CC BY
42
УДК 630*97:630*232 Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - Нащональний
аграрный ун-т
динам1ка депонованого вуглецю в л1состанах укра1ни
Проведено оцiнку обсягiв депонованого вуглецю в лiсостанах Украши за бшьш, як 20-лiтнiй перiод. Прослщковано тренди ще'1 динамiки у розрiзi груп люоут-ворювальних порiд.
Ключов1 слова: Лiсовий кадастр, фiтомаси, вуглець, динамша, тренди.
Prof. P.I. Lakyda - National agriculture University The deponed carbon dynamics in forests of Ukraine
The assessment of deponed carbon in Forests of Ukraine has been fulfilled for over 20-years period. The trends of its dynamics have been considered by groups of forest forming tree species.
Keywords: Forest cadastre, phytomass, carbon, dynamics, trends.
Стабшзащя кшматичних процеЫв i збереження клiматичноi системи у стшкому сташ розглядаеться ниш св^овою науковою i пол^ичною спшь-нотою, як одна з найважливших глобальних екологiчних, сощально-пол^ич-них i економiчних проблем людства. Збшьшення обсягiв концентрацii вугле-кислого газу в атмосферi планети внаслiдок природних процешв i дiяльностi людини е головною причиною, що зумовлюе глобальну змiну клiмату. Якщо не враховувати природш процеси кругообiгу вуглецю, як знаходяться у вщ-носному баланс^ головнi джерела надходження СО2 в атмосферу - спалюван-ня викопного палива та емiсii внаслiдок змши типу землекористування [1, 2, 4]. За численними оцшками та даними дослщжень близько 20 % поточного збшьшення концентраци парникових газiв у атмосферi спричинено змiнами в землекористуванш, i у першу чергу - в люовому господарствi. Ц процеси обумовлюються втратами бiомаси лiсiв, якi супроводжуються виносом на-копленого в люових екосистемах вуглецю у результат рiзного виду рубань та пожеж i зменшеннi обсягiв поглинання його.
Широкому колу лiсiвникiв та еколопв зрозумiло, що процеси поглинання, депонування та емiсii СО2 в лiсових екосистемах залежать вщ багатьох факторiв (вiку, складу, форми насаджень, iхньоi продуктивностi i повноти, ль сорослинних умов тощо). Отже, для визначення запаЫв депонованого вуглецю в люових екосистемах потрiбно мати детальну iнформацiю про бюмасу рослинностi та ii динамiку, а також методичний шдхщ i математичну модель, що дала змогу провести розрахунки та здшснити агрегащю результата.
Щодо прийнятого методичного пiдходу i його математично!" реалiзацii -вони детально описаш у публiкацiях [3, 4]. Коротко можна шдсумувати, що метод i математична модель (реалiзована в комп,ютернiй програмi CARBON) оцшки фiтомаси лiсiв i депонованого в нш вуглецю поеднують результати ль сового кадастру i системи регресшних моделей оцiнки компонентiв фiтомаси головних люоутворювальних порiд Украши (понад 270 тимчасових пробних площ). При цьому варто звернути увагу на допущеш деяк узагальнення.
140
Стан i тенденци розвитку лiсiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Науковий ¡¡¡сник, 2004, вип. 14.5
Математичнi моделi K0Mn0HeHTÍB надземно! фiтомаси та кореневих систем описують деревостани головних люоутворювальних порiд:
• хвойних - сосни звичайно!, смереки европейсько!;
• твердолистяних - дуба звичайного, бука люового;
• м'яколистяних - берези повисло!, осики тремтячо!, вшьхи чорно!.
Фiтомаса iнших деревних порiд, площi та запаси яких наведено у Державному кадастрi лiсiв, а математичш моделi компонентiв фiтомаси вщсутт, - оцiнена за моделями наведених вище порiд з урахуванням !х подiбностi за габiтусом крони в межах групи (хвойнi, твердолистянi, м'яколистяш) та зю-тавленням базисно! щшьносл стовбурно! деревини.
Оцiнка фiтомаси чагарниюв здiйснювалась з урахуванням !х запасу та базисно! шiльностi деревини. Загальш обсяги вуглецю, депонованого у компонентах фггомаси, розраховано за середшми перевiдними коефщентами, якi вiдображають вмют вуглецю в абсолютно сухiй мас деревини та кори (k=0,50) й фотосинтезуючих фракцiй (k=0,45) [5].
