CC BY
21
УДК 330.564.2:004 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).213-217
Ольга 1ватвна Шжук
д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-5802-1053
e-mail: opizhuk@gmail.com,
Державний податковий утверситет (УДФСУ), м. Трпть
ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ДОХОД1В НАСЕЛЕННЯ: ПЕРСПЕКТИВИ СКОРОЧЕННЯ НЕР1ВНОСТ1 В УМОВАХ ЦИФРОВ1ЗАЦ11
Постановка проблеми. Технолопчш досягнення четверто! промислово! револющ! стають ключовими драйверами глобально! цифрово! трансформаций, сут-нiсть яко! можна збагнути дослщжуючи змiни в еко-номщ Укра!ни та свiту. Рiзнi погляди на те, яю технологи та пов'язанi з ними практики е детермiнантами процесу цифрово! трансформаций економiки е шюст-рацiею того, що зараз ми знаходимося у своерщнш точцi «китння», i системно описати, що ж вщбува-еться, досить складно. Глибина i масштаби проник-нення цифрових технологiй, зокрема великих даних, 1нтернету речей, у тому чист промислового, Smart-технологш, штучного iнтелекту ставлять пiд сумшв традицiйне мислення щодо способiв оргашзащ! й уп-равлiння економiчною дiяльнiстю, а також е причиною формування нових умов функцюнування еконо-мiчних систем рiзного рiвня — вщ глобально! еконо-мiки до окремих суб'екив господарювання, змiнюючи парадигму !х розвитку.
Анашз останн1х дослщжень i публiкацiй. Серед на-уковцiв та практиюв не юнуе однiе'! точки зору сто-совно ступеня впливу цифровiзацi! на функцюнування нацюнальних економiчних систем. Зокрема, фахiвцi Свiтового банку пiд цифровими дивидендами розумЬ ють динамiчне зростання економiки, бiзнес-дiяльно-стi, а отже i податкових надходжень, притiк нових ш-вестицiй тощо [1]. Досить оптимютичними е резуль-тати дослщжень компаш! McKinsey, яю вiдзначають безлiч економiчних i соцiальних вигод, що несе в собi цифровiзацiя економiки, зокрема прирiст продуктив-ностi пращ, зростання числа робочих мюць у сумiжних галузях, iнклюзивнiсть тощо [2]. Вггчизняш вченi, зокрема В. Вишневський, О. Гаркушенко, С. Князев, Д. Липницький, В. Чеюна вважають, що цифровiзацiя сама по собi не е економiчною панацеею, оскшьки в умовах слабко! iнновацiйно! сфери, застарших вироб-ничих технологiй i зношених машин та устаткування, дефщиту STEM-персоналу вона мае мало перспектив i може звестися, головним чином, до скорочення робочих мюць у сферi послуг [3]. У доповда Всесвiтнього економiчного форуму в Давос [4] одним з найбшьш вiрогiдних соцiальних ризиюв цифровiзацi! визначено посилення гендерно! нерiвностi, оскшьки майбутш змiни у сферi зайнятостi большою мiрою торкнуться жшок. Також, досить поширеним е твердження, що широка автоматизащя призведе до вiдмови вщ вико-ристання живо! працi, внаслщок чого стануть масо-вими процеси звшьнення працiвникiв. 1з збiльшенням безробптя сукупнi доходи суспшьства зменшуються, зростання заробггао! плати зупиняеться, що призво-дить до скорочення сукупного попиту [5].
Метою статтi е аналггачне дослiдження рiвня ди-ференцiацi! доходiв населення, окреслення спектру за-
гроз пов'язаних iз проблемами справедливостi !х роз-под^лу, а також визначення ймовiрностi скорочення чи, навпаки, посилення гендерно! нерiвностi в сферi оплати пращ в умовах масштабно! цифровiзацi! еко-номiки Укра!ни та свиу.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Одним iз давно вiдомих фактiв традицшно! моделi економiчного розвитку е сталють частки працi в нацiональному до-ходi. Однак ця модель не вщображае сучасну гло-бальну реальшсть, зокрема тому, що капiтал разом iз технологiями вьльно рухаються свгшм i легко транс-портуються до будь-яко! кра!ни для подальшого вико-ристання, зумовлюючи змiну частки пращ (заробггаа плата та iншi пшьги працiвникам) у ВВП як у розви-нутих кра!нах так i у багатьох економiках, що розви-ваються (рис. 1).
