CC BY
16
15. Ромашов Н.В. Производительность и сортиментная структура черноольховых насаждений у различных лесорастительных зонах УССР / Н.В. Ромашов // Лесоведение и лесоводство : сб. науч. тр. - Х. : Изд-во УкрНИИЛХА, 1964. - С. 18-26.
16. Ткач В.П. Заплавш люи Украши / В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
17. Ткач В.П. Моделювання ходу росту букових деревосташв Криму / В.П. Ткач, В.1. Рого-вий, В.П. Пастернак // Живництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2009. - № 115. - С. 80-89.
Бугаёв С.М., Пастернак В.П. Модели роста порослевых ольховых древостоев Левобережной Лесостепи Украины
Рассмотрены результаты исследования хода роста порослевых ольховых древостоев Левобережной Лесостепи Украины. Приведена общая характеристика ольховых древостоев Слобожанского лесотипологического района. Представлено распределение пробных площадей на типологической и бонитетной основе. Установлены закономерности динамики основных таксационных показателей модальных древостоев ольхи черной. Построены модели роста ольшаников по высоте, диаметру, видовому числу, сумме площадей поперечных сечений. Проведено сравнение полученных данных с действующими таблицами хода роста и усовершенствованными таблицами сумм площадей поперечных сечений.
Ключевые слова: Левобережная Лесостепь, ольховые древостои, ход роста, математические модели, видовое число, сумма площадей поперечного сечения.
Bugayov S.M., Pasternak V.P. Growth Models of Alder Coppice Stands of Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine
The results of the study of alder coppice stands growth in left-bank forest-steppe of Ukraine are reviewed. General characteristics of alder stands in Slobozhansky forest typology district are shown. The distribution of plots on the basis of typological and bonitet base are presented. The regularities of the dynamics of the main forest indices of modal black alder stands are presented. Some models of alder growth in height, diameter, form factor, basal area are built. The data obtained are compared with the existing growth tables and enhanced tables of basal areas.
Key words: Left-bank Forest-steppe, alder stands, the course of growth, mathematical models, form factor, basal area.
УДК 630*2:639.112.2 Доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -Житомирський НАЕУ
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ ЗАЙЦЯ С1РОГО (LEPUSEUROPAEUS PALL.) В УМОВАХ Л1СОСТЕПОВО1 ЗОНИ ЖИТОМИРЩИНИ В ОС1НН1Й ПЕР1ОД
Розглянуто особливост осшнього трапляння зайця ирого у рiзних стащях Люос-тепово! зони Житомирщини. Матерiали стащального розподшу зайця дають змогу простежити просторово-типолопчну, просторово-часову динамшу його трапляння за-лежно вщ умов проживання. Встановлено, що в осшнш перюд зайщ здебшьшого зус-трiчаються серед перелююв та чагарникв, у соснових молодняках старших класiв вжу, що межують з незшкнутими люовими культурами, у соснових незiмкнутих люових культурах, що зростають у суборових умовах (по 20 % зустрiчей), рщше - на околицях населених пунктiв (12 %). В шших бiотопах частота трапляння розглядуваного виду становить менше 7 %.
Результати наведених дослiджень варто враховувати шд час проектування видгв та обсяггв проведення бiотехнiчних заходiв, зокрема закладання вiдтворювальних дшя-нок, захисних i кормових ремiзiв, посгвних полiв тощо.
Ключовi слова: заець ирий, бiотоп, стацiя, трапляння, мисливськi угщдя.
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.2
Вступ. ПДд час ведения мисливського господарства як на зайця сДрого, так й iишi види мисливських тварии, важливе значения вiдiгpають вiдoмocтi стосов-ио закoнoмipнocтей 1х бioтoпiчнoгo розподлу за порами року. Таю матеpiали да-ють змогу з'ясувати ocoбливocтi просторово-типолопчно!, просторово-часово! оргашзацц тварин в умовах Лкостепово! зони Житомирщини. Такi матеpiали ма-ють вагоме практичне значення. Ix пoтpiбнo враховувати у проектуваннД бютех-нiчниx заходдв, зокрема тд час закладання вiдтвopювальниx ддлянок, захисних i кормових pемiзiв, посДвних полДв тощо. Поряд з цим, закoнoмipнocтi стацдально-го розподдлу важливо враховувати й тд час здiйcнення облшв чиcельнocтi мисливських тварин i визначення якостД мисливських угДдь (бониування), плануван-ня норм добування. ВДд структури cтацiй оселення тварин у перюд полювання залежить 1х чисельнДсть, а з урахуванням погодних умов - усшшшсть його про-ведення [13] та пропускна спроможнДсть мисливського господарства.
