CC BY
79
Л1тература
1. Семиноженко В.П. 1нтелектуальна економша: майбутне Украши / В.П. Семиноженко // Проблеми науки. - 2001. - № 6. - С. 2-6.
2. Мних С.В. Економiчний aнaлiз : пщручник / G.B. Мних. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003,
412 с.
3. Федулова Л.1. 1нновацшна eкономiкa : пщручник / Л.1. Федулова. - К. : Вид-во Либщь, 2006. - 480 с.
4. Онишко С.В. Фiнaнсовe забезпечення iнновaцiйного розвитку : моногрaфiя / С.В. Онишко. - 1рпшь : Нaцiонaльнa aкaдeмiя ДПС Украши, 2004. - 434 с.
5. Карпунь 1.Н. Антикризовi заходи на пщприемсга: упрaвлiння, стрaтeгiя, цщ та зав-дання : моногрaфiя / 1.Н. Карпунь. - Львiв : Вид-во мМaгнолiя-2006м, 2008. - 440 с.
6. Закон УкраТни "Про швестицшну дiяльнiстьм вiд 18.09.1991 р.
7. Лукшов I.I. Економiчнi трансформацп нaприкiнцi ХХ ст. / 1.1. Лукшов. - К. : Вид-во "Економка", 2000. - 8 с.
Карпунь И.Н. Интеллектуальные инвестиции как разновидность инноваций
Как убеждает практика, основным источником обеспечения успеха последующего экономического развития становится совокупность знаний, их конкурентное использование и научные инновации, которыми владеет так называемый "интеллектуальный капитал". Рост части ресурса "знания" в стоимости продукта инновационно сориентированного производства побуждает промышленность повышать квалификацию работников, применять новые технологии, управлять капитализацией ума.
Ключевые слова: инвестирование, инновации, инвестиционный менеджмент.
Karpun I.N. Intellectual investments as variety of innovations
As convinces a practical worker, the basic source of providing of success of subsequent economic development is become by the aggregate of knowledges, their competition use and scientific innovations which are owned by the so-called "intellectual capital". Growth of part of resource of "knowledge" in the cost of product innovative orientated productions are induced by industry to promote qualification of workers, apply new technologies, manage capitalization of mind.
Keywords: investing, innovations, investment management.
УДК330.33:330.834:330.837 Доц. 1.В. Грабинська, канд. екон. наук;
астр. Ю.А. Миронович - ЛьвЬвський НУ м. 1вана Франка
Д1ЛОВ1 ПОЛ1ТИЧН1 ЦИКЛИ У СУЧАСН1Й РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Проаналiзовано еволющю поглядiв у сучаснш економiчнiй теорп на взаемозв'язок мiж пол^ичними та економiчними циклами, i вплив пол^ико-шститу-цшних чинниюв - виборчого законодавства, партшно'1 структури сустльства, поль тично'1 стабшьносп i ступеня поляризацп сустльства - на коливання дшово'1 активность З'ясовано, як щ пол^ико-шституцшш чинники впливають на економiчне зрос-тання в Укршш.
Ключов1 слова: дшовий цикл, дшовий пол^ичний цикл, ращональний партшний дшовий цикл, ращональний опортушстичний дшовий цикл, економiчнi витрати дшо-вого полiтичного циклу.
Дискушя навколо причин та природи цикшчних коливань в економ1чно-му в1дгворенш вже давно точиться в економ1чнш наущ. Багато прихильниюв ек-зогенних теорш, так як В. Нордгауз, Д. Пбс, А. Цукерман, К. Рогов, А. Алесша та шш1 пов'язують економ1чш коливання з таким зовшшшм щодо економ1чно!
системи чинником, як полГтичний процес. Вони дослГджують як поведГнка елек-торату, щеолопчна орГентащя уряду, компетенцiя полiтичних партш, час вибо-рiв, змагання мiж полiтичними партiями впливають на безробГття, iнфляцiю, еко-номiчне зростання, а також на фюкальну та монетарну полiтику уряду.
Зокрема, 1хню увагу привертае явище дшового полтичного циклу - циклу економГчно1 та пол^ично! акгивностi уряду (виборчих державних оргашв) мiж виборами. При виявленнi та доошдженш полiтичних бiзнес-циклiв використову-ють рiчнi, а часом i квартальш значення таких макроекономiчних показниюв: рь вень безробiгтя, рiвень шфляци, обсяг трансферних платежiв, динамiка ВВП, грошово! маси, дефiциту державного бюджету.