У заруб1жнш науковiй лiтературi [7-9] можна знайти низку альтернативних пояснень цих тенденцш, серед яких ключовими е глобалiзацiя, ринкове регу-лювання, а також технолопчний прогрес.
Так, глобалiзацiя може по^зному впливати на рiвень заробггао! плати та частку працi у рiзних кра!-нах. Традицiйна модель теорп торгiвлi передбачае, що коли вщкриваеться торгiвля м1ж розвиненою кра!ною iз високою заробiтною платою та кра!ною, що розви-ваеться з низькою заробггаою платою, рiвень остан-ньо! (а отже, i частка пращ, оскшьки кшьюсть робочо! сили та капiталу вважаеться фiксованою та повшстю зайнятою в так^й модел^ знижуеться у високорозви-нених кра!нах i зб^льшуеться в тих, що розвиваються. Тобто, у кра!нах, що розвиваються i мають дешеву ро-бочу силу, як правило, збер^аються всi припущення традицiйно! моделi розвитку. Те саме може бути i в багатому капiталом розвиненому свт, оскьльки вiн складаеться з кра!н, як1 мають рiзну вартiсть робочо! сили та катталу.
Порiвнюючи показники частки працi в рiзних кра!нах, бачимо, що тенденцiя до зниження е широко поширеною, незважаючи на наявшсть дуже рiзних ре-гуляторних режимiв. Цей результат свiдчить про те, що шституцшт фактори не е визначальними у зменшеннi частки пращ, а це дозволяе зробити висновок, що саме технолопчний прогрес, внаслщок якого вщбуваеться накопичення нових форм каттальних активiв, а не ус-танов, швидше за все, мають виршальне значення для розумшня того, чому частка пращ зменшуеться вже бшьше 30 роив. Таке зменшення частки пращ у ВВП викликае занепокоення, оскшьки вигоди вщ зростання розподшяються нерiвномiрно м1ж пращвниками i власниками капiталу, зумовлюючи уповшьнення зростання доходiв, нерiвнiсть i втрату купiвельно! спро-можноси споживачiв, що е одним з ключових чинни-к1в пожвавлення попиту.
вiдсотковi пункти кожнi 10 ротв
10
5 0 -5 -10 -15
ы и Н и И 1
1 1-1 п п п I
.Я .3
й К К К § 'Й £ '¡2 Й и 2 Ч
н
н & о ■■
Й 5!
« «
£ К
о 5 к
М & 53
* м
Рис. 1. Тенденщг зм1ни частки пращ у ВВП з 1975 р. [6]
Разом з тим, юнують значт вщмшноста мiж кра-!нами залежно вiд впливу автоматизованих технологш та ступеня участi у глобальних ланцюгах створення вартостi. Зокрема в Укра!ш, все ще залишаеться тра-дицiйна модель економiчного розвитку. Така вщмш-нiсть нашо! краши з помiж iнших пояснюеться тим,
що реальна заробiтна плата, яка i е вiдображенням змiни частки пращ у ВВП, в Укра!ш зростае швидше н1ж середня продуктившсть працi (рис. 2). А низью темпи зростання продуктивностi працi в Укра!ш, як правило, пов'язанi з низьким рiвнем автоматизацп ви-робництва [10].
-30
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 С^чний темп приросту реально! заробггно! плати пращвника, %
С№чний темп приросту виробництва на одного пращвника (в постшних щнах ВВП 2011р. за ПСК), %
Рис. 2. Темпи зростання/зниження реальног заробтног плати та продуктивностг пращ в Украж за перюд 2001-2020 рр, % [11; 12]
Низький рiвень автоматизацп виробництва обме-жуе розвиток внутршнього ринку 1КТ послуг, у той час як фахiвцi дано'1 сфери дiяльностi на сьогодш за-лишаються найбiльш затребуваними, а вщтак, i най-бшьш високооплачуваними пращвниками у свiтi. На вщмшу вiд сусiднiх кра'1н, зокрема Польщi та Чехи [13], в Укра!ш згiдно з аналiтичними даними динамiки середньомюячно! заробггао! плати за видами еконо-мiчноl дiяльностi найвищу оплату власно'1 працi мають фахiвцi фшансово-страхово!, а не шформацшно-теле-комушкацшно! дiяльностi. Хоча, варто зазначити, що заробггна плата у сферi 1КТ в нашш кра!ш також значно перевищуе середнi показники за видами еко-номiчноl дiяльностi бшьш н1ж на 60% та мае достатньо висок! середньорiчнi темпи зростання за перюд 20012020 рр.
