Научная статья на тему 'Сучасні підходи до дослідження політичних ділових циклів'

Сучасні підходи до дослідження політичних ділових циклів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
221
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
політичний діловий цикл / опортуністичні теорії / партійні моделі / ефект нової демократії / political business cycle / opportunistic theories / partisan models / new democracy effect

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Х. Б. Павлик, Б. О. Ватаманюк

З'ясовано сутність явища політичного ділового циклу та його особливості. Розкрито базові припущення та основні теоретичні підходи до вивчення політичних ділових циклів. Класифіковано основні різновиди теорії політичного ділового циклу та їхні види. Проаналізовано моделі В. Нордгауза та передбачення, зроблені на їхній основі. Простежено прояви явища політичного ділового циклу на державному та муніципальному рівнях. Значну увагу приділено монетарним і фіскальним діловим циклам та простеженню їхнього впливу на економіку країни. Розглянуто відношення центральних банків щодо індукування політичних ділових циклів. Розкрито суть ефекту нової демократії та обґрунтування його доцільності у дослідженні політичних ділових циклів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Some Modern Approaches to Political Business Cycles Study

Political business cycle substance and its features are revealed. Some basic assumptions and main theoretical approaches to political business cycles are identified. Main types of political business cycle theory and their forms are classified. Nordhaus models are analyzed as well as assumptions based on them. Political business cycle at national and municipal levels is reviewed. A lot of attention is paid to monetary and fiscal business cycles as well as to their influence on economy. Relation between central banks and induction of political business cycle is studied. New democracy effect meaning is identified and its advisability in studying political business cycles is proved.

Текст научной работы на тему «Сучасні підходи до дослідження політичних ділових циклів»

коштiв резервного фонду крайни, як1 були витрачеш не за призначенням, а це проблема керiвництва i показник колосально! корупцп.

7. У разi виникнення серйозних загроз нацiональнiй економiцi необхщним е активне обережне втручання держави на основi практично! реашзацп прог-ресивно! економiчноi' полiтики.

Ця тематика е важливою та багатофакторною, що зумовлюе подальшi дослвдження та вивчення явища економiчних криз та ix впливу на економiку.

Лiтература

1. Основи екожмчно! теори: полггехтчний аспект : пiдручник / за ред. Г.Н. Климка та В.П. Нестеренка, - К. : Вид-во "Вища шк.", 1997. - 236 с.

2. Орехов У.1. Антикризисное управления : учебн. посiбн. / У.1. Орехов, К.В. Балдин, Н.П. Гапоненко. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2008. - 544 с.

3. Антикризисное управление : учебник / под ред. Э.М. Короткова. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2000. - 432 с.

4. Тимочко Н.О. Економiчна ira^m : лекци / Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, А.М. Рудомьотю-на та ш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 268 с.

Орловская А.В. Мировые экономические кризисы: причины возникновения, последствия и пути решения

Проведено исследование основных принципов и подходов к управлению экономическим развитием страны в ее сложный период. Определено сущность экономического кризиса, этапы её проявления и влияние на экономику страны. Проанализирован период исторических предпосылок возникновения кризисов, определёно их влияние на мировую экономику. Рассмотрены работы известных экономистов и политиков мирового уровня о механизме развития экономических и финансовых кризисов, влияние их последствий на мировую экономику. Исследованы причины возникновения экономических кризисов в Украине, определены основные проблемы национальной экономики.

Ключевые слова: экономика, экономический кризис, национальная экономика, инфляция, безработица, глобализация.

Orlovska A. V. Global Economic Crisis: Causes, Effects and Remedies

Some basic principles and approaches to managing economic development in their difficult periods are studied. The essence of the economic crisis and the stages of its impact on the economy are defined. The history and the basic causes of world crises are analysed. The analysis of the works of famous economists and politicians of the world regarding the mechanism of economic and financial crises and their impact on the global economy is made. The causes of the economic crisis in Ukraine and some basic problems of the national economy are considered and analysed.

