CC BY
28
УДК 316.653:316.61:332.1(477)
О. В. Панькова,
кандидат соц1олог1чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ресурси особист1сного та суспшьного розвитку украшського суспшьства в св1тл1 громадсько! думки
(рег1ональна специф1ка)
Постановка проблеми.
Укра!нська нацiя, як i будь-яка iнша, е дина-мiчним соцiальним органiзмом - цшсним i роздше-ним одночасно. Вона формувалася, безперестанно формуеться й змшюетъся в едносп й боротьбi про-тилежностей, шляхом актуалiзащf, посилення чи гармошзацп iманентних протирiч, через вияви, заго-стрення, розв'язання або «заморожування» штучно сконструйованих чи спровокованих суперечностей. На сьогодш Укра!на як незалежна держава пережи-вае дуже складний перiод свого iснування - вона опинилася в ситуацл системних протирiч одночасно i зовн1шнъого, i внутршнього характеру. Доленоснi поди 2013-2015 рр. стали поштовхом до мега-, макро-, мезо-, мiкронебезпек. Пошук механiзмiв на-дання виважених вiдповiдей на виклики сьогодення дозволять цi небезпеки мiнiмiзувати i вийти на шлях визначеносп, стабтзацп, вiдновлення i поступо-вого розвитку.
Надання вiдповiдей на виклики внутршнього характеру, що пов'язан з активiзацiею громадянсько! активности населения в 11 рiзних проявах, акту-алiзуе iдею громадянськост як тдгрунтя форму-вання зрiлого громадянського суспiльства, устшно-ст укра!нсько! громадянсько! наци. Громадян-ськiсть, як вищий ступiиъ громадянсько! зрiлостi особистост в крагнах розвиненог демократы, е нормою i стандартом суспшьно-полгтичного життя, ме-хашзмом iитеграцil iитересiв людини, суспiльства i держави, пiдставою розбудови демократично! правовое' держави, зршого громадянського суспiльства, самодостатньо! громадянсько! субектност [1]. Саме громадянсьшсть виступае потужним внутрш-шм ресурсом i особистюного, i суспiльного розвитку, поеднуючи iидивiдуальне з колективним заради спшьного блага, тим внутршшм пiдгрунтям прояву громадянського самовизначення, конструктивно! громадянсько! самооргашзацп, що дозволяе забез-печити стале, безпечне, комфортне майбутне i лю-диш, i державi?
Феномен громадянськосп почали до^джу-вати ще з чаив античност - Платон, Аристотель, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Монтеск'е, Ж.-Ж. Руссо, I. Кант, Г. Гегель, А. де Токвшь та ш. Практичну ре-алiзацiю iдея громадянськост отримала в епоху модерну, коли набули розвитку концепти «людини по-лiтично!» i европейська версiя концепту «громадян-
ського суспшьства». У семантичному полi «особис-тють-суспшьство-держава» громадянськiсть моде-люеться як складноструктурований, багатофункцю-нальний феномен у трьох ракурсах: антрополопч-ному (громадянин), соцiальному (громадянське су-спiльство), i полiтичному (демократична полiтична система).
Глибиннi процеси суспшьно-трансформацш-них змiн та особливосп психосоцiальноi культури населения нашоi краши багато в чому зумовили сформованють характеру суспшьних ввдносин, вплинули на юторичну долю крани i ii громадян. Не-завершена фрагментована демократизащя украшсь-кого суспiльства i держави породила подвшну ш-ституц!йну систему та подв!йнють масовоi самосвь домосп. З одноi сторони, «iнституцiйна гшерповно-щншсть» (С. Головаха, Н. Патна) украшського сустльства зросла 3i згоди людей жити в такому ш-ституцшному простор!, де ддать i старi i нов! шсти-туцп, як! забезпечують сво!м суперечливим ствю-нуванням наявтсть вах необхвдних для сощально!' штеграцп та стабшьносп атрибутов шститущйносп [4, с. 15]. З !ншо! - «психосощальна шфлящя» i структурна розмипсть важливих сфер колективноi психики, спричинила патопсихолопчний стан, в якому зокрема Украiна, за даними мошторингу зага-льносистемних змш (Л. Бурлачук, Е. Афонш, О. Донченко), перебувае з 2006 року [5].
