CC BY
12
УДК 336.027: 332.12 Ст. викл. М.В. Корнеев - Дшпропетровський НУ
теш Олеся Гончара
ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ТЕРИТОР1АЛЬНО-АДМ1Н1СТРАТИВНИХ УТВОРЕНЬ УКРА1НИ ЗА Р1ВНЕМ Ф1НАНСОВО1 АВТОНОМ11
Виконано диференцiацiю областей Украши за piBHeM фшансово' автономи оргашв мiсцeвого самоврядування i тeндeнцiями ii динамiки. Визначено iснування спе-цифiчного зв'язку мiж piвнeм фшансово' автономи оpганiв мiсцeвого самоврядування i соцiально-eкономiчним розвитком територи. Сформульовано пpинциповi тдхо-ди щодо упpавлiння piвнeм фшансово'1 автономи оpганiв мiсцeвого самоврядування.
Ключов1 слова: фiнансова автономiя, фшансовий мeханiзм, дифepeнцiацiя, тенденци динамiки фшансово'1 автономи, адмiнiстpативно-тepитоpiальнi утворення.
Senior teacher M. V. Korneev - Dnepropetrovsk national university
named after Oles Gonchar
Differentiation of territorial administrative formations of Ukraine after level of financial autonomy
Differentiation of areas of Ukraine is implemented on basis the level of financial autonomy of organs of local self-government and tendencies of its dynamics. Well-proven existence of specific intercommunication between the level of financial autonomy of organs of local self-government and socio-economic development of territory. Are formulated principles in relation to the management by the level of financial autonomy of organs of local self-government.
Вступ. Сучасш тенденци динамжи фшансово' автономи оргашв мю-цевого самоврядування адмш1стративно-територ1альних утворень в Укра'ш вщзначаються посиленням бюджетно' залежност на противагу найбшьш по-ширенш свгговш практищ зростання фюкально' децентрал1заци. Виникнення таких тенденцш зумовлюеться протир1ччям м1ж типом мюцевого самоврядування i моделлю бюджeтноi системи. Однак, нав1ть в межах наявно' модел1 бюджeтноi системи юнуе диференщащя адмш1стративно-територ1альних утворень за р1внем ix фiнансовоi залежност вщ центральних оргашв влади. Та-ка диференщащя зумовлена особливостями сощально-економ1чного розвитку територш i, вщповщно, ix податкоспроможшстю. Зворотнш вплив трансферов 1з бюджету кра'ни на сощально-економ1чний розвиток територи також мае бути специф1чним. Використання фшансово' автономii як шструменту мехашзму регулювання сощально-економ1чного розвитку територш мае вра-ховувати специф1чшсть форм взаемозв'язку м1ж р1внем фшансово' автономи оргашв мюцевого самоврядування i 'х сощально-економ1чним розвитком. От-же, актуальним е виршення завдання диференщаци територ1ально-адмш1с-тративних утворень за р1внем фшансово' автономи. Виршення такого завдання е необхщною передумовою визначення взаемозалежност фшансово' автономи та сощально-економ1чного розвитку територш та юнування специ-ф1чних форм тако' взаемозалежность
Аналiз ocTaHHix наукових дослвджемь. Обгрунтована диференщащя адмш1стративно-територ1альних утворень Украши за р1внем фшансово' автономи у взаемозв'язку 1з специфжою 'х сощально-економ1чного розвитку дасть шдстави розрахунково обгрунтувати застосування фшансово' автономи в ме-
жах фшансового мехашзму регулювання соцiально-економiчного розвитку територш. Окремi аспекти функцiонування зазначеного мехашзму, суттст взаемозв'язки мiж фiнансовою автономiею i фiнансовим механiзмом роз-глянуто в працях М. Артус [1, с. 57-59], О. Братути [2, с. 10], О. Василика [3, с. 102], Ю. Воробйова [4, с. 7], В. Дем'янишина [7, с. 5], О. Ковалюка [8, с. 54], М. Лаврiва [9, с. 198], А. Нестеренко [12, с. 99], Л. Осипчука [5, с. 27], О. Прокопенко [13, с. 20-21], О. Романенко [14, с. 42] та ш. Однак фшансову автоно-мда здебшьшого розглядають як наслщок застосування фшансового мехашзму, а не як його елемент. Диференщащя адмiнiстративно-територiальних ут-ворень Украши за рiвнем фшансово! автономй органiв мiсцевого самовряду-вання дос не виконувалась, що не давало змоги врахувати специфжу прояву впливу фшансово! автономй на соцiально-економiчний розвиток територй.
