CC BY
45
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.12-008.318-02:615.211.038 СВ1ТЛИК ю.о.
Льввський нацюнальний медичний ун/верситет¡мен/ Данила Галицького, кафедра анестезюлогн та ¡нтенсивно! терапИ ФПДО
ОСОБЛИВОСЛ ВПЛИВУ AiAOKAl'HY, POniBAKAIHY ТА БУтВАКА'НУ, ВВЕАЕНИХ EniAYPAAbHO, НА РИТМ ТА ПPOBiAHiСТb СЕРЦЯ
Резюме. У робоmi проанал1зовано вплив лiдокаiну, ротвакату та бутвакату, введених етдурально, на ритм та процеси nровiдностi серця у пацieнтiв з шемiчною хворобою серця та практично здорових оаб, оперованих з приводу пахових гриж. Встановлено особливостi впливу вищевказанихмкцевих анестети-тв на динамку частоти серцевих скорочень у першперацшний перод, проаналiзовано характер зарее-строваних надшлуночкових та шлуночкових аритмш, порушень провiдностi серця, епiзодiвм^раци вод1я ритму, розкрито х характер у порiвнюваних групах.
Ключовi слова: етдуральна анестезия, мiсцевi анестетики, шемiчна хвороба серця, порушення ритму i провiдностi серця.
Вважаеться доведеним, що у пащенпв з ураже-ними коронарними артерiями епщуральна анестезiя (ЕА) сприяе зниженню системного судинного опору, частоти серцевих скорочень (ЧСС), що призво-дить до зменшення потреби мюкарда в кисш. Вира-жений антиаритмГчний ефект етдурально! блокади пов'язаний як з протиiшемiчною дiею, що сприяе покращенню кровопостачання мюкарда, так i з вщ-носною ваготошею [2].
Однак мiсцевi анестетики (МА) е потенцшно кардютоксичними препаратами та мають проарит-могент властивостi. 6 данi про числент електро-фiзiологiчнi ефекти, викликанi цими препаратами: збГльшення iнтервалiв PR i QT, подовження комплексу QRS, розвиток АВ-блокади, шлуночково! та-хжардц, фГбриляцп шлуночкiв та асистолГ! [4, 6—9].
Кардiотоксичнi ефекти мiсцевих анестетиюв за-лежать вщ тривалосп ix зв'язку з натрiевими каналами провщно! системи серця та швидкосп вщнов-лення нормального електрофiзiологiчного стану в середин провщно! системи [1, 3, 5].
Незважаючи на широке вивчення оптимального застосування мiсцевих анестетиюв i дослiдження 1х численних властивостей, залишаються невирь шеними багато питань. Вщсутш переконливi данi щодо впливу мюцевих анестетикiв на патогенетичнi мехашзми шемГчно! хвороби серця (1ХС), зокрема на електричш властивостi серця, стан кровопостачання мюкарда та його функщю у пащенпв, яю пщ-лягають оперативному втручанню.
Метою нашо! роботи було вивчити вплив мюцевих анестетиюв лщокашу, рошвакашу та бутвака-
!ну, введених ешдурально, на ритм та провщнють серця у хворих з 1ХС (стабшьна стенокардiя I—III функцюнального класу за класифiкацiею Канад-сько! асощацп кардiологiв) пщ час оперативних втручань з приводу пахових гриж.
Матер1али та методи
Обстежено 125 пaцiентiв чоловГчо! статi, яким проводилось оперативне втручання з приводу пахо-вих гриж пад епщуральною aнестезiею ¡з здшснен-ням добового мошторування електрокардюграми (ЕКГ) за Холтером у перюперацшний перюд та реестращею 12-канально! ЕКГ у стат спокою за добу до оперативного втручання, на висот розвитку анестезГ!, та через 3 i 24 год тсля анестезюлопчного забезпечення оперативного втручання.