Зввдси походить юнуюче протир!ччя м!ж сощ-альною потребою в зршй громадянськосп члешв украшського сустльства та реальним р!внем ii розвитку. За таких умов суспшьство, навгть прагнучи до стратепчних цшей, на практищ потрапляе в фазу розриву у своему розвитку, коли його громадян-ський потенщал витюняеться за меж! впливу на прийняття сустльно-полгтичних ршень. Як насль док - сустльна недов!ра, розчарування i психоло-пчна втома ввд политиканства трансформувалися в полгтичну пасивнють, дистаидiювания громадян, !х капсулювання в мшросередовищ! «мейно-родин-них, дружшх ввдносин, що мютять досить високий р!вень дов!ри, соцiально-психологiчноi та моральноi тдтримки. Добре ввдом! незначн статистичш по-казники членства громадян в юнуючих громадських об'еднаннях в Украiиi, як частково пояснюються давшми (пострадянськими) традищями недов!ри на-селення до будь-яких форм оргашзаци громадян-
сько! активность Перманентш спалахи громадянсь-ко1 активности супроводжуються в УкраЛш довго-тривалим громадським затишшям. Такий сплеск О. Суший пропонуе пояснити через феномен так званого «зсунутого залучення» (shifting involvements), який в украiнськiй науковш думцi активно дослiджуе В. Степаненко. Поняттям «зсунутого залучення» в захвдшй полiтичнiй думцi позначають сучасш тендендii трансформацii суспiльноi та гро-мадсько1 активности, а саме те, що полiтична та сус-тльпо-громадська активнiсть сучасних громадян е етзодичною ситуативною i зорiентованою на певну конкретну проблему. Саме проблема, кризова ситуация або важлива громадська iнiцiатива можуть ви-ступити каталiзаторами розгортання кампанii, гро-мадянського руху або iнших форм мобiлiзацii гро-мадянського суспiльства на загальнонацiональному чи мюцевому рiвнях [6]. Проте, якщо в умовах сучасних розвинених демократiй зниження показникiв членства громадян у полгтичних партiях, профстл-ках чи традищйних добровiльних об'еднаннях не е свiдченням втрати здатностi громадян до полгтично! мобiлiзацii на нащональному чи мiсцевому рiвнях у разi загрози суспiльним iнтересам, то спалахи гро-мадянськоi активностi саме у украшщв скорiше е наслiдком «затребувано! безвиходЬ»
Громадянська активнiсть виступае структурно-змiстовною якiстю особистостi, яка формуеться та розвиваеться на основi власних цiннiсних орiента-цiй, враховуючи щнност! суспiльства i правовi нор-ми й вимоги держави. Вона спрямовуе дiяльнiсть, поведiнку, вiдносини людини з сощальним середо-вищем та ввдображае характер iнституцiональноi взаемодii з владою. Громадянська актившсть тiсно переплiтаеться iз громадянською позицiею, яка свiдчить про стутнь зрiлостi людини, рiвень ii роз-витку як громадянина, який усввдомлюе свое мiсце i роль у процес державотворення [7].
Результати всеукрашських репрезентативних опитувань 1нституту соцiальноi та полiтичноi пси-хологii НАПН Украiни спiльно з Асоцiацiею поль тичних психологiв Украiни1 розкривають громад-ську думку населения Украiни щодо характеру роз-виненостi громадянськостi як потужного впутрш-нього соцiального ресурсу. Виходячи з того, що громадянська актившсть е похвдною ввд самоусввдом-
лення та самоасоцiювання людини в суспшьному щ-лому, населення краши визначало можливост свого впливу на суспiльнi процеси. З шею метою респондентов просили дати вщповвдь на питания: "Чи за-доволенг Ви можливостями свого впливу на ту соцг-алъно-економгчну I полтичну ситуацию, в якш про-тжаеВаше життя?".
В динамщ була отримана наступна картина. Так, якщо у грудш 2004 р. задоволених власним впливом на соцiально-економiчиу i полiтичиу ситу-ащю у своему житт було 10,9%, у грудш 2014 р. -показник майже не змiиюеться i становить 10%. Проте протягом десяти рошв пiки позитивних змiн у настроях населення щодо опанування ситуашею спостерiгалися у грудиi 2004 р. (16,2%), у грудш 2007 р. (16,5%), у посткризовому 2010 р. (16,9%), у грудш 2013 р. (16%). Свого роду спади були харак-терш для постреволюцшного 2005 р. (8,8%) - соцю-логи його називають роком руйнування сподiвань, для 2008-2009 рр. (9,8% та 9,3%) - перюду свiтовоi фiнансово-економiчноi кризи, i грудня 2014 р. - перюду вшськового конфлшту на Донбасi. Украiна у постреволюцшних ситуацiях, у ситуацiях глобаль-них криз рiзко втрачае соцiально-економiчиу i поль тичну рiвновагу, ii економша падае i стагнуе, а яшсть життя населення i його здатшсть впливати на ситуацiю рiзко знижуеться. Протягом остаииiх десяти рошв кшьшсть незадоволених власним впливом на соцiально-економiчиу i полiтичиу ситуащю в краiиi залишаеться значною - в шльшсному вимiрi -це бшьше половини населення Украши (ввд 52 до 64,3%), що свiдчить про нерозвинеиiсть громадян-ськостi в украшському суспiльствi. Лише у 2004 р. зафшсовано мiнiмальиий показник - 46,5%, проте у грудш 2008 р. таких вже було 64,3%, що цшком при-родньо для тге1' ситуацл, що склалася в свгтовш еко-номiцi. З грудня 2012 р. до грудня 2014 р. показник незадоволеност власним впливом на суспшьш процеси зростае з 52 до 58%. Тих, кому було важко ввд-повюти на питання налiчувалося в динамщ вiд 26 до 36%, що е вкрай негативним показником сошально1' невизначеносп. В регiональному розрiзi найбшьша кiлькiсть незадоволених впливом на сошально-еко-номiчиу i полiтичиу ситуацiю, в якш протшае власне життя у постреволюцшний перiод фiксуеться на Швдш ( 78%), найменше таких було на Заходi Украши (51,7%).
1Досл!дження проводилися монiторинговими циклами, mi вщтворюють загальну картину та динашку розгортання соцiальноi ситуацп в Украш в дореволюцiйний i постреволюцiйний перюди (2011-2015 рр.). Зага-льна кшьшсть опитаних - 2000 респонденпв у 152 населених пунктах (з них 71 - мюьш, 81 - альсьш) уах реп-онiв Украши за винятком АР Крим та територш, не контрольованих украшською владою в Донецьшй i Лугансь-шй областях. Похибка вибiрки становить 3,2%. Для аиалiзу регiональних особливостей використано умовний подш Украши на таш макрорегiони: Захiдний (Волинська, Закарпатська, 1вано-Франшвська, Львiвська, Рiвнен-ська, Тернопiльська, Чершвецька областi); Центральний (Вiнницька, Житомирська, Кшвська, Юровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чершпвська областi, м. Кшв); Схщний (Днiпропетровська, До-нецька, Запорiзька, Луганська, Харшвська областi); Пiвденний (Микола1вська, Одеська, Херсонська обласп). Ви-бiрка е репрезентативною для дорослого населення i цих макрорегюшв, i краши в цшому. Iнформацiйний ресурс: http://ispp.org.ua/bibl_6.htm.