На перший погляд, пояснення причин дшових полГтичних циклiв е еле-ментарним. Дiяльнiсть уряду мiж виборами тдпорядковуеться певним законо-мiрностям. Рiвень його активносп у полiтичнiй та економiчнiй сферах iстотно змiнюеться у перюд мiж виборами. Так, пiсля виборiв новий уряд здшснюе низку заходiв, спрямованих на змiну цшей та масштабiв дiяльностi попереднього уряду. Ц заходи мають особливо радикальний характер, якщо до влади приходить партия, яка була в опозици. Новообраний уряд робить спроби скоротити де-фiцит державного бюджету, згорнути непопулярш програми попереднього уряду, перебудувати роботу державного апарату. Якщо внаслщок виборiв при владi залишаеться правляча партiя, то полгтики намагаються виконати хоча б частково передвиборчi обiцянки. Однак, згодом 1х активнiсть знижуеться доти, поки змен-шення популярностi нового уряду не досягне критичного рiвня. 1з наближенням наступних виборiв активнiсть уряду зростае. Полгтики штучно створюють незви-чайно сприятливi економiчнi умови перед виборами з надiею, що виборцi вщдя-чать полiтичним партiям i политикам, як перебувають при владГ, сво!ми голосами. Це вiдбуваеться, незважаючи на погiршення ситуаци в економщ вiдразу шс-ля виборiв.
З позицш сучасно! макроекономГчно1 теори, пояснення виглядае значно складшшим. Дослiдити природу полГтичного циклу в сучаснiй економiчнiй науцi можна, застосувавши комплексну модель, яка вщображае взаемозалежностi мiж макроекономiчною полiтикою, перiодичнiстю виборiв, iдеологiчною орiентацiею рiзних полiтикiв та партiй, виборчим законодавством та ступенем полГтично1 не-залежностi центрально: банк1всько1 установи в кршт.
У розвитку ще1 макроекономГчно1 теори можна видiлити два етапи. Перший етап тривав до середини 1970-х роюв. Макроекономiчна модель полгтичного бiзнес-циклу, розвинута на цьому етат, базуеться на традицшних для макро-економiки цього часу передумовах. Базовим припущенням "традицшноГ макро-моделi дшового полГтичного циклу е юнування обернено1 залежностi мГж шфля-цiею г безробiгтям (крива Фшпса), тобто автори передбачають, що уряд може систематично впливати Г передбачливо визначати макроекономГчш наслщки - у передвиборчий перюд вщбуваеться економГчне зростання та висок темпи шфляци, а шсля виборГв - зниження темшв шфляци Г спад дшово1 активность
У межах цього етапу можна видшити двГ теоретичш концепци. Перша -це популярш та широко вщомГ в економГчнш наущ моделГ полГтичного бГзнес-циклу В. Нордгауза (1975) [16] та А. ЛГндбека (1976) [14], (КогёЬаш, ЫпёЬеек, А.) у яких коливання дшово1 активност в економщ пояснюються
опортунiстичною мотиващею полiтикiв: - "традицшна опортушстична теор1я" полГтичного бiзнес-циклу (opportunistic traditional model).
Бшьшють людей вважае, що полiтичним дiячам подобаеться обiймати !х-Hi посади. Адже полiтики дбають насамперед про перемогу на виборах i, таким чином, обирають ту чи шшу полiтику, щоб сподобатися виборцевГ. Таку поведш-ку називають опортунiстичною, i вона передбачае вибiр полiтиками тих чи ш-ших знарядь монетарно! чи фюкально! полГтики для досягнення поставлено! мети. Ця теорiя передбачае, що полггики не мають власних iдейних полГтичних пе-реконань, вони напередоднi виборГв обирають так програми, що максимiзують !хт шанси перемогти у виборах, а популяртсть правлячо! партп безпосередньо залежить вгд стану економiки у перюд перед виборами. Одразу тсля виборГв партiя-переможець вимушена вдаватися до застосування "непопулярних" заходов, спрямованих на подолання шфляцшних наслiдкiв полГтики, яка проводилась у перiод передвиборчо! кампани.
Зпдно з цiею теорiею, поведГнка опортушстичних полiсмейкерiв базуеться на припущенш про юнування макроекономГчно! залежност мГж шфлящею та без-робптям, яку вщображае крива Фшпса. Виборщ ж вважаються на1вними, тобто не аналГзують минуле, не усвщомлюють, якими мотивами насправдГ керуються полГтики. Виборщ "винагороджують" таку поведшку уряду, тому що вибори вщ-буваються в перюд, коли економша тимчасово зростае. Проте вони не розумшть природи такого явища, а тому !х можна "ошукувати" неодноразово. Також при-пускаеться, що виборщ не виносять жодного уроку з минулого, тобто не беруть до уваги постелекторальний спад, i забувають про нього до наступних виборГв.