Заець сДрий, як лДсостеповий вид, уникае суцшьних лДсових масивДв, вДд-дае перевагу ланам, прирДчковим долинам, перелДскам, лучним чагарникам, ос-трДвним насадженням тощо. З просуванням на швдень областД, Дстотно змД-нюеться структура ландшафтДв, а вДдтак - i характер рослинного покриву, особ-ливостД сшьськогосподарсько! дДяльностД. ВДдповДдно, стацДальний розподДл зайця сДрого, порДвняно Дз ПолДською зоною Житомирщини, тут характеризуемся своерДдними особливостями.
Аналiз останнгх дослщжень. НайповнДше питання екологи та бюлоги зайця сДрого в УкраЫ розкрито у пращ О. П. Корнеева "Заець-русак на УкраЫ" [6]. У монографп детальшше, шж в Днших наукових працях, висвДтлено питання систематичного положення виду, стацДй його перебування, способу проживан-ня, линяння, живлення, розмноження, динамДки чисельностД, господарського значення, наявностД паразитДв i воропв. На жаль, викладеш у роботД матерДали мають узагальнений характер, й тД стосуються 1960-х рокДв. О. П. Корнеев вка-зуе й на те, що в осДннДй перДод вибДр стацДй зайцями значною мДрою залежить як вДд метеорологДчних умов, так i вДд ходу збирання сДльськогосподарських культур. В осДнню пору року певна кшьккть тварин може залишатися на жировку на зрубах, багатих кормовими ресурсами.
Фрагментарш вДдомостД стосовно бютошчного розподДлу зайця сДрого, з урахуванням структури агроценозДв та метеоролопчних умов, наведено в роботах А.М. Волоха, В.А. Архипчука, В.1. Гулая та Дн. [8], ВВ. Груздева [2], Г.А. Лошкарьова [7], I.A. Львова [9] та Дн. [3, 4, 11, 12, 15, 16]. Проте щ роботи здебДльшого стосуються кра!н бвропи та СНД.
Заець, за даними дослщжень [1, 14], тяжДе до вДдкритих ландшафтДв, особливо якщо вони поеднують перелДски, острДвцД лДсу, чагарники та ДншД угДд-дя з гарними захисними умовами. Варто згадати й про працю Т.П. ТомДлово! [10], у якДй у стислДй формД розглянуто питання бютошчного розподДлу виду в рДзних регДонах кра!н СНД та ЗахДдно! €вропи.
Мета, об'ект, методика та район проведення дослвдження. Метою дослДдження е виявлення стацДй оселення зайця сДрого в осДнню пору року в умовах ЛДсостепово! зони Житомирщини та з'ясування просторово-часово! ди-намДки його трапляння. Об'ектом дослДдження е заець сДрий.
Методика дослщження грунтувалася на проведенi маршрутного обсте-ження та облiкiв тварин, вiзуальному оцiнюваннi таксацiйних показникiв рiзних бютошв з метою вивчення появи зайця сiрого в осiннiй перiод, що дае змогу з'ясувати просторово-часову оргашзацда виду у цю пору року.
Розрахунок трапляння зайця сiрого виконали за формулою
= -
Е (п / У
Х=1
де: - трапляння, %; п1 - кшьккть зустрiчей на бiотопi, разiв; I, - кiлькiсть пройдених кiлометрiв у бютош, км; ^ (пх / 1Х) - сума вiдношень на вах бiотопах
Х=1
до кшькосп пройдених кiлометрiв на всiх бютопах. Регiон нашого дослiдження охоплюе мисливсью угiддя Украшського товариства мисливцiв та рибалок (УТМР), лiсових i лкомисливських господарств та iнших користувач1в (гро-мадськi органiзацií, мисливсько-рибальськi клуби, приватш пiдприемства тощо) Лiсостеповоí зони Житомирсько1 обл. (Попiльнянський, Андрушiвський, Берди-чшський, Чудшвський, Любарський та Ружинський райони).
Результати дослщження та 1'х анал1з. Вивчення особливостей трапляння зайця срого в осiнньо-зимовий перiод стацш оселення зайця сiрого е важли-вим питанням як погляду стащального розподшу виду, так i розроблення i здiйснення бiотехнiчних заходiв, оргашзацц полювання. У Степовiй зонi, за А.М. Колосовим [48], у цю пору року вид переважно зустрiчався на цшинних дшянках та сшожатях. За даними О.П. Корнеева [49], вибiр стацiй оселення в оаннш перiод залежить вiд метеорологiчних умов та ввд iнтенсивностi збиран-ня сiльськогосподарських культур.