Key words: economy, economic crisis, the national economy, inflation, unemployment, globalization.

УДК 330.33:338.12 Доц. Х.Б. Павлик, канд. екон. наук -

Львiвський НУiM. 1вана Франка; студ. Б.О. Ватаманюк-НУ "Киево-Могилянська академiя ", м. Кшв

СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОЛ1ТИЧНИХ Д1ЛОВИХ ЦИКЛ1В

З'ясовано сутшсть явища шштичного дшового циклу та його особливосй. Роз-крито базовi припущення та основы теоретичш шдходи до вивчення пол^гичних дшо-вих циклов. Класифшовано основш рiзновиди теорп шштичного дшового циклу та Чхш види. Проаналiзовано моделi В. Нордгауза та передбачення, зроблеш на 1хнш основа

Простежено прояви явища полiтичного дiлового циклу на державному та муниципальному рiвнях. Значну увагу придiлено монетарним i фiскальним дiловим циклам та прос-теженню 1хнього впливу на економжу краши. Розглянуто вiдношення центральних бан-кiв щодо iндукування полiтичних дшових циклiв. Розкрито суть ефекту ново! демократа та обгрунтування його доцшьност у дослiдженнi шштичних дшових цишв.

Ключовг слова: полггичний дшовий цикл, опортунiстичнi теорп, партiйнi модели ефект ново! демократа.

Поняття рiвноваги е, мабуть, одним iз ключових в економiчнiй наущ, а досягнення такого стану - основна цшь макроекономiчноí полiтики. Загальна рiвновага - своервдний макроекономiчний iдеал, що мае динамiчний характер, який розкриваеться через економiчнi коливання. У широкому значенш еконо-мiчнi коливання - це чергування пiднесень i спадiв економши, що проявляють-ся через змши реального ВВП, доходiв i зайнятосп. Дещо вужчим поняттям е економiчний цикл, який передбачае проходження певних фаз (шднесення, вершина, спад, дно) i е регулярним [1, с. 93].

Для оцiнювання й прогнозування далово1 активностi важливим е визна-чення причин економiчних цикшв. Усi теорií, що намагалися пояснити щ причини, можна подшити на двi великi групи: штернальш та екстернальнi. 1нтер-нальнi теорц шукають причини економiчних коливань всередиш економiчноí системи, а екстернальнi - у позаекономiчних чинниках [2, с. 299].

Упродовж останнього десятилiття зростае кшьккть теорiй, що поясню-ють економiчнi коливання таким чинником як полггичний процес; зокрема те-орц полiтичного дшового циклу аналiзують вплив на економiчну динамiку електорального циклу. Цей шдхвд з кожним роком привертае дедалi бiльше ува-ги науковщв як у свiтi, так i в Украíнi [3-9]. Метою ще1 роботи е розгляд базо-вих моделей i сучасних пiдходiв до вивчення полiтичного дшового циклу та простеження впливу цього явища на економшу краши.

Усi моделi й теорií, якi пояснюють явище полiтичного дшового циклу, базуються на трьох основних припущеннях. Згiдно з першим припущенням, по-лiтики проводять таку економiчну полiтику, яка максишзуе íхнi шанси на нас-тупних виборах. Друге припущення стверджуе, що поведшка виборщв де-монструе íхш стабiльнi вподобання щодо результатiв економiчноí полiтики. Од-нак це припущення зумовлюе численнi дебати, оскшьки виникае питання: яким чином виборцi використовують щ сво1 вподобання. За так званою "кишенько-вою" (роакеЛоок) теорiею виборцi голосуватимуть за того кандидата чи партда, полiтика яких не загрожуватиме 1хньому економiчному становищу. Прихильни-ки сощотропно1 (^оаюггорга) школи ж вважають, що прiоритетом шд час голо-сування для виборця е загальний економiчний добробут, а не особиста защкав-ленiсть. Останне з базових припущень говорить про те, що влада здшснюе контроль над економiчною полiтикою таким чином, щоб це давало помггний вплив на економiчнi результати. Наслщком цього е використання владою можливосп контролю над економiчною полiтикою для створення тако1 економiчноí ситу-ацц в краíнi, яка б збшьшила И шанси на переобрання [10].