Таким чином, в економщ виникае цикшчний процес: безпосередньо перед виборами спостерГгаеться прискорення економГчного зростання i - з незнач-ним часовим лагом - зростання шфляцп, а в перюд тсля виборГв темп шфляци знижуеться, i як наслщок дефляцшно! полГтики, знижуються темпи економГчно-го зростання. Такий економГчний цикл, як стверджують автори, не забезпечуе економГчного зростання, крГм того, вш може збшьшувати середнш рГвень шфляци без приросту економГчного зростання чи скорочення безробГття. Припущення, що електорат е дуже на1вним i схильний робити систематичш помилки у перед-баченнях, е значною вадою ще! модель
Тому, у 1970-х роках набула розвитку шша теоретична концепщя - "традицшна партйна модель" (traditional partisan model) полГтичного бГзнес-циклу Д. Пбса (Hibbs D.) (1977) [12], яка базуеться на партшнш мотиваци полГтиюв. Ос-новним припущенням моделГ е те, що полГтичш сили "лГвого" спрямування бшь-ше защкавлет в скорочент рГвня безробГття i в збшьшенш економГчного зростання, ашж у скорочент рГвня шфляци. Члени ж полГтичних сил "правого" спрямування мають протилежш вподобання. Це пояснюеться щеолопчними переко-наннями цих партш: лГвГ традицшно орГентуються на тдтримку найманих пра-щвниюв, а правГ - на тдтримку великого бГзнесу. Понад це, партп, зазвичай, пос-лщовно дотримуються сво!х виборчих платформ, коли перебувають при владГ.
Також, Д. Пбс на емтричному рГвт дослщив, що шфлящя та безробГття мають рГзний дистрибутивний вплив, що пояснюе вГдмГнносп у вподобаннях ви-борщв. Зокрема, вш вважав, що зростання рГвня безробГття зумовлюе перерозпо-дш доходу вщ бщтших до багатших. Так, зростання безробГття призводить до зменшення доходГв двох найбщтших квштелГв населення краши i збшьшуе до-
ходи двох найбагатших. Д. Гiбс дшшов висновку, що зростання безробiття на 610 % призводить до перемщення 1 % доходiв вiд двох найбiднiших квiнтелiв до двох найбагатших. На перший погляд, такий перерозподш доходу видаеться нез-начним, проте вш е полiтично вiдчутним. Дистрибутивний вплив шфляци досль дити значно складшше, адже вона впливае на доходи i перерозподш доходу через рiзнi канали: оподаткування; змши у вiдносних цiнах тощо.
Вщповщно до ще! теори, циклiчнi коливання в економiцi генеруються змiною правих i лiвих урядiв, причому наслщки проведено! вiдповiдними урядами полггики спостерiгаються протягом всього термiну !хтх повноважень (рис. 1).
УНвий Правий Д\вий
уряд уряд уряд
Е Е 1 ^ E
_ »■ * / —
% г
- к / 4 Ч * % ч л t
* jf \ / /
J V N. y
+ /
4-+ у У л.
- * *г UN. JS^ \ * * У ^ч. £
■ \ ' ' ' 1 • т Т.....1 »' » \ Ц ' ■ M ' ' 1 1 ! ' ' M ' " 1 1 1 M " 1 I1 " I
Y, Y2 Y3 Y< Y, Y2 Y, Y4 Yj Y2 Y3 Y,
Рис. 1. Партшний 6i3Hec^uK^ Д. Пбса
У бшьш досконалих моделях такого типу передбачаеться, що економша адаптуеться до шоюв, спричинених змiною урядiв, i тому 1х нaслiдки проявля-ються тальки протягом нетривалого перiоду.
Другий етап у розвитку мaкроекономiчноl теори полгтичного дiлового циклу розпочався у середиш 1980-х рокiв. Моделi полiтичних бiзнес-циклiв, роз-робленi на цьому еташ американськими економiстaми, базуються на концепци рaцiонaльних сподiвaнь i пояснюють як ращональш виборцi (громaдськiсть) об-межують можливостi полiсмейкерiв розвивати полiтичний цикл в економщь
Саму iдею про необхщшсть врахування рaцiонaльних сподiвaнь при ана-лiзi дiлових полiтичних цикшв вперше висловили у 1982 р. П. Мшфорд (Minford P.) i Д. Пш (Peel D.) [15]. В економiчнiй нaуцi було кшька спроб формaлiзу-вати та дослщити цю iдею.
Нaступнi подiбнi розвiдки в сучaснiй економiчнiй лiтерaтурi запропону-вали моделi, якi синтезують модель полiтичного дiлового циклу Нордгауза-Лш-дбека з гiпотезою про ращональш сподiвaння виборцiв. Так, зокрема А. Цукерман (Cukierman A.) i А. Мельцер (Meltzer A.) (1986), К. Рогов (Ro-goff K.) i А. Зiберт (Sibert A.) (1988), Т. Персон (Person T.) i Г. Тaбелiнi (Tabellini G.) (1990), розвинули "рацюнслъну опортунютичну теорт" дшового полгтич-ного циклу (rational opportunistic models). Причинами виникнення дшового поль тичного циклу, на 1хню думку, е aсиметричнiсть шформаци мiж полiтикaми, як перебувають при влaдi i суспiльством, а також рiвень компетентностi уряду.
