CC BY
18
ЦИФРОВА ЕКОНОМ1КА ТА 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 330.341.4:004 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158
Ольга 1ватвна Шжук
д-р екон. наук, доц.
ORCID 0000-0002-5802-1053 e-mail: opizhuk@gmail.com,
Державний податковий утверситет (УДФСУ), м. Трпть
СТРУКТУРЫ ЗМ1НИ СУКУПНИХ ДОХОД1В ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАÏНИ В УМОВАХ ЦИФРОВ1ЗАЦП
Постановка проблеми. Домогосподарства як iH-ституцiональний сектор e^^Mi™ Украши виступа-ють единим постачальником трудових рeсурсiв, най-бшьшим споживачем товарiв i послуг, а також най-важливiшим суб'ектом процесу цифровiзацiï. Швидке поширення 1нтернету, використання девайетв та мо-бшьних Гаджетав еволющонувало до усвiдомлeння су-спшьством нових eкономiчних можливостей через за-стосування цифрових технологш. Свiдчeнням цього е той факт, що 1нтернет поступово став важливим iH-ституцiйним середовищем для купiвлi товарiв, ведення бiзнeсу, навчання, спiлкування, одержання шформа-Ц11, а також пошуку партнeрiв i кооперацп з метою рeалiзацiï eкономiчних iнтeрeсiв. Очевидно, що циф-ровiзацiя здiйснюе вплив на формування сукупних до-ходiв домогосподарств, а вщтак, i на рiвeнь 1х матерь ального добробуту. Тому, нинi стають актуальними до-слiджeння динамiки та структурних змiн сукупних ре-суретв домогосподарств Украши в умовах сучасних тeндeнцiй розвитку eкономiки.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Дослщ-ження впливу феномену цифровiзацiï на доходи насе-лення е предметом вивчення таких заруб1жних авторiв як Л. Карабарбушс (Lucas Karabarbunis), Б. Нейман (Brent Neumann), Б. Самуель (Bentolila Samuel) [1], С.-П. Жиль (Saint-Paul Gilles) [2] тощо. Серед украш-ських вчeних-eкономiстiв (Т. Юзима [3], Д. Лойко [4], А. Сидорова [5], М. Тимоць [6], С. Юрш [7]) актуальними е дослщження спрямоваш на теоретичш тдходи до трактування сутностi, статистичне ощнювання, мо-делювання та прогнозування ресурав i витрат домогосподарств. Також, особливий штерес представляють роботи С. Бшо1 [8], I. бгорова, Ю. Рижково! [9],
Л. 6люеево1 [10], яю спрямованi на дослiдження сощ-ально-економiчних аспектiв процесiв цифровiзащí. Проте, в украшському науковому просторi недостат-ньо уваги придшено проблемам ощнювання ступеня впливу процесiв цифровiзащí на формування сукупних доходiв вгтчизняних домогосподарств.
Метою дано! статтi е дослiдження сукупних до-ходiв домогосподарств Украши та моделювання !х структурних змш крiзь призму процесiв цифровiзащí. Ключовою науковою гiпотезою визначено твердження про те, що процеси цифровiзащí впливають на зрос-тання добробуту вичизняних домогосподарств.
Виклад основного матерiалу дослщження. Домогосподарства, згiдно iз системою нацiональних рахун-юв, е одним iз п'яти секторiв нащонально! економiки, що в процесi свое! дiяльностi отримують доходи, рь вень яких часто е критерieм вимiрювання добробуту суспшьства. Доходи виступають не лише основним джерелом забезпечення матерiальних i нематерiальних потреб для розвитку особистосп, а й головним джерелом формування кутвельно1 спроможностi — важли-вого чинника економiчного розвитку будь-яко1 кра1ни.
За даними Державно1 служби статистики Укра1ни станом на 2019 р. середньомюячш сукупнi ресурси одного домогосподарства становили 12118,5 грн, демон-струючи за перюд 2001-2019 рр. стiйке середньорiчне зростання на 19,65%. Найбшьший прирiст доходiв на-селення спостерiгався у 2005 (44,92%), 2008 (43,77%) та 2017 (30,88%) роках, що значною мiрою пов'язано зi зростанням темпiв валового внутршнього продукту (рис. 1). У той час як найнижчий прирют доходiв — у роки криз, спричинених як екзогенними (2009 — 4,23%), так i ендогенними чинниками (2014 — 2,08%).