€ два основних рiзновиди пiдходiв до вивчення полiтичного дшового циклу: опортунктичш теорií та партiйнi модели Опортунiстичнi теорií ствер-джують, що партия, яка перебувае при влад^ мае змогу стимулювати економiку

так, щоб максимiзувати сво1 шанси на наступних виборах. Партiйнi моделi ж роблять наголос на тому, що змша при влад iдеологiчно рiзних партш спричи-няе змiну економiчноí полГтики та р1вня д1лово1 активностi [11, с. 288].

Детальшше стратеги опортунктичних партiй розглядае "заангажований" дшовий цикл. Ця теория базуеться на теоремi середнього виборця, яка ствер-джуе, що партiя максимiзуе шанси на виборах, проводячи полiтику найсприят-ливiшу для середнього виборця, тобто виборця, який стойъ у середиш полгтач-ного спектра. Партия, яка керуеться при прийнятп рiшень щею теорiею, мае двi можливi стратеги. Перша полягае в орiентацií полГтики на середнього виборця, а друга - в орiентацií на один кшець полiтичного спектра зi спробами пошири-ти свiй вплив i на середнього виборця. Така стратегiя мала б забезпечити партií 50 % голоав виборцiв плюс один голос. Саме друга стратегия партп й iндукуе так званий "заангажований" дшовий цикл [12, с. 461-462].

Один з рiзновидiв партiйних моделей стверджуе, що пiднесення чи спад у поствиборний перюд залежить ввд ступеня неочiкуваностi результатiв вибо-рш. Пiдтвердження цiеí теорií можна прослдаувати у крашах з чiтко вираже-ною двопартiйною системою влади, зокрема у Великобритании Iспанií, НГмеч-чиш та Францií [4, 5]. Зпдно з цiею теорiею так зваш лiвi та правi партií вГдрГз-няються своею позищею на кривш Фiлiпса: лiвi партií вГддають перевагу низь-кому рiвню безробiття, а праш - низькому рiвню шфляцп.

Ще одним цiкавим пiдходом до аналiзу причин виникнення полiтичного дшового циклу е так званий ефект ново!' демократп. Його суть полягае в пояс-неннi явища политичного дшового циклу через традицií демократи у краíнi. У "старих демократаях" (якi iснують впродовж юлькох столГть) присутнiсть поль тичного дшового циклу - рвдккне явище, оскiльки виборщ тако1 краши добре обiзнанi з особливостями електорального циклу й легко здатш розпiзнати маш-пуляцií економiчною полiтикою напередоднi виборiв. Натомiсть у крашах з "новою демократiею" передумови для кнування полiтичного далового циклу бшьш сприятливi, що пояснюеться браком досвГду у виборщв. Також таю краши характеризуються слабким розвитком шститупв, накладанням малих обме-жень та зобов'язань на уряд i низьким р1внем незалежностi центрального банку. Окрш цього, частi змiни шдходш у проведеннi фiскальних та монетарних захо-д1в у крашах з новою демокрапею можуть нерiдко спричиняти конфлiкт мiж економiчними та полГтичними реформами. Такi конфлiкти можна простежити у крашах Латинськоí Америки та Африки, а також у пострадянських крашах [13].

Одним iз найбшьш вiдомих пiдходiв до аналiзу полггичного далового циклу е, мабуть, шдхщ В. Д. Нордгауза. Вш запропонував аналiз п'яти рГзних моделей за критер1ями: виборщ, партп, економГчна структура, чинник збурення, компетенщя партш та передбачення на основГ моделГ [14] (табл.). Стльною для всх моделей е економГчна структура, яка передбачае, що партп контролюють полгтачш шструменти, що забезпечуе ефективну економГчну поливку.

