CC BY
22
УДК 338.48-6 : 615.8 JEL: L83; О32; R32; Z32
DIGITAL-IHHOBAUlï В СЕКТОР1 ТУРИЗМУ ТА ГОСТИННОСТ1 ХАРК1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ
®2020 КРАЙНЮК Л. М., ПОЛЧАН1НОВА I. Л., ПОКОЛОДНА М. М., ВЛАЩЕНКО Н. М.
УДК 338.48-6:615.8 JEL: L83; О32; R32; Z32
Крайнюк Л. М., Полчашнова I. Л., Поколодна М. М., Влащенко Н. М. Digital-шновацп в ceKTopi туризму
та гоcтинноcтi Хаpкiвcького pегiону
У статт'1 наведено результаты дотдження стану та перспектив упровадження digM-iHHOBaufü на ринку туризму та гостинностi Харк:в-ського регону в розрiзi чотирьох осей аналiзу: iнноваuiï корпоративного сайту, електронноÏ торгiвлi, iнформаuiйно-комунiкативних технологй в управл'шш б'внесом i управл'шш взаемов'дносинами з тентами. Метою роботи е анал'з поточного стану використання digital-iнноваuiй Ыд-приемствами сектора туризму та гостинностi Хар^вського регону, а також визначення найперспективтших цифрових технологй для по-дальшого розвитку даного сектора. Предметом дотдження виступають управлiнськi та органiзаuiйно-економiчнi в'дносини, що виникають в про^а розвитку регонального ринку туризму та гостинностi в умовах диджиталiзаuiï. Анал'в регонального ринку, пов'язаного з digital-iнноваuiями в секторi туризму та гостинностi, проведений з використанням кшьшсних даних, наданих регональним управл'шням статистики, поряд з iнформаuiею, отриманою в результатi анкетного опитування 116 тдприемств даного сектора. За допомогою використання нечтких заход'ю та нтеграла Шоке виявлено фактори iнноваuiй, як найб'шьшою мiрою впливають на конкурентоспроможшсть б'знесу у сферi туризму та гостинност'!, а також ступ'ть >х взаемодИ Обфунтовано, що диджиталiзаuiя е важливим 'тструментом пiдвищення iнноваuiйностi б'знесу в сектор туризму та гостинност'и Серед вид'в uuфрових технологй, якi найб'шьше впливають на про^с пiдвищення ефективност'> бiзнесу, визначено iнноваuiï, що пов'язат !з удосконаленням корпоративного сайту та електронноÏ торгiвлi, зокрема запровадження ф'ттех i використання штучного 'ттелекту. Результаты даного дотдження можуть бути використат регюнальними та мщевими органами влади, менеджментом тдприемств регонального ринку туризму та гостинност'> при визначенн uiльових прюритет'в, формуванн та реалiзаuiï стратеги Uифровоï трансформаuiï, розробui регональних програм сприяння розвитку внутршнього туризму. Кпючов'1 слова: сектор туризму та гостинност'>, digital-iнноваuiï, uuфровi технологи, диджиталiзаuiя. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-100-112 Рис.: 5. Табл.: 5. Ббл.: 18.
Крайнюк Людмила Микола'1'вна - кандидат техн'мних наук, професор, професор кафедри туризму i готельного господарства, Харювський наuiо-
нальний ушверситет мського господарства !м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украна)
E-mail: Liudmyla.Krainiuk@kname.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6437-5248
Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-4845-2019
Полчашнова 1рина Леон'дюна - кандидат економiчних наук, до^нт кафедри туризму i готельного господарства, Харювський наuiональний ушверситет мського господарства !м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украж) E-mail: irina.polchaninova@kname.edu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5961-5390 Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-1716-2018
Поколодна Марiя Микола/'вна - кандидат географ'мних наук, до^нт кафедри туризму i готельного господарства, Харювський наuiональний
ушверситет мського господарства !м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харт, 61002, Украна)
E-mail: Mariya.Pokolodna@kname.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1170-0881
Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-9257-2018
Влащенко Наталiя Микола/'вна - кандидат економiчних наук, до^нт кафедри туризму i готельного господарства, Харювський наuiональний
ушверситет мського господарства !м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харт, 61002, Украна)
E-mail: Nataliya.Vlaschenko@kname.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4163-7185
Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-9262-2019
UDC 338.48-6: 615.8 JEL: L83; О32; R32; Z32
Kraynyuk L. M., Polchaninova I. L., Pokolodna M. M., Vlashchenko N. M. Digital Innovations in the Tourism and Hospitality Sector of the Kharkiv Region
The article presents the results of research on the status and perspectives of introduction of digital innovations in the tourism and hospitality market of Kharkov region in the context of four analysis axes: innovation of corporate website, e-commerce, information-communication technologies in business management and customer relationship management. The publication is aimed at analyzing the current status of using digital innovations by enterprises in the tourism and hospitality sector of Kharkiv region, as well as defining the most promising digital technologies for the further development of this sector. The subject of the study are managerial and organizational-economic relations arising in the process of development of the regional tourism and hospitality market in the conditions of digitalization. The analysis of the regional market related to digital innovations in the tourism and hospitality sector, was carried out with the use of quantitative data provided by the regional Department of Statistics, along with the information obtained as a result of a questionnaire survey of 116 enterprises of the sector. Using of fuzzy measures and the Choquet integral, the article identifies the factors of innovation that most influence the competitiveness of business in the sphere of tourism and hospitality, as well as the extent of their interaction. It is grounded that digitalization is an important instrument to increase the innovativeness of the business in the tourism and hospitality sector. Among the types of digital technologies that have the greatest impact on the process of business efficiency improvement, the innovations related to the improvement of corporate site and e-commerce, in particular the introduction of fintech and the use of artificial intelligence, are determined. The results of this research can be used by both regional and local authorities, management of enterprises of the regional tourism and hospitality market in determining the target priorities, forming and implementing the strategy of digital transformation, development of regional programs to promote the development of internal tourism.
Keywords: sector of tourism and hospitality, digital innovations, digital technologies, digitalization. Fig.: 5. Tabl.: 5. Bibl.: 18.
Kraynyuk Lyudmila M. - PhD (Engineering), Professor, Professor of the Department of Tourism and Hotel Industry, O. M. Beketov National University of Urban
Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: Liudmyla.Krainiuk@kname.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6437-5248
Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-4845-2019
Polchaninova Iryna L. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Tourism and Hotel Industry, O. M. Beketov National University of Urban
Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: irina.polchaninova@kname.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5961-5390
Researcher ID: http://www.researcherid.com/G-1716-2018
Pokolodna Mariya M. - PhD (Geography), Associate Professor of the Department of Tourism and Hotel Industry, O. M. Beketov National University of Urban
Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: Mariya.Pokolodna@kname.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1170-0881
Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-9257-2018
Vlashchenko Nataliia M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Tourism and Hotel Industry, O. M. Beketov National University of Urban
Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: Nataliya.Vlaschenko@kname.edu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4163-7185
Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-9262-2019
1нтернет i новi 1Т-технологи, як використовують-ся для вивчення, бронювання та оцшювання вах складових туристсько! пропозици, за останне де-сятилггтя ктотно з мшили сутнкть роботи шдпри-емств туризму та гостинност! Широке проникнен-ня бездротових технологш i мобкьних пристро!в (смартфошв, планшепв, ноутбукш тощо) розширило можливкть доступу до шформаци в будь-який час. Наразi турист уже не е просто споживачем певного контенту, попередньо шдготовленого туристським шдприемством, але вш сам стае творцем новин - через формування власного досв^ду, сприйняття мкця призначення чи певних подш, а також завдяки все ширшому використанню сощальних мереж. Крiм того, новi способи подорожi поколшня 7, яке до 2030 р. становитиме близько 2/3 свитого населення, все бкьше шдштовхують шдприемства галузi туризму та гостинносп до змши традицшних бiзнес-моделей, адаптуючи !х до нових потреб i цифрових винаходiв.