14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
КЗ И i 1 1 i
50,00 40,00 30,00 20,00 10,00 0,00 -10,00
Сукупн ресурси в середньому за мкяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.
Прирс ВВП до попереднього року, %
При рiст доходiв домогосподарств до попереднього року, %
Рис. 1 Сукупт доходи домогосподарств i npupicm ВВП Украти за перюд 2001-2019 рр. Джерело: сформовано автором за даними URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
На mдставi наведених статистичних даних можна припустити, що зв'язок м1ж ВВП i сукупними доходами домогосподарств носить лшшний характер. У такому випадку лiнiйне рiвняння регресп матиме вигляд у = 0,00287 х — 42,402, статистична значимють якого перевiрена за допомогою коефiцieнта детермшацп (Я2 = 0,9919) i критерiю Фiшера (Ъпост = 2086,57, РтС£л = 4,45). Отже, в дослщжуванш ситуацп 99,19% за-гально! варiабельностi сукупних ресурсiв домогосподарств (У) пояснюеться рiвнем ВВП кра!ни (змiнною х). Економiчна iнтерпретацiя параметрiв моделi поля-гае у тому, що збшьшення змшно! х на 1 од. вимiру призводить до збшьшення У в середньому на 0,00287 од. вимiру.
Порiвняльний аналiз сукупних доходiв домогосподарств кра!н бвропи засвщчуе, що станом на 2019 р.
середньомюячний рiвень доходiв домогосподарств серед кра!н бвропи коливаеться в межах вщ 3572 евро (Люксембург) до 368 евро (Румушя), у той час як в Укра!ни значення даного показника становить близь-ко 470 евро (рис. 2). Для порiвняння, рiвень середньо-мюячних сукупних доходiв домогосподарств найближ-чих сусдав нашо! держави так!! Польща — 672 евро, Словаччина — 710 евро, Угорщина — 550 евро [11]. Наведет статистичт дат вщповщають твердженням ба-гатьох вггчизняних дослiдникiв щодо досить низького рiвня добробуту домогосподарств Укра!ни.
У структурi сукупних доходiв вiтчизняних домогосподарств найвагомшим джерелом !х утворення е оплата пращ — в анатзованому перiодi 11 частка коли-валася вiд 40,8 до 57,3% (рис. 3).
Доходи домогосподарств
* Норвегiя Iсландiя
jstralian Bureau of Statistics, Geol
На платформе Bing N3rnes, Microsoft, Navinfo, TomTom, Wikipedia
Рис. 2 Доходи домогосподарств деяких крат свту за 2019р., евро
2019
2018 0оплата пращ
2017 | | |
2016 ШШШШШШШШШ'Ш^Х.^^:: I I I
2015 -■.- -■.- -■.- -■■- ■■■- -■■- -■■- -■■- -■■- -'Д = = =4.Ь.Ь.;-Ь.Ь.!-ЬД
2014 ндоходи в!д пщприемницькоТ д!яльност!, продажу
2013 ^^^^^^^^^^^^^^^^^^ -V -V -V к? ^Ц^^^Д
2012 2011
стьськогосподарсько! продукцм та самозяинятост
2010 уУЧУЧУЧУЧУЧУ^^^^^ | I I
2009 2008 2007
.................
.............
Ипенсп, стипендп, сои,1альн1 допомоги, надан1 гот1вкою
□ грошова допомога в1д родич1в, 1нших ос1б та шш1 грошов1 доходи
В1нш1 безгот1вков1 надходження
2006 2005
2004 ........I
2003
2002 !!!!!!!!! ВВЯ
0% 20% 40% 60% 80% 100%
Рис. 3 Структура сукупних doxodie домогосподарств Украти за перюд 2001-2019 рр. Джерело: сформовано автором за даними URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
На ^ шших джерел формування доходiв насе-лення привертае увагу низька частка грошових над-ходжень вiд шдприемницько1 дiяльностi та самозайня-тостi, що загалом е негативним явищем в ринковш економiцi. Ключовою причиною останнього е вщсут-нiсть мотивацп у населення Украши до тдприемни-цько1 дiяльностi через вiдсутнiсть належних умов п ве-дення, що, як правило, характеризуются високою се-редньорiчною вартютю капiталу, надмiрними ризи-ками втрат власностi в результатi рейдерства тощо.