Дослщжуючи гендерш аспекти оплати пращ, варто зазначити, що з розвитком зрших цифрових технологш реальною стала перспектива скорочення
гендерного розриву в доходах населення. Переломний моментом у даному питанш став доступ до сучасно! цифрово! шфраструктури, яка за ефективного п вико-ристання може бути рушшною силою пiдвищення продуктивности, а також лежати в основi економiчноl конкурентоспроможностi як окремого пращвника, так i держави в целому з точки зору довгостроково! перс-пективи розвитку. Так! висновки Грунтуються на оцiнцi надiйностi коефiцiентiв рангово! кореляцп Спiрмена та Кендалла, яю вказують на наявнiсть зна-чущого взаемозв'язку м!ж рiвнем проникнення насе-лення Укра!ни в мережу 1нтернет i гендерним розри-вом в оплата пращ (табл. 1).
Зважаючи на те, що за останшх два десятилитя розрив м!ж заробггаою платою жшок i чоловiкiв ско-ротився на 10% (2001 р. - 30,3%, а у 2020 р. - 20,4%) досить щкавими е дослщження спрямоваш на визна-чення ймовiрностi подальшого зменшення гендерного розриву в оплата пращ в умовах повсюдно! цифровiза-
0
5000
10000
15000
20000
25000
Фшансова та страхова дшльшсть 1нформащя та телекомушкацп Професiйна, наукова та технiчна дшльшсть Державне управлiння й оборона; обов'язкове сощальне страхування
Промисловiсть Надання шших видiв послуг Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiстъ Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв
Будiвництво
Сшьське господарство, лiсове господарство та рибне господарство Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок Освiта
Операцп з нерухомим майном Охорона здоров'я та надання сощально'1 допомоги Тимчасове розмiщування й оргашзащя харчування
I 17,0 %
-1 19,1 %
17,7% I 20,4 %
19,0 % I 18,3 % I 15,6 % I 21,5 % 20,4 % 22,6 % 16,8 % 18,3 % 15,2 % 18,8 %
1 18,6 %
середнъор1чш темпи зростання за nepiod 2001-2020pp., %
Рис. 3. Середньомюячна заробтна плата в Укра'т за видами eKOHOMÎHHOï дiяльностi у 2020р. та cepedHbopiHHi темпи ïï зростання за перюд з 2001-2020 рр.
Таблиця 1
Коефщенти рангово!' кореляцп та критерп ïx значущосп для змшних: доступ до мереж1 1нтернет
i гендерний розрив в оплат пращ_
Значення коефщентав
Коефiцiент Спiрмена 0,75
Критична точка t-Стьюдента 0,6
Коефiцiент Кендалла 0,53
Критична точка функщ! Лапласа 0,47
Спостереження 11
Джерело: розраховано автором.
щ! економiки. З щею метою, використовуючи статис-тичний тест Шрсона, нами перевiрено гiпотезу про нормальний розподш гендерно! диференцiацiï заро-бiтноï плати населення в Украшь Зокрема, ряд спо-стережних значенъ за визначеною ознакою (поквар-
тальш статистичнi данi за перiод 2010-2020 ро.) було роздшено на мм рiвних iнтервалiв шириною
h Xmax- _ 80,4- 68,4 , 86 . .
h = -7-_-7- = 1,86, i отримано штер-
вальний розподш, що представлений у табл. 2.
Таблиця 2
1нтервал 68,4; 70,26; 72,11; 73,97; 75,83; 77,69; 79,54;
70,26 72,11 73,97 75,83 77,69 79,54 80,40
Кшькють спостережень 2 2 5 6 17 9 3
Джерело: розраховано автором.
