CC BY
28
УДК 316.4:331.101.262:004 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-191-205
О. Ф. Новжова,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-8263-1054, e-mail: novikovaoi9@gmail.com,
Л. Л. Шамшева,
кандидат економ1чних наук, доцент, ORCID 0000-0003-4738-0728, e-mail: larisashamileva2017@gmail.com,
О. О. Хандш,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-7926-9007, e-mail: alkhandiy@ukr.net, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ОЦ1НКА СТАНУ I ЗМ1Н У ТРУДОВ1Й СФЕР1 ТА ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЯКОСТ1 ТРУДОВОГО ЖИТТЯ ЗА УМОВ ЦИФРОВ1ЗАЩ1 ЕКОНОМ1КИ1
Менеджмент персоналу
Вступ. Трансформаций як вщбуваються в сис-темi державного управлiння та в економщ Укра!ни, потребують оцiнки !х вщповщносп прогресивному розвитку кра!ни та зростанню якостi та рiвня життя населення. Передача трудово! сфери з тдпорядку-вання Мiнiстерства соцiальноi полiтики Укра!ни до Мiнiстерства економiчного розвитку, торгiвлi та сiльського господарства у 2019 р. поставила багато нових завдань, пов'язаних з вбудовашстю сфери пращ в економiчний розвиток та створила в цих про-цесах значний органiзацiйно-управлiнський бар'ер та iнформацiйний вакуум щодо збереження та розвитку трудового потенщалу та становления ново! пдно! якост трудового життя, пов'язаного з приско-реною цифровiзацieю економши. Одночасно до проблем та перешкод трудового розвитку додалась пандемiя СОУШ-19 та и наслiдки, ям вкрай негативно вплинули на ринок пращ, трудову мiграцiю, обумовили зростання безробiття, тiньовоi зайня-тосп, бiдностi тощо.
На сьогоднi процеси цифрового розвитку вбу-довуються в нащональну економiку ефективно та прискорено. Але н в концепцiях, н в стратегiях, н в основних напрямах цифровiзацii економiки та сустльства навiть не згадуеться трудова сфера. Мь нiстерство цифрово! трансформаци Укра!ни зорiен-товано на подолання цифрово! безграмотностi, трансформацiя трудово! сфери тд впливом цифро-вiзацii не е об'ектом уваги цього державного органу. Не вщстежуються Мiнiстерством цифрових транс-формацiй навiть процеси в ГГ-сфер^ якi пов'язан з використанням IТ-фахiвцiв в кра!ш та за и межами,
не визначаються та не регулюються державою Hi умови !х роботи, Hi оплата, Hi податки тощо.
Прагнення Укра!ни до евро^егращ! та вбудо-ваност як рiвноправниx партнерiв на глобальному ринку пращ, а також врахування нащональних потреб розвитку трудово! сфери обумовлюють все-бiчну оцiнку процесiв щодо формування та становления ново! якост трудового життя (ЯТЖ). У поль тищ Мiжнародно! оргашзащ! пращ, яка сприйма-еться та реалiзуеться Укра!ною, прiоритетиим стра-тегiчним напрямом !! дiяльностi тривалий термiн за-лишаеться гiдна праця, реалiзацiя яко! сприяе розвитку трудово! сфери та формуе гiдиу яшсть трудового життя.
Анал1з публ1кац1й за визначеною темою.
Проблеми цифровiзацп економiки i сустльства та розвитку сощально-трудово! сфери, нацiональнi особливосп дiджиталiзацп, зростання гнучких форм зайиятостi дослiджуються в роботах таких вгтчизня-них вчених, як: О. Герасименко, О. Гршнова, А. Колот, В. Антонюк, О. Новiкова, Н. Азьмук, О. Брш-цева, А. Черкасов, Г. Лопушняк, В. Данюк, Д. Чижов та iн. [1-4]. Забезпечення сталого сощально-еконо-мiчного розвитку в контекст! тдвищення якост життя розкриваеться у працях Е. Лiбаново!, Л. Люо-гор, Л. Шаульсько!, В. Звонар, I. Петрово!, О. Цимбал, Т. Заяць, Л. Черенько, О. Хандш, I. Новак та ш-ших [5-8]. Проте цiлiсииx до^джень, присвячених саме впливу цифровiзацi! економши на яшсть трудового життя на сьогодт не вистачае. Ощнити змiии якост трудового життя тд впливом цифровiзацi! е вкрай важливим та актуальним завданням для об-
1 Дослiдження виконано за проектом 1ЕП НАН Укра!ни «Становлення ново! якосп трудового життя пiд впливом цифрових трансформацш» (номер держреестрацп 0121U111954, 01.06 - 31.12.2021) за цшьовою Програмою наукових дослiджень НАН Укра!ни «Становлення ново! якостi життя» (Договiр № 02/2021 вiд 15 червня 2021 р.).
Грунтування ефективних управлiнських рiшень щодо розвитку трудово! сфери та тдвищення ЯТЖ.
Метою статт е ощнка стану трудово! сфери та якосп трудового життя за умов цифровiзацi! еконо-мши.
Виклад основного матерiалу статтi. Для до-
слiдження стану та тенденцш змiни ЯТЖ найбiльш прийнятним е процесний пiдхiд. При процесному пiдходi якiсть трудового життя розглядаеться як ка-тегорiя, що поспйно змшюеться, - пiдвищуеться чи розвиваеться або, навпаки, стагнуе при значних со-цiально-економiчних трансформащях економiки та суспшьства.
Саме цей пiдхiд дослiдження якосп трудового життя як економiчно! категори, базуеться на 11 ви-значеннi як соцiально-економiчного процесу, що за-безпечуе можливiсть виокремлення окремих етатв формування та безпосередньо прояву. В узагальне-ному виглядi основнi етапи включають зовнiшнi умови та чинники забезпечення i формування ЯТЖ та основн внутрiшнi складовi 11 прояву. Зовшшш умови - це загальний рiвень соцiально-економiч-
ного розвитку нацюнально1 економiки в цiлому та штенсивнють втшення процесiв цифровiзацi! в сферу пращ й систему сощально-трудових ввдно-син. Внутрiшнi складовi, якi безпосередньо визнача-ють досягнутий рiвень ЯТЖ, формуються в трудовiй сферi та в системi соцiально-трудових вiдносин. Це - ринок працi, зайнятiсть, умови пращ, забезпечення пдно! оплати пращ та можливосп самореаль заци та розвитку, а також демократизащя трудового життя.
Яшсть трудового життя, тенденцн та законо-мiрностi змiни 11 рiвнiв за умови цифровiзацi! еконо-мiки обумовленi значною мiрою загальним станом нащонально1 економiки, рiвнем цифровiзацi! еконо-мiки та впровадженням шформащйно-комушкащй-них технологiй у сферу пращ та систему сощально-трудових ввдносин. Загальш умови забезпечення та формування пдно! якостi трудового життя ощню-ються на пiдГрунтi змiни макроекономiчних показ-нишв економiчного розвитку в цшому та цифрового сектору з визначенням ефективносп використання витрат живо! пращ (табл. 1).
Таблиця 1
Валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) ВВП в розрахунку на одну особу, в середньому за рш
Перюд у фактичних щнах в дол. США за ринковим курсом НБУ в дол. США до ПКС (2011) дол. США дол.
млрд в % до поперд- млрд в % до поперд- млрд в % до поперед- грн США за ПКС
грн нього року грн нього року грн нього року
2013 1465,2 - 183,3 - 392,6* - 33913,2 4242,6 9087,0
2014 1586,9 108,3 133,5 72,8 373,4 95,1 36842,0 3099,4 8669,0
2015 1988,54 125,3 91,05 68,2 340,5 91,2 46321,3 2120,9 7931,6
2016 2385,37 120,0 93,35 102,5 353,0 103,7 55784,4 2183,1 8255,3
2017 2983,9 125,1 112,1 116,3 390,3 110,6 70070,1 2632,4 9165,3
2018 3560,6 119,3 130,9 116,8 455,8 116,8 84003,4 3088,3 10752,4
2019 3978,4 111,7 150,06 114,6 561,0** 123,1 94379,5 3559,9 13308,6
2020 4194,1 105,4 155,57 103,7 545,0 97,1 100092,1 3712,7 13006,4
темпи змiни за 2013-2020 рр., % 286,2 - 84,9 - 138,8 - 295,1 87,5 143,3
середньорiчнi темпи, % - 116,2 - 97,7 - 104,8 116,7 98,1 105,3
Розраховано авторами за даними офщшного сайту Державно1 служби статистики (Державна служба статистики Укра1ни, 2014-2021).
* за курсом МВФ, СБ на 2011 р.
** за курсом МВФ, СБ на 10.10.2017 р. [9].
За останш вiсiм роив з 2013 по 2020 р. обсяги ВВП в фактичних щнах зросли майже в три рази при щорiчних темпах приросту в 16,2%. Але така iнтен-сивнють зростання обумовлена в значнш мiрi пiдви-щенням цiн або дефлятора ВВП. Змша обсягiв ВВП в доларовому вимiрi (за курсом НБУ), станом на 2020 р. показуе, що його розмiри були на 15% або на
27,7 млрд дол. США меншi шж в 2013 р. За останш вгам рошв Укра1на не досягла рiвня економiчного розвитку, який був в 2013-му стабшьному для кра-1ни роцi. В мiжнародних ствставленнях використо-вуються показники рiвня ВВП в розрахунку на одну особу. За рейтингами кра1н за рiвнями ВВП (дол. США в поточних ц1нах) Укра1на посiдае низьк1
мiсця практично протягом всього перiоду, за яким Свiтовий Банк (СБ) проводить ввдповвдт ствставлення. Так, станом на 2017 р. - 150 мюце ^з 206 кра!н), у 2018 р. - 149 мюце ^з 206 кра!н), у 2019 р. -131 мюце (з 199 кра!н) [9]. Загальний рiвень ВВП у розрахунку на одну особу в Укра!ш майже в два рази менший, нiж в середньому по всiх кра!нах, що прий-мають участь в оцiицi. Порiвняно з Польщею та Ес-тотею вiн нижчий в 2,8, а з США - в 7 разiв. Але необхвдно також звернути увагу на те, що саме за цим показником, який, на наш погляд, е найбiльш об'ективною оцiикою рiвия економiчного розвитку, з 2016 р. склалася позитивна його динамша, i станом на 2019 р. рiвень ВВП був на 4220 дол. (за ПКС) вище нiж в 2013 р. Незначне його зниження за 2020 р. пов'язане, в першу чергу, з пандемiею та за-гальнонацiональиим локдауном. За iндексом про-дуктивностi пращ, який розраховуеться МВФ та МОП серед 85 кра!н, Укра!на посвдае 72 мiсце, що обумовлено вщсутнютю нових виробничих техно-логiй, домiнуванням у структурi виробництва ВЕД з досить низькими та середньонизькими технолопч-ними рiвиями. Визначена динамiка змши основних макроекономiчних показиикiв, !х ствставлення з ш-шими кра!нами свгту свiдчить про досить низький рiвень економiчного розвитку кра!ни, що суттево
обмежуе можливост забезпечення високо! якост трудового життя на рiвнi нацюнально! економiки.