Уряд може використовувати фюкальну експансш для покращення ощнки суспшьством його кушвельно! спроможносп 1 формування вщповщних сподь вань. Вш вдаеться до застосування стимулювально! фюкально! полггаки, за яко! спостершаеться економ1чне зростання у поеднанш з1 збшьшенням дефщиту державного бюджету, значш державш позики на внутршньому та зовшшньому ринках, зростання грошово! маси з р1чним темпом бшьш шж 45 % { водночас з шдозршо низькими темпами шфляци, шдвищення заробггао! плати { пенсш. Та-ка експанс1я, зазвичай, виявляеться у зростанш сощальних трансферов для бщ-них прошарюв сустльства, як проявляють бшьшу пол1тичну актившсть. Перюд тсля вибор1в, як правило, характеризуемся скороченням бюджетних видатюв, збшьшенням бюджетних запозичень { податкових збор1в для покриття передви-борчих видатюв. Тому, часом, в економ1чнш л1тератур1 цю теорда полггачних б1знес-цикшв називають фгскалъною теор1ею дтових полтичних цикл1в.
В економ1чнш теори для ощнки наслщюв дшових полггачних цикшв часто використовують термш видатки вибор1в, як1 включатимуть не лише видатки, пов'язаш 1з проведенням вибор1в { передвиборчих компанш, а й видатки пере-важно бюджетш, спрямоваш на реал1защю популютських заход1в дшчого уряду напередодш та тсля вибор1в. На нашу думку, в економ1чнш теори дшового поль тичного циклу доцшьно використовувати показник економ1чн1 витрати дшового полтичного циклу, яю можуть бути визначеш як обсяг ресуршв необхщних для в1дхилення економ1ки вщ стащонарного стану.
Щкаво, що переважна бшьшють "ращональних опортушстичних моделей" враховують штегрований показник, який характеризуе р1вень компетентности умшня та навички полюмейкер1в, тобто 1хньо1 спроможност та вмшня скоротити непотр1бш видатки у бюджетному процес [19, 18], забезпечити еко-ном1чне зростання без шфляци [17] або 1золювати економ1ку у потр1бний момент вщ випадкових шоюв [11]. Переваги полггаюв у таюй шформацшнш асиметри е причиною виникнення дшових полггачних цикшв.
Аиал1зуючи процес формування бюджетних видатюв, К. Рогов дов1в, що так агреговаш макроеконом1чш показники, як р1вень безробптя, економ1чне зростання, шфляц1я { бюджетний дефщит, пор1вняно легко спостер1гати та ощнити пе-решчному виборцевь Перем1шуючи видатки на популярна серед електорату програми, можна забезпечити прихильшсть у широкого кола виборщв. Це значно простший полггачний шструмент, ашж шдвищення р1вня зайнятост у роки про-ведення вибор1в. Отже, формування державних видатюв може бути менш помгт-ним та бшьш даевим шструментом формування дшового полггачного циклу [18].
Однак, рацюнальш спод1вання виборщв обмежують опортушстичну по-ведшку полггаюв. За таких умов, дшов1 полггачш цикли у моделях, що базують-ся на припущенш про рацюнальш спод1вання, е коротшими за тривалютю, мен-шими за амплпудою { менш регулярними, шж у традицшних моделях.
Як наслщок, рацюнальш опортушстичш модел1 досягають двох цшей: по-перше, вони пояснюють опортунютичш дшов1 полггачш цикли, враховуючи рацюнальш спод1вання; по-друге, вони рацюнал1зують ретроспективну поведан-ку виборщв. Також таю модел1 прогнозують короткотермшов1 машпуляци з дер-жавним бюджетом, а також фюкальну полггаку безпосередньо перед { тсля ви-бор1в. Проте опортун1стичн1 рац1ональн1 модел1 е менш придатш для пояснення регулярних юлькар1чних цикл1в 1нфляцИ та безроб1ття.
Найбiльш вдалою спробою формалiзувати дiловий полiтичний цикл вва-жають модель А. Алесши (Alesina A.) (1987) [9]. Автор запропонував "рацюналъ-ну партшну модель", яка базуеться на припущеннях про рацiональнi сподiвання виборцiв, негнучюсть цiн та зарплати i невизначешсть переваг виборцiв (rational partisan models). Поеднання ращональних сподiвань та негнучкост цiн та заро-б^но! плати лежать в основi моделей, що демонструють та доводять короткотер-мшову мненейтральнiстьм та довготермiнову нейтральнiсть политики регулюван-ня сукупного попиту. Автор теори стверджуе, що в реальнш дiйсностi парти пе-ребувають в сташ невизначеностi: !х очiкують менш або бiльш значущi несподь ваш поди. З урахуванням цього, модель поличного бiзнес циклу схематично буде мати такий вигляд (рис. 2).