Для проведення тесту Шрсона використано метод моменив, який дозволяе знайти точковi ощнки мате-матичного сподiвання та середнього квадратичного вщхилення дослiджувано! випадково! величини. Отри-манi оцiнки дорiвнюють вщповщно а = х^, = 76,09; о = 2,63. Тобто, кожне значення ряду в^^зняеться вщ середнього значення 76,09 в середньому на 2,632.
Перевiрка гшотези про вид розподшу розрахована за загальноприйнятими формулами та подана у табл. 3.
Оскшьки статистичний тест Шрсона вимiрюе рiзницю м1ж емпiричним i теоретичним розподшами, необхщно з'ясувати межу критично! областi х2 (k—г—1; а). Таким чином, Ккр= х2 (9—2—1; 0,05) = 12,59159, а Кспост = 9,73, тобто, спостережне значення критерж» згоди Шрсона не потрапляе у критичну область: Кспост < Ккр, тому немае пщстав вiдкидати основну п-потезу, а отже справедливо припустити, що дана ви-бiрка вiдповiдае нормальному закону розподшу. Зва-
жаючи на те, що коефщент варiацïí менше 30%, мо-жемо вщмгтити однорщшсть дано! сукупносп, а це у свою чергу означае, що отриманим результатам можна дов1ряти.
Викладене вище дае можливють обчислити з якою ймов.ршстю гендерний розрив в оплата пращ становитиме менш н1ж 20%:
P (х > 80,4) = 1 - P (х < 80,4) = 0,5 -- Фо((80,4 - 76,09)/2,63)= 0,5 - Фо(1,64) = = 0,5 - 0,4484 = 0,0516.
Якщо порiвнювати отримаш розрахунки ймов1р-носи зменшення гендерного розриву в оплата пращ з результатами дослщження, що проводились автором близько десяти роив тому, де P (х > 80) = 0,000032, то можна вщмгтити значне зростання тако! ймов1рноста [14] та прийти до висновку, що цифрова револющя все ж мае потенщал для полшшення сощально! та еконо-м1чно! гендерно! р1вность
Таблиця 3
Розрахунок ^ ймовфносп попадання ознаки в г-й штервал
xi4 xi + 1 fi X1= (Xi- Хср) / S X2= (Xi + 1- Хср) / S Ф (Xl) Ф (X2) Pi= Ф Ш-Ф (Xl)
68,4 — 70,26 2 -2,8892 -2,1904 -0,4981 -0,4861 0,012
70,26 — 72,11 2 -2,1904 -1,4954 -0,4861 -0,4332 0,0529
72,11 — 73,97 5 -1,4954 -0,7967 -0,4332 -0,2881 0,1451
73,97 — 75,83 6 -0,7967 -0,09797 -0,2881 -0,0398 0,2483
75,83 — 77,69 17 -0,09797 0,6008 -0,0398 0,2291 0,2689
77,69 — 79,54 9 0,6008 1,2957 0,2291 0,4032 0,1741
79,54 — 80,4 3 1,2957 1,6188 0,4032 0,4474 0,0442
Примiтка: S = 2,632, хср= 76,09; теоретична (очжувана) частота дорiвнюe f= f„, де f = 44; pi - ймовiрнiсть попадання в i-й iнтервал випадково! величини, розподшено! за гiпотетичним законом; ймовiрнiсть попадання в i-й iнтервал: p,= Ф (х2) — Ф (х). Джерело: розраховано автором.
Тим не менш, варто визнати i той факт, що циф-ров1зац1я також створюе ризики продовження юну-ючих моделей гендерно! нерiвностi. Так, огляд науко-вих дослiджень спрямованих на визначення взае-мозв'язку м!ж гендерною рiвнiстю та iндустрiалiзацieю в контекси кра!н, що розвиваються, висвiтлюe дош-дустрiальнi передумови гендерно! проблематики та мютить емпiричнi докази того, як передчасна дешдуст-рiалiзацiя може вплинути на гендерну рiвнiсть у кра!-нах, що розвиваються. Передчасна деiндустрiалiзацiя призводить до зменшення частки зайнятоси у сферi виробництва. Ця тенденщя, ймовiрно, посилить дефе-мiнiзацiю виробничо! працi [15]. Бшьш того, розвиток шдустрп 4.0 приведе до зростання попиту на пращв-ниюв iз розвиненими навичками в сферi 1КТ, де ген-дернi вiдмiнностi особливо велик! в кра!нах, що розвиваються. Перехщ до постiндустрiальних суспшьств також може призвести до появи нових титв сощаль-но! нерiвностi, зокрема, пов'язаних з витiсненням се-реднього класу.
