CC BY
16
Усунувши недолiки в органiзацiï роботи розсадника, можна шдвищи-ти piBeHb виробництва, збшьшити об'еми випуску i асортимент садивного ма-Tepiany i таким чином покращити функцiонування даного об'екту.
УДК 650*52:630 Ст. наук. ствроб. M.I. rycmi1, канд. техн. наук - ДНДШ;
тж. О.€. Токар2 - ДНДШ; асист М.М. Король3 - УкрДЛТУ
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА СТОКУ ВУГЛЕЦЮ У Ф1ТОМАСУ Л1С1В УКРА1НИ ПРИ Р1ЗНИХ Р1ВНЯХ ДЕТАЛВАЦП
Обчислено спк вуглецю у ф^омасу лiсiв Украши у 1990 р. за даними люош-вентаризацп 1988 та 1996 рр. Розрахунки проведено для областей та загалом для Украши по 10 категорiях люоутворюючих деревних порiд. Результати порiвняно 3i схожими обчисленнями по трьох категорiях. Дано оцiнку похибки обчислень.
Ключов1 слова: стiк вуглецю, ф^омаса лiсiв, парниковi гази, швентаризащя, Кiотський протокол, похибки обчислень.
Senior scientific employee M.I. Gusti1; eng. O.Ye. Tokar1;
assist. M.M. Korol - USUFWT
Comparison of estimations of carbon sink into forest phytomass in Ukraine
for different levels of specification
Carbon sink into forest phytomass in Ukraine in 1990 is estimated using data of forest inventorying in 1988 and 1996. The calculations are carried out for oblasts and for the whole Ukraine by ten categories of forest forming species. The results are compared with similar calculations for three categories of forest forming species. Uncertainty of the calculations is estimated.
Keywords: carbon sink, forest phytomass, greenhouse gases, inventory, Kyoto protocol, uncertainties of calculations.
Вступ
Украша e одшею з активних учасниюв Рамковоi конвенци ООН по змш1 кшмату (РК) та Кютського протоколу до ^ei конвенци, в яких визначе-но заходи по зменшенню емюш парникових газ1в (п/г) та сповшьнення змши кшмату. Зпдно з РК, Украша мае щор1чно проводити швентаризащю п/г у визначених секторах народного господарства. 1нвентаризащю рекомен-дуеться проводити з використанням Кер1вних принцишв [1], в яких наведено базов1 методики. Зпдно з цими методиками, швентаризащю п/г необхщно проводити i в люовому господарствь Окр1м того, щ методики е загальними (ушверсальними) для iнвентаризацii емiсiй парникових газiв, i не враховують регюнальних особливостей лiсiв Украiни - поточного приросту, щшьносл деревини та вщсотку вуглецю в сухiй фггомас рiзних порiд.
1 Державний науково-дослвдний шститут шформацшно1 шфраструктури (ДНД1 II), м. Льв1в, вул. Тролейбус-на, 11, тел. 630311, kgusti@yahoo.com (State Scientific and Research Institute of Information Infrastructure).
2 Державний науково-дослвдний шститут шформацшно1 шфраструктури (ДНД1 II), м. Львiв, вул. Тролейбусна, 11, тел. 630311, olyatokar@ukr.net. (State Scientific and Research Institute of Information Infrastructure).
3 кафедра люово1 таксаци та люовпорядкування, Украшський державний люотехшчний yнiвepситeт (УкрДЛТУ), Львiв, korol@forest.lviv.ua (Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology).
На даний час екосистеми вщграють важливу роль в процесах регулю-вання вмюту п/г в атмосферi через бiогеохiмiчнi цикли. Крiм того, запас вуг-лецю в екосистемах майже втричi бiльший, нiж в атмосферi. Антропогенш фактори та змiна клiмату ютотно впливають на екосистеми. Також екосистеми можуть вщгравати позитивну роль у процес змiни клiмату [2]. Тому пот-рiбно придшяти увагу дослiдженню вуглецевого балансу екосистем.
