CC BY
21
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСВОДАРСТВО
УДК 630*15; 630*907.13.7 Здобувач М.М. Лущак, доц. 1.В. Делеган,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти; ст. наук. ствроб.
М.С. Гунчак, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ1 ЛИСА У КАРПАТАХ I ОСНОВН1 ЧИННИКИ, ЩО II ВИЗНАЧАЮТЬ
Розглянуто динамшу чисельносп лиса у Карпатах i 0CH0BHi чинники, що п виз-начають.
Ключов1 слова: лис звичайний (Vulpes vulpes), динамiка чисельносп, чинники, Карпати.
Competitor M.M. Lushchak; assist. prof. I.V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L'viv; Senior scientific employee M.S. Gunchak - UkrNDI Girlis
Dynamics of quantity of fox in Carpathians and basic factors that determine it
The author analyzed dynamics of quantity of fox in the region of Carpathians and basic factors that determine it.
Keywords: fox (Vulpes vulpes), dynamics of quantity, factors, region of Carpathians.
Серед чисельних проблем сучасного мисливського господарства жод-на з них не е такою суперечливою, як проблема лиса звичайного. Розгляда-ючи 11 в юторичному аспект^ ч^ко простежуемо змши поглядiв дослщниюв щодо значення i ролi лиса у сшьському, люовому i мисливському господар-ствах. Як винищувач мишоподiбних гризунiв лис корисний у сшьському гос-подарствь Не менш корисний вiн у люовому господарствi, де винищуе не тшьки мишоподiбних гризунiв, а i рiзних плiдливих комах. У мисливському господарст лис може завдавати шкоду, оскшьки винищуе окремi види мис-ливських тварин, водночас вiн мае значення як промисловий звiр, i поряд з зайцем сiрим е основним хутровим звiром. Бiльшiсть науковщв i практикiв, що вивчали даний вид, наголошують на недоцiльностi повного винищування лиса i на потребi регулювання його чисельностi у процес полювання з дотри-манням встановлених термшв. У мисливських господарствах, де основними об'ектами полювання е заець Ырий i перната дичина, тдгодовувати ними лиса, звичайно, розюш [1-7].
8
Зб1|)ник науково-технiчних праць
Лис у Карпатськш лiсомисливськiй областi, особливо на Передкарпат-тi й Закарпатл завжди був чисельним. Проте, нам не вдалося вiднайти нi офь цiйнi, нi лiтературнi данi щодо чисельностi лиса у першiй половит ХХ, не кажучи вже про Х1Х столггтя. За офiцiйними даними заго^вельних контор, починаючи з 1946 до 1959 рр. в 1вано-Франювськш област заготовлено 20468 шкiр лиса, тобто у середньому за рж до заго^вельних контор здавали по 1575 шюр. З огляду на те, що майже половина шюр залишалася на руках у мисливщв, можна припустити, що за цей перюд лисiв було добуто вдвiчi бiльше. З порiвняння офiцiйних даних обсяпв заготiвлi шкiр лиса (20468 шт.) i зайця сiрого (123520 шт.) у перiод з 1946 р. до 1959 р., видно, що на одного добутого лиса падае 6 впольованих зайщв. У т часи, порiвняно з останшми роками, до заготiвельних контор здавали у 10 разiв бiльше шюр лиса i зайця сiрого, шж здобувають зараз.
Динамiку змiни чисельност лиса у перiод з 1971 до 1981 рр., i з 1993 до 2005 рр. вщстежуемо за офщшними даними мисливсько! статистики (табл. 1).
