CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.255-261.
УДК 316.775: 159.955
ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я АУДИТОРА' ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЗА КРИТЕР1ЯМИ МЕД1АКУЛЬТУРИ
Баришполець О.Т.
1нст ит ут сощально! т а полгг ично! психологи АПН Укра!ни, м. Кт'в
У статп анал1зуються результаты дослщження проблем, пов'язаних з мед1акультурою дорослого населення, студентсько!' та учшвсько!' молодо Розглядаються, зокрема, здатносп телеглядач1в анал1зувати телешформацш та заглиблюватися у в1ртуальну дшсшсть як критерп особиспсно!' мед1акультури.
Ключов1 слова: мед1акультура, телезалежшсть, в1ртуальна реальшсть, процеси щентифжацп
Пост ановка проблеми. Лаборатор1ею психологи масово! комушкацп та мед1а-освгти 1нституту сощально! та полгтично! психологи АПН Укра!ни в листопадь грудш 2007 р. було проведене масове опитування громадян за квотною виб1ркою, що репрезентуе населення Укра!ни вшом вщ 14 роюв { старше. Опитано 1258 респондента вшом старше 25 роюв р1зних сощально-професшних груп та освгтшх р!вшв, 406 студенев вищих навчальних заклад1в, 401 учня загальноосвгтшх шкш, пмназш, лще!в. Виявлено комплекси проблем, пов'язаних з сучасним станом мед!аосвгти в Укра!ш, проанал1зовано сощально-психолопчш чинники мед1акультури особистоси. Цшавими, на думку автора, можуть бути спостереження щодо поводження людини в шформацшному середовищ!, зокрема И аналгтичш зд!бносп та здатнють заглиблюватися у в1ртуальну дшсшсть. Оцшки респондентами свого ставлення до суджень в анкет дають можливють вим1ряти цю !х здатнють.
Мет а ст ат т { - анал1з результата дослщження проблем, пов'язаних з мед1акультурою дорослого населення, студентсько! та учшвсько! молодо
У глядацькш аудитор!! вщбуваеться анал!з усього, що «йде» з екрана телев!зора: в!д зм!сту, сюжетних кол!зш ! до фонових деталей (аксесуари, вбрання, пейзаж! та ш.). Аналгтичнють телеглядача, його здатн!сть розумти й поц!новувати, а не лише сприймати все, що йде з екрана, е головним показником особистюно! мед!акультури. В нашому досл!дженн! була з'ясована здатнють громадян анал!зувати д!яльшсть телебачення за р!зними критер!ями. Половина дорослого населення ! така ж частина студента виявилася здатною пом!чати розб!жносп м!ж зм!стом суспшьно-полгтичних телепередач ! життевими реал!ями, ! лише шоста частина старших ! п'ята частина учн!в ще не волод!ють такою здатн!стю. Не визначилася щодо цього критерда третина опитаних. Це один з найвищих показниюв невизначеност! у
всьому масивi шформацп, що можна трактувати як промiжний стан у самоощнщ свое! медiакультури: респонденти в процес перегляду телепередач чггко не фiксували неузгодженостей змiсту передачi з реалiями життя, разом з тим могли певним чином вщчувати щ розходження.
Третинi телеглядачiв зазвичай вдаеться помiчати фальш у коментарi тележурналiста, а лише п'ятiй частиш не вдаеться. Тобто цей показник медiакультури хоч i невисокий, однак вш теж е свiдченням певного рiвня аналiтичностi глядачiв. Рiвнi визначеносп та невизначеностi у респондентiв ушх груп близькi мiж собою, отже, i дорослi й молодь мають приблизно однаковий рiвень здатностi помiчати фальш телекоментатора.
Показники згоди/незгоди iз судженням «Телебачення дае неправильнi моральш орiентири» теж характеризують рiвень здатносп глядачiв оцiнювати телебачення за критерiем моральностi.
Доросл1 Студенти Учш
Згоден 33,8 22,9 23,2
Не згоден 25,3 21,4 29,9
Важко сказати 40,7 54,9 46,6
Хоча, по-перше, пересiчним громадянам простше оцiнити аморальнiсть поведiнки деяких геро!в телесерiалiв i набагато складшше - аморальнiсть пропагованих полiтиками суспшьно-полггичних поглядiв. По-друге, складно аналiзувати моральний рiвень телепередач в умовах загальносуспшьно! кризи духовностi i тотального швелювання моральних критерпв - цим пояснюються надто високi показники невизначеностi (вщповщь «важко сказати») респондентiв щодо ощнки моральностi телепередач.
