CC BY
7
УДК 636.085.2:636.034
Непорочна О.Т., астрант ® Днтропетровський державный аграрный утверситет
ПЕРЕТРАВН1СТЬ ПРОТЕШУ I ДОСТУПН1СТЬ АМ1НОКИСЛОТ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 ПРЧИЧНО1, ГАРБУЗОВО1 ТА Р1ПАКОВО1 МАКУХ У КОМБ1КОРМАХ ДЛЯ КУРОК-НЕСУЧОК
Використання г1рчичног, гарбузовог, ртаковог макух, ферментног добавки мацерази та ферментного препарату Олзайму SSF у комбжормах для курок-несучок позитивно впливае на перетравшсть протегну та доступтсть амшокислот.
Ключовi слова: макуха, ферментний препарат, кури-несучки, перетравшсть, амтокислоти.
Вступ. Проблема протешу в ращонах птищ гостра в усьому свт. Традицшш високобiлковi корми вщносно дороп, а тому вчеш ведуть пошук дешевих джерел протешу. Одними iз таких кормiв для курей-несучок можуть бути прчична, гарбузова та ршакова макухи, якi мiстять значну кшьккть протешу. Проте, проте1нова пожившсть корму птицi визначаеться не тшьки його кiлькiстю, але й вмктом незамiнних амiнокислот: метiонiну, лiзину, триптофану, аргЫну, валiну, гiстидину, лейцину, iзолейцину, треонiну, фенiлаланiну та глiцину доступшсть яких потребуе вивчення [1].
Матер1ал 1 методи. Науково-господарськi дослiди провели у вiварil 1нституту кормiв УААН. Для цього було сформовано п'ять груп курей-несучок породи Ломанн ЛСЛ - Клаак. Вiдбiр курей-несучок для дослдав провели згiдно з методикою ВНДТ1П. Птицю утримували у дво'ярусних кл^кових батареях.
Параметри мiкроклiмату та осв^лювального режиму вiдповiдали нормативним. Впродовж дослдав спостерiгали за споживанням кормiв та фiзiологiчним станом птицi [3]. Схема дослдав наведена в таблицi 1.
Результати дослщжень. У результатi дослiджень встановлено, що гiрчична макуха мае наступний склад (%): вмкт сирого протешу - 20,44; жиру - 6,88; клггковини - 14,93; золи - 6,10; БЕР - 43,58. Гарбузова макуха мктить (%): сирого протешу - 37,68; жиру - 0,82; кл^ковини - 26,65; золи - 4,88; БЕР -22,41. Ршакова макуха (%): вмкт сирого протешу - 33,1; жиру - 12,3; клггковини - 13,6; золи - 7,5; БЕР - 21,71.
При проведенш науково-господарських дослвдв встановлено, що введення в комбжорм птищ макух та ферментних препарата забезпечило в другому та третьому дослщах збшьшення продуктивност на середню несучку в дослщних групах порiвняно з контролем, таблиця 2.
® Науковий кер1вник, доктор сшьськогосподарських наук, професор А.Т. Цв1гун Непорочна О.Т., 2009
145
Таблиця 1.
Схема дослав_
Групи Кшьшсть курей у груш, гол. Особливосп год1вл1
Перший дослщ з 2 травня по 26 липня (86 д1б)
I (контрольна) 55 Комбжорм (ОР)
II 55 ОР, 4% прчично!' макухи зашсть зерна ячменю
III 55 ОР, 6% прчично! макухи заметь зерна ячменю
IV 55 ОР, 4% прчично! макухи заметь зерна ячменю + ферментна добавка мацераза
V 55 ОР, 4% прчично! макухи та 2% прчично! олп заметь зерна ячменю
Другий дослвд з 27 липня по 2 листопада (99 д1б)
I (контрольна) 54 Комбжорм (ОР)
II 55 ОР, 4% прчично! макухи заметь соняшникового шроту
III 55 ОР, 6% гарбузово! макухи заметь соняшникового шроту
IV 51 ОР, 4% прчично! макухи заметь соняшникового шроту + 200 г/т ферментного препарату SSF
V 55 ОР, 4% прчично! макухи заметь соняшникового шроту + 250 г/т ферментного препарату SSF
Третш дослвд з 3 листопада по 8 лютого (98 д1б)
I (контрольна) 47 Комбжорм (ОР)
II 43 ОР, 4% ршаково! макухи заметь соняшникового шроту
III 51 ОР, 6% ршаково! макухи заметь соняшникового шроту
IV 42 ОР, 4% ршаково! макухи заметь соняшникового шроту + ферментна добавка мацераза
V 50 ОР, 6% ршаково! макухи заметь соняшникового шроту + ферментна добавка мацераза
Що стосуеться першого дослщу, то ми не отримали очжуваного результату вiд згодовування прчично! макухи, якщо судити за несучютю.