1ншим зовнiшнiм чинником, який обумовлюе умови та можливостi досягнення певного рiвия ЯТЖ, виступае безпосередньо iнтенсивиiсть впро-вадження процесiв цифровiзацii в економiку та сферу пращ. Розвиток цифрового сектору (ЦС) в структурi нацiональноi економiки супроводжуеться змшою рiвиiв та форм зайнятосп, трансформащею сощально-трудових вiдносин, що суттево впливае на якють трудового життя. Цифровий сектор (ЦС) включае виробництво 1КТ, торгiвлю 1КТ, 1КТ по-слуги, телекомунiкацiю, комп'ютерне програму-вання, консультативн послуги, обробку даних та ремонт. Вщповщно до класифiкатора ВЕД, який е ба-зовим при визначенн обсягiв виробництва за окре-мими видами економiчноi дiяльностi (КВЕД-2010), до ЦС вiдносяться таш:
- виробництво комп'ютерiв, електронно! та оп-тично! продукцii (С26);
- виробництво електроустаткування (С27);
- iнформацiя i телекомунiкацiя (161+162+163)
[10].
У структурi нацiональноi економiки ЦС посiдае незначне мюце, як за обсягами виробництва, так i за кшькютю зайнятого населення (табл. 2).
Таблиця 2
Цифровий сектор у структурi нащонально'1 економiки_
Роки Частка ЦС в структурi нацюнально! економжи, % Продуктившсть пращ, тис. грн
ВДВ ЦС у ВВП Зайняте в ЦС до за- гально! кшькосл зайнятого населення ВВП в розра-хунку на одного зайнятого ВДВ ЦС в роз-рахунку на одного зайнятого Ствставлення продуктивноста пращ в ЦС до загальнонащонального, разiв
2013 3,43 2,26 75,9 115,7 1,524
2014 3,48 2,17 87,8 140,8 1,604
2015 3,03 1,97 120,9 185,6 1,535
2016 3,48 1,9 146,5 268,0 1,828
2017 3,58 1,88 184,8 350,2 1,896
2018 3,64 1,85 217,6 429,5 1,974
2019 3,8 1,82 240,0 501,0 2,087
2020* 4,97 1,78 263,5 734,7 2,788
Розраховано авторами за даними офiцiйиого сайту Державно! служби статистики (Державна служба статистики Украши, 2014-2021).
*За 2020 р. показники по ЦС попередиi та визначеш на пiдrруитi структури ЦС за ВДВ, яка склалася на 2019 р.
За останш 7-8 рошв частка ВДВ ЦС в загальних обсягах ВВП змшюеться в межах 3,0% (2015 р.) -3,8% (2019 р.), а загальна чисельнють зайнятих - вiд 2,3% (2013 р.) до 1,82 % (2019 р.).
Основний вплив цифровiзацii економши на як1сть трудового життя на сьогодш пов'язаний в найбiльшiй мiрi з бiльш високою ефективнiстю ви-користання витрат живо! прац1 в ЦС.
За цим сектором склалися висом темпи зрос-тання продуктивносп прац1 - за перiод дослщження вони випереджають аналогiчиий показник по нащо-нальн1й економiцi майже в 1,4 раза. Якщо в цшому
по економiцi продуктивнiсть прац1 зросла в 3,5 раза (в фактичних щнах ВВП), то по ЦС - майже в 6 ра-зiв. Продуктивн1сть прац1, яка визначаеться як вщ-ношення ВДВ (ВВП) до чисельносп зайнятих, в ЦС була суттево бшьшою, при цьому це перевищення щорiчно зростало. Так, станом на 2013 р. коефщент ствставлення складав 1,52, а вже в 2019 р. вш був на рiвнi 2,1, а в 2020 р. склав 2,6.
За шкалою глобального iндексу мережево! вза-емодii (ОС1) та рiвия ВВП Укра!на вiдноситься до групи кра!н, що наздоганяють, та посiдае 41 мюце за рейтингом ще! шкали, навiть незважаючи на те, що
за середшм рiвнем ВВП (в розрахунку на одну особу) 11 можна ввднести до бiльш низько! групи, -до краш-новачшв [11].
Низький рiвень соцiально-економiчного роз-витку суттево обмежуе можливостi держави вкла-дати кошти в розвиток науки, науково-дослiднi та конструкторсьш роботи (НДДКР), що й визначають
майбутне цифровiзацi! економiки. Так, витрати на НДДКР у структурi ВВП за останнi вiсiм-дев'ять роив зменшилися на 0,53 в.п., - з 0,7% станом на 2013 р. до 0,17% - на 2019 р., а державш витрати на освгту коливаються в межах 6% вщ валового продукту (табл. 3).
Таблиця 3
Динамжа змши основних соцiально-економiчних iндикаторiв розвитку _трудово'1 сфери Укра'1'ни за 2013-2020 рр._
Соцiально-економiчнi iндикатори Роки
2013 2014 2016 2018 2019 2020
ВВП у факт. цшах, млрд грн 1465,2 1586,92 2385,4 3560,6 3978,4 4194,1
Кшьюсть зайнятого населення у вiцi 15-70 роюв, тис. осiб 19314,2 18073,3 16276,9 16360,6 16578,3 15915,3
Темпи змши зайнятого населення, % до попереднього року 100,3 93,6 91,0 101,26 101,3 96,0
Рiвень зайнятоста, у % до населення вдаовщно! вiковоl групи 60,2 56,6 56,3 57,1 58,2 56,2
Пщвищення (зниження) рiвня зайнятостi, % до попереднього року 0,6 -3,6 1,0 -0,2 1,1 -2,0
Продуктившсть працi, ВВП в фактичних цi-нах на одного зайнятого, грн 75861,2 87804,4 146549,2 217632,6 239976,4 263526,3
Частка iнвестицiй в освпу та навчання, дер-жавнi витрати на освпу, % до ВВП 6,42 5,87 5,01 5,9 6,0 -
Витрати на НДДКР, питома вага у ВВП, % 0,7 0,65 0,48 - 0,17 -
Рiвень безробтя (за методолопею МОП), % 7,3 9,3 9,3 8,8 8,2 9,5
Рiвень довготривалого безробгття: - % до загально! кшькоста безробiтних 21,5 12,8 25,3 21,6 13,1 21,2
- % до ЕАН у вГцГ 15-70 роюв 1,57 1,2 2,4 1,9 1,1 2,0
Розраховано авторами за даними офщшного сайту Державно1 служби статистики (Державна служба статистики Укра1ни, 2014-2021).
Виходячи з того, що за рiвнем середньодушо-вих доходiв бшьшють населення не мае можливостi вкладати кошти в навчання дiтей, рiвень фшансу-вання освiти в кра!ш вкрай низький. Отже, рiвень соцiально-економiчного розвитку кра!ни за наведе-них основних причин на сьогоднi навгть за умов цифровiзацil економiки практично не забезпечуе формування умов для високо! якосп трудового життя, особливо на виробничому та особистюному рiвнях.
Основний вплив цифровiзацil на забезпечення ЯТЖ пов'язаний зi змiною форм та умов зайнятосп. Але необхвдно мати на увазi, що в найближчш пер-спективi за умови штенсивно! цифровiзацi!, Укра!на може згткнутися з досить високою вiрогiднiстю про-яву ризишв незайнятосп, повного, часткового або прихованого безробiття, зростанням сощально! не-рiвностi за оплатою пращ, доходами, трудовими компетенщями, рiвнем сощально! захищеностi та iншими соцiальними ризиками, що негативно впли-вають на якють трудового життя [12].
Змша структури зайнятих за ВЕД, як зовшшнш чинник забезпечення якостi трудового життя, пов'я-зана з можливостями появи нових робочих мiсць, ям вiдповiдають критерiям пдно! працi. Аналiз структурних зрушень зайнятосп за останш дев'ять
рошв в Укра!ш свiдчить про вiдсутнiсть суттевих позитивних структурних трансформащй зайнятосп за видами економiчно! дiяльностi, якi б дiйсно ство-рювали умови для пiдвищення ЯТЖ (табл. 4).
Реально мала мюце регресивна деструктивна структурна змiна зайнятосп: процеси деiндустрiалi-защ! економiки супроводжуються зменшенням як частки, так i абсолютно! чисельносп зайнятих в про-мисловосп, зростае зайнятють у сферi торгiвлi та в системi державного управлшня, вiдсутнi позитивнi тенденцi! зростання зайнятих в високотехнологiч-ному та цифровому секторах економши.
Змiна якосп трудового життя за внутрiшньою складовою «Зайнятiсть та ринок працi» пов'язана зi змiною безпосередньо рiвня та характеру зайнятосп. Втшення цифрових технологiй супроводжу-еться зростанням неформально!, неповно! та частко-во! зайнятосп, при цьому часткова та неповна зайня-т^сть в узагальненому виглядi визначаються як при-ховане безробгття. Загальна чисельнiсть зайнятого населення за 2013-2020 рр. зменшилася на 3,4 млн оаб, а рiвень зайнятосп знизився на 4,0%, а саме з 60,2% станом на 2013 р. до 56,2% у 2020 р. Необ-хщно також звернути увагу, що кiлькiсть прац1вни-шв в еквiвалентi повно! зайнятост^ становить близь-ко 78% до загально! к1лькост^ зайнятих, тобто майже
22,0% пращвниюв мають неповну або часткову за-йнятють (табл. 5).