Тому метою нашого дослiдження е диференцiацiя адмшютративно-територiальних утворень Украши за рiвнем i тенденцiями динамiки фшансо-во! автономи у взаемозв'язку iз соцiально-економiчним розвитком територй.
Виклад основного матерiалу дослщження. Визначення специфiчних форм залежностi економiчного розвитку територй спираеться на диференщ-ацiю регiонiв за рiвнем фшансово! автономй органiв мiсцевого самовряду-вання. Така диференщащя виконана за допомогою кластерного аналiзу, який дав змогу видшити основнi класифiкацiйнi групи областей Украши за рiвнем фшансово1 автономи. Задля шдвищення рiвня достовiрностi результат ана-лiзу застосовано два рiзнi пiдходи кластеризацй: iерархiчний та Оеративний. Як вихiднi данi використано сукупшсть показникiв рiвня фшансово1 автоно-мй територй, а саме: питому вагу трансфертiв у доходах; питому вагу трансферов у видатках; фюкально1 незалежностi; частки видаткiв субнащональ-ного рiвня, компенсаторне значення трансфертiв [11, с. 21; 15, с. 40; 6, с. 147]; взятих в динамщ за перюд 2000-2006 рр. Результати кластеризацй показали високу збiжнiсть тд час застосування рiзних методiв. Однак iерар-хiчний кластерний аналiз дае змогу бiльш ретельно вщслщковувати належ-нiсть адмiнiстративно-територiальноl одиницi до певного кластеру.
Було виокремлено два кластери областей iз високим чи низьким рiв-нем фшансово1 автономй, причому склад кожного кластера залишався нез-мiнним пiд час застосування рiзних методiв кластеризацй. Виявлено юнуван-ня стшко1 структури групування областей Украши за рiвнем фшансово1 автономй. Так, до кластера регюшв з високим рiвнем фшансово1 автономй належать Дншропетровська, Донецька, Запорiзька, Одеська, Луганська, Полтавсь-ка, Микола1вська, Харкiвська областi, Автономна Республiка Крим та мюта спецiального статусу - Кшв та Севастополь. До першо1 кластерно1 групи належать найменш дотацшш регiони (0-20 % у загальному обсязi кожного бюджету областi). До кластера з низьким рiвнем фшансово1 автономй належать Волинська, Закарпатська, Тернопшьська, Вiнницька, Житомирська, 1ва-но-Франювська, Кiровоградська, Рiвненська, Херсонська, Хмельницька, Чер-каська, Чернiвецька, Чернiгiвська областi. У другому кластерi знаходяться середньодотацiйнi (20-40 % у загальному обсязi кожного бюджету облает^ i наддотацiйнi (40-60 % у загальному обсязi кожного бюджету облает^ терито-рiальнi громади.
Нестiйка динамжа, що пiдтверджуеться мiграцiею територи з кластера в кластер, закршлена протягом 2000-2006 рр. за Львiвською, Кшвською та Сумською областями. При цьому Кшвська та Львiвська областi з 2004 р. належать до першо1 кластерно1 групи, а Сумська область у 2001 та 2004 рр. належить до першого кластера, а в iншi перiоди дослщження мiгруе до другого. Оскшьки тiльки три областi змiнюють кластер за весь перюд дослiдження, то юнують пiдстави стверджувати iснування на тепершнш час стшко1 струк-тури у подш адмiнiстративно-територiальних одиниць на групи вщповщно до рiвня фшансово1 автономй.