Для визначення глибини змiн нами визначено ш-
декс Рябцева (I к = Шт^ТТ"^, де # i 5° — питома вага
ознак в сукупносп; I — число градацш у структурi), який засвщчив iстотний рiвень вiдмiнностей структур доходiв домогосподарств (значення iндексу — 0,2071) за перюд 2001-2019 рр. Так, змши у структурi доходiв, в основному, були обумовлеш збiльшенням на 44,92% частки оплати працi та суттевим (-66,94%) зменшен-ням частки безгопвкових надходжень, зокрема: вар-тосп спожито1 продукцп, отримано1 з особистого подсобного господарства та вiд самозаготавель, пшьг i субсидiй на оплату товарiв та послуг з охорони здо-
ров'я, туристичних послуг, пупвок на бази вщпо-чинку, послуг транспорту, зв'язку, житлово-комуналь-них послуг, електроенергп, палива тощо, що з рештою е позитивним явищем, осюльки зменшуе патерналют-сью настро! суспшьства, яке е головним споживачем полггичного популiзму.
Одним iз визначальних фактс^в, що демонструе стабшьне зростання протягом дослщжуваного перiоду та, на нашу думку, впливае як на розмiр доходiв домогосподарств так i на змiну !х структури е доступ до ме-режi 1нтернет (рис. 4). Зважаючи на статистичш данi, ця послуга за остант юлька десятилiть отримала статус «must have» у всьому свт. Основною причиною подiбного тренду стали цивЫзацшш змiни, що пов'язанi iз настанням ново! ери цифрових технологш, найбшьш «зршим» елементом яких обГрунтовано вва-жаеться 1нтернет. Цифрова револющя радикально змь нюе полiтичну, економiчну, технологiчну, соцiальну, вiйськову, культурну, еколопчну та iншi суспiльнi сфери. Результатом тако! революцп стае нова яюсть суспшьства, в якому iнформацiя та знання стають ос-новним багатством i головними рушiйними силами подальшого розвитку.
100,00
90,00
80,00
70,00
60,00
50,00
40,00
30,00
20,00
10,00 0,00
ф Частка домогосподарств УкраУни з доступом до мережi 1нтернет, %
И Частка домогосподарств краУн бвропи з доступом до мереж1 1нтернет, %
Частка домогосподарств з доступом до мережi 1нтернет у свiтi, %
Н fS (VI 1Л Ш I С0010НСЧ(Ю^1ЛШ| 00СТ1
ооооооооооооооооооо
(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N(N
Прим1тка: дан1 УкраУни з 2014 р. не враховують тимчасово окупован територп.
Рис. 4. Динамка зростання частки домогосподарств з доступом до мережi 1нтернет за перюд 2001-2019рр., % Джерело: сформовано автором на основi даних офщшно! статистики за перюд 2001-2019 рр.
Для тдтвердження (спростування) визначено! у стати науково! гшотези щодо ступеня впливу цифро-вiзацii на зростання добробуту вичизняних домогосподарств побудовано рiвняння регресп з використан-ням наочного зображення форми зв'язку мiж дослщ-жуваними параметрами, а саме: сукупними доходами
та в1дсотком домогосподарств, що мають пiдключення до мережi штернет за перiод 2001-2019 рр. (табл. 1). Вибiр критерiю цифровiзацii — доступ до мереж 1н-тернет обумовлений тим, що цифрова шфраструктура сьогоднi вважаеться «зршою» технологiею, сощально-економiчнi наслiдки яко! на сьогодш вже очевиднi.
Показники якостi р1вняння perpecii' для змiнних: cyKynHi доходи домогосподарств
Таблиця 1
Значення коефщенив
Коефщент множинно! корелящ! 0,961
Коефiцiент детермiнацii 0,9236
Спостережне значення F-критерiю Фiшера 205,398
Середнiй коефiцiент еластичносп 1,079
Стандартна похибка 920,64
Спостереження 19
80,00 60,00 40,00 20,00 0,00
® ® ®
Y = 945,98886e0,03883x
0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000
Джерело: розраховано автором на основi даних офщшно! статистики за перюд 2001-2019 рр.
