CC BY
117
УДК 599.735.31:591 Проф. В.1. Домшч, д-р бюл. наук; тж. А.Г. Вязовська;
acnip. А.В. Доммч - 3anopi3bKuü НУ; доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 ПОПУЛЯЦП ЛИСИЦ1 В УКРА1Н1
З'ясовано законом1рносп динам1ки чисельностi та щiльностi населення популяцй лисицi, що знаходиться тд впливом пресу полювання в антропогенно змшених умовах рiзних люомисливських зон. Виявлено циклiчнi збiльшення i зменшення дос-лiджуваних показникiв, як1 можна використати для опрацювання прогнозiв популя-цшно1 динамiки лисицi, а також для розроблення спещально1 програми керування популяцieю виду в бажаному напрямь
Ключов1 слова: лисиця звичайна (Vulpes vulpes), динамiка чисельностi.
Вступ. Лисиця звичайна [лис звичайний] (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758) е одним з важливих видав мисливськоi' фауни Украши [1, 3]. Проблеми пов'язаш з лисицею - багатогранш З одного боку, це найчисельшший хутровий зв1р i найпо-пуляртший об'ект полювання, а з 1ншого - хижак, що найбшьш ютотно впливае на чисельшсть гризушв i дрiбноi дичини, а також сприяе поширенню сказу, корос-ти, шших захворювань [4-7]. Тому в багатьох кранах Свропи реашзуються спещ-альт програми керування популящею лисищ у бажаному для людини напрям1 [4, 5, 8-15]. Розроблення подабних програм в Укршш ютотно стримуеться недос-татньою вивченiстю динамiки чисельност i щщьносп населення популяцй лисицi в умовах трансформованого навколишнього середовища та пресу полювання [4-6].
Мета дослвдження - з'ясувати закономiрностi динамши чисельностi i щiльностi населення популяцй' лисищ, що знаходиться пiд впливом пресу полювання в умовах антропогенно змшених ландшаф^в Карпатсько', Кримсько'', Лiсостеповоi, Полiськоi i Степово'' люомисливських зон (ЛМЗ).
Методика дослiджень. Дослщження виконували загальноприйнятими в бiологii, терюлогй i мисливствознавствi методами та методом порiвняльного аналiзу в межах люомисливських зон Украши з використанням даних державно' статистичноi звiтностi, зокрема форми 2-ТП-мисливство, матерiалiв мис-ливського впорядкування, а також результатiв польових спостережень i експе-риментальних облтв [1, 3-13]. Для порiвняльного аналiзу динамiки чисель-ностi лисицi мiж ЛМЗ дослiджуване 25-рiччя роздiлили на перюди: перший -вiд 1983 р. до 1993 р., другий - вщ 1994 р. до 2003 р. i третш - вщ 2004 р. до 2008 р. Вплив преса полювання на динам^ чисельност лисицi з'ясовували за допомогою методiв математичноi статистики [2].
Результати досл1джень. В Укра1ш лисиця населяе усi лiсомисливськi зони. Трапляеться в сущльних лiсових масивах, у перелюках, у прських районах, де шдшмаеться до субальпiйськоi смуги, у вщкритому степу, на об-роблених полях, у плавнях i навiть на прибережних островах Азовського i Чорного морiв [1, 3-5, 8]. Чисельшсть популяцй лисицi залежить вiд комплексу бiотичних, абютичних i антропогенних чинникiв, якi потребують ретельно-го вивчення i аналiзу [3-8]. Результати наших дослiджень i порiвняльного уза-гальнення свдаать, що в Укра1ш за 25-рiчний перюд, починаючи з 1983 р. i за-кiнчуючи 2008 р., чисельшсть популяцй лисищ змiнюеться хвилеподiбно (табл. 1, рис. 1). При цьому зменшення чисельност популяцй лисищ мае перь одичнють вiд 1 до 5 роюв, а збiльшення - вщ 1 до 7 роюв. На 4 перiоди змен-
