхилення (SD) середньо! величини. КритерГем Стьюдента ви-значено вГрогГднГсть результатГв, а результати з рГвнем р < 0,05 визнано статистично вГрогГдними.
Результати та ïx обговорення
На фонГ анестезГ! та в раннш пГсляоперацГйний перГод середнГ величини показникГв QTc та QTd у до-слГджуваних пацГентГв були вГрогГдно вищими, нГж у пацГентГв контрольно! групи (табл. 1).
ЗгГдно з отриманими результатами, пГд час анестезГ! у пацГентГв усГе! вибГрки вГдбулось вГрогГдне зростання середньо! величини QTc на 12,20 % (р < 0,05). Через 3 години вГд оперативного втручання середня величина Гнтервалу QTc зменшилась на 2,44 %, утримую-чись на даному рГвнГ до 24 год, однак так Г не набувши вихГдного значения, що спостерГталось до анестезГ!.
Середне значення дисперсii 1нтервалу QT пщ впли-вом епщурально! анестезИ не зм1нилось пор1вняно i3 вщиовщним у передоперац1йний пер1од, а через 24 год з моменту проведення анестезИ зменшилось на 20 % (р = 0,0012) поршняно з вихщною величиною.
В ос1б 1з 1ХС та без не! виявлено в1рог!дну р1зницю мiж показниками QTc та QTd (табл. 2).
Згщно з табл. 2, у груш пащент1в 1з 1ХС середня величина штервалу QTc на фот розвитку епщурально! анестезИ статистично значимо (р < 0,001) зростала (на 7,7 %). Через 3 год спостерНаемо в1рогщне зменшення величини даного показника (р < 0,001), однак через добу тсля оперативного втручання середня величина штервалу QTc не повернулась до вихщного р1вня i нав1ть була бшьшою, нiж п1сля 3 год з моменту проведення анестезИ, в1рогщно перевищуючи середне значення ос1б контрольно! групи. У пац1ент1в без 1ХС вщбулось незначне (на 5,3 %, р < 0,05) збшьшення QTc, проте вже через 3 год тсля проведення анестезИ величина даного показника повернулась до вихщного р1вня i залишалась такою i п1сля 24 год з моменту проведення анестезИ, статистично незначимо перевищуючи меж1 норми i одночасно в1рогщно вщр1зняючись вщ вщиовщного значення в ос1б з 1ХС.
Величина QTd у пашеипв з 1ХС упродовж анестезИ не зм1нювалась пор1вняно з вихщним р1внем, однак статистично значимо перевищувала значення групи контролю. Через 24 год виявлено зменшення И значення на 20 % (р < 0,05). У пашеипв без 1ХС на фош анестезИ та протягом усього раннього тсля-операцшного перюду величина QTd утримувалась на р1вш 0,04 ± 0,02 мс, залишаючись на 20 % нижчою (р < 0,05) вщ вихщного р1вня.
Отже, патолог1чн1 змши показника QTc у паць енпв 1з 1ХС пор1вняно з патентами без 1ХС на фон1
епщурально! анестезИ бшьш виражен1 та повшьшше вщновлюються в п1сляоперац1йний пер1од.
Диспер^ 1нтервалу QT пщ час анестезИ та в най-ближч1 години з моменту ii проведення статистично значимо перевищуе середн1 значення як ос1б групи контролю, так i пац1ент1в без 1ХС.
Нами з'ясовано також у дослщжуваних пац1ент1в особливосп процес1в реполяризацИ м1окарда шлу-ночюв залежно вщ використаного м1сцевого анестетика (табл. 3).
У пашент1в, в яких використовувався лщокаш, на фон1 анестезИ середня величина штервалу QTc зросла на 5 % (р < 0,05), однак уже через 3 год тсля проведення анестезИ спостерНалось повернення дано! величини до вихщного р1вня. Через 24 год величина ш-тервалу QTc мала тенденцго до незначного зростання (+2,63 %, р > 0,05).