Як бачимо iз дiаграми табл. 1, взаемозв'язок м1ж дослiджуваними величинами мiцний i носить експо-ненцiапьний характер. Отримана величина коефь цiенту множинно! корелящ! свщчить про те, що фактор х (доступ домогосподарств до мереж 1нтернет) суттево впливае на У (сукупш доходи домогосподарств). Коефщент множинно! детермшащ! Я2 озна-чае, що сукупш доходи домогосподарств на 92,36% обумовлюються наявшстю пiдключення до мереж ш-тернет. 1ншими словами — точшсть пiдбору рiвняння регресп висока. Решта 7,64% змiни У пояснюються чинниками, яю не враховаш в моделi (а також по-милками специфжацп). Спостережне значення Б-кри-терiю Фiшера (Б =205,398) у багато разiв перевищуе критичне значення (Бтабл = 4,45), що свщчить про ста-тистично значущий зв'язок м1ж показниками, введе-ними у модель. Таким чином, зазначена модель до-статньо добре описуе коливання та динам^ дослщжу-ваного показника.
Економiчна штерпретащя запропоновано! моделi Грунтуеться на значенш середнього коефiцiенту елас-тичностi: Е = 27,781 (0,0388) = 1,079, який у нашому випадку бшьше 1. Це означае, що при змш х на 1%, У змшиться бшьш н1ж на 1%. Отже, змшна х iстотно впливае на величину У. Значення бета-коефщенту по-казуе, що збшьшення х на величину середньоквадра-тичного вщхилення Бх приведе до збiльшення середнього значення У на 94,4% середньоквадратичного вщхилення Бу.
Показники якост рiвняння регресп, побудовано! на основi просторових даних, зокрема сукупних дохо-дiв домогосподарств деяких кра!н свтту i вiдсотку !х пiдкпючення до мереж 1нтернет станом на 2019 р. також пщтверджують гшотезу про експонентний характер зв'язку м1ж дослiджуваними ознаками (табл. 2). Разом з тим, варто вщзначити, що точшсть пщбору рiв-няння регресп, що представлене у табл. 2, — середня, оскшьки 31,3% змiни У пояснюються чинниками, яю не врахованi у представленш вище моделi.
Таблиця 2
Показники якост р1вняння регресп' для змшних: сукупнi доходи домогосподарств _i вiдсоток ?х тдключення до мереж1 1нтернет_
Значення коефiцiентiв 5 000
Коефщент множинно! кореляцп 0,829 4 000
Коефiцiент детермiнацi! 0,687 3 000 2 000
Спостережне значення Б-критерда Фiшера 68,707 У 6) = 1,0258е0-0803х
Середнiй коефщент еластичностi 7,083 1 000 © © (ф) ^
Стандартна похибка 1217,1
Спостереження 35 0 60 70 80 90 100
Джерело: розраховано автором на основ1 даних офщшно! статистики деяких кра!н св1ту за 2019 р.
Використовуючи теорiю ланцюпв Маркова, що процесу Х(1;0) та стохастичною матрицею, нами змоде-
дозволяе розглянути змiну структури сукупностi як льовано прогноз структурних змiн доходiв домогоспо-
стохастичний процес, визначений характеристиками дарств Укра!ни на 2021 та 2025 рр., враховуючи сутте-
стохастичного вектору початкового стану випадкового вий вплив цифровiзацn (табл. 3).
Прогноз структурних змш доходiв домогосподарств Укра'ши
Таблиця 3
Структура сукупних ресурсiв домогосподарств, % 2001 2019 змта 01/19 202№ 2025Е змта 19/21 змта 19/25 змта 01/25
1. Оплата пращ 40,8 57,3 40,44 58,76 59,35 2,55 3,58 45,47
2. Доходи вщ тдприемницько! дь яльностi, продажу сшьськогоспо-дарсько! продукщ! та самозайнято-стi 8,6 8,9 3,49 9,73 10,42 9,33 17,08 21,16
3. Пенсп, стипендп, соцiальнi до-помоги, надаш готiвкою 18 19,2 6,67 16,16 13,61 -15,83 -29,11 -24,39
4. Грошова допомога вщ родичiв, iнших осiб та iншi грошовi доходи 8,4 6,6 -21,43 6,86 7,14 3,94 8,18 -15,00
5. Iншi безготiвковi надходження 24,2 8 -66,94 8,49 9,48 6,13 18,50 -60,83
Всього 100 100 - 100 100 - - -
Джерело: розраховано автором.