Групу I становили 35 пащенпв, яким епщураль-ну анестезш проводили ¡з 2% розчину лщокашу (17 пащенпв без IXC, 18 — з IXC), групу II — 51 пащент (ЕА ¡з застосуванням 0,75% розчину рошвакашу; 19 — без IXC, 32 — з IXC) та групу III — 39 пащенпв (ЕА ¡з застосуванням 0,5 % розчину бушвакашу; 18 — без IXC, 21 — з IXC). Контрольна група (група IV) — 12 практично здорових чоловЫв, яю не пщ-давались оперативному втручанню.
Адреса для листування з автором: E-mail: juliasvit@gmail.com
© Свилик Ю.О., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Фiзичний стан пащентш ycix груп згiдно з кла-сифiкацieю Американсь^ асоцiацïï анестезiологiв був I або II ступеня. Пацieнтiв порiвнювали за де-мографiчними даними, проведении анестезюло-гiчним забезпеченням та оперативним втручанням. Адекватнiсть анестезИ визначалась самооцiнкою пащента вiдповiдно до горизонтальноï десятисан-тиметровоï вiзyальноï аналоговоï шкали (ВАШ), на якш 0 мм репрезентував вщсутшсть болю, 100 мм — нестерпний бшь згiдно з вiдчyттями пащента, та словесноï рейтинговоï шкали (СРШ). Лише за наяв-ностi ВАШ < 10 мм та вщсутносп болю вщповщно до СРШ пащенти мали право брати участь у досль дженнi.
Рiвень електролiтiв K+, Ca2+ та Mg2+, що можуть спричиняти розлади ритму та провщносп серця, в уск пацiентiв був у межах норми.
Статистичний аналiз проводився з використан-ням програми Microsoft Excel. Данi подано у виглад середнього значення величини (середне арифме-тичне, М) та стандартного вщхилення (SD) серед-ньо1 величини. Вiрогiднiсть резyльтатiв оцiнювали
за допомогою непараметричного методу перевiрки статистичних гшотез (критерiю Стьюдента), резуль-тати з рiвнем р < 0,05 визнано статистично значи-мими.
Результати та ïx обговорення
За результатами добового мотторування ЕКГ в обстежених пацiентiв зареестровано зменшення середньо1 ЧСС упродовж усього перюду моштору-вання, бшьш виражене в пасивний перюд доби по-рiвняно з активним (табл. 1).
За весь перюд мошторування, в тому чи^ в пасивний перюд доби, середня ЧСС була найнижчою в груш пащенпв, в яких використовувався лщокаш, найвищою — в груш рошвакашу; група бушвакашу зайняла пром1жне положення м1ж вищевказаними МА. Однак в активний перюд доби, коли проводилось оперативне втручання, ми спостерк'али най-нижчу середню ЧСС у пацiентiв групи бушвакашу. Слiд зазначити, що найменш вираженими коливан-ня середньоï ЧСС протягом доби були в пащенпв, у яких використовувався рошвакаш.
Таблиця 1. Характеристика порушень ритму серця обстежених па^ен^в залежно вд застосованого
мсцевого анестетика
Показник Дослщжуваш пащенти (n = 125) Група лщокашу (n = 35) Група рошвакашу (n = 51) Група бушвакашу (n = 39)
