CC BY
12
УДК 330.33:330.834:330.837
Миронович Ю.А., Липко Н.М. ©
Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет гмет 1еана Франка
ВПЛИВ Д1ЛОВОГО ПОЛ1ТИЧНОГО ЦИКЛУ НА ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНУ Р1ВНОВАГУ УКРА1НИ
У статт1 розкрито взаемозв 'язок м1ж Ыловым полгтычным циклом та зовтшнъоеконом1чною р1вновагою (р1вновагою плат1жного балансу). Авторы надаютъ розгорнуте пояснения основных аспект1в теорп дшового полтычного цыклу, зовн\шнъоеконом1чно1 р\вновагы. Анал1з вплыву полтычного б1знес-цыклу на стан плат1жного балансу здтснено на прыклад1 Украшы.
Ключовг слова: дтовый полтычныы цыкл, зовн\шнъоеконом1чна р1вновага, р1вновага плат1жного балансу, опортушстычна теор1я, поточный рахунок, рахунок операщы з катталом та фтансовых операцш, мобыъшстъ катталу.
Актуальшсть теми. Сучасний етап розвитку св1тово! економжи характеризуемся нестабшьшстю та цикл1чшстю. В останш роки ця цикл1чшсть носить яскраво виражений характер. Притаманно це як високорозвиненим крашам, так I решт1 св1ту, в тому числ1 й Укра!ш, де на змшу економ1чному зростанню 2004-2007 роюв прийшла криза 2008-2010 роюв.
Одшею ¿з причин цикл1чност1 дослщники визначають такий екзогенний фактор, як пол1тичний процес у кра!ш. Для Украши ця проблема е дуже актуальною, адже за останш десять роюв (2001-2010) в держав! вщбулося п'ять виборчих кампанш. Тому ¿снуе необхщшсть дослщити вплив пол1тичних процеав на економ1чне вщтворення в держава
Зважаючи на стутнь вщкритост1 нацюнально! економжи та И чутливють до змш св1тово! кон'юнктури, особливо важливо дослщити вплив дшового поличного циклу на стан зовшшньо! р1вноваги (плат1жного балансу). Адже, останнш е вагомим чинником, що визначае переб1г сощально-економ1чних процеЫв у державг
Аиал1з остаишх дослщжеиь та публжацш. Дослщженням проблеми дшового поличного циклу займався цший ряд вчених - як шоземних, так I в1тчизняних. Серед дослщниюв можна виокремити В. Нордгауза, Д. Пбса, А. Цукермана, К. Рогова, А. Алеану, А. 31берта, Т. Мельтцера, Г. ТабеллЫ тощо.
Питания зовшшньоеконом1чно! р1вноваги щкавили вчених чи не з початюв зародження класично! економ1чно! думки. Даний об'ект дослщження згадувався у працях Л. Вальраса, В. Паретто, М. Фрщмана, Д. Кейнса тощо. Найбшьш грунтовними в данш галуз1 були пращ наступних вчених: Д. Мща, Р. Манделла, А. Флемшга, Р. Дорнбуша, Т. Свои, В. Салтера та ш.
У рамках вивчення р1вноваги плат1жного балансу та дшового поличного
© Миронович Ю.А., Липко Н.М., 2012
68
циклу, певна увага придшялася !хньому взаемозв'язку. Однак, його анал1з все ж залишае багато невиршених проблем. Особливо це стосуеться економ1чних систем з неусталеною господарською системою, що ставиться за мету виршити в данш статт!.
Метою CTairi е виявлення та анал1з зв'язку м1ж дшовим пол1тичним циклом та станом плат1жного балансу Украши. Для досягнення поставлено! мети мають бути виконаш наступи! завдання: анал1з теоретичних концепцш дшового поличного циклу; характеристика даного циклу в Украшц дослщження впливу цикл1чност1 на стан плат1жного балансу держави.
Виклад основного матер1алу
Цикл1чш коливання в економ1чному вщтворенш зумовлеш низкою зовшшшх та внутршшх фактор1в. 1снуе декшька пщход1в до трактування цього явища. Зокрема, прихильники екзогенних теорш (В. Нордгауз, Д. Ti6c, А. Цукерман, К. Рогов, А. Алесша та ш.) стверджують, що ¿снуе ткний зв'язок м1ж економ1чними коливаннями та пол1тичним процесом в крашг 1ншими словами, даш Teopii' анал1зують, як щеолопчна ор1ентащя та д1яльшсть уряду, свщомкть електорату, компетенщя пол1тичних партш, дата проведения вибор1в, змагання м1ж пол1тичними париями впливають на макроеконом1чну полп-ику уряду, безроб1ття, шфляцш, економ1чне зростання [3,6,10].