Л\вий уряд, Aieuu уряд,
значимi малозначимi
Правий уряд неоч1куван1 неоч1куван1 nodi'i
I nodi'i
/ V«
- * \ 71 fJ
Yt Y2 Y3 У4 Yt Y2 Y? Y4 Y, Y2 Y3 Y4 Рис. 2. Партшний дтовий цикл А. Алесши
Ця модель очевидно вщображае не лише чергування високих р1вшв ш-фляци та безроб1ття (як у "традицшнш партшнш моделГ' Д. Пбса), але й так об-ставини, як неспод1вано р1зке тдвищення або зниження р1вня безробптя. Причо-му щ стрибки можуть бути бшьшими або меншими. Тому змша уряд1в не вкла-даеться у традицшний партшний дшовий цикл Д. Пбса, а може затягтися на де-кшька електоральних цикшв. Як видно на рис. 2, "л1вий" уряд переобираеться на два термши. "Правий" уряд зм1нюе "л1вий", тод1, коли р1вень шфляци досягае загрозливого р1вня (5 %). В1диовщно до ц1е! теори, нав1ть у випадку перевибор1в ддачого уряду можуть юнувати дшов1 полггачш цикли.
Табл. 1. Класифпкац'ш економйчних теорш полтичних бнзнес-цикл'ш
Опортутстнчна Партшна (прибiчницька)
Модел1, що базуються на спаднш крнвш Фшпса В. Нордгауз (1975) А. Лшдбек (1976) Д. Гiбс (1977)
Модел1, що базуються на концепци ращональних спод1вань А. Цукерман, А. Мельцер (1986), К. Рогов i А. З1берт (1988) Т. Персон i Г. Табелiнi (1990) А. Алесша (1987)
У сучасних дослщженнях захiднi економiсти розглядають також можли-востi синтезаци партшно! та опортушстично! моделей. Б. Фрей (Frey B.) та Ф. Шнейдер (Schneider F.) (1978) [13] запропонували так звану "слабку партшну теорЮ", яка аналiзуе поведшку полсмейкерiв, mi перебувають при владi i вда-
ються до опортунютично! поведiнки, коли 1хня популяршсть у суспiльствi серед виборцiв зменшуеться. Цiкaвi теоретичнi розробки у цьому нaпрямi запропону-вали А. Алесша i Г. Розенталь (Rosenthal H.) (1995), як здiйснили спробу об'еднати в однiй моделi елементи опортунютично! та партшно! моделей, на ос-новi гiпотези про рaцiонaльнi сподiвaння [9].
Eмпiричнi сидчення нaявноcтi полiтичних бiзнеc-цикл№ у рiзних кра-1нах доволi неоднознaчнi, однак бшьшють з них е сумюш з концепцiею еконо-мiчноl теори, яка базуеться на припущеннях про негнучкють цiн та рaцiонaльних оч^ваннях господарських суб,ектiв. Таким чином, бшьшють сучасних так зва-них "рацюнальних" теорiй полiтичного бiзнес-циклу е бшьш емшрично виправ-дaнi, aнiж попередт - "трaдицiйнi".
Дiловий полiтичний цикл спостершаеться у всiх крашах: i промислово розвинених крашах iз розвиненою демокра^ею, i слаборозвинених крашах та крашах, як переживають трaнсформaцiйнi змши у пол^ичнш та економiчнiй системах. Однак, за оцшками полiтичних експерт^в та економiстiв, нaйбiльш вщ-чутний руйнiвний потенцiaл вiн виявляе передушм на перифери у бiднiших крашах, де невисокий рiвень життя переважно! бiльшостi населення забезпечуе ви-щий рiвень електорально! вiддaчi витрат дшового полтичного циклу.
Алесша А. та Н. Рубш (Roubini N.) (1992) знайшли пiдтвердження опор-тунютичних циклiв у крашах ОЕСР (OECD) [9]. Л. Шнукнехт (Schuknecht L) (2000) продемонстрував нaявнiсть фiскaльних пол^ичних бiзнес циклiв у крашах, що розвиваються. Г. Бергер (Berger H) та Войтек (Woitek U) (1997), проана-лiзувaвши показники монетарно! полiтики, не виявили такого циклу у Шмеччит [10]. Росiйськi економюти протестували нaявнiсть полiтичного бiзнес-циклу у Росшськш Федераци. На !хню думку, дiловi полiтичнi цикли у регюнах Роси по-яснюються як зростанням досвiду та упрaвлiнських навичок полiсмейкерiв, так i опортунiстичною фiскaльною експаншею. Унaслiдок виконаного дослiдження було отримано пiдтвердження нaявностi в Роси опортунютичного полiтичного бiзнес-циклу [2].
Украша, як i кожна перехiднa економiкa, у 1990-х роках переживала перь од глибокого трансформацшного спаду, зумовленого численними економiчними та iнституцiйними чинниками. Основною ознакою останнього було безпрецеден-тне падшня обсягiв нaцiонaльного виробництва, спричиненого насамперед гли-бокою розбaлaнсовaнiстю нацюнально! фiзичноl економiки. У 2000 р. Вдаови-лось зростання втизняно! економши i, як свiдчaть дaнi табл. 2, у наступш роки воно було досить жвавим. Однак, як стверджують фaхiвцi, галузева структура нацюнально! економiки не полiпшилaсь, бо економiчне зростання забезпечують стaрi неперспективнi галуз^ зокрема чорна метaлургiя [5].