Встановлено, що кури-несучки третьо!, четверто! та п'ято! дослiдних груп у першому дослiдi, якi споживали в складi комбiкорму 6% прчично! макухи, 4% ГМ + ферментна добавка мацераза та 4% ГМ з 2% прчично! олп замкть зерна ячменю, краще на 0,65 - 2,55% перетравлювали проте!н комбiкорму, шж птиця друго! дослщно! групи. Результати дослвдв наведенi в таблицi 3.
Таким чином, в першому дослвд введення до ращошв курей прчично! макухи з ферментною добавкою та прчичною олiею позитивно вплинуло на перетравшсть проте!ну.
У другому дослда використання сирого проте!ну органiзмом птищ дослiдних груп переважало контрольну на 1,65 - 3,39%.
146
Таблиця 2.
Поголiв'я, жива маса та продуктившсть курей-несучок
Показник Групи
I II III IV V
1 2 3 4 5 6
Перший дослщ (вж курей-несучок 25 - 37 тижшв)
Поголiв'я на початку перюду, гол. 55 55 55 55 55
Поголiв'я у кшщ перюду, гол. 54 55 55 51 55
Середне поголiв'я, гол. 54,2 ±0,04 55±0 55±0 51,6 ±0 14*** 55±0
Збережешсть, % 98,2 100 100 92,7 100
Жива маса на початку перюду, кг 1,372 ±0,012 1,373 ±0,015 1,373 ±0,013 1,373 ±0,015 1,373 ±0,014
Жива маса в кшщ перюду, кг 1,464 ±0,018 1,431 ±0,011 1,500 ±0,014 1,410 ±0,011** 1,420 ±0,013
Одержано яець на початкову несучку, шт. 71,7 69,0 67,4 66,3 69,9
Одержано яець на середню несучку, шт. 72,8 69,0 67,4 70,6 69,9
Другий дослщ (вж курей-несучок 37 - 51 тиждень)
Поголiв'я на початку перюду, гол. 54 55 55 51 55
Поголiв'я у кiнцi перюду, гол. 50 46 54 45 53
Середне поголiв'я, гол. 51,7 ±0,19 49,6 ±0 31*** 54,1 ±0,03 47,8 ±0,24*** 53,8 ±0,08
Збережешсть, % 92,6 83,6 98,2 88,2 96,4
Жива маса на початку перюду, кг 1,464 ±0,018 1,431 ±0,011 1,500 ±0,014 1,410 ±0,011** 1,420 ±0,013
Жива маса в кшщ перюду, кг 1,550 ±0,009 1,411 ±0,010 *** 1,492 ±0,007 *** 1,441 ±0,005*** 1,455 ±0,006* **
Одержано яець на початкову несучку, шт. 68,3 68,9 75,2 74,9 75,6
Одержано яець на середню несучку, шт. 71,3 76,4 76,5 79,9 77,2
147
1 2 3 4 5 6
Третш дослщ (вж курей-несучок 51 - 65 тижшв)
Поголiв'я на початку перюду, гол. 47 43 51 42 50
Поголiв'я у кiнцi перюду, гол. 45 42 48 41 48
Середне поголiв'я, гол. 46,5 ±0,07 42,6 ±0,05 *** 49,5 ±0,09 41,6 ±0,05*** 48,8 ±0,06
Збережешсть, % 95,7 97,7 94,1 97,6 96,0
Жива маса на початку перюду, кг 1,550 ±0,009 1,411 ±0,009 *** 1,492 ±0,007 *** 1,441 ±0,005 *** 1,455 ±0,006* **
Жива маса в кшщ перюду, кг 1,562 ±0,008 1,426 ±0,006 *** 1,512 ±0,006 *** 1,457 ±0,006 *** 1,473 ±0,005* **
Одержано яець на початкову несучку, шт. 69,9 75,2 62,7 81,1 69,6
Одержано яець на середню несучку, шт. 70,7 75,9 64,6 81,8 71,3
Примггка: у цш та наступних таблицях * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.
