CC BY
19
УДК630* 15; 630* 907.13.7 ЗдобувачМ.М. Лущак; асист I.I. Делеган;
доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОЦ1НКА Б1ОЦЕНОТИЧНОГО ЗНАЧЕНИЯ ЛИСА ЗВИЧАЙНОГО В КАРПАТАХ
На ochobí мисливсько'1' статистики, матерiалiв польових дослщжень i узагаль-нення л^ературних даних зроблено спробу оцшити бiоценотичну роль лиса зви-чайного (Vulpes vulpes) в Карпатах за схемою "хижак-жертва". Наведено динамшу чи-сельностi популяцiй лиса i зайця (Lepus europaeus), взаемозв'язок мiж ними в cnc^Mi "хижак-жертва" в межах адмшютративних областей Карпатського регiону вщ 1983 до 2008 рр. Визначено роки екстремально'1, мЫмально! i максимально! чисельносп, ме-жi та тривалють перiодiв зменшення i збiльшення поголiв'я дослiджуваних видiв.
Ключов1 слова: бюценотична роль, лис звичайний (Vulpes vulpes), заець сiрий (Lepus europaeus), хижак, жертва, динамша чисельностi, Карпати.
Лис звичайний [лисиця звичайна] (Vulpes vulpes L., 1758) i заець Ырий (Lepus europaeus Pallas, 1778) - найчисельшш1 мисливськ зв1р1 Карпатсько! люомисливсько! обласл та вЫе! Украши. Лис - хижак, остання ланка у лан-цюгу живлення, заець - його жертва. Складш й багатогранш взаемини м1ж цими видами у класичнш еколопчнш систем1 "хижак-жертва" визначаються чисельшстю кожного з них на фот бютичних, абютичних i антропогенних чинниюв. Динам1чн1сть системи "хижак-жертва" потребуе постшного еколо-пчного анал1зу ценотичних вщносин хижака i жертви, зокрема лиса i зайця, кшьюсно! оцшки параметр1в !х популяцш. Трапляння останнього у рацюш лиса дуже мшливе: вщ 9,9 % до 50 % [4, 10, 15, 16]. Проте визначальним чин-ником змши чисельносп зайця вчеш вважають саме лиса, який може знищу-вати понад 70 % р1чного заячого приплоду [1, 25-29]. Водночас, у деяких ре-гюнах Свропи смертшсть дорослих зайщв вщ хижацтва лиса сягае 50 %. Лис добувае одного зайця кожш 19 дшв [17]. Шзнання динамжи чисельносп та щшьносп популяцш лиса i зайця мае наукове i практичне значення, зокрема для державного мониторингу та у сшьському, люовому i мисливському госпо-дарствах [5, 6, 9, 11, 12].
Мета роботи - на основi мисливсько! статистики, матерiалiв польових дослiджень i узагальнення лiтературних даних оцiнити бiоценотичну роль лиса звичайного в Карпатах за схемою "хижак-жертва"; навести динамь ку чисельносп популяцш лиса i зайця, взаемозв'язок мiж ними у системi "хи-жак-жертва" в межах адмшютративних областей Карпатського регiону вiд 1983 до 2008 рр.; визначити роки екстремально!, мтмально! i максимально! чисельносп, межi та тривалiсть перiодiв зменшення i збшьшення поголiв'я дослiджуваних видiв.
Методика дослiдження. Дослiдження проведенi загальноприйнятими в бiологii, терiологii i мисливствознавствi методами та методом порiвняльно-го аналiзу в межах адмiнiстративних областей Карпатсько! люомисливсько! областi з використанням даних державно! статистично! звiтностi, зокрема форми 2-ТП-мисливство, матерiалiв мисливського впорядкування, а також результат польових спостережень i експериментальних облiкiв [1, 10]. Ди-намiку чисельностi хижака та жертви розглянуто у хронолопчнш послщов-ностi шляхом порiвняння перiодiв !х збiльшення i зменшення [10]. Кшьюсш данi опрацьовували методами математично! статистики [3].
Результати дocлiджeння i пopiвняльнoгo узaгaльнeння лiтepaтуpних i cтaтиcтичних дaних cвiдчaть, щo в ^р^т^кт лicoмиcливcькiй oблacтi зa 25-р!чний пepioд, пoчинaючи з 1983 р. i зaкiнчуючи 2008 р., чи^льт^^ то-пуляц1й лиca i зaйця змiнювaлacя хвилeпoдiбнo (тaбл., pиc. 1).