Така диференцiацiя регiонiв Украши на кластернi групи передусiм зу-мовлена рiвнем !х промислового розвитку у складi економiчного. Дiйсно, на менш дотацiйнi областi припадае близько 65 % виробництва промислово1 та 30 % сшьськогосподарсько1 продукци, бшьше нiж 50 % експорту Украши. I, звюно, набагато нижча (або менш приваблива у контекст економiчного розвитку) частка цих показниюв припадае на середньодотацiйнi та наддотацшш територiальнi громади. Пiдтвердженням ще1 тези е збш диференщаци областей Украши за фшансово-виробничим розвитком, ступенем задоволення со-цiальних потреб населення (О.М. Любченко [10, с. 11-12]) i диференцiацiею за рiвнем фшансово1 автономй (табл. 1).
Загалом спостершаеться вiдповiднiсть мiж рiвнем фшансово1 автономй територiй i рiвнем И економiчного розвитку, що зумовлюе i рiвень сощ-ального розвитку. Так, територй з високим рiвнем фшансово1 автономй ха-рактеризуються переважно високим i середнiм рiвнем соцiально-економiчно-го розвитку, а також високим або середшм рiвнем фiнансового забезпечення. Област з низьким рiвнем фшансово1 автономй характеризуються i низьким рiвнем соцiально-економiчного розвитку та середнiм чи низьким рiвнем фi-нансового забезпечення.
Табл. 1. Диференщащя областей Украти за рiвнем фпнансовоИ автономй
Диференщащя за Ивень фшансово1 автономй
показниками розвитку, [10, с. 11-12] високий низький
1 2 3
високий м. Кшв, Дтпропетровська, До-нецька, Запор1зька, Харшвська област!
о и середнш Кшвська1, Полтавська обласп, Кримська АР, м. Севастополь Кшвська1 область
о н V • ^ м о н о к <и низький Микола1вська, Одеська, Луганська, Сумська1, Льв1вська1 област1 Сумська1, Чертпвська, Льв1вська1, Черкаська, В1нницька, Волинська, К1ровоградська, Житомирсь-ка, Закарпатська, 1вано-Франшвська, Р1вненська, Тернопшьська, Хмельницька, Херсонська, Чертвецька об-ласт1
1 Р1вень фшансово1 автономй зм1нюеться впродовж перюду, що розглядаеться з високого на низький чи навпаки
1 2 3
високий м. Кшв, Дншропетровська, До-нецька, Кшвська1 област Кшвська1 область
о и о середнш Запор1зька, Харшвська, Полтавська, Микола!вська, Одеська, Льв1вська1 област1 Льв1вська1, Черкаська област
о о к й к • ^ низький Луганська, Сумська1 област1, м. Севастополь Сумська1, Чернтвська, Вшницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, 1вано-Франк1вська, К1ровог-радська, Р1вненська, Терно-тльська, Хмельницька, Хер-сонська, Чершвецька област1
високий м. Кшв
о и о к середнш Дншропетровська, Донецька, Запор1зька, Харшвська, Кшвсь-ка1, Полтавська, Миколашська, Одеська, Луганська, Сумсь-ка1 област1, Кримська АР Кшвська1, Сумська1, Чернтвська област1
А п • ^ Я О о низький Льв1вська1 область, м. Севастополь Льв1вська1, Черкаська, Вшницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, 1вано-Франк1вська, К1ровог-радська, Р1вненська, Терно-тльська, Хмельницька, Хер-сонська, Чершвецька област1
Додатковим результатом дослщження стало здшснення аналiзу тен-денцiй втрати фшансово! автономи органами мюцевого самоврядування областями Украши. Методом найменших квадратiв було виконано побудову трендiв, причому рiвень достовiрностi наближення становив не менш як 0,9. Показано, що всi показники фшансово! автономи зростають (тобто змен-шуеться рiвень фшансово! автономи) для вЫх областей Украши. Темпи змен-шення рiвня фшансово! автономи диференцшоваш за територiями. Для шд-твердження диференщаци областей Украши за тенденщями змiни фшансово! автономи було виконано 1х диференцiацiю за а0 i а1. При цьому визначено ю-нування трьох кластерiв територiй (табл. 2).