Перша модель - модель опортушстичного циклу. За припущеннями цiеí моделГ, виборщ е неращональними й часто надають бiльшоí ваги останшм подь ям. Партп е компетентними та опортунктичними, тобто вибирають таку поль

тику, яка дае змогу максимiзувати кiлькiсть голоав та ймовiрнiсть обрання. Чинник збурення у цiй моделi е ендогенним i випливае з полiтичних ртень. Ця модель передбачае iснування пол^ичного дшового циклу, який характери-зуеться жорстким реформуванням у поствиборний перюд, що, на думку влади, мало б забезпечити шднесення напередоднi наступних виборiв.

Табл. Модели политичного делового циклу за В. Нордгаузом [14]

Модель Виборщ Партп Економiчна структура Чинник впливу Компетенц1я партш

1 нерацюнальш опортушстичш ефективна штернальний компетентш

2 нерацюнальш iдеологiчнi ефективна невизначений компетентш

3 ультр ар ацюнальш опортунiстичнi або iдеологiчнi ефективна штернальний або екстернальний компетентш

4 ультрарацiональнi або нерацюнальш опортушстичш або вдеолопчш ефективна екстернальний компетентш

5 ультраращональш або нерацюнальш вiдрiзняються у компетенци ефективна штернальний або екстернальний вiдрiзняються у компетенци

Те саме припущення щодо нерацюнальносп виборцiв використовуе i друга модель - модель вдеолопчного циклу. Основною вiдмiннiстю цiеí моделi вiд шших е iдеологiчнi партií - партп, якi зацiкавленi в економiчних результатах, а не в обранш чи переобранш. Чинник збурення у цш моделi е невизначе-ним. Щодо передбачень моделi iдеологiчного циклу, то вона, як i модель опор-тунiстичного циклу, припускае кнування полiтичного дшового циклу. Однак ця модель пояснюе його змiною економiчноí полiтики, спричиненою змiною при владi лших i правих партiй. Прихвд до влади лiвих партiй призводить до збшьшення темпiв iнфляцií, оскшьки цi партií вибирають низький рiвень безро-бiття, а правих - навпаки, до 1х зменшення. Детальшше такий пiдхiд до аналiзу полиичного дiлового циклу розвинув у сво!'х працях Д. Гiбс.

Ще одшею моделлю, яка робить наголос саме на тип партп, е п'ята модель - модель некомпетентних партш. У цш моделi вщмшносп мiж партiями полягають саме у ступеш компетентностi, а тип виборщв та чинник збурення iстотноí ролi не вiдiграють. Передбачення цiеí моделi полягають у тому, що ультраращональш виборцi оцiнюють партií за ршнем компетенцií. Таким чином бiльш компетентш партií довше виживають. Нерацiональнi виборщ ж надають бiльшоí ваги останшм подiям, за умови набуття досвДду з попереднiх електо-ральних циклДв.

Кардинально iншi припущення знаходиться в основi третьо!' моделi -моделi ультрарацiональних виборщв, здатних зробити оптимальш прогнози, ко-ристуючись повним обсягом шформацц. Саме тому виборцi не шддаються на манiпуляцií влади економiчною полiтикою, що водночас не спричиняе полиич-ного дiлового циклу. Основним висновком моделi ультраращональних виборцiв е власне ввдсутнкть полДтичного дшового циклу. Партп та чинник збурення не мають значного впливу на цей висновок.