У данш роботi проведено швентаризащю п/г в лiсовому господарствi для кожно! областi за даними державного облшу лiсiв станом на 1988 та 1996 рр., якi наведено в [3]. При обчисленнях враховано 10 категорш основних люоутворюючих деревних порщ (сосна, смерека, дуб, бук, береза, осика, iншi хвойнi, iншi твердолистянi, iншi м,яколистянi, iншi деревш породи та чагарни-ки [3]), а також ощнено похибку обчислень. Отримаш результати порiвняно iз даними кожно! областi, де враховано тшьки три категори (хвойнi, листянi, ш-шi деревнi породи та чагарники) [4], i загалом для вше! кра!ни. В РК роком вщ-лiку вибрано 1990, тому в статп представлено порiвняння для цього року.
Методика обчислень
Ощнку поглинання та викидiв вуглецю при веденш лiсового госпо-дарства в Укра!ш проведено за методикою Мiжурядовоl групи експер^в з питань змiни кшмату (1РСС) [1]. Згiдно з [1], викиди та поглинання п/г ощ-нюють за такими даними: площа лiсiв, !х продуктивнiсть та кшьюсть заготовлено! лшвщно! деревини. Для обчислень можна використовувати даш швен-таризаци лiсiв. У цьому випадку рекомендують додавати змiну фiтомаси за деякий перюд (наприклад, 8 роюв), та деревину вивезену в результат комер-цiйних заготовок за цей же перюд i дiлити на площу, зайняту лiсами, та кшь-кiсть рокiв мiж iнвентаризацiями, щоб отримати вхiднi данi, необхiднi для розрахунку зпдно з методикою. Насправд^ може змiнюватись також i площа лiсiв. Тому змiну запасу обчислювали двома способами:
АМ1 =1 М1996 - М1988 , (1)
2( ^1996 + ^1988)
АМ 2 = -2 8
М1996 М1988
V ^1996 ^1988 )
(2)
3
де: Мхххх - запас стовбурно! деревини лiсiв областi (м ) за даними швентари-зацп хххх року (в даному випадку 1996 та 1988 рр.), а БХХХХ площа лiсiв в згада-нi роки. Величина АМ1 представляе собою змiну запасу стовбурно! деревини вiднесену до площi насаджень середньо! за 1988 i 1996 рр., а АМ2 - середньо-перiодичну змiну запасу на одному гектарь В подальших обчисленнях вико-ристовуемо, в основному, АМ1, а АМ2 застосовуемо як додаткову характеристику лiсiв областi. Ощнки АМ1 та АМ2 iстотно вiдрiзняються, якщо змiна запасу деревини вщбулась, в основному, за рахунок змши площi лiсiв в област^ i е однаковими, якщо змша запасу деревини вiдбулась в результат приросту фiтомаси. Якщо АМ1 i АМ2 iстотно вiдрiзняються, потрiбнi бшьш детальнi данi для вибору коректно! оцiнки.
Осюльки при лiсоiнвентаризацiï отримують запас стовбурно1 деревини, то ще необхщно додатково обчислити загальну фiтомасу деревостану. Для цього використовуемо регресiйнi моделi виду Rv = a0 A°1, де A - bïk деревостану, a0 та ai - регресшш коефiцiенти, якi е рiзними для кожноï деревноï породи та фракци деревостану. Значення коефщенлв a0 та ai для багатьох основних деревних порщ Украïни отримано П.1. Лакидою [5]. Тодi змшу фь томаси обчислюемо за формулою
APhytomass = AM (Rvab+Rvbi), (3)
де Rvab та Rvbi - фракци надземноï та пiдземноï частин деревостану.
Зпдно з методикою 1РСС, загальний вмiст вуглецю в щорiчному при-ростi, обчислюемо за формулою:
E = S х APhytomass х kN, (4)
де: S - площа лiсiв за даними швентаризаци, APhytomass - щорiчний прирiст фiтомаси на одиницi плошд, kN - частка вуглецю в сухш фiтомасi, яка за методикою IPCC, дорiвнюе 0,5, а за даними украшських вчених [6] така: 0,4900 для хвойних насаджень, 0,4700 - листяних, 0,4775 - чагарниюв та ш-ших насаджень. Необхщно зазначити, що E е середшм значенням для перiоду 1988-1996 рр.