До першого кластера з найменшими темпами втрати фшансово! автономи потрапило м. Кшв, для якого тенденщя втрати фшансово! автономи описуеться рiвнянням
^(Г) = 2,7623 • Г - 5522,8, (1)
де ^ (г) - вщношення обсягу трансфертiв до доходiв.
До другого кластера iз значущою величиною а i, вщповщно, швидки-ми темпами втрати фшансово! автономи потрапили Днiпропетровська, До-нецька, Житомирська, Запорiзька, Кшвська, Луганська, Львiвська, Полтавсь-ка, Рiвненська, Харкiвська, Одеська, Сумська, Чершпвська областi i м. Севастополь, тенденци втрати фшансово! автономи якими описуються рiвнянням
^(Г) = 9,028 • г -17239,1. (2)
Табл. 2. Диференщащя областей Украгни за тенденщями змши фтансовоХ
автономи
Диференщащя за показниками розвитку, [10, с. 11-121 Змшшсть ф1нансово'х' автономи
незмш-на змшна швидкозмшна
о и о X о X о и и високий м. Кшв Дншропетровська, Донецька, За-пор1зька, Харювська обласп
середнш Кшвська, Полтавська обласп, м. Севастополь Кримська АР
низький Одеська, Луганська, Сумська, Чершпвська, Льв1вська, Жито-мирська, Р1вненська обласп Мит^^ька, Черкаська, Вшницька, Волинська, Закарпатська, 1вано-Фран-ювська, Юровоградська, Тернопшьська, Хмельницька, Херсонська, Чершвецька обласп
о и о ю о о X ей к високий м. Кшв Дншропетровська, Донецька, Ки-'х'вська обласп
середнш Запор1зька, Харювська, Полтавська, Одеська обласп Кримська АР, Миколшвсь-ка, Черкаська обласп
низький Луганська, Сумська, Черншвсь-ка, Льв1вська, Житомирська, Р1в-ненська обласп, м. Севастополь Вшницька, Волинська, Закарпатська, 1вано-Фран-ювська, Юровоградська, Тернопшьська, Хмельницька, Херсонська, Чершвецька обласп
сощального високий м. Кшв
середнш Дншропетровська, Донецька, За-пор1зька, Харювська, Ки'х'вська, Полтавська, Одеська, Луганська, Сумська, Черншвська, Льв1вська обласп Кримська АР
низький Житомирська, Р1вненська обласп, м. Севастополь Миколшвська, Черкаська, Вшницька, Волинська, Закарпатська, 1ва-но-Франк1вська, Юровог-радська, Тернопшьська, Хмельницька, Херсонська, Чершвецька обл.
До третього кластера iз швидкою втратою фшансово! автономи потра-пили Автономна Республша Крим, Вiнницька, Волинська, Закарпатська, 1ва-но-Франкiвська, Кiровоградська, Микола1вська, Тернопiльська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чершвецька областi. Для них тренд втрати фшансо-во! автономи описуеться рiвнянням
^0) = 14,45 • г - 28364,9. (3)
Досить чггко простежуеться зростання валового регiонального продукту у взаемозв'язку зi зменшенням рiвня фiнансовоl автономи для тих тери-торiй, якi вiдзначаються високим рiвнем економiчного i соцiального розвитку i водночас мають високий рiвень фiнансовоl автономи. Хоча для даних тери-торiй також спостерiгаеться тенденщя до зменшення ф^н^во!' автономи, але водночас фiнансова залежнiсть цих територш е настiльки незначною, що не спричинюе iстотного впливу на економiчне зростання.