Згiдно звiтних даних про структуру сукупних ресуретв домогосподарств Укра!ни за перiод 20012019 рр., елементи матрищ переходу розраховувалися за алгоритмом:
1. Здiйснюеться формування допомiжно! матрищ Р', елементи головно! дiагоналi яко! розраховуються за формулою:
Р'ц = т» {¿'Р,^1}, I =1, .., т, (1)
де S0, Si — вектори структури сукупносп в поперед-ньому i наступному перюдах за умови Xï^i^f = = YiLiSi~= 1, при цьому залишаються невикориста-ними елементи попередньо'1 структури розмiру Ai = = S°—P'n,i =1,...,т, а також не повшстю заповню-ються елементи наступно! структури ej = S° — Р'ц, i = 1, „,,m. Розподш Ai проводиться пропорцшно потребам колонокEi, тобто Р\: = AixT^, i,j = 1, ...,т.
Lj eJ
2. Проводиться розрахунок eлeмeнтiв матрицi ймовiрностi переходу:
Рц = Р-^Л,1 =1.....т. (2)
Ймовiрнiсть перебування системи у момент часу t у вщповщному станi визначаеться за формулою:
X(t) = X(t — 1 )хр, (3)
де X(t) = [Х{, Х2,...,Хр...,Хт] — вектор, що визначае ймовiрнiсть знаходження об'екта в тому чи шшому iз m станiв у момент часу t; X(t — 1) — вщповщний вектор ймовiрностeй для попереднього кроку.
За даними отриманого прогнозу, змши структури доходiв домогосподарств за перюд 2019-2025 рр. большою мiрою будуть вiдбуватися за рахунок збшьшення частки грошових надходжень вiд тдприемницько'1 дь яльностi та самозайнятостi (прирют за пeрiод 20192021 рр. — 9,33%; прирют за перюд 2019-2025 рр. — 17,08%). У той час як частка оплати пращ може зрости на 2,55% за перюд 2019-2021 рр. або на 3,58% за перюд 2019-2025 рр. Разом з тим, посиляться тенденцп зменшення сощальних надходжень, наданих гопвкою. Ц змши сприятимуть зростанню шдексу Рябцева до рiвня 0,2141, що посилюватиме iстотнiсть структурних зрушень у доходах вiтчизняних домогосподарств в умовах цифровiзацiï.
Висновки. Дослiджeння динамiки та структури су-купних ресурав домогосподарств Украши дозволило вiдмiтити низку змш, що вiдбулися протягом перюду 2001-2019 рр., зокрема:
1) поступове зростання доходiв населення, що коливалось у межах вiд 44,92 до 2,08% залежно вiд змiни ВВП краши, демонструючи мiцний лiнiйний взаемозв'язок м1ж зазначеними параметрами. Цей вза-емозв'язок значною мiрою пояснюе i результати по-рiвняльного аналiзу, який вказуе на вiдносно низький рiвeнь доходiв домогосподарств порiвняно з сусщшми крашами внаслiдок значно нижчого рiвня ВВП Украши.
2) 1ндекс Рябцева (0,2071) за пeрiод 2001-2019 рр. став вщображенням iстотних структурних змш сукуп-них доходiв домогосподарств в основному внаслщок зростання частки оплати пращ на 40,44% та зменшення сощальних надходжень безготавкового характеру — 66,94%.