У пашенпв, яким вводився епщурально ротвака-!н, коригований 1нтервал QT в ход1 розвитку анестезИ зр1с на 10,53 % (р < 0,05). Уже через 3 год ми спосте-рНали зменшення його величини на 5 % (р < 0,05), однак до 24 год з моменту проведення анестезИ QTc не досяг вихщного значення, статистично значимо перевищуючи меж1 норми.
У груш пашенпв, яким епщурально був введений бутвакаш, середня величина штервалу QTc зростала на 5 % (р < 0,05). Протягом доби тсля оперативного втручання QTc зменшувався на 2,44 %, (р < 0,05), однак не досягав вихщного р1вня.
Диспер^ штервалу QT у пашеппв, у лжуванш яких використовувався лщокаш, зменшувалась на 20 % (р > 0,05) на фош анестезИ, а до кшця доби — на 40 % (р < 0,05).
На фош застосування рошвакашу QTd, незначно зростаючи через 3 год тсля проведення анестезИ, до
Таблиця 1. Показники QTc та QTd в оперованих пац1ент1в
Дослщжуваш пащенти, п = 87 QTc, мс QTd, мс
Перед анес^ею 0,38 ± 0,03* 0,05 ± 0,02*
Анес^я (на висот розвитку) 0,41 ± 0,03* 0,05 ± 0,02*
Через 3 год з моменту проведення анестези 0,40 ± 0,03* 0,05 ± 0,02*
Через 24 год з моменту проведення анестези 0,40 ± 0,03* 0,04 ± 0,02
Контрольна група 0,36 ± 0,03 0,03 ± 0,01
Показник 1ХС, n = 55 Без 1ХС, n = 32
РТс перед анест^ею, мс 0,39 ± 0,03* 0,38 ± 0,03, р = 0,0555
РТс, анест^я (на висот розвитку), мс 0,42 ± 0,03*, # 0,40 ± 0,02*
РТс через 3 год з моменту проведення анестези, мс 0,40 ± 0,03*, # 0,38 ± 0,02, р = 0,0555
РТс через 24 год з моменту проведення анестези, мс 0,41 ± 0,03*' # 0,38 ± 0,02, р = 0,0555
QTd перед анестезiею, мс 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02*
QTd, анестезiя (на висот розвитку), мс 0,05 ± 0,02*, # 0,04 ± 0,02
QTd через 3 год з моменту проведення анестези, мс 0,05 ± 0,02*, # 0,04 ± 0,02
QTd через 24 год з моменту проведення анестези, мс 0,04 ± 0,02 0,04 ± 0,02
Примтки: * — р1зниця пор1вняно з показником групи контролю статистично значима, р < 0,05; # — вщм1нн1сть м'ж групами статистично значима, р < 0,05.
Примтка: * — р1зниця пор1вняно з показником групи контролю статистично значима, р < 0,05.
Таблиця 2. Динамка показниюв QTc та QTd у оперованих па^енлв залежно вд наявност
чи вдсутност 1ХС
кшця доби знижувалась на 20 %, на стГльки ж вщсо-тюв вона знижувалась i на фонi застосування бут-вакашу.
Отже, динамiка коригованого iнтервалу QT та його дисперси була бГльш сприятливою на фонi застосування лщокашу, а з двох шших мiсцевих анесте-тикiв бГльш стабГльним (безпечним) щодо змiн пара-метрГв iнтервалу QT був бутвакаш.
Нами проаналiзовано змiни характеристик гн-тервалу QT у пацieнтiв iз 1ХС та без ни залежно вГд вибраного мiсцевого анестетика, що наведено у табл. 4, 5.
Вихгдна величина показника QTc у пащенпв, яким епщурально вводився лщокаш, була одинаковою у пащенпв як з 1ХС, так i без неь На початку оперативного втручання середня величина QTc зросла в обох групах пацiентiв, однак в оаб з 1ХС — на 8 % (р < 0,05), а в пащенпв без 1ХС — на 5 % (р < 0,05). Через 3 год тсля розвитку анестези QTc зменшився в обох групах, причому в пащенпв без 1ХС показник став меншим вГд вихгдного рiвня i практично набли-зився до норми. Наприкшщ доби пiсля епщурально^ анестези середня величина QTc в оаб з 1ХС залиши-лась на рiвнi початку оперативного втручання, а у пащенпв без 1ХС не мала тенденци до зростання.