Серед чиннишв забезпечення певного рiвия ЯТЖ в системi зайиятостi виокремлюеться мобшь-шсть працiвиикiв, яка мае двовекторну спрямова-шсть вiдповiдно до критерiiв забезпечення високо! якост трудового життя. З одного боку, зростання
коефiцiеитiв по прийому свiдчить про розширення можливостей для зайиятостi, з iишого - суттеве зростання показника по звшьненню пов'язане знач-ною мiрою з поширенням таких умов зайиятостi, ям за рiзними причинами не задовольняють вимогам пращвниюв.
Таблиця 4
Структура зайнятого населення за видами економiчноl' дiяльностi за 2013-2020 роки
№ Види економiчно! дiяльностi Роки
з/п 2013 2015 2018 2019 2020
1 Сшьське, люове та рибне господарство 17,5 17,5 18,0 19,1 17,1
2 Промисловють 16,4 15,6 14,8 14,7 14,7
3 Будiвиицтво 4,3 3,9 4,1 4,2 4,1
4 Оптова та роздрiбна торгiвля, ремонт автотранспортник засобiв та мотоциклiв 22,1 21,4 22,3 22,9 23,0
5 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ер-ська дiяльиiсть 6,0 6,1 6,1 6,0 6,1
6 Тимчасове розмiщеиия й оргашзащя харчування 1,7 1,7 1,7 1,8 1,8
7 Iиформацiя i телекомушкацп 1,6 1,7 1,7 1,7 1,8
8 Фшансова та страхова дiяльиiсть 1,6 1,5 1,3 1,3 1,3
9 Операцп з нерухомим майном 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6
10 Професiйиа, наукова та техшчна дiяльиiсть 2,6 2,6 2,7 2,4 2,7
11 Дiяльиiсть у сферi адмшстративного та допомiжиого об- 1,8 1,8 1,8 1,9 1,9
слуговування
12 Державне управлiиия й оборона; обов'язкове сощальне страхування 5,0 5,9 5,7 5,2 5,8
13 Освiта 8,3 9,1 8,7 8,3 8,8
14 Охорона здоров'я та надання сощально! допомоги 6,1 6,3 6,1 5,8 5,9
15 Мистецтво, спорт, розваги та вiдпочинок 1,2 1,3 1,2 1,1 1,2
16 Iншi види економiчно! дiяльностi 3,2 2,0 2,2 2,0 2,2
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
* Даш за 2013-2020 рр. без урахування тимчасово окуповано! територп АРК та м. Севастополя, з 2015 р. - також без тимчасово окупованих територш Донецько! та Лугансько! областей.
Розраховано авторами за даними офiцiйиого сайту Державно! служби статистики (Державна служба статистики Укра!ни, 2014-2021).
Динамжа змiни прекарiату в Укрщ'м за 2013-2020 рр.
Таблиця 5
Показники Роки
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
1. Безроб^не населення, тис. грн 1576,5 1510,4 1654,5 1678,2 1698,0 1578,6 1487,7 1643,4
2. Неформально зайняте населення, тис. грн 4805,9 4540,9 4303,3 3961,2 3695,6 3541,3 3460,4 3237,8
3. Сезонна зайняпсть, тис. грн 23,7 36,1 43,7 21,9 22,0 25,7 14,1 16,1 (оцшка)
4. Кшьюсть пращвниюв, яким нарахована заро-бггна плата в межах мшмально!, тис. грн 517,4 464,9 256,0 261,2 601,4 449,3 402,0 521,5
5. Неповна зайнятасть (перебували у вщпустках без збереження заробгтно! плати та працювали неповний робочий день/ тиждень), тис. омб 758,9 888,1 804,1 627,8 667,6 600,0 566,0 897,5
6. Кшьюсть пращвниюв, яю працювали в умо-вах, що не вщповщають саштарно-гтешчним нормам, тис. грн 1186,7 1113,6 1040,5 940,0 838,6 836,5 834,4 830,2
7. Кшьюсть пращвниюв, яю не охоплеш колек-тивними договiрними вщносинами 2085,1 2156,4 1862,5 1939,6 1941,0 1983,7 1930,9 1977,5
Разом 10954,2 10710,4 9964,6 9429,9 9464,2 9015,1 8741,2 9124,0
Питома вага контингенту прекарпв в чисельно-ста зайнятого населення, % 56,7 59,2 60,6 57,9 58,6 55,1 52,7 57,3
Розраховано авторами за даними офщшного сайту Державно! служби статистики (Державна служба статистики Украши, 2014-2021).
У середньому в економщ в цшому коефщГент обороту по звiльненню перевищував вщповщний показник по прийому на 4-6%, - така ситуащя свГд-чить, що за цим критерiем (мобшьнють працiвникiв) в системi зайнятостi не завжди забезпечуються умови для досягнення достатньо! чи високо! якосп трудового життя.
В Укра!ш склався високий рiвень неформально! зайнятостi, !! обсяги змiнювалися в межах вщ 4,8 до 3,2 млн оаб протягом останнього десятилiття (див. табл. 5). Незважаючи на те, що за останш вюГм рошв !! обсяги зменшилися майже на 32,3%, за абсолютною кшькютю станом на 2020 р. - це 3,2 млн осГб, що становить 20,3% ввд загально! кшькосп зайня-того населення. Отже, кожний четвертий-п'ятий пращвник був зайнятий неформально. Неформальна зайнятють переважае в сшьському господарствi, бу-дГвництм та торпвлг Поширюеться неформальна зайнятють на умовах вторинно! зайнятосп. Необ-хщно зазначити, що саме вторинна неформальна зайнятiсть супроводжуеться двома рГзноспрямова-ними векторами в контекст забезпечення ЯТЖ. З одного боку, розширюеться сфера самореалiзацi! пращвника та зростають можливосп збтьшення рГвня матерiального забезпечення, а з Гншого - пере-вищуеться нормальна iнтенсивнiсть зайнятосп г як наслiдок, виникають ризики фГзичного, психолопч-ного та морального виснаження, падГння продуктивности пращ на основному мющ роботи.
Мюце та роль неформального сектору зайнятосп на сучасному як нащональному, так Г мГжнарод-ному ринках пращ визначаеться досить неоднозначно. З одного боку, його розглядають як певний амортизатор безробгття, який поглинае частину ви-вшьнених у формальному секторГ пращвнишв. З ш-шого - саме за умови неформально! зайнятосп по-ширюються неофщйт трудовГ угоди або навГть !х вщсутнють, нестабшьш трудовГ контракти, знижу-еться рГвень трудово! захищеносп, консервуеться непродуктивна зайнятють та шшГ негативш на-слщки, що виступають суттевими чинниками стри-мування можливосп тдвищення якосп трудового життя.
ЦифровГзащя економши сприяе поширенню не-стандартних форм зайнятосп - частково!, тимчасо-во!, дистанщйно! чи самозайнятосп, а також нових форм сощально-трудових вщносин - фршансерство, краудсорсинг, аутстафГнг, аутсорсшг тощо. Загалом це створюе новГ можливосп для зайнятосп та ринку пращ, але й водночас генеруе серйозш сощальш ви-клики, у тому числГ щодо пшзацп зайнятосп та розширення сфер неформально! зайнятосп Г, як на-слГдок, обмежуеться вплив основних чиннишв забезпечення високо! якосп трудового життя.
Обсяги та масштаби нестандартно! зайнятосп на свГтовому ринку пращ поспйно зростають. Так, в Великобританп зайнято за режимом неповно! зайнятосп близько 20-23,3% робочо! сили, в Шмеччиш -20%, в !талп в режимГ неповно! зайнятосп працю-
ють близько третини, а в 1спанп - кожний четвертий пращвник [13].
За результатами сощолопчного опитування [14] станом на 2020 р. четверо з десяти найманих пращвнишв працювали у формат нестандартно! зайнятосп (НСЗ), а шестеро з десяти - на стандарт-них умовах зайнятосп. У самш груш нестандартно! зайнятосп переважае неформальна зайнятють (62,4%), при цьому серед всГх найманих пращвнишв !х частка змшюеться в межах 24,5%. Тимчасовою та неповною зайнятютю (ТШЗ) охоплено 37,6% нестандартно зайнятих, що становить 14,8% вГд вах найманих пращвнишв. Серед найманих пращвнишв нестандартно! зайнятосп на тимчасових роботах зайнято 31,4%, працюють в режимах випадково! та сезонно! роботи вщповщно 21,4% та 14,1%, лише 4,1% - працюють за строковим контрактом.
РГвень задоволеносп своею роботою серед пра-цюючих на сезонних, тимчасових чи випадкових роботах складае 42%. Найбшьш привабливими для стандартно зайнятих е гарантия зайнятосп (49,9%), гарш стосунки з колегами (40,8%) та надання со-щального пакету. В той же час серед неформально зайнятого населення лише 18,6% вщзначили гарантию зайнятосп як привабливють, 20,8% - гарш стосунки з колегами та 14% вказали на можливють по-еднання трудових Г сГмейних обов'язшв. Досить сут-тево вщрГзняеться Г рГвень юнюшзащ! найманих пращвнишв залежно вщ !х формату зайнятосп [14]. Серед стандартно зайнятих 27,2% е членами проф-спшки, при нестандартнш зайнятосп - лише 8,4%, при цьому необхГдно також звернути увагу, що серед стандартно зайнятих 50,9%, а серед нестандартно - 51,6% школи не були членами профспшок. Серед зайнятих на сезонних, тимчасових та випад-кових роботах три четверп пращвнишв не юнюшзо-ваш
За даними звГту результатов спещального репрезентативного дослГдження пращвнишв цифро-вих платформ «Зайнятють через цифровГ платформи в Укра!ш», проведеного МОП [15], Укра!на посщае одне з провГдних мюць у свт за рГвнем платформен-но! зайнятостг В 2013-2017 рр. кра!на посша перше мюце в Сврот та четверте у свт за обсягами фшан-сових потоков Г шльшстю завдань, що виконуються на цифрових платформах [15]. Зпдно з цим дослщ-женням Укра!на посГдае перше мюце у свт у 1Т-фршансг Лише за 2017 р. фршанс у сферГ шформа-щйних технологш зрю на 27%, при цьому близько 18% офюних пращвнишв уже спробували цифрову роботу або хотши б повнютю на не! перейти, кожен другий з опитаних розглядае цю форму зайнятосп як джерело додаткового заробГтку. На ринку цифрових платформ зайнята в основному молодь. Так, у вщ до 35 рошв !х частка складае 67% з приблизно рГвним розподшом за статтю. Переважна бшьшють фршансерГв (73%) мають базову або повну вищу освГту. Серед основних причин тако! зайнятосп бшьшють визначае - можливють мати додатковий
заробгток (43%), працювати з дому (12%) та поедну-вати навчання з роботою (11%).