Ощнку кiлькостi фiтомаси при заготiвлi деревини здiйснюемо за формулою
K = (H +1 + J) х kW, (5)
де: H - загальна кшьюсть дшово1" деревини; I - загальна кшьюсть дров; J - за-гальна кiлькiсть деревини використана в шших цiлях; kW- коефiцiент переводу м в суху масу для заготовлено!" деревини, який за методикою IPCC дорiв-нюе 0,5, а обчислений авторами статт з використанням регресшних моделей, в яких враховано вш деревостанiв та породу дерев [5], становить 0,51. Даш про заго^влю деревини взято з [7], а дат про традицшно використаш дрова за 1998-2001 рр. - зi статистичних щорiчниюв [8-11]. При вщсутносл точних даних, заготiвлю комерцiйноï деревини ощнюемо, вважаючи, що частка областей в сумарному значенш залишаеться незмiнною; а кiлькiсть дров - вважаючи, що ïx частка вiд заготовлено:' деревини також не змшюеться. Кшь-кiсть заготовленоï деревини потрiбна для формування вxiдниx даних методик [1], але вона не впливае на ощнку стоку вуглецю у фггомасу лiсiв. Вирахував-ши втрати вуглецю за рiк iз загального приросту, отримаемо шукане значення стоку вуглецю у фггомасу лiсiв за рж.
Оцiнку стоку вуглецю у фггомасу лiсiв проводили як на рiзниx прос-торових рiвняx (краша та областi), так i на рiзниx рiвняx деталiзацiï. Щорiчну оцiнку по областях здшснено за перiод з 1990 р. по 2001 р. iз застосуванням даних та коефщенпв, рекомендованих украшськими вченими (з метою уник-нення великих неточностей в нащональнш ощнщ). Оскiльки данi про плошi лiсiв представленi лише для 1988 та 1996 рр., то для розрахунюв приймали, що площа лiсiв мiж 1988 i 1996 роками змшювалась лiнiйно [3]. В [4] наведено результати обчислень, в яких видшено лише три категори деревних наса-
джень (хвойш, листянi та iн.). В данш роботi оцiнку стоку вуглецю у фггома-су лiсiв проводили для кожно! областi та з найбшьшою деталiзащею, яку да-ють змогу виконати опублжоваш данi [3]. Зокрема, видшяли такi категори: сосна, смерека, дуб, бук, береза, осика, iншi хвойш, iншi твердолистянi, iншi м'яколистяш, iншi деревнi породи та чагарники. Отримаш результати порiв-нювали iз обчисленнями [4].
Вiдносну похибку стоку вуглецю у фiтомасу лiсiв обчислюемо за формулою
е =
Я2 +Я2
"М1996 "М1988 + е2 2
2 + 8 ^ + 8кы
(М1996 -М1988)
+ е^у + , (6)
2
де: Ям - абсолютна похибка ощнки запасу стовбурно! деревини (до 25 %); 8 Ку - вiдносна похибка обчислення фракци деревостанiв (20 % [5]); ек - вщ-
носна похибка частки вуглецю у сухш деревиш (0,1 % - беручи до уваги представлення чисел).
Результати та обговорення
Порiвняльний анашз початково! (враховано три категори люоутворю-ючих порiд) оцiнок та уточнено! (враховано 10 категорш) для базового 1990 р. по областях подано в наведенш нижче таблищ.
Уточнена ощнка стоку вуглецю в люах Укра!ни для 1990 р. дае на 282,67 тис. т (1,61 %) менше поглинання вуглецю в рш, шж початкова. Мак-симальне вiдхилення в оцiнцi виявлено в Республщ Крим (81,72 %), а мшь мальне - в 1вано-Франювськш областi (0,11 %). Таку рiзницю в оцiнцi пояс-нюемо, насамперед, детальшстю - кiлькiстю категорш, а також коефщента-ми та даними, як використовували при обчисленнях. Якщо у початковiй враховано тшьки 3 категори деревних насаджень (хвойш, листяш та iншi), уза-гальнено такi данi, як: поточний прирют та запас деревини за породами, що вирубуеться, частку вуглецю в сухш фггомаш, коефiцiент переводу м3 в суху масу, то уточнена ощнка охоплюе вже 10 категорш деревних насаджень (сосни, смереки, дуба, бука, берези, осики, ш. хвойних, ш. твердолистяних, ш. м'яколистяних, шших деревних порщ i чагарникiв) i по кожнш iз видiлених категорiй використано вщповщш значення ш,орiчно! швидкостi росту та долю вуглецю в сухш ф^омаЫ, кшьюсть заготовлено! лiквiдно! деревини та ко-ефiцiент переводу м3 в суху масу.