Табл. 1. Мeжi та тривал^ть nepiodie змши 4ucenbHocmi лиса звичайного i
зайця Ырого в Карпатах за адмиистративними областями, 1983-2QQ8pp.
3ae^ Лж 3ae^ Лж Pom eкcтpe-мaльнoï
ть о чиceльнocтi
cö « ю о мeжi тa тpивaлicть пepioдiв змeн-шeння чиceльнocтi, poки мeжi тa тpивaлicть терюдов збiльшeння чиceльнocтi, poRH мш-мум мaк-отмум
пepioд * тр. жрюд * тр. жрюд * тр. жрюд * тр. зaeць лж зaeць лж
1983-1986 4 1984-1986 3 1986-1987 1 1982-1983 1
cö И л о 1987-1988 1 1988-1989 1 1988-1989 1 1987-1988 2
1989-1990 1 1992-1994 3 1990-1991 1 1990-1991 2
H cö 1991-1992 1 1998-1999 1 1993-1995 3 1995-1998 4 1988 2005
С & И сб 1995-1996 1 2003-2005 3 1997-1999 3 2000-2002 3 1994 2002
1999-2000 1 2007-2008 2 2001-2003 3 2005-2006 1
сп 2003-2004 1 2004-2005 1
2005-2007 2 2007-2008 1
1983-1986 4 1984-1985 2 1987-1988 2 1982-1983 1
cö 1989-1990 2 1989-1990 2 1991-1992 2 1986-1988 3
И Л 1993-1994 2 1991-1992 1 1994-1995 1 1990-1991 1
2 « м К нн й а е 1995-1996 1 1994-1995 2 1996-1997 1 1992-1993 1 1994 1992
1997-1998 1 2000-2002 3 1998-1999 1 1996-1999 4 1992 1988
1999-2000 1 2005-2006 2 2001-2004 4 2003-2004 2
2005-2006 2 2006-2007 1 2007-2008 2
2007-2008 1
1990-1991 2 1984-1985 2 1983-1989 7 1982-1983 1
cö И 1992-1993 1 1991-1992 1 1991-1992 1 1986-1991 6
■Д о M i M 1995-1998 4 1994-1995 1 1993-1994 1 1993-1994 2 1983 1995
1999-2000 1 1997-1998 2 1998-1999 1 1995-1996 1 1985 2000
Ч 2006-2007 1 2001-2004 4 2001-2006 6 1999-2000 2
2007-2008 1 2005-2008 4
1983-1984 2 1986-1988 3 1985-1986 2 1983-1985 3
cö 1986-1987 1 1990-1991 2 1987-1988 1 1988-1989 1
И Л 1988-1989 1 1992-1993 1 1990-1992 3 1991-1991 1
Я tu M i Ii 1995-1996 2 1998-1999 1 1993-1994 1 1994-1998 5 2008 1992
1997-1998 1 2002-2004 3 1996-1997 1 2000-2001 2 1993 2007
a tu 2000-2001 1 2007-2008 1 1999-2000 2 2005-2007 3
M 2002-2003 1 2001-2002 1
2007-2008 2 2004-2006 3
1983-1985 3 1984-1989 5 1986-1989 4 1982-1984 2
1989-1990 1 1991-1992 1 1990-1992 2 1989-1991 2
S О 1992-1993 1 1993-1994 1 1993-1995 2 1992-1993 1 1985 1992
cö Рц 1995-1998 3 2002-2004 2 1998-1999 1 1994-2002 8 1992 2002
1999-2000 1 2001-2005 5 2004-2008 4
2005-2008 3
Примни: тр. - тpивaлlcть пepoду, poкlв
■Чисельн!стьзайця, особин Чисельн!стьлисиц!, особин
Puc. 1. Пopiвняння дuнaмiкu змiнu чuceльнocmi noпуляцш л^а i зайця
у Kapnamaх за 1983-2008 pp.
Упродовж дослiджyваного перюду найменшою чисельшсть лиса бyла в 1992 р. (S,6 тис. ос.), найбшьшою - y 2GG2 р. (15,2 тис. ос.). Тривалють перь оду мiж екстремальними величинами чисельносп попyляцiï лиса становить 1G роюв. Рiзниця мiж максимальним i мшмальним значеннями чисельностi лиса становить б,б тис. ос., або 7б,7 % вiд мiнiмальноï чисельностi. Упродовж цього десятиpiчного пеpiодy чисельнiсть популяци лиса в середньому збшь-шувалася на 66g ос. щоpiчно, що становить 7,7 % вщ ïï мiнiмальноï чисель-ностi. Щiльнiсть населення популяци лиса змшювалася y межах вщ 1,9 (1992 р.) до 3,5 (2GG2 р.) ос. на 1GGG га (рис. 2).
