CC BY
11
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.7
УДК 639.1 Acnip. В.П. Власюк - Державный вищий навчальний заклад
"Державный агpоекологiчний утверситет "
БЮТОШЧНИЙ РОЗПОД1Л ЗАЙЦЯ-РУСАКА В ОС1НН1Й ПЕР1ОД В УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Розглядаеться розподiл зайця-русака за бiотопами в осшнш перiод та фактори, що визначають його чисельнiсть у pi3HHx стацiях.
Ключов1 слова: мисливськi упддя, бiотоп, заець-русак, стацiя.
Post-graduate V.P. Vlasyuk - The Higher Educational Establishment "The State University of Agriculture and Ecology"
The distribution of brown hare on biotops of Zhitomyr Pollissya in autumn
The distribution of the brown hare on biotops in autumn period and factors termination it's numerosity in different stages are shoven.
Keywords: shooting estate, biotope, brown hare, stage.
Постановка проблеми. Заець-русак (Lepus europaeus Pall.) - один з найперспектившших вид1в мисливських тварин, мешканець нашввщкритих простор1в. Вш е найбшьш чисельним представником мисливських зв1р1в По-люся. Цей вид уникае суцшьних люових насаджень. Для нього оптимальними умовами проживання е ландшафти, в яких спостер^аеться чергування лшв, лук, сшьськогосподарських упдь, водойм, з якомога меншим антропогенним впливом. На чисельност зайця-русака позитивно позначаеться вплив крайово-го ефекту [2].
Бютотчний розподш зайця-русака в умовах зони мшаних лшв, го-ловним чином, залежить вщ моза1чност1 ландшафт1в, захисних та кормових ix властивостей, ступеня антропогенного навантаження. Д1яльн1сть людини позначаеться на зазначений вид як позитивно, так i негативно. Позитивним е те, що сшьськогосподарсью земл^ особливо посiвнi культури, е основними кормовими упддями виду. Проте, штенсивна господарська дiяльнiсть людини спричиняе ютотт змiни у природних бюценозах, змiнюеться бiотична структура ландшафту, що часто призводить до зменшення чисельност тих чи iншиx видiв тварин.
У наш час особливо негативно позначаеться на чисельност виду неза-конне полювання - браконьерство. Незаконний вщстрш тварин на вщтворю-вальних дiлянкаx, пiдгодiвельниx майданчиках, територiяx природно-запо-вiдного фонду призводить до значного зменшення чисельност тварин в упд-дях. Особливо згубно на чисельшсть та структуру популяцiй тварин впливае ix вiдстрiл у забороненi перiоди. Так, полювання пiд час парування та ваггг-ностi призводить до втрат у декiлька разiв бiльше, нiж сама кiлькiсть вщстрь ляних тварин у цей перюд.
Поряд з проблемами практичного характеру, пов'язаними, насамперед, з негативним антропогенним впливом на чисельшсть зайця-русака, мають мюце й проблеми теоретичного характеру, пов'язаш зi станом вивчення бь ологи та екологiï виду, його просторово-типолопчно1 динамiки тощо.
Так, стосовно питань стащального розподiлу виду в умовах Полюся у науковiй лiтературi знаходимо тiльки фрагментарнi вiдомостi [1, 3-5, 8]. На
цей час немае жодно1 монографи, присвячено1 розглядуваним аспектам про-живання зайця-русака в умовах Полюся. Власне, через це небезшдставно професор О.П. Маркевич у свош настановнiй статтi: "Завдання дослщжень у зв'язку з потребами народного господарства" [7] звертае увагу на потребу "з цього погляду спецiально вивчити питання про зайця". К.А. Татаринов [9] вщзначае причини розподшу зайця по стацiях у зв'язку з негативним антро-погенним впливом на цей вид. Тшьки деяк загальнi вiдомостi щодо бютотч-ного розподшу виду знаходимо у пращ О.П. Корнеева "Заець-русак на Укра-1ш" [6], в якiй автор вiдзначае тiльки загальнi тенденцп розподшу зайця по стащях загалом на територп Укра!ни.
До цього часу так i залишаються невивченими питання щодо просто-рово-часового розподiлу виду за порами року не тшьки на ПолюЫ, а й в ш-ших природно-клiматичних зонах, люорослинних поясах гiрських кра!н (нап-риклад, Украшсью Карпати). На цей час у науковш лiтературi стосовно По-лiсся ми знаходимо деякi вщомосл щодо розмноження та динамiки чисель-ностi виду. Проте, це здебшьшого публжаци 60-х рокiв. Очевидно, що за цей перiод iстотно змшилися умови проживання виду, якi не могли не накласти свiй вщбиток на сучасний стан популяци розглядуваного виду.