Серйознi змiни, якi вплинули на сектор туризму та гостинност в усьому свт у 2020 р., чинять сильний тиск на цю галузь i в Харшвському регiонi. Харкiвськi пiдприемства туризму та гостинносп ма-ють конкурувати на все бмьш складному, все бмьш глобальному туристському ринку. В умовах пандеми попит скоротився та змшився, а надалi стане тiльки важче реалiзовувати стандартизованi, традицiйнi по-слуги сучасним споживачам iз гострими потребами в персоналiзацi! обслуговування. Тому шдприемства
Роботу виконано в межах держбюджетно! теми кафедри туризму та готельного господарства Харгавського нацiонального ушверси-тету мкького господарства iменi О. М. Бекетова «Туризм i мiське середовище: проблеми управлiння та перспективи розвитку» (номер державно! реестраци 0118и000б49, 2018 р.).
туризму та гостинност мають обов'язково перегля-нути сво! технологи та можливосп використовувати шноваци, як наразi мають вирiшальне значення для шдтримки 1х конкурентоспроможностi та шдвищен-ня рiвня ефективностi.
Здатнiсть до шновацш е одним iз визначальних факторiв розвитку сектора туризму та гостинносй, тому розробка шновацшно! проблематики в теоретичному плаш привертае особливу увагу досл^дниюв. Значний внесок у досл^дження проблем планування, здшснення та управлiння iнновацiйною дiяльнiстю в туризмi та гостинностi внесли роботи таких сучас-них науковцiв, як Д. Батабьял, Д. Кумар, Л. Карвалью, Л. Калисто, Н. Густаво, Х. Парса, В. Нарапаредд^ В. Рат-тен, В. Брага, Дж. Альварес-Гарсш та ш. В УкраМ те-матицi туристських i готельних шновацш присвячено значно менше публкацш, нiж за кордоном. Зокрема, варто в^дзначити роботи I. М. Бкецько!, В. Г. Герасименко, К. А. Галасюк. Окремi аспекти здшснення ш-новацiй у галузi туризму та гостинност Укра!ни в^д-ображеш в роботах О. Ю. Давидово!, О. М. Кальчен-ко, Н. В. Лохман, Г. I. Михайлiченко, Н. I. Мокеево!, 6. М. Сич, О. М. Парубець, Д. О. Сугоняко тощо. Вод-ночас сл^д констатувати наявну нестачу публкацш, присвячених саме диджитал-шновацшм в шдустри туризму та гостинносп, якi виступають важливим фактором II розвитку, що i зумовило необхiднiсть проведення даного досл1дження.
Piзнi типи диджитал-iнновацiй, доступш для цього сектора, можуть зробити ктотний вплив на всi етапи ланцюжка створення вартостi ту-ристського продукту i стають особливо важливими факторами конкурентоспроможносп туристських дестинацiй. Всесвкнш економiчний форум шдраху-
вав, що за перюд 2015-2016 рр. диджиталiзацiя спри-яла перемiщенню 90 мiльярдiв евро вiд традицiйного до цифрового бiзнесу тiльки в туристському секторi [1]. Розумiння того, як диджитал-шноваци можуть сприяти створенню нових економiчно стiйких бiз-нес-моделей, стае стратепчно необхiдним з позицiй ншелювання вкрай несприятливих умов, за яких шд-приемства туризму та гостинност Харкiвського реп-ону сьогоднi змушеш боротися за виживання та свое мкце на свiтовому ринку.
Ця робота мае метою аналiз поточного стану використання диджитал-шновацш пiдприемствами сектора туризму та гостинност Харкiвського регюну, а також визначення найперспективнiших цифрових технологш для подальшого розвитку даного сектора.
С вдовий туризм - це величезний сектор еко-номiки, який за 2009-2019 рр. мав тенден-цш до постiйного зростання (у середньому на 5,1% щороку), що дозволило досягнути близько 1,46 млрд мiжнародних прибуттш у 2019 р. при оборой бкьше 1700 млрд дол. [2]. Чого не можна сказати про галузь туризму та гостинносп в Харкшському ре-гюш, яка перебувае в сташ стагнаци та низько! кон-курентоспроможност через як структурнi проблеми, усталеш за десятилiття, але так i не вирiшенi, так i економiчну кризу, яка «вибухнула» останнiм часом через ешдемюлопчну ситуацiю. Це супроводжуеться ендемiчною нездатнiстю до iнновацiй i недотриму-ванням тенденцiй, якi завдяки цифровш революци радикально змiнюють загальш умови функцюнуван-ня економiки. Уа цi проблеми мають серйознi насл^д-ки для регюнально! системи туризму й обмежують И загальну конкурентоспроможнкть.
Й. Шумпетер на початку ХХ стомття одним iз перших проаналiзував, як компани роблять виршаль-ний внесок у те, щоб винахк став iнновацiею (через процес «творчого руйнування») [3] i згодом поширив-ся в економiчну систему, через сощальну еволюцiйну динамiку. У «теорц розвитку» доводиться, що реальна мета пiдприемства - не максимiзацiя прибутку, а впровадження елементiв шновацш для динамiчноI конкуренци на ринку, щоб вiдрiзнятися вiд iнших та успшно функцiонувати на ринку [4]. А лопчним на-слiдком цього процесу i е максимiзацiя прибутку.
Згодом численш теоретики дослiджували цю тему, штерпретуючи процес дифузи та утвердження шновацш як залежний вк динамки пропозици (шд-хiд «технологш - тиск»), або, навпаки, як результат змши потреб у попит (пiдхiд «попит - тиск»), на який компани мають реагувати новими ршеннями [5]. Цi два тдходи знайшли синтез у теори еволюцшно! економiки, згiдно з якою розвиток i розповсюдження iнновацiй характеризуються процесом, залежним в1д шляху, в якому сшльна еволюцiя попиту та пропозици породжуе конкретш технологiчнi траектори [6]. У межах кожно! траектори, з одного боку, досл^жен-
ня та пропозищя iнновацiй мають тенденцш консоль дуватися навколо конкретних процедур, а з шшого -прийняття та розповсюдження шновацш, як правило, надають перевагу певним проектам, роблячи !х домшуючими з плином часу.
НайновМ дослiдження пiдкреслюють глибо-кий вплив технологiчних досягнень на сектор туризму та гостинность Це шноваци, що варi-юються вк технологiй управлiння бiзнесом (мобiльнi технологи, автоматизащя та передова робототехнiка, аналiз великих даних, хмарнi обчислення) до технологш, яш розширюють присутшсть в Iнтернетi (адаптив-нiсть до рiзних пристро!в, можливiсть iнтерактивних дш, блокчейн), перетворюють основнi бiзнес-процеси (електронна комерщя, штучний iнтелект, фiнтех), i технологiй, якi допомагають зрозумiти споживачiв i встановити з ними зв'язок (телематика, вiртуальна/ доповнена реальнiсть, мобкьш додатки тощо) [7].