И Задоволений Ш Н1 Н Важко вщповюти
Рис. 1. Регшнальний розподiл вiдповiдей респондентiв на питання: "Чи можете сказати особистоВи, що справляете вплив на сощально-економ'тну i пол1тичну ситуацЮ, в якш проткаеВаше життя?", грудень 2014 р.
Розглядаючи феномен активности людини в со-щально-полгтичному i суспшьному житп в цiлому, варто зважати на природу громадянсько! залучено-сп, що складаеться:
з впливу на дгялътстъ соцгалъних ¡нститутгв (незалежш медiа; громадська думка; добровiльнi асощацл та об'еднання громадян; структурована та
iнституцiолiзована полiтична позицiя; система зов-нiшиъого громадського контролю за владою);
з соцгалъних практик (суспшьна, громадянська активнiсть населення, що не обмежуеться участю у виборах; громадсьш рухи; iиiцiативиi групи; громадянська залученють до добровiльних суспiльиих об'еднань; пошформовашсть про суспшьно-поль тичне життя;
И Так (однозначно так + скорше так) 0 Н1 (скор1ше ж + однозначно н1) ЕВ Вважко вщповюти
Рис. 2. Розподш ввдповвдей на запитання "Чи можете сказати особисто Ви, що справляете вплив на сусптьт процеси, як1 в'дбуваються навколоВас?" (у %), в динамщ з 2004 до 2015 р.
-31 -
Еконотчний вюник Донбасу № 2(44), 2016
з розвиненост правовоИ кулътури та вмшня ви-користовувати правозахисну та судову систему в ш-тересах населення; залученост до дiяльностi неза-лежних правозахисних недержавних органiзацiй; у лобiюваииi суспiльно значимих iиiцiатив);
з суспiльних цтностей та чеснот (плюралiзм, толераитнiсть, довiра до стввгтчизниив та суспшь-них шститупв, здатиiсть до компромiсiв, самопо-вага, ввдповвдальнють, громадська солiдариiсть та взаемодопомога) [7].
Стутнь розвиненосп громадянських ресурав суспiльства визначаеться через показники громад-сько! залученост - активно! (чи пасивно!) позицii людини щодо 11 впливу на суспiльиi процеси.
В динамщ спостерiгаеться доволi неоднозначна картина. Так, переважна бшьшють громадян краiии вважають, що вони особисто не справляють вплив на суспшьш процеси. Дииамiка самооцiнок опитаних шдтверджуе той факт, що людей з такою позишею в краiнi - не зменшуеться. Таких в 2004 р. було 49%, у 2008 р. - 67,4, у 2012 р. - 78,6, у 2014 р. -67,2, у 2015 р. - 70,3%. Однак, привертае увагу тен-денщя до зниження кшькосп тих, кому важко визна-читися щодо власного впливу на суспшьш процеси, ям ввдбуваються в суспшьствь Ця тенденшя чiтко простежуеться з 2004 по 2012 р. Шсля падiиня режиму В. Януковича й, припускаемо, пiд впливом по-дальшого розгортання вкрай драматичних для Укра-1нсько1 держави й суспшьства подiй, у 2014 р. було зафшсовано збiльшения майже вдвiчi кiлькостi тих, хто мае сумшви щодо можливостей власного впливу на процеси, що ввдбуваються навколо (з 10 до 19%). Однак, вже протягом наступного 2015 р., кшькють тих, хто сумиiваеться щодо власного впливу на суспшьш процеси знов суттево зменшуеться - до 7,7%.
Якщо подивитись на ту частину громадян, якi вважають себе такими, що впливають на суспшьно-полгтичш процеси, можемо побачити, що 1х максимальна кiлькiсть за в« роки проведення наших спо-стережень становила орiеитовно п'яту частину опи-таних. У 2004 р. таких було 22%, у 2007 р. - 20,2, у 2015 р. - 21,9%. В iншi роки активно налаштованих громадян було вдвiчi менше: у 2009 р - 11,5%, у 2012 р. - 10,8, й навгть у 2014 р. - 13,7%. Це свадчить про мiнливiсть неспйшсть стану сошального само-почуття населення, неусталенiсть власного позищ-ювання людини в суспшьно-полгтичному просторi, про нестабiльнiсть зовиiшнiх суспшьних умов, в яких протшае життя громадян. Виявлеиi теидеидii мають суперечливу природу, бо, за спостережен-нями укра'нських соцiологiв, розгортаються на фош розвитку сиидромiв вербальноi громадянськостi (С. Головаха), громадянсько! депривацii (М. Шу-льга), якi виступають ознакою сучасних суспiльиих процесiв. Цi процеси розвиваються i закрiплюються в укра'нському громадянському суспiльствi як на
рiвиi суспшьно! свiдомостi, так i на поведiнковому рiвиi.