шення чисельност припадае така ж кiлькiсть перiодiв 11 збiльшення. М1шмаль-ною (66,7 тис. особин) чисельшсть популяци лисиц була в 1985 р., а максимальною (126,9 тис. ос.) - у 1999 р. Рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним значеннями чисельност становить 60,2 тис. ос., або 90 % вщ мшмально! чи-сельностi. Тривалiсть перюду мiж мiнiмальною i максимальною чисельнiстю становить 14 р. Упродовж цього перюду чисельшсть популяци лисицi в се-редньому збiльшувалася на 4,3 тис. ос. щорiчно, що становить 6,4 % вщ мшь мально! чисельность
Табл. 1. Ци^чшсть перiодiв збтьшення i зменшення чисельностi _популяци лисиц в УкраШ за л^омисливськими зонами_
Зона Зменшення Збшьшення Без змш Крайт меж1
роки кш-ть рок1в роки кш-ть рошв роки кш-ть рошв тт тах (тки)
Загалом в Украш 1983-1986 3 1988-1989 1 - 0 1985 1983
1989-1990 1 1990-1991 1 1990 1989
1991-1992 1 1992-1999 7 1992 1991
1999-2004 5 2004-2005 1 2004 1999
2005-2008 2 2005
Псомисливськ зони
Карпатська 1983-1989 7 1989-1991 2 1993-1994 1 1989 1983
1991-1992 1 1992-2003 12 2001-2002 1 1992 1991
2003-2004 1 2004-2005 1 2004 2000
2005-2008 2 2008 2003
2005
Полшька 1989-1990 1 1983-1985 2 1986-1988 2 1983 1985
1991-1993 2 1988-1989 1 1999-2000 1 1990 1989
1994-1995 1 1990-1991 1 1993 1994
2000-2001 1 1993-1994 1 1995 1999
2003-2005 2 2001-2003 2 2001 2003
2006-2007 1 2005-2006 1 2005 2006
Лшостепова 1985-1986 1 1983-1984 1 1984-1985 1 1983 1984
1991-1992 1 1986-1991 6 1985 1991
1993-1994 1 1992-1993 1 1992 1993
1999-2002 3 1994-1999 5 1994 1999
2003-2004 1 2002-2003 1 2004 2003
2006-2008 1 2004-2006 2 2008 2006
Степова 1983-1985 2 1985-1989 4 2007-2008 1 1985 1983
1989-1990 1 1990-1991 1 1990 1989
1991-1993 2 1993-1998 5 1993 1991
1998-2006 8 2006-2007 1 2006 1998
2007
Кримська 1983-1984 1 1984-1985 1 1992-1994 2 1984 1983
1985-1986 1 1986-1988 2 1999-2000 1 1986 1985
1988-1991 2 1991-1992 1 1991 1988
1994-1995 1 1995-1997 2 1995 1992
1997-1999 2 2001-2006 5 1999 1997
2000-2001 1 2001 2006
2006-2007 1 2007
ю
50000
45000
40000
и
35000
о К Е-
■а 30000
а
и
§ 25000 д
н о
Ё 20000 нй
ч и
J 15000 ер
10000
и> о»
5000
45,6
2.4
-Ж ' ■ ж"
ж.. -ж - - -ж- - - ж - - -ж
1983 1984 1985 1986 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
3
к
о а
о ■
н п
X
Роки
— В Карпатсыай ЛМЗ —В Полкыай ЛМЗ—А - В Лкостеповщ ЛМЗ —X ■ В Степов]Й ЛМЗ - -Ж- - В Кримськж ЛМЗ
Рис. 1. Диналика змши чисельност'1 п о пул я ц и л и с и ц / в л ¡сом и ел ивських зонах Украти в 1983-2008 рр.
с в-
Для порiвняння, у Польшд, нeзвaжaючи нa посилeння зaходiв щодо рe-гулювaння чи^льнос^ популяцiï лисицi, поголiв,я виду зa остaннi 15-20 рокiв збiльшилося вщ 50 до 180 тис. Ta^ чисeльнiсть популяцiï лисицi стaновилa: у 1990 р. - 5б 000; в 1995 р. - б7 000; в 2000 р. - 145 000, в 2001 р. - 1б1 000 i в 2004 р. - 187 200 ос. Упродовж 15 р., почитаючи з 1990 р. i до 2004 р., œ-рeдньорiчний прирют чи^льнос^ популяци лисищ стaновив 8,7 тис. ос., aбо 15,б % [б, 13, 15]. В Укрaïнi тaкож роблять спроби кeрувaти популящею лиси-цi. Taк, Miнeкобeзпeки Укрaïни, своïм листом зa № 25-10-788 вщ 20.10.99 р., тa Дeржкомлiсгосп Укрaïни - зa № 04-0б/2448 вiд 2б.10.99 р. "Щодо aктивiзa-цiï боротьби зi скaзом диких твaрин" - нaполягaли нa ютотному змeншeннi чи-сeльностi i щшьносп нaсeлeння популяцiï лисицi до рiвня 0,5-1,0 ос. нa 1000 га угщь. Однaк, як в Укрaïнi зaгaлом, тaк i в уЫх, бeз винятку, лiсомисливських зонaх зa 25 рокiв цieï норми досягнуто те було.
