CC BY
18
перiодично потреби в подарунках, суветрах та рiзноманiтних святкових атрибутах. За таких обставин торговельт пiдприeмства пропонують рiзнома-нiтнi товари як подарунки, знижуючи на них цiну та вживаючи рiзномаmт-них рекламних заходiв.
Некумулятивт знижки [2, с. 237] вщносяться до знижок, якi стимулю-ють зростання обсягiв реатзацп товарiв. Суть знижки полягае у зменшеннi вартост товарiв, придбаних з якомога бшьшою разовою партiею. Застосуван-ня таких знижок дае змогу стимулювати обсяги збуту товарiв, знижувати витрати, пов'язат iз 1х зберiганням та облжом, а також органiзацiею продажу в тривалому перiодi. Кумулятивнi знижки [2, с. 237] - це зниження торго-вельно! надбавки на товари, придбат понад встановлений обсяг. Основною метою таких знижок е також стимулювання обсяпв реатзацп товарiв, що, вщповщно, сприятиме зниженню витрат тдприемства i зростанню прибутку.
Ступiнчастi знижки [2, с. 237] застосовують торговельш тдприемства, зазвичай, на конкретний товар. Суть його полягае у знижент торговель-но! надбавки на товар залежно вщ обсягу його придбання покупцем. У разi застосування тако! знижки встановлюють рiзнорiвневi пороговi значення обсягу продажу, при досягнент яких надаються рiзнi рiвнi знижки.
На вiдмiну вiд попередтх названих видiв торговельних знижок, сти-мулювальнi прихильнiсть покупцiв знижки спрямоват не на разовий макси-мальний збут товарiв, а на постшне придбання товарiв покупцями в конкрет-нiй торговiй мережi. Знижки для постшних клiентiв, як правило, Грунтуються у наданнi покупцям, якi при виконанш певних умов отримують статус постшних, "картки постiйного ктента". Володiння такою карткою дае змогу от-римати зменшення торговельно! надбавки на товари певного торговельного тдприемства у встановленому розмiрi.
Знижку для престижних клiентiв надають, зазвичай, на товари вщо-мих товаровиробниюв покупцям, вiдомим людям, таким як полиики, артис-ти, естрадш спiваки i т.iн. Суть ще! знижки полягае у зменшеннi торговель-но! надбавки таким категорiям покупщв у зв'язку з тим, що використання ними таких товарiв вщображае довiру торговельним маркам, !х якостi. Таким чином, використання престижним ктентом товару забезпечуе його рекламу в широких колах. Надання тако! знижки дае змогу стимулювати обсяги продажу товарiв, надання переваг певним торговим маркам, знижувати витрати через економт на проведенш рекламних заходiв.
Знижки на кожну наступну покупку в певнiй торговельнш мережi проводять iз застосуванням картки покупщв, в якш фiксуеться шформащя про здiйснення попередньо! покупки та надану на не! знижку. На кожну наступну покупку зменшуеться торговельна надбавка, про що роблять вщповщ-ний запис у картщ покупця. Мета надання таких знижок полягае у формуван-нi у покупщв прихильносп до торговельного тдприемства та створент сприятливого iмiджу тдприемства на ринку.
Пюля визначення мотиву та обрання типу торговельно! надбавки, здшснюють економiчне обгрунтування доцiльностi реатзацп такого заходу. Таке обгрунтування проводять iз застосуванням розрахунку альтернативних
основних показниюв дiяльностi тдприемства, на якi безпосередньо впливае проведення заходу з корегування цiн. 1з розрахованих альтернативних вар-тостей класично вибирають той, соцiально-економiчна ефективнiсть якого найвища. При прийнятп остаточного рiшення про корегування щн необхiдно враховувати, як це вплине на iмiдж торговельного тдприемства, переваги по-купщв, формування 1х прихильносп.