Висновки. Аналггичне дослiдження р!вня дифе-ренцiацií доход!в населення дозволили вщобразити спектр загроз пов'язаних !з проблемами справедливо-си !х розподшу в умовах цифрово! трансформаций еко-ном!чних систем. Зокрема:
1. Динамжа глобально! частки робочо! сили вщо-бражае стшю тенденщ! до скорочення з початку 1980-х роив, причому зниження вщбулося у переважнш бшь-шоси кра!н та галузей промисловосп, за винятком Ук-ра!ни. Так! тенденщ! часто пояснюеться прогресом ш-формацшних технологш та епохою комп'ютер!в, що спонукало компанп вщходити вщ робочо! сили до ка-тталу. Внаслщок цього юнуе реальна загроза для зниження добробуту населення внаслщок нер1вном1рного розподшу економ!чних благ м!ж р!зними верствами населення. В Укра!ш ж все ще збер!гаеться традицшна модель економ!ки !з пор!вняно низьким р!внем автоматизации виробництва, що обмежуе розвиток внут-ршнього ринку 1КТ послуг, у той час як фах!вщ дано! сфери д1яльноси на сьогодш залишаються найбшьш затребуваними, а вщтак, i найбшьш високооплачува-ними пращвниками у свт.
2. Дослщжуючи гендерш аспекти оплати пращ в Укра!ш, доведено гшотезу про те, що цифров1защя мае потенщал для зменшення гендерно! нер!вность На основ! статистичних даних щодо гендерного розриву в оплат! пращ (Y) та вщсотку населення, що мають тд-ключення до мереж! 1нтернет (змшна х) проведено ре-гресшний анал!з, який засвщчив тюноту зв'язку м!ж обраними змшними. Дана гшотеза також знайшла свое пщтвердження у результат! розрахунку коефщ-енпв рангово! корелящ! Стрмена та Кендалла, яю вказують на наявшсть значущого взаемозв'язку м!ж р!внем проникнення населення Укра!ни в мережу 1н-тернет i гендерним розривом в оплат! пращ.
3. Математичним шструментом для визначення ймов1рноси зменшення гендерного розриву в оплат! пращ в майбутньому було обрано тест Шрсона. За результатами розрахунку встановлено, що така ймов!р-шсть складае близько 5%, а це змушуе визнати наявшсть ризиюв, зумовлених цифров!защею, яю в основному сконцентроваш в сфер! освгти та на ринку пращ. Повсюдна цифров1защя приводить до зростання попиту на пращвниюв !з розвиненими навичками в сфер! 1КТ, а тут спостер!гаються довол! значш ген-дерн! вщмшноси особливо в кра!нах, що розвиваються. Бшьше того, недостатня представлешсть жшок у техшчних галузях посилюватиме гендерну упередже-шсть у технолопях, зокрема у системах машинного на-вчання, розрив у цифрових навиках в освггаьому сектор! може формувати чолов1ч1 стереотипи в галуз! STEM тощо. Поряд з гендерною нер1вшстю, перехщ до постшдустр1альних суспшьств також може призвести до появи нових титв сощально! нер1вноси, зокрема пов'язаних з витюненням середнього класу.
Список використаних джерел
1. Доклад о мировом развитии 2016 «Цифровые дивиденды». Всемирный банк. URL: https://openknow ledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/23347/21067 1RuSum.pdf.
2. A Digital report from McKinsey & Co. (2017). URL: https://www.mckinsey.eom/ru/~/media/McKinsey/ Locations/Europe%20and%20Middle%20East/Russia/ 0ur%20Insights/Digital%20Russia/Digital-Russia-re-port.ashx.