У Кaрпaтськiй люомисливсьюй зонi зa 25-рiчний пeрiод мшмум чи-сeльностi лисицi припaдae та 1992 р. (8,б тис. ос.), a мaксимум (пiк) - та 2000 р. (15,2 тис. ос.). Дiaпaзон змши чисeльностi стaновить 8 роюв (рис. 1). Рiзниця мiж мaксимaльним i мiнiмaльним знaчeннями чи^льнос^ стaновить б,б тис. ос., aбо 7б,7 % вiд мiнiмaльноï чисeльностi. Восьмирiчного пeрiоду чи-сeльнiсть популяци лисищ в сeрeдньому збiльшувaлaся та 825 ос. щорiчно, що становить 9,б % вiд мiнiмaльноï чи^льнос^. Щiльнiсть нaсeлeння популяцiï у цьому рeгiонi стaновить 2,2-3,9 ос. та 1000 га. При цьому змeншeння чи^ль-ностi i шiльностi нaсeлeння лисицi нa тeриторiï ЛMЗ вiдбувaються з терюдич-нiстю вiд 1 до 7 роюв, a збiльшeння - вщ 1 до 12 роюв. Ha чотири терюди змeншeння чисeльностi припaдae три пeрiоди ïï збiльшeння. В окрeмi роки змь ни чисeльностi лисицi в Кaрпaтськiй ЛMЗ е нeзнaчними: 1993-1994 рр. тa 2001-2002 рр. (9,7-9,б тис. ос. тa 15,07-15,1 тис. ос. Вщповщно, зa шiльностi 2,4-2,5 тa 3,8-3,9 ос. нa 1000 гa).
У Полiськiй ЛMЗ зa терюд вiд 1983 р. до 2008 р. мммум чисeльностi лисицi припaдae нa 1993 р. (11,9 тис. ос.), a мaксимум - та 1999 р. (22,1 тис ос.). Рiзниця мiж мaксимaльним i мiнiмaльним знaчeннями чисeльностi стано-вить 10,2 тис. ос., aбо 85,7 % вщ мiнiмaльноï чисeльностi. Дiaпaзон змши чи-сeльностi стaновить б роюв (рис. 1). Упродовж б^чного пeрiоду чисeльнiсть популяцiï лисицi в сeрeдньому збiльшувaлaся нa 1,7 тис. ос. щорiчно, що ста-новить 14,3 % вщ мiнiмaльноï чисeльностi. Щшьнють нaсeлeння популяцiï ли-сицi становить 1,2-2,2 ос. та 1000 га. При цьому змeншeння i збiльшeння чи-сeльностi лисицi нa тeриторiï ЛMЗ вiдбувaлися з пeрiодичнiстю вщ 1 до 2 роюв. Ha шiсть пeрiодiв змeншeння чисeльностi припaдae тaкa сaмa кiлькiсть те-рiодiв ïï збiльшeння. Heзнaчнi змши в чисeльностi популяцiï лисицi спостeрe-жeно в 198б-1988 рр. та 1999-2000 рр. (12,9-13,0 тис. ос. та 22,1-22,0 тис. ос., вщповщно, зa щшьност 1,3 та 2,2 ос. та 1000 га).
Зa 25 роюв спостeрeжeнь зa дишмшою чисeльностi популяцiï лисицi у Ль состeповiй ЛMЗ встaновлeно, що мшмум ïï припaдae нa 1985 р. (22,7 тис. ос.), a мaксимум - та 1999 р. (43,9 тис. ос.). Рiзниця мiж мaксимaльним i мiнiмaльним знaчeннями чисeльностi популяци лисищ у цьому рeгiонi стaновить 21,2 тис. ос. Дiaпaзон змши чи^льнос^ лисицi склaдae 14 роюв (рис. 1). Щшьтсть нaсeлeння популяци виду становить 1,5-2,9 ос./1000 га. Змeншeння чи^льнос^ популяци лисицi у Люосгеповш ЛMЗ вiдбувaeться з пeрiодичнiстю вiд 1 до 3 роюв. Ha
шiсть перюдав зменшення чисельносп лисицi припадае така ж ктьюсть перюдав ïï збшьшення. Незначнi змiни чисельностi популяцiï лисищ лисищ спостережено в 1984-85 рр. (24,9-24,8 тис. ос., за щшьносп населення популяци 1,6 ос. на 1000 га).
У Степовш ЛМЗ найменшу чисельшсть популяци лисищ спостершали в 1985 р. (17,2 тис. ос.), а найбшьшу - в 1998 р. (45,7 тис. ос.). Тривалють перь оду мiж цими крайшми значеннями становить 13 роюв (рис. 1). Рiзниця мiж максимальною i мiнiмальною чисельнiстю лисицi у Степовш ЛМЗ становить 28,5 тис. ос., а середньорiчний прирют - 2,2 тис. ос., або 12,7 % вщ мiнiмальноï чисельносп. Щшьнють населення популяцiï лисицi у цьому регюш становить 0,8-2,0 ос. на 1000 га. Зменшення i збшьшення чисельност популяци лисищ вщбувалося з перюдичнютю вiд 1 до 5 роюв. Кшьюсть перiодiв зменшення та збшьшення чисельносп популяцiï лисицi однакова - чотири перюди. Незначнi змши чисельносп лисицi спостерiгали в 2007-2008 рр. (23,5-23,3 тис. ос. за щшьносп населення виду 1,0 ос. на 1000 га).