Громадянськiсть, проявляючись на рiвш iиди-вiдуальноi поведiики, опосередковуеться сощокуль-турними чинниками. Дiяльиiсть, поведiика, участь -це прояви, яшсш характеристики зовшшнього (по-ведiикового) рiвия громадянськоi активности, нато-мiсть виутрiшнiй рiвень громадянськоi' активности складають iитереси, мотиви, потреби, настанови, пе-реконання, щнносп тощо. Цей iнтегративиий комплекс якостей особистосп виступае мiрою И саморе-алiзацii як громадянина, визначаючи 11 соцiальиу спрямоваиiсть. Саме тому феномен нерозвиненоi громадянськост мае негативш наслiдки не тальки для життя людини, а й для життя регюну та краiни в цшому. Власне, в регiональному розрiзi ми стика-емося з феноменом, коли поведiнковi прояви гро-мадськоi активности населення рiзиих регiонiв кра-1ни, в умовах несформованост единого сощокульту-рного цiниiсно-нормативного простору несуть за-грозу 11 територiальнiй цiлiсностi, адже цшшсш орь еитацii формуються в певних суспiльиих сощаль-них, сошально-психолопчних умовах, конкретних ситуацiях, якi детермiнують поведiнку людини, за-дають 1й певний «горизонт бачення». Адже у березш 2014 р. в Швденно-Схвдних регiонах кiлькiсиi пока-зники нерозвиненоi громадянськостi сягали вiд 78 до 82%, у жовтш 2015 р. зафшсовано пiк цього по-казника - 85,1%. Це - дуже тривожний факт з точки зору посилення загроз нацiональнiй безпецi, змщ-нення сприятливого середовища для усшяких маш-пулювань в ситуацiях невизначеносп. З iишого боку така картина - цшком природне явище як реакщя на ситуацiю колективноi травмованосп, яка спiткае людину в и зовиiшньому та виутрiшиьому середо-вищь В Центральному i Захiдному регюнах Укра-ши, якi не зазнали масових впливiв i руйнувань ввд военного конфлiкту на сходi кра'ни, людина ввдчу-вае себе бшьш дiездатною, бiльш усвiдомленою, бiльш зорiеитованою в суспiльно-полiтичному про-сторi.
Для того, щоб з'ясувати чинники, як призво-дять до тако! ситуацп, респондентам надавалася можливiсть вiдповiсти на питання анкети: "Якщо Ви вважаете, що не справляете впливу на сустлът процеси, то чому?". Отже, основними перешкодами до особистюного впливу на суспшьно-полгтичш процеси виступають:
■ ввдсутшсть реальних мехаиiзмiв для цього;
■ ввдповвдна компетеитнiсть (такими питан-нями мають займатися 11, хто на цьому розумiеться);
■ вiдсутиiсть зовшшнього запиту, як з боку украгнсько! держави, так i з боку укра'нсько! спшь-ноти (це шкому не потрiбно);
■ вiдсутиiсть внутршнього запиту (я сам не ввдчуваю в цьому потреби) (рис. 3).
Рис. 3. Розподш ввдповвдей на запитання "Якщо Ви вважаете, що не справляете впливу на сусптьт процеси, то чому?" (у % до юлькосл респондент, як дали негативну вщповщь на по-
передне запитання), в динамвд з 2004 до 2015 р.
Жовтень 2015 р. Жовтень 2012 р. Листопад 2009 р.
Жовтень 2008 р. Вересень 2007 р. Жовтень 2004 р.
■"■■"■"■■"."■■"■"■ 19,7_ . J
0
10
15
20
25
30
35
Н важко вщповюти
□ я сам не вщчуваю в цьому потреби О це нiкому не потрiбно
В такими питаннями мають займатися професiонали
□ вщсутш реальнi механiзми для цього
Так, у 2009 р. фшсувалося значне зростання по-казнишв незатребуваност власно! громадсько! шщ-ативност переважно через те, що це не треба ш-кому, i мет також. Однак, нагадаемо, що це - перюд розгортання свтово! фiнансово-економiчно! кризи, що в укра!нських реалiях був поеднаний з великим суспшьним розчаруванням помаранчевою командою. У 2012 р. показник сощально! апатл зростае (з 24,6 до 26,2%), поряд з цим зростае i запит на реа-льнi мехашзми для цього (з 18,8 до 25,7%,); на про-фесiоналiв, ям знаються на цьому (з 24,9 до 25,7%); на усввдомлення власно! ролi в суспiльному житп (з 22,6 до 12,8%). Натомють у 2015 р. запит громадян на професiоналiв, здатних врегулювати ситуацiю в кра!ш в iнтересах бiльшостi населения рiзко зростае - до 33,2%, знизився показник позицi! «це ш-кому не потрiбно» до 17,4%, i тих, хто не визначився з ввдповщдю (9,7%).
В регюнальному розрiзi спостерiгаемо таку картину: потребу в реальних механiзмах громадсько! залученост у 2012 р. найбшьшою мiрою ввдчу-вали мешканщ Захiдного регiоиу - 36,2%, у 2015 р. таких стало менше - 30,7% натомють таку потребу в Швденно-Схвдних репонах у 2012 р. ввдчували лише 18,2-18,5%, у 2015 р. Ця потреба для насе-лення Пiвдия суттево зростае до 21,9%, тодi як на
Сходi фiксуеться зворотна тенденцiя - показник знизився з 18,2 до 14,9%. Максимально висом по-казники апатл, ввдчуття того, що шкому не потрiб-ний особистюний вплив на суспiльно-полiтичнi процеси у 2012 р. фшсувалися в ощнках респондентiв Схiдного та Пiвденного репотв (29,5-30,2%), у 2015 р. вщбулося суттеве зниження кiлькостi прихи-льнишв цiе! позицi! - до 19 i 21,1% вiдповiдно.
Сподiвання на професiоналiв i фахiвцiв у 2015 р., порiвняно з 2012 р. рiзко зростають. Бiльш нiж на 20% фшсуються розбiжностi у ввдповвдях опитаних рiзних регiоиiв. Найзначнiшi змiни ввдбу-лися в оцiнках опитаних Захвдних регiонiв - авангарду докоршних змiн в кра!нi в цшому протягом 2013-2014 рр. Тут запит на професiоналiв рiзко тд-нявся - з 24,6% у 2012 р. до 43,8% у 2015 р. Також висом показники потреби у професюналах висло-вили респондента Пiвдия (у 2015 р. - 33,3%; у 2012 р. було 21%) та Сходу (ввдповвдно 32,1 та 29,9%). Чверть опитаних на Сходi не ввдчувають потреби у власному впливi на суспшьш процеси, що вiдбуваються в кра!ш - показник зрiс з 14,8 до 19,4% у 2015 р. натомють для респондентов Швдня на-впаки, показник вiдчуження знизився - з 21% у 2012 р. до 13,2% у 2015 р.