Puc. 2. Пopiвняння щiльнocmi нaceлeння ^пуляцШ л^а ma зайця у Kapnam^кш лicoмucлuвcькiй oблacmi за 1983-2008 pp.
При цьому виявлеш чотири перюди зменшення i п'ять перiодiв збшь-шення чисельност та щiльностi популяци лиса. Тривалють перших - вiд 1 до 5 роюв, а других - вщ 1 до 8 роюв. На чотири перiоди зменшення чисельнос-т припадае п'ять перiодiв !! збiльшення (табл.).
Мiнiмальною чисельнiсть зайця у Карпатськiй лiсомисливськiй облас-т була в 1985 р. (110461 ос.), максимальною - в 1992 р. (170890 ос.). Трива-лють перюду мiж зазначеними екстремальними величинами чисельност популяци зайця становить 7 роюв. Рiзниця мiж найбшьшим i найменшим зна-ченнями чисельност зайця становить 60429 ос., або 54,7 % вщ мшмально!. Упродовж семирiчного перiоду чисельнiсть популяци зайця у середньому збшьшувалася на 8633 ос. щорiчно, що становить 7,8 % вщ мтмально!. Фак-тичний прирют чисельностi популяци зайця у 2,3-3,8 раза менший за норма-тивний - 20-30 % [14]. Максимальна щшьшсть населення популяци зайця у Карпатськш лiсомисливськiй областi - 38,5 ос./тис. га - спостершалася у 1992 р., мшмальна (24,9 ос./тис. га) - у 1985 р. (рис. 2). Зазначеш величини в 1,3-2,0 та в 2-3 рази меншi за нормативну щшьшсть зайця в упддях III i II клашв боштету вiдповiдно. У роки з найменшою чисельнiстю лиса i зайця кiлькiсне спiввiдношення цих видiв становить 1 : 12,8, а за максимально! !х чисельност - 1 : 11, тобто на одного лиса припадало 13 i 11 особин зайця вщ-повщно. Загалом динамiка чисельностi лиса i зайця у системi "хижак-жертва" достатньо добре (R = 0,819-0,884) апроксимуеться полшомом шостого порядку. Корелящя мiж чисельнiстю зайця та лиса становить -0,25. Зв'язок зво-ротнш слабкий. Варiабельнiсть кшьюсного стану популяцiй середня, коефь щент варiацi! для зайця - 11,0 %, для лиса - 16,0 % (рис. 1).
У Карпатськш люомисливсьюй област за 25-рiчний перюд мiнiмальне добування лиса було в 1992 р. 222 ос. (2,6 % за мммально! чи-сельност 8,6 тис. ос.), макси-мальне (5,8 тис. ос.) - у 2003 р. (44,6 % за чисельност 12,9 тис. ос.). За максимально! чисельнос-т лиса в 2002 р. (15,2 тис. ос.) добування становило 30,4 %. (рис. 3). За незначного вщстршу лиса, у межах 3,3-17,6 % вщ чи-сельносп, популящя збшьшила-ся на 20,5 %, вiд 9706 ос. (1993 р.) до 11699 ос. (1997 р.). Середньорiчний прирют за п'ятирiччя становить 4,1 %. На-вiть у разi збшьшення вiдсотка вiдстрiлу в 2-6 разiв, до 20,539,0 %, чисельнють лиса про-довжувала збiльшуватися: вщ 11699 ос. (1997 р.) до 15340 ос.
Рис. 3. Порiвняння частки вилучення з популяцш лиса та зайця у Карпатськш л^омисливськШ областi за 1993-2004рр.
(2002 р.). Прирют за 6 роюв становить 31,1 %, а середньорiчний - 5,2 %. В умо-вах поступового збшьшення пресу полювання у 12 разiв, вiд 3,3 % (1993 р.) до 39,0 % (2002 р.), чисельшсть популяци лиса збшьшилася у 1,6 раза.
За цей самий 25^чний перiод мтмальне добування зайця було в 1993 р. 10451 ос. (6,8 %, за чисельност 152964 ос.), а максимальне (19520 ос.) - у 2004 р. (14,0 %, за чисельностi 139862 ос.).