Результати наших спостережень зведено у таблищ, у якш вiдсоток трапляння виду розраховували за наведеною у роботi формулою, яка передбачае от-римання порiвняльних за величинами показниюв.
Табл. Частота трапляння зайця арого у остнш перюд
№ з/п Бютоп (стац1я) Кiлькiсть пройдених кiлометрiв по бiотопах, км Юльюсть зуст^чей Трапляння, %
1 Стерня 90,4 8 7,0
2 Околиц населених пунктiв 79,7 12 11,9
3 Перелiски та чагарники 65,9 17 20,4
4 Остепнет луки 84,3 3 2,8
5 Сосновi незiмкнутi лiсовi культури в умовах В3 68,7 17 19,6
6 Сосновi молодняки II класу вшу (на межi iз лiсовими культурами) 73,7 19 20,4
7 Середньовiковi та стиглi листянi люи 92,2 7 6,0
8 Середньовiковi та стиглi мiшанi люи 71,3 6 6,7
9 Сосновi молодняки II класу вшу (усередиш насаджень) 77,4 5 5,1
Разом - 703,6 94 100,0
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2G15. - Вип. 25.2
Стaцiaльний pозподiл зaйця сipого в yмовax люостепово'1 чaстини pегi-ону xapaктеpизyeться своepiдними зaкономipностями. TyT нaйчaстiше зaйцiв спостеpiгaли сеpед пеpелiскiв i чaгapникiв, соснових молодниюв II клaсy вiкy (по 20,4 % зyстpiчей). Стaцiï пеpшого типу xapaктеpизyються добpими коpмо-вими i зaxисними влaстивостями. Особливо високою чисельтстю зaйця xapaK-теpизyються пеpелiски тa чaгapниковi зapостi, що межують iз посiвaми озимих кyльтyp. Ta^ поeднaння цих бiотопiв ствоpюe спpиятливi як коpмовi, тaк i зa-xиснi умови. Чеpез тaкi обстaвини, пiсля жиpовки, твapини влaштовyють ле-жaнки у добpе зaxищениx вщ впливу неспpиятливиx клiмaтичниx фaктоpiв мю-цях. Згaдaнi сосновi нaсaдження e зaгyщеними, мaють високi зaxиснi влaстивос-тi. Тут зaйцi xовaються вщ воpогiв i виходять нa живлення у лiсовi незiмкнyтi кyльтypи, m луки тощо. У pозглядyвaномy бютот високо'1 чисельностi вид до-сягae зa умови ïx межyвaння iз лiсовими кyльтypaми, що пpизводить до бюто-пiчноï стpокaтостi мiсцеоселень виду. У молоднякax II клaсy вку твapини зш-xодять спpиятливi pемiзнi (зaxиснi) умови, де e можлишсть поpятyнкy вiд воpо-гiв тa неспpиятливиx погодниx умов. У незiмкнyтиx лiсовиx кyльтypax, зaвдяки зpостaнню злaково-тpaв,яноï, чaгapниковоï i чaгapниковоï pослинностi, зaeць знaxодить оптимaльнi коpмовi умови.
Високу чисельшсть зaйця спостеpежено й у сосновик незiмкнyтиx лко-виx кyльтypax, що зpостaють в сyбоpовиx yмовax (19,6 % тpaпляння), якi тaкож, як бiотоп, xapaктеpизyються добpою коpмовою бaзою.
Пpивеpтae yвaгy тa обстaвинa, що зaйцiв усе чaстiше спостеpiгaли нa околицяx нaселениx пyнктiв (11,9 %). I, дiйсно, з шближенням до зими, чисель-нiсть зaйцiв тут зpостae. Taкi теpитоpiï xapaктеpизyються добpою коpмовою бa-зою. Поpяд з цим, у зимовий rap^ нa околицяx нaселениx пyнктiв полювaння нa твapин зaбоpонене, у зв'язку з чим силa впливу aнтpопогенного фaктоpa зменшyeться. В yмовax Люостепово'1 зони, сiльськогосподapськi yгiддя поблизу нaселениx пyнктiв зaймaють достaтньо великi площ1 Зaзвичaй, б1ля пpисaдиб селяни в^ощують сiльськогосподapськi кyльтypи. У зв'язку з цим, в тaкиx угщ-дяx концентpyeться й чимaлa кiлькiсть твapин. Як нaслiдок, зpостae кiлькiсть ïx зус^чей тa чисельнiсть.