У вшовому розрiзi достатньо висока усвОдомле-нiсть щодо власного впливу на суспiльно-полiтичнi процеси була виражена у 2012 р. у респондентов се-реднього вшу - 27,4% засвОдчували, що !м не виста-чае реальних мехашзмОв для здiйснення впливу, в цш же вiковiй групi був мшОмальний показник осо-бистого вiдчуження (12,5%). У 2015 р. - значну потребу в реальних мехашзмах впливу на ситуащю ви-словила молодь вiд 18 до 29 роков (31,5%). В цiй вь ковiй групО зафiксований мiнiмальний показник за-питу на професiоналiв (27,3%). Несподiвано було виявлено ознаки демотивацп особистОсно! громадсь-ко! залученостО серед молодi i респондентов серед-нього вшу (14,5 та 14,4% ввдповвдно), показники яко! виявилася вищими, порiвняно з оцiнками респондентов старшого вшу (12,0%). Позищю «ншому це не потрОбно» найбiльшою мiрою тдтримують респонденти старшого вiку (22,8%), в найменшш -тО, кому ввд 30 до 55 рок1в (13,5%). Чим вищий рь вень освОти, тим бiльша частка респондентов наголо-шуе саме на вiдсутностi реальних механiзмiв впливу. Чим нижче рiвень освiти, тим бiльша частка респондентов, якi виправдовують власну iнертнiсть ввдсутнютю внутрiшнього запиту. Така закономОр-
нОсть спостерiгаеться протягом усiх роков спостере-ження.
Отже, що спричинюе розрив мiж реальною по-лiтичною поведiнкою та сприйняттям громадянами власно! здатностО й обов'язку дiяти?
У межах нашого дослОдження респондентам була надана можливють погодитися чи спростувати наступнi судження:
— я досить добре уявляю, що нинО вiдбуваеться в полгтищ та в поточних державних справах;
— там люди, як я, не мають можливостО впли-вати на дп влади;
— люди повинш бiльше брати участь у поль тичному життО та поточних державних справах;
— я знаю, що робити, аби мш голос був почу-тий, коли йдеться про важливi державно проблеми.
За ощнками респондентов, в динамiцi з 2008 до 2015 р. показник незрозумшостО о невизначеностО щодо ситуаци в полОтицО з боку населення знижу-еться з 49 до 44%. Одночасно за цей перюд зростае кОлькОсть тих, хто згоден з тим, досить добре уявляе, що нинО вОдбуваеться в полОтицО та в поточних державних справах - з 35,9 до 39,4%.
Скорше згоден ^И^Скорше не згоден
Рис. 4. Розподш ввдповвдей респондент на питання: "Чи згоднi Ви з судженням: Я досить добре уявляю, що ниш в1дбуваеться в пол1тищ та в поточних державних справах? ",
в динамвд з 2008 до 2015 р.
Протягом останнього перюду дослОдження -2012-2015 рр. - спостерОгаеться збшьшення з 34 до 39,4% показника тих, хто з цим згоден, хоча незнач-ною мОрою збОльшуеться О показник тих, хто визнав, що не розушеться на ситуаци в поточних державних справах (з 42,6 до 44,1%). Майже половина опита-них - 44,1% у 2015 р. не погоджувалася з судженням про те, що вони досить добре уявляють, що ниш вОдбуваеться в полОтицО та в поточних державних справах. 1х кшькОсть бшьше тих, хто навпаки, вва-жае, що розбираеться в поточних державних справах (39,4%).
СпостерОгаеться незначне зниження кшькостО тих, кому зрозумшо щодо того, що ниш вОдбуваеться в суспОльно-полОтичному життО. Найбшьша впевненОсть в розумОннО ситуаци в полОтицО О державних справах спостерОгаеться серед респондентов ЗахОдного (37,67%) та СхОдного (36%) регОонОв. Тих, кому важко чОтко уявити про дшсний стан справ бОльш за все було на ШвднО - 52,2%, менше - на СходО (39,8%). Респонденти, яким важко було визна-читися з вОдповОддю зосереджеш переважно у Цент-ральних областях краши (28,4%), !х бОльше серед старшого поколОння (24,4%).
У 2015 р. з таким судженням найбшьшою мь рою погодилися респонденти Пiвдня (45,5%), в ди-намiцi порiвняно з 2012 р. ощнки зросли майже на 15%. Проте половина опитаних в Схiдному регiонi (49,2%) визнала, що не розумie того, що дiйсно вОд-буваеться в полОтицО. У 2012 р. тут тако! думки до-тримувалися 39,8%. Складаеться враження, що про-тягом 2012 i 2015 рр. думки респондентов Сходу i Заходу кра!ни так би мовити, помiнялися мюцями. Значно зросла кОлькОсть тих, хто погано орiентуеться в поточних державних справах серед респондентов Центрального репону - показник зрiс з 31,2% до 38,9%, одночасно поменшало тих, кому важко ввд-повiсти на питания (з 28,4 до 18,8%). Серед респондентов старшого поколiння найбшьше тих, хто вва-жае що розбираеться в ситуацО! - 40,9%, така сама кОлькОсть респондентов похилого вiку дотримуеться протилежно! думки. Найбшьше таких, що визнали себе такими, що не розумтоть що саме ввдбуваеться в полгтицО о державних справах, серед молодО вед 18 до 29 рокОв (47,9%). Чим вищим е освОтнОй рОвень респондентов, тим частОше вони стверджували, що розбираються в поточних державних справах (52%) на противагу ввдповвдям респондетОв з неповною вищою освОтою (30,7%) (рис. 5).