Таким чином, виникае доцшьшсть у вивченнi й аналiзi вЫх аспектiв проживання русака в умовах Полюся. Завданням дослiджень е виявлення просторово-часово! оргашзаци зайця-русака в осшнш перiод.
Об'екти i методика дослщжень. Об'ектом дослiдження автора е заець-русак, а предметом - вивчення просторово-типолопчно1 оргашзаци, ди-намiки чисельност виду, з'ясування факторiв, що визначають !х.
Методика дослiджень базувалася на проведенш маршрутного обсте-ження та вiзуальнiй оцiнцi таксацiйних показникiв рiзних бiотопiв з метою облiку зус^чносп зайця русака в осiннiй перюд.
Дослiдженням охоплено: Житомирський вiйськовий пол^он, сшьсько-господарськi угiддя довкола сш Стара Котельня, Волиця, Глиницi Андру-шiвського району, смт. Черняхiв Черняхiвського району, масиви Смолiвсько-го люництва ДП "Коростишiвське лiсове господарство", ДП "Барашвське ль сомисливське господарство", Полюький природний заповiдник.
Результати дослiджень. Результати облтв зайця-русака наведена в
табл.1.
Очевидно що, найбшьша кшьюсть зайцiв тримаеться у соснових не-зiмкнутих лiсових культурах та молодняках II класу вiку (по 5 зустрiчей, або 18,5 %). Проте, тако1 чисельностi у цих бютопах вид досягае за умови, що щ територи межують одна з одною. У таких же соснових молодняках II класу вжу, як знаходяться серед лiсових середньовiкових насаджень, зустрiчнiсть зайця становить тiльки 4 %. Таку розбiжнiсть у розподш зайця за однакови-ми бютопами можна пояснити строкатiстю ландшафту, поеднанням стацш. У молодняках II класу вшу тварини знаходять сприятливi ремiзнi (захиснi) умови, де е можливють порятунку вiд ворогiв та несприятливих погодних умов. У незiмкнутих люових культурах русак знаходить оптимальш кормовi умови, оскiльки такi упддя, представленi злаково-трав'янистою рослиннiстю, чагар-никами i чагарничками, у достатнiй мiрi забезпечують кормовi потреби виду.
Науковий тсник, 2006, вип. 16.7
Табл. 1. Зустрiчнiсть зайця-русака в осшнш перюд _(у перерахунку на 10 км маршруту)_
№ з/п Бютопи К-сть зустр1чей Зустр1ч-тсть, %
1. Залишет тсля промислово1 розробки заводнет кар'ери з очеретом 1 4,0
2. Стерня 2 7,0
3. Сади, сшьськогосподарсью уг1ддя довкола населених пунктов 1 4,0
4. Чагарников1 луки в1йськового пол1гону 4 15,0
5. Остепнет д1лянки в1йськового пол1гону 1 4,0
6. Соснов1 нез1мкнуп л1сов1 культури в умовах В3 5 18,5
7. Хвойн1 молодняки II класу вшу (на меж1 1з сосновими нез1мкнутими л1совими культурами) 5 18,5
8. Стигл1 сосиов1 л1си 2 7,0
9. Стигл1 м1шаи1 л1си 2 7,0
10. Хвойи1 молодняки II класу вшу (усередит насаджень) 1 4,0
11. Соснов1 л1сов1 культури в умовах А1 3 11,0
Разом 27 100
Висока зустрiчнiсть зайця спостер^аеться i на чагарникових луках. Так, саме на таких дшянках Житомирського вшськового пол^ону зустрiч-нiсть зайця становить 15 %. Таю територи е оптимальним мiсцем проживан-ня виду, оскшьки тут значною мiрою проявляеться вплив крайового ефекту: покрит чагарниками дшянки межують з водоймами та вщкритими територь ями. Територи, вiльнi вщ чагарникових заростей, тут здебiльшого покрит злаково-трав'янистою рослиннiстю. Фактор неспокою, за винятком проведен-ня вiйськових навчань, зведений до мшмуму, оскiльки ця територiя закрита для населення. На цей час вiйськовi навчання на полнот проводяться порiв-няно рщко (3-5 разiв у рiк). Сукупшсть перелiчених обставин й пояснюе ви-соку чисельнiсть виду.
Залишенi шсля розробки заводненi кар'ери в урочишд "Блакитнi озера", прилеглi рiдколiсся соснових молодняюв Смолiвського лiсництва за своею бу-довою, на перший погляд, можна вщнести до цiлком придатних для проживан-ня зайця угщь. Адже тут, якi в описаному вище бiотопi, чiтко виражений крайовий ефект: водойми чергуються з заростями самошву сосни та вiдкритим простором. З ушх бокiв урочище оточене стшою лiсу. Проте, зустрiчнiсть зайця у цьому урочищд становить тшьки 4 %. Причиною цього е виражене рек-реацiйне навантаження, що i обумовлюе низьку чисельнiсть тварин.