Використовуючи регресшний аналiз, на основi статистичних даних за перюд 2001-2019 рр. щодо су-купних доходiв населення Украши ( Y) та вiдсотку домогосподарств, що мають пiдключeння до мереж Ih-тернет (змiнна х) доведено гшотезу про те, що цифро-вiзацiя здiйснюе iстотний вплив на рiвeнь сукупного доходу домогосподарств шляхом виявлення залеж-ностi Y вiд х. При цьому, на вщмшу вщ впливу ВВП, зв'язок м1ж дослщжуваними параметрами носить екс-понeнцiальний характер. Статистична значимють рiв-няння регресп пeрeвiрeна за допомогою коeфiцiента детермшацп (92,36%) i критeрiю Фiшeра (Еспост =
= 205,398 > FWm = 4,45). Встановлено, що в дослщжу-ванш ситуац11 загальна варiабeльнiсть Y (сукупнi сeрeдньомiсячнi доходи домогосподарств Украши) на 92,36% пояснюеться змшою х (часткою домогосподарств, що мають доступ до мереж1 1нтернет).
На основi моделювання структурних змш крiзь призму процeсiв цифровiзацiï можна припусти, що по-дальшi структурш вiдмiнностi большою мiрою будуть пов'язаш зi зб^льшенням частки грошових надходжень вщ пiдприемницькоï дiяльностi та самозайнятость Цi змiни значною мiрою можна пояснити полегшеним доступом домогосподарств до засобiв виробництва (хмарних серв^в, безкоштовного програмного забез-печення тощо), яю тривалий час були доступними лише виробничим компанiям, а це у свою чергу ство-рюе можливоси для додаткових джерел формування доходiв населення.
Список використаних джерел
1. Loukas Karabarbounis, Brent Neiman. (2014). The Global Decline of the Labor Share. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 129, Issue 1, February, рр. 61-103. https://doi.org/10.1093/qje/qjt032.
2. Bentolila, Samuel & Saint-Paul, Gilles. (2003). Explaining Movements in the Labor Share". The B.E. Journal of Macroeconomics, De Gruyter, vol. 3(1), рр. 1-33, October.
3. Юзима Т. О. Витрати домогосподарств Украши: сутнюно-аналггичний аспект. Вкник ТНЕУ. 2017. №2. С. 61-70.
4. Лойко Д. М. Динам^ змш у структурi спожи-вання домогосподарств Украши. Мiжнародний науко-вий журнал "1нтернаука". Серiя: "Економiчнi науки". 2018. №7. URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2018-7-4046.
5. Сидорова А. В. Доходи та витрати населення: статистичне ощнювання, моделювання та прогнозу-вання. Фтанси, облж, банки. 2017. № 1(22). С. 154— 162.
6. Тимоць М. В. Фiнансовi ресурси домогосподарств як джерело фшансування нащонально1 еконо-мiки. Економка та управлтня нацюнальним господар-ством. 2020. Вип. I-II (77-78). С. 59-68. doi: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2020-1.77-2.78.05.
7. Юрш С. I. Фшанси домогосподарств: теорети-чш тдходи до трактування сутноси. Фшанси Украти. 2008. №8. С. 3—10.
8. Бша С. О. Вплив тeхноглобалiзму на реформу-вання свггового ринку пращ. Сучасн науковi погляди на економiчнi мехатзми стимулювання сощально-еконо-мiчного розвитку: матeрiали доповщей М1жнародно1 науково-практично'1 конференцп (м. Ужгород, 16 лютого 2019 р.) / за заг. ред.: М. М. Палшчак, В. П. При-ходько, A. Krynski. — У 2-х частинах. — Ужгород: Ви-давничий дiм «Гельветика», 2019. Ч. 1. С. 21-24.
9. бгоров I. Ю., Рижкова Ю. О. Сощально-еко-номiчнi аспекти процeсiв цифровiзацiï: iнструмeнти дослiджeння у крашах ОЕСР. Побудова тформацшного суспыьства: ресурси i технологи : матeрiали XVIII М1ж-народно'1 науково-практично'1 конференцп, Ктв, 1920 вересня 2019 р. [Електронний ресурс] / МОН Украши, УкрШТЕ! [та iH.]. Кигв : УкрIНТЕI, 2019. С. 9-13.
10. CniceeBa B. Bnnra iH<£opMaTH3a^i Ta poBi3a^i eKOHOMiKH Ha TpaHci^opMa^ro co^anbHoro Ka-
niTany. E^eKmueHa eKOHOMiKa. 2019. № 11. doi: 10.32702/2307-2105-2019.11.77.