Переважна бшьшють населення кра!ни пого-джуеться з тим, що люди повинш бтъше брати
участь у полтичному житт1 та поточних державних справах, !х кОлькОсть зростае, проте в динамщ -ощнки нестабшьш, коливаються в дОапазош вОд 52,9 до 62,4%. Максимально високий показник зафшсо-вано у 2015 р. як факт пробудження самосвОдомостО громадян краши. КОлькОсть тих, хто не згоден - перманентно змОнюеться у межах вОд 14,3 до 20,6%. Така динамша негативних вОдповОдей з 2012 до 2015 р. мае тенденцОю до зростання - мабуть через те, що не виправдалися тО сподОвання, на якО очшу-вали люди пОсля революцп ПдностО О побачили негативнО наслОдки радикально! активностО. У 2012 р. максимальна бшьшють тих, хто погоджуеться з курсом на посилення громадянсько! залученостО, на роз-виток громадянськостО - на ЗаходО та в Центр (65,3 та 64,7% вОдповОдно), менше таких - на СходО (45%).
У 2015 р. тих, хто погоджуеться з тим, що люди повинт бшьше брати участь у полОтичному життО та поточних державних справах стало значно бшьше -передусОм - у Захщних областях кра!ни (80,1%), в Центральних (68,8%), у ПОвденних (61,7%) О лише на СходО кра!ни спостерйаемо зворотну динамшу - кОлькОсть прихильникОв тако! думки зменшилася з 45% до 41,1%, що пояснюеться тОею атмосферою, в якш вОдбуваеться життя населення цього регюну.
Жовтень 2015 р Жовтень 2012 р Листопад 2009 р. Жовтень 2008 р.
□ Скорее згоден ЕЗ Скорiше не згоден 0 Важко вщповюти
Рис. 5. Розподш вiдповiдей на питання: "Чи згодш Ви з судженням: Люди повиннi бЬьше брати участь у полтичному життi та поточних державних справах?" (у %), в динамвд з 2008 до 2015 р.
Ощнки бажаних уявлень щодо участО людей у полОтичному життО та поточних державних справах у 2015 р. серед респондентов середнього вшу (66,8%), серед чоловшОв (65%) О респондентов з пов-ною середньою освОтою (66,9%) - найбшьш високО. Цшаво, що у 2012 р. максимальна кОлькОсть ствер-джувальних вОдповОдей фшсувалася серед респондентов з вищою освОтою, тодО як у 2015 р. - це респонденти з повною середньою освОтою (!х кОлькОсть зростае до 66,9%), мабуть, для них тО поди, що ввд-
буваються в кра!ш стають певним чином ресурсним майданчиком для змОни власного життя, натомОсть вОдповОднО показники у опитаних з повною вищою освОтою - знизилися з 65,0 до 62%. Люди по-рОзному сприймають ситуащю, по-рОзному вбачають наслОдки вОд активних громадських дОй для власного життя (рис. 6).
КОлькОсть тих, хто знае, що робити, аби !х голос був почутий, коли йдеться про важливО державнО проблеми в динамОцО з 2008 до 2012 р. залишалася
незначною (14-15,7%), y 2015 p. фiкcyетьcя зpоc-тання показника до 21,3%. Резyльтaти нашого дос-лiджения з цього питання фiкcyють позитивну дина-мiкy - piзко знизилася кшькють pеcпондеитiв, яким важко визначитися з ввдповвддю - y 2015 p. ïx стало
26,4% - це мшмальний показник в динaмiцi з 2008 до 2015 p. Хоча до 2012 p. ^оявлялася тенденщя значного зpоcтaння тиx, кому важко визначитися щодо свох^ гpомaдянcькиx ^ав (пiковий показник -y 2012 p. - 35,5%).
Жовтень 2015 р.К^&й&Й!
Жовтень 2012 р tträl
Листопад 2009 р.
Жовтень 2008 р.ЕЙЙ^
0%
20%
40%
60%
80%
100%
□ Скор1ше згоден □ Скор1ше не згоден s Важко вщповюти
Рис. б. Pозподiл вiдповiдей на питання: "Чи згодш Ви з cуджeнням: Я знаю, що робити, аби míü голос був почутий, коли йдeтьcя про важлuвi дeржавнi проблeмu?" (у %), в динамвд з 2008 до 2015 р.
У 2015 p. найбшьша кшькють тж, xto знае, pо-зyмiетьcя на тому, що pобити, аби його голос 6ув почутий, коли йдеться ^о вaжливi деpжaвнi ^об-леми - на Зaxодi (31,2%) та в Центpi (21,5%), cеpед pеcпондентiв cеpеднього вiкy (25,4%),чоловтв (26,5%) та pеcпондентiв з повною вищою оcвiтою (32,9%). Найменша кшькють тж, xто pоздiляе таку думку - на Швдш та на Сxодi (12 та 16,9% вадпо-вiдно), пpоте i в цж двоx pегiонax кшькють тиx, xto вважае, що може pеaлiзyвaти сво1' гpомaдянcькi пpaвa збiльшилacя, поpiвняно з 2012 p. - в твденнж областж - на 2%, в cx^mx - на 5%.