Зокрема, ix увагу привертае теор1я дшового полтичного циклу - теор1я, яка вважае електоральний цикл причиною появи реальних дшових цикл1в. В загальному, теор1я пол1тичних б1знес-цикл1в в якост1 основних причин розглядае вщмшност1 в економ1чних пол1тиках, як1 проводять Ti чи rnmi пол1тичш партп, а також опортушстичну поведшку окремих пол1тичних д1яч1в, направлену на максим1зацш ймов1рносп перемоги на виборах i збереження влади.
При виявленш та дослщженш пол1тичних б1знес-цикл1в використовують pinHi, а часом i квартальш значения таких макроеконом1чних показниюв, як р1вень безроб1ття, р1вень шфляци, обсяг трансферних платеж1в, динамжа ВВП, грошово! маси, дефщиту державного бюджету. У данш стата ми розглядаемопоказник, що характеризуе зовшшньоеконом1чну р1вновагу краши - стан плат1жного балансу i, зокрема, поточного рахунку.
Д1яльшсть уряду м1ж виборами пщпорядковуеться певним законом1рностям. Р1вень його активное^ у пол1тичнш та економ1чнш сферах суттево коливаеться у перюд м1ж виборами. Так, одразу теля вибор1в новий уряд здшснюе низку заход1в, спрямованих на змшу цшей та масштаб1в д1яльност1 попереднього уряду. U,i заходи мають особливо радикальний характер, якщо до влади приходить парт1я, яка знаходилась в опозицп. Новообраний уряд робить спроби скоротити дефщит державного бюджету, згорнути непопулярш програми попереднього уряду, перебудувати роботу державного апарату. Якщо в результат! вибор1в при влад1 залишаеться правляча пария, то пол1тики намагаються виконати, хоча б частково, передвиборч1 общянки. Однак згодом ix актившсть знижуеться до тих nip, поки зменшення популярное^ нового уряду не досягне критичного р1вня. 1з наближенням
69
наступних вибор1в актившсть уряду зростае. Пол1тики штучно створюють незвичайно сприятлив1 економ1чт умови перед виборами з над1ею, що виборщ вщдячать пол1тичним париям i пол1тикам, яю перебувають при влад1, сво!ми голосами. Це вщбуваеться, незважаючи на попршення ситуацп в економщ1 вщразу теля вибор1в.
У розвитку Teopii' дшових пол1тичних цикл1в можна виокремити два пщходи: опортутстичний та партшний. Перший, який набув поширення в середин! 1970 роюв використовуе традицшш макроеконом1чш модел1, в яких анал1з проводиться здебшьшого використовуючи криву Фшлшса (стввщношення м1ж шфлящею та безробптям). Розвинули такий пщхщ Нордхауз (1975р.) та Лшдбек (1976р.), вони пщкреслювали опортутстичну спрямовашсть пол1тик1в, тобто пол1тичт д1яч1 не надають переваги якшсь конкретнш економ1чнш полчищ, проте вони обирають ту чи шшу пол1тику, яка б максим1зувала ix перемогу на виборах. Таким чином, в економщ виникае цикл1чний процес: безпосередньо перед виборами спостер1гаеться прискорення темтв економ1чного зростання i зростання шфляци, а в перюд теля вибор1в темп шфляцп знижуеться i уповшьнюються темпи економ1чного зростання. Такий економ1чний цикл, як стверджують автори, не забезпечуе економ1чного зростання, кр!м того, вш може збшьшувати середнш р1вень шфляци без приросту економ1чного зростання чи скорочення безроб1ття. Припущення, що електорат е дуже «на!вним» i схильний робити систематичш помилки у передбаченнях е важливим недолжом дано! моделг
1нший пщхщ до анал1зу дшових пол1тичних цикл1в розвинув Д. Пббс (1977) - це теор1я «партшного» дшового циклу. BiH дослщив, що л1в1 при вибор1 макроеконом1чно! пол1тики меншим «лихом» вважають безроб1ття, пор1вняно з шфлящею, a npaBi партп - навпаки. Отже, цикл1чш коливання в економщ генеруються змшою правих i л1вих уряд1в, причому наслщки проведено! ними пол1тики спостер1гаються протягом усього термшу ix повноважень [6].