Очiкуеться, що в майбутньому темпи розробки та впровадження нових технологш будуть визнача-тися сукупним характером i експонентними темпами технолопчних змш, конвергенщею технологiй у новi поеднання, рiзким скороченням витрат, появою нових цифрових бiзнес-моделей i зниженням почат-кових витрат [8]. Переход до цифрово! економiки вiд-кривае можливостi для туристських тдприемств усiх розмiрiв, надаючи доступ до нових риншв збуту та реалiзацiI туристських послуг споживачам по всьому свку, при цьому забезпечуючи шдвищення конкурен-тоспроможностi, результативносп та продуктивностi працi. Для малого та середнього бiзнесу це може по-лiпшити доступ до ринково! iнформацiI, дозволити пiдприемствам досягти значних масштабiв обороту без масового виробництва, полегшити доступ до гло-бальних ринкiв при в^носно низьких витратах [9].
Бiзнес у сферi туризму та гостинносп Харкiв-ського регiону, схоже, зрозумiв важливiсть i страте-гiчний характер присутносп в Iнтернетi. У 2018 р. 100% шдприемств, якi надавали послуги з тимчасо-вого розмщення, мали власнi вебсайти, порiвняно з 93%, що спостеркалось у 2017 р. Для порiвняння, у середньому по Харшвщиш власнi сайти мають лише 71% зареестрованих шдприемств [10-13]. Порш-няння з шшими шдприемствами сфери туризму та гостинностi також свкчить, що засоби розмiщення позицюнують себе краще. Насправдi жодне з шших типiв пiдприемств, якi займаються дшльшстю у сфе-рi туризму та гостинносп, не показуе такий високий в^дсоток наявностi вебсайту (рис. 1).
Висою показники присутностi засобш розмi-щення Харкiвського регiону в Стерней також демон-струе аналiз динамiки обсягiв електронно! торгiвлi. Насправд^ хоча готелi та подiбнi засоби тимчасового розмщування зафiксували нижчi высотки вiд загаль-но! кiлькостi, шж iншi сектори туризму та гостинно-стi (29% у 2018 р. поршняно з 45% пiдприемств, що за-
Наявнкть, %
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
2017
2018
PiK
■ Д1ялы-Мсть туристичних onepaTopiB
Д1яльнкть туристичних агентств
□ Надання послуг бронювання та пов'язана з цим дiялынiсты
□ Тимчасове poзмiщeння
□ Дiялынiсты i3 забезпечення стравами та напоями
Рис. 1. Наявнкть вебсайпв у тдприемств туризму та гостинност XapKiBCbKoro perioHy у 2017-2018 рр., % Джерело: складено авторами на 0CH0Bi систематизацп статистичних даних [10-13].
ймалися наданням послуг бронювання та пов'язаною з цим дiяльнiстю, та 44% закладiв ресторанного господарства), у цьому видi дiяльностi вiдмiчаeться значне зростання порiвняно з 2017 р., коли высоток обороту засобiв розмiщення, що надходив завдяки використанню електронно! комерци, становив лише 8% в^д загально! суми надходжень (рис. 2).
Диджиталiзацiя сектора туризму та гостинност! не тiльки е стратегiчною у вiдносинах зi споживачами та посередниками, але й важливий шструмент шд-вищення ефективностi управлшня пiдприемствами. З цiеi точки зору розповсюдження нових технологш може представляти собою важливий шструмент для подолання перешкод, що виникають через обмеже-
нии доступ до програм управлшня та програмного забезпечення.
Останш даш св^чать, що стан використання сектором туризму та гостинност Харюв-ського регюну сучасного програмного забезпечення значно полшшуеться. Хоча наразi показ-ники поки нижче середньосвиювих i середньоевро-пеИських рiвнiв, проте частка оргашзацш, що мають системи управлiння ERP (Enterprise Resource Planning), стабильно зростае. Порiвняно з 2017 р., коли лише 11% харшвських пiдприeмств, що надають послуги у сфер1 туризму та гостинносй, мали таку систему, у 2018 р. вже 29 % запровадили та користуються ERP (рис. 3).
Д1ялы-псть ¡з забезпечення стравами та напоями
Дiялынiсты туристичних операторiв 50
Дiялынiсты туристичних агентств
Тимчасове розмщення
Надання послуг бронювання та пов'язана з цим дiялынiсты
■2017 р. 2018 р.
Рис. 2. Питома вага доходiв тдприемств туризму та гостинност Xаpкiвського регюну, пов'язаних
з електронною тоpгiвлею, % Джерело: складено авторами на o^oBi систематизацп статистичних даних [10-13].
Також з точки зору програмного забезпечення, пов'язаного з в^дносинами з Рентами, наприклад CRM (автоматизащя взаемоди з Рентами), шдпри-емства туризму та гостинносп Харкiвщини демон-струють дуже позитивну динамiку (рис. 4).
Нарешп, досить недавня тенденцiя стосуеться все частшого використання шдприемства-ми гостинносп PMS (система управлiння нерухомiстю) у хмарнш верси. Цей тип ршень вида-еться занадто складним для невеликих за розмiрами готелiв та закладiв ресторанного господарства, якi в б1льшосп випадкiв все ще покладаються на «ручнi» системи управлiння [14]. Насправдi це системи, що штегруються з платформами iнтернет-маркетингуJ легко налаштовуються вiдповiдно до потреб окремих шдприемств i потребують невеликих iнвестицiй, при цьому дозволяють отримати суттевi економiчнi виго-ди для бiзнесу [15].
Показник
Д1яльн1сть ¡з забезпечення стравами та напоями
Тимчасове розмiщення
Надання послугбронювання та пов'язана з цим дiяльнiсть
Дiяльнiсть туристичних агентств Дiяльнiсть туристичних операторiв
У 2018 р. nopiBMHO i3 73% в^д загально! ккь-KOCTi пiдприeMCTB галузi ГOCTИHHOCTi Харшвсько-го perioHy, як взагалi використовували PMS, лише 10% готелiв використовували xMapHi PMS, причому по шших видах економiчноi дiяльностi показники е значно б1льшими: 15% ресторанних закладiв, 20% тд-приемств, що займалися приготуванням i обслугову-ванням напоями (рис. 5). Однак хмарна технолопя е вiдносно новою в Укра'М та, згiдно iз прогнозами, i"i очiкyе значне зростання, особливо за рахунок залу-чення невеликих за розмiрами пiдприемств.
Проникненню хмарних обчислень сприяе рiвень розвитку цифрово! iнфрастрyктyри Харкiвського реп-ону в цкому та галyзi туризму та гостинносп зокрема. У Харювському регiонi вiдсоток пiдприемств гостин-носп, що мають доступ до базово! широкосмугово!, фiксованоi або мобкьно! мереж^ становить 98%, по-рiвняно з максимальним значенням рiвня доступу в 100%, яке фжсують туроператори, а мШмальним -
□ 2018 р. □ 2017 р.
20 30
Питома вага, %
40
50
Рис. 3. Питома вага шдприемств туризму та гостинност Хармвського perioHy, як мали системи управлiння ERP, % Джерело: складено авторами на 0CH0Bi систематизаци статистичних даних [10-13].
Д1яльн1сть ¡з забезпечення стравами та напоями
Тимчасове розмщення
Надання послуг бронювання та пов'язана з цим дiяльнiсть
Дiяльнiсть туристичних агентств
Дiяльнiсть туристичних операторiв
20 40
Частка, %
□ 2018 р. ■ 2017 р.
60
Рис. 4. Використання шдприсмствами туризму та гостинност Хармвського peгioнy програмного забезпечення,
пов'язаного з вщносинами з клicнтами, % Джерело: складено авторами на основi систематизаци статистичних даних [10-13].