Якщо проaнaлiзувaти основнi мaкроекономiчнi показники, що характеризуют ситуaцiю в Укра!ш у 2000-2010 рр. (табл. 2), то, на наш погляд, можна зро-бити висновок про наявнють ознак фокального дшового полтичного циклу, який пояснюеться опортунютичною мотивaцiею як провладних полiтикiв, так i iнших полiтичних сил, яю беруть участь у виборах.
Надзвичайно мiнливими е видатки на сощально-культурш заходи, особливо на сощальний захист та соцiaльне забезпечення населення. Частка ще! стат-тi становила у 1992 р. - 18,7 %, 1993 р. - 31,5 %, 1994 р. - безпрецедентне падш-
2010 президент (прогноз або проект) II 2009 || президент II 2007 || парламент || 2006 || парламент ю о о || 2004 пре-|| зидент ю о о || 2002 || парламент ю о о ю о о о Р1К вибор1в
103,7 84,12 107,9 107,3 102,7 112,1 9'60Т 105,2 109,2 105,9 Темп зростання реального ВВП (% до попер, року)
112,2 112,35 112,8 111,6 110,3 112,3 108,2 о о 106,1 125,8 1ндекс споживчих цш (% до попер, року)
267451,99 225320 165942,1 133463,6 105330,2 70337,8 55076,9 42525,0 37199.0 34806,1 Доходи до держ бюжету, млн грн
118,7 124,3 126,7 149,7 127.7 129,5 114,3 106,8 Змши у доходах до держ бюджет (% до попер, року)
323556,2 2423570 174235,9 137062,9 112975,9 79471,5 56120,0 35530,15 33170,0 31154,6 Видатки державного бюджетту, млн грн
133,5 139,09 127,1 121,3 142,2 141,6 157,9 107,1 106,5 Змши у видатках держ. бюджету (% до попер, року)
56104,21 16143 9812,5 3788,1 7945,6 10216,5 1043,1 -1119,4 680,7 -697,3 Дефщит (профщит"-") держ. бюджету, млн грн
1 1 К) "о ю ю 00 о 00 "о о о ю о "о о К) V Питома вага видатюв на соц. захист [ соц. забезпечення (% зведеного бюджету)
Оо
РР.
И
со
и у
Ё X
к 43
Р о
Збiльшення соцiaльних видaткiв y пеpедвибоpчий пеpiод, як покaзye opax-тикa, дae звоpотнy динaмiкy y пост-вибоpчий пеpiод. Досвщ попеpеднiх y^a^^-ких вибоpiв пiдтвеpджye кapнiсть попyлiзмy. У 2005 p. спостеpiгaлось сповшь-нення темпiв економiчного зpостaння (102,7 %) i пpискоpення iнфляцiï (10,3 %).
Виникнення ф^нтово!" тa економiчноï кpизи в Укpaïнi стaло очевидним восени 2008 p. тсля погipшення низки економiчних покaзникiв: y жовтнi 2008 p. ^омислове виpобництво скоpотилося нa 20 % (по вщношенню до жовтня 2007 p.), a стад виpобництвa в ключовш експоpтнiй гaлyзi Укpaïни - метaлypгiï, досяг 3б % (жовтень 2008 p. поpiвняно з жовтнем 2007 p.). Кpитичною ситyaцiя erana пiсля повiдомлень пpо фiнaнсовi ^облеми pядy пpовiдних комеpцiйних бaнкiв ^ai™. Динaмiкa в 2009 p. зaлишaлaсь невтiшною: спaд пpомислового ви-pобництвa в сiчнi 2009 p. становив 34,1 % пpоти сiчня 2008 p. i 1б,1 % ^оти гpyдня 2008 p. Зa тaких умов, фiнaнсово-економiчнa кpизa пiдсилилaсь пол^ич-ною. Biдсyтнiсть консолiдовaноï позици полгтичних сил кpaïни yнеможливилa пpоведення ефективно1' aнтикpизовоï полiтики.
Як опоpтyнiстичнa, тaк i пapтiйнa мотивaцiï полiтичного бiзнес-циклiв тiсно взaeмопов,язaнi iз piзними шституцшними особливостями, тaкими, як ypя-довa стpyктypa (коaлiцiйний чи однопapтiйний ypяд), вибоpче зaконодaвство то-що. Хapaктеpистикa полiтичних бiзнес-циклiв зaлежить вiд ^^оди полгтично1' системи. Тaк, пapтiйний дшовий цикл спостеpiгaeться пеpевaжно у кpaïнaх з дво-пapтiйною aбо двоблоковою системою, як типово мaють бшьш менш пpопоp-цiйнi електоpaльнi пpaвa. Bодночaс, пapтiйнi цикли piдше ^оявляються в поль тичних системaх з коaлiцiйним ypядом - типовим ^оду^ом пpопоpцiйноï ви-боpчоï системи.