Табл. 1. Динамша змши чисельностi лиса у Карпатах у перюд _з 1971 до 1981 рр., i з 1993 до 2005 рр._
Роки Чисельшсть лиса в регют, особин У т.ч. за адмшстративними областями
Закарпатська 1вано-Франк1вська Льв1вська Чертвецька
1971 16400 4600 5700 3800 2300
1972 14760 4200 4830 3100 2630
1973 12860 4900 3260 2200 2500
1974 12220 4600 2920 2500 2200
1975 14030 3900 4050 4200 1880
1976 12560 4300 2300 4000 1960
1977 10080 3700 2580 2800 1000
1978 10580 4000 2680 2800 1100
1979 9320 4100 2300 1940 980
1980 8040 3790 1550 1900 800
1981 7960 3880 1650 1300 1130
1993 9706 3391 1933 3439 943
1994 9613 3146 1785 3692 990
1995 9943 3554 1738 3612 1033
1996 10627 4040 1807 3701 1079
1997 11699 4826 1963 3665 1245
1998 12356 5333 2360 2904 1759
1999 12539 5164 2665 3080 1630
2000 13935 6106 2384 3720 1725
2001 14169 6969 2239 3670 1791
2002 15340 8433 2021 3131 1755
2003 12938 6170 2197 2831 1740
2004 2250
2005 2156
З даних наведених у табл. 1. видно, що з 1971 до 1981 рр. чисельшсть лиса, за винятком 1975 i 1978 рр., постшно, хоч незначно, знижувалася i зага-лом знизилася на 40,6 %. У 1975 р. порiвняно з 1974 р. чисельшсть лиса збшьшилася на 14,0 %, а у 1978 р. порiвняно з 1977 р. тшьки на 4,0 %. Можна
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
припустити, що таке piзке (на 40,6 %) зменшення чисельностi лиса за 10-ти лггнш пеpiод спричинене, головним чином, посиленим вщстршом, оскiльки зниження чисельност^ хоча i не в однакових обсягах, простежуеться як у щ-лому в pегiонi, так i в pозpiзi aдмiнiстpaтивних областей. Так, у Закарпатськш облaстi чисельнiсть знизилася на 16,0 %, 1вано-Франювськш на 72,0 %, Львiвськiй на 66,0 %, Чершвецькш на 51,0 %. За перюд з 1982 до 1992 pp. включно дат вщсутт. З поpiвняння динaмiки змiни поголiв,я лиса за пеpiод з 1981 р. до 1993 р. видно, що чисельшсть зросла на 21,9 % (з 7960 до 9706 осо-бин), проте поpiвняно з 1971 р. цей показник у 1993 р. знизився на 59,2 %.
Починаючи з 1993 до 2002 pp., тобто за 10 роюв чисельшсть лиса зросла на 58,0 %, до того ж рют чисельност^ за винятком 1994 р., спостерь гався щоpiчно, як у щлому в регюш, так i в pозpiзi адмшютративних областей. Зростання чисельност вщбувалося, головним чином, унаслщок зниження обсяпв добування особин виду (табл. 2). Так, за перше п,ятиpiччя при вщстрш 3,3-17,6 % чисельшсть лиса щоpiчно збшьшувалася, з 9706 особин у 1993 р. до 11699 особин у 1997 р. Нaдaлi обсяги добування дещо збшьшилися (20,5-39,0 %), однак поголiв,я лиса не зменшувалося, а навпаки - збшьшува-лося з 11699 голiв у 1997 р. до 15340 голiв у 2002 р. тобто зросло на 31,1 %. Результати aнaлiзу свщчать, що завдяки високш репродуктивнш здaтностi виду, i за умови достатньо1' збеpеженостi ядра популяцiï, чисельшсть буде зростати, i, навпаки, при мшмальних обсягах вщстршу спрацьовуе мехашзм сaмоpегуляцiï, чисельнiсть може зростати в невеликих обсягах, або навггь знижуватися. Зважаючи на те, що лис е основним перенощиком сказу i ко-рости, щшьшсть його населення повинна бути невисокою. Оскшьки у 2001 р., поpiвняно з попередшми роками, було добуто найбшьше лиЫв (39 % вiд загально1' чисельност^, наводимо pозpaхунковi показники розвитку попу-ляцiï й поpiвнюeмо з фактичними показниками облтв проведених у 2002 ро-цi. Так, на початок 2001 року нараховувалося 14169 особин лиса, з них са-миць 8731 (61,5 %), дорослих самиць, що брали участь у розмноженш -2997 особин (34,4 % вщ загально1' кшькосп самиць). При переЫчнш величинi приплоду 6,7 малят на одну самицю могло народитися 20080 малят, а, врахо-вуючи ix природну смеpтнiсть на piвнi 50,0 %, мало б вижити 10040 особин. Тобто поголiв,я лиса перед початком мисливського сезону могло б становити 24209 особин. При суттевому вщстрш у 2001 рощ 39 % поголiв,я, за розра-хунками на початок 2002 р. мало б залишитися 14748 особин, тодi як фактич-но було облжовано 15340 особин, що на 550 голiв бiльше, нiж за нашими об-численнями. Дослiдження свщчать, що при вiдстpiлi до 40 % поголiв,я чи-сельнiсть лиса не зменшуеться, тод^ як при добуванш 50 % поголiв,я (за ана-логiчними розрахунками) чисельнiсть зменшуеться незначно - на 2064 особин, а при добуванш 60 % поголiв,я чисельшсть зменшуеться ютотно - на 4305 особин. Як свiдчaть наведет дат, шляхом зменшення чисельнос^ лиса до допустимо:' щшьнос^ на одиницю плошд можна утримувати популящю виду на бажаному piвнi, вилучаючи щоpiчно 50 % ïï поголiв,я.