За мтмально! чисельностi популяци зайця (110461 ос.) у 1985 р. добування становить 11704 ос. (10,6 %), а за його максимально! чисельност в 1992 р. (170890 ос.) - 13614 ос., або 8,0 %. (рис. 3). У Карпатах середньорiчна частка вилучення з популяци зайця упродовж 25 роюв становить 11,2 %. Найбшьше значення цей показник мае в Закарпатськш (15,2 %) та 1вано-Франювськш (12,4 %), а найменше - в Чершвецькш (9,5 %) та Львiвськiй (9,8 %) областях. Незначне, на 0,2 %, перевищення чинного нормативу е тшь-ки в Закарпатськш область
Максимальний прирют чисельност популяци лиса (15 %) спостериав-ся у 1983 р., а найбшьш ютотне 11 зменшення - 15,7 % - в 1996 р. Максимальний прирют чисельност зайця (19,4 %) спостериався у 1992 р., проте його величина, навггь у цьому випадку, на 0,6 % не досягае нижньо! межi се-редньорiчного приросту встановленого чинними нормативами [14]. Найбшьш ютотним зменшення чисельност популяци зайця (-11,7 %) було в 1996 р. (рис. 4).
15 10
5 О -5 -10 -15
Рис. 4. Порiвняння величин поточно'1 змти чисельностi популяцш зайця iлиса в Карпатах за 1983-2008рр. (прирост - збыъшення, або зменшення чиселъност1, %)
На загал дослщження показують, що упродовж 25^чного перюду в Карпатах на одного лиса, переЫчно, припадае 13 зайщв, найменше (9,0) - у 2002 р., найбшьше (19,8) - у 1992 р. За принципами системи "хижак-жертва", у 2002 р. чисельшсть популяци жертви - зайця у Карпатах мала бути близь-кою до 0, оскшьки сшввщношення "хижак - жертва" стало меншим за кри-тичне. Проте, зпдно з мисливською статистикою, чисельшсть популяци зайця у 2002 р. становила 138321 ос. За адмшютративними областями сшв-вщношення лис-заець становить: у Закарпатл - 1 : 4,3, у Львiвськiй област -1 : 20,6, в !вано-Франювськш i Чернiвецькiй областях - майже однакове -
1 : 17,1 i 1 : 17,5 вщповщно. У Закарпаттi спiввiдношення лис-заець упро-довж чвертi столiття було у 2-3 рази нижче вщ критичного (1 : 10), тому, теоретично, через засилля хижака популящя жертви-зайця тут юнувати не могла, проте за мисливською статистикою и чисельшсть змiнювалася у межах вщ 11354 (1988 р.) до 31781 особин (2003 р.). Вiрогiдно, що в Закарпаттi заець не е головною потенцiйною жертвою лиса, чисельшсть якого залежить вщ шшо! кормово! бази, а в зайця - вщ погодних умов року та антропогенних чинникiв. Тшьки в однiй Львiвськiй областi сшввщношення лис-заець, пере-сiчно, у два рази перевищувало критичне i популящя зайця могла юнувати, за винятком критичного 2000 р., коли це сшввщношення зменшилося до 1 : 12,7. В шших карпатських областях юнування популяцiй зайця iстотно ус-кладнювалося значним пресом хижака-лиса. Так, у Чершвецькш областi популящя зайця у критичному станi перебувала впродовж 2001-2003 рр. та 2007-2008 рр., коли сшввщношення лис-заець зменшилося до 1 : 10,31 : 10,8 i 1 : 8,7-1 : 8,8 вiдповiдно. Вщ 1983 р. до 2008 р. щшьшсть населення популяци лиса в Карпатах змшювалася вщ 1,9 (1992 р.) до 3,5 ос./1000 га (2003 р.), а зайця - вщ 24,9 (1985 р.) до 38,5 ос./1000 га (1992). За адмшютра-тивними областями щшьшсть зазначених видiв змшювалася: у Закарпатськш област - лис вiд 2,8 (1994 р.) до 7,5 ос./1000 га (2002 р.), заець - вщ 10,1 (1988 р.) до 28,2 ос./1000 га (2005 р.); в 1вано-Франювськш - лис вщ 1,2 (1992 р.) до 3,0 ос./1000 га (1988 р.), заець - вщ 29,3 (1994 р.) до 46,1 ос./1000 га (1992 р.); у Львiвськiй - лис вщ 1,2 (1992 р.) до 2,2 ос./1000 га (2000 р.), заець - вщ 18,4 (1883 р.) до 53,2 ос./1000 га (1994 р.); у Чершвецькш - лис, вщ 1,5 (1993 р.) до 3,2 ос./1000 га (2007 р.), заець - вщ 27,4 (2008 р.) до 45,5 ос./1000 га (1992 р.).