Для територш з низьким рiвнем фшансовоГ автономи юнуе шша за-лежнiсть, що пiдтверджуе iснування гiпотези про юнування певного рiвня фь нансовоГ автономи оргашв мiсцевого самоврядування, що пов'язаний iз найвищими можливими темпами економiчного розвитку. Зокрема, якщо при-пустити, що фшансова автономiя е чинником (одним iз чинникiв), що визна-чае виробництво додано! вартостi на територи на душу населення, то опти-мальним для областей, що входять до другого кластера за рiвнем фшансовоГ автономи буде таке И значення, що вщповщае нормалiзованому у 0,71. У разi шдтримання такого рiвня фшансовоГ автономи обсяг виробництва валового регюнального продукту становитиме 5,26 тис. грн на душу населення.
Для областей, що мшрують мiж кластерами, не спостершаеться певна форма залежност мiж рiвнем фшансовоГ автономи i обсягом виробництва валового регюнального продукту на душу населення. Отже, юнуе певна фун-кцюнальна залежнiсть мiж рiвнем фшансовоГ автономи органiв мiсцевого самоврядування i виробництвом валового регiонального продукту на душу населення. Результати дослщження дають змогу сформулювати певш принци-повi пiдходи щодо управлшня рiвнем фшансовоГ автономи органiв мюцевого самоврядування:
• для територш, що вщзначаються високим р1внем економ1чного розвитку 1 ви-соким р1внем фшансовоГ автономи (м. КиГв, м. Севастополь, Дншропетровська, Донецька, Запор1зька, Харшвська, Полтавська, Миколашська, Одеська, Луганська области, Кримська АР) можливим е зменшення фшансовоГ автономи, оскшьки таке зменшення не повинно ютотно вплинути на р1вень еконо-м1чного розвитку. Посилення фшансовоГ автономи даних територш е недо-щльним, оскшьки вони вже ввдзначаються ГГ р1внем, вищим за середнш. Та-кож спостершаеться пряма лшшна залежшсть: з1 зменшенням фшансовоГ автономи територш зростае обсяг виробництва на цих територ1ях валового регюнального продукту. Однак для Автономно!' Республжи Крим, ЛуганскоГ, ПолтавськоГ, МиколаГ'вськоГ, ХаршвськоГ областей та мшт Киева та Севастополя зменшення р1вня фшансовоГ автономи повинно супроводжуватись мо-шторингом рiвня економiчного розвитку регюну, оскiльки данi територи ма-ють схильнiсть до виходу iз кластеру;
«о • о • • •
• для територш, що мають ввдносно низький рiвень економiчного розвитку i низький рiвень фшансовоГ автономи (Чернiгiвська, Черкаська, Вiнницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, 1вано-Франк1вська, Кiровоградська, Рiвненська, Тернопiльська, Хмельницька, Херсонська, Чернiвецька област!) доцiльним е пiдтримання певного сталого рiвня фшансовоГ автономи, за яко-го спостерiгаеться найвищий рiвень економiчного розвитку. Конкретне значення даного сталого рiвня повинно бути визначене шсля точних дослiджень взаемозв'язку економiчного i социального розвитку територи i фшансовоГ автономи, виконане на матерiалах кожноГ области
• для територш, що мають нестале значення фшансовоГ автономи i вщзнача-ються переважно низьким (середнiм) рiвнем економiчного розвитку необхщ-ним е ситуативне управлiння, що буде виходити iз засад сталого економiчно-го зростання. Використання фшансовоГ автономи як шструмента регулюван-ня розвитку даних територш повинно бути узгоджено iз ситуативними потребами економiки регiону. До таких територш належать Сумська, Львiвська i КиГвська области
Висновки. Таким чином, для окремих областей УкраГни спостерша-ються специф1чш форми зв'язку м1ж р1внем фшансовоГ автономи та сощаль-
но-економiчним розвитком територи. Такий зв'язок шдтверджуеться, зокре-ма, 36iroM диференцiацiй областей за piBHeM ix соцiально-економiчного розвитку i рiвнем ф^н^во'' автономи, виконаною за допомогою кластерного аналiзу. Використання зазначеного зв'язку дало змогу сформулювати прин-циповi пiдxоди щодо управлшня рiвнем ф^н^во'' автономи органiв мюце-вого самоврядування i диференцiювати ix вщповщно до особливостей взаемозв'язку мiж фiнансовою автономiею територiй i ii соцiально-економiч-ним розвитком.