Цифровi платформи суттево змiнюють форми роботи та саме уявлення про працю як серед пращвниюв, так i серед роботодавщв. Цi змiни несуть у œ6i i потендiал корисп i ризики та небезпеки. Одна з найгострших проблем, яка пов'язана з роботою онлайн, це визначення статусу зайнятосп. В бшь-шосп випадюв ïx визначають як самозайнятих, але значна частина з них не потрапляе у сферу законо-давства про працю та сощальний захист у краш по-ходження ктента чи самого пращвника. За цих умов забезпечення основних вимог пдно1" працi та вадпо-вiдноï якосп трудового життя обмеженi або навгть повнiстю вiдсутнi. В першу чергу мова йде про три-валють робочого часу, вiдпусток, лiкарняниx. Бшь-шiсть зайнятих на цифрових платформах не оформ-ленi офiцiйно, не здшснюють соцiальнi внески або не зареестроваш як самозайняп, тому проблеми со-цiального захисту з поширенням таких форм зайня-тостi будуть лише загострюватися. Значний ризик фршансу проявляеться також в недостатностi або вщсутносп соцiального захисту в разi нещасних випадюв. У зв'язку з тим, що в бшьшосп випадюв не платяться податки та страxовi внески, вщповщаль-нють за свое медичне страхування чи пенсшне забезпечення повиннi нести безпосередньо самi пра-цiвники, але за результатами обстеження лише 21% пращвниюв мають медичну страховку та 7% - при-ватний пенсiйний рахунок. Ще одним чинником платформенноï зайнятосп, який е важливим крите-рiем ЯТЖ, е забезпечення наявносп роботи. Бшь-шiсть працiвникiв не мають офщйних трудових вiдносин, що супроводжуеться вiдсутнiстю гарантий вiдносно зайнятосп в майбутньому. Таким чином, ризики незаxищеноï зайнятостi на онлайн-платфор-мах деструктивно впливають на забезпечення якостi трудового життя.
Важливим критерiем ЯТЖ при онлайн-зайнято-сп е оцiнка ступеня задоволеносп роботою на цифрових платформах. За результатами наведеного обстеження бшьше половини фрiлансерiв (55%) задо-волеш роботою на цифрових платформах, а основна причина задоволеносп - це вшьний графiк i можли-вють працювати з дому (34%), свобода в виборi завдань та велика кшьюсть роботи доступно!' для фрiлансерiв (12%).
На сьогоднi бiльшiсть експерпв з питань зайня-тостi припускають «наявнють обмежуючого впливу поширення 1КТ на подолання дефiциту гiдноï правд, - насамперед, враховуючи таю наслвдки цифро-вiзацiï, як зростання нестабiльноï та незахищено1' зайнятостi, а також скорочення робочих мiсць, яю потребують присутносп людини» [13].
Суттевим деструктивним чинником у контекстi забезпечення можливосп повно1' та стабiльноï зайнятосп, як складово1' високо!' якосп трудового життя, виступае безробiття, особливо довготривале (див. табл. 3). За останш роки рiвень безробiття (за
методолопею МОП) зрiс на 2,2% i станом на 2020 р. складав 9,5%, при загальнiй юлькосп безробiтних у 1674,2 тис. оаб. Основн причини незайиятостi пов'язан з вившьненням з економiчних причин (22,9%), iз закiнченням строку контракту чи найму (9,7%), майже кожний десятий з безробгтних був зайнятий на сезонних роботах, а 9,3% - не працев-лаштованi тсля зак^нчення учбового закладу. Тре-тина безробiтних вивiльнена за власним бажанням та за згодою сторiн. Отже, близько половини з контингенту безробгтних незайняп з причин, яю прямо або опосередковано обумовленi економiчними причинами, непоспйною (контрактною чи сезонною) формою зайнятосп, вщсуттстю пдних робочих мюць для забезпечення зайнятосп тсля заюнчення учбового закладу. Особливо негативний вплив на можливосп забезпечення достатнього рГвня якосп трудового життя мае довготривале безробГття, - що-рГчно протягом остантх роюв цей показник змшю-вався в межах 21,2-25,8%, тобто практично кожний п'ятий безробГтний не мав роботи не менше року. За такий тривалий термш пошуку роботи працiвник втрачае можливосп не лише матерiального забезпечення, практично вщсутт умови для самореалiзацii та розвитку, скорочуеться рiвень сотально! захище-носп, тобто нiвелюються в« критерп, за якими ви-значаеться яюсть трудового життя на особистюному рГвнг Несприятливою та небезпечною е ситуащя, коли велика частка молодГ у вод 15-24 роюв не пра-цюе г не вчиться. За 2013-2020 рр. цей показник змшювався в межах вГд 14,5% (2018 р.) до 17,8% (2016 р.) вГд населення вщповщного вшу. Молодь, яка практично знаходиться за межами сощально-економГчно! активности та не вбудована в сощум, втрачае можливосп для особистого розвитку, фор-мування та накопичення трудового потенщалу.
Одним Гз важливих критерпв пдно! пращ та високо! ЯТЖ е можливють працювати з повною выдачею вадповадно до освгтнього та професшного рГвня, що забезпечуе катталГзащю освгтнього та людсь-кого капГталу. Це можливо лише за умови зайнятосп за профеайними групами вадповадно до спет-альносп зпдно з дипломом. В Укра!т зайнятють бшьше половини пратвниюв не вадповщае цьому критерто, станом на 2019 р. питома вага таких пращвниюв складала 56,3%, що майже на 6,0% вище, тж в 2013 р., а в 2020 р. мало мюце незначне його зменшення на 2,2%. Особливо визивае занепокоення той факт, що значна частина пратвниюв з вищою освГтою, яю за спещальтстю зпдно з дипломом вщповГдають квалГфГкащ! професюналГв, фахГвщв та техтчним службовцям, зайнят на роботах, яю потребують значно нижчого рГвня освГти та кваль фшацп. Так, в 2020 р. серед професюналГв !х було близько 19,5%, серед фахГвщв за освГтою - 48,0%, тобто майже половина, при цьому 1,2% з них були зайняп на робочих мюцях, яю практично не потре-бували будь-яко! квалГфшащ!', тобто на найпросп-ших професГях. Така невадповаднють зайнятосп
обумовлена низкою причин, серед яких найбшьш BaroMi пов'язаш з низьким рiвнем якосп освiти та невiдпoвiднiстю структури пропозицп робочо! сили та робочих мюць. Низька яшсть професшно! тдго-товки обумовлюе неoбхiднiсть прaцiвнику займати робоче мюце на дешлька квaлiфiкaцiйних рiвнiв нижче, нiж згiднo з дипломом. За другою причиною зайнят з високим рiвнем пiдгoтoвки вимушенi пра-цювати на робочих мiсцях нижчо! квaлiфiкaцi! через дефiцит вiдпoвiдних робочих мюць. Як наслщок -деквaлiфiкaцiя прaцiвникa, зниження його конку-рентоспроможносп на ринку прaцi, а на макро-рiвнi - втрата людського катталу та знецiнення oсвiтньoгo.
Наведет зaкoнoмiрнoстi та тенденцп змiни зайнятосп на нацюнальному ринку пращ свщчать про прекaрiзaцiю зайнятосп, штенсивнють яко1' посилю-еться за умов цифрoвiзaцi! екoнoмiки. Оснoвнi кри-тери визначення приналежносп до прекaрiaту та змши обсяпв та рiвнiв прекарно! зайнятосп в Укра-!ш наведет в табл. 5. В цшому в Укра!ш тд критерп прекарно! зайнятосп тдпадають вiд 52,7% (2019 р.) до 60,0% (2016 р.) вщ загально! кiлькoстi зайнятого населення. Динамша складових прекарно! зайнятосп за 2013-2020 рр. свiдчить, що за 2020 р. за бшь-шютю пoкaзникiв ситуaцiя суттево попршилася. На змiну незнaчнiй стaбiлiзaцi!, яка почала формува-тися протягом 2017-2019 рр., свгтова та нaцioнaльнa «ковщна» криза в 2020 р. супроводжуеться значним зростанням безрoбiття та неповно! зайнятосп. Збшь-шилася шльшсть пращвнишв, яким зaрoбiтнa плата була нарахована в межах мшмально!. В цшому за-гальна шльшсть прекарпв за наведеними критерiями зросла за останнш рiк на 382,8 тис. оаб, а рiвень прекaрiзaцi! склав 57,3% до загально! чисельносп зайнятого населення. За рiвнем прекaрiзaцi! зайнятосп кра!на вiдкинутa на 4 роки назад - до 2015 р.
Вагомою складовою в структурi ЯТЖ е оплата пращ. Серед основних профшв пдно! прaцi, що за-безпечують високу яшсть трудового життя, посща-ють показники оплати пращ, яш вiдпoвiдaють кри-терiям достатносп зaрoбiтку та супроводжуються продуктивною зайнятютю. В системi критерпв ЯТЖ вони трансформуються в вимоги справедливо! вина-городи за працю вiдпoвiднo до освгтнього та профе-сiйнo-квaлiфiкaцiйнoгo рiвня.
