CC BY
22
УДК 612.497.23:636.5
Кирилiв Б.Я., старший науковий ствроб^ник ® 1нститут бюлогп тварин НААН Украгни, Львгв
ВПЛИВ Л1П1ДНОГО ЖИВЛЕННЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК НА ВМ1СТ
Л1П1Д1В I IX ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД У ТКАНИНАХ
Вивчено вплив ¡зопротегнових та гзокалортних рацюшв для курей-несучок, але в\дм\нних за вмгстом сирого жиру, на л\тдний I жирнокислотний склад л\тд\в плазми кров\ I тканини печгнки. Встановлено, що р1вень деяких полтенасичених жирних кислот у лШдах дослгджуваних тканин пов 'язаний з гх вмятом у рацюш.
Ключовi слова: рацюн, кури-несучки, лтди, жирт кислоти
Вступ. Чисельш експериментальш даш свщчать на позитивний вплив додавання до ращону птищ тваринних i рослинних жирiв на И рют, яечну продуктившсть, оплату корму, вщтворювальну функцш, забшний вихщ, харчову i забшну щншсть одержувано! продукщ! [1-4]. У той же час, ми не зустрiчали даних стосовно впливу лшвдв кормiв рацiону на показники лшщного обмiну i продуктивнiсть курей-несучок.
Метою нашо! роботи було вивчити лшщний склад i жирнокислотний склад рiзних кормiв, що входили до iзокалорiйного рацiону i його вплив на вмют загальних лiпiдiв, спiввiдношення !х окремих класiв та жирнокислотний склад у плазмi кровi i тканиш печiнки курей-несучок.
Матерiали i методи. Дослiд проводили на двох групах однорiчних курей-несучок (по 20 голiв у кожнiй) кросу "тетра СЛ". Умови утримання вiдповiдали загальноприйнятим нормам.
Птищ контрольно! групи згодовували рацюн, що складався iз кукурудзи-20%; ячменю-20%; пшеницi-30%; соняшниково! макухи-10%; кормових дрiжджiв-5%; м'ясо-кiсткового борошна-5%; крейди-5,7%; дикальцiйфосфату-2%; кухонно! солi-0,3%; премiксу-1%; добавки 0,110 г метюншу на 100 г комбжорму i мiстив: 1,13 МДж обмшно! енерги; 17,35% сирого проте!ну; 0,69 лiзину; 0,60 метiонiну+цистину; 4,4% сиро! клггковини; 4,42% сирого жиру; 0,52 г% фосфолiпiдiв; 0,68 г% моно^ диацилглiцеролiв; 0,50 г% вiльних стеролiв; 0,39 г% НЕЖК; 1,1 г% триацилглiцеролiв; 0,82 г% етерифiкованих стеролiв; 0,81 насичених жирних кислот; 1,22% мононенасичених жирних кислот; 2,98% полшенасичених жирних кислот; у тому числк оле!ново!-0,72%; лшолево!-2,12%; лшоленово!-0,12%; арахщоново!-0,06%; 3,01 кальщю; 0,70 фосфору; 0,40 натрш.
Комбiкорм для курей дослщно! групи складався iз 20% бобiв кормових (тостованих); 40% ячменю; 17% пшенищ; 5% соняшниково! макухи; 5% кормових дрiжджiв; 4% м'ясо-кiсткового борошна; 6,7% крейди; 1% дикальцiйфосфату; 0,3%кухонно! солi, 1% премiксу; i мктив: 1,13 МДж
® Кирил1в Б.Я., 2010
110
обмшно! енерги; 17,51% сирого протешу; 0,75 лiзину; 0,59 метюншу+цистину; 5,05% сиро! клггковини; 2,84% сирого жиру; 0,38 г% фосфолшдав; 0,50 г% моно-i диацилглiцеролiв; 0,28 г% вiльних стеролiв; 0,25 г% НЕЖК; 0,67 г% триацилглiцеролiв; 0,51 г% етерифiкованих стеролiв; 0,62% насичених жирних кислот; 0,75% мононенасичених жирних кислот; 1,82% полшенасичених жирних кислот; у тому числк оле!ново!-0,52%; лшолево!-1,22%; лшоленово!-0,09%; арахщоново!-0,04%; 2,85 каль-
цiю; 0,64 фосфору; 0,40 натрш. Таким чином, птиця контрольно! i дослщно! груп одержувала iзопроте1новi та iзокалорiйнi рацiони, але вiдмiннi за кшьюстю лiпiдiв, окремих !х клаЫв та жирнокислотним складом.