1стотно вiдрiзняеться вДд проаналiзованих моделей четверта - модель ек-зогенних чиннитв збурення. У цш моделi iснування полДтичного дшового циклу пояснюеться впливом екзогенного чинника, а тип партш та виборщв на наяв-

нкть чи ввдсутшсть полиичного дшового циклу ктотно не впливають [14]. Са-ме ця модель, на наш погляд, мае найбшьшГ перспективи для розвитку у нас-тупш юлька десятилпь, адже зовтшшй фактор набувае дедалГ бiльшоí вагомос-п. Зокрема, цим ключовим екзогенним чинником цшком ймовГрно може стати координащя виборГв у рГзних крашах свиу, особливо у крашах Евросоюзу та Сврозони.

Цшавим пояснениям кнування полиичного дшового циклу е також пояснения через монетарш та фккальш дшовГ цикли, як дв основш частини поль тичного дшового циклу. Наявнкть цих цикшв довГв Т. ПроГ, висунувши припу-щення, що фккальш цикли кнують за фшсованого обмшного курсу. Монетарш цикли ж, на думку цього вченого, можуть кнувати тшьки у разГ залежного центрального банку або за плаваючого обмшного курсу [15].

Варто зауважити, що монетарш та фккальш цикли найчастше виражеш у стимулювальнш монетарнш та фккальнш полпиках. Вони проявляються у передвиборному перюдГ через зниження податтв Г збшьшення державних ви-даттв, зниження ршня безробптя та зниження номшальних процентних ставок. Однак у довготривалому перюдГ така полпика веде до негативних наслдаш, як для економГки краши, так Г для и населення. Частково щ наслГдки можна прос-тежити шсля виборГв у стр1мкому збшьшенш темшв шфляцп, порушенш р1вно-ваги торговельного балансу, надто низькому рГвш заощаджень, що унеможлив-люе шдтримання необидного ршня iивестипiй, та збшьшенш частки державних видаттв у ВВП. ОкрГм цих наслдаш, у поствиборний перюд проводиться стри-мувальна монетарна та фккальна полпика. Це проявляеться у збшьшенш по-даттв, зменшенш державних видаттв, зростанш номшальних процентних ставок та зниженш темшв зростання грошовоí маси. Таким чином регулярш вибо-ри призводять до розвитку економши за шаблоном "стимулювальна полиика -стримувальна полпика" з намаганням створити штучне шднесення напередодш кожних виборГв.

Монетарш дшовГ цикли припускають кнування полиичного дшового циклу через маншулювання економГчною полиикою через важелГ, притаманш саме монетарнш полиищ. Ключову роль у монетарних дшових циклах ввдграе центральний банк, оскшьки саме вш проводить монетарну полпику, що робить його незалежну позицгю об'ектом постшних дискусш.

Одну з таких теорш висунув Г. ЗГ^ у статп "Полпичний дшовий цикл з обмежено ращональними агентами". Вш розглядае ситуацгю, в якш центральний банк е незалежним, однак мае певш партшш вподобання. Виборщ ввддають перевагу компетентним париям, однак через обмежену рацюнальнкть не ма-ють достатньо шформаци, щоб прогнозувати компетентнкть певних партш. Тому саме центральний банк, проводячи експансшну монетарну поливку, засвщ-чуе про компетентнкть тих чи шших партш [16]. Невеликим уточненням до те-орп Г. Зка е припущення Б. Абрамса та П. Йосифова про можливкть монетарних циклГв тшьки у випадку, коли президент та голова Федеральноí резервноí системи належать до однiеí партп [17].

Проте кнуе теор1я, запропонована Е. ЛГртауером та Ф. Майером, яка стверджуе, що центральш банки не причетш до шдукування полиичного дшо-

вого циклу та циктчносп монетарних агрегапв. Цю теорда B4eHi пояснюють вiдсутнiстю докaзiв щодо iндукувaння полiтичного далового циклу центральни-ми банками. Вплив електорального циклу на монeтapнi агрегати, зпдно з цieю теоркю, спричинений попитом, що, водночас, пояснюеться як результат фк-кально1 полiтики, але аж шяк не дiями центрального банку [18].