В iншиx стaцiяx, оxоплениx мapшpyтними облiкaми в осшнш пеpiод, зaeць сipий тpaпляeться знaчно piдше (менше V %). Зокpемa, сюди нaлежaть стеpня, сеpедньовiковi тa стиглi мiшaнi i листяш лiси, дшянки сосновиx молод-няюв II клaсy вiкy, якi знaxодяться у глибинi нaсaджень. Особливостi стaцiaль-ного pозподiлy зaйця сipого в осшнш rap^ в yмовax Лкостепово'1 зони Жито-миpщини вiдобpaжae гpaфiк (pис.).
Рис. Стащальний розподы зайця ырого в ocíhhíü nepiod в умовах Л^остепово'1' зони Житомирщини
Висновки:
1. В осшнш перiод частота трапляння зайця ciporo значною мiрою залежить вiд cтpoкатocтi ландшафту, крайового ефекту та ступеня антропогенного навантаження.
2. В осшнш перюд заець «рий зуcтpiчавcя у таких cпiввiднoшеннях: молод-няки II класу вiку на межi з лicoвими культурами та перелкки i чагарни-ки - по 20,4 % трапляння, околиц населених пунктш - 11,9 %, стерня -7 %, cеpедньoвiкoвi та cтиглi мiшанi лicи - 6,7 %, cеpедньoвiкoвi та стипш лиcтянi лicи - 6 %. В iнших бioтoпах трапляння зайця е низькою.
3. Для оргашзацп ведення мисливського господарства на зайця ирого на на-лежному piвнi, визначення якocтi мисливських угiдь (боштування), плану-вання бioтехнiчних захoдiв з шдвищення чиcельнocтi виду пoтpiбнo врахо-вувати закoнoмipнocтi просторово-часово'1 динамiки, структуру мкць про-живання, змiни захисних i кормових умов за порами року. Перспективи подальших дослщжень. Подальшi дослiдження будуть
спрямованi на вивчення антропогенного впливу загалом та впливу фактора тур-бування зокрема на просторово-чисельний розподш зайця сiрого pi3m пори року.
Лiтература
1. Допельмаир Г.Г. Биология лесных птиц и зверей : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов лесо-хоз. и биол. спец.] / Г.Г. Допельмаир, А.С. Мальчевский, Г.А. Новиков Г.А. и др.; под общ. ред. Г.А. Новикова. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1975. - 383 с.
2. Груздев В В. Экология зайца-русака / В.В. Груздев. - М. : Изд-во МОИП, 1974. - 164 с.
3. Груздев В.В. Поведение зайцев / В.В. Груздев // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 1976. - № 12. - С. 31-32.
4. Груздев В.В. Территориальное распределение зайца-русака на юго-востоке европейской части СССР / В.В. Груздев // Бюллетень МОИП, отд. биол. -1964. - Т. 64, вып. 6. - С. 14-23.
5. Колосов А.Н. Биология зайца-русака: материалы к познанию фауны и флоры СССР /
A.Н. Колосов, Н.Н. Баккеев. - М. : Типография ЦО МВС СССР "Красная звезда", 1947. - 102 с.
6. Корнеев О.П. Заець-русак на Укралш / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во Кт'в. держ. ун-ту, 1960. - 108 с.
7. Лошкарёв Г.А. Охотничья фауна предгорий Северного Кавказа : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.097 - "Зоолопя" / Г.А. Лошкарёв; Ин-т зоологии АН УССР. - К., 1971. - 24 с.
8. Особенности динамики численности зайца-русака на территории УССР / А.М. Волох,
B. А. Архипчук, В.И. Гулай и др. // Изучение териофауны Украины, её рациональное использование и охрана. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - С. 19-34.
9. Львов И. А. Перспективы повышения продуктивности популяций полевой дичи в лесостепной и степной зонах Европейской части СССР / И.А. Львов // Охотоведение : сб. науч. тр. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть",1974. - С. 130-140.
10. Томилова Т.П. Зайцы и охота на них / Т.П. Томилова. - М. : Изд-во "Вече", 2004. - 254 с.
11. Фадеев В. А. Особенности распространения зайца-русака и песчаника в Казахстане / В.А. Фадеев // Охотничье-промысловые звери Казахстана : сб. науч. тр. - Алма-Ата, 1966. - С. 183-185.