Тим часом опиташ виявили доволi чiтке ставлення до полггиюв, що виступають на телебаченш: залежно вiд того, хто ближче, а хто далi вiд ютини. Такого пiдходу дотримуються 60,7% дорослих, 46,3% студенев i 42,1% учшв, що цiлком корелюе iз сощальним досвiдом респондентiв. Навпаки, захоплення вщ передач з участю полiтикiв, експерив висловила лише п'ята частина опитаних. Бшьшого значення саме моральним орiентирам надае доросла вiкова категорiя населення, виявляючи в той же час пасивнють у визнанш цiннiсного впливу телебачення.
Рiвень аналiтичностi аудиторп укра!нського телебачення розкривають данi щодо кшькосп використовуваних джерел шформацп. Так, 42,6 вщсотка дорослих респондентiв, 32,5% студенев i майже такий вiдсоток учшв переглядають кiлька передач рiзних телеканалiв, щоб зiставити рiзнi тлумачення подш. При цьому одним з визначальних чинникiв е попередня зорiентованiсть глядача в телесередовищ^ Серед тих, хто вмикае телевiзор, знаючи наперед, що саме буде дивитися, на двадцять вщсотюв бшьше тих глядачiв, яю звертаються до рiзних джерел шформацп. I навпаки: серед незорiентованих у телепросторi вдвiчi бiльше тих, хто вдовольняеться повщомленнями одного телеканалу.
"Шсля перегляду т елепередач зверт аюся до газет за ширшими повiдомленнями т а комент арями"
Доросл1 Студенти Учш
Звертаюся 32,4 21,7 16,2
Не звертаюся 48,3 56,4 64,3
Важко сказати 18,8 20,9 19,5
KoMyHÎKaTHBHa потреба в ширших коментарях зростае в мiру зростання телеглядацького досвщу: третина дорослих, п'ята частина студента i шоста - учшв шукають пiсля перегляду телепередач ширшi тлумачення подiй та явищ у газетах.
Дорослих телеглядачiв, якi звертаються за тлумаченням подiï до рiзних каналiв, у десять разiв бшьше серед тих, хто обговорюе з кимось переглянуп телепередачi, нiж серед тих, хто не обговорюе. Аналопчне сшввщношення i в грyпi дорослих, яю пiсля телепередачi звертаються за ширшим тлумаченням подш до газет.
Помггау роль як чинник медiакyльтyри вщграе зорiентованiсть глядача в телепростор^ Удвiчi бiльше старшокласникiв звертаються, шж не звертаються, до кiлькох передач у тш грyпi молодi, яка заздалепдь знае, що буде дивитися по телебаченню. Навпаки: не зорiентованi в телесередовищi вдвiчi частiше вдовольняються повiдомленнями одного каналу i теж yдвiчi рiдше звертаються до газет за ширшими коментарями шж зорiентованi. Ця ж тенденцiя зберiгаеться i групах дорослих i студенев, щоправда, менш контрастно.
Серед тих учшв, яких батьки привчали дивитися телепередачi вибiрково, бiльша частка (42,9%) звертаеться до кшькох передач i менша (39,3%) вдовольняеться одним джерелом. Але до газетних коментарiв шсля телепередачi звертаються лише 16,3% старшокласникiв, i не мае значення, вчили ï^ батьки вибiрковостi чи нi.
Уподобання глядачiв також е складовою часткою ïхньоï медiакyльтyри. Ось як виглядае рейтинг позитивних ощнок телепередач на суспшьно-полггичш теми (у % до юлькост i опит аних кож rnï групи респондент iв)
Глядачам подобаеться Доросл1 Студенти Учш
Зггкнення думок, р1зних точок зору 44,2 40,9 34,4
Змагальшсть учасник1в телепередач в 24,2 19,5 14,7
аргументованосп
Широкий свггогляд, ерудищя 21,1 24,6 16,2
тележурналютв
1х доск1пливе втручання в суспшьне 12,6 10,3 9,0
життя
Апелювання до думки глядача 12,0 11,8 10,2
Можлив1сть подзвонити в телестудш 7,2 7,9 7,0
1нше 0,8 0,7 0,5
Важко в1дпов1сти 13,9 12,1 17,7
Не дивлюся цих передач 25,1 30,1 34,2
Позитивш оцiнки телебачення глядачами суттево перевищують негативнi оцiнки, однак жодна позищя глядацьких симпатiй не сягае половини опитаних
громадян, що можна вважати досить критичним об'ективним ставленням аудитора до вгтчизняних тележурналюта. Серед позитив1в вщзначаються в першу чергу полем1чнють, розгляд суспшьних проблем з р1зних позицш та !х аргументованють. Аудиторп 1мпонуе також широкий свгтогляд журналюта (передуем серед студента), !х доскшливий анал1з суспшьних проблем. Можливють громадян подзвонити до телестудп пощновуеться теж позитивно, але не так високо.