Обчислення свщчать про дуже iстотну бiоценотичну роль лиса в мис-ливських упддях Карпат, яка проявляеться у потенцшно можливому розмiрi хижацтва лиса стосовно жертви - зайця. Лис потенцшно може знищувати по-над 60 % карпатсько! популяци зайця: у Закарпатськш област навггь у 2,8 раза бшьше за його середньорiчну облiкову чисельнiсть; в 1вано-Франювськш областi - вiд 32,4 до 96,8 %о, у Львiвськiй област - вiд 40,7 до 94,5 %о, у Чер-нiвецькiй област - вiд 17,5 до 94,5 % середньорiчноl облжово! чисельностi. Наведеш показники узгоджуються з даними багатьох учених, як вважають, що за вшх обставин визначальним чинником змши чисельностi зайця е лис, який може знищувати понад 70 % рiчного приплоду [1, 25-29]. За перюд 1983-2008 рр. у Карпатськш люомисливськш област змша чисельностi лиса ютотно позначилася на динамiцi чисельност зайця, що свiдчить про ютотну бiоценотичну роль лиса, однак закономiрностi системи "хижак-жертва" знач-ною мiрою згладжуються недосконалiстю методiв облiку чисельност та ви-лучення цих звiрiв, а також прагненням виробникiв утримувати даш статис-тично! звiтностi у рамках чинних вимог. Останне тюно пов'язане з можливю-тю отримання лiмiтiв добування, реалiзацiею вiдстрiльних карток, зрештою самим iснуванням мисливських оргашзацш, особливо громадських. Шдтвер-дженням цього е те, що серед бшьшост фахiвцiв пануе думка, що чим менше лиса, тим бiльше дичини, тому в багатьох крашах щшьшсть населення лиса регламентуеться у межах 0,5-2,0 ос./1000 га [6, 12, 13, 24, 28, 30]. Вщповщно
до виробничих вимог (лист Мшекобезпеки Украши за № 25-10-788 вщ 20.10.1999 р. та Держкомлюгоспу Украши за № 04-06/2448 вщ 26.10.1999 р.), щшьшсть лиса в Украïнi повинна становити 0,5-1,0 ос. на 1000 га упдь. Щшьшсть зайця Ырого, за якоï дозволено полювання, повинна становити не менше нiж 20 ос./1000 га [14]. Деякi вчеш вважають, що спiввiдношення мiж лисом та зайцем у мисливських упддях повинно становити не менше 1 : 10 [15]. За ллературними даними та чинними нормативами в межах всiеï Украши, за мь шмально допустимоï щiльностi, дозволено вилучати 15 % поголiв,я зайця [1, 2, 14]. Для порiвняння, в европейських краïнах цей показник значно вищий, у Нiдерландах вилучають 33 %, у Швеци - понад 41 %, у Шмеччиш - близько 50 % наявного поголiв,я зайця. Щоправда, щшьшсть населення зайця, за яко1' дають змогу полювання, у зазначених крашах становить 200-396 ос./1000 га. У Францiï оптимальним вважаеться вилучення зайця у межах 40-46 % вщ осiнньоï чисельносл за щiльностi поголiв,я 522-709 ос./1000 га, а в Польщi -25 % за щшьносл в кращих стацiях 200-500 ос./1000 га [2, 23, 30, 31].
Тенденци змши чисельностi й обсягiв добування лиса i зайця у зару-бiжних крашах дещо iншi, шж у Карпатах i в Укра1'ш загаром [7-9,17-31]. У Польщi чисельшсть популяци лиса за останш 15-20 роюв збшьшилася вщ 50 до 180 тис. ос, тобто в 3,6 раза, а середньорiчний прирют становить 8,7 тис. ос., або 15,6 % [8, 23, 24, 31]. Упродовж останшх 20 роюв обсяг добування лиса у цш кра1'ш збшьшився майже у 5 разiв, переЫчно стршяють 45 ос. на 1000 га упдь. Для зменшення чисельносл та щшьност популяци лиса до рiвня 1-3 ос. на 1000 га упдь, у Польшд пропонують проводити вщстрш в обсягах не менших, нiж 150 % весняного поголiв,я [17, 21, 23, 25, 31]. Збшьшення чисельносл лиса у цш краïнi призвело до зменшення обсяпв добування зайця бшьше, нiж у 10 разiв, вiд 190 тис. ос. до 18 тис. ос. [8, 23, 30, 31]. Схожа ситуащя склалася i в Словаччиш, де обсяги добування лиса за останш 40 роюв збшьшилися у 2,7 раза, а зайця - зменшилися майже в 12 разiв. У цш кра1'ш щорiчно добувають 4-7 ос. лиса на 1000 га упдь [22, 25-27, 29]. У Hi-меччиш за швсташття обсяг добування зайця зменшився на 75 %. На початку зазначеного перюду щшьшсть популяци лиса не перевишувала 1,0 ос. на 1000 га, а наприюнщ становила понад 10,0 ос. на 1000 га [30, 33]. У Словаччиш 1970 р. на одного добутого зайця припадало 0,04 добутих лиЫв, через 30 роюв, у 2000 р., це сшввщношення набуло значення 1 : 0,72, тобто збшь-шилося у 18 разiв [25-27]. В Укра1'ш цей показник змшюеться вщ 0,20 (1999 р.) до 0,31 (2007 р.), а в Карпатах вщ 0,02 (1992 р.) до 0,32 (2003 р.). Зпдно з офщшною статистикою, у мисливських упддях Украши на одного лиса припадало 15 зайщв у 1999 р. i 20 - у 2007 р., а в Карпатах переЫчно, за 25^чний перюд, на одного лиса припадало 13 зайщв, у Закарпатл найменше - 4,3, у Львiвськiй обласл найбшьше - 20,6, а в 1вано-Франювськш i Чершвецькш - майже однаково: 17,1 i 17,5 вщповщно.