Тривалють операцп, хв 50,16 ± 1,84 36,14 ± 1,70 р°Л-Р < 0,0001 57,25 ± 3,01 р°Р-Б < 0,0001 53,46 ± 3,29 р°Л-Б < 0,0001
Об'ем анестетика, мл 17,26 ± 0,31 19,11 ± 0,51 р°Л-Р < 0,0001 16,02 ± 0,40 р°Р-Б < 0,0001 17,23 ± 0,64 р°Л-Б < 0,0001
Середня ЧСС за весь перюд мошторування, уд/хв 65,30 ± 1,24 63,34 ± 1,78 р°Л-Р < 0,0001 67,59 ± 2,42 р°Р-Б < 0,0001 63,91 ± 1,62 Р°л-б = 0,1536
Середня ЧСС в активний перюд доби, уд/хв 65,89 ± 0,96 64,97 ± 1,83 р°Л-Р < 0,0001 67,35 ± 1,47 р°Р-Б < 0,0001 64,69 ± 1,74 Р°л-б = 0,5022
Середня ЧСС в пасивний перюд доби, уд/хв 62,75 ± 1,23 р* < 0,0001 59,60 ± 1,75 р°Л-Р < 0,0001 р* < 0,0001 65,12 ± 2,40 р°Р-Б < 0,0001 р* < 0,0001 62,46 ± 1,56 р°Л-Б < 0,0001 р* < 0,0001
М^мальна ЧСС за весь перюд монторування, уд/хв 45,91 ± 1,18 45,43 ± 1,40 р°Л-Р < 0,0001 47,78 ± 2,52 р°Р-Б < 0,0001 43,66 ± 1,06 р°Л-Б < 0,0001
М^мальна ЧСС в активний перюд доби, уд/хв 45,38 ± 0,69 46,06 ± 1,41 р°Л-Р = 0,6564 45,94 ± 1,08 р°Р-Б < 0,0001 43,89 ± 1,10 р°Л-Б < 0,0001
М^мальна ЧСС у пасивний перюд доби, уд/хв 50,93 ± 1,19 р* < 0,0001 48,40 ± 1,38 р°Л-Р < 0,0001 р* < 0,0001 54,00 ± 2,48 р°Р-Б < 0,0001 р* < 0,0001 49,00 ± 1,25 р°Л-Б = 0,0536 р* < 0,0001
Надшлуночкова екстрасистолiя, загальна кшьшсть 220,09 ± 83,49 (n = 107) (2,06)# 191,61 ± 111,79 (n = 31) (6,18)# 326,64 ± 194,21 (n = 42) (7,78)# 114,44 ± 37,89 (n = 34) (3,37)#
Шлуночкова екстрасистолiя, загальна кшьшсть 153,48 ± 81,50 (n = 73) (2,10)# 66,16 ± 36,95 (n = 19) (3,48)# 223,81 ± 176,94 (n = 32) (6,99)# 126,59 ± 81,48 (n = 22) (5,75)#
Атрювентрикулярна блокада, випадшв* 5/0,04 2/0,057 2/0,039 1/0,026
М^ра^я водiя ритму, випадшв* 4/0,032 1/0,029 1/0,02 2/0,051
Примтки: Л — л'щокаш; Р — ропiвaкaïн; Б — бутвака1и; ° — вiрогiднiсть рiзницi м'ж групами; ' — вiрогiд-нсть рiзницi порiвняно з показниками в активний перюд доби; * — кшьюсть випадюв iз розрахунку на 1 пацента; # — середня кшьюсть випадюв з розрахунку на 1 пацента.
Найнижч величини мтмально! ЧСС зареестрова-но в пацiентiв, у яких при здiйсненнi ЕА використову-вався бутвакаш; лщокаш викликав найменш виражену брадикардто, ропiвакаiн зайняв пром1жне положення мiж даними двома мюцевими анестетиками. Слщ вщ-значити, що найоптимальнiшi результати щодо вщнов-лення ЧСС були в пацiентiв групи ропiвакаiну.
Показники середньо1 ЧСС у пащенпв з 1ХС були вищими, нiж у практично здорових оаб, i ця вщмш-нiсть була суттевою в пасивний перiод спостере-ження, окрiм групи рошвакашу, де ми спостернали менш виражену брадикардш в усiх групах пацiентiв, включаючи з 1ХС, а також меншi коливання ЧСС протягом доби (табл. 2).