Наступний етап розвитку теорш дшових пол1тичних цикл1в розпочався з середини 80-х роюв XX ст., коли при анал1з1 дано! проблематики економ1сти застосували елементи Teopii' рацюнальних спод1вань. Рацюнальне суспшьство обмежуе стутнь впливу чиновниюв i пол1тиюв на макроеконом1чт процеси i дшов1 цикли в кра!ш. А. Цуюрман, Т. Мельтцер (1986), К. Рогоф i A. 3i6epT (1988), К. Рогоф (1990), Т. Перссон i Г. ТабеллЫ (1990) розвинули опортутстичну модель на основ! рацюнальних спод1вань. А. Алесша (1987) запропонував рацюнальну партшну модель [3,7,9].
Уряд може впливати на оцшку суспшьством його спроможноси i формувати вщповщш спод1вання у населения, використовуючи фккальну експансш та rnmi шетрументи певно! макропол1тики. BiH вдаеться до застосування стимулювально! фюкально! пол1тики, за яко! спостер1гаеться значне економ1чне зростання у поеднанш 3i збшьшенням дефщиту державного бюджету. Вщбуваються значт державш позики на внутршньому та зовшшньому ринках, зростання грошово! маси з водночас пщозршо низькими
70
темпами шфляци, тдвищення заробпно! плати \ пенсш. Така експанЫя, як правило, виявляеться у зростанш сощальних трансферов для тих прошарюв суспшьства, як1 проявляють бшьшу пол1тичну актившсть - пенсюнери, студеити, бщш громадяии. Перюд теля вибор1в, як правило, характеризуеться скороченням бюджетиих видатюв, збшьшенням бюджетиих запозичень \ податкових збор1в для покриття передвиборчих видатюв. Таким чином можна охарактеризувати вплив дшового поличного циклу на фккальну компоненту економ1чно! системи.
Дшовий пол1тичний цикл спостер1гаеться у вЫх крашах - \ промислово розвинутих ¿з розвинутою демокраиею, \ в крашах, що розвиваються. Однак, за оцшками пол1тичних експерив та економкив, найбшьш вщчутний руйшвний вплив вш виявляе, перш за все, на перифери у бвдшших крашах, де невисокий р1вень життя переважно! бшьшост1 населения.
Украша не е винятком. На нашу думку, для Украши кнування дшового поличного циклу пояснюе опортушетична теор1я, оскшьки вщмшност1 у пол1тичних програмах р1зних партш практично вщеутш. В Укра!ш, в умовах незршо! демократп, про конкуренцш щеологш \ стратегш розвитку краши, запропоновану р1зними пол1тичними партшми мова не йде. Анал1з основних макроеконом1чних показниюв, що характеризують ситуащю в Укра!ш у 20002010 рр. (табл. 1), дозволяе зробити висновки про наявшеть ознак дшового поличного циклу, який пояснюеться опортушетичною мотиващею пол1тиюв.
Таблиця 1
Основш макроеконом1чш показники економжи Укра'ши у 2000-2010 рр.__
Рж Темп 1СЦ, % Стан Стан рахунку Плапжний Темп Дефщит
зростання поточного операцш з баланс, зростання (профщит)
реального ВВП, % до рахунку, млн. дол. капггалом та фшансових млн. дол. США видатк1в бюджету, % бюджету, млн. грн.