Дослiдженнями з'ясовано, що основними чинниками негативного впливу на популящю лиса е: його вищий щабель в тpофiчнiй шрамщ, piзкi
10
36Í|)iiiik нaуково-технiчних праць
коливання чисельностi мишоподiбних гризунiв, незначна популяцшна щшь-шсть з вiдносно значними розмiрами мiнiмальних популяцiйних угруповань, а також антропогенш чинники - полювання, конкуренты взаемини з людиною, фрагментащя ареалу унаслiдок розвитку транспортно1 шфраструктури, що по-рушуе просторову й генетичну структуру популяцн, ускладнення сучасно1 6i-оценотично1 ситуацн iнтродукцiею нових видiв ряду Собакоподiбнi й наяв-нiсть свiйських видiв цього ряду, здатних вступати у конкуренты стосунки з аборигенною фауною [2]. 1стотний вплив на чисельнiсть популяцн лиса ма-ють також сказ, короста, гельмштози [3].
Л1тература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А. та ш.; Мисливствознавство. - К.: НМК ВО. - 1993. - 200 с.
2. Делеган 1.В. Люова зоолопя. Безхребетш. - Льв1в: Полл1, 2003. - 472 с.
3. Делеган 1.В., Делеган 1.1., Делеган I.I. Бюлопя люових птаив i зв1р1в. - Льв1в: Поллт -2005. - С. 409-411.
4. Деткин В.В. Пути и методы поддержания оптимальной продуктивности эксплуатируемых популяций охотничьих животных// Итоги науки и техники: Зоология позвоночных. -М.: Наука, 1976. - С. 68-115.
5. Корнеев О.П. Лисиця на Укрш'ш (еколопя, господарське значення та шляхи ращ-онального використання)// Зб. праць. - К.: НАУ. - 1956, № 5. - С. 101-120.
6. Попушина Н.А. Еколопя та практичне значення лисищ в захщних областях Укра-1'ни. - Вiсник Львiвського ун-ту, серiя: Бiологiя. - 1967, вип. 3. - С. 74-83.
7. Gossow H. Wildökologie. - BLV. München, 1976. - 260 s.
УДК 630*582.631.1 Ст. наук. ствроб. B.C. Слюсарчук, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА, м. Хартв
Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ Л1ЩИНИ ТА ФУНДУКА: ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ
Наведено матерiали щодо розповсюдження лщини (Corylus avellanaL.) в Ук-ршш, сорпв фундука, яю вирощувались в минулому i тепер. Показано методику вщ-бору цшного генофонду в icнуючих насадженнях. Зазначено переваги насшневого та вегетативного розмноження при створенш нових насаджень, 1хню роль у збеpеженнi та збагаченш бiopiзнoмaнiття лiщини та фундука.
Senior research worker V.Ye. Sliusarchuk - URIFFM, Kharkiv Biodiversity of filbert and hazelnut: conservation and improvement
The article presents date about filbert (Corylus avellana L.) distribution and its cultivated variety - hazelnut in Ukraine which was grown long times ago and now. The method for selections valuable gene pool of Corylus is given. The advantages of seeds and vegetative propagation for creation of new plantations, conservation and improvement biodiversity of filbert and hazelnut are shown.
Лщина звичайна (Corylus avellana L.) мае природне поширення на всш територн Украши i за И межами. П.М. Жуковський писав про те, що "...древние народы Европы и Закавказья намного раньше, чем народы Средиземноморья, прибегли к широкому использованию в пищу семян орешника.", i ця рослина "... в Украине служит типичным подлеском в лесах на всей террито-