Л1тература
1. Артус М.М. Фшансовий мехашзм в умовах ринково' економши // Фшанси Украши. -2005. - № 5. - С. 54-60.
2. Братута О. Загальна характеристика та оцшка нормативно-законодавчо' бази систе-ми регулювання регионального розвитку в Укра'ш // Региональна економша. - 2005. - № 1. -С. 7-13.
3. Василик О. Д. Теор1я фшанав : пщручник. - К. : НЮС, 2003. - 416 с.
4. Воробйов Ю.М. Фшансовий мехашзм у систем управлшня пщприемством // Вюник КНУ : зб. наук. праць: сер1я "Економка". - К. : КНУ. - 2004. - Вип. 71. - С. 7.
5. Грщчина М.В. Фшанси [теоретичш основи] : пщручник / М.В. Грщчина, В.Б. Захо-жай, Л.Л. Осипчук та ш; за ред. М.В. Грщчино', В.Б. Захожая. - К. : МАУП, 2002. - С. 27-29.
6. Двоеносенко С. Проблеми децентрал1заци управлшня розвитком у взаемозв'язку з фь нансовою стшкютю територш // Управлшня сучасним мютом. - 2004. - № 10-12(16). -С. 143-152.
7. Дем'янишин В.Г. Бюджетний мехашзм держави: сутнють та роль у регулюванш со-ц1ально-економ1чних процеав // Формування ринкових вщносин в Украшь - 2007. - № 11(78). - С. 3-11.
8. Ковалюк О.М. Методологйчш основи фшансового мехашзму // Фшанси Украши. -2003. - № 4. - С. 52-59.
9. Лавр1в М. М1сцев1 податки i збори як атрибут фшансово'1 автономи оргашв мюцевого самоврядування // Региональна економiка. - 2003. - № 3. - С. 197-207.
10. Любченко О.М. Ощнка фшансово-швестицшного потенщалу територiй Украши як невщ'емний елемент розробки стратеги соцiально-економiчного розвитку региону // 1нвести-ци: Практика та досвщ. - 2008. - № 3. - С. 8-12.
11. Мироненко Т. Адаптащя европейського досв^ мiсцевого самоврядування до умов Украши / Т. Мироненко, О. Харитончук // Вюник КНТЕУ. - 2006. - № 6. - С. 15-22.
12. Нестеренко А.С. Фшансова самостшнють мюцевого самоврядування та ii забезпе-чення // Митна справа. - 2002. - № 6. - С. 88-92.
13. Прокопенко О.А. Податкова система як фактор впливу на соцiально-економiчний розвиток регюну // Економша та держава. - 2008. - № 2. - С. 19-23.
14. Романенко О.Р. Фшанси : пщручник. - К. : Центр навч. л^-ри, 2006. - 312 с.
15. Старостенко Н.В. Методология формування мiжбюджетниx трансферов // Фшанси Украши. - 2005. - № 7. - С. 39-44_
УДК331.101.38:331.2 Асист. Ю.В. Максимець -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
ЗАРОБ1ТНА ПЛАТА ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК МОТИВАЦП ПРАЦ1 В РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Розкрито суть заробiтноi плати. Здшснено аналiз впливу заробiтноi плати як визначального чинника мотиваци працi в перехщнш економiцi. Ключов1 слова: заробiтна плата, мотиващя, стимулювання.