11. Mean and median income by household type — EU-SILC and ECHP surveys. URL: https://ec.eu-ropa.eu/eurostat/databrowser/view/ilc_di04.
References
1. Loukas Karabarbounis, Brent Neiman. (2014). The Global Decline of the Labor Share. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 129, Issue 1, February, pp. 61—103. doi: https://doi.org/10.1093/qje/qjt032.
2. Bentolila Samuel & Saint-Paul Gilles. (2003). Explaining Movements in the Labor Share. The B.E. Journal of Macroeconomics, De Gruyter, vol. 3(1), pp. 1-33, October.
3. Kizyma, T. O. (2017). Vytraty domohospodarstv Ukrainy: sutnisno-analitychnyi aspekt [Household expenditures of Ukraine: essential and analytical aspect]. Visnyk TNEU, Vol. 2, pp. 61-70 [in Ukrainian].
4. Loiko, D. M. (2018). Dynamika zmin u strukturi spozhyvannia domohospodarstv Ukrainy [Dynamics of changes in the structure of household consumption in Ukraine]. Internauka. Seriia: "Ekonomichni nauky", Vol. 7. doi: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2018-7-4046 [in Ukrainian].
5. Sydorova, A. V. (2017). Dokhody ta vytraty nase-lennia: statystychne otsiniuvannia, modeliuvannia ta prohnozuvannia [Income and expenditure of the population: statistical estimation, modelling and forecasting]. Fi-nansy, oblik, banky — Finanse, accounting, banks, Vol. 1 (22), pp. 154-162 [in Ukrainian].
6. Tymots, M. V. (2020). Finansovi resursy domohos-podarstv yak dzherelo finansuvannia natsionalnoi ekono-miky [Financial resources of the household as a source of financing of the national economy]. Ekonomika ta
upravlinnia natsionalnym hospodarstvom — Economics and management of the national economy, Issue I-II (77-78), pp. 59-68. doi: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2020-1.77-2.78.05 [in Ukrainian].
7. Yurii. S. I. (2008). Finansy domohospodarstv: te-oretychni pidkhody do traktuvannia sutnosti Finansy Ukrainy [Household finances: theoretical approaches to the interpretation of nature]. Finansy Ukrainy — Finance of Ukraine, Vol. 8, pp. 3-10 [in Ukrainian].
8. Bila, S. O. (2019). Vplyv tekhnohlobalizmu na re-formuvannia svitovoho rynku pratsi [The impact of tech-noglobalism on reforming the world labor market]. Suchasni naukovi pohliady na ekonomichni mekhanizmy sty-muliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku — Modern scientific views on economic mechanisms for stimulating socioeconomic development: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Part 1, pp. 21-24). Uzhhorod, «Helvetyka» [in Ukrainian].
9. Yehorov, I. Yu., Ryzhkova, Yu. O. (2019). Sotsial-no-ekonomichni aspekty protsesiv tsyfrovizatsii: instru-menty doslidzhennia u krainakh OESR [Socio-economic aspects of digitization processes: research tools in OECD countries]. Pobudova informatsiinoho suspilstva: resursy i tekhnolohii — Building an information society: resources and technologies: Proceedings of the XVIII International Scientific and Practical Conference (pp. 9-13). Kyiv, UkrINTEI [in Ukrainian].
10. Yelisieieva, L. V. (2019). Vplyv informatyzatsii ta tsyfrovizatsii ekonomiky na transformatsiiu sotsialnoho kapitalu [The impact of informatization and digitalization of the economy on the transformation of social capital]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy, Vol 11. doi: 10.32702/2307-2105-2019.11.77 [in Ukrainian].
11. Mean and median income by household type — EU-SILC and ECHP surveys. (2019). ec.europa.eu. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser-/view/ilc_di04.
QraTra Hagmmna go pegaK^i 04.05.2021
Формат цитування:
П1жук О. I. Структуры змши сукупних доходiв домогосподарств Украши в умовах цифровiзацii. Вкник eKOHOMiHHoi науки Украти. 2021. № 1 (40). С. 153-158. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158
Pizhuk, O. I. (2021). Structural Changes of Income by Ukrainian Households in Digitalization Conditions. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 153-158. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158