Ha думку A. Aлесiнa i Р. Пеpотi (Perotti R.), тi ^aï™, у яких спостеpi-гaeться високий стyпiнь поляpизaцiï пеpевaг у суспшьста, зокpемa зpостaння ди-феpенцiaцiï доходiв нaселення, ймовipно, потpебyють nponop^moï виборчог системи, щоб уникнути нaдмipноï полiтичноï нестaбiльностi внaслiдок змши ypядy з пpотилежними полiтичними позищями [1]. Пpопоpцiйнa вибоpчa системa, яга дie в Укpaïнi, покликaнa зaбезпечити фоpмyвaння коaлiцiйного ypядy iз ^ед-стaвникiв тих пapтiй, як нaбpaли бiльшiсть голосiв.
Шиpокий спектp економiчних пpогpaм полiтичних пapтiй, як зaпpопонy-вaли yкpaïнським вибоpцям у 200б p. схож мiж собою не лише по суп, aле й по фоpмi. В Укpaïнi, в yмовaх незpiлоï демокpaтiï, пpо конкypенцiю iдеологiй i CTpa-тегiй pозвиткy кpaïни, зaпpопоновaнy piзними полiтичними пapтiями, не йдеться. Пеpедвибоpчi полiтичнi Mpiû' сво1' пpогpaми пишуть не для себе, a для вибоpця. Mетa цих пpогpaм - зiбpaти бшьше пpихильникiв сеpед нapодy. Тaким чином, у ^p^ пеpедвибоpчоï aгiтaцiï пол^ичш пapтiï кеpyвaлися вiдвеpто опоpтyнiстич-ною мотивaцieю: мдaйте влaдy, a пот^м подивимось". Oднaк, бiльшiсть yкpaïнсь-ких вибоpцiв цi сaмi пpогpaми не вивчaють i не знaйомi iз повним списком тих, хто може пpойти до пapлaментy paзом iз пapтiйними лiдеpaми.
Тpебa зaзнaчити, що у кpaïнaх iз pозвиненою демокpaтieю мiж полiтични-ми пapтiями юнують вiдмiнностi - piзнi пapтiï пpоповiдyють сво1' влaснi полiтич-нi пpогpaми, нaслiдyють вiдмiннi мaкpоекономiчнi полiтики, коли ^и влaдi. Ca-ме тому rap^m вiдмiнностi e вaжливою детеpмiнaнтою мaкpоекономiчноï полi-тики тa ïï нaслiдкiв у цих кpaïнaх ^отягом остaннiх тpидцяти pокiв.
1б8
Зб1рмик' нaукoвo-технiчних npaub
В Укршт бшьша половина кожно1 передвиборчо1 програми присвячена соцiально-економiчним проблемам i переважно насичеш лiвою риторикою [3]. Однак найголовшшим е те, що практично жодна партГя чи блок не змогли проде-монструвати цшсно1 сощально-економГчно1 концепци, а переважно кожна прог-рама складаеться i3 сукупностi окремих гасел та побажань, способи реашзаци яких у програмних документах не е з'ясоваш до кiнця. Практично немае шфор-маци про основш iнструменти !х реалГзаци, джерела фшансування, аналiз невдач попереднiх реформ. Бтьшгстъ програм уникають кiлькiсних показникiв, кон-кретнi цифри з'являються тiльки у роздш про мiнiмальнi пенси та зарплати i прожитковий мiнiмум.
Саме у передвиборчий перюд стала очевидною вщсутшсть щеолопчно1 вiдмiнностi у пропозищях опонентiв. У всiх, без винятку, програмах переважно йдеться про те, як розпорядитися видатковою частиною бюджету: шдвищити за-робiтну платню, пенси, збiльшити видатки на медицину та освГту тощо.
В умовах становлення та розвитку демократичних iнститутiв в Укршт актуальною е проблема формування ефективного виборчого законодавства, яке б визначало, який тип виборчо! системи е оптимальним i сприяло б забезпеченню економiчного зростання, економГчно1 стабшьностГ та пом'якшенню негативних наслiдкiв полгтичних бiзнес-циклiв у нацiональнiй економiцi.
Лггература
1. Алесина А. Политическая экономия бюджетного дефицита / А. Алесина, Р. Перотти // Очерки о мировой экономике: Выдающиеся экономисты мира в Московском центре Карнеги / под ред. А. Ослунда и Т. Малевой. - М. : Изд-во "Гендальф", 2002. - С. 253-291.
2. Ахмедов А.М. Человеческий капитал и политические бизнес-циклы / А.М. Ахмедов. -М. : Изд-во EERC, 2006. - 32 с.
3. Блинов А. Левые марши / А. Блинов // Эксперт. - 2006. - № 10 (61). - С. 14-19.
4. Основш показники економгчного i сощального розвитку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin. gov. ua - 24 березня 2007 р.
5. Панчишин С.М. Макроекономiчний аналгз товарной форми виробництва : монографiя / С.М. Панчишин. - Львгв : ЛНУ гм. 1вана Франка, 2004. - 452 с.
6. Закон УкраТни про Державний бюджет Украши на 2010 ргк. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.gska2.rada.gov.ua.