У кшькюному вимiрi ц вимоги передбачають такий рiвень оплати прaцi, який би забезпечував не лише вщтворення робочо! сили прaцiвникa та пдне утримання членiв його сiм'!, а й створював умови для повно! реaлiзaцi! трудового пoтенцiaлу та людського катталу. Важливим чинником пдно! оплати пращ е мотиващйна складова до продуктивно! прaцi та самовдосконалення, вона повинна вiдпoвiдaти oсвiтньoму та професшному рiвню пратвника. Ос-новш склaдoвi забезпечення оплати прaцi, як вщпо-вiдaють вимогам гiднo! пращ та, як наслщок, одно-часно i критерiям високо! якoстi трудового життя, базуються на зaбезпеченнi реaлiзaцi! основних функ-
цш заробГтно! плати: вщтворювально!, тобто забезпечення вщтворення робочо! сили працiвника; сти-мулюючо!, яка визначае залежнiсть мiж результатами пращ та винагородою; оптишзацшно!, яка вть люе принцип випереджальних тенденцiй зростання продуктивности прат порiвняно з темпами росту за-робгтно! плати; сотально!, що визначае справедли-вiсть в оплат працi, тобто рiвно! заробiтно! плати в рiвних умовах пращ вiдсутнiсть дискримiнацi!.
В Укра!ш за 2013-2020 рр. рiвень номiнально! заробiтно! плати зрiс майже в 3,5 раза, або на 8309 грн, але при цьому i в доларовому еквiвалентi за ринковим курсом НБУ i за паритетом кутвельно! спроможносп вiн залишаеться досить низьким. За значениям погодинних витрат на оплату працi в до-ларах США (перерахованих з використанням ПКС 2017 р.) Укра!на у 2018 р. посiдала 41 мюце серед 48 кра!н, яш брали участь в дослiдженнi МОП [16]. На бшьш високих позитях знаходяться Азербайджан та Чш, як зайняли 40 та 39 мюця в рейтингу вiдповiдно. Середня заробiтна плата в Укра!нi майже в 3,5 раза нижча, тж в Чехi! та в 3 рази - тж у Литвг Спiвставлення витрат в евро на робочу силу за одну оплачену годину свiдчить про суттеве вщ-ставання кра!ни не лише вщ високорозвинутих кра!н Свропи, а навгть вiд кра!н, рiвень розвитку яких практично не вiдрiзнявся чи був навгть нижче, тж в Укра!т. Так, в Укра!нi рiвень оплати за годину скла-дав 2,3 евро, а в Шмеччит цей показник був в 15 разiв вище, у ПольщГ - в 4,5 раза, в Латвп - в 4 рази (табл. 6).
Висок1 темпи приросту номшально! заробiтно! плати за 2017-2019 рр. пов'язаш зГ значним зростанням сотальних стандартов, зокрема, мшмально! за-робГтно! плати та з незначною стабшзатею еконо-мГчного розвитку. Ця особливють зростання оплати прат тдтверджуеться тим фактом, що в структурГ ВВП частка оплати прат не перевищуе, починаючи з 2017 р., 44%, а станом на 2020 р. не досягла навгть рГвня 2014 р. За весь перюд дослщження питома вага коливаеться в межах 36,6% (2016) - 49,9% (2013), а станом на 2020 р. мало мюце зниження по-рГвняно з 2013 р. на 13,3%. В середньому серед кра!н €С цей показник становить близько 50%, а в США -56,1%.
На сьогодш номшальний рГвень заробГтно! плати не забезпечуе повною мГрою реалГзащю навгть вщтворювально! функцп, про що свщчать ре-зультати самоощнки домогосподарствами рГвня сво!х доходГв [17]. За результатами обстеження станом на сГчень 2020 р. 71,8% опитаних, а в 2019 р. -65,3%, за станом свого матерГального добробуту вщ-носять себе до бщних. Визивае занепокоення, що серед домогосподарств, у складГ яких е працюючГ особи, 58,7% вщнесли себе до бщних i лише 39,9% -до небщних, але ще не представнишв середнього класу. Частка оплати пращ в структурГ грошових до-ходГв домогосподарств складала на 2019 р. 62,3%, а на 2020 р. - 62%, при цьому серед домогосподарств,
Таблиця 6
Динамжа змiни оплати працi за 2013-2020 рр.
Показники Роки Темпи зрос-тання в 2020 р., % до 2013 р.
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Середня номшальна заробГтна плата, грн 3282,0 3480,2 4194,6 5182,6 7104,0 8865,0 10497 11591 353,2
Середня заробгтна плата, дол. США за ринковим курсом НБУ 408,5 220,7 174,8 190,5 258,3 318,9 396,0 430,0 105,3
Середня заробгтна плата, дол. США за ПКС (2011) 873,9 818,1 716,6 766,3 899,2 1136,5 1478,5 1505,3 172,2
Оплата пращ в структурГ ВВП, % 49,9 46,3 39,1 36,6 39,2 41,3 43,5 43,8 87,7
Частка оплати пращ в сукупних ресурсах домогосподарств, % 50,6 48,8 47,2 46,7 52,4 54,5 57,3 58,3 115,2
Питома вага найманих пращв-ниюв, яким нарахована заробгтна плата в межах мГшмально! 4,9 4,4 2,7 2,8 6,6 5,7 5,4 7,0 142,9
Стввщношення середньо! заробгтно! плати жшок та чоловь юв 0,772 0,763 0,749 0,746 0,788 0,777 0,772 0,796 103,1
КоефГщент децильно! диференщацп розподшу штатних пра-щвниюв за рГвнем заробгтно! плати 5,86 6,13 6,17 5,96 4,6 4,46 4,6 3,6 61,4
Заборговашсть з виплати заробгтно! плати, % до фонду оплати пращ 0,15 0,22 0,27 0,245 0,322 0,34 0,35 0,33 220,0
Сшввщношення темтв зростання номшально! та реально! заробгтно! плати 0,997 1,134 1,51 1,133 1,151 1,109 1,078 1,028 -
Сгаввадношення темтв зростання продуктивносл пращ та номшально! середньо! заробГт-но! плати - 1,09 1,14 0,98 0,92 0,938 0,931 0,994 -
Розраховано авторами за даними офщшного сайту Державно! служби статистики (Державна служба статистики Укра!ни, 2014-2021)
у складГ яких е працюючГ особи, цей показник дося-гае 72,1%, а 80,3% домогосподарств вказали, що оплата пращ е основним джерелом доходу [18-19]. Наведена ощнка достатносп (недостатносп) доходГв тдтверджуе висновки вщносно низького рГвня оплати пращ в Укра!ш та !! нездатносп повною мГрою реалГзувати сво! основш функцп.
Недостатнш рГвень оплати пращ в Укра!ш тд-тверджуеться також досить високою часткою пра-цюючих, яким заробГтна плата нарахована в межах мшмально!. Мае мюце значне зростання цього шди-катора тсля кожного тдвищення мГтмально! заро-бгтно! плати. Шдвищення сощальних стандартов в системГ оплати пращ е позитивним чинником у контекст^ матерГального забезпечення значно! частки населенна, але якщо таке збшьшення економГчно не обгрунтоване та не супроводжуеться аналопчним ростом продуктивности пращ, то за цих умов суттево зростае частка пращвнишв, яким нарахована заро-бГтна плата в межах мшмально!. Саме така ситуащя склалася в системГ сощально-трудових вщносин тсля 2017 р.
В Укра!ш в системГ оплати пращ склався ще один феномен, який пов'язаний з досить високими рГвнями заборгованост з виплати заробгтно! плати, що тяк не забезпечуе ЯТЖ. РГвень заборгованосп постшно змГнюеться, але все ж залишаеться досить високим та мае тенденцто до зростання. Так, за дев'ять роив загальш обсяги заборгованосп зросли на 2378 млн грн, а рГвень (в % до ФОП) змГнювався в межах вщ 0,15% (2013) до 0,33% (2020).
Серед вимог ЯТЖ забезпечення справедливо! винагороди за результатами трудово! дГяльносп та вщсутшсть дискримшацп в оплат пращ посщае особливе мюце. За рекомендащями МОП рГвень ди-ференщаци пращвнишв за обсягами нараховано! заробгтно! плати ощнюеться за допомогою коефщь ента децильно! диференщацп. В Укра!'ш цей показник мае спйку тенденцш до зниження, та й загальн його значення знаходяться на помГрному рГвт, що е позитивним чинником в забезпеченш якосп трудового життя. Ще один Гндикатор, який ощнюе стутнь диференщацп заробГтних плат за статтю, в Укра!ш протягом останшх рошв практично не змГнюеться:
рiвень оплати пращ серед жшок на 20-23% менше, нiж у чоловiкiв. На наш погляд, мова може йти не про дискримшащю в оплат! пращ, а про характер зайнятосп чоловтв та жiнок. Але необхщно звер-нути увагу, що значно бшьша розбiжнiсть в оплатi пращ склалася в умовах цифрово! зайнятосп, а саме в платформеннiй. Так, за результатами обстеження [15] на цифрових платформах склався досить великий розрив у доходах за статтю: середнiй дохiд чо-ловтв у 2,2 раза вищий, шж у жiнок. Цей розрив значно бшьший, нiж розрив по економщ в цiлому. У бiльшостi випадшв такий розрив пов'язаний в основному з двома причинами: чоловiки зайнят в таких видах дiяльностi, де рiвень оплати значно вищий, i вони в бшьшш мiрi зорieнтованi на шоземт ринки працi.
За результатами опитувань [14] станом на 2020 р. на питання вiдносно ступеня задоволеност оплатою працi на вiдповiдь «Скорше чи цiлком за-доволенi заробгтною платою» вказали 74,2% респондентов, але за умови, якщо вона буде не нижчою
14,2 тис грн, при цьому 16,3% обрали «зовим» та «скорiше незадоволеш» рiвнем оплати працi, яка склалася в кра!ш.
Низький рiвень оплати пращ не врiвноважуe ш-тереси пращвниюв та роботодавцiв щодо привабли-вост працi та супроводжуеться поглибленням дисбалансу статуив у трудових вщносинах, посилюе невдоволенiсть змiстом працi ^ як наслiдок, призво-дить до невизначеност цiнностi людських ресурсiв та зниження конкурентоспроможностi нащонально! економiки.
Визначеш та систематизованi соцiальнi орiен-тири в системi оплати працi вщповщно до стратеги соцiально-економiчного розвитку «Свропа-2020», умовно можна назвати орiентирами, що ввдповвда-ють вимогам до забезпечення пдно! та справедливо! винагороди за працю в структурi вимог та критерпв якост трудового життя [20]. В табл. 7 наведено !х основш значения та фактичнi рiвнi вiдповiдних со-цiально-економiчних iндикаторiв, як склалися в Ук-ра!нi протягом останнiх дев'яти рокiв.