У третьому дослда отримаш результати свщчать про те, що використання сирого протешу оргашзмом птищ дослщних груп переважало контрольну на 0,81 - 1,37%.
Таблиця 3.
Перетравшсть проте'шу курками-несучками, %_
Дослщи
II
Групи
III
IV
V
Перший
82,64
79,82
81,02
82,37
80,47
Другий
82,91
82,56
84,56
85,50
86,30
Третш
83,74
84,55
84,60
85,11
85,07
I
З кшця 90-х роюв ХХ стол1ття вщношення до проблеми протешового живлення у свт стало змшюватись. За кнуючими поняттями потреба в проте!ш фактично е потребою в амшокислотах. Засвоення спожитих птицею амшокислот та !х використання для синтезу тканинних бшюв залежить вщ ряду фактор1в. Найважлившими серед них е бюлопчна повнощншсть протешу та доступшсть амшокислот, що входять до його складу [2].
У першому дослда (табл. 4) доступшсть оргашзмом птищ дослщних груп л1зину на 9,7 - 30,0%, пстидину - на 3,8 - 22,4%, метюншу - на 3,1 - 40,3%, лейцину - на 11,1 - 22,8% виявилась вищою, шж у птищ контрольно! групи.
148
Доступшсть аминокислот корму, %
Таблиця 4.
Показник Групи
I II III IV V
1 2 3 4 5 6
Перший дослвд
Лiзин 30,4 40,1 60,4 44,2 16,3
Пстидин 44,8 56,9 67,2 48,6 41,4
Арпнш 55,1 64,7 75,9 70,8 54,3
Аспарапнова кислота 18,3 22,0 40,5 34,8 21,3
Треонш 2,2 8,4 32,8 12,1 12,2
Серин 28,3 36,0 51,4 42,1 12,6
Глутамшова кислота 61,0 56,4 69,5 58,6 52,0
Пролiн 62,8 64,8 52,7 66,1 57,0
Глiцин 17,1 16,7 20,1 24,2 13,4
Аланш 7,6 2,3 15,5 8,9 7,7
Цистин 10,4 44,7 38,5 37,4 31,7
Валiн 30,3 37,4 13,7 6,3 13,7
Метiонiн 10,9 14,0 51,2 50,6 22,4
1золейцин 20,2 13,2 32,2 19,9 11,0
Лейцин 30,9 42,0 53,7 45,0 29,0
Тирозин 29,0 44,2 59,8 36,1 14,4
Феншаланш 50,2 51,4 61,4 45,7 38,8
Другий дослiд
Лiзин 61,5 72,3 73,8 67,7 86,1
Гiстидин 70,9 75,0 81,2 75,0 78,1
Аргiнiн 80,4 79,7 86,6 75,4 81,1
Аспарагiнова кислота 19,8 25,9 38,5 37,5 77,9
Треонш 36,7 37,5 43,7 45,8 93,7
Серин 49,4 47,4 64,2 58,9 91,0
Глутамшова кислота 71,2 72,8 76,4 76,5 81,7
Пролш 62,7 58,2 74,2 74,6 92,5
Глщин 50,5 50,5 46,5 49,5 39,8
Аланiн 32,5 32,9 42,8 42,2 22,9
Цистин 56,0 56,5 56,0 56,5 43,5
Валiн 8,6 21,6 10,8 24,3 24,3
Метiонiн 65,8 67,6 68,4 72,9 62,2
1золейцин 12,5 8,0 38,5 32,0 40,0
Лейцин 64,9 67,6 77,2 68,5 70,3
Тирозин 70,2 70,2 62,7 59,6 55,3
Фенiлаланiн 71,6 72,7 79,4 72,7 81,8
149
1 2 3 4 5 6
Третш дослщ
Л1зин 63,1 64,6 64,7 67,1 65,9
Пстидин 69,1 70,8 70,5 71,0 73,1
Арпнш 74,4 80,6 81,3 84,7 82,2
Аспарапнова кислота 33,0 33,2 36,7 34,7 37,1
Треонш 19,3 29,8 33,3 39,4 39,8
Серин 37,8 35,2 42,0 41,4 44,3
Глутамшова кислота 68,5 71,0 68,1 72,7 70,1