У Кримсьюй ЛМЗ упродовж дослщжуваного перюду мшмум чисель-ностi популяцiï лисицi припадае на 1991 р. (1,3 тис. ос.), а максимум - на 1997 р. (3,05 тис. ос.). Дiапазон змши чисельност становить 6 роюв (рис. 1). Рiзниця мiж максимальною i мшмальною чисельнютю лисищ у Кримсьюй ЛМЗ становить 1,75 тис. ос., а середньорiчний прирют - 292 ос., або 22,5 % вщ мiнiмальноï чисельносп. Щшьнють населення популяцiï становить 1,8-4,1 ос. на 1000 га. Зменшення чисельносп лисищ в Кримсьюй ЛМЗ вщбувалося з перюдичнютю вщ 1 до 2 роюв, а збшьшення - вщ 1 до 5 роюв. На шм перiодiв зменшення чисельносп лисицi припадае п'ять перiодiв ïï збiльшення. Ледь по-мгтш змiни чисельностi лисицi спостерiгали в 1992-1994 рр. та 1999-2000 рр. 1,74-1,71 тис. ос. та 2,452-2,451 тис. ос. вщповщно, за щшьносп 2,3-2,4 та 3,3 ос. на 1000 га).
Порiвняння показниюв чисельносп популяци лисищ мiж люомис-ливськими зонами за перюдами упродовж 1983-2008 рр. наведено у табл. 2. Даш табл. 2 свдаать, що упродовж першого дослщжуваного перюду рiзниця в чисельносп популяци лисищ мiж Карпатською та Полюькою зонами була мь шмальною в 1983 р. i становила 11 %, а максимального значення вона досягла через 5 роюв, у 1989 р., коли становила 36 %. У другому перiодi мшмальне значення рiзницi показниюв чисельносп лисищ мiж цими зонами становило 23 % в 1995 р., а максимальне, через 4 роки - 39 %, в 1999 р. У третьому перь одi мiнiмальну рiзницю мiж величинами зазначених показниюв динамiки чисельносп популяци лисищ (18 %) спостершали в 2005 р., а максимальну (44 %) - через 3 роки, в 2008 р. М1шмальна рiзниця чисельностi лисицi мiж Ль состеповою та Степовою зонами за перший перюд мала мюце 1983 р. i становила 0,5 % та в 1993 р. - 1 %, а максимальна, через 2 роки - в 1985 р., коли становила 31 %. У другому перiодi мшмальна рiзниця показниюв чисельносп лисищ мiж зазначеними зонами становила 2 %, в 1999 р., а максимальна - 23 %, через 1 рш - в 2000 р. У третьому перiодi мммум (0,4 %), рiзницi мiж показ-никами чисельносп лисищ спостершали в 2005 р., а максимум (22 %), через 1 рш - у 2006 р. (табл. 2).
Мммальна рiзниця в чисельносп лисищ мiж Карпатською та Кримсь-кою зонами упродовж першого перюду була в 1989 р. i становила 75 %, а мак-
симальна (87 %), через 2 роки - у 1991 р. У другому перiодi мшмальна рiзни-ця показниюв чисельностi лисицi мiж цими зонами в 1995 р. становила 84 %, а максимальна (89 %) була в 2001 р., тобто через 6 роюв. У третьому перiодi мь нiмум, 82 %, рiзницi мiж показниками чисельностi спостер^али в 2008 р., а максимум - 83 % - через 3 роки, в 2005 р. (табл. 2).
Табл. 2. Порiвняння показнитв чисельностi популяцПлисиц мiж
л^омисливськими зонами за перюдами упродовж 1983-2008 рр.
Перюди Роки мш та макс мш макс
м1ж Карпатською та Полшькою зонами, %
1) 1983-1993 1983 та 1989 11 36
2) 1994-2003 1995 та 1999 23 39
3) 2004-2008 2005 та 2008 0,4 22
м1ж Лшостеповою та Степовою зонами, %
1) 1983-1993 1983 (1993) та 1985 0,5-1 31
2) 1994-2003 1999 та 2000 2 23
3) 2004-2008 2005 та 2006 0,4 22
м1ж Карпатською та Кримською зонами, %
1) 1983-1993 1989 та 1991 75 87
2) 1994-2003 1995 та 2000 84 89
3) 2004-2008 2008 та 2005 82 83
Дослщження свщчать, що максимальна чисельшсть популяцй лисищ упродовж 25 роюв не перевищуе: у Степу - 45 тис. ос., у Люостепу - 44 тис. ос., у Полюс - 22 тис. ос., у Карпатах 15 тис. ос. i в Криму - 3 тис. ос.