Показники щшьносп фiтомаси та вуглецю розраховано як середньоз-важенi вiдношення накоплено! маси до плошд вкритих люовою рослиннiстю земель у межах групи люоутворювальних порiд, адмiнiстративних областей або держави.
Для забезпечення певного часового дiапазону дослщжень динамiки депонованого вуглецю та наочност трендiв змiни цього показника, викорис-тано данi Державного кадастру лiсiв станом 01.01.1978 р., 01.01.1983 р., 01.01.1988 р., 01.01.1996 р. Звюно, виникае питання щодо використання да-них кадастру лiсiв станом на 01.01.2002 р. Однак, як вщомо, цей кадастр вь дображае люовий фонд пiдпорядкований Державному комггету лiсового гос-подарства Укра!ни i, на жаль, не вщображае повно! iнформацi! про лiси Укра-!ни. Розрахунок та агрегацiя даних за перюдами облiку, проведених за прог-рамою CARBON, подано у табл. 1.
Табл. 1. Динамика основних показнишв бюлогiчноiпродуктивност1 л1с1в Украхни
Показник Од. вимiру Дат станом на
1.01.1978 1.01.1983 1.01.1988 1.01.1996
Укрит люовою рослинтстю землi тис. га 8351,1 8550,3 8620,9 9399,6
Запас стовбурно! деревини млн.м 1042,8 1236,6 1319,8 1736,1
Загальш обсягифггомаси млн.т 744,2 881,7 938,1 1243,5
в т.ч. у хвойних 344,3 408,4 438,9 549,0
твердолистяних 332,4 392,0 408,0 561,9
м 'яколистяних 67,5 81,3 91,2 132,6
Загальш обсяги депонованого вуглецю млн.т 369,3 437,7 465,7 617,6
в т.ч. у хвойних 170,3 202,1 217,2 271,8
твердолистяних 165,5 195,2 203,2 280,0
м 'яколистяних 33,5 40,4 45,3 65,8
Середня щшьшсть вуглецю -2 кг-м 4,4 5,1 5,4 6,6
в т.ч. у хвойних 4,4 5,2 5,5 6,8
твердолистяних 5,0 5,6 5,8 6,8
м 'яколистяних 2,9 3,4 3,8 5,1
2. Лiсовi культури та ф^омелшращя
141
Аналiз даних таблиц свiдчить, що загальнi тренди як у динамiцi площ укритих люовою рослиннiстю земель та 1'хшх запасiв, так i щодо обсяпв де-понованого в них вуглецю позитивнi. Останне дае змогу стверджувати про позитивш тенденци ведення люового господарства за аналiзований перiод часу як у ресурсному, так i еколопчному напрямах. 1ншими словами можна констатувати, що люи Укра1ни не погiршують загальний вуглецевий баланс, а ютотно його покращують, про що особливо свщчить високий показник се-редньо! щiльностi вуглецю, яка становила на останнiй перiод облiку 6,6 кг-м .
За даними одержано! таблищ ми прослщкували за трендами накопи-чення вуглецю в межах груп люоутворювальних порщ у вiдносних величинах. При цьому сумарний вщсоток СО2 трьох груп люоутворювальних порiд для певного перюду облiку дорiвнював 100 %. Результати цього аналiзу наведено на рис. 1.
50
45
40
од О 35
О 30
О 25
£ О 20
(2 15
10
5
0
роки
1978 1983 1988 1996
—•—Хвойн -а-Твердолистян М'яколистянi Рис. 1. Динамжа вiдсоткiв депонованого вуглецю у я^ах Украгни за групами
лiсотвiрних порiд i перюдами обяжу
Анaлiзуючи дат рис. 1, варто акцентувати увагу на ч^ку тенденщю збшьшення вiдсоткa вуглецю у м'яколистянш групi порiд при певному коли-вaннi його в хвойнш i твердолистянiй групах. З еколопчно! точки зору, вра-ховуючи швидкорослiсть деревних видiв м'яколистяно! групи порщ, така тен-денцiя може розглядатись як позитивна (шдвищуеться штенсившсть стоку вуглецю). В цiлому для люово! гaлузi такий висновок може викликати цшком обгрунтоваш заперечення.