Таблиця 2. Характеристика порушень ритму серця обстежених пац1ент1в залежно вд застосованого
мсцевого анестетика та наявност чи вдсутност 1ХС
Показник Пщгрупа лщо-ка'ну без 1ХС (n = 17) Пщгрупа лщо-ка'ну з 1ХС (n = 18) Пщгрупа ро-пiвакаiну без 1ХС (n = 19) Пiдгрупа poni-вака'ну з 1ХС (n = 32) Пщгрупа бу-швака'шу без 1ХС (n = 18) Пщгрупа буш-вака'ну з 1ХС (n = 21)
Середня ЧСС за весь перюд монторування, уд/хв 62,76 ± 3,00 Р°л-р без 1ХС = 0,0955 63,89 ± 2,07 (+1,80%, p* = 0,2014) Р°л-р 1ХС < 0,0001 64,21 ± 2,03 Р°р-б без 1ХС = 0,3688 69,59 ± 3,65 (+8,38 %, p* < 0,0001) Р°р-б 1ХС < 0,0001 63,53 ± 2,50 Р°л-б без 1ХС = 0,4143 64,28 ± 2,15 (+1,18 %, p* = 0,3202) Р°л-б 1ХС = = 0,5691
Середня ЧСС в активний перюд доби, уд/хв 64,71 ± 3,17 Р°л-р без 1ХС = 0,7435 65,22 ± 2,02 (+0,79%, p* = 0,5719) р°л-р 1ХС < 0,0001 65,00 ± 2,04 Р°р-б без 1ХС = 0,5425 68,75 ± 1,99 (+5,77 %, p* < 0,0001) Р°р-б 1ХС < 0,0001 64,53 ± 2,59 Р°л-б без 1ХС = 0,8548 64,83 ± 2,42 (+0,46 %, p* = 0,7108) р°л-б 1ХС = = 0,5919
Середня ЧСС в пасивний пер^ од доби, уд/хв (А, %) 58,41 ± 2,85 Р°л-р без 1ХС < 0,0001 (-9,74 %, p- < 0,0001) 60,72 ± 2,12 (+3,95 %, p* = 0,0100) р°л-р 1ХС < 0,0001 (-6,90 %, p* < 0,0001) 62,79 ± 2,19 Р°р-б без 1ХС = 0,0573 (-3,4 %, p* = 0,0027) 66,50 ± 3,60 (+5,91 %, p* = 0,0002) р°р-б 1ХС = = 0,0013 (-3,27 %, p* = 0,0030) 61,29 ± 2,45 Р°л-б без 1ХС = 0,0029 (-5,02 %, p* < 0,0001) 63,56 ± 2,00 (+3,70 %, p* = 0,0029) р°л-б 1ХС = = 0,0001 (-1,96 %, p* = 0,0712)
М^мальна ЧСС за весь перюд монторування, уд/хв 44,12 ± 1,92 Р°л-р без 1ХС = 0,0536 46,67 ± 2,03 (+5,78 %, p* = 0,0006) р°л-р 1ХС = = 0,0136 45,47 ± 2,11 Р°р-б без 1ХС = 0,0619 49,16 ± 3,82 (+8,12 %, p* = 0,0003) Р°р-б 1ХС < 0,0001 44,24 ± 1,74 Р°л-б без 1ХС = 0,8474 43,11 ± 1,27 -2,55 %, p* = 0,0249) Р°л-б 1ХС < 0,0001
М^мальна ЧСС в активний перюд доби, уд/хв 44,88 ± 1,94 Р°л-р без 1ХС = 0,3905 47,17 ± 2,05 (+5,10 %, p* = 0,0018) р°л-р 1ХС = = 0,0448 45,47 ± 2,11 Р°р-б без 1ХС = 0,1851 46,22 ± 1,22 (+1,65 %, p* = 0,1131) Р°р-б 1ХС < 0,0001 44,59 ± 1,83 Р°л-б без 1ХС = 0,6520 43,22 ± 1,29 (-3,07 %, p* = 0,0096) Р°л-б 1ХС < 0,0001
М^мальна ЧСС у пасивний перюд доби, уд/хв (А, %) 46,65 ± 1,84 Р°л-р без 1ХС < 0,0001 (+3,94 %, p* = 0,0102) 50,06 ± 2,02 (+7,31 %, p* < 0,0001) р°л-р 1ХС < 0,0001 (+6,13 %, p* = 0,0002) 51,16 ± 2,15 Р°р-б без 1ХС < 0,0001 (+12,51 %, p* < 0,0001) 55,69 ± 3,73 (+8,85 %, p* < 0,0001) Р°р-б 1ХС < 0,0001 (+20,49 %, p* < 0,0001) 48,00 ± 1,85 Р°л-б без 1ХС = 0,0379 (+7,65 %, p* < 0,0001) 49,94 ± 1,72 (+4,04 %, p* = 0,0017) Р°л-б 1ХС = = 0,8422 (+15,55 %, p* < 0,0001)