7. Романова Т. Цикличность не выбирают / Т. Романова // Контракты. - 2004, 19 июля.
8. Статистичний щоргчник Украши за 2009 ргк. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - 590 с.
9. Alesina, A. Political Cycles and the Macroeconomy / A. Alesina, N. Roubini, G. Cohen. -Cambridge, Mass.: The MIT Press, 1999. - 302 p.
10. Berger, H. Searching for Political Business Cycles in Germany / H. Berger, U. Woitek // Public Choice. - 1997. - Vol. 91(2). - P. 179-197.
11. Cukierman, A. Positive Theory of Discretionary Policy, the Cost of Democratic Government, and the Benefits of Constitution / A. Cukierman, A.A. Meltzer // Economic Inquiry.. -1986. - Vol. 24. - P. 367-388.
12. Hibbs D. Political Parties and Macroeconomics Policy / D. Hibbs // American Political Science Review. - 1977. - Vol. 71. - P. 1467-1487.
13. Fray B. An Empirical Study of Politico-Economic Interaction in the United States / B. Fray, F. Schneider // The Review of Economics and Statistics. - 1978. - Vol. 60. - P. 176-183.
14. Lindbeck, A. Stabilization Policies in Open Economies with Endogenous Politicians / A. Lindbeck // American Economic Review Papers and Proceedings. - 1976. - P. 1-19.
15. Minford P. The Political Theory of the Business Cycle / P. Minford, D. Peel // European Economic Review.. - 1982. - Vol. 17. - P. 254-269.
16. Nordhaus, W. The Political Business Cycle / W. Nordhaus // Review of Economic Studies. - 1975. - Vol. 42. - P. 169-190.
17. Persson T. Designing Institutions for Monetary Stability / T. Persson, G. Tabellini // Carne-gie-Rocyester Conference Series on Public Policy. - 1994. - Vol. 39. - P. 58-94.
18. Rogoff, K. Equilibrium Political Budget Cycles / K. Rogoff // American Economic Review. - 1990. - Vol. 80. - P. 21-36.
19. Rogoff, K. Elections and Macroeconomic Police Cycles / K. Rogoff, A. Sibert // Review of Economic Studies.. - 1988. - Vol. 55. - P. 1-16.
Грабинская И.В., Миронович Ю.А. Деловые политические циклы в современной рыночной экономике
Проанализирована эволюция взглядов в современной экономической теории на взаимосвязь между политическими и экономическими циклами, и влияние политико-институционных факторов - избирательного законодательства, партийной структуры общества, политической стабильности и степени поляризации общества - на колебание деловой активности. Выяснено, как эти политико-институционные факторы влияют на экономический рост в Украине.
Ключевые слова: деловой цикл, деловой политический цикл, рациональный партийный деловой цикл, рациональный оппортунистический деловой цикл, экономические расходы делового политического цикла.
Hrabynska I.V., Myronovych Yu.A. Political business cycles in modern market economy: evolution of views
The relationship between political and business cycles is one of the widely studied topics in modern economics. In this article presents overview of the modern theoretical literature and examines how electoral laws, the ideological orientation of governments, and nature of competition between political parties influence unemployment, economic growth, inflation in Ukraine.
Keywords: business cycles, political business cycle, rational partisan model, rational opportunistic model, political business cost.
УДК368.025.4:61 Доц. 1.П. Андрушмв, канд. екон. наук -Львiвська КА
ЗАГАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО М1ЖНАРОДНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В ОКРЕМИХ КРА1НАХ
Охарактеризовано загальш тдходи до медичного страхування, зарубiжний дос-вщ у цш галузi та вплив держави на розвиток медичного страхування.
Ключов1 слова: страхування, медичне страхування, особисте страхування, стра-ховий захист, медичш послуги.
Постановка проблеми. Страхування - одна з найдавшших категорш сус-пшьних вщносин та об'ективно необхщний атрибут ринково! економ1ки. Свгто-вий досвщ переконуе, що одним 1з найважливших шдикатор1в стану економ1ки будь-яко! кра!ни ринково! ор1ентаци е розвиток страхування. Страхування забез-печуе надшний захист майнових штерешв шдприемщв \ населення в раз1 втрат, запод1яних вогнем, стихшним лихом, техногенними авар1ями, транспортними пригодами та багатьма шшими непередбачуваними обставинами. Одшею з галу-зей страхування е особисте страхування [2], яке проводиться з метою оргашзаци страхового захисту окремих громадян та !хшх родин на випадок виникнення р1з-них подш, що в1дображаються в житт^, на здоров'! та працездатносп цих громадян. Важливою п1дгалуззю особистого страхування е медичне страхування. Об'ектом медичного страхування виступае життя та здоров'я громадян.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Досл1дження заруб1жного досв1ду швестування рег1онально! економ1ки викладено у працях таких учених, як В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, О.Д. Вовчак, О.Д. Заруба, В.В. Мачурський, С.С. Осадець, О.О. Слюсаренко та 1н.