Наступним етапом проведення системи заходiв корегування цiн торго-вельних тдприемств е органiзацiя корегувальних заходiв, тобто оргашзащя переоцiнювання товарiв. Для реатзацп цього етапу залучають маркетолопв, пращвниюв планово-економiчного вщдшу, бухгалтерiв i пращвниюв торгового залу. Вiдповiдним чином делегуються повноваження з приводу проведення переощнювання товарiв. На цьому етапi важливу роль необхiдно при-дiлити iнформацiйному супроводу заходу, пошформованосп покупцiв.
Монiторинг корегувальних заходiв здшснюють з метою запобiгання виникненню негативних наслщюв проведення корегувальних цiни торговельного тдприемства заходiв. Для здшснення такого монiторингу доречно залу-чити фахiвцiв зi збуту, а також економюпв. Iнформацiйною базою мотто-рингу е iнформацiя про щоденнi обсяги збуту переощненого товару, чисель-носп споживачiв, якi його придбавали. Внаслщок постiйного аналiзу таких оперативних даних у разi вiдхилень вiд спрогнозованого ефекту можливе до-термiнове припинення корегувального цiну заходу. В шшому випадку шфор-мацiя монiторингу корегувальних заходiв е основою для ощнювання ефек-тивностi заходiв корегування щн.
Останнiй етап системи корегування щн проводиться по закiнченнi ре-алiзацil заходiв переоцiнювання. Метою визначення економiчного ефекту та оцiнювання ефективностi переощнювання товарiв е визначення економiчного ефекту вщ проведеного заходу, порiвняння його з прогнозованим. На пiдставi даних визначення ефективносп пояснення визначених результата можливе визначення доцiльностi проведення таких заходiв у майбутньому та стиму-лювання творчого потенцiалу iнiцiаторiв.
Висновки. Таким чином, розглянута i запропонована система корегування щн е важливою передумовою формування дiевоl стратеги зростання доходiв пiдприемства.
Л1тература
1. Лшсщ 1.В. Комерцшне цшоутворення : тдручник / 1.В. Лшсщ. - М. : Вид-во БЕК, 2000. - 168 с.
2. Мазур O.G. Ринкове цшоутворення : навч. поабн. / O.G. Мазур. - К. : Вид-во "Центр навч. лгг-ри", 2012. - 236 с.
Дуляба Н.И., Зилинская И.Б. Совершенствование ценовой политики предприятия - стратегическая альтернатива увеличения его доходов
Рассмотрены теоретические основы формирования ценовой политики предприятия. В частности, предложена система корректировки цен, реализация которой нацелена не только на установление оптимального размера цены, но и на стимулирование роста доходов предприятия. Предложено ввести использование такой системы корректировки цен на предприятии при формировании стратегии увеличения доходов.
Ключевые слова: ценообразование, корректировка цен, доходы, стратегия.
Dulyaba N.I., Zilinska I.B. Improving pricing policy of the company -strategic alternative to increase of him business income
The theoretical basis of the pricing policy of the company. In particular, the proposed system price correction, the implementation of which aims not only to establish the optimal size of price but also to stimulate the growth of business income. It is proposed to introduce the use of such a system price correction in the company when forming strategies increase revenues.
Keywords: pricing adjustments in prices, income strategy.
УДК 330.564.2 Доц. О.В. Кузик, канд. екон. наук -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ ЕКОНОМ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ НА ПОВЕД1НКУ В1ТЧИЗНЯНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ
Сучасна структура та динамжа грошових доход1в домогосподарств в Укра1ш потребуе серйозних змш, головно через змшу цшьово! функци домогосподарств вщ стратеги виживання через зростання реально! зароб^но! плати; зниження р1вня ди-ференщаци доход1в домашшх господарств; подолання р1вня бщност через шдви-щення економ1чно! активное™ домогосподарств. Необхщною е державна шдтримка у цьому процесс спрямована на: змщнення статусу пращ та II оплати, змшу р!вня 1 суп мш1мально! заробггно! плати тощо.