3. Вишневський В. П., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Липницький Д. В., Чеюна В. Д. Цифров1защя економ!ки Укра!ни: трансформацшний потенщал : монограф!я / за ред. В. П. Вишневського та С. I. Князева; НАН Укра!ни, 1н-т економ!ки пром-сть Ки!в, Академперюдика, 2020. 188 c.
4. В авангарде мировой истории. Первые 40 лет. 1971-2010. Всемирный экономический форум. 2016. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Book_RUS_ Maslow.pdf.
5. Стрелкова И. А. Цифровая экономика: новые возможности и угрозы для развития мирового хозяйства. Экономика. Налоги. Право. 2018. №2. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/tsifrovaya-ekonomika-no vye-vozmozhnosti-i-ugrozy-dlya-razvitiya-mirovogo-hoz yaystva. DOI: https://doi.org/10.26794/1999-849X=2018-11-2-18-26 (дата звернення: 10.10.2021).
6. Karabarbounis and Neiman 2013. Report. URL: http://www.worldbank.org/wdr; Report. 2016. URL: http://bit.do/WDR2016-Fig0_15.
7. Bentolila Samuel & Saint-Paul Gilles Explaining Movements in the Labor Share. The B.E. Journal of Macroeconomics, De Gruyter. 2003. Vol. 3 (1). P. 1-33, October.
8. Loukas Karabarbounis, Brent Neiman. (2014). The Global Decline of the Labor Share. The Quarterly Journal of Economics. 2014. Vol. 129. Issue 1, February. P. 61—103, DOI: https://doi.org/10.1093/qje/qjt032.
9. Daron Acemoglu and Pascual Restrepo. The Race Between Machine and Man: Implications of Technology for Growth, Factor Shares and Employment. American Economic Review. 2018. Vol. 108, No. 6, June. Р. 14881542. DOI: https://DOI10.3386/w22252.
10. Залознова Ю. С. EkohomÎ4hî та сощальш про-блеми розвитку промисловосп: монографiя / НАН Ук-раши, 1н-т економжи пром-си. Ктв, 2017. 288 с.
11. Цифрова економжа: тренди, ризики та соща-льнi детермшанти. Центр Разумкова, 2020. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitaliza tion.pdf.
12. Темпи зростання/зниження номшально'1 та реально! заробггно! плати. URL: https://ukrstat.org/uk/ operativ/operativ2005/gdn/tznr/tznr_u/tznr_u_bez.htm.
13. Середнi зарплати за видами економiчноï дiя-льностi в Укра!ш та окремих кра!нах свiту. URL: http://edclub.com.ua/analityka/rubryka-cikavo-znaty-se redni-zarplaty-za-vydamy-ekonomichnoyi-diyalnosti-v-ukrayini-ta.
14. Мамонова Г. В., Шжук О. I. Гендерш особли-востi диференцiацiï доходiв населення та перспективи забезпечення ïx рiвностi в Украïнi. Актуальт проблеми економки. 2009. № 9. С. 174—179.
15. Wajcman J., Young E. and Fitzmaurice A. The digital revolution: implications for gender equality and women's rights 25 years after Beijing. 2020. No. 36. URL: https://www.unwomen.org/sites/default/files/Headquarter s/Attachments/Sections/Library/Publications/2020/The-digital-revolution-Implications-for-gender-equality-and-womens-rights-25-years- after- Beijing-en.pdf.
References
1. The World Bank. (2016). Doklad o mirovom razvitii «Tsifrovyye dividendy» [World Development Report "Digital Dividends"]. Retrieved from https://open knowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/23347/ 210671RuSum.pdf [in Russian].
2. A Digital report from McKinsey & Co. (2017). Retrieved from https://www.mckinsey.com/ru/~/me-dia/McKinsey/Locations/Europe%20and%20Middle%20 East/Russia/Our%20Insights/Digital%20Russia/Digital-Russia-report.ashx.
3. Vyshnevskyi, V. P., Harkushenko, O. M., Knia-ziev, S. I., Lypnytskyi, D. V., Chekina, V. D. (2020). Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transformatsiinyi po-tentsial [Digitization of Ukraine's economy: transformation potential]. Kyiv, Akademperiodika. 188 p. [in Ukrainian].