За припущеннями словацьких фахiвцiв, якщо впродовж року один лис ловить 12 зайщв, тодi вЫ 18041 лиси, добут у 2001 р., могли спожити 220812 зайщв, що в 3,3 раза перевищуе рiчний обсяг ix добування [30-32, 3436]. За аналопею, в Карпатах у 1992 р. 222 вщстршяних лиЫв упродовж року свого життя могли з'юти 2664 зайщ, що становить 5,1 % обсягу добування.
Сума потенцшно можливих обсягiв знищення лисом i добування людиною зайцiв становить 16278 ос., або 9,2 % вщ чисельносл. У 2003 р. цей показник вже сягае 87117 ос., або 62,6 % вщ облжованого поголiв,я зайця, зокрема 50 % внаслщок хижацтва лиса.
Висновки. У Карпатсьюй люомисливсьюй областi за 25^чний перiод, починаючи з 1983 р. i заюнчуючи 2008 р., чисельшсть популяцш лиса i зайця змшювалася xвилеподiбно. Найменшою чисельнiсть популяци лиса була в 1992 р. (8,6 тис. ос.), найбшьшою - у 2002 р. (15,2 тис. ос.). Мшмальною чисельшсть популяци зайця була в 1985 р. (110,5 тис. ос.), максимальною - у 1992 р. (170,9 тис. ос.). Тривалють перiодiв мiж зазначеними екстремальними величинами чисельносл популяцш становить, у першому випадку, 10, а в другому - 7 роюв. Фактичний прирют чисельносл популяци зайця у 2,3-3,8 раза менший за нормативний - 20-30 %. У роки з найменшою чисельшстю лиса i зайця юльюсне сшввщношення цих видiв становить 1 : 12,8, а за максимально!" 1'х чисельносл - 1 : 11, тобто знаходиться близько критично1' межi (1 : 10).
1стотна бюценотична роль лиса в мисливських угщдях Карпат прояв-ляеться через його потенцшно можливi обсяги хижацтва. Вш може щорiчно знищувати понад 60 % карпатсько1' популяци зайця, зокрема: в Закарпатськш обласл у 2,8 раза бшьше за його середньорiчну облжову чисельшсть, в 1вано-Франкiвськiй обласл - вiд 32,4 до 96,8 %, у Львiвськiй областi - вщ 40,7 до 94,5 %, у Чернiвецькiй областi - вщ 17,5 до 94,5 % середньорiчноï облiковоï чисельностi.
Лiтература
1. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Делеган, К.А. Татари-нов та 1н. - К. : Вид-во НМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Волох А.М. Велик! ссавщ швденно1 Украши в ХХ ст. (динамша ареашв, чисельносл, охорона та управлшня) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук. - К. : 1н-т зоологи 1м. I.I. Шмальгаузена НАН Украши, 2004 р. - 35 с.
3. Горошко М.П. Бюметр1я / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
4. Гузш А.1. Динамша чисельносл лисищ звичайно1 (Vulpes vulpes) та ïï вплив на зайця-русака на Житомирщиш / A.I. Гузш, В.П. Власюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 44-52.
5. Данилов П.И. Хищные звери Северо-Запада СССР. / П.И. Данилов, О.С. Русанов И.Л. Туманов. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. - 164 с.
6. Дежкин В.В. Охотничье хозяйство мира / В.В. Дежкин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 358 с.