попереднь ого року США операцш, млн.дол. США
2000 105,9 125,8 1207 -516 571 161,9 3651,5
2001 109,2 106,1 1402 -188 983 106,47 4029
2002 105,2 99,4 3173 -1050 1238 107,12 6994,85
2003 109,6 108,2 2891 247 2185 157,95 -1043,1
2004 112,1 112,3 6909 -4332 2539 141,61 -9133,7
2005 102,7 110,3 2531 8038 10721 142,16 -7645,7
2006 107,3 111,6 -1617 3932 2408 121,32 -3599,3
2007 107,9 116,6 -5918 15776 9421 127,12 -8293,8
2008 102,1 122,3 -12763 9700 -3063 138,58 -9768
2009 85 112,3 -1801 -11925 -13726 100,37 -17037
2010 104,2 109,1 -2884 7914 5030 133,5 -56104,21
Джерело: складено за даними НБУ, М!тстерства фшанав Украши, Державного комитету
статистики Украши
Очевидною е цикл1чшсть основних макроеконом1чних шдикатор1в. При цьому, простежуеться зв'язок м1ж економ1чним та пол1тичним циклами. Зважаючи на специф1ку дшового поличного циклу в Укра!ш, для нас
71
найбшьш важливим е динамка такого показника, як видатки державного бюджету, яю е шструментом фккально! пол1тики \ яю прийнято розглядати як заЫб електорального впливу. Динамка видатюв держаного бюджету (щор1чш темии зростання) зображена на настуиному рисунку._
1 161,9
\ 157,9 5
\ / ^—141,6 1-\142,1 6
/ \ 138,5 8 133,5
/ 121,3 127,1 2 2 \
/ \ /
М 06,4 7 107,1 2 7
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
110
90
80
Рис. 1. Динамжа видатк1в державного бюджету УкраУни у 2000-2010 роках
Анал1зуючи рис. 1, ми можемо побачити, що державш видатки зростають у перюди виборчо! кампани. Так, зростання державних видатюв в Укра!ш у 2004 рощ (41,6 %) - перед президентскими виборами не може бути обгрунтоване темпами зростання реального ВВП (12,1%). Основною складовою такого зростання е видатки на сощальний захист. Як вже було зазначено, щ видатки можна розглядати як шструмент електорального впливу. Традицшно вони займають вагому часту у зведеному бюджет! Украши, що пщтверджуе наступна таблиця.
Таблиця 2
Частка видатк1в на сощальний захист у структур! зведеного ___бюджету УкраУни_____
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Частка
видатюв на
сощальний захист у 23,1 13,5 20,4 22,2 24,3 34,2 29,3 28,1 31,2 33,5 22,8
зведеному бюджет^ %
Джерело: складено за даними Мтстерства фшанав Украши
Як свщчать даш табл. 2, у 2004 р. питома вага видатюв на сощальний
72
захист населения перевищила 20%, \ в подальшому залишалася близько 30%. Збшьшення сощальних видатюв у передвиборчий перюд, як показуе практика, дае зворотну динам1ку у поствиборчий перюд. Досвщ попередшх украшських вибор1в пщтверджуе каршсть попул1зму. У 2005 р. спостер1галось сповшьнення темтв економ1чного зростання (102,7%) 1 прискорення шфляцл (10,3 %). Зокрема, видатюв на сощальний захист провокуе пошук вщповщних джерел фшансування. Це позначаеться на зростанш загального державного боргу, коливанш л1квщност1 в банювськш систем!, коливанш процентно! ставки тощо. Вщбуваеться I приховане фшансування бюджету, зокрема його дефщиту з боку НБУ. Таке фшансування вщбуваеться шляхом випуску ОВДП. Тобто, насправд! йдеться про приховану емкш з боку центрального банку кра!ни. Зростання державних видатюв також здатне впливати на стан плаижного балансу, що е шдикатором зовшшньоеконом!чно! р1вноваги. Ще Роберт Мандел у сво!х працях дов1в, що державна пол1тика за р1зних умов валютного курсу може впливати на стан зовшшньо! р1вноваги.
1снуе два трактування зовшшньо! р1вноваги - вузьке та широке. У широкому розумшш зовшшня р1вновага - це р1вновага плаижного балансу краши за певного режиму валютного курсу. Зовшшня р1вновага у вузькому значенш - р1вновага поточного рахунку плапжного балансу. Стан плаижного балансу пщдаеться впливу цшо! низки чинниюв, як внутршшх так I зовшшшх. Серед них можна виокремити кон'юнктуру св1тових ринюв, штенсивнють та характер м1жнародних потоюв кашталу, внутршню конкурентоспроможшсть нацюнально! економши тощо. Здатна впливати на стан плаижного балансу I держава засобами макроеконом1чно! пол1тики, зокрема, застосовуючи шструменти фккально! пол1тики.
1снуе два канали, через яю фккальна пол1тика впливае на стан плаижного балансу - через р1вень доходу I через р1вень ставки процента. Тобто, ми можемо виокремити два ефекти впливу фккально! пол1тики держави на стан платсжного балансу - ефект доходу та ефект процентно! ставки. Вщповщно, щ два ефекти впливають на окрем! складов! плаижного балансу - поточний рахунок та рахунок руху кашталу. Так, наприклад, розширення державних видатюв, або зменшення податюв приводять до зростання доходу економ1чних агент1в, що, у свою чергу, розширюе попит не тшьки на в1тчизняш, але й на ¿мпортш товари. Вщповщно, зростання ¿мпорту попршуе торговий баланс, а отже I стан платсжного балансу загалом. Проведения стримувально! фккально! пол1тики призводить до протилежного ефекту. У цьому проявляеться ефект доходу.