Похибка обчислення фракцш деревостану становить приблизно 20 % [5], похибка даних змши запасу стовбурно! деревини в швентаризаци лiсiв становить вiд одиниць до сотень вщсотюв (див. табл.). Сумарна похибка е наймен-шою в Запорiзькiй областi (41 %), а найбшьшою - в Автономнш республщ Крим (571 %). Похибка е бшьшою в тих областях, де менша змiна запасу.
Висновки
Вiдносна похибка оцiнки стоку вуглецю у фггомасу лiсiв областей пе-ревищуе рiзницю мiж обчисленнями для десяти та трьох категорiй порщ на порядок, а в деяких випадках i на три порядки (загалом для Укра!ни - на порядок). Причиною цього е значна неточшсть визначення запасу деревини та
мала рiзниця запасiв вiдносно самих запаЫв. Так само оцiнка проведена для областей i кра1ни загалом вiдрiзняеться менше, нiж похибка обчислень. Але похибка обчислень стоку вуглецю для вЫе! Укра1ни вдвiчi менша, якщо раху-вати по областях, шж, якщо рахувати для Укра1ни загалом. Тому, якщо дос-лiднику потрiбно знати сумарний стiк вуглецю у ф^омасу лiсiв кра1ни i величина похибки не мае великого значення, достатньо проводити обчислення лише для трьох категорiй та вщразу для вЫе! кра1ни. Якщо ж щкаво знати те-риторiальний розподiл стоку вуглецю та його компоненти по породах чи трупах порщ, чи необхщно мiнiмiзувати похибку, тодi виправдано проводити бшьш детальнi обчислення.
Табл. Рiзниця оцток поглинання вуглецю л^ами Украти на рiзнихрiвнях _деталiзацii, тис. т (1990 р.)_
Область Ст1к вуглецю у фггомасу лшв у 1990 р., тис. т/р1к Р1зниця в обчисленнях при врахувант 10 категорш та 3 категорш Ввдносна похибка обчислень для 10 категорш, %
3 категори 10 категорш Абсолютна, тис. т/р1к Ввдносна, %
Запор1зька 140,46 138,68 -1,78 1,28 41
Микола!вська 182,17 180,55 -1,62 0,90 44
Дншропетровська 355,66 342,27 -13,39 3,91 51
Донецька 374,00 334,96 -39,04 11,66 71
Луганська 525,05 468,43 -56,62 12,09 79
Одеська 275,67 285,81 10,14 3,55 79
Чернтвська 1510,96 1537,32 26,36 1,71 82
Полтавська 626,65 562,57 -64,08 11,39 85
Херсонська 155,72 149,19 -6,53 4,38 85
Вшницька 922,96 962,61 39,65 4,12 86
Волинська 1334,30 1316,78 -17,52 1,33 87
К1ровоградська 289,90 285,06 -4,84 1,70 87
Р1вненська 1460,32 1480,16 19,84 1,34 92
Черкаська 798,42 802,89 4,47 0,56 92
Харшвська 873,01 781,41 -91,60 11,72 96
Хмельницька 624,26 646,36 22,10 3,42 98
Тернопшьська 336,42 333,73 -2,69 0,81 121
Льв1вська 1252,93 1281,36 28,43 2,22 135
Закарпатська 1868,48 1872,03 3,55 0,19 142
Кшвська 1087,16 1047,32 -39,84 3,80 142
Чертвецька 527,91 540,83 12,92 2,39 151
Сумська 577,02 533,61 -43,41 8,14 194
1в.-Франк1вська 707,52 706,74 -0,78 0,11 231
Житомирська 949,15 919,65 -29,50 3,21 232
Республша Крим 82,03 45,14 -36,89 81,72 571
УкраУма (X обл.) 17838,13 17555,46 -282,67 1,61 31
УкраУма 17892,66 17473,52 -419,14 2,40 121
Детальний рiвень облшу стоку вуглецю за основними люоутворюючи-ми породами краще враховуе вiдмiнностi в лiсовому господарствi як кра1ни в цiлому, так i окремих И регiонiв. Багаторiвнева iнвентаризацiя парникових га-зiв спрямована на одержання ощнок поглинання (викидiв) парникових газiв у
лiсах Украши загалом i окремих регюшв з метою прийняття правильних еко-лопчних, eкoнoмiчних та пoлiтичних piшeнь.