0
Показник
Д1ялы-лсть ¡нших 3aco6iB тимчасового розмщування
Дiялынicты гoтeлiв i пoдiбних 3aco6iB тимчасового рoзмiщувaння
Обслуговування напоями
Постачання готових страв
Дiялынicты рестораыв, надання послуг мобтыного харчування
10 20 30
Питома вага, %
□ Xмaрнi PMS
□ PMS
40
Рис. 5. Питома вага шдприемств, що надають послуги i3 тимчасового розмiщення та харчування,
i3 системами PMS (2018 р.), % Джерело: складено авторами на 0CH0Bi систематизацп статистичних даних [10-13].
0
у турагентш (94%). Ц значення суттево знижують-ся, якщо дивитися на вiдсоток закладiв розмщення, якi мають ультраширокосмуговий зв'язок (понад 100 Мб/с). У ХаркГвському регюш лише 16% засобiв розмщення iз фiксованим зв'язком мають швидюсть за-вантаження, що перевищуе 100 Мб/с, порiвняно iз 30% туроператорiв та 20% турагент1в. Однак заклади ресторанного господарства зазначають ще нижчi вiдсотки.
Подальший аналiз проводився iз застосуван-ням пiдходу, який об'еднуе стратегш експе-риментальних дослГджень зi стратегiею до-слiдження дш; кiлькiсний аналiз, по сутi, шдкршлю-еться методологiею «дослiдження дiй», яка дозволяе пов'язати знання про явища з кентифкащею планiв втручання задля усунення певно!' проблеми.
Iснуючi бази даних суб'екпв господарювання Харкiвського регюну були використанi для скла-дання перелку експертiв. Було сформовано репре-зентативну вибiрку, що включае ва пiдприемстваJ адреси електронно!' пошти яких були доступш (11 туроператорiв та 252 фiрми, що займалися турагент-ською дiяльнiстю, наданням послуг бронювання та пов'язаною з цим дшльшстю, 73 засобiв розмщен-ня та 415 ресторанних закладiв). У лютому 2020 р. онлайн-опитування було надклано компан1ям елек-тронною поштою. Шсля п'яти нагадувань iз ус1х надь сланих анкет отримано заповнених 46 опитувальни-кiв (17,5% вiдповiдей) вГд турфiрм, 21 (28,77 % вГдпо-вiдей) вiд пiдприемств тимчасового розмщення та 49 (11,8% вГдповГдей) вГд ресторанних закладiв, якi були розглянут в подальшому дослiдженнi.
Аналiз вГдповГдей показав, що бiльшiсть шдпри-емств (37, або 31,9%) були старше 20 роив, а наступ-
на за ккькктю група - 10-20 рокш (30, або 25,9%) та 5-10 роив (24, або 20,7%). Бкьшкть (77, або 66,4%) компанш мають вГд 11 до 50 пращвникш, а 25 (21,6%) -менше 10 пращвникш.
Mонiторинг асортименту продажiв, збiр ш-формацГ! про клшнтш та вдосконалення на 11 основГ власних ринкових пропозицГй - це звичайна дГя для 96% опитаних шдприемств. 70% шд-приемщв зазначають, що будують свою пропозицш, вивчаючи тенденцГ! ринку, 65% керують контактами з Рентами через використання сощальних мереж та 1нтернету. З шшого боку, лише 39 зГ 116 пiдприемств пГдтримують контакт з клГентами в перГод пГсля обслуговування, пропонуючи сезонш знижки або акцГ! з метою заохочення !х до повернення.
Близько половини шдприемств використовуе комп'ютеризоваш системи для управлшня внутрш-нГми даними, якГ стосуються сшвробГтникш, поста-чальникГв та для управлшня фшансами. З Гншого боку, швестицГ! в навчання менеджменту та персоналу знаходять мало мГсця в дгочих бГзнес-моделях - менше половини опитаних мають видкений бюджет на комп'ютеризащю та використання нових технологш.
Опитування експертГв дозволило визначити вГд-носну важливГсть чотирьох дослГджуваних факторш, якГ мають вирГшальне значення для вимГрювання зна-чущостГ диджитал-шновацш у туризмГ та гостинностГ.
ВажливГсть вГдповГдних факторГв визначалася у два окремГ етапи та з використанням рГзних методич-них пГдходГв. Для усунення уподобань експертГв щодо ролГ кожного фактора використовувалися нечГткГ па-раметри та Гнтеграл Шоке. За допомогою цього методу можна ощнити не тГльки вГдносну важливГсть кож-
ного аналiзованого фактора, що е характерним для традицшних методологiй, але I, перш за все, ступiнь взаемоди, тобто взаемодоповнюванiсть та замiщення елеменйв мiж парами факторiв [16].
3 метою поеднання думок експерпв в единому «репрезентативному» уподобанш вага, пов'язана з кожною групою опитаних шдпри-емств, була пропорцшна його ступеню «узгодженос-тi» при оцiнцi запропонованих питань, що е необх^-ним задля виявлення таким чином, меншо! ваго-мостi) випадкiв низько! прихильностi (випадкових вiдповiдей), поганого розумшня чи неузгодженостi при вiдповiдях на запропоноваш питання анкети.
Як видно з табл. 1, уа експерти дають адекватнi вiдповiдi з точки зору !х узгодженостi.
Оскiльки нечик вимiрювання важко штер-претувати, для узагальнення !х значення було ви-користано конкретнi показники, серед них шдекс Шеплi - Шубiка, що вимiрюе важливiсть кожного аналiзованого фактора, та шдекс взаемоди, що ви-мiрюе ступiнь взаемоди (взаемодоповнення або за-мiщення) мiж парами факторiв. 1ндекс Шеплi - Шу-бша - це синтетичний показник, за допомогою якого
можна вимiряти важлившть кожного аналiзованого фактора. Iнтерпретацiя цього показника аналопчна загальноприйнятому показнику важливосп, який традицiйно використовують, з пею лише рiзницею, що також враховуються насл^дки взаемоди з iншими чинниками. Значення шдексу коливаеться в межах в1д 0 (не важливо) до 100 (максимально важливо) [17].
У табл. 2 наведено шдекс важливост кожного фактора, який аналiзуеться, iз розподком вiдповiдей залежно вiд рiвня значущостi певних факторiв шно-вацш у зазначених сегментах ринку туризму та гос-тинностi. Останнi три рядки таблиц показують се-редне значення, стандартне в^дхилення та остаточне узагальнення думок експерпв з урахуванням !х узго-дженостi при в1дпов^дях на питання анкети.