Надшлуночкова екстрасисто-лiя, загальна шльшсть 26,60 ± 11,54 (n = 15) (1,77)# 346,31 ± 212,16 (n = 16) (21,64)# 31,06 ± 10,70 (n = 17) (1,83)# 527,64 ± 322,56 (n = 25) (21,11)* 124,75 ± 51,20 (n = 16) (7,80)* 105,28 ± 56,54 (n = 18) (5,85)*
Шлуночкова екстрасист^я, загальна ктьшсть 29,83 ± 20,55 (n = 6) (4,97)# 82,92 ± 53,28 (n = 13) (6,38)# 23,70 ± 13,52 (n = 10) (2,37)# 314,77 ± 256,76 (n = 22) (14,31)* 20,11 ± 9,79 (n = 9) (2,23)* 200,31 ± 136,05 (n = 13) (15,41)*
Атрювентрику-лярна блокада, випадшв" 1/0,059 1/0,056 1/0,053 1/0,031 0/0 1/0,048
Мiграцiя водiя ритму, випадгав" 1/0,059 0/0 0/0 1/0,031 2/0,111 0/0
Примтки: Л — л'щокаш, Р — роп1вака/н, Б — бутвакаш; * — в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж пдгрупами пац1ент1в без 1ХС у межах однiеi' групи; ° — в1рогщн1сть р1зниц1 мж пдгрупами без 1ХС р1зних груп та мж пдгрупами з 1ХС р1зних груп;' — в1рогщн1сть р1зниц1 пор1вняно з показниками в активний перюд доби; " — кшьюсть випадкв ¡з розрахунку на 1 патента; # — середня кшьюсть випадюв iз розрахунку на 1 патента.
Таблиця 3. Тривалсть нтервалу PQ та комплексу QRS обстежених пац1ент1в залежно вД застосованого
мсцевого анестетика
Показник, с Дослщжуваш пацieнти (n = 125) Група лщокашу (n = 35) Група рошвакашу (n = 51) Група бушвакашу (n = 39)
PQ(1) 0,15 ± 0,00 0,15 ± 0,00 0,15 ± 0,00 0,15 ± 0,00
PQ(2) 0,16 ± 0,00 0,16 ± 0,00 0,16 ± 0,00 0,16 ± 0,00
PQ(3) 0,16 ± 0,00 0,16 ± 0,01 0,17 ± 0,00 0,16 ± 0,00
PQ(4) 0,16 ± 0,00 0,15 ± 0,00 0,16 ± 0,00 0,15 ± 0,00
QRS(1) 0,09 ± 0,00 0,09 ± 0,00 0,10 ± 0,00 0,09 ± 0,00
QRS(2) 0,10 ± 0,01 0,10 ± 0,00 0,12 ± 0,02 0,09 ± 0,00
QRS(3) 0,10 ± 0,00 0,09 ± 0,00 0,10 ± 0,00 0,09 ± 0,00
QRS(4) 0,10 ± 0,00 0,10 ± 0,00 0,10 ± 0,00 0,09 ± 0,00
Примтки: 1 — перед початком проведення ЕА; 2 — пД час оперативного втручання; 3 — через 3 год тсля оперативного втручання; 4 — через добу тсля оперативного втручання.
За весь перюд мошторування найменш вираже-ну брадикардш ми спостертали серед пащенпв, в яких використовувався рошвакаш, у тому чи^ в активний та пасивний перюди мошторування, о^м пщгрупи пащенпв з 1ХС, де кращi властивосп проявив лщокаш Найбiльш виражену брадикардш зумовлював бушвакаш в активний перюд мошторування, як у пщгруш пащенпв з 1ХС, так i без 1ХС. У пасивний перюд монггорування найбiльш виражена брадикардiя виявлена серед пацieнтiв пiдгрупи бу-швакашу iз супутньою 1ХС та в оаб пiдгрупи лщо-кашу без 1ХС.