За максимальною щшьшстю населення популяцй лисищ: у Кримськш (4,1 ос. на 1000 га), Карпатськш (3,9 ос. на 1000 га) i Люостеповш (2,9 ос. на 1000 га), поступаються Полюька (2,2 ос. на 1000 га) i Степова (2,0 ос. на 1000 га) люомисливсью зони (рис. 2). Середня щшьшсть населення популяцй лисищ упродовж дослщжуваного перюду найбiльша в Кримськiй ЛМЗ (3,0 ос на 100 га), на 3 % менша в Карпатськш ЛМЗ, i найменша, 1,3 ос. на 1000 га, у Степовш ЛМЗ. У Люостеповш ЛМЗ середня щшьшсть населення популяцй лисищ на 16 % бшьша, тж у Полiськiй ЛМЗ, в яких середш показники й ста-
Кримська Степова .Шсостепова Полюька Карпатська (1997 р.) (1998 р.) (1999 р.) (1999 р.) (2000 р.)
Лкюмисливсьт зони ♦ Х]д змши щшьносп лисищ в Укра1Н1 Рис. 2. Максимальна щтьшсть населення популяцй лисиц за лкомисливськими зонами
Ha дiaгрaмi зобрaжено перекривaння пелюсток щiльностi лисищ прсь-ких зон 3i степовою i лiсостеповою (рис. 3). Вiзуaльно добре простежуеться перевaжaння щiльностi хижaкa в Kримськiй тa Kaрпaтськiй ЛМЗ, популяци яких приуроченi до прських мiсцевостей, що дaе змогу трaктувaти зaкономiр-ностi поширення лисицi не тшьки з огляду нa широтну зонaльнiсть, a тaкож через висотну пояснiсть. Остaнне потребуе додaткових ретельних дослщжень.
Обсяги добувaння лисицi в Укршт зa перiод вiд 1983 р. до 2008 р. сга-новили: мiнiмaльний у 1983 р. - 8,3 тис. ос. aбо 11,1 % вщ чисельностi 74,9 тис. ос. 3a мiнiмaльноï чисельносп лисицi в 1985 р. (бб,7 тис. ос.) добу-вaння становило 13,7 %. Мaксимaльний обсяг добувaння лисицi був у 2007 р. -74,3 тис. ос., що стaновить 92,5 % вщ чисельносп 80,3 тис. ос. 3a мaксимaль-но1' чисельностi лисицi, в 1999 р. (12б,9 тис. ос.), ïï добувaння стaновило 45,б %. Схоже простежуеться i в розрiзi люомисливських зон. У Kaрпaтськiй ЛМЗ зa 25-рiчний перiод мiнiмaльне добувaння лисищ було в 1992 р. - 222 ос. (2,б % зa Mi^Ma^^i" чисельностi 8,б тис. ос.), мaксимaльне, у 2003 р. - 5,8 тис. ос. (44,б % зa чисельносп 12,9 тис. ос.), a зa мaксимaльноï ïï чисельносп в 2000 р. (15,2 тис. ос.) добувaння стaновило 30,4 % ^бл. 3, рис. 4).
Рис. 3. Щтьшсть населення популяци лисиц в лшомисливських зонах Украши за
nepiod 1983-2008 рр., ос. на 1000 га
3a незшчного вщстршу лисищ, у межaх 3,3-17,б % вщ чисельносп, по-пуляцiя збiльшилaся нa 20,5 %, вiд 970б ос. в 1993 р. до 11б99 ос. в 1997 р. Се-редньорiчний прирiст зa п,ятирiччя стaновить 4,1 %. Haвiть зi збiльшенням вiдсоткa вiдстрiлу в 2-б рaзи, до 20,5-39,0 %, чисельшсть лисицi продовжувaлa
збшьшуватися, з 11699 ос. у 1997 р. до 15340 ос. у 2002 р. Прирют за 6 роюв становив 31,1 %, а сeрeдньорiчний - 5,2 %. В умовах поступового збiльшeння прeсу полювання (вщстршу) у 12 разiв, вiд 3,3 %, в 1993 р. до 39,0 %, в 2002 р. чи^льтс^ популяци лисицi в Карпатськш ЛМЗ збiльшилася в 1,6 раза.