Таблиця 7
Сощальш орieнтири в системi оплати пращ та змши соцiально-економiчних iндикаторiв __в Укра'l'нi за 2013-2020 рр.__
Сощально-еконо]шчш iидикатори Сощальний орiеитир* Фактичний рiвеиь за роками Стутнь ввдповдаосл фактичних значень сощальним орiеитирам
2013 2014 2016 2018 2019 2020
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Темпи приросту ВВП в фактичних цшах, в % до попереднього року 12,0-23,0 4,3 8,3 20,0 19,3 11,7 5,4 не вщповдае (за виключен-ням 2016-2018 рр.)
Державш витрати на НДДКР, % в^ ВВП 3,0 0,32 0,26 0,163 0,189 0,169 0,171 значно меншi
Частка iивестицiй в освпу та навчання, державиi витрати на освпу % вщ ВВП 6,0 6,42 5,87 5,4 5,9 6,0 8,3 у середньому вщповщае
Рiвень зайиятостi насе-лення у вщ 15-70 рокiв, % до населення вщпов^-но! групи 70,0 60,2 56,6 56,3 57,1 58,2 56,2 не вщповщае
Щорiчиi темпи приросту рiвия зайиятостi, % 1,5 0,6 -3,6 -0,3 1,0 1,1 -2,0 не вщповщае
Рiвень довгогривалого безробiття у вщ 15-70 рокiв, % до ЕАН 2,0 1,57 1,2 2,4 1,9 1,1 2,0 вщповщае
Спiввiдиошеиия прожит-кового мiиiмуму для пра-цездатних та мшмально! заробино! плати мшмальна зарплата > прожитко — вий мшмум 1 1 1 1,94 1,985 2,2 вщповщае
Спiввiдиошеиия мшмаль-но! та середньо! заробино! плати м1н1мальна зарплата ¿0 середня 0,68 зарплата 0,37 0,35 0,31 0,42 0,39 0,321 не вщповщае
Питома вага заробино! плати в структурi сукуп-них доходiв населення, % 65-85 52,2 49,8 47,8 55,6 58,5 59,1 не вщповщае
Сшввщношення темпiв росту номшально! i реально! заробино! плати тенденщя до зменшення рiз-иицi в темпах зростання 0,997 1,134 1,133 1,109 1,078 1,028 з 2014 р. намгтилася тенденщя до зменшення рiзницi в темпах росту
Зактчення табл. 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Питома вага омб, що отримують заробГтну плату в межах мшмаль-но! мае вщповщати частщ омб, що зайнятГ малокваль фжованою працею 4,9 4,4 2,8 5,7 5,4 7,0 не вщповГдае
Для довщки*: - частка омб, що зайнята малоквалГфжованою пра-цею, % до зайнятих - 23,7 18,3 18,2 19,1 18,0 17,9
Сшввщношення темтв зростання продуктивносп пращ Г середньо! заробГт-но! плати Тпр —->1 зп - 1,09 0,98 0,938 0,931 0,994 не вщповщае
Гендерна нерГвшсть в оплат пращ як сшввщно-шення заробгтно! плати жшок Г чоловтв тенденщя до рГвност 0,772 0,763 0,746 0,777 0,772 0,796 не вщповГдае
* За статистичною методолопею цей показник включае Г самозайнятих.
Розраховано авторами за даними офщшного сайту Державно! служби статистики (Державна служба статистики Укра!ни, 2014-2021).
За сво!м змютом вони включають одночасно Г сощально-економГчш умови забезпечення високо! ЯТЖ, в тому числГ Г за умов цифровГзащ!'. До них належать три Гндикатори: темпи зростання ВВП як показник штенсивносп економГчного розвитку, частка витрат на науково-дослщницьк1 та конструкторсьш роботи й Гнвестицп в освГту Г навчання. Саме два останш показники визначають можливост розвитку новгтшх технологш та створення сучасних робочих мюць, формування ново! робочо! сили ввдповвдно до сучасних вимог ринку пращ. Вс ГншГ шдикатори со-щальних орГентирГв безпосередньо визначають сту-тнь забезпечення виконання базових вимог до оплати пращ в системГ критерпв ЯТЖ.
Як видно за наведеними даними основш тен-денци та закономГрносп змГни сотально-економГч-них ГндикаторГв не вщповщають визначеним сощ-альним орГентирам, за виключенням довготривалого безробгття та частки державних витрат на освГту та навчання. Найбшьша невадповаднють склалася за стввшношенням помГж прожитковим розмГром для працездатного населення та мЫмальною заробГт-ною платою, - тшьки з 2018 р. рГвень мшГмально! заробгтно! плати перевищуе прожитковий мшмум. Така ситуащя бшьшою мГрою пов'язана з досить низькими значеннями безпосередньо прожиткового мшмуму. Так, його значення в 2020 р. порГвняно з 2015 р. зросло тшьки на 892 грн або на 64,6%, у той час збшьшення мшмально! зарплати склало 3622 грн. Майже в два рази нижче вГд сощального орГентиру стввщношення мГж мшГмальною та се-редньою заробГтною платою. Випередження темтв росту середньо! заробгтно! плати над темпами зростання продуктивности пращ тдтверджуе об'ектив-тсть наведених стввщношень та тенденцш !х змши. За умов низького рГвня економГчного розвитку в кра!ш практично вичерпан економГчш мож-ливост до значного тдвищення сощальних стан-
дартов. За зворотних умов без вадповадного еконо-мГчного зростання така ситуащя буде супроводжу-ватися значною стагнащею економГчного розвитку та, як об'ективний наслщок, суттевим попршенням умов та можливостей забезпечення високо! якост трудового життя.
Важливим чинником ЯТЖ виступають умови пращ, як вщповщають вимогам безпечносп, комфортности, при цьому слад зазначити, що забезпечення безпеки та гЫени пращ е одним з фундамен-тальних прав людини, визначених МОП.
РГвень безпечносп на робочих мюцях пов'яза-ний, в першу чергу, з саштарно-ппетчними умо-вами та забезпеченням комфортних та безпечних умов роботи.
В Укра!'ш склався високий рГвень зайнятих на робочих мюцях, як не вщповщають саштарно-ппе-тчним нормам Г вимогам. Незважаючи на зниження абсолютно! кшькосп таких пратвнишв, з 1189,5 тис. оаб (2013 р.) до 834,4 тис. (2019 р.), !х частка в об-лшовш чисельносп залишаеться високою - на рГвн 29,6%, тобто кожний третш пратвник зайнятий в небезпечних умовах пращ РГвень виробничого травматизму за останн роки (в розрахунку на 1000 пра-цюючих) змшювався досить нерГвномГрно. Так, не-значне його зниження за першГ п'ять роив, - з 0,95 (2013 р.) до 0,688 (2017 р.), починаючи з 2018 р., змь нилося на зворотну тенденцто, Г вже в 2020 р. показник практично вернувся до рГвня 2013 р. Г складав 0,9. Визивае також занепокоення зростання тяжкосп виробничого травматизму, - кшькють дтв непраце-здатносп в розрахунку на одного потерпшого в 2020 р. порГвняно з 2013 р. збшьшилося майже на 14 дтв Г складае 52,3 дня. Наведет закономГрносп рГвня зайнятосп в шшдливих та небезпечних умовах пращ динамша рГвня та тяжкосп виробничого травматизму свГдчать про вщсутнють позитивних зру-шень в забезпеченн високо! ЯТЖ за цим критерГем.
Основна вiдмiннiсть при аналiзi ступеня досяг-нення вимог пдно! працi чи високо! якосп трудового життя пов'язана з наявнютю суб'ективних щн-нюних оцiнок при оцiнцi ЯТЖ.
Як видно з наведених даних, за суб'ективною оцiнкою практично за в«ма iндикаторами мае мiсце суттеве покращення за 2013-2020 рр. Так, в найбшь-шiй мiрi зменшилася частка оаб, якi незадово-ленi своею роботою - з 36,6% (2013 р.) до 16,3% (2020 р.). Суттево знизився страх невиплати заро-бiтку - на 17,6% та страх втрати роботи - на 7,4%, зменшилися перешкоди для пошуку роботи вщпо-вiдно до кватфшацп та з достатнiм заробiтком. €ди-ний iндикатор, за яким практично ввдсутш змiни, пов'язаний з ощнкою респондентами можливостi працювати з повною вщдачою, - майже третина ввд всiх опитаних визначила безпосередньо цю нестачу. В цiлому ж за наведеними iндикаторами за суб'ек-тивними оцiнками склалися досить позитивнi тен-денцп в забезпеченнi якосп трудового життя.
Висновки. Визначити проблеми, перешкоди, ризики та небезпеки трудово! сфери i досягнення щ-лей пдно! працi та ЯТЖ, якi пов'язаш з загальним станом нацюнально! економши i цифровими транс-формацiями, складно. 1х не вiдстежують органи статистики та вони не е популярними серед сощолопв, якi також не вщстежують цi процеси. Пануе шфор-мацiйний вакуум, який не дае можливосп визначити стан та тенденцл змiн у сферi пращ тд впливом при-скорено! цифровiзацi! економiки та сустльства в Укра!ш.
Проведена оцiнка стану та тенденщй змiни ЯТЖ показала, що в Укра!ш протягом 2013-2020 рр. вщсутш позитивнi тенденцл зростання зайнятосп у високотехнолопчному та цифровому секторах еко-номiки, вiдбулась регресивна структурна змша зай-
Узагальненi результати соцiологiчного опиту-вання дають можливiсть визначити, за якими скла-довими якосп трудового життя склалися позитивн тенденцп (табл. 8).
нятосп. Високий рiвень неформально! зайнятосп, в тому числi в умовах вторинно! зайнятостi, супро-воджуеться рiзноспрямованим впливом на ЯТЖ. Одночасно з розширенням сфери самореалiзацi! пращвника та зростанням можливостi матерiаль-ного забезпечення, збiльшуеться iнтенсивнiсть зайнятосп. Як наслiдок, зростають ризики фiзичного, морального та психологiчного виснаження та па-дiння ефективностi працi.