Ключовг слова: поведшка домогосподарств, державна жштика, мш1мальна зарплата, легюсть ведення б1знесу, диференщащя доход!в, податкова система.
Постановка проблеми. З метою реатзацп державно! полiтики, спря-мовано! на створення сприятливих умов для розвитку внутрiшнього ринку та стимулювання попиту домашнiх господарств, а також виконання сощальних програм, iз 2005 р. до вiтчизняного законодавства було внесено низку ютотних змш, як i визначили подальший розвиток кра!ни. Економiчна полiтика в основному спрямовувалася на значне тдвищення рiвня державних соцiальних стандартiв i гарантiй та формування рiвних умов конкуренцп в економiцi через активiзацiю структурних змiн. Як результат, високими темпами зросли доходи у секторi домогосподарств. Водночас негативний вплив справляе попршення зовнiшньоекономiчноI кон'юнктури, гальмування розвитку швестицшно! скла-дово! економiки, розгортання сватово! фiнансово-економiчноI кризи.
Мета дослщження. З'ясувати особливостi впливу державно! политики на ефективнiсть поведiнки домашнiх господарств в економщ Укра!ни. Ви-явити шляхи посилення позитивного впливу економiчноI полггаки держави на поведiнку населення.
Виклад основного матерiалу. Реформи нацюнально! економiки в Ук-ра!ш, спрямоваш на покращення добробуту домогосподарств, характеризува-лись частими неузгодженостями. Зумовленi вони декшькома iстотними об-ставинами: шституцшною, технологiчною, управлiнською i ментальною. Суть шституцшно! полягае у тому, що рух до ринку мотивувався незадовшь-ним економiчним становищем, яке було наслщком неефективностi статично! моделi устрою суспшьства та природним бажанням домашшх господарств жити краще. Котювання захщно! моделi демократичного управлiння i рин-
кового господарства у ринкових перетвореннях було не до юнця виваженим i осмисленим.
Необхщтсть прийняття яюсних технологiчних ршень, що мали б за-безпечувати впчизняним товарам конкурентнi переваги на свгговому ринку, зумовлювалась технологiчною обставиною. Окремi ж галузi в Укра!т на початку 1990-х роюв були зорiентованi на 70-80 % на потреби вшськово-про-мислового комплексу. Подальша орieнтацiя експортно-орieнтованих галузей на сировину, а не на готову продукщю також не дала технологiчних та фшан-сових передумов для поступального економiчного розвитку.
Значения управлтсько! обставини пов'язане з гальмуванням реформ через неефективтсть менеджменту, вихованого в надрах командно-адмшю-тративно1 економiки. Варто зазначити, що планова економжа не вимагала особливо1 iнiцiативи та вiдповiдальностi i не мiстила тако1 кiлькостi ризиюв як ринкова. Серйозним недолiком реформ в Укра!т е очевидно недостатне враху-вання особливостей нацiонального менталиету укратщв, структури його сощ-ально! свiдомостi, соцiокультурних поведiнкових норм i традицiй, системи життевих цiнностей i прiоритетiв. На шляху реформ, спрямованих на зростан-ня ефективностi економiчних рiшень домогосподарств, визначальним е прове-дення змiн у сферi доходiв. Необхiдна акгивiзацiя полiтики держави у сферi формування доходiв, зокрема удосконалення системи оплати працi [1, с. 192].
Реформа у сферi доходiв мусить бути спрямована, передусiм, на тд-вищення доходiв, розширення !х складових та оптимiзацiю структури. Необ-хiдною е державна пiдтримка у питанш змiцнення статусу працi та 1! оплати, формування стабшьно! системи факторних доходiв, ринкова переорiентацiя системи сощальних трансферiв. Успiшна реалiзацiя тако! полиики державою приведе до: зменшення сощально! напруженостi; зниження диференщацп до-ходiв i справедливого 1х розподшу; зростання доходiв домогосподарств, пов'язаних iз прибутком вiд господарсько! дiяльностi та вщ власностi; зростання матерiального й духовного добробуту.