12. Фолитарек С.С. Географическое распространение зайца-русака Lepus europaeus Pall. В СССР / С.С. Фолитарек // Труды Ин-та эволюционной морфологии АН СССР. - M.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1940. - Т. 3, вып. 1. - С. 79-133.
13. Broekhuizen S. Survival in adult European hares / S. Broekhuizen // Acta theriol. - 1979. -Vol. 24, No. 32-38. - Pp. 465-474.
14. Cabon-Raczynska K. Variability of the body weight of european hares / К. Cabon-Raczynska // Acta theriol. - 1974. - Vol. 19, No. 1-13. - Pp. 69-80.
15. Eiberle K. Ergebnisse einer Streckenanalyse beim Feldhasen / К. Eiberle, J.-F. Matter // Z. Jagdwiss. - 1982. - Bd. 28, h. 3. - S. 178-193.
16. Schröpfer R. Die Bedeutung der Landschaftsstruktur für Feldhase / R. Schröpfer, H. Nyenhuis // Z. Jagdwiss. - 1982. - Bd. 28, No. 4. - S. 213-231.
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.2
Власюк В.П. Динамика численности зайца-русака (Lepus europaeus Pall.) в условиях Лесостепной зоны Житомирщины в осенний период
Рассмотрены особенности осенней встречаемости зайца-русака в различных стациях Лесостепной зоны Житомирщины. Материалы стациального распределения зайца дают возможность проследить пространственно-типологическую, пространственно-временную динамику его встречаемости в зависимости от условий проживания.
Установлено, что в осенний период зайцы в основном встречаются среди перелесков и кустарников, в сосновых молодняках старших классов возраста, граничащих с несомкнутыми лесными культурами, в сосновых несомкнутых лесных культурах, растущих в суборовых условиях (по 20 % встреч), реже - в окрестностях населенных пунктов (12 %). В других биотопах частота встречаемости рассматриваемого вида составляет менее 7 %.
Результаты приведенных исследований следует учитывать при проектировании видов и объемов проведения биотехнических мероприятий, в частности закладки воспроизводственных участков, защитных и кормовых ремизов, посевных полей и т. п.
Ключевые слова: заяц-русак, биотоп, стация, встречаемость, охотничьи угодья.
Vlasyuk V.P. Europian Hare (Lepus Europaeus Pall.) Occurrence Dynamics in Autumn Period within Zhytomyr Forest-steppe Zone
The European hare autumn occurrence peculiarities in different habitats of Zhytomyr forest-steppe zone are considered. Some materials on hare habitats distribution give possibility to monitor spatial-typological, spatial-temporal occurrence dynamics in dependence on living conditions. It is established that in autumn period hares mainly occur in woods and bushes in young pine stands of older age class which border on unclosed forest cultures in pine unclosed forest cultures which grow in suborni ferrous (B3) conditions (20 % occurrences each), seldom on the edge of the settlements (12 %). In other biotops the occurrence of the researched species is less than 7 %. The results of the research should be considered in planning types and the amount of biotechnical measures, in particular, making reproductive areas, protective and feed arable fields, etc.
Key words: European hare, biotope, habitat, occurrence, hunting grounds.
УДК 633 *8 Доц. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; тж. О. О. Ефремова; тж О.В. Шума - Боташчний сад НЛТУ Украти
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦН ЛЖАРСЬКИХ РОСЛИН БОТАН1ЧНОГО САДУ НЛТУ УКРАШИ
Представлено пропозищ! змш у колекцп лжарських рослин Ботатчного саду НЛТУ Украши. Запропоновано розширити колекщю зпдно з фундаментальними принципами комплексного шдходу формування колекцш боташчних садiв. Реконструйована колекщя лжарських та пряно-ароматичних рослин забезпечуватиме наукову, навчаль-ну, просвггницьку роботу установи. Колекщю запропоновано формувати за ступеневою системою, побудованою за прюритетним принципом: еколопчним, агротехшчним, сис-тематичним, взаемодп мiж видами, !х висотою, естетичним компонуванням, видшен-ням навчально! дщянки для студенев.
Ключовi слова: лжарсью та пряно-ароматичш рослини, колекщя, боташчний сад, багатопрофшьшсть.
Колекцшна робота - основна робота боташчних садш - мае свою специ-фжу. Так, численн рослини кожного Боташчного саду мають не просто систе-матичне положения, певш властивосп, особливосп використання, а й таку особливкть, як потенцiал використання. Серед колекцшних фондiв ботанiчних сад1в Украши особливу групу становлять колекцií лiкарських i пряно-ароматич-