Невелика кшьюсть зайця-русака тримаеться стерт (зус^чшсть 4 %). В осшнш перюд стерня характеризуеться задовшьними кормовими власти-востями. Проте такi, цшком вiдкритi територи, погано захищають тварин вщ ворогiв та несприятливих умов середовища, що погiршуе властивостi мюцеп-роживань загалом. Така ж зустрiчнiсть зайця спостерiгаеться у стиглих хвойних та мшаних лiсах. Тут, звичайно, кращд захиснi умови, але кормова база в осшнш перюд ютотно попршуеться через вiдмирання багатьох видiв трав'янистих рослин пiд наметом люу. Тому такi територil в осшнш перюд мало приваблюють тварин.
Висновки
1. В о^ннш перiод бiотопiчний розподш зайця-русака залежить не тiльки вщ кормових та захисних умов. На його розподш ютотно впливають строкатють ландшафту, крайовий ефект та стутнь антропогенного на-вантаження. Найпридатнiшими бютопами для проживання виду в осшнш перюд на Полiссi е угiддя, якi поеднують у собi оптимальнi кормовi та захиснi властивост з чiтко вираженим впливом крайового ефекту i вiдсутнiстю фактору неспокою.
2. В осiннiй перiод заець-русак зус^чався у таких спiввiдношеннях: молод-няки II класу вiку, та незiмкнутi лiсовi культури, як знаходяться на однш меж - по 18,5 %, чагарниковi луки - 15 %, сосновi лiсовi культури -11 %, стерня, стшш хвойн та мiшанi лiси - 7 %. В шших бютопах зуст-рiчнiсть зайця е дуже низькою.
Перспективи подальших дослiджень. Продовження вивчення роз-глянутих питань полягае у проведенш аналопчних дослщжень у зимовий, весняний та лггнш перюди року.
Л1тература
1. Абеленцев В.И., Шевченко Л.С. Научные основы восстановления запасов зайца-русака на Украине и их эксплуатация// Вестн. зоол. - 1975, № 5. - С. 17-21.
2. Власюк В.П., Вергун М.Г. Основш тенденци динамши чисельносп зайця-русака в агроландшафтах Житомирсько! обласп// Еколопя: проблеми адаптивно-ландшафтного земле-робства: Матер. шжнар. наук. конфер. - Житомир: 2005. - С. 245-247.
3. Волох А.М., Архипчук В.А., Гулай В.И., Евтушевский Н.Н., Шевченко Л.С. Особенности динамики численности зайца-русака на территории УССР// Изученение терриофа-уны Украины, её рациональное использование и охрана. - К.: Наук. думка. - 1988. - С. 19-34.
4. Груздев В.В. Экология зайца-русака. - М.: Изд-во МОИП, 1974. - 164 с.
5. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промислово-охотничьх зверей СССР. - М.: Высш. шк., 1979. - 416 с.
6. Корнеев О.П. Заець-русак на Укрш'ш. - К.: Вид-во Кшвського ун-ту, 1960. - 108 с.
7. Маркевич О.П. Завдання дослщжень в зв'язку з потребами народного господарства// Зб. праць зоолопчного музею - 1954, № 26. - С. 24-27.
8. Татаринов К. А. Зв1р1 захщних областей Украши. - К.: Вид-во АН Украшсько! РСР, 1956. - 301 с.
9. Татаринов К. А. Фауна хребетних заходу Украши. - Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1973. - 257 с.
УДК 712.4(477.82) Доц. Н.П. Ковальчук, канд. с.-г. наук -Луцький
державный техтчний утверситет
ВИКОРИСТАННЯ ВИД1В ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У ФОРМУВАНН1 САДОВО-ПАРКОВИХ ЛАНДШАФТ1В М. ЛУЦЬКА
Подано результати анал1зу використання видового складу деревних рослин у формуванш садово-паркових ландшафт1в м. Луцька. Вперше дослщжено застосуван-ня вид1в 1 форм дерев та чагарниюв у р1зних типах зелених насаджень, що дае змогу визначити 1 пор1вняти використання бшьшосп дерев, чагарниюв та л1ан 1 розглянути перспективи !х застосування в подальшому для озеленення мюта.
Ключов1 слова: садово-парков1 ландшафти, зелеш насадження, дендрофлора, рослинний матер1ал, типи насаджень.