Впродовж перiоду спостереження на стрiчках ЕКГ рееструвались надшлуночковi та шлуночковi аритмп, епiзоди порушення провiдностi та мпрацц вод1я ритму.
За результатами табл. 1 i 2, аритмп значно частiше виникали в оаб з 1ХС. Так, у пащенпв iз стабiльною стенокардiею протягом доби рееструвалось вщ 17— 33 до 60—181 i навиъ 5624 шлуночкових та вщ 27—60 до 8004 надшлуночкових екстрасистол. Шлуночковi екстрасистоли у цих осiб часто були полiморфними, нерiдко раннiми, за типом бь та тригемшп. Над-шлуночковi ектопй досить часто були аберантними, парними, груповими чи у виглядi «проб1жок». Такi ж порушення ритму, проте значно рщше рееструва-лися й у практично здорових оаб, яких оперували з приводу пахово! гриж1: шлуночковi екстрасистоли у 25 оаб, надшлуночковi — у 48 оаб. Слiд вiдзначити, що серед пацiентiв пiдгруп без 1ХС пщ час оперативного втручання були зареестроваш епiзоди тран-зиторно! атрювентрикулярно! блокади II ступеня за типом Мобиц II та етзод мпрацп водiя ритму по правому передсердю (до 8 хв).
На фон розвитку ЕА вже на початку оперативного втручання ми спостерпали подовження штер-валу PQ на 0,01 с (+6,67 %) в уах групах пацiентiв, незалежно вiд використаного мiсцевого анестетика. Через 3 год. вщ початку проведення ЕА штервал PQ зрiс у груш пащенпв рошвакашу на 0,02 с (+13,33 %) порiвняно з вихщною величиною. Через добу тсля оперативного втручання тривалiсть iнтервалу PQ повернулась до вихщно! величини, о^м групи па-
цieнтiв, у яких застосовувався рошвакаш, де трива-лють iнтервалу PQ залишалась на 0,01 с бшьшою по-рiвняно з вихщною величиною (табл. 3).
Тривалють комплексу QRS на фонi розвитку ЕА подовжилась на 0,01 с у груш пащенпв iз викорис-танням лщокашу, на 0,02 с — у груш пащенпв рошвакашу та залишалась без змш на фонi застосування бушвакашу. Через 3 год тсля проведення ЕА рiвень тривалосп комплексу QRS повернувся до вихщною величини, однак все ж через 24 год ми спостерпали збереження поширення комплексу QRS у пашенпв групи лщокашу в межах до 0,01 с.
Висновки
Епщуральна анестезiя iз застосуванням бушвакашу пщ час оперативних втручань iз приводу па-хових гриж зумовлюе значне зменшення середньо^ ЧСС в активний перюд мошторування (час оперативного втручання), бшьш виражене в оаб без 1ХС. Найменш виражеш коливання середньо^ ЧСС протягом доби спостерпаються в пащенпв, у яких використовувався рошвакаш
Найменш виражена брадикард1я в перюперацш-ний перюд спостерпаеться серед пащенпв, в яких використовувався рошвакаш, о^м пщгрупи пащенпв з 1ХС, де кращi властивостi проявляе лщокаш
Поява порушень ритму i провщносп серця у па-цiентiв у перюперацшний перiод вказуе на проарит-могеннi ефекти МА (очевидно, внаслщок ЗСх токсичного впливу на мюкард i провiдну систему серця), що вимагае вщповщно^ корекцп лжувально^ тактики. Особливое уваги пщ час проведення оперативних втручань iз застосуванням МА вимагають пащ-енти з 1ХС, стабiльною стенокардiею напруження.
Список л1тератури
1. Ежова И.В. Анестезиологическое обеспечение больных с тахиаритмиями во время радиочастотных аблаций/И.В. Ежова, А.Ш. Ревишвили, К.О. Серегин //Анестезиология и реаниматология. — 2006. — № 3. — С. 15-19.