Цифровiзацiя економiки сприяе поширенню нестандартних форм зайнятосп, що створюе новi можливосп для зайнятосп на ринку пращ, але одночасно генеруе пшзащю зайнятосп, приховане без-робiття та часткову зайнятють, що обмежуе вплив основних чинникiв забезпечення високого рiвня якосп трудового життя. При нестандартнш зайнятосп лише 42% пращвнишв задоволенi своею роботою, серед них лише 8,4% е членами профстлок, що свiдчить про низький рiвень представництва штере-сiв цих працiвникiв професiйними об'еднаннями. Розвиток нестандартних форм зайнятосп та гнучких режишв роботи досить часто супроводжуеться де-соцiалiзацiею СТВ, яка проявляеться у зниженш частки оплати працi в ВВП.
Рiвень поширення цифровiзацi! на сьогодн практично не забезпечуе подолання дефiциту гiдно! працi та високо! якосп трудового життя в зв'язку зi зростанням нестабiльно! та незахищено! зайнятостi. Важливим чинником, який гальмуе та стримуе тд-вищення рiвня ЯТЖ е невiдповiднiсть зайнятостi за професшними групами вiдповiдно до спещальносп згiдно диплому. Як наслiдок, вщбуваеться декваль
Таблиця 8
Самооцiнка умов трудово'1 дiяльностi, % до всiх опитаних _
Найбшьше бояться Не вистачае Важко знайти роботу
Роки « £ ю о р з е б невиплати зарплати роботи, що тдходить можливост мати додатковий заробггок можливост працювати з повною вщдачею за квалiфiкацiею та з до-статшм заробгтком за квалiфiкацiею без до-статнього заробпку 10 « " а ч Я .9 И й а н а сн до ле за Рiвень незадоволено-ст своею роботою (незадоволений та скорiше незадово-лений)
2013 78,1 75,4 44,0 47,7 33,1 84,0 66,6 74,1 36,6
2014 60,2 60,8 42,3 46,9 29,4 85,1 67,7 74,5 26,1
2015 70,3 68,5 43,1 49,3 31,2 - - 73,2 31,1
2016 72,6 61,0 43,6 47,7 33,6 - - 71,8 28,3
2017 60,6 62,7 41,2 47,3 29,5 - - 68,6 22,2
2018 57,8 57,0 38,3 42,2 29,7 73,8 55,6 65,4 23,2
2019 52,6 53,2 39,8 38,7 27,2 74,1 53,7 64,1 16,3
Розроблено та систематизовано авторами на шдгрунл соцiального мониторингу [14].
фiкацiя пращвника, вiдсутня мотиващя до самороз-витку, знижуеться його конкурентоспроможнiсть на ринку пращ, з'являються перешкоди в каттатзаци освiтнього капiталу, а на макрорiвнi - це втрата люд-ського катталу та знецiнення освiтнього. Поширю-еться прекарiзацiя зайнятосп, - вщ 53 до 60% пра-щвнишв попадають пiд критерiï прекарно! зайнятосп.
Рiвень оплати працi, незважаючи на досить висок! темпи зростання номiнальноï заробiтноï плати, не забезпечуе повною мiрою реалiзацiю навгть вщ-творювально! ïï функцiï та не вщповщае бiльшостi рiвнiв сощальних орieнтирiв в системi показникiв оплати пращ Низький рiвень оплати пращ посилюе невдоволешсть змiстом працi, як насладок, вщбува-еться невизначенiсть щнносп людських ресурсiв та зниження конкурентоспроможносп нацiональноï економiки. Диференцiацiя заробiтних плат не вщби-вае реальних вщмшностей у нагромадженнi люд-ського катталу та результатов його використання.
За умов низького рiвня економiчного розвитку в краïнi практично вичерпано економiчнi можли-восп для пiдвищення сощальних стандарпв без вщ-повiдного забезпечення економiчного зростання. В цiлому при цифровiзацiï економiки та втiленнi 1КТ змiна ЯТЖ обумовлена: появою нових форм зайнятосп; звуженням трудових гарантий; вiртуалiзацiею робочих мiсць; iндивiдуалiзацiею сощально-трудо-
вих вiдносин; зменшенням впливовосп профспшок як представницького органу колективних iнтересiв; змiною характеру i умов пращ; змшою змiсту вшь-ного та робочого часу, стиранням меж помiж ними.
На сьогоднi низький рiвень економiчного розвитку та незначний рiвень втiлення 1КТ, техшко-технологiчна вiдсталiсть нацiонального вироб-ництва не вплинули на ринок пращ, дотепер вш практично не змшився пiд впливом цифрових тех-нологш
У трудовому законодавствi Украши не регла-ментоваш комплексно всi правовi норми, якi вста-новлюють чпта правила поведiнки пращвника, ро-ботодавця, держави при нових формах зайнятосп, обумовлених розвитком цифрово1' економiки, при забезпеченн безпеки та охорони пращ й ушкод-женнi здоров'я у робочш час за умов дистанщйно1' зайнятостi тощо.
Для досягнення сощального розвитку краши в умовах цифровiзацiï економiки в Положення про дiяльнiсть Мiнiстерства економiки Украши, а також МЫстерства цифрово1' трансформацiï Украши ма-ють бути включенi завдання, яш сприяють збалансо-ваносп цифрового та трудового розвитку, завдання з удосконалення шформащйного забезпечення щодо впливу цифрових трансформацш на трудову сферу та з розробки прогнозiв зайнятосп i безробгття у зв'язку з впровадженням цифрових технологiй.
Лiтература
1. Колот А., Герасименко О. Сфера пращ в умовах глобальпп соцюекономiчноï реальноси 2020: виклики для Украгни. Кшв, Фонд 1м. Фрiдрiха Еберта. 2020. URL: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344.pdf.
2. Grishnova O., Brintseva O., Cherkasov A. Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions. Problems and Perspectives in Management. 2019. № 17 (2). P. 18-31. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.17(2).2019.02.
3. Яюсть трудового потенщалу та управлшня трудовою сферою в Украш: сотальна експертиза: монографш / О. I. Амоша, О. Ф. Новжова, В. П. Антонюк, Л. В. Шаульська та in; НАН Украïни, 1н-т економiки промисловостт Донецьк, 2006. 208 с.
4. Чижов Д. А. Позитивний та негативний вплив цифровоï епохи на ринок працi в Украш. DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).490.
5. Лiбанова Е., Осауленко О., Черенько Л. Оцшка якостi життя населення в Украш на основi суб'ективних показник1в добробуту: монограф1я. Warsaw: RS Global, 2020. 363 с.
6. Люогор Л. С. Яюсть трудового життя: чинники впливу та напрями покращення. Демографiя та сощальна економжа. 2012. № 2(18). С. 43-52. URL: https://dse.org.Ua/arhcive/18/4.pdf.
7. Хандш О. О. Сотальш ресурси розвитку економжи: важелi державного регулювання: монограф1я. Кигв: 1ЕП НАН Украгни, 2019. 436 с.
8. Шаульська Л. В. Стратегш розвитку трудового потентату Украши. Донецьк: 1ЕП НАН Украïни, 2005. 502 с.
9. Eistorical GDP per capita by country statistics from the world bank 1960-2018. URL: https://knoema.ru/jesoqmb/historical-gdp-per-capita-by-country-statistics-from-the-world-bank-1960-2018?country=Ukraine (дата звернення 05.08.2021).
10. Цифровiзацiя економiки Украïни: трансформацшний потенцiал: монограф1я / В. П. Вишневський, О. М. Гаркушенко, С. I. Князев, Д. В. Липницький, В. Д. Чеюна; за ред. В. П. Вишневського та С. I. Князева; НАН Украши, 1нститут економши промисловос-тi. Кигв: Академперiодика, 2020. 188 c.
11. Huawei Technologies. Выход на новый уровень роста с помощью интеллектуального сетевого взаимодействия. Глобальный индекс сетевого взаимодействия за 2018 год. 2018. URL: https://www.huawei.com/minisite/russia/gci2018rus/ materi-als/gci2018.pdf.
12. Новжова О. Ф., Шамшева Л. Л., Шастун А. Д. Перспективи змш у трудов1й сферi при цифровiзацiï економiки за 1нерц1йним та цшьовим сценар1ями розвитку Украгни. Ekohomíhhuü Bíchuk Донбасу. №2 (60). 2020. С. 187-199. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-187-199.
13. Костриця В. I., Бурлай Т. В. Неформальна та атипова зайнятiсть як нова «нормальшсть» у свiтi та Украш. Економжа i прогнозування. 2019. №1. С. 7-34. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.01.007.
14. Украшське суспшьство: мошторинг сотальних зм1н: зб. наук. пр. / за ред. В. М. Ворона, М. О. Шульги; !нститут соцюлоги НАН Украгни. Киïв, 2020. Вип. 7 (21). 547 с.
15. Алексинська М., Бастракова А., Харченко Н. Зайнятiсть через цифровi платформи в Украïнi: проблеми та стратепчш перспективи. МОП, 2018.
16. ILO. Statistics on labour costs. 2020. URL: https://ilostat.ilo.org/topics/labour-costs/.
17. Самоощнка домогосподарствами Украши piBM cboïx доходiв (за даними вибiркового опитування домогосподарств, проведеного у ичш 2020 року): Статистичний збiрник. Киïв: Державна служба статистики Украши, 2020.
18. Витрати i ресурси домогосподарств Украши у 2018 рощ (за даними вибiркового обстеження умов життя домогосподарств Украши): Статистичний збiрник. Киïв: Державна служба статистики Украши, 2019. Частина I. 379 с.
19. Витрати i ресурси домогосподарств Украши у 2020 рощ (за даними вибiркового обстеження умов життя домогосподарств Украши): Статистичний збiрник. Кшв: Державна служба статистики Украши, 2021. Частина I. 449 с.
20. Украшський ринок пращ: iмперативи та можливосп змш колективна монографiя / за наук. ред. I. Л. Петрово^ В. В. Близнюк; НАН Украïни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши». Киïв, 2018. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf.
References
1. Kolot, A., Herasymenko, O. (2020). Sfera pratsi v umovakh hlobalnoi sotsioekonomichnoi realnosti 2020: vyklyky dlia Ukrainy [The sphere of labor in the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine]. Kyiv, Fond im. Fridrikha Eberta. Retrieved from: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344.pdf [in Ukrainian].
2. Grishnova, O., Brintseva, O., Cherkasov, A. (2019). Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions. Problems and Perspectives in Management, № 17 (2), рр. 18-31. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.17(2).2019.02.