Кшькюш показники незгоди з тим, що з думками людини paxyютьcя, коли йдеться пpо вaжливi деpжaвнi пpоблеми, вказують на неpеaлiзовaнicть i неcпpоможнicть гpомaдян cкоpиcтaтиcя сво1'ми кон-ституцшно встановленими гpомaдянcькими npa-вами. У 2015 p. ми cпоcтеpiгaемо значш pегiонaльнi pозбiжноcтi щодо pеaлiзовaноcтi гpомaдcькиx пpaв населенням кpaïни - ^о значне ущемлення пpaв го-воpять показники оцiнок pеcпондеитiв Швдня и Сxодy кpaïни - тут у 2015 p., поpiвняно з 2012 p. показники громадянсько1' ущемленосп зpоcли у межax 10%(!), нaвiть у Цеитpi - на 1,5%. На Зaxодi - на-впаки, показник знизився на 7%. Тобто, населения Зaxодy Укpaïни почуваеться набагато комфоpтнiше в yмовax, що склалися, на вiдмiнy вiд населения ш-шиx pегiонiв кpaïни. ^оте об'еднуе усю кpaïнy значне зpоcтaння гpомaдянcькоï caмовизнaченоcтi. У 2015 p. майже на 10% стало менше тиx, кому важко вiдповicти на питання. Оcобливi вiдмiнноcтi
зaфiкcовaнi на Сxодi i Пiвднi - тут показники неви-значеност знизилися у 1,5-2 paзи, незначною мь pою - в Цеитpi. Також найбшьша кшькють тж pеc-пондеипв, ям визнають ущемлення ïx гpомaдянcь-кж пpaв зоcеpеджyетьcя cеpед тaкиx cоцiaльниx гpyп населения, як жiнки (54,8%), молодь (54,6%), люди поxилого вшу (55,3%), pеcпондеити з непов-ною cеpедньою оcвiтою (65,7%) (pиc. 7).
Результати нашж доcлiджень показують, що в динамщ зpоcтaлa кшькють тж, xто погоджувався з тим, що не мае можливост впливати на дп влади - з 60,8% у 2008 p. до 65,3% - 2012 p., у 2015 p. спосте-piгaетьcя незначне знижения цього показника до 64,9% (рис. 8).
^оте цей факт cвiдчить ^о гальмувания пpо-цеciв становления гpомaдянcькоcтi в yкpaïнcькомy cycпiльcтвi самою системою cфоpмовaниx на сього-дш cycпiльниx вiдноcии, яка xapaктеpизyетьcя пpо-тиpiчливicтю i неcyмicнicтю iнтеpеciв влади i на-pодy. Маемо феномен ствюнування в одному пpоc-TOpi одночасно двоx cвiтiв - свгту влади i cвiтy гpо-мадян, як1 функц1онують в межax одше1' деpжaвноï системи, пpоте зaxодятьcя в зовим piзниx вимipax життя - за уйма пapaметpaми. Тиx, xto не погоджу-еться з тим, що не мае можливосп впливати на дп влади - незначна кшькють - до чвеpтi населения: у 2008 p. такж було 25,3% опитанж, у 2015 p. -24,6%, кшькюш показники цж двоx зaмipiв - майже ствпали, пpоте пpотягом 7 pокiв тк зaтpебyвaния на cоцiaльне волевиявлення на веpбaльномy piвнi зaфiкcовaно у 2012 p. - 19,1%.
Жовтень 2015 р. Жовтень 2012 р. Листопад 2009 р.
Жовтень 2008 р.
0 20 40 60 80
Скорее згоден ■ CKopiiue не згоден
Рис. 7. Розподш ввдповвдей на питання: "Чи згодш Ви з судженням: Так люди, як я, не мають можливост1 впливати на ди влади?" (у %), в динамвд з 2008 до 2015 р.
В репональному розрiзi в динамщ з 2012 до 2015 р. виявлена наступна картина. Ще у 2012 р. в Швденному репой була найбшьша кшькють людей, ям вважали, що «так люди, як я, не мають можли-востО впливати на ди влади» - 73%. У 2015 р. тут людей з такою думкою поменшало - !х стало 67,9%. Привертае увагу факт такого ж високого показника в ощнках респондентов Захiдного регiону у 2012 р. (72,7%). У 2015 р. 1Х значно поменшало i стало 56,1%. Бшьше чвертi проактивно! частини насе-лення (21,5-29,5%) дотримуються протилежно! думки, проте в у«х без винятку регiонах спостерiгаеться позитивна динамша щодо цього питання, особливо серед населення Захiдного регiону. Тут у 2012 р. було лише 17,6% тих, хто висловлював проактивну
позищю, у 2015 р. !х стало вже 29,5%. Чверть населення Сходу - 24,5% - тако! ж думки. У 2012 р. максимально висом показники проактивносп фшсува-лися саме в схвдних областях кра!ни. У тому ж 2012 р. було зафшсовано тенденщю - чим молод-шим е вiк респондентов, тим бшьшою мiрою вира-жена впевненiсть в сво!х силах впливати на ди влади. У 2015 р. до проактивно! позици молодого поколiння долучилися респонденти середнього вiку - ввд 30 до 55 рок1в (28%). Проте сощальна неспро-можнiсть громадян залишаеться високою i концент-руеться переважно серед респондентов похилого вшу(70%), серед жiнок (67%), серед респондентов з неповною середньою освiтою (74,5%).
66 65 64 63 62 61 60 59 58
65,3
♦ 64,9
П7
60,8
Жовтень 2008 Листопад 2009 Жовтень 2012 Жовтень 2015
скор1ше згоден
Рис. 8. Ощнки тих респондент, як погодилися з судженням: 'Так1 люди, як я, не мають можливост1 впливати на ди влади"(у % до опитаних),
в динамвд з 2008 до 2015 р.