У Полюькш ЛМЗ за 25^чний пeрiод мiнiмальнe добування лисицi бу-ло в 1983 р. - 1,2 тис. ос., що становить 9,3 % вщ чисeльностi - 12,8 тис. ос., а за мшмально1" ïï чисeльностi 11,9 тис. ос., в 1993 р., добування становило 21,1 %. Максимальний обсяг добування спостeрiгався у 2000 р. - 11,2 тис. ос., що становить 50,8 % вщ чи^льност 22,0 тис. ос. За максимально:' чи^льност популяци лисицi, в 1999 р. (22,1 тис. ос.) добування становило 49,9 % (табл. 3, рис. 4). У Люосгеповш ЛМЗ за 25^чний терюд мшмальте добування лисищ було в 1984 р. - 2,0 тис. ос., що становить 8,2 % вщ чи^льност 24,9 тис. ос. За мiнiмальноï чи^льност лисицi, в 1985 р. (22,7 тис. ос.) добування становило 10,8 %. Максимальним обсяг добування лисищ був в 2002 р. - 32,1 тис. ос., що становить 112,7 % вщ чи^льност 28,5 тис. ос. За максимальноï чи^льнос^ популяци лисищ у цш ЛМЗ, в 1999 р. (43,9 тис. ос.) обсяг добування сягав 51,0 % (табл. 3, рис. 4). У Огеповш ЛМЗ за 25^чний терюд мшмальте добування лисищ спостeрiгалося в 1984 р. - 3,9 тис. ос., що становить 20,8 % вщ чи^льност 18,6 тис. ос. За мiнiмальноï чи^льност популяци лисищ (17,2 тис. ос.), в 1985 р., добування становило 28,9 %, а за максимальноï (45,6 тис. ос.), в 1998 р. - 45,6 %. У 2007 р. добування лисищ (23,7 тис. ос.) сягнуло рiвня 101,7 %. Протe, максимальним обсяг добування лисищ був у 2001 р. -24,6 тис. ос., що становить 64,7 % вщ чи^льнос^ 38,0 тис. ос. (табл. 3, рис. 4). У кримськш ЛМЗ за 25^чний терюд наймeншe добули лисиць у 1992 р. -124 ос., що становить 7,1 % вщ чи^льност 1,7 тис. ос. У 1991 р. з мшмаль-ною чисeльнiстю лисищ (1,3 тис. ос.) добування становило 18,6 %, а за макси-мальноï ïï чисeльностi, в 1997 р. (3,05 тис. ос.) - 36,2 %. Найбшьшим обсяг добування лисищ в Кримськш ЛМЗ був у 2005 р. - 2,6 тис. ос., або 109,3 % вщ чи^льност 2,3 тис. ос. (табл. 3, рис. 4).
Табл. 3. Обсяги добування лисиц зал1сомисливськими зонами Украти
^^^^^^ ЛМЗ Показники",,,,,,,,,,,^^ Карпатська Полюька Лiсостeпова Отепова Кримська В Укра-mi
Мшмальж, тис. ос. 2,6 9,3 8,2 20,8 7,1 11,1
Добування % Чисeльнiсть, тис. ос. 8,6 12,8 24,9 18,6 1,7 74,9
Максимальж, тис. ос. 44,6 50,8 112,7 64,7 109,3 92,5
Чисeльнiсть, тис. ос. 12,9 22,0 28,5 38,0 2,3 80,3
л т о Мшмальна, тис. ос. 8,6 11,9 22,8 17,2 1,3 66,7
• ^ к . л о Добування, % 2,6 21,1 10,8 28,9 18,6 13,7
« о tu о и Максимальна, тис. ос. 15,2 22,1 43,9 45,6 3,05 126,9
F Добування, % 30,4 49,9 51,0 40,5 36,2 45,6
500.0 450,0 400,0 350,0 300,0 250,0 200,0 150,0 100,0, 50,0 0,0
■Карпатська
□ Пол]ська
□ Л ico с renoua И Сгепова
П Крлмська
3 !,5
К.»
19,4
6.6
100,5
76,6
28,2
3Í.4.
112,7
29,6
7,1
50, К
45,4
46,6
44,
19.2
141,3
109,3
76,4
99,1
91,0
59,0 57.4
и :,7
ю
1.0
54,8 5<
П. 1,5
.1
Рис. 4. Обсяги добування лисиц в л^омисливських зонах Украгни за nepiod 1983-2ÚÚ8pp., % eid eid^eid^ï чисeльнoстi
Огатистичний aHa^ дaних щодо чисельностi Ta обсягiв добувaння ли-сицi в Укpaïнi свiдчить про ютотний вплив пpесa полювaння m динaмiку чи-сельностi лисицi, як зaгaлом в Укpaïнi, тaк i в pозpiзi лiсомисливських зон. Kо-ефщенти кореляци (r) мiж величитами чисельностi i обсягом добувaння тaкi: зaгaлом в Укpaïнi - 0,9±0'°6; у Kapпaтськiй ЛМЗ - 0,8±0'°9; у Полiськiй ЛМЗ -0,9±004; у Лiсостеповiй ЛМЗ - 0,8±009; у Отеповiй ЛМЗ - 0,9±003; у Kpимськiй ЛМЗ - 0,8±0,09.