У той же час, додатков! державш видатки передбачають, як правило, збшьшення обсяпв державних запозичень на внутршшх фшансових ринках, що викликае шдвищення процентно! ставки. Бшьш висока процентна ставка приваблюе каштал з-за кордону, полшшуючи баланс руху кашталу. Це деякою м1рою може компенсувати попршення балансу поточного рахунку плаижного балансу. Натомють обмежувальна фюкальна пол1тика може привести до зменшення процентно! ставки, що негативно позначиться на сташ плапжного балансу. У цьому проявляеться ефект процентно! ставки. Тобто, ефект доходу
73
тракту еться довол1 просто: стимулювальна ф1 скаль на пол1тика негативно впливае на стан планжного балансу через прибуток. Обмежувальна фккальна пол1тика здатна чинити позитивний вплив. Пщсумковий вплив на стан плаижного балансу залежатиме вщ поеднання двох згаданих ефекпв. В свою чергу, вплив через процентну ставку буде не настшьки очевидним { залежатиме вщ ступеня мобшьност1 катталу.
При високш мобшьност1 катталу вищ1 процентш ставки всередиш краши приваблюють каттал з-за кордону, що фшансуе дефщит плаижного балансу. В деяких випадках такий приплив катталу може призводити до формування нав1ть надлишку плат1жного балансу. За низько! мобшьност1 катталу, приплив шоземного катталу може бути незначним. Як наслщок, утвориться загальний дефщит плаижного балансу.
3 точки зору контролю над потоками з боку уряду, штегрованост1 у св1тову фшансову систему, чутливост1 до коливань св1тово! фшансово! кон'юнктури, Украшу очевидно потр1бно трактувати як кра!ну з довол1 високим р1внем мобшьност1 катталу. Так доля чисто! швестицшно! позици (И абсолютного значения, оскшьки Украша вважаеться чистим деб1тором) Украши у ВВП становила бшьше 28% у 2010-му рощ. Визначення швестицшно! позици за трактуванням МВФ наведено нижче. "Чиста швестицшна позищя краши - це р1зниця м1ж м1жнародними фшансовими активами та пасивами краши, яка може бути позитивною або негативною. Чиста швестицшна позищя плюс вартють нефшансових актив1в дор1внюе чистш вартосн нащонально! економши" [8, 119].
3 шшого боку юнують значт обмеження для потоюв катталу: шституцшш перешкоди, нестабильна макроеконом1чна ситуащя, негнучкють процентно! ставки, сощальна та пол1тична нестабшьтсть, нерозвинешсть фшансових ринюв тощо. 3 ще! точки зору мобшьтсть катталу звичайно незначна, а краще сказати обмежена.
Пщсумовуючи, можна сказати, що за р1внем вщкритост1 для м1жнародного катталу та передумовами для його активного залучення, нащональна економка е господарською системою з перспективно високим р1внем мобшьност1 катталу. Однак, внутршня макроеконом1чна нестабшьтсть, шституцшш бар'ери, пол1тичне та сощальне напруження, нерозвинетсть фшансових ринк1в створюють значт перешкоди для його встановлення. Тому, стутнь мобшьност1 катталу для в1тчизняно! економжи можна охарактеризувати як вщносно низький. Також необхщно зазначити, щоб пщсумковий вплив фккально! пол1тики на стан плаижного балансу залежатиме I вщ режиму валютного курсу в кра!т. В Укра!т протягом незалежноси пщтримувався фасований режим валютного курсу.
Охарактеризувавши стутнь мобшьност1 катталу та режим валютного курсу, ми можемо перейти до безпосереднього анал1зу впливу фккально! пол1тики на стан плаижного балансу. Спершу розглянемо ефект доходу, тобто вплив збшьшення державних видатюв на стан поточного рахунку плат1жного балансу Украши.
74
Як вже було зазначено, ефект доходу передуам проявляеться впливом на загальний р1вень доходу та пщвищення попиту на ¿мпортш товари. Це в свою чергу веде до попршення стану поточного рахунку. Отже, мова ще про наступний причинно-наслщковий зв'язок: збшьшення державних видатюв -зростання попиту на ¿мпорт та його обсяги - попршення стану поточного рахунку. Пор1вняння видатюв державного бюджету, ¿мпорту та стану поточного рахунку наведен! у табл. 3.