Рейтинг негативних оцшок (у % до юлькост { опит аних кож но! групи респондент !в) мае такий вигляд:
Не подобаеться в поведшщ Доросл1 Студенти Учн1
вгтчизняних тележурнал1ст1в
Кажуть неправду, подають замовну 1нформац1ю i дез1нформац1ю 32,4 32,5 32,2
Пригладжують, прикрашають життя людей в Украш1 23,5 24,6 19,9
Штучно ускладнюють прост1 проблеми 18,7 22,2 22,7
Те, що вони намагаються ус1х повчати 17,2 15,5 16,2
Далек1 в1д справжнього життя 16,1 13,6 13,0
Поводяться надто агресивно 14,7 11,6 10,5
Забувають, що казали ран1ше 7,9 14,1 10,0
1нше 2,2 2,7 2,7
Важко в1дпов1сти 26,2 25,4 27,7
Мен1 подобаеться все 8,8 9,8 11,5
В ощнках телевiзiйних негативiв привертають увагу незначш розходження позицiй кожно! з трьох груп респондента, що можна тлумачити як приблизно однаковий рiвень медiакультури дорослого населення й молодi, принаймш за показником критичностi. Привертае увагу однакова здатнють телеглядачiв зiставляти побачене й почуте з реалiями.
Найбшьше не подобаеться брехня з телеекрана, що вщзначае третина опитаних в ус1х трьох категорiях. Неприйнятним вважае аудиторiя прикрашання життя, штучне ускладнення простих проблем. Не до душi що дорослим, що молодi повчальний тон телеведучих.
Виявилося важко вщповюти бiльш нiж чверт1 опитаних, що можна тлумачити як нездатнють значно! частини респондентiв ощнити негативи вiтчизняного телебачення. До них можна додати i майже 10% респондента, яким "подобаеться все" (невибагливих все!дних споживачiв медiавiнегрету).
Аналiтичнiсть е властивютю особистостi, набутою в процес1 соцiалiзацiï. Певною мiрою ïï противагою е суто психологiчна здатнiсть телеглядачiв до заглиблення у вiртуальну дшсшсть. Адже ця властивiсть бере початки з глибин шдсвщомого, грунтуеться на бажаннях, неусвщомлюваних прагненнях та уподобаннях.
В ходi дослiдження виявилося: бiльше здатш до заглиблення у вiртуальнiсть любителi одного каналу. Можна припустити, що вони не просто вщдають йому
перевагу, а бiльше ним захоплеш. I нижча здатнiсть до занурення у глядачiв кiлькох каналiв. Бо в ходi передачi у них домшуе увага до змiсту, йде процес ощнювання побаченого та почутого, зютавлення з iншими телетекстами. 1де процес аналiзу. Тимчасом у «однолюбiв» домiнуючим е процес щентифшаци себе з телегероями, процес входження в телеситуащю без зютавлень. Навпаки, всшяю порiвняння не просто притлумлюються, вони взагалi неприпустимi, бо заважають входженню особистосп глядача в особистiсть телегероя.
Ось як розподшилися вiдповiдi щодо судження «Коли працюе т елевiзор, для мене шчого не юнуе» (у % до юлькост i опит аних кож но! кат егори)
Доросл1 Студенти Учш
Згоден 9,4 8,4 15,2
Не згоден 73,2 72,7 64,7
Важко сказати 16,9 18,0 19,9
Отже, згоднi з тим, що навколишня дшсшсть перестае бути реальним подразником, коли йде телепередача, лише 9,4% дорослого населення, причому бшьше жшки, як натури емоцiйнi, анiж чоловiки. Таке ж ставлення до телебачення i серед студенев. Iнакшi тенденцiï виявляють наймолодшi респонденти: 1'х, захоплених телевiзором до безтями, майже вдвiчi бiльше, i серед цiеï категорiï хлопчикiв на 11,9% бшьше, ашж дiвчаток.
Судження «Я забуваю власнi т рyднощi i проблеми, влашт увавшись перед т елевiзором (у % до юлькост i опит аних кож но1' кат егорiï) вiдображае меншу стутнь телезалежностi, що позначилося i на значно вищш мiрi згоди порiвняно з попереднiм судженням.
Доросл1 Студенти Учш
Згоден 22,7 16,7 20,9
Не згоден 54,6 61,3 56,4
Важко сказати 22,4 21,4 22,7
Якщо "поеднати" наведенi вище два судження в пам'ят комп'ютера й видшити групи респондентiв, якi обрали в обох судженнях однаковi варiанти вщповщей (здiйснити так званий двомiрний подш), то виявимо рiвнi телевiзiйноï залежносп або ж, що те саме, вимiряемо здатнiсть до заглиблення телеглядачiв у вiртyальнy (телевiзiйнy) дiйснiсть.