Як видно з табл. 2, найважлившим фактором шновацшносп вважаеться робота iз корпо-ративним сайтом, а потiм - онлайн-прода-жi, програмне забезпечення управлшня бiзнесом та управлiння вiдносинами iз клiентами. Окрiм деяких вiдхилень, серед експерпв iснуе консенсус з приводу СКЫ-систем як найменш важливого елементу для ви-мiрювання ступеня шновацшносй пiдприемства ту-
Таблиця 1
Квадратна сума похибок вщповщей груп експерлв, вiдносний показник yзгодженостi та присвоена вага фактоpiв iнновацiйностi
Показник Групи експерлв Квадратна сума похибок Вщносний показник узгодженосл Присвоена вага фаю^в
Корпоративний вебсайт (середня вага 0,053) Туроператори 0,0741 0,9910 0,0551
Турагенти 0,2002 0,9580 0,0531
Агенци з бронювання 0,2202 0,9494 0,0526
Засоби розмщення 0,2402 0,9409 0,0521
Рестораны заклади 0,2182 0,9489 0,0521
Електронна торпвля (середня вага 0,0528) Туроператори 0,0781 0,9900 0,0551
Турагенти 0,1251 0,9800 0,0551
Агенци з бронювання 0,3634 0,8719 0,0541
Засоби розмщення 0,2432 0,9399 0,0480
Рестораны заклади 0,0671 0,9930 0,0521
1КТ для управлшня бвнесом (середня вага 0,053 Туроператори 0,0941 0,9860 0,0541
Турагенти 0,3333 0,8899 0,0551
Агенци з бронювання 0,2202 0,9479 0,0490
Засоби розмщення 0,0000 1,0010 0,0521
Рестораны заклади 0,0591 0,9950 0,0551
Управлшня вщно-синами з шентами CRM (середня вага 0,0516) Туроператори 0,1301 0,9780 0,0541
Турагенти 0,0300 0,9990 0,0541
Агенци з бронювання 0,5355 0,7257 0,0551
Засоби розмщення 0,0541 0,9960 0,0400
Рестораны заклади 0,1251 0,9800 0,0551
<
О ^
ш <
=П
_Q <
=П О
<
Джерело: авторська розробка. 106
1ндекс важливост Шеплi - Шубiка кожного фактора для кожно'! групи експертiв
Сектор ринку, який оцшю-сться Групи експертiв Фактор шновацш
Корпоративний вебсайт Електронна торпвля 1КТ для управ-лшня бiзнесом Управлшня вщ-носинами з кль снтами СЯМ
Дiяльнiсть туристських оператора Туроператори 0,0741 0,9910 0,0551 0,0551
Турагенти 0,2002 0,9580 0,0531 0,0531
Агенци з бронювання 0,2202 0,9494 0,0526 0,0526
Засоби розмiщення 0,2402 0,9409 0,0521 0,0521
Рестораны заклади 0,2182 0,9489 0,0521 0,0521
Дiяльнiсть турагентств, надання послуг бронювання та пов'язана з цим дiяльнiсть Туроператори 0,0000 3,1331 53,1731 43,7938
Турагенти 75,0550 12,5125 17,5175 4,1742
Агенци з бронювання 31,5816 8,3383 0,0100 12,5125
Засоби розмщення 47,9679 0,0000 28,5986 31,5816
Рестораны заклади 17,5175 60,8908 35,4554 16,6867
Тимчасове розмiщення Туроператори 15,6456 34,4044 15,6456 34,4044
Турагенти 31,2813 18,7688 22,2122 22,2122
Агенци з бронювання 58,2382 17,9680 41,0710 8,9790
Засоби розмщення 37,5375 12,5125 7,0571 16,8368
Рестораны заклади 51,3013 4,3844 37,5375 12,5125
Дiяльнiсть iз забезпечення стравами та напоями Туроператори 13,5535 17,7277 32,3223 36,4965
Турагенти 42,0520 7,9980 22,2422 4,1742
Агенцп з бронювання 18,7688 15,0150 42,0520 7,9980
Засоби розмщення 39,3293 10,7207 18,7688 47,5475
Рестораны заклади 52,8328 20,8508 39,3293 10,7207
Середнезначення 32,2022 15,1652 31,7918 20,9309
Стандартне вщхилення 19,2492 13,7037 16,7067 14,2342
Пiдсумкове значення iндексу важливоси 32,3523 15,2653 31,8919 20,5906
Джерело: авторська розробка.
ризму та гостинностГ Набагато бГльше невизначенос-тГ виявляеться щодо шших факторГв, причому бГльш суттевГ коливання в судженнях щодо складнишв, що стосуються корпоративного сайту та електрон-но! торгГвлГ. ЦГкаво зауважити, що думки експертГв щодо дГ! факторГв шноващйносп на певний сегмент ринку туризму та гостинностГ в цГлому дуже узгодже-нГ. Для туроператорсько!' дГяльностГ менш важливГ-шим вважають корпоративний сайт, для турагент-сько! та надання послуг Гз бронювання - електронну торпвлю, для закладГв тимчасового розмщення -технологи Гз автоматизацГ! управлГння бГзнесом. На-томГсть не ва згоднГ, що програмне забезпечення управлГння взаемовГдносинами Гз клГентами наймен-ше впливае на ефективнГсть в усГх секторах ринку туризму та гостинностГ
СтупГнь замГщення / взаемодоповнюваностГ мГж парними факторами, що аналГзуються, вимь рюеться Гндексом взаемодГ!. Чим бГльше значення
взаемодГ! пари факторГв наближаеться до -100, тим бГльше щ фактори е взаемозамшними, Г це означае, що одночасний розвиток обох факторГв буде зайвим; чим ближче значення взаемодГ! до +100, тим бГльше взаемодоповнюючих пар факторГв, Г тим бГльше не-обхГдна одночасна присутшсть обох [18]. Розраховаш показники наведено в табл. 3.
Можна зазначити, що на рГвш окремих титв пГдприемств роль взаемодГ! мш факторами очевидна, особливо для пар електронна торгГвля / 1КТ-технологГ! управлГння та електронна торпвля / корпоративний сайт. Хоча в першому ви-падку Гснують думки про сильну взаемозамшшсть мГж цими двома факторами, у другому випадку Гснують протилежш думки: деяш експерти вважають щ чинники цГлком взаемозамГнними, а ГншГ вважають !х досить взаемодоповнюючими. На загальному рГвш Гснуе консенсус щодо розгляду !КТ-технологш
1ндекс взасмодп кожно!' пари фаю^в для кожно'! групи експерта
Сектор ринку, який ощ-нюсться Групи експерлв Корпора-тивний вебсайт/ управлшня вщносина-ми з клiсн-тами Корпора-тивний вебсайт/ електронна торпвля Корпора-тивний вебсайт / 1КТ для управлшня бiзнесом Управлшня вщноси-нами з клкнтами / електронна торпвля Управлшня вщноси-нами з клкнтами / 1КТ для управлшня бiзнесом Електро-нна торпвля / 1КТ для управлшня бiзнесом
X -О и и .£9 ^ О. а. О ^ 11- Ш .О ^ ¡= Ш и 1= ЕЕ О х) ^ Туропера-тори -5,9059 12,0921 2,2523 0,0000 -11,8118 -42,7427
Турагенти 0,0000 23,6336 -11,8218 0,0000 4,1742 0,6907
АгенцГ'' з бронювання 0,0000 4,6647 -14,6096 0,0000 -5,7758 0,5856
Засоби роз-мiщення 0,0000 -14,3043 -17,3974 0,0000 -15,7257 0,4805
Рестораннi заклади -6,9169 16,5065 -6,9169 16,5065 -6,9169 16,5065
Дiяльнiсть турагентств, надання послугбронювання та пов'язана з цим дiяльнiсть Туропера-тори 0,0000 0,0000 0,0000 4,1742 -2,0821 -77,1571
Турагенти 25,0050 0,0000 0,0000 35,0350 -8,3383 0,0000
АгенцГ'' з бронювання 0,0000 -20,2602 25,0050 0,0100 0,0000 0,0100
Засоби роз-мiщення 0,0000 -2,7828 -14,3043 -16,6867 0,0000 -20,2602
Рестораннi заклади 35,0350 0,0000 -15,2953 0,0000 0,0000 9,7297
Тимчасове розмiщення Туропера-тори -12,5125 0,0000 18,7688 18,7688 0,0000 -12,5125
Турагенти 15,7758 -14,6847 26,8969 0,0000 0,0000 -6,2563
АгенцГ'' з бронювання 12,2823 -9,5596 -3,8038 10,3403 -3,8038 10,3403
Засоби роз-мщення 0,0000 25,0350 10,0100 4,5546 4,5546 0,0000
Рестораннi заклади -8,7588 26,8969 0,0000 0,0000 25,0050 0,0000
Дiяльнiсть iз забезпечення стравами та напоями Туропера-тори 6,2563 -14,5946 -6,2563 -6,2563 -22,9429 -43,7938
Турагенти -7,6476 -39,6196 -8,2382 -11,1211 0,0000 0,0000
АгенцГ'' з бронювання -10,5105 27,0270 -7,6476 -7,6476 -0,6907 -7,6476
Засоби роз-мiщення 0,0000 57,1971 0,0000 -10,5105 9,0090 0,0000
Рестораны заклади 30,5906 27,8078 7,1471 0,0000 -7,1471 7,1471
Середнезначення 3,8238 5,2853 -0,3303 1,9520 -1,9319 -8,7087
Стандартне вiдхилення 13,8138 22,7127 12,8328 11,8619 9,9299 22,9129
Пщсумкове значення iндексу важливостi 3,9940 5,3153 -0,1201 2,1922 -2,0521 -9,0090
<С
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
<
2 ш
Джерело: авторська розробка.