Прол1н 55,6 57,2 55,4 57,4 60,3
Гл1цин 42,7 43,4 44,8 48,7 47,6
Алан1н 25,4 28,6 32,7 33,3 35,5
Цистин 62,5 64,1 60,0 65,2 63,3
Валш 15,9 17,4 18,7 31,9 21,2
Мет1он1н 45,3 52,7 63,3 68,9 65,5
1золейцин 23,1 25,0 27,4 29,8 29,2
Лейцин 54,1 62,0 54,1 63,9 58,9
Тирозин 68,0 61,2 66,0 68,1 66,3
Феншаланш 63,0 65,8 67,5 68,0 68,7
У другому дослда доступшсть лiзину виявилась вищою на 6,2 - 24,6%, валшу - на 2,2 - 15,7%, метюншу - на 1,8 - 7,1%, лейцину - на 2,7 - 12,3%, пстидину - на 4,1 - 10,3% шж у контрольнш груш.
У третьому, доступшсть лiзину була вищою на 1,5 - 4,0%, валшу - на 1,5 - 16,0%, метюншу - на 7,4 - 23,6%, лейцину - на 4,8 - 9,8%, пстидину - на 1,4 -4,0% шж у контрольнш груш.
Висновки.
Введення прчично! макухи, ферментно! добавки мацерази та прчично! оли до рацюну курей-несучок замкть зерна ячменю обумовлюе незначне зниження продуктивности Замша соняшникового шроту на гiрчичну i гарбузову макухи та додавання ферментного препарату SSF вплинула позитивно на несучють птицi. Згодовування курям ршаково! макухи та ферментно! добавки мацерази забезпечило тдвищення продуктивностi на 0,8 - 15,7%.
При включенш до рацюну прчично!, гарбузово! та ршаково! макух i ферментно! добавки мацерази та Олзайму SSF у трьох дослщах, пiдвищуеться перетравнiсть проте!ну в третш, четвертiй та п'ятiй дослщних групах порiвняно з другою на 0,65 - 3,74%.
Включення макух до складу комбiкормiв сприяе кращш доступностi амiнокислот в органiзмi птищ: лiзину, метiонiну, цистину, iзолейцину, лейцину, пстидину та шших.
150
Л^ература
1. Каравашенко В.Ф. Кормление сельскохозяйственной птицы / Каравашенко В.Ф. - К.: Урожай, 1986. - 304 с.
2. Подобед Л.И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация / Подобед Л.И. - Одесса: Печатный дом, 2006 - 277 с.
3. Практические методики исследований в животноводстве: учеб. пособ. / [авт. и сост. В.С. Козырь и др., ред. Козырь В.С., Свеженцов А.И.]. -Днепропетровск.: Арт-Пресс, 2002. - 354 с.
Summary Neporochna O.T. Dnepropetrovsk state agrarian university DIGESTIBILITY OF PROTEIN AND AMINO ACIDS AND THEIR ACCESSIBILITY AT THE USAGE OF MUSTARD, PUMPKIN AND RAPE OIL CAKES IN THE MIXED FODDERS FOR LAYING HENS
The usage of mustard, pumpkin and rape oil cakes, enzymic addition of macerazy and enzymic preparation of Ollzaym SSF in the mixed fodders for laying hens have positive effect on digestibility of protein and amino acid accessibility.
Key words: oil cake, enzymic preparation, laying hens, digestibility, amino
acid.
Стаття надшшла до редакцИ 12.03. 2009
151