Пiсля 60-ти денного згодовування птищ вказаних комбiкормiв провели забiй по 5 голiв з кожно! групи. Матерiалом для дослщжень служили плазма кровi i тканина печiнки.
Лiпiди з кормiв, плазми кровi, тканини печiнки екстрагували хлороформ-метанолом 2:1 за методом Фолча [5]. Кшьккть загальних лiпiдiв визначали ваговим методом.
Роздшення лiпiдiв на класи проводили методом тонкошарово! хроматографа на силiкагелi у система гексан-диетиловий ефiр-льодова оцтова кислота у сшввщношенш 70:30:1.
Жирнокислотний склад лшвдв визначали методом газорщинно! хроматографа на хроматографi "С^от-4". Одержанi даш опрацьовано статистично.
Результати дослщжень. Наведенi на рисунку 1 даш вказують на те, що вмiст загальних лшвдв у дослiджуваних тканинах птицi контрольно! i дослiдно! груп був майже однаковий. Змши стосувалися лише окремих клаЫв лiпiдiв. Зокрема, лiпiди плазми кровi птицi дослiдно! групи у порiвняннi з контрольною характеризувались збшьшенням кiлькостi триацилглiцеролiв та зниженням вмюту ефiрнозв'язаного холестеролу. У тканинi печшки виявленi нами змiни стосувалися фосфолшвдв i триацилглiцеролiв. При цьому кшьккть фосфолiпiдiв у курей дослiдно! групи у порiвняннi з контрольною зменшувалась, а триацилглiцеролiв зростала.
Одержанi нами даш вказують, на те, що змши вмюту окремих клаЫв лшвдв плазми кровi i тканини печшки не асоцшються iз !х вмютом у кормi i спiвпадають з даними шших авторiв [6]. Пщвищення кiлькостi триацилглiцеролiв за умов згодовування птищ ячмшно-бобового рацiону (дослiдна група) може бути пов'язано iз наявшстю у ньому бiльшо! кiлькостi НЕЖК i !х використанням для синтезу, саме цього класу лiпiдiв. Адже цi корми мiстять доволi високий рiвень НЕЖК, а кiлькiсть ячменю i кормових бобiв у дослщному комбiкормi складала 60%.
Визначення жирнокислотного складу лшдав плазми кровi у курей контрольно! i дослiдно! груп показали, що за умов згодовування ячмшно-бобового ращону (дослщна група у порiвняннi з контрольною) зменшуеться кiлькiсть полiненасичених жирних кислот, яке вщбуваеться, в основному, за рахунок С 18:2; С 18:3 кислот. Так, вмют лшолево! кислоти (С 18:2) у лшщах плазми кровi курей дослiдно! групи складав 9,52±0,87, а контрольно! 12,07±0,65
111
(Р<0,05), л1ноленово1 (С 18:3) вщповщно 0,15±0,03 i 0,39±0,10 (Р<0,05), а пальм1тиново1 (С 16:0) 23,23±0,64 i 21,35±0,75 (Р<0,05).У той же час, кшьюсть С 16:0 кислоти зростала (Р<0,05).
Рисунок 1 Вмкт загальних л1п1д1в i сшввщношення ïx окремих клас1в у плазмi KpoBi i печiнцi курей-несучок, % (M±m, n=5)
30-
25-
20-
15-
10-
5-
I I контрольна I I дослщна
Ф
3530-**25-20151050-
1 2 3 4 5 6 7
Плазма KpoBi
1 2 3 4 5 6 7
Тканина печiнки
*
0
Примiтка: *-Р<0,05; **-Р<0,01; ***-Р<0,001
1. -Загальш лiпiди 5. -НЕЖК
2. -Фосфолшщи 6. -Триацилглiцероли
3. -Моно-i диацилглiцероли 7. -Ефiрнозв'язаний холестерол
4. -Вшьний холестерол
Що стосуеться жирнокислотного складу лшдав печiнки, то одержат нами даш вказують на те, що зменшення концентраци полiненасичених жирних кислот у ращош, який згодовували курям дослiдноï групи, у порiвняннi з 1х вмiстом у комбiкормi що отримували кури контрольноï групи, приводить до зниження 1х вмкту у лiпiдах тканини печiнки. При цьому зменшувалась кiлькiсть С 18:2; С 20:1; С 20:4; С 24:1; С 22:3; С 22:5. Зокрема, вмкт цих жирних кислот у птищ дослiдноï групи у порiвняннi до контрольноï був таким: лiнолевоï (С 18:2)-9,06±0,34 i 10,85±0,57 (Р<0,05); арахiдоновоï (с 20:4)-2,27±0,42 i 4,15±0,59 (Р<0,05); докозатриеново1' (С 22:3)-0,13±0,01 i 0,31±0,06 (Р<0,01); нервоново1" (С 24:1)-0,24±0,04 i 0,48±0,04 (Р<0,01); докозапентаеново1" (С 22:5)-0,56±0,09 i 1,00±0,15 (Р<0,05).