Таблиця 3
По|Мвняння вндаткт державного бюджету, ¡мпорту та стану поточного
рахунку плат1жного балансу Укра'ши
Р1к Видатки державного бюджету, млн. грн. 1мпорт, млн. дол США Стан поточного рахунку, млн. дол. США
2000 31 154,60 13 956, 553 71 1 207,00
2001 33 170,00 15 775, 092 66 1 402,00
2002 35 530,15 16 976, 834 51 3 173,00
2003 56 120,00 23 020, 771 01 2 891,00
2004 79 471,50 28 996, 030 72 6 909,00
2005 112 975,90 36 141, 094 96 2 531,00
2006 137 063,00 45 034, 491 10 -1 617,00
2007 174 236,00 60 669, 923 00 -5 918,00
2008 241 454,00 85 535, 356 40 -12 763,00
2009 242 357,00 45 435, 559 20 -1 801,00
2010 323 556,20 60 739, 969 30 -2 884,00
Джерело: складено за даними НБУ, Мшстерства фшанав Украши, Державного комиету статистики
Перш за все спостеркаеться дуже ткна корелящя м1ж видатками державного бюджету та обсягом ¿мпорту (коефщкнт кореляци дор1внюе 0,86). Це свщчить, якщо не про вплив збшьшення доход1в на ¿мпорт, то про те, що держава активно впливае на ¿мпорт, а отже I на стан поточного рахунку (найпростший приклад ¿мпорт енергонос11в). Тобто, ми можемо зробити припущення про вплив зростання державних видатюв на ¿мпорт, що е необх1дною передумовою ефекту доходу.
По-друге ¿снуе обернений та т1сний зв'язок (коефщент кореляц1! дор1внюе -0,67) м1ж державними видатками та станом поточного рахунку. Очевидно, що такий вплив вщбуваеться опосередковано через зростання/спадання обсяпв ¿мпорту. Також не сл1д виключати вплив деф1циту бюджету на стан поточного рахунку, про який йтиметься нижче. Законом1рно, що м1ж ¿мпортом та станом поточного рахунку кнуе т1сна обернена залежн1сть. Коефщент кореляц1! дор1внюе -0,87. Зростання обсяпв ¿мпорту призводить до в1дпов1дного попршення стану поточного рахунку.
Тобто, можна стверджувати, що теор1я п1дтверджуеться I стимулювальна ф1скальна пол1тика через ефект доходу негативно впливае на стан поточного рахунку. Говорячи про ефект процентно! ставки, ми повинш розглянути
75
ланцюжок видатки державного бюджету, процентна ставка, приплив катталу в крашу (прям1 та портфельш шоземш швестицп) та стан рахунку операцш з катталом та фшансових операцш. Взаемозв'язок цих показниюв наведено у наступнш таблиц!.
Таблиця 4
По|Мвняння вндаткт державного бюджету, процентно? ставки, ¡ноземних ¡нвестицш та стану фшансового рахунку
Р1к Видатки державного бюджету, млн. грн. Процентна ставка, % Портфельш шоземш швестицп в Украшу, млн. дол. США Прям1 шоземш швестицп в Украшу, млн.дол. США Стан рахунку операцш з кашталом та фшансових операцш, млн.дол. США
2000 31 154,60 20,50 3 198,00 3 875,00 -516,00
2001 33 170,00 15,70 2 980,00 4 555,30 -188,00
2002 35 530,15 10,81 3 293,00 5 471,80 -1 050,00
2003 56 120,00 9,75 4 065,00 6 794,40 247,00
2004 79 471,50 11,24 6 391,00 9 047,00 -4 332,00
2005 112 975,90 7,25 9 011,00 16 890,00 8 038,00
2006 137 063,00 9,26 12 861,00 21 607,30 3 687,00
2007 174 236,00 6,71 18 618,00 29 542,70 15 776,00
2008 241 454,00 11,86 17 059,00 35 616,40 9 700,00
2009 242 357,00 12,21 15 567,00 40 053,00 -11 925,00
2010 323 556,20 10,39 20 002,00 44 708,00 7 914,00
Джерело: складено за даними НБУ, Мшстерства фшанав Украши, Державного комиету статистики
Передуам, пом1тно, що в роки виборчих кампанш \ вщповщного зростання державних видатюв, як правило, попршуеться сальдо рахунку операцш з катталом та фшансових операцш. Спостеркаеться пряма, однак не досить сильна залежшсть м1ж державними видатками та станом фшансового рахунку (коефщент кореляц11 - 0,28). Тобто, зб1льшення державних видатк1в позитивно позначаеться на стан1 ф1нансового рахунку. Очевидно, що це в1дбуваеться через зростання внутршньо! процентно! ставки та вщповщного припливу кап1талу. Питания полягае у тому чи цей приплив е достатн1м для загального збалансування стану плат1жного балансу. Тобто, мова ¿де про гнучк1сть внутр1шньо! процентно! ставки \ роль фшансового рахунку у вр1вноваженш загального балансу.