7. Делеган 1.В. Особливосп ведення мисливського господарства в Австри / 1.В. Делеган, М.Б. Шпшьчак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 16-22.
8. Делеган 1.В. Особливосп ведення мисливського господарства в Польщ1 / 1.В. Делеган, М.Б. Шпшьчак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 42-48.
9. Делеган 1.В. Заяче ельдорадо / 1.В. Делеган // Полювання та риболовля. - 2008. - № 10 (84). - С. 6.
10. Домшч В.1. Динамша чисельносл популяци лисищ в Укра1т / В.1. Домтч, А.Г. Вя-зовська, А.В. Домшч, 1.В. Делеган // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.14. - С. 22-32.
11. Лебедева Н.1. Фактори, яю обумовлюють динам1ку чисельносл лисищ звичайно1 (Vulpes vulpes) у Нижньому Подн1пров'1 / Н.1. Лебедева, В.1. Домшч // Вюник ЗДУ : зб. наук. праць. - Запор1жжя: РВВ ЗДУ. - 2001. - Вип. 1. - С. 178-186.
12. Лущак М.М. Динамiка чисельностi лиса у Карпатах i основш чинники, що ïï визна-чають / М.М. Лущак, 1.В. Делеган // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 8-11.
13. Мануш П.С. Численность лисицы обыкновенной (Vulpes vulpes) и ее влияние на другие виды в условиях национального парка "Завидово". РАС/ХН. ГНУ. ВНИИОЗ им. проф. Б.М. Житкова / П.С. Мануш // Современные проблемы природопользования, охотоведения и звероводства : матер. Междунар. науч.-практ. конф., посвященной 80-летию ВНИИОЗ (22-31 мая 2001 г.). - Киров. - 2002. - 673 с.
14. Настанова з упорядкування мисливських угщь. - К. : Держком. люового господар-ства Украши, 2002. - 113 с.
15. Юдин В.Г. Лисица Дальнего Востока СССР / В.Г. Юдин. - Владивосток : Изд-во АН СССР. Дальневосточный науч. центр. Биолого-почвенный ин-т, 1986. - 283 с.
16. Юргенсон П.Б. Охотничьи звери и птицы / П.Б. Юргенсон. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 173 с.
17. Goszczynski J. Prédation of foxes on a hare population in central Poland / J. Goszczynski, M. Wasilewski // Acta theriologica. - 1992. - Vol. 37, № 4. - P. 329-338.
18. Havranek F. Ekosystemovy pristup k regulaci vybranych predatoru / F. Havranek // Myslivost. - 2007. - № 11. - S. 58.
19. Chmelicek V. Tlumeni srstnatych predatoru drobne zvere v lovecke praxi / V. Chmelicek // Myslivost. - 2000. - № 1. - S. 17.
20. Kasina J. Predatory je treba tlumit, ne zlikvidovat / J. Kasina // Myslivost. - 2007. - № 12.
- S. 30.
21. Kamieniarz R. Wyniki monitoringu zwierzyny drobnej v latach 2002/2003 / R. Kamieni-arz, M. Panek // Lowiec Polski. - 2004. - № 5, (1896). - S. 11-14.
22. Mtrcel J. Lov lisok na Hornej Nitre / J. Mtrcel // Myslivost. - 2010. - № 1. - S. 34.
23. Okarma H. Lowiectwo. // H. Okarma, A. Tomek - Krakow : Wydawnictwo Edukacyjno-Naukowe, 2008. - 503 S.
24. Panek M. Wyniki monitoringu zwierzyny drobnej v latach 2002/2003 / M. Panek // Lowiec Polski. - 2004. - № 4, (1895). - S. 11-12.
25. Slamecka J. O zajacovi na europskej urovni / J. Slamecka // Pol'ovnictvo a rybârstvo -2001. roc. 53, c.7. - S. 7-8.
26. Slamecka J. Zajac a jeho miesto v krajine / J. Slamecka // Nase pol'ovnictvo. - 2009. - № 3. - S. 6-7.
27. Slamecka J. Hell P. Hospodareni se zajicem polnim na Slovensku / J. Slamecka, P. Hell // Svet myslivosti. - 2009. - № 9. - S. 26-27.
28. Spittler H. Situace zajice polniho v Nemecku priciny ubytku a chovnâ opatreni. / H. Spittler // Myslivost. - 2008. - № 11. - S. 50.
29. Vodnansky M. Obhospodarovanie zajacej, bazantej a jarabicej zveri v modelovych reviroch v Rakusku. / M. Vodnansky, M. Raj sky, G. Klinghofer // Zbornik abstraktov VI. Zitno-ostrovsky odborny seminâr s medzinârodnou ucast'ou. - Kastiel Bâc, 30.04.2009. - S. 5.