Щодо насичених жирних кислот, то 1'х кiлькiсть у лшщах тканини печiнки у курей дослщно!' групи у порiвняннi з птицею контрольное' групи зростала. Це стосуеться мiристиновоï (С 14:0) (Р<0,01); пальмiтиновоï (С 16:0) (Р<0,05); пальмiтоолеïновоï (С 16:1) (Р<0,05) кислот.
Зростання вмюту деяких насичених жирних кислот у лшщах плазми кровi та тканини печшки у птищ дослiдноï групи, у порiвняннi до контрольно^ можна пояснити тим, що птиця обох груп споживала iзокалорiйнi рацiони i 1х
112
кшьккть могла збшьшуватись за рахунок жирних кислот синтезованих de novo з вуглеводних метаболтв та !х подальшим використанням для синтезу окремих клаЫв лшвдв, зокрема триацилглiцеролiв, якi е важливим джерелом енерги для органiзму.
Слiд також зауважити, що згодовування птицi ячмшно-бобового рацiону, що мiстив 40% ячменю i 20% кормових бобiв, а у порiвняннi iз стандартним ращоном нижчий рiвень сирого жиру i моно-та полшенасиченшх жирних кислот, але за рiвнем обмшно! енерги був таким як стандартний комбжорм, не проявляло негативного впливу на продуктившсть. Так, яйценосшсть курей дослщно! групи становила 72,9%, а контрольно! -73,0%. Подiбнi результати одержат i шшими дослiдниками за умов використання у годiвлi птицi ячмiнно-соевого рацiону[7].
Висновки. Згодовування курям-несучкам ячмiнно-бобового рацiону, що у порiвняннi iз стандартним мштив нижчий рiвень сирого жиру, викликало змiни у спiввiдношеннi окремих клашв лiпiдiв та жирнокислотного складу у плазмi кровi i тканинi печшки. При цьому вмiст триацилглiцеролiв у дослщжуваних тканинах зростав, а ефiрнозв'язаного холестеролу у плазмi кровi i фосфолiпiдiв у тканинi печiнки знижувався.
У лшщах плазми кровi знижувалась кiлькiсть лiнолево! i лiноленово! кислот i зростав вмiст пальмiтиново! кислоти. У лшщах тканини печшки зменшувався вмют лiнолево!, арахiдоново!, докозатриеново! та докозапентаеново! кислот i збiльшувалась кшькють мiристиново!, пальмiтиново! та пальмiтооле!ново! кислот.
Л1тература
1. Wilson P.N., Lawrence A.B. Fats in compound feed // Chem. Ind.-1985, №4.-P. 113-118.
2. Grimes J.L., Maurice D.V., Lightsey S.F., Gaylord T.G. Dietary prilled fat and layer chicken performance and egg composition // Poult.Sci.-1996.-75, №2.-P.250-253.
3. Van Elswyk M.E. Comparison of n-3 fatty acid sources in laying hen rations for improvement of whole egg nutritional quality // Br. J. Nutr.-1997.-71, №1 Suppl.-P.61-69
4. Decuypere E., Verstegen M. W. Metabolik insights and nutrition of poultry // Tijdschr. Diergeneeskd.-1999.-7, №2.-P.47-51.
5. Кейтс М. Техника липидологии. // - М.: Мир, 1975. С.260.
6. Latour Mickey A., Peebles E. David, Boyle C.R., Zumwalt C.D., Brake J.D. Effect of dietary fat on serum and yolk lipids in broiler bruders // Poult.Sci.-1994.-73, №1.
7. Притуленко О.В., Батюжевський Ю.Н. Ефектившсть використання ячмшно-соевого екструдату та ензимiв в годiвлi молодняка курей. // МТНЗ Шж1вництво-Борки-2001.,вип. 51. С.305-310.
113
Summary Kyryliv B. Ya.
Institute of animal biology National academy of agrarian sciences of Ukrainian,
Lviv, Ukraine
Influence of isoprotein and isocaloric diets of laying hens, with different qualities of crude fat, on total lipid content and fatty acid composition of blood plasma and liver was studied. Correlation of some polyunsaturated acids level in total lipids of investigated tissues with their content in the diet was established.
Key words: diet, laying hens, lipids, fat acids.
Cmammx nadiumna do peda^ii 23.03.2010
114