Лггература
1. Revised 1996 IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories: Reporting Instructions, The Workbook, Reference Manual. - Vol.1-3. - IPCC, 1997.Revised 1996 IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories: Reporting instructions. - Vol. 1-3. - IPCC, 1997.
2. Watson R., Noble I., Bolin B., et al. Land use, land-use change, and forestry. A special report of the IPCC. - Intergovernmental Panel on Climate Change, 2000. - 386 p.
3. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матepiалами чергового державного обл^ лiсiв Украши станом на 01.01.96). - К.: Державний комггет люового господар-ства Украши, 1998. - 101 с.
4. Токар О.С., Густ МЛ. Математичш мoдeлi швентаризацп парникових газiв у ль совому гoспoдаpствi// Iнфopмацiйнi технологп i системи. - 2003, т.6, № 1-2. - С. 211-217.
5. Lakida P., Nilsson S., Shvidenko A. Estimation of Forest Phytomass for Selected Countries of the Former European USSR// Biomass and Bioenergy. - Vol. 11, №5. - 1996. - P. 371-382.
6. УкраТна та глобальний парниковий ефект. Частина I. Джерела i пoглиначi парникових газiв/ Н.П. 1ваненко, М.М. Калетник, М.А. Козелькевич, Н.В. Парасюк, МВ. Рапцун; за редакщею В.В. Васильченка, М.В. Рапцуна. - Кшв, 1997. - 96 с.
7. Послания Президента Украши до Верховно! Ради Украши. Про внутршне i зовишне становище Украши у 2003 р. http://www.president.gov.ua/ol^cdocuments/ofEicmessages/243782148.html.
8. Народне господарство Украши у 1998 рощ: Стат. щopiчник/ Мшютерство статистики Украши. - К.: Техшка, 1999. - 474 с.
9. Народне господарство Украши у 1999 рощ: Стат. щopiчник/ Мшютерство статистики Украши. - К.: Техшка, 2000. - 486 с.
10. Статистичний щopiчник Украши за 2000 pix/ Держкомстат Украши. - К.: Техшка, 2001. - 599 с.
11. Статистичний щopiчник Украши за 2001 piR/ Держкомстат Украши. - К.: Техш-ка, 2002. - 646 с.
УДК 630* 892.5: 674.031.734 Ст. викл. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
ст. викл. Ю.А. Мельник; студ. А.В. Синиця - УкрДЛТУ
ВИКОРИСТАННЯ ТРОЯНД В ОЗЕЛЕНЕНН1 ТА ДЕКОРАТИВНОМУ КВ1ТНИКАРСТВ1
Дослщжено можливi Bapiaiïrn використання троянд рiзних груп i сор^в в озе-лененнi i декоративному квггникарста. Надано рекомендацп щодо створення компо-зицiй 3i самих троянд та поеднання троянд з iншими рослинами.
Ключов1 слова: озеленення, троянда.
Senior teacher R.M. Grechanik; senior teacher Yu.A. Melnyk;
stud. A.V. Siniczja - USUFWT
The using of roses in decorative flowering and in the whole gardening
There were investigated every possible way of using of roses of different groups and kinds in gardening and decorative flowering. There were given advices concerning of gathering roses with another plant and creation of composition from roses itself.
Keywords: gardening, rose.
Важливим елементом зеленого буд1вництва е декоративне квггникар-ство. Кв1тами прикрашають парки, сквери, балкони будинюв, кв1тники при школах, лжарнях, санатор1ях... Серед великого розмаггтя квтв найбшьшою любов'ю i увагою користуються троянди. Жодна з квггкових культур за cвoïм