30. Vodnansky M. Hospodareni s drobnou zveri v Rakousku. / M. Vodnansky M. Raj sky // Zbornik z medzinârodnej konferencie Trvalo udrzatel'né pol'ovnictvo a jeho riadenie, Levi ce, 28.3.2009. - Levice - 2009. - S. 109-116.
31. Jezierski W. Zaj^c gin^cy gatunek / W. Jezierski // Lowiec Polski. - 2004. - № 8, (1899).
- S. 18-21.
Лущак М.Н., Делеган И.И., Делеган И.В. Оценка биоценотичнеской роли лисы обыкновенной в Карпатах
На основании охотничьей статистики, материалов полевых исследований и обобщения литературных данных сделана попытка оценить биоценотическую роль лисы (Vulpes vulpes) в Карпатах по схеме "хищник-жертва". Показана динамика численности популяций лисы и зайца (Lepus europaeus), взаимосвязи между ними в системе "хищник-жертва" в разрезе административных областей Карпатского региона с 1983 по 2008 гг. Определены годы экстремальной, минимальной и максимальной численности, границы и продолжительность периодов уменьшения и увеличения поголовья исследуемых видов.
Ключевые слова: биоценотическая роль, лиса обыкновенная (Vulpes vulpes), заяц серый (Lepus europaeus), хищник, жертва, динамика численности, Карпаты.
Lushchak M.M., Delehan I.I., Delehan I.V. Evaluation of biocenotical role of fox in Carpathians
Based on hunting statistics, field studies and material synthesis of literature data biocenotical attempt to assess the role of fox (Vulpes vulpes) in the Carpathian Mountains scheme "predator-victim". Shows the dynamics of population change bald and gray hare (Lepus europaeus), the relationship between them in the "predator-prey" for administrative areas in the Carpathian region for the period from 1983 to 2008 defined extreme years, the minimum and maximum number, scope and duration of periods of decrease and increase in livestock species studied.
Keywords: biocenotical role, fox normal (Vulpes vulpes), gray hare (Lepus europaeus), a predator, victim, population dynamics, the Carpathians.
УДК 581.552.4 Астр. Н.В. Павлюк;
ст. наук. ствроб. Г.М. Павлюк - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ПЕРСПЕКТИВН1 ГРУНТОПОКРИВН1 РОСЛИНИ ПРИРОДНО1 ФЛОРИ ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ЛЬВОВА
Подано результата штродукци перспективних видiв трав'яних рослин природной флори для впровадження у культуру урбашзованого середовища Львова. Проана-лiзовано еколопчш та морфолопчш параметры, визначено стутнь декоративности, представлено екобюморфолопчну характеристику грунтопокривних рослин та мож-ливють !х використання для рiзних видiв озеленення Львова, дослщжено розвиток у культурi та способи розмноження.
Ключов1 слова: штродукщя, адаптащя, грунтопокривн трав'ян рослини, використання в озеленены, стутнь декоративность
В умовах зростаючо! урбашзаци вагоме мюце в озелененш населених мюць посщае квггкове оформлення, оскшьки для квггкових рослин характер-ш особлив! архггектурно-художш, естетичш та лжувально-оздоровч1 власти-вость Вони мають р1зномашгш форми, розм1ри, зовшшнш вигляд, будова листя, квтв, плод1в \ т. ш.
Серед квггкового асортименту для озеленення значне мюце належить грунтопокривним рослинам [1, 3]. Але незважаючи на вс сво! переваги, вони не набули широкого впровадження у практику озеленення через вщсутшсть апробованого асортименту, недостатшсть дослщження !хшх морфолопчних, бюеколопчних та декоративних особливостей, способ1в ефективного розмноження, вщсутшсть поЫвного { садивного матер1алу та шлях1в 1х використання в озелененш, а також недостатню популяризащю цих рослин.
Дослщження, здшснеш в Боташчному саду НЛТУ Украши, засвщчу-ють, що, володдачи високою бюлопчною стшюстю проти захворювань { шюдниюв, щ рослини мають ютотш переваги у впровадженш 1х в культуру, а також у застосуванш для формування ландшафт1в. Анал1зуючи еколопчш та морфолопчш характеристики запропонованих грунтопокривних рослин (табл.), необхщно зазначити, що вони тдходять для мюьких умов Львова зав-дяки невибагливост до умов урбашзованого середовища, простой у вирощу-ванш за невисоко! вартост1, високо! декоративности швидкого розростання та тривалого функцюнування.