Серед пацiентiв, у яких з метою епщурально^ анестези використовували ротвакаш та бутвакаш, теж бГльш значне зростання величини показника QTc спо-стерiгали в осiб з 1ХС. Як i передбачалось, через 3 та 24 год вщ початку анестези середш значення QTc мали тенденцiю до нормалiзацГi, у той час як у пащенпв з 1ХС зростання величини QTc було менш вщчутним.
СлГд вщмггити, що пд час проведення оперативного втручання (анестези) зростання середнГх зна-чень показника QTc у пащенпв з 1ХС було найменш вираженим у випадку застосування з метою мюцево^ анестезГi лщокашу i бутвакашу.
ЗгГдно з даними табл. 5, упродовж доби спостерь галась позитивна динамiка QTd, найбiльш сприятливою вона була у пащенпв, у яких лжування проходило Гз застосуванням лщокашу i бутвакашу (з деякою перевагою лщокашу). СлГд зауважити, що на фонГ ро-швакашу в осГб Гз наявшстю 1ХС дисперсгя шгерва-лу QT у першГ години пГсля оперативного втручання зростала на 16,67 % (р > 0,05) порГвняно з вихгдним рГвнем, вказуючи на тенденщю до зниження елек-трично^ стабГльносп мГокарда в цей перГод.
Висновки
У пацГентГв, якГ оперуються з приводу пахових гриж Гз застосуванням епщурально^ анестези, зрос-тае тривалють коригованого Гнтервалу QT та його дисперсгя, вказуючи на зниження електрично^ ста-бГльносп мГокарда та зростання ризику виникнення загрозливих для життя шлуночкових аритмГй — шлу-ночково^ тахжарди i фГбриляци шлуночкГв. Незначно зменшуючись упродовж доби, середнГ значення цих показникГв не наближаються до норми через 24 год тсля оперативного втручання.
БГльш вираженими е змши параметрГв Гнтервалу QT у пащенпв Гз наявшстю 1ХС.
Порушення гомогенностГ процесГв реполяризаци мГокарда шлуночкГв, а отже, зниження його елек-трично^ стабгльносп е менш вщчутним (у тому числГ
Таблиця 3. Характеристика проце&в реполяризаци м'юкарда шлуночюв у оперованих пац1ент1в залежно вд викюристанюгю мсцевого анестетика
Показник Лщокаш, n = 23 Ротвакаш, n = 38 Бутвакаш, n = 26
РТс перед анес^ею, мс 0,38 ± 0,03 0,38 ± 0,04 0,39 ± 0,02*
РТс, анест^я (на висот розвитку), мс 0,40 ± 0,03* 0,42 ± 0,03* 0,41 ± 0,02*
РТс через 3 год з моменту проведення анестези, мс 0,38 ± 0,02* 0,40 ± 0,04* 0,39 ± 0,03*
РТс через 24 год з моменту проведення анестези, мс 0,39 ± 0,04* 0,40 ± 0,03* 0,40 ± 0,02*
QTd перед анест^ею, мс 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02*
QTd, анест^я (на висот розвитку), мс 0,04 ± 0,02 0,05 ± 0,02* 0,04 ± 0,02
QTd через 3 год з моменту проведення анестези, мс 0,04 ± 0,02 0,06 ± 0,03* 0,05 ± 0,01*
QTd через 24 год з моменту проведення анестези, мс 0,03 ± 0,02 0,04 ± 0,02 0,04 ± 0,01*
Примтка: * — р1зниця пор1вняно з показчиком групи контролю статистично значима, р < 0,05.