2. Миербеков Е.М. Влияет ли высокая грудная эпидуральная анестезия на результаты операции реваскуляризации миокар-да?/Е.М. Миербеков, Т.К. Куандыков, Т.Э. Тнымкулов//Анестезиология и реаниматология. — 2008. — № 5. — С. 80-83.
3. Овечкин А.М. Наропин (ропивакаин) в лечении боли: идеальный выбор?/ А.М. Овечкин, А.В. Гнездилов// Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2010. — № 1. — С. 20-26.
4. Плеханов А.Н. Сравнительная оценка токсичности местных анестетиков, используемых при спинальной анестезии у геронтологических больных / А.Н. Плеханов, А.В. Жарников // Сибирский медицинский журнал. — 2009. — № 6. — С. 90-92.
5. Рафмелл Д.П. Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии/Рафмелл Д.П., Нил Д.М., Вискоуми К.М.; пер. с англ. /под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В. Мальцева. — М.: МЕД-пресс-информ, 2007. — 272 с.
6. Шифман Е.М. Эпидуральная блокада в анестезиологическом обеспечении лапароскопических операций в гинекологии / Е.М. Шифман, А.В. Бутров, И.В. Федулова //Анестезиология и реаниматология. — 2007. — № 2. — С. 65-68.
7. Ganzberg S. The use of local anesthetic agents in medicine/S. Ganzberg, KJ. Kramer//Dent. Clin. N. Am. — 2010. — № 54. — P 601-610.
8. Moore P.A. Local anesthetics: pharmacology and toxicity /PA. Moore, E.V. Hersh//Dent. Clin. N. Am. — 2010. — № 54. — P. 587-599.
9. Odedra D. Local anaesthetic toxicity / D. Odedra, G. Lyons// Current anaesthesia & critical care. — 2010. — № 21. — P. 52-54.
Отримано 11.04.15 ■
Свитлык Ю.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицького, кафедра анестезиологии и интенсивной терапии ФПДО
ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ ЛИДОКАИНА, РОПИВАКАИНА И БУПИВАКАИНА, ВВЕДЕННЫХ ЭПИДУРАЛЬНО, НА РИТМ И ПРОВОДИМОСТЬ СЕРДЦА
Резюме. В работе проанализировано влияние лидокаи-на, ропивакаина и бупивакаина, введенных эпидурально, на ритм и процессы проводимости сердца у пациентов с ишемической болезнью сердца и практически здоровых лиц, оперированных по поводу паховых грыж. Установлены особенности влияния вышеуказанных местных анестетиков на динамику частоты сердечных сокращений в периоперационный период, проанализирован характер зарегистрированных наджелудочковых и желудочковых аритмий, нарушений проводимости сердца, епизодов миграции водителя ритма, раскрыты их особенности в трех сравниваемых группах.
Ключевые слова: эпидуральная анестезия, местные анестетики, ишемическая болезнь сердца, нарушения ритма и проводимости сердца.
Svitlyk Yu.O.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Department of Anesthesiology and Intensive Care of the Faculty of Postgraduate Education, Lviv, Ukraine
FEATURES OF THE IMPACT OF EPIDURALLY ADMINISTERED LIDOCAINE, ROPIVACAINE AND BUPIVACAINE ON CARDIAC RHYTHM AND CONDUCTION
Summary. The paper analyzes the influence of epidural lido-caine, ropivacaine and bupivacaine administration on cardiac rhythm and conduction in patients with ischemic heart disease and in apparently healthy individuals who underwent surgery for inguinal hernia. Features of the impact of above-mentioned local anesthethics on heart rate dynamics in the perioperative period were established, the nature of the classified supraven-tricular and ventricular arrhythmias, conduction disorders, episodes of wandering pacemaker were analyzed, their nature in the two groups being compared was revealed.
Key words: epidural anesthesia, local anesthetics, ischemic heart disease, cardiac rhythm and conduction disorders.