За результатами проведених дослiджень можна зробити наступш виснов-ки. Ведення люового господарства в Укра1ш сприяе накопиченню депонованого вуглецю у фiтомaси лiсiв i тим самим стaбiлiзуе глобальш клiмaтичнi процеси.
Динaмiкa депонованого вуглецю у абсолютних величинах в ушх трьох групах лiсоутворювaльних порiд е позитивною, а у вщносних величинах приб-лизно становить по 45 % для хвойно! i твердолистяно! групи порiд i 10 % для м'яколистяно!'. Спостерiгaеться позитивний тренд у динамщ вiдсоткa вуглецю для останньо!.
Лггература
1. Алексеев А., Бердси Р. Углерод в экосистемах лесов и болот России. - Красноярск: Сиб. Отд. РАН, 1994. - 189 с.
142
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освгги, науки та лкового господарства в УкраТш
Науковий вкчшк, 2004, вип. 14.5
2. Исаев А.С., Коровин Г.Н., Сухих В.И. и др. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосстановления и лесоразведения в России. - М,: ЦЕПР, 1995. - 155 с.
3. Lakida P. Forest Phytomass estimation of Ukraine/ WP-96-96. - Laxenburg, IIASA 1996. - 75 p.
4. Lakida P., Nilsson S., Shvidenko A. Estimation of forest phytomass for selected countries of the former European USSR/ WP-95-79. - Laxenburg, IIASA, 1995. - 33 p.
5. Matthews G. The carbon contents of trees/ Forestry Commission/ Tech. Paper 4. - Edin-burg, 1993. - 21 p. _
УДК 630*622 Доц. Л.1. Копт, д-р. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
1.В. Фник, канд с.-г. наук - директор Клеванського ДЛГ
значения ф1томел1оративних насаджень у забезпеченн1 розвитку високопродуктивного с1льськогосподарського виробництва в умовах швн1чно-сх1дно1 частини волинсько! височини
Проведено аналiз основних причин змши люистосп регюну дослщжень. Вив-чено особливосп впливу ф^омелюративних насаджень на мшро^мат агроугщь та урожайшсть сшьськогосподарських культур.
Doc. L.I. Kopiy - USUFWT; I.V. Fizyk - Klevun FC
Role fitomeliorative stands in agricultural of the Nort-East in
the part of the Volyn hill
Made analyses of main reasons of the changes percents of forest areas in region of research. Learned features influence phytomeliorative plants on the microclimate of site conditions and productivity of agricultures.
Надм1рна експлуатащя природних ресуршв, шдустр1ал1защя ландшаф-т1в, знищення природних бюценоз1в та замша ix антропогенними, сприяе сп-рощенню еколопчних зв'язюв та збщненню природного багатства. Пропорщ-йно до зростання чисельност населення та економ1чного розвитку суспшьст-ва збшьшуватимуться потреби людини в р1зноман1тн1й мшеральнш та орга-шчнш сировиш, еколопчно чистих продуктах харчування, чистш вод1 i повь трь Сдиним шляхом вирiшення ще' проблеми - науково обгрунтоване, ощад-ливе та гармонiйне користування вЫма видами природних ресурсiв з макси-мальним забезпеченням умов ix вщтворення. Особливу роль у гармошзаци сшвюнування людини i природи в умовах антропогенно-трансформованих ландшафтiв Волинсько'' височини покликана вщграти система люомелюра-тивних та шших господарських заxодiв, якi передбачають суттеве, науково обгрунтоване збiльшення площд рiзного типу лiсовиx насаджень (захисш ль совi смуги, лiсовi куртини, га].', перелiски, лiсовi масиви), як б були рiвномiр-но та ращонально розташованi в межах регюну дослiджень i вiдповiдали б одночасно не тшьки задоволенню потреб вЫх iншиx природокористувачiв (сiльське, водне, рекреацшне господарства та iн.), а й забезпечували б збере-ження i вiдтворення всix природних ресурсiв.
Суттевий антропогенний вплив на лiсовi масиви височини спостершае-ться з початку XVI столггтя, коли особливо зросла защкавлешсть до дубових,
2. Лiсовi культури та фiтомелiорацiя
143