Детальшше вплив фiскaльноí полиики на полiтичний дiловий цикл роз-глядають теорп фiскaльних далових циклш. Основний змiст цих тeоpiй полягае у тому, що влада використовуе шструментарш фккально!' полiтики для збшь-шення електоральних шaнсiв, що й ig^^e полiтичний дiловий цикл.

Одшею з тeоpiй, що пояснюе полиичний дiловий цикл за допомогою впливу фiскaльноí полiтики, е тeоpiя ращонально опоpтунiстичного циклу, ви-сунута К. Рогоффом та А. Зiбepт у 1988 р. Суть теорп полягае у збшьшенш ком-петенцп пapтiй в очах вибоpцiв напередодн вибоpiв на мунiципaльному piвнi, шляхом машпулювання iнстpумeнтaми eкономiчноí полiтики у передвиборний пepiод. Таким чином, податки на мунщипальному piвнi зменшуються за ргк (або два) до вибоpiв, а бюджетний дeфiцит та державш видатки нaтомiсть зрос-тають. Шдтвердження цieí тeоpií найкраще пpослiдковуeться на пpиклaдi Пор-тугaлií [19]. Окрш цього, пpоaнaлiзувaвши дaнi щодо безробитя у цiй кpaíнi, було виявлено незначне зменшення piвня бeзpобiття напередодш вибоpiв.

Ще одним цiкaвим шдходом до визначення проявив полiтичного дшово-го циклу е aнaлiз окремих важливих ринкш, зокрема у США - ринку нерухо-мостi. Суть цього шдходу полягае у тому, що aнaлiзовaний ринок е вагомим компонентом в eкономiцi краши i влада може використовувати його для збшьшен-ня своíх електоральних шансш, а це iндукувaтимe полiтичний дловий цикл [3].

Загалом кожна краша прагне до полiтичноí та eкономiчноí стaбiльностi, адже це шлях розвитку та утвердження на мiжнapоднiй ареш Цю стaбiльнiсть всepeдинi держави мае забезпечувати влада, обрана народною бшьшктю. Тому для процвтання краши необидна компетентна влада, яку шдтримуе народ. Од-нак iнодi процес вибоpiв зазнае непередбачених змiн внaслiдок явища полиич-ного дшового циклу. Його суть полягае у маншуляцп eкономiчною полiтикою, яку здiйснюe влада задля обрання чи переобрання. Прояви цього явища можна спостеркати як на державному, так i на мунщипальному piвнях.

Полiтичний даловий цикл мае два основш piзновиди: опоpтунiстичнi теорп та партшш модeлi, кожен з яких мiстить значну юльккть тeоpiй, що опису-ють той чи шший прояв згаданого явища. Ключова роль у вивчeннi полггичного дiлового циклу належить, мабуть, В. Нордгаузу, який запропонував для aнaлiзу п'ять моделей, в основi яких знаходиться однaковi кpитepií. Проте сьогодш бiльш вiдповiдним, напевно, е aнaлiз полiтичного дiлового циклу окремо через монетарш та фiскaльнi дiловi цикли, а також через ефект ново1 демократп.

Лiтература

1. Радюнова I. Макроекономша: теорiя та полiтика : шдручник / I. Радюнова. - К. : Вид-во "Таксон", 2004. - 348 с.

2. Панчишин С. Макроекономжа : навч. поабн. / С. Панчишин. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. - 616 с.

3. Ladewig J.W. Housing Starts and the Political Business Cycle / J.W. Ladewig // American Politics Research. - 2008. - Vol. 36, № 5. - Pp. 777-798.

4. Berlemann M. Unemployment and Inflation Consequences of Unexpected Election Results / M. Berlemann, G. Markwardt // Journal of Money, Credit and Banking. - 2007. - Vol. 39, № 8. - Pp. 1920-1945.