Aнaлiз дaних стосовно обсягiв добувaння i чисельностi свiдчить, що в Люостеповш, Отеповiй i Kpимськiй люомисливських зонaх в окpемi роки до-бувaння лисицi дещо перевищуе ïï фaктичну чисельнiсть. З першого погляду можнa припустити, що у Люостеповш ЛМЗ в 2002-2005 тa 2007-2008 рр., a тa-кож у Отеповш i Kpимськiй лiсомисливських зотах облiки пpоведенi недос-тaтньо ретельно, що й зумовило диспропорцш мiж фaктичною чисельнiстю тa обсягaми добувaння. Безумовно методи облiку лисицi потребують iстотного удосконaлення. Вaгоме знaчення мaе тaкож зaцiкaвленiсть коpистувaчiв мис-ливських упдь в отpимaннi об'ективних дaних щодо фaктичноï чисельностi ли-сищ. Проте, подiбнi фaкти, коли обсяги добувaння певного виду мисливських звipiв перевищують величину його весняно1' чисельносп, спостеpiгaються i в зapубiжних ^ai'mx [5, 6, 9-15]. До пpиклaду, в Чехiï (2009/2010 pp.) облiкувa-ли 60 557 ос. лисиць, a добули 67 706 ос. 1нтенсившсть експлуaтaцiï популяци сягнулa 111,8 % вщ весняно1' чисельностi, що стaновилa 10-11 ос. нa 1000 га упдь. У цш кршт в 1990 р. добули 39655 ос., a через 8 роюв, в 1998 р. у двa paзи бiльше - 80500 ос. В окремих господapствaх Чехи лисиць добувaють з мисливських веж, вночi (40 %), зa допомогою норних собaк (40 %), решту - та колективних полювaннях (10 %) i витадково (10 %) [9-15].
В Австри шоpiчно добувaють 55-60 тис. лисиць, що становить 8-9 ос. та 1000 га упдь. У господapствi "Волкерсдорф" (10 тис. га) добули: в 2003 р. -
65 ос., в 2004 р. - 78 ос., в 2005 р. - 47 ос., а в 2006 р. - 29 ос., що становить вщ 2,9 до 7,8 ос. на 1000 га угщь. Для добування лисищ тут широко застосовують-ся штучш нори-пастки. За допомогою одше1 тако1 нори-пастки щорiчно добу-вають вщ 3 до 10 лисиць. В окремих господарствах одна штучна нора припа-дае на 15-30 га угiдь [5, 11, 12]. Схожа ситуащя склалася i в Словаччинi, де щорiчно добувають 4-7 ос. лисицi на 1000 га угщь [9,13]. У Польшд в мис-ливському сезош 1990/1991 рр. добули 29 000; 1995/1996 рр. - 38 000; 2000/2001 рр. - 101 000; 2001/2002 рр. - 107 000 ос., а в 2006/2007 рр. -136 000 ос. Упродовж останшх 20 роюв обсяг добування лисищ збшьшився майже у 5 разiв, перешчно стршяють 4-5 ос. на 1000 га угщь. Для зменшення чисельност i щшьносп населення популяци лисищ до рiвня 1-3 ос. на 1000 га угщь, у Польшд пропонують вщстршювати в обсягах не менших, нiж 150 % весняного поголiв,я [6, 13, 15].
Висновки. Результата дослщжень показують, що в Украïнi упродовж 1983-2008 рр., чисельшсть популяцiï лисицi змшювалася хвилеподабно у межах вiд 66,7 тис. ос. (1985 р.) до 126,9 тис. ос. (1999 р.) i в середньому становила 96,8 тис. ос. Перюдичнють зменшення - вщ 1 до 5 роюв, а збшьшення - вщ 1 до 7 роюв. Максимальна чисельшсть популяци лисищ упродовж 25 роюв не переви-щуе: у Степу - 45 тис. ос., у Люостепу - 44 тис. ос., у Полюс - 22 тис. ос., у Карпатах 15 тис. ос. i в Криму - 3 тис. ос. Максимальна щшьтсть населення популяци лисищ (особин на 1000 га упдь) за люомисливськими зонами становить: Кримська - 4,1, Карпатська - 3,9, Люостепова - 2,9, Полюька - 2,2 i Степова - 2,0.
Обсяги добування лисищ за доотджуваний перюд становлять: мтмаль-ний у 1983 р. - 8,3 тис. ос., 11,1 %о, максимальний у 2007 р. - 74,3 тис. ос., 92,5 %о вщ чисельност! У середньому добували 37,0 тис. ос. в рш. Всього добуто 925 тис. ос., зокрема: 349,5 тис. ос. у Люостеповш, 344,7 тис. ос. у Степовш, 141,0 тис. ос. у Полюькш, 63,9 тис. ос. у Карпатськш i 25,9 тис. ос. у Кримськш люомисливсь-ких зонах. 1нтенсивнють добування лисищ становить близько 50 % вщ ïï макси-мальноï чисельносп, а за мiнiмальноï чисельност - не перевищуе 30 %. Упродовж останшх 15 роюв, як в Укрш'ш загалом, так i в розрiзi лiсомисливських зон вщносний показник обсягу добування, виражений у вщсотках до фактичноï' чи-сельносп, iстотно збтьшуеться i в окремi роки у Степовiй, Кримськш i Люостеповш люомисливських зонах сягае рiвня 101,7 %, i 109,3 % i 112,7 % вщповщно.