4. World Economic Forum. (2016). V avangarde mirovoy istorii. Pervyye 40 let. 1971-2010 [At the forefront of world history. The first 40 years. 1971-2010]. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/WEF_Book_RUS_ Maslow.pdf [in Russian].
5. Strelkova, I. A. (2018). Tsifrovaya ekonomika: novyye vozmozhnosti i ugrozy dlya razvitiya mirovogo
khozyaystva [Digital economy: new opportunities and threats for the development of the world economy]. Ekonomika. Nalogi. Pravo — Economy. Taxes. Right, Vol. 11, No. 2, pp. 18-26. Retrieved from https: //cyberleninka.ru/article/n/tsifrovaya-ekonomika-novye-v ozmozhnosti-i-ugrozy- dlya- razvitiya- mirovogo -hozyaystva +&cd=12&hl=uk&ct=clnk&gl=ua. DOI: https://doi.org/ 10.26794/1999-849X=2018-11-2-18-26 [in Russian].
6. Karabarbounis and Neiman. (2013). Report. Retrieved from http://www.worldbank.org/wdr; Report. (2016). Retrieved from http://bit.do/WDR2016-FigO_15.
7. Bentolila Samuel & Saint-Paul Gilles. (2003). Explaining Movements in the Labor Share. The B.E. Journal of Macroeconomics, De Gruyter, vol. 3 (1), pp. 1-33, October.
8. Loukas Karabarbounis, Brent Neiman. (2014). The Global Decline of the Labor Share. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 129, Issue 1, February, pp. 61—103. DOI: https://doi.org/10.1093/qje/qjt032.
9. Daron Acemoglu and Pascual Restrepo (2018). The Race Between Machine and Man: Implications of Technology for Growth, Factor Shares and Employment. American Economic Review, Vol. 108, No. 6, June, pp. 1488-1542. DOI: https://DOI10.3386/w22252.
10. Zaloznova, Yu. S. (2017). Ekonomichni ta sotsialni problemy rozvytku promyslovosti [Economic and social problems of development of industry]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 288 p. [in Ukrainian].
11. Razumkov Center. (2020). Tsyfrova ekonomika: trendy, ryzyky ta sotsialni determinanty [Digital economy: trends, risks and social determinants]. Retrieved from https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitaliza tion.pdf [in Ukrainian].
12. Tempy zrostannia/znyzhennia nominalnoi ta re-alnoi zarobitnoi platy [Growth / decrease rates of nominal and real wages in 2010-2020]. Retrieved from https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2005/gdn/tznr/tzn r_u/tznr_u_bez.htm [in Ukrainian].
13. Seredni zarplaty za vydamy ekonomichnoi diialnosti v Ukraini ta okremykh krainakh svitu [Average wages by type of economic activity in Ukraine and some countries]. Retrieved from http://edclub.com.ua/anality ka/rubryka-cikavo-znaty-seredni-zarplaty-za-vydamy-eko nomichnoyi-diyalnosti-v-ukrayini-ta [in Ukrainian].
14. Mamonova, H. V. Pizhuk, O. I. (2009). Genderni osoblyvosti dyferentsiatsii dokhodiv naselennia ta perspektyvy zabezpechennia yikh rivnosti v Ukraini [Gender specificities of income differentiation in the population and the prospects of securing their equity in Ukraine]. Aktualni problemy ekonomiky — Current economic problems, 9, pp. 174—179 [in Ukrainian].
15. Wajcman, J., Young, E. and Fitzmaurice A. (2020) The digital revolution: implications for gender equality and women's rights 25 years after Beijing. No. 36. Retrieved from https://www.unwomen.org/sites/ default/ files/Headquarters/Attachments/Sections/Library/Publicat ions/2020/The-digital-revolution-Implications-for-gender -equality-and-womens-rights-25-years-after-Beijing-en. pdf.
QraTra Hagiftmna go pegaK^i 18.10.2021
Формат цитування:
П1жук О. I. Диференщащя доxодiв населення: перспективи скорочення нерiвностi в умовах цифровiзацiï.. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 213-217. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).213-217
Pizhuk, O. I. (2021). Differentiation of population incomes: prospects for reducing inequality in terms of digitali-zation. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 213-217. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).213-217