Як бачимо, мiра занурення у вiртyальнiсть сильнiше виражена в тiй груш дорослих телеглядачiв, якi заздалегiдь знають, що саме вони дивитимуться, i значно слабше в тих, хто не орiентyеться в телесередовищ^ Означена тенденщя ще яскравiше виражена у старшокласниюв i особливо - у студенев. Плановiсть у переглядi посилюе зосереджене сприйняття телеiнформацiï i вщповщне абстрагування вiд дiйсностi.
М1ра занурення в учшв майже не залежить, а у студенев зовшм не залежить вщ того, привчали !х батьки в дитинств! дивитися телепередач! виб1рково чи ш. 1ншими словами кажучи, научшня як суто сощал!зуюча, а отже, й усвщомлена, цшеспрямована д1я не впливае на суто психолопчний процес щентифшацп телеглядача з героями телепередач!, процес вживання глядача в спостережувану телеситуащю. Зате виявилася пряма залежнють вщ того, чи сл!дкували батьки, що дивляться дгти: чим бшьше вони стежили, тим сильн!ше ниш в !хшх, уже дорослих дгтей захоплення телев!зором. I навпаки: у грут т!е! молод!, батьки яко! жорстко не контролювали теле!нтереси дгтей, сила занурення у в!ртуальн!сть помгтно слабша, а вплив реальност! сильшший, н!ж у колишн!х «тдконтрольних».
М1ра заглиблення у в1ртуальн1сть Доросл1 Студенти Учн1
Максимальна м1ра занурення у в1ртуальн1сть, коли людина забувае не лише про власш труднощ1 й проблеми, а й про 1снування всього св1ту, окр1м працюючого телев1зора 5,3 3,4 8,0
Сильна м1ра: забуваеться навколишн1й св1т з його радощами й негараздами, однак власн1 труднощ1 й проблеми в1дчуваються й п1д час телепередач1 2,2 2,7 3,7
Значна м1ра, коли забуваються власн1 труднощ1 й проблеми як частка реальносп, до того ж скороминуща, але в ц1лому в1дчуття д1йсност1 не полишае, якою захоплюючою не була б передача 12,5 9,4 9,5
Зовам не вдаеться перейти у в1ртуальну реальн1сть: сюжети телепередач1 - на екран1, а життев1 реалл не т1льки навколо, а й у сам1й людин1 - ïï св1домост1 та почуттях 45,9 51,2 41,4
Притому, що перегляд телепередач пос1дае перш1 м1сця в дозв1ллевих уподобаннях населення Украши, навряд чи можна говорити про виражену телемашю та ïï поширення. Повний перех1д у в1ртуальну реальн1сть, та i то лише «коли працюе телев1зор», властивий незначнш частин1 опитаних. Основна ж маса респондента не втрачае в1дчуття навколишнього св1ту i п1д час телепередача Ц1 дан1 корелюють i з в1дпов1дями на наведен1 нижче судження.
Лише у п'ято!' частки опитаних виникала думка, що сл1д зменшити час на перегляд телепередач, тод1 як бшьше половини не вважають за необх1дне себе обмежувати у телезахопленнях. Ще менша к1льк1сть респондента вважае найкращим способом забути власш труднощ1 i проблеми вийти в штернет.
Висновки. Наведен1 вище спостереження св1дчать про те, що анаштичнють як один з основних критерпв мед1акультури особистост1 довол1 розвинена у значно!' частини телеглядач1в. Властива i здатнють до заглиблення у в1ртуальн1сть як спос1б найповн1шого сприйняття телетексту. Мае мюце i втеча у в1ртуальн1 св1ти - своер1дна дев1ац1я, породжена 1нформац1йною епохою, що е предметом окремого розгляду.
Баришполец А. Т. Дифференциация аудитории телевидения по критериям медиакультуры
В статье анализируются результаты исследования проблем медиакультуры взрослого населения, студенческой и ученической молодежи. Рассматриваются, в частности, способности телезрителей анализировать телеинформацию и уходить в виртуальность как критерии личностной медиакультуры.
Ключевые слова: медиакультура, телезависимость, виртуальность, процессы идентификации
Barishpolets AT. Television audience differentiation according to media-culture criteria
The article analyzes research results of media culture problems for adult population, as well as school and college student audience. Specifically, the TV audience's abilities to analyze TV information and submerge into virtuality as personality media-culture criteria are considered.
Key words: media-culture, TV addiction, virtuality, identification processes
Пост упила до редакци 12.09.2008 р.