Таблиця 4. Динамка показника QTc в оперованих пац '1ент'1в залежно вд наявност чи вщсутност 1ХС
та використаного мсцевого анестетика
Групи пацieнтiв QTc перед анест^ею, мс QTc, анестезiя (на висотi розвитку), мс QTc через 3 год з моменту проведення анестези, мс QTc через 24 год з моменту проведення анестези, мс
Лщокаш, 1ХС, n = 15 0,38 ± 0,04 0,41 ± 0,03* 0,39 ± 0,02* 0,41 ± 0,04*
Ротвакаш, 1ХС, n = 25 0,39 ± 0,03* 0,43 ± 0,04* 0,41 ± 0,04* 0,41 ± 0,04*
Бутвакаш, 1ХС, n = 15 0,40 ± 0,02* 0,42 ± 0,02* 0,40 ± 0,03* 0,41 ± 0,02*
Лщокаш, без 1ХС, n = 8 0,38 ± 0,04 0,40 ± 0,03* 0,37 ± 0,02 0,37 ± 0,02
Ротвакаш, без 1ХС, n = 13 0,37 ± 0,03 0,40 ± 0,02* 0,38 ± 0,02 0,38 ± 0,02
Бутвакаш, без 1ХС, n = 11 0,38 ± 0,03 0,41 ± 0,02* 0,38 ± 0,02 0,38 ± 0,02
Примтка: * — р1зниця пор1вняно з показником групи контролю статистично значима, р < 0,05.
Таблиця 5. Динамка показника QTd у оперованих пац1ент1в залежно вщ наявност чи вщсутност 1ХС
та використаного мсцевого анестетика
Групи пащенпв QTd перед анестезieю, мс QTd, анестезiя (на висот розвитку), мс QTd через 3 год з моменту проведення анестези, мс QTd через 24 год з моменту проведення анестези, мс
Лщокаш, 1ХС, n = 15 0,05 ± 0,02 0,05 ± 0,02 0,04 ± 0,02 0,04 ± 0,03
Ротвакаш, 1ХС, n = 25 0,05 ± 0,02 0,05 ± 0,02 0,06 ± 0,03* 0,04 ± 0,02
Бутвакаш, 1ХС, n = 15 0,05 ± 0,02 0,04 ± 0,01 0,05 ± 0,01* 0,04 ± 0,01
Лщокаш, без 1ХС, n = 8 0,05 ± 0,02* 0,03 ± 0,02 0,03 ± 0,01 0,03 ± 0,01
Ротвакаш, без 1ХС, n = 13 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02*
Бутвакаш, без 1ХС, n = 11 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02* 0,05 ± 0,02* 0,04 ± 0,01*
Примтка: * — р1зниця пор1вняно з показником групи контролю статистично значима, р < 0,05.
i в ос1б з 1ХС) на фош застосування з метою мюцево! анестезИ лщокашу. З двох шших анестетиюв (ротва-кашу та бутвакашу) бтьш безпечним щодо застосування в пашенпв з 1ХС, враховуючи проаритмогенн1 ефекти, е бутвакаш
Зростання значень коригованого штервалу QT та його дисперсИ у пашенпв на фон1 епщурально! анестезИ, зокрема 1з наявшстю 1ХС, може слугувати кри-тер1ем пщвищеного ризику виникнення у них загроз-ливих для життя аритмш у пер1операц1йний пер1од.
Список л1тератури
1. Бурак Т.Я. Особенности изменения интервала QT и его прогностическая роль у больных острым инфарктом миокарда / Т.Я. Бурак, С.А. Болдуева, И.А. Леонова [и др.] // Кардиология. — 2006. — № 10. — С. 21-29.
2. Лесовая М.А. Мониторинг микроциркуляторного звена системы кровообращения при регионарной анестезии. Обзор литературы / М.А. Лесовая, И.И. Красий, Г.Г. Хареба //Експери-ментальна i клтчна медицина. — 2009. — № 4. — С. 141-146.