управлшня та CRM як незалежних факторiв; мало консенсусу щодо ступеня взаемоди мiж електронною торгiвлею / 1КТ-технолопями управлiння, з одного боку, та електронною торпвлею / корпоративним сайтом - з шшого.
Що
ПЛОП1МЛТ11 "п
о стосуеться ступеня взаемоди мiж факторами, то для туроператорсько! та тура-.генстько! дiяльностi експерти мають дещо розбiжнi 'думки саме щодо вiдносноi взаемоди першо! пари факторiв (корпоративний веб-сайт / управлшня в^носинами з Рентами CRM), при хорошiй узгодже-ност думок експертiв, два фактори практично неза-лежнi або незначно замшюються один на iнший для туроператорiв, а для турагентiв та агенцш iз броню-вання, при значно зниженому консенсус^ - фактори розглядаються як таю, що злегка доповнюють один одного. Для турагентств i шдприемств, що займаються наданням послуг бронювання та пов'язаною з цим дь яльнiстю, пару, сформовану вебсайтом та управлшням вiдносинами iз клiентами, вважають найб1льш взаемо-доповнюючою; для ресторанно! галузi такою е пара, створена корпоративним вебсайтом та електронною торпвлею. Нарешп, для засобiв розмiщення експерти вважають, що шновацшш процеси, пов'язанi iз корпоративним сайтом, повинш вiдбуватися паралельно iз впровадженням 1КТ для управлiння бiзнесом.
Щодо взаезамiнюваностi факторiв, найбiльше узгоджених думок було стосовно турагентсько! дь яльностi. Експерти вважають, що шноваци в електро-ннiй торгiвлi та 1КТ для управлiння бiзнесом е досить замшними мiж собою. Натомкть для дiяльностi ту-роператорiв вважаеться, що шноваци в робой корпо-
ративного вебсайту та розвиток 1КТ для управлшня 6i3HecoM е досить замшними мiж собою. Для засо-6iB тимчасового розмiщення iнновацГí в електроннш торгiвлi та 1КТ для управлшня 6i3HeTOM е також вза-емозамiнними. Для ресторанноí галузi, з шшого боку, взаемодiя мiж уама парами факторiв мае характер незалежноси або незначно! взаемодоповнюваностi.
Для визначення важливостi окремих компонен-тiв, визначених звиом OECD у рамках в^пов^дного фактора [7], використовувався традицiйний метод, тобто призначення експертами ваги. Результати зведе-нi в табл. 4, де стовпець «Специфiчний сектор» в1д-ображае важливiсть компонентiв фактора, враховую-чи т1льки думка експертiв, що належать до даного сектора; стовпець «Неспецифiчний сектор» враховуе думку всх експерпв незалежно в1д !х професiйноí сфери.
Результати аналопчш в обох випадках. 1снуе баланс з точки зору важливосп мiж рiзними компонентами, за единим винятком «хмарних обчислень», як вважаються найб1льш важливою складовою розвитку 1КТ для управлiння бiзнесом серед розглянутих.
Беручи до уваги важливкть як кожного фактора, так i кожного компонента в межах в^пов^д,-ного фактора, можна визначити внесок, який кожен компонент вносить в шноваци шдприемств сектора туризму та гостинноси Харшвського регю-ну. З даних табл. 5 видно, що компоненти шновацш корпоративного сайту й електронно! торгiвлi е бiльш важливими порiвняно iз iншими.
Зокрема, складовими компонентами, як най-б1льшою мiрою сприяють iнновацiям бiзнесу у сферi туризму та гостинностi, е запровадження блокчейн
Таблиця 4
Важливiсть компоненлв факторiв iнновацiй залежно BiA спецiальностi eKcnepTiB
Фактор шновацш Компоненти фактора Важливкть
Специфiчний сектор Неcпецифiчний сектор
Корпоративний вебсайт Адаптившсть 28,8388 31,9619
lнтерактивнiсть 33,9339 33,2232
Блокчейн 37,3273 34,9049
Електронна торпвля Штучний iнтелект 35,7157 33,1231
Обробка великих даних 29,4895 32,3723
Фштех 34,8849 34,6046
1КТ для управлшня 6i3HeraM Вiдстеження та позицюну-вання 29,4895 32,3723
Мошторинг i виявлення 34,8849 34,6046
Хмарн обчислення 38,9289 38,7587
Управлiння вiдносинами з шентами CRM Телематика 33,7137 32,9029
Мобiльнi додатки 32,6626 34,2642
Доповнена та вiртуальна реальнiсть 33,7137 32,9729
<
О ^
ш <
=п
_Q <
=П О
<
о
ш
Джерело: авторська розробка.
Важливкть кожного компонента у визначенш iнновацiйностi шдприсмства сектора туризму та гостинност
Фактор шновацш Компоненти фактора Важливicть, %
Корпоративний вебсайт Адаптившсть 10,3303
lнтерактивнiсть 10,7407
Блокчейн 11,2813
Електронна торпвля Штучний iнтелект 10,5505
Обробка великих даних 10,3103
Фштех 11,0210
1КТ для управлшня 6i3HeraM Вiдстеження та позицiонування 6,7467
Мошторинг i виявлення 5,8659
Хмарнi обчислення 7,9780
Управлшня вщносинами з клieнтами Телематика 5,0150
Мобтьш додатки 5,2252
Доповнена та вiртуальна реальшсть 5,0250
Джерело: авторська розробка.
(11,28%) i фiнтех (11,02%), менш важливi - телематика (5,02%), доповнена та вiртуальна реальнiсть (5,03%).
ВИСНОВКИ
1нноваци - це фундаментальна проблема, з якою доводиться стикатися пгдприемствам, особливо в секторi туризму та гостинностг, який функцiонуe у висококонкурентному середовищг. 1нноваци в ту-ризмi та гостинностi означають, з одного боку, екс-перименти з новими продуктами та способами дгй, готовнгсть адаптуватися до динамiчного середовища, з iншого - аналiз бiзнес-процесiв та iнтегрування но-вiтнiх ринкових технологгй.
Найбiльш значнi iнновацГi в гндустргю туризму та гостинностг привнесли диджитал-технологи, якг докоргнно змгнили традицгйнг ролг виробникгв i спо-живачгв послуг туризму та гостинностг, трансформу-вали ринки та виробничг процеси та значно вплину-ли на економгчну i соцгальну органгзацгю, гнноваци та конкурентоспроможнгсть. Цг зрушення створили новг можливостг, а також виклики для пгдприемств туризму та гостинностг Харкгвського реггону, якг прагнуть максимально задовольнити потреби спо-живачгв г вийти на новг ринки збуту.