5. Berlemann M. Variable rational partisan cycles and electoral uncertainty / M. Berlemann, G. Markwardt // European Journal of Political Economy. - 2006. - Vol. 22. - Pp. 874-886.

6. Brender A. Electoral Fiscal Policy in New, Old, and Fragile Democracies / A. Brender, A. Dra-zen // Comparative Economic Studies. - 2007. - Vol. 49. - Pp. 446-466.

7. Грабинська 1.В. Дшов1 поттичш цикли у сучаснш ринковш економшд / 1.В. Грабинська, Ю.А. Миронович // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 160-170.

8. Вешко А.Т. Полггичний цикл i структуры тенденци в економшд Украши / А.Т. Вешко // Вюник Львшсько! комерцшно! академи. - Сер.: Екожмчна. - Львiв : Вид-во ЛКА. - 2013. -Вип. 41. - С. 35-46.

9. Шевчук В. Логжа шштичного циклу та рiвновага плапжного балансу: украхнський контекст / В. Шевчук // Вюник Л^всько! комерцшно! академи. - Сер.: Екожмчна. - Львiв : Вид-во ЛКА. - 2013. - Вип. 41. - С. 4-23.

10. Thames F.C. Did Yeltsin buy elections? The Russian political business cycle, 1993-1999 / F.C. Thames // Communist and Post-Communist Studies. - 2001. - Vol. 34. - Pp. 63-76.

11. Екожмчна теорш: вступ, макроекономжа, мжроекономша : навч. поабн. / за ред. О.З. Ватаманюка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львш : Вид-во "1нтелект-Захщ", 2011. - 656 с.

12. Бурда М. Макроекономжа: Свропейський контекст : пер. з англ. / М. Бурда, Ч. Виплош. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 682 с.

13. Block S.A. Political Business Cycles, Democratization, and Economic Reform: the Case of Africa / S.A. Block // Journal of Development Economies. - 2002. - Vol. 67. - Pp. 205-228.

14. Nordhaus W.D. Alternative Approaches to the Political Business Cycle / W.D. Nordhaus // Brooking Papers on Economic Activity. - 1989. - № 2. - Pp. 68.

15. Hiroi T. Exchange Rate Regime, Central Bank Independence, and Political Business Cycles in Brazil / T. Hiroi // Studies in Comparative International Development. - 2009. - Vol. 44. - Pp. 1-22.

16. Sieg G. A Political Business Cycle with Boundedly Rational Agents / G. Sieg // European Journal of Political Economy. - 2001. - Vol. 17. - Pp. 39-52.

17. Ferris J.S. Electoral Politics and Monetary Policy: Does the Bank of Canada Contribute to a Political Business Cycle? / J.S. Ferris // Public Choice. - 2008. - Vol. 135. - Pp. 449-468.

18. Leertouwer E. Who Creates Political Business Cycles & Should Central Banks be Blamed? / E. Leertouwer, P. Maier // European Journal of Political Economy. - 2001. - Vol. 17. - Pp. 445-463.

19. Veiga L.G. Political Business Cycles at the Municipal Level / L.G. Veiga, F.J. Veiga // Public Choice. - 2007. - Vol. 131. - Pp. 45-64.

Павлык Х.Б., Ватаманюк Б. О. Современные подходы к исследованию политических циклов

Определены сущность явления политического делового цикла и его особенности. Раскрыты базовые предположения и основные теоретические подходы к изучению политических деловых циклов. Классифицированы главные разновидности теории политического делового цикла и их виды. Проанализированы модели В. Нордгауза и предсказания на их основании. Прослежены проявления политического делового цикла на государственном и муниципальном уровнях. Значительное внимание уделено монетарным и фискальным деловым циклам и их влиянию на экономику страны. Рассмотрено отношение центральных банков к индуцированию политических деловых циклов. Раскрыты сущность эффекта новой демократии и обоснование его целесообразности при исследовании политических деловых циклов.