Найважливiшим джерелом тдвищення рiвня добробуту домогосподарств в Украш у сферi доходiв е зростання заробино! плати. За визначен-ням науковцiв, вартiсть вичизняно! робочо! сили е недооцiненою i заробiтна плата не стимулюе високопродуктивно! працi (у 2010 р. частка оплати пращ найманих пращвниюв у ВВП становила 49,9 %, у 1990 р., для прикладу, -53,1 % [2, с. 328]). Основним шструментом для регулювання урядом оплати пращ залишаеться мшмальна заробина плата (МЗП); !! роль iз 2005 р. у цьому процеш постiйно зростае. З 01.09.2008 впроваджено Сдину тарифну сiтку розрядiв i коефiцiентiв (СТС), що завершила реформу оплати пращ у державному секторi економжи. Водночас результати ще! реформи не були однозначними.
Важливим напрямом макроекономiчноl полггаки в Укра!т, спрямова-но! на тдвищення добробуту населення, мае стати вирiвнювання рiвнiв мть мально! заробино! плати i прожиткового мшмуму. Особливо важливо це для пращвниюв державного сектору, яю становлять вагому частку робочо! сили в Укра!т. Однак зростання заробггао! плати мусить бути паралельним проце-
сом i3 пiдвищенням продукгавносп пращ, що е можливим завдяки шнова-цiйному розвитку га найновiшим досягненням науково-техшчного прогресу (НТП). Мехашчне збiльшення частки оплати пращ у собiвартостi продукцп i витратах виробництва матиме негативнi наслщки для нацюнально! економь ки. А. Ревенко вщзначае, що зростання заробино! плати навiть до 30 % вит-рат виробництва матиме катастрофiчнi наслiдки [3, с. 12-14].
Для забезпечення зростання продуктивносп працi в Укра!ш необхiдно:
• розробити системи мотивацй пращ, регуляторами яких е штереси, стимули, потреби, рацiональна оргашзащя працi та виробництва;
• бшьшою мiрою опиратись на досягнення НТП - застосування ново! гехнiки, модершзащю машин та обладнання, впровадження комплексно! мехашзацп, шженерних комyнiкацiй, передових технологш та наукових розробок;
• зосередитись на пошуку нових можливостей оргашзаци процесу виробництва - максимальне використання дтачих потужностей, диверсифжащя виробництва, скорочення втрат робочого часу;
• забезпечити зростання соцiально-економiчних показниюв - умов працi, оп-тимiзацiю режимiв працi i вщпочинку, психолопчного клiмагy у колекгивi, його згуртованосп, творчо! акгивносгi працiвникiв;
• удосконалити системи оплати працi, вiдгворення робочо! сили та виршення соцiальних проблем суспшьства.
Важливим напрямом удосконалення впливу держави на поведшку до-машшх господарств у сферi доходiв е також покращення умов для шд-приемницько! дiяльносгi. Попри посгiйне зростання доходiв домогосподарств вiд шдприемницько! дiяльносгi, !х частка у стрyктyрi грошових дохо-дiв населення не е високою порiвняно з шшими кра!нами. Значною мiрою це зумовлено складнютю ведення бiзнесy в Укра!ш: згiдно з даними Свiгового банку, у 2009 р. за загальним показником ведення бiзнесy Укра!на посщала 145 мiсце у свiгi з-жмж 181 кра!ни. Фахiвцi Свiгового банку встановили, що найпршим показником в Укра!ш пiд час ведення шдприемницько! дiяльностi е складнiсгь сплати податюв, за яким Укра!на посiдала аж 180 мюце [4, с. 2].
Ведення шдприемницько! дiяльностi домогосподарствами утруднене та характеризуется низкою перешкод. Лише у 2010 р. прийнято Податковий кодекс; в Укра!ш нараховуеться 135 видiв подагкiв та загальнообов'язкових платежiв; за оцiнками фахiвцiв мiжнародних оргашзацш, загальний час, не-обхiдний для сплати вих подагкiв, для дрiбних пiдприемцiв становить 657 год; рiвень оподаткування досягае 55,5 % [4, с. 2].