Проведений аналгз сектора туризму та гостинностг Харкгвського реггону показав, що ргвень оцифру-вання в ц1лому покращуеться, хоча е ще достатньо мож-ливостей для зростання. У 2018 р. 97,2% пгдприемств мали корпоративний вебсайт, а 33,6% обороту надхо-дило завдяки електроннгй торггвлг. Частка пгдприемств гз системами управлгння ERP явно зростае - з 9,2% у 2017 р. до 26% у 2018 р. Частка пгдприемств гз системою CRM виросла з 32,8% у 2017 р. до 45,4% у 2018 р. Однак у 2018 р. ткьки 11,8% пгдприемств готельного та ресторанного бгзнесу використовували хмарну PMS, поргвняно з 31,6 % таких, що мали традицгйну.
Уходi досмдження було опитано 116 шдпри-емств Харкшського репону, розд1лених на пiдсектори ринку туризму та гостинноси. Результати аналiзу дали детальну картину факторiв iнновацiй, як найб1льшою мiрою впливають на кон-курентоспроможнiсть бiзнесу. Iнформацiя, отримана в результат проведеного аналiзу, е такою: з чотирьох проаналiзованих факторiв такими, що в найбкьшому ступенi визначають ефективнiсть бiзнес-моделi, е ш-новаци в корпоративному сайтi, а також електронна торпвля, зокрема у сферi фiнтех i використаннi штучного штелекту. Менш суттевими е 1КТ для управлш-ня бiзнесом, хоча найбкьш перспективними е хмар-ш обчисленнi в цьому секторi та можливоси щодо вiдстеження та позищонування на ринку. I останнiм фактором шновацш за важливiстю е управлшня в^д-носинами з клiентами.
Вторинна шформащя отримана через iндекс Шеплi - Шубiка, котрий показуе, як чинники по-требують одночасного впровадження, щоб зробити бiзнес ефективнiшим, i якi е взаемозамiнними. Пари факторiв, що доповнюються один одним: корпоративний вебсайт / електронна торпвля; корпоративний вебсайт / управлшня вкносинами з Рентами; управлшня вкносинами з Рентами CRM / електронна торпвля. Все бкьш взаемозамшними стають: корпоративний вебсайт / 1КТ для управлiння бiзне-сом; управлшня вкносинами з клiентами / 1КТ для управлiння бiзнесом; електронна торпвля / 1КТ для управлiння бiзнесом. Отже, лише пiдприемство з хорошим рiвнем електронно! торгiвлi, заснованiй на використанш технологiй як основного засобу досяг-нення контакту з Тентом i оптимiзацii бiзнес-про-цесiв, та шновацшним вебсайтом буде успiшно кон-курувати на ринку туризму та гостинноси, тому саме на щ фактори iнновацiй слiд спрямовувати найбiльшi iнвестицii пiдприемствам Харкiвського регiону.
Результата даного досл^дження можуть бути ви-користаш регiональними та мiсцевими органами влади, а також оргашзащями регюнального ринку туризму та гостинносп при визначеннi щльо-вих прюритепв, формуваннi та реалiзацГí стратеги цифрово! трансформаций розробцi регiональних про-грам сприяння розвитку внутршнього туризму. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Digital Transformation Initiative Aviation, Travel and Tourism Industry. Geneva : World Economic Forum. 2017. 40 р. URL: http://reports.weforum.org/digital-transformation/wp-content/blogs.dir/94/mp/files/ pages/files/wef-dti-aviation-travel-and-tourism-white-paper.pdf
2. UNWTO World Tourism Barometer and Statistical Annex. 2020. Vol. 18. Issue 3. Madrid : UNWTO. 32 p. URL: DOI: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng
3. Diamond Jr. A. M. Schumpeter's Creative Destruction: A Review of the Evidence. The Journal of Private Enterprise. 2006. Vol. 22. Issue 1. Р. 120-146. URL: http://jour-nal.apee.org/index.php?title=Fall2006_7
4. Farrokh E.-L. Schumpeter's Theory of Economic Development: A Study of the Creative Destruction and En-trepreneurship Effects on the Economic Growth. 2017. 18 р.
DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3153744
5. Godin B., Lane J. P. Pushes and Pulls Hi(S)tory of the Demand Pull Model of Innovation. Science, Technology & Human Values. 2013. Vol. 38. Issue 6. Р. 621-654. DOI: https://doi.org/10.1177%2F0162243912473163
6. Nelson R., Winter S. Evolutionary Theorizing in Economics. Journal of Economic Perspectives. 2002. Vol. 16. No. 2. Р. 23-46.
DOI: https://doi.org/10.1257/0895330027247
7. OECD Digital Economy Outlook. Paris : OECD Publishing. 2017.
DOI: https://doi.org/10.1787/9789264276284-en.
8. Technology and Innovation Report 2018. Harnessing Frontier Technologies for Sustainable Development. Switzerland : United Nations Publication. 2018. 134 р. URL: https://unctad.org/en/PublicationsLi-brary/tir2018_en.pdf
9. Going Digital in a Multilateral World. Paris : OECD Publishing. 2018. 106 р.
DOI: https://doi.org/10.1787/9789264276284-en
10. Харшська область у 2017 роц : статистичний що-рiчник. Харш : Головне управлшня статистики у Харшсьш область 2018. 573 с.
11. Харшська область у 2018 роц : статистичний що-рiчник. Харш : Головне управлшня статистики у Харшсьш область 2019. 460 с.
12. Використання шформацмно-комушкацмних технолога на пщприемствах : статистичний бюлетень. КиТв : Державна служба статистики УкраТни. 2017. 30 с.
13. Використання шформацмно-комушкацмних технолога на пщприемствах : статистичний бюлетень. КиТв : Державна служба статистики УкраТни. 2018. 24 с.
14. Рудшський О. А., Рудшський А. Ю. 1нформацмш системи управлшня туристськими пщприемствами
та креативний пщхщ Економка iсуспльство. 2018. Вип. 17. С. 347-353.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-17-51
15. Мачуга Р. Сучасний стан використання хмарних об-числень на пщприемствах в УкраТ'ш, Польщi та ш-ших краТ'нах £вропейського Союзу. Со^ально-еко-HOMi4Hi проблеми i держава. 2018. Вип. 2. С. 37-49. URL: https://doi.org/10.33108/sepd2018.02.037
16. Ridaoui M., Grabisch M. Choquet integral calculus on a continuous support and its applications. Operations Research and Decisions. 2016. Vol. 26. No. 1. Р. 73-93. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/224a/69acbb24 a537891f3ee29b05655ced374eca.pdf
17. Geller C. R., Mustard J., Shahwan R. Focused Power: Experiments, the Shapley-Shubik Power Index, and Focal Points. Economics Discussion Papers. 2013. No. 42. URL: https://doi.org/10.7910/DVN/CEH2KR
18. Горда С. £. Методи ресурсного теоретикочгрового аналiзу процеав регюнального розвитку : дис. ... канд. техн. наук : 01.05.02. КиТв, 2018. 148 с.