Анал1зуючи даш про стан плат1жного балансу, варто зазначити що за останш ш1сть рок1в ф1нансовий рахунок вносив бшьшу лепту у вр1вноваження загального плаижного балансу. В1дбувалося це передуам через зростання ¿мпорту (в першу чергу енергонос1!в) та скорочення експорту, що негативно позначалося на сташ плат1жного балансу. Натом1сть кап1тальн1 потоки демонстрували в1дносну стаб1льн1сть. Лише внаслщок св1тово! економ1чно! кризи держава вщчула р1зке скорочення припливу ¿ноземних швестицш та,
76
нав1ть, 1х вщтш. Однак, говорячи про вплив фюкально! пол1тики на стан плаижного балансу, ми схильш надавати перевагу саме ефекту доходу, тобто, впливу через поточний рахунок. Пояснюеться це низькою гнучюстю внутршньо! процентно! ставки та невисоким р1внем кореляцп м1ж нею та обсягами державних видатюв. Тому варто акцентувати саме на вплив! зростання державних видатюв на стан поточного рахунку, а отже \ плаижного балансу загалом. Хоча цей негативний вплив компенсуеться припливом катталу, що водночас не е великою заслугою держави [2, 86]. Тобто, через ефект доходу фюкальна пол1тика сильно впливае на стан поточного рахунку \ плаижного балансу. Рахунок операцш з кашталом та фшансових операцш компенсуе цей негативний вплив. Однак, ми не схильш це пов'язувати з ефектом процентно! ставки, що пояснюеться низьким р!внем моб!льност! кап!талу ! гнучкост! внутршньо! процентно! ставки.
П!дтвердженням негативного впливу зростання державних видатюв на стан поточного рахунку е ! корелящя м!ж станом поточного рахунку та дефщитом/профщитом державного бюджету. 1снуе два протилежш погляди на причинно-насл!дковий зв'язок м!ж сальдо плат!жного балансу та сальдо бюджету. Представники школи пла^жного балансу вважають, що саме дефщит плат!жного балансу стае причиною дефщиту бюджету, знец!нення грошово! одиниц! та шфляци. Натом!сть представники монетарно! школи, зокрема, М. Фельдштейн, пояснюють попршення плат!жного балансу значним бюджетним дефщитом та його монетизац!ею.
В Укра!ш п!дтверджуються на практиц! аргументи монетарно! школи, що пов'язуе пог!ршення поточного рахунку передуам з пог!ршенням фюкальних показник!в. У четвертому квартал! 1998 року сальдо бюджету ! сальдо поточного рахунку вперше стали додатшми з час!в незалежност!. Ст!йке додатне сальдо бюджету з'явилося лише з 2000-го року. Таке сальдо пщтримувалося до 2004-го року, коли порушення ф!скально! дисципл!ни було зумовлене популютськими заходами в рамках президентсько! кампани. Одночасно з пог!ршенням сальдо бюджету попршувалося ! сальдо поточного рахунку.
"У короткочасному план! сальдо поточного рахунку впливае на сальдо бюджету (аргумент школи плаижного балансу). Однак з часом сальдо бюджету починае впливати на сальдо поточного рахунку (аргумент монетарно! школи). Регресшш коефщенти показують слабкий вплив сальдо поточного рахунку на сальдо бюджету, тод! як вплив сальдо бюджету на поточний рахунок виглядае набагато виразшшим" [1].
Тобто зв'язок м!ж сальдо державного бюджету та станом поточного рахунку пщтверджуе тезу про негативний вплив зростання державних видатюв, а отже бюджетного дефщиту, на стан плаижного балансу. Це е ще одним аргументом на користь ефекту доходу.
Висновки. На основ! проведеного дослщження можна зробити наступи! висновки. В!дпов!дно до опортун!стично! теор!! поличного д!лового циклу, ф!скальна пол!тика е ¿нструментом впливу влади на електоральш настро!