За ощнками фахiвцiв Свiгового банку, якi дослiджyвали податковi системи у 183 кра!нах свиу, кiлькiсгь плагежiв укра!нських пiдприемсгв, тд-приемцiв i громадян до бюджепв рiзних рiвнiв е найбiльшою у свт. Так, у Швецп е два податкових плагежi, у Гонконгу, Катар^ Мальдiвах - по три по-даткових плагежi, у Норвегп - чотири, у Сiнгапyрi - п'ять, у Мексищ та Схщ-ному Тiморi - шiсгь, у Кита!, Естонп, Латвп, Францп - шм плагежiв. За простотою сплати податюв Укра!на у цьому звiгi посiдае 181 мiсце перед Цен-тральноафриканською респyблiкою та Бшоруссю. За часом, який вiгчизнянi тдприемства i пiдприемцi витрачають на провадження податково! звиносп та сплату податюв в середньому на рiк Укра!на перебувае на 174-му мiсцi.
Полегшення ведення бiзнесу мае охоплювати такi змши в оподатку-
ваннi:
• зниження внескв на сощальне страхування, можливо через запровадження единого внеску, що зменшить адмшстративш витрати та спростить процедуру 1х сплати;
• гстотне реформування спрощено1 системи оподаткування, зокрема сплати единого податку. Необхщно змшити ситуацта, за яко1 ця система стала ще одним шструментом зростання неформального сектору економжи та засобом уникнення сплати податку з доход1в ф1зичних оаб та шших внесюв 1з фонду заробггно! плати.
За умов продовження зростання диференщацн доходiв в Украш уряд змушений також ставити перед собою питання, яку шкалу оподаткування ви-користовувати сьогодш в Украш. Можна видшити кiлька основних аргумен-тiв на користь використання прогресивного податку [5, с. 75]:
• з1 збшьшенням доходу знижуеться гранична корисшсть доходу, тобто сплата податкв з високих доход1в е менш болючим процесом, [ тому податковий тя-гар мае зростати швидше, шж доход
• 1з зростанням доходу вщбуваеться зменшення середньо1 схильносп до спо-живання, тому для стимулювання попиту необх1дно знижувати податковий тягар на низью доходи [ збшьшувати на висою;
• принцип вертикально1 справедливости що передбачае розумне диференць ювання в оподаткуванш оаб, яю мають р1зш можливосл для сплати подат-кв, вказуе на те, що багатш1 люди можуть платити вищ1 податки;
• з погляду багатьох науковщв, принцип справедливосл розподшу доход1в е важлившим, ашж принцип ефективностц
Водночас прихильники пропорцшно! системи оподаткування доходiв домашнiх господарств вiдзначають аргументи проти прогресивно! шкали, вказуючи на те, що вона:
• зменшуе р1вень заощаджень та економ1чне зростання, оскшьки багатшим до-могосподарствам притаманна нижча гранична схильшсть до споживання;
• знижуе стимули до пращ;
• зумовлюе вщплив "м1зюв" та пошук шлях1в уникнення оподаткування;
• спричиняе вимогу справедливо! репрезентативност - якщо багатш1 домогос-подарства платять бшьше податюв, та 1х голоси мають мати бшьшу вагу тд час вибор1в.
Попри те, що бшьшють аргументiв прихильникiв пропорцшно! системи оподаткування не е надто переконливими, останш дослщження доходiв та умов життя домогосподарств у кра!нах СС свiдчать, що у кра!нах iз единою ставкою оподаткування (Естонiя, Литва, Словаччина) податки вдаграють ю-тотну роль у зниженнi нерiвностi доходiв, нiж соцiальнi трансфери.