REFERENCES
"Digital Transformation Initiative Aviation, Travel and Tourism Industry". Geneva : World Economic Forum. 2017. http://reports.weforum.org/digital-transformation/ wp-content/blogs.dir/94/mp/files/pages/files/wef-dti-aviation-travel-and-tourism-white-paper.pdf
Diamond, Jr. A. M. "Schumpeter's Creative Destruction: A Review of the Evidence". The Journal of Private Enterprise. 2006. http://journal.apee.org/index. php?title=Fall2006_7
Farrokh, E.-L. Schumpeter's Theory of Economic Development: A Study of the Creative Destruction and Entrepre-neurship Effects on the Economic Growth, 2017. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3153744
Geller, C. R., Mustard, J., and Shahwan, R. "Focused Power: Experiments, the Shapley-Shubik Power Index, and Focal Points". Economics Discussion Papers. 2013. https:// doi.org/10.7910/DVN/CEH2KR
Godin, B., and Lane, J. P. "Pushes and Pulls Hi(S)tory of the Demand Pull Model of Innovation". Science, Technology & Human Values, vol. 38, no. 6 (2013): 621-654. DOI: https://doi.org/10.1177%2F0162243912473163
Going Digital in a Multilateral World. Paris: OECD Publishing, 2018.
DOI: https://doi.org/10.1787/9789264276284-en
Horda, S. Ye. "Metody resursnoho teoretyko-ihrovoho analizu protsesiv rehionalnoho rozvytku" [Methods of Resource Theoretical and Game Analysis of Regional Development Processes]: dys. ... kand. tekhn. nauk : 01.05.02, 2018.
Kharkivska oblast u 2017 rotsi : statystychnyi shchorich-nyk [Kharkiv Region in 2017: A Statistical Yearbook]. Kharkiv: Holovne upravlinnia statystyky u Kharkivskii oblasti, 2018.
Kharkivska oblast u 2018 rotsi : statystychnyi shchorich-nyk [Kharkiv Region in 2018: A Statistical Yearbook]. Kharkiv: Holovne upravlinnia statystyky u Kharkivskii oblasti, 2019.
Machuha, R. "Suchasnyi stan vykorystannia khmarnykh ob-chyslen na pidpryiemstvakh v Ukraini, Polshchi ta in-shykh krainakh Yevropeiskoho Soiuzu" [Current State
of Use Cloud Computing in the Enterprise in Ukraine, Poland and Other European Union Countries]. Sotsial-no-ekonomichni problemy i derzhava. 2018. https:// doi.org/10.33108/sepd2018.02.037 Nelson, R., and Winter, S. "Evolutionary Theorizing in Economics". Journal of Economic Perspectives, vol. 16, no. 2 (2002): 23-46.
DOI: https://doi.org/10.1257/0895330027247 OECD Digital Economy Outlook. Paris: OECD Publishing, 2017.
DOI: https://doi.org/10.1787/9789264276284-en Ridaoui, M., and Grabisch, M. "Choquet integral calculus on a continuous support and its applications". Operations Research and Decisions. 2016. https://pdfs.semantic-scholar.org/224a/69acbb24a537891f3ee29b05655ce d374eca.pdf
Rudkivskyi, O. A., and Rudkivskyi, A. Yu. "Informatsiini systemy upravlinnia turystskymy pidpryiemstvamy ta kreatyvnyi pidkhid" [The Management Information Systems of Tourism Enterprises and Creative Ap-
proach]. Ekonomika isuspilstvo, no. 17 (2018): 347-353. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-17-51 "Technology and Innovation Report 2018. Harnessing Frontier Technologies for Sustainable Development". Switzerland : United Nations Publication. 2018. https:// unctad.org/en/PublicationsLibrary/tir2018_en.pdf UNWTO World Tourism Barometer and Statistical Annex, vol. 18, no. 3 (2020).
DOI: https://doi.org/10.18111/wtobarometereng Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii na pidpryiemstvakh : statystychnyi biuleten [The Use of Information and Communication Technologies in Enterprises: A Statistical Bulletin]. Kyiv: Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy, 2017. Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii na pidpryiemstvakh : statystychnyi biuleten [The Use of Information and Communication Technologies in Enterprises: A Statistical Bulletin]. Kyiv: Derzhavna slu-zhba statystyky Ukrainy, 2018.
УДК 338.48 JEL: L83; R58
АНАЛ1З РЕКРЕАЦ1ИНИХ РЕСУРС1В ХАРК1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ
®2020 МЕЛЕШКО К. К.
УДК 338.48 JEL: L83; R58
Мелешко К. К. Аналiз рекреацшних pecypciB Хармвського регюну
У cmammi проведено анал'з рекреацшних pecypciB Хар^вського регюну Зазначено, що його рекреацшт ресурси завдяки територп, географ'мному положенню, наявноcmi cyкynноcmi природних, антропогенних, техтчних, cоцiально-eкономiчних комплекав, безумовно, мають бути ефектив-но використат для розвитку туризму з метою становлення, розвитку та в'дновлення духовних i фiзичних сил людини, сприяти тдвищенню працездатностi та р'вня задоволеностi життям. Детальний анал'в уах титв природних рекреацшних ресурав св'дчить про можливкть розвитку тематичних туристичних зон за районами Хар^вського регону. 70% природно-запов'дного фондуХар^вщини складають р'внопроф'шьт заказники: ботатчт, ентомолог'мш, г'дролог'нт, оpнimологiчнi, лков'1, загальнозоологiчнi, мисливськ - як мкцевого, так i загальнодержавного значення. Вiдмiчeно, що в Хармвському регон кнуезначний рекреацшний потенц'шл, який не обмежений об'ектами, що отримали офiцiйний статус нацонального або регонального значення, проте можуть викликати зацкавленкть з боку потенцшних користувачв туристичних послуг. Анал'в рекреацшних ресурав Хар^вського регону приводить до висновюв, що в регют повною мipою представлен ва типи як природних, так i культурно-кторичнихрекреацшних ресурс'ю для розвитку всх вид'в туризму. 1снують сприятлив'> географ'мт умови для створення тематичних туристичних зон i напрямт за районами Харювськоi област'1. Взяття до облку, розробка програм по збереженню та розвитку держаними установами рзного р!вня заказнит, природоохоронних зон, пам'яток ктори, архтектури, монументального мистецтва тощо забезпечують iхне кнування, але нестача фнансування гальмуе реставра^ю, в'дновлення, створення вiдповiдноi 'тфраструктури. Тому для розвитку туризму в регом нeобхiдно залучення нвестицш з боку тдприемств i фiзичних осб. Кпючов'1 слова:peкpeацшнiресурси, рекреа^я, регон, рекреацшний потенц'шл, територ'т, туризм. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-112-117 Рис.: 1. Вбл.: 11.
Мелешко Кристина Костянтишвна - астрантка кафедри туризму i готельного господарства, Харювський нацональний ун'верситет мкького
господарства !м. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харт, 61002, Украна)
E-mail: tina27061991@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4629-2841
UDC 338.48 JEL: L83; R58
Meleshko K. К. Analyzing the Recreational Resources of Kharkiv Region
The article analyzes the recreational resources of Kharkiv region. It is noted that its recreational resources due to the territory, geographical position, presence of a combination of natural, anthropogenic, technical, socio-economic complexes should be effectively used for tourism development in order to develop and restore the spiritual and physical forces of a person, to help increase both labor efficiency and the level of satisfaction with life. A detailed analysis of all types of natural recreation resources shows the possibility of development of thematic tourist areas by the districts of Kharkiv region. 70% of the natural reserve fund of Kharkiv region consists of different-profile wildlife preserves: botanical, entomological, hydrological, ornithological, forest, general zoological, hunting - of both local and national significance. It is noted that in the Kharkiv region there is a significant recreational potential, which is not limited by objects that have received the official status of national or regional importance, but still can lead to interest from potential users of tourist services. Analyzing the recreational resources of Kharkiv region leads to the conclusions, that in the region are fully present all types of natural and cultural-historical recreational resources for