3. Amosha, O. I., Novikova, O. F., Antoniuk, V. P., Shaulska L. V. et al. (2006). Yakist trudovoho potentsialu ta upravlinnia trudovoiu sferoiu v Ukraini: sotsialna ekspertyza [Quality of labor potential and management of the labor sphere in Ukraine: social expertise]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine. 208 p. [in Ukrainian].
4. Chyzhov, D. A. Pozytyvnyi ta nehatyvnyi vplyv tsyfrovoi epokhy na rynok pratsi v Ukraini [Positive and negative impact of the digital age on the labor market in Ukraine]. DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).490 [in Ukrainian].
5. Libanova, E., Osaulenko, O., Cherenko, L. (2020). Otsinka yakosti zhyttia naselennia v Ukraini na osnovi subiektyvnykh pokaznykiv dobrobutu [Assessment of the quality of life in Ukraine on the basis of subjective indicators of well-being]. Warsaw, RS Global. 363 p. [in Ukrainian].
6. Lisohor, L. S. (2012). Yakist trudovoho zhyttia: chynnyky vplyvu ta napriamy pokrashchennia [Quality of working life: factors of influence and directions of improvement]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika - Demography and social economy, 2 (18), рp. 4352. Retrieved from: https://dse.org.ua/arhcive/18/4.pdf [in Ukrainian].
7. Khandii. O. O. (2019). Sotsialni resursy rozvytku ekonomiky: vazheli derzhavnoho rehuliuvannia [Social resources of economic development: levers of state regulation]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 436 p. [in Ukrainian].
8. Shaulska, L. V. (2005). Stratehiia rozvytku trudovoho potentsialu Ukrainy [Strategy for the development of labor potential of Ukraine]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine. 502 p. [in Ukrainian].
9. Nistorical GDP per capita by country statistics from the world bank 1960-2018. Retrieved from: https://knoema.ru/jesoqmb/ historical-gdp-per-capita-by-country-statistics-from-the-world-bank-1960-2018?country=Ukraine (last accessed 05.08.2021).
10. Vyshnevskyi, V. P., Harkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., Lypnytskyi, D. V., Chekina, V. D. (2020). Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transformatsiinyi potentsial [Digitalization of the economy of Ukraine: transformational potential]. Kyiv, Akademperiodyka. 188 р. [in Ukrainian].
11. Huawei Technologies. (2018). Vyihod na novyiy uroven rosta s pomoschyu intellektualnogo setevogo vzaimodeystviya. Globalnyiy indeks setevogo vzaimodeystviya za 2018 god [Taking growth to the next level with Intelligent Connectivity. Global Connectivity Index 2018]. Retrieved from: https://www.huawei.com/minisite/russia/gci2018rus/ materials/gci2018.pdf [in Russian].
12. Novikova, O. F., Shamileva, L. L., Shastun, A. D. (2020). Perspektyvy zmin u trudovii sferi pry tsyfrovizatsii ekonomiky za inertsiinym ta tsilovym stsenariiamy rozvytku Ukrainy [Prospects for changes in the labor sphere in the digitalization of the economy according to the inertial and target scenarios of Ukraine's development]. Ekonomichnyi Visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (60), рр. 187-199. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-187-199 [in Ukrainian].
13. Kostrytsia, V. I., Burlai, T. V. (2019). Neformalna ta atypova zainiatist yak nova «normalnist» u sviti ta Ukraini [Informal and atypical employment as a new "normality" in the world and in Ukraine]. Ekonomika iprohnozuvannia - Economics and forecasting, 1, рр. 7-34. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.01.007 [in Ukrainian].
14. Voron, V. M., ShuUa, M. O. (Eds.). (2020). Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh z [Ukrainian society: monitoring of social change], Issue 7 (21). 547 p. Kyiv, Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
15. Aleksynska, M., Bastrakova, A., Kharchenko, N. (2018). Zainiatist cherez tsyfrovi platformy v Ukraini: problemy ta stratehichni perspektyvy [Employment through digital platforms in Ukraine: problems and strategic perspectives]. ILO [in Ukrainian]/
16. ILO. Statistics on labour costs. (2020). Retrieved from: https://ilostat.ilo.org/topics/labour-costs/.
17. Samootsinka domohospodarstvamy Ukrainy rivnia svoikh dokhodiv (za danymy vybirkovoho opytuvannia domohospodarstv, provedenoho u sichni 2020 roku) [Self-assessment of households in Ukraine of their income level (according to a sample survey of households conducted in January 2020)]. (2020). Kyiv, State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian].
18. Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy u 2018 rotsi (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia domohospodarstv Ukrainy) [Expenditures and resources of Ukrainian households in 2018 (according to a sample survey of living conditions of Ukrainian households)]. (2019). Kyiv, State Statistics Service of Ukraine. Part I. 379 p. [in Ukrainian].
19. Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy u 2020 rotsi (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia domohospodarstv Ukrainy) [Expenditures and resources of Ukrainian households in 2020 (according to a sample survey of living conditions of Ukrainian households)]. (2021). Kyiv, State Statistics Service of Ukraine. Part I. 449 p. [in Ukrainian].
20. Petrovа, I. L., Blyzniuk, V. V. (Eds.). (2018). Ukrainskyi rynok pratsi: imperatyvy ta mozhlyvosti zmin [Ukrainian labor market: imperatives and opportunities for change]. Kyiv, Institute for Economics and Forecasting NAS of Ukraine. Retrieved from: http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf [in Ukrainian].
Новжова О. Ф., Шамшева Л. Л., Хандш О. О. Ощнка стану i змш у трудовш сферi та забезпеченш якосп трудового життя за умов цифровiзацiï економжи
У статп представлена ощнка стану трудовоï сфери та якосп трудового життя в умовах цифровiзацiï економши та сустльства. Загальш умови забезпечення та формування пдшл якосп трудового життя ощнено на тдгрунп змши макроеконо-
м1чних показниюв еконотчного розвитку в целому та цифрового сектору з визначенням ефективносл використання витрат живо! пращ. Охарактеризовано частку цифрового сектору у структур! национально! економши, продуктивн!сть прац! зайнятих у цифровому сектор! пор!вняно з загальнонащональними показниками. Проанал!зовано динам!ку змши основних сощально-економ!чних !ндикатор!в розвитку трудово! сфери Укра!ни за 2013-2020 рр. та структуры трансформацй зайнятосп за видами економ1чно! д1яльностг Ощнено зм!ни прекар1ату в Украш за 2013-2020 рр. та його частки в чисельносл зайнятого населення. Надана характеристика динамщ ном!нально!, середньо!, мшмально! заробгтно! плати в контекст! забезпечення якост трудового життя. Проанатзоват сощальт оркентири в систем! оплати прац! та змши сощально-економ!чних шдикатор!в в Украш за доолджуваний перюд. Наведено результати суб'ективно! ощнки умов трудово! д!яльносп, р1вня незадоволеносп своею роботою.
Ключовi слова: яюсть трудового життя, цифров1зац1я економши, сощально-трудова сфера, соц1ально-економ1чн1 трансформацй, цифровий сектор, неформальна зайняткть.
Novikova O., Shamileva L., Khandii O. Assessment of the State and Changes in the Labor Sphere, Ensuring the Quality of Working Life in the Context of Digitalization of the Economy
The article presents an assessment of the state of the labor sphere and the quality of working life in the context of digitalization of the economy and society. The general conditions for ensuring and forming a decent quality of working life are assessed on the basis of changes in macroeconomic indicators of economic development in general and the digital sector with the determination of the efficiency of living labor costs. The share of the digital sector in the structure of the national economy, labor productivity of employees in the digital sector compared to national indicators are characterized. The dynamics of changes in the main socio-economic indicators of the development of the labor sphere of Ukraine for 2013-2020 and the structural transformation of employment by type of economic activity are analyzed. Changes in precariat in Ukraine for 2013-2020 and its share in the employed population are estimated. The characteristics of the dynamics of nominal, average, minimum wages for 2013-2020 in the context of ensuring the quality of working life are given. The social orientations in the system of remuneration and changes of social and economic indicators in Ukraine for the studied period are analyzed. The results of subj ective assessment of working conditions, the level of dissatisfaction with their work are presented.
It is concluded that the digitalization of the economy promotes the spread of non-standard forms of employment and creates new opportunities for employment in the labor market, and at the same time generates shadowing of employment, hidden unemployment and part-time employment, which limits the impact of high quality of life. It is proved that the low level of economic development and insignificant level of ICT implementation, technical and technological backwardness of national production have not affected the labor market, so far it has not changed under the influence of digital technologies.
Keywords: quality of working life, digitalization of the economy, socio-labor sphere, socio-economic transformations, digital sector, informal employment.
Новикова О. Ф., Шамилева Л. Л., Хандий Е. А. Оценка состояния и изменений в трудовой сфере, обеспечения качества трудовой жизни в условиях цифровизации экономики
В статье представлена оценка состояния трудовой сферы и качества трудовой жизни в условиях цифровизации экономики и общества. Общие условия обеспечения и формирования достойного качества трудовой жизни оценены на основе изменения макроэкономических показателей экономического развития в целом и цифрового сектора с определением эффективности использования затрат живого труда. Охарактеризована доля цифрового сектора в структуре национальной экономики, производительность труда занятых в цифровом секторе по сравнению с общенациональными показателями. Проанализирована динамика изменения основных социально-экономических индикаторов развития трудовой сферы Украины за 20132020 гг. и структурные трансформации занятости по видам экономической деятельности. Оценены изменения прекариата в Украине за 2013-2020 гг. и его доли в численности занятого населения. Дана характеристика динамике номинальной, средней, минимальной заработной платы в контексте обеспечения качества трудовой жизни. Проанализированы социальные ориентиры в системе оплаты труда и изменение социально-экономических индикаторов в Украине за исследуемый период. Приведены результаты субъективной оценки условий трудовой деятельности, уровня неудовлетворенности своей работой.
Ключевые слова: качество трудовой жизни, цифровизация экономики, социально-трудовая сфера, социально-экономические трансформации, цифровой сектор, неформальная занятость.
Стаття надшшла до редакцп 16.08.2021 Прийнято до друку 24.09.2021