Послаблення прогресивносп податкових ставок, що притаманне кра-!нам СС, може бути важливим джерелом досвiду для пiдвищення ефектив-ностi макроекономiчноl полiтики в Украш. Основними чинниками зниження ролi податюв у перерозподiлi доходiв домашнiх господарств у вичизнянш економiцi е: вузька база оподаткування; не включення до оподаткування до-ходiв з катталу; вiдсутнiсть оподаткування нерухомого майна; наявшсть значних податкових пiльг, якi зростають iз збiльшенням доходiв.
Порiвняння середшх податкових ставок в Украш та Сврош (наприк-лад величини податку з доходiв фiзичних осiб: в Украш 17 %, у Велиюй Британп - 20-40 %, в Австрп - 10-50 %, у Имеччиш - 25,9-53 % тощо [6, с. 400]) дае тдстави вважати, що рiвень оподаткування украшських домогоспо-дарств не е надмiрно високим. Водночас рiвень зароб^но: плати в Украш (приблизно 330 дол. США у 2011 р.) нижчий навггь порiвняно з iншими кра-1нами пострадянського простору: у Росп середня заробiтна плата на одного пращвника у 2011 р. становила 22717 руб., що е^валентно 705 дол. США; у Бшорусп ж - 411 дол. на особу (табл.).
Табл. Порiвняльна динамжа середн1х номтальних заробтних плат на пращвника кратн-сусiдiв УкраТни
Показники Перюд, роки
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 200^ 2008 | 2009 | 2010 | 2011
Скоригована заробггна плата у дол. США
Украша 71 87 111 157 206 268 343 245 282 330
Б1лорусь 107 141 131 181 231 275 382 352 409 411
Росiя 131 164 221 276 363 492 678 579 687 705
Польща 523 566 629 737 798 975 1 225 1 004 1 069 1 147
Джерело: розрахував автор за даними ком1тет1в статистики вщповщних крахи.
Важливим показником, що визначае ефектившсть перерозподшьно1 функцп податку з доходiв фiзичних осiб, е частка цих податюв у ВВП краши. Чим вище значення цього показника, тим вагомший вплив держави на фор-мування доходiв домогосподарств. Наприклад, частка особистих податкiв у ВВП у Коре1 становить 3,2 %, у Словаччиш - 3,3 %, у Швецп - 15,8 %, а у Дани - 25,6 % [7, с. 16], в Украш (у 2010 р.) - 8,4 %. Перерозподш доходiв за допомогою податкiв характеризують також за допомогою показника частки особистих податюв у податкових надходженнях до бюджету. У Словаччиш цей показник становить 10,8 %, у Коре1 - 12,7 %, у Новш Зеландп - 41,9 %, у Дани - 53,1 % [8, с. 16], в Украш - 40,3 %.
Ще одним шструментом фюкально1 полiтики, що вагомо впливае на поведшку домогосподарств, е державш видатки, зокрема соцiальнi трансфе-ри. Попри те, що шформащя про розподш соцiальних трансферiв мiж домо-господарствами з рiзним рiвнем доходiв е малодоступною, ефективнiсть !х використання при проведенш макроекономiчноl полiтики мае визначальне значення. Дiя соцiальних видатюв е прямою i значно швидшою за дт подат-кiв. Сощальш трансфери можуть значно зменшувати негативш наслiдки еко-номiчних коливань. Цим пояснюеться широке !х використання ушма кра1на-ми з перехiдною економжою у початковi перiоди ринково1 трансформацп.
Упродовж 1990-х рокiв за рiвнем соцiальних видаткiв Укра1на поддала першi мiсця серед краш пострадянського простору i знаходилась в чи^ групи кра1н Балтil, Болгарп, Бiлорусi [5, с. 250]. Водночас зниження обсягу виробництва викликало труднощi iз наповненням бюджету, що не давало достатшх можливостей для пом'якшення сощальних наслiдкiв переходу до ринку [5, с. 250]. Сьогодш достатньо добре розвинена система сощального захисту в Украш, часто, однак, зумовлюе ситуацп, що сощальш трансфери