77
населения. В передвиборчий перюд уряд збшьшуе видатки i передуам на сощальш цш, щоб пщвищити власш шанси на перемогу. Зростання державних видатюв призводить до негативних економ1чних наслщюв - пришвидшення темшв шфляцп, зростання дефщиту державного бюджету, зростання державного боргу тощо. Даш висновки е цшком справедливими для нацюнально! економжи Укра!ни.
Впливае воно i на стан плаижного балансу. Збшьшення державних видатюв здатне впливати на стан плаижного балансу через ефект доходу та ефект процентно! ставки. При цьому ефект доходу (вплив через зростання доходу економ1чних агент1в та попршення стану поточного рахунку) е домшантним. Ефект доходу також пщсилюеться впливом сальдо дефщиту державного бюджету на стан поточного рахунку.
Рахунок операцш з кашталом та фшансових операцш компенсуе негативний вплив поточного рахунку на загальний баланс. Однак, це не пов'язано 3i згадуваним ефектом процентно! ставки через низький р1вень мобшьноси катталу.
Отже, в1тчизняний уряд використовуе ф1скальну пол1тику для впливу на електоральш настро! населения. Це негативно позначаеться на стан1 зовн1шньоеконом1чно! р1вноваги (плаижного балансу). Основним механ1змом такого впливу е ефект доходу.
Л1тература
1. Шевчук В. О. Мтжнародна економжа: теор1я i практика: П1дручник. -2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знания, 2008. - 663 с.
2. Шевчук В. О. Плат1жний баланс i макроеконом1чна р1вновага в трансформац1йних економ1ках: досвщ Укра!ни. - Льв1в: Каменяр, 2001.
3. Alesina, A. Political Cycles and the Macroeconomy / A. Alesina, N. Roubini, G. Cohen. - Cambridge, Mass.: The MIT Press, 1999. - 302 p.
4. Coakley, J. Kulasi, F., Smith, R. The Feldstein-Horioka Puzzle and Capital Mobility: A Review. International Journal of Finance and Economics. 1998, 169-188 No. 3 Доступний з: http://dipeco.economia.unimib.it/ Persone/ Colombo/ finarm/ feldstein-horioka-review.pdf
5. Cukierman, A. Positive Theory of Discretionary Policy, the Cost of Democratic Government, and the Benefits of Constitution / A. Cukierman, A.A. Meltzer // Economic Inquiry.. - 1986. - Vol. 24. - P. 367-388.
6. Hibbs D. Political Parties and Macroeconomics Policy / D. Hibbs // American Political Science Review. - 1977. - Vol. 71. - P. 1467-1487. Nordhaus, W. The Political Business Cycle / W. Nordhaus // Review of Economic Studies. - 1975. - Vol. 42. - P. 169-190.
7. Persson T. Designing Institutions for Monetary Stability / T. Persson, G. Tabellini // Carnegie- Rocyester Conference Series on Public Policy. - 1994. - Vol. 39. - P. 58-94.
8. International Monetary Fund. Sixth Edition of the IMF's Balance of Payments and International Investment Position Manual. Доступно з: http://www.imf.org/external/pubs/ft/bop/2007/bopman6.htm
78
9. Rogoff, K. Equilibrium Political Budget Cycles / K. Rogoff // American Economic Review. - 1990. - Vol. 80. - P. 21-36.
10. Rogoff, K. Elections and Macroeconomic Police Cycles / K. Rogoff, A. Sibert // Review of Economic Studies.. - 1988. - Vol. 55. - P. 1-16.
11. Tsanacas D., Kasibhatla K., Malindretos J., A Survey of the Monetary Approach to International Finance // Balance of Payment Adjustment: Macro Facets of International Facets Revisited / A. Arize, H. Bonitsis, I. Kallianotis, K. Kasibhatla, and J. Malindretos. - London: Greenwood Press, 2000. - P. 24-30
Summary Yuriy Myronovych, Nazar Lypko Ivan Franko National University of Lviv, Svobody Av., 18. 79008, Lviv, Ukraine IMPACT OF POLITICAL BUSINESS CYCLE ON UKRAINE'S EXTERNAL
BALANCE
Relation between a political business cycle and external balance is considered in the article. The authors provide expanded explanation of the main aspects of the theory of a political business cycle and external balance. Analysis of the impact of political business cycle on external balance is made on Ukraine's example.
Key words: political business cycle, external balance, capital mobility, opportunistic theory, current account, capital account.
Рецензент - к.е.н., доцент Мишв P.M.
79