Ключевые слова: политический деловой цикл, оппортунистические теории, партийные модели, эффект новой демократии.

Pavlyk Kh.B., Vatamaniuk B.O. Some Modern Approaches to Political Business Cycles Study

Political business cycle substance and its features are revealed. Some basic assumptions and main theoretical approaches to political business cycles are identified. Main types of political business cycle theory and their forms are classified. Nordhaus models are analyzed as

well as assumptions based on them. Political business cycle at national and municipal levels is reviewed. A lot of attention is paid to monetary and fiscal business cycles as well as to their influence on economy. Relation between central banks and induction of political business cycle is studied. New democracy effect meaning is identified and its advisability in studying political business cycles is proved.

Key words: political business cycle, opportunistic theories, partisan models, new democracy effect.

УДК 336:368.5(477) Доц. М.М. Артус, д-р екон. наук - Львiвська ДФА;

доц. Ю.М. Томашевський, канд. екон. наук - Львiвський НАУ

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТРАХУВАННЯ ВРОЖАЮ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР 13 ЗАСТОСУВАННЯМ Г1ДРОТЕРМ1ЧНИХ 1НДЕКС1В

Обгрунтовано теоретико-методолопчш пропозицн i практичш рекомендацн щодо удосконалення i тдвищення ефективност практики системи страхування врожаю сшьськогосподарських культур, що дie. Запропоновано використання економiчно-об-грунтованого пiдходу здшснення страхування в рослинництвi, зокрема застосування гiдротермiчного iндексу в якостi впливу рiвня рiвномiрностi у часi атмосферно! воло-гостi та температури на врожайшсть озимо! пшеницi. Це сприятиме тдвищенню об'eктивностi погодного страхування, яке е простiшим та зрозумiлiшим за iншi страховi продукти та знизить рiвень зловживань i пiдвищить швидюсть страхових вщшкоду-вань, а також спростить доступ страхувальниюв до страхування сшьськогосподарських культур завдяки зниженню адмшстративних витрат на монiторинг i оцшювання збит-кiв та здешевить це страхування внаслщок бiльших обсягiв страхування i стандартиза-ци контрактов.

Ключовi слова: природно-клшатичний ризик, сiльськогосподарськi культури, страховий захист сшьськогосподарських пiдприемств, шдексне страхування, державне субсидування сшьськогосподарського страхування, страховий ринок, система страхування.

Постановка проблеми. Страхування е одним з найдквтих засобом за-безпечення захисту майнових прав та iHTepeciB суб'екТв господарювання у сшьському господаpствi. Оскшьки виробництво сiльськогосподаpськоí продук-цп значною мipою залежить вiд пpиpодно-клiматичних умов, що безпосередньо впливають на яккть та обсяги одержаного врожаю, нагальною в цих умовах стае потреба страхування сшьськогосподарських культур вщ таких несприятли-вих погодно-клiматичних умов, як заморозив, злив, сильних дощiв, повеней, граду тощо. Тому страховий захист врожаю сшьськогосподарських культур та подальше вдосконалення системи страхування е актуальною проблемою, вирь шення яко'' дасть змогу шдвищити конкуpентоспpоможнiсть товаровиробникш i зростанню продовольчо'' безпеки держави.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання оpганiзацií та роз-витку страхування дослвджено у працях вiтчизняних i заpубiжних учених-еко-номiстiв. Зокрема, проблеми страхування врожаю сшьськогосподарських культур вивчали таю учеш-економкти: В. Д. Базилевич, КГ. Воблий, Н.М. Внукова, О.О. Гаманкова, O.G. Гудзь, П.А. Лайко, С.А. Навроцький, С.С. Осадець, С. Д. Пущак, Р. П. Смоленюк та ш. Проте питання використання новiтнiх практик та методик агрострахування в сучасних умовах господарювання потребуе

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.