На загал, в Украïнi, на вщмшу вiд краïн ввропи, упродовж останнього десятирiччя спостерiгаеться зменшення чисельносп лисицi в усiх лiсомис-ливських зонах, що можна пояснити, з одного боку, змшами у структурi сiльськогосподарських угiдь i посиленням преса полювання, а з шшого - не-досконалiстю методiв облiку та вщсутнютю зацiкавленостi у бiльш точному встановленш фактичноï чисельностi звiра. Аналгтичне узагальнення лiтератур-них даних, матерiалiв статистичних звiтiв i багаторiчних спостережень свщ-чить, що упродовж останшх десятилгть чисельнiсть i щiльнiсть населення популяци лисищ значною мiрою залежить вiд антропогенного впливу - трасфор-мацiï бiотопiв i преса полювання, тобто обсяпв ïï добування. Виявлеш законо-мiрностi циклiчноï змши чисельностi i щiльностi населення лисищ можуть бути основою для опрацювання прогнозiв динамши поголiв,я виду, а також для розроблення спецiальноï програми керування популяцiею у бажаному напрямь
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, 1.В. Делеган, К. А. Татари-нов та iн. - К. : Вид-во НМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Горошко М.П. Бюме^я / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львiв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Гузш А.1. Динамiка чисельностi лисицi звичайно'1' (Vulpes vulpes) та ii вплив на зайця-русака на Житомирщиш / А.1. Гузiй, В.П. Власюк // Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни : зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 44-52.
4. Делеган 1.В. Бюлопя лiсових птаав i звiрiв / 1.В. Делеган, 1.1. Делеган, I.I. Делеган. -Львiв : Вид-во "Полл", 2005. - С. 409-411.
5. Делеган 1.В. Особливосп ведення мисливського господарства в Австри / 1.В. Делеган, М.Б. Шпшьчак // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 16-22.
6. Делеган 1.В. Особливосп ведення мисливського господарства в Польщi / 1.В. Делеган, М.Б. Шпшьчак // Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 42-48.
7. Лущак М.М. Динамiка чисельностi лиса у Карпатах i основнi чинники, що ii визнача-ють / М.М. Лущак, 1.В. Делеган // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 8-11.
8. Роженко М.В. Хижi ссавщ твтчно-захщного Причорномор'я (фауна, динамша, чи-сельнiсть та морфолопя) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук. - К. : 1н-т зоологи iм. I.I. Шмальгаузена НАН Укра'ни, 2006. - 22 с.
9. Havranek F. Ekosystemovy pristup k regulaci vybranych predatoru / F. Havranek // Mysli-vost. - 2007. - № 11. - S. 58.
10. Hromas J. Trofeje nasich selem k roku 2008 / J. Hromas // Myslivost 2010. - № 3. - S.
8-10.
11. Chmelicek V. Tlumeni srstnatych predatoru drobne zvere v lovecke praxi / V. Chmelicek // Myslivost. - 2000. - № 1. - S. 17.
12. Kasina J. Predatory je treba tlumit, ne zlikvidovat / J. Kasina // Myslivost. - 2007. - № 12. - S. 30.
13. Kamieniarz R. Wyniki monitoringu zwierzyny drobnej v latach 2002/2003 / R. Kamieni-arz, M. Panek // Lowiec Polski. - 2004. - № 5, (1896). - S. 11-14.
14. Mtrcel J. Lov lisok na Hornej Nitre / J. Mtrcel // Myslivost. - 2010. - № 1. - S. 34.
15. Panek M. Wyniki monitoringu zwierzyny drobnej v latach 2002/2003 / M. Panek // Lowi-ec Polski. - 2004. - № 4, (1895). - S. 11-12.
Домнич В.И., Вязовская А.Г., Домнич А.В., Делеган И.В. Динамика численности популяции лисы в Украине
Выяснены закономерности динамики изменения численности и плотности населения популяции лисы, которая находится под воздействием пресса охоты в антропо-гено измененных условиях разных лесоохотничьих зон. Обнаружены циклические увеличения и уменьшения исследуемых показателей, которые можно использовать для прорабатывания прогнозов популяцийной динамики лисы, а также для разрабатывания специальной программы управления популяцией вида в желаемом направлении.
Ключевые слова: лиса обыкновенная (Vulpes vulpes), динамика изменения численности.
Domnich V.I., Vjzovska A.G., Domnich A.V., Delehan I.V. Dynamic fox population density in Ukraine
Elucidated the dynamics of changes of abundance and population density of foxes, which is influenced by the press shooting in anthropogenically altered conditions of various hunting zones. The cyclic increase and decrease of the indices that can be used to process forecasts of population dynamics of foxes as well as to develop a special kind of population control programs in the desired direction.
Keywords: fox (Vulpes vulpes), the dynamics of change of number.