3. Овечкин А.М. Наропин (ропивакаин) в лечении боли: идеальный выбор?/А.М. Овечкин, А.В. Гнездилов// Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2010. — № 1. — С. 20-26.
4. Рафмелл Д.П. Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии/Рафмелл Д.П., Нил Д.М., Вискоуми К.М.; пер. с англ.; под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В Мальцева. — М.: МЕД-пресс-информ, 2007. — 272 с.
Свитлык Ю.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ КОРРИГИРОВАННОГО
ИНТЕРВАЛА ОТ И ДИСПЕРСИИ ИНТЕРВАЛА ОТ И ИХ ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ У ПАЦИЕНТОВ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА НА ФОНЕ ЭПИДУРАЛЬНОЙ АНЕСТЕЗИИ С ПРИМЕНЕНИЕМ РАЗЛИЧНЫХ МЕСТНЫХ АНЕСТЕТИКОВ
Резюме. В статье проанализирована динамика корригированного интервала РТ и его дисперсии в периопера-ционный период у пациентов с ишемической болезнью сердца, оперированных по поводу паховой грыжи с применением эпидуральной анестезии. Выяснены взаимосвязи между исследуемыми показателями и применением лидокаина, ропивакаина и бупивакаина.
Ключевые слова: эпидуральная анестезия, местные анестетики, ишемическая болезнь сердца, корригированный интервал РТ, дисперсия интервала РТ.
5. Фесенко В.С. «Серебряная пуля» получает признание: новые рекомендации относительно интоксикации местными анестетиками/В.С. Фесенко//Медицина неотложных состояний. - 2011. - № 7-8. - С. 33-45.
6. Akselrod S. Power spectrum analysis of heart rate fluctuation: a quantitative probe of beat-to-beat cardiovascular control/ S. Akselrod, D. Gordon, F.A. Ubel [et al.]// Science. - 1981. - № 213. -Р. 220-228.
7. Antzelevich C. Electrical heterogeneity within the ventricular wall / C. Antzelevich, J. Fish // Basic Res. Cardiology. - 2001. -V. 96. - P. 517-527.
8. Berger R.D. QT variability / R.D. Berger // J. Electrocardi-ol. - 2003. - № 36. - Р. 83-87.
9. Haigney M.C. QT interval variability and spontaneous ventricular tachycardia or fibrillation in the Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial (MADIT) IIpatients/M.C. Haigney,
W. Zareba, P.J. Gentlesk [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. - 2004. -№ 44. - Р. 1481-1487.
10. Piccirillo G. Autonomic nervous system activity measured directly and QT interval variability in normal and pacing-induced tachycardia heart failure dogs/ G. Piccirillo, D. Magri, М. Ogawa [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. - 2009. - № 54. - Р. 840-850.
11. Soler-Soler J. QT dispertion after myocardial infarction with heart failure: additional prognostic marker?/J. Soler-Soler, E. Galve// European Heart Journal. - 1999. - V. 20, № 16. - P. 1146-1148.
12. Spargias K.S. QT dispersion as a predictor of long-term mortality in patients with acute myocardial infarction and clinical evidence of heart failure / K.S. Spargias, S.J. Lindsay, G.I. Kawar [et al.] // European Heart Journal. - 1999. - V. 20. - P. 1158-1165.
Отримано 14.06.14 ■
Svitlyk Y.O.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Ukraine
DYNAMIC OF PARAMETERS OF CORRECTED QT AND QT DISPERSION AND THEIRS PROGNOSTIC VALUE IN PATIENTS
WITH CORONARY ARTERY DISEASE UNDER EPIDURAL ANESTHESIA WITH DIFFERENT LOCAL ANESTHETIC AGENTS
Summary. The paper describes the dynamics of corrected QT interval and its dispersion in the perioperative period in patients with coronary artery disease operated for the inguinal hernia using an epidural anesthesia. We have determined the relationship between the examined parameters and use of lidocaine, bupiva-caine and ropivacaine.
Key words: epidural anesthesia, local anesthetic agents, coronary artery disease, corrected QT interval, dispersion of QT interval.