Даш мошторингових дослвджень У1СД/ЦСМ, що проводяться за участю вiддiлу монiторингових до^джень соцiально-економiчних трансформацiй
ДУ «1нститут eKOHOMi^ та прогнозування НАН Ук-ра!ни» пiд кeрiвництвом О. Балакiрeвоi [8] дозволили нам виявити зони (ядра) локалiзацii мiцних со-
цiaльниx зв'язшв, на якi гpомaдяни ^аши pозpaxо-вують пpи виpiшення життевж пpоблем та самоза-xиcтy. Це важливо виявити для визначения сегментов накопичення оcобиcтicниx i гpомaдянcькиx pе-cypciв в cиcтемi мiжоcобиcтicноï та мiжгpyповоï взaемодiï, що впливае на потенцiйний pозвиток ^о-мадянськост в yкpaïнcькомy cycпiльcтвi на ма^о-та мезоpiвияx (pиc.9).
Для ^омадян Укpaïни в цiломy ядpом мiцниx i cильниx cоцiaльниx зв'язкiв, ям дозволяють людиии встояти i вифимати життевi i cycпiльнi негapaзди, виступають тpи оcновнi сегменти, це:
1 - pодиннi стосунки,
2 - знайомства мiж людьми,
3 - стосунки з колегами по pоботi.
Меншою мipою гpомaдяни Укpaïни в cклaдниx
життевиx обcтaвииax pозpaxовyють на pеcypcи тд-тpимки чеpез сусвдсьш вiдноcиии, чеpез стосунки, що виникають в гpомaдcькиx та полiтичниx оpгaнi-зaцiяx, в теpитоpiaльниx гpомaдax; в етшчнж i на-цiонaльниx об'еднaнняx. Пpоте були виявленi pозбi-жносп в оцiнкax pеcпондентiв залежно ввд pегiонy пpоживaния. Так, для мешканщв Зaxiдниx областей Укpaïни пpiоpитетнicть сегментОв cильниx зв'язкiв -збеpiгaетьcя, ^оте aктyaлiзовaними е cyciдcькi стосунки i стосунки в pелiгiйниx оpгaнiзaцiяx. Для Шв-дия i Цетру бiльшою мipою, нiж в iншиx pегiонax кpaïни pозвииенi вiдноcиии в межax теpитоpiaльниx гpомaд, на Донбас - нaйкpaще с^ияють в^ь шению життевиx пpоблем та зaxиcтy гpомaдянинa пеpедyciм ciмейнi стосунки та ввдносини в тpyдо-виx колективax. Висом показники pозвииеноcтi вь дносин в ^омадськж об'еднaнняx, полiтичниx оp-гaнiзaцiяx cпоcтеpiгaютьcя пеpедyciм в м. Киев^ на Донбaci, на Пiвночi.
Висновки. Отже, pезyльтaти доcлiджень пока-зують, що гpомaдянcькa aктивнicть i особистюний вплив гpомaдян кpaïни на сустльно-полгтичш пpо-цеси знaxодять pеaлiзaцiю чеpез
а) зaтpебyвaния законодавчо гapaнтовaниx пpaв i свобод, обов'язкiв пеpед деpжaвою;
б) здiйcнення гpомaдянaми cycпiльниx функцш у тиx cфеpax гpомaдcького життя, якi вiдповiдaють ïxнiм сощальним iитеpеcaм;
в) пpоцеc caмоaктyaлiзaцiï людьми сво!^ твоp-чиx потенцiй чеpез фоpмyвaння гpомaдcькиx шсти-тyцiй i участ в ïx pоботi.
Однак, за ввдсутносп пpaктичного доcвiдy життя в yмовax пpaктичноï демокpaтiï - одно1' з клю-човиx умов ступеию pозвиткy гpомaдянcького сус-тльства в певний вiдpiзок часу, «стутнь» ^ома-дянськосп як життево1' позици, iнтегpaльноï xapa^ теpиcтики та якicноï ознаки особистосп визначати-меться тим, наскшьки ця особистють буде здатна вписатися в cоцiaльно-полiтичнi вiдноcини та с^и-
яти pозвиткy i змiцнению сустльного ycтpою [9]. Для цього 1й потpiбнi pеaльнi знания пpо pеaльнi ме-xaнiзми i pеaльнi пpоцедypи, що власне дасть ш ус-вiдомлення cвоеï гpомaдянcькоï субектност як здатност до пеpетвоpения. Це, в свою чеpгy, i буде ознаками cфоpмовaноï особистосп гpомaдянинa, яка поедиуе в cобi pозвиненi оcобиcтicнi, i ^ома-дянсьш pеcypcи. Така особистють здатна:
— pозyмiти cвоï пpaвa i свободи, вмiти ïx зaxи-щати, поважати пpaвa i свободи iишиx гpомaдян;
— вiдчyвaти особисту ввдповвдальнють за cвiй вибip i свою поведшку, ycвiдомлювaти необxiднi юpидичнi та моpaльнi зобов'язания пеpед сустль-ством i деpжaвою;
— мати дiеве i кpитичне ставлення до сощаль-ноï дiйcноcтi на оcновi вiльного особистого вибоpy, моpaльниx пеpеконaнь i споиукань, iдеaлiв piвно-пpaвноcтi гpомaдян i cyвеpенiтетy нapодy по ввдно-шенню до влади;
— pозвивaти фоpмaт конcтpyктивного дiaлогy з владою, з гpомaдcькicтю, з iншими суб'ектами су-cпiльноï взаемодп;
— ycвiдомлювaти свою гpомaдянcькy вдентич-нicть - пpииaлежнicть до ^аши, до сустльства i деpжaви, активно включатися у вiдповiдне ^авове, cоцiaльно-економiчне, cycпiльно-полiтичне, соцю-кyльтypне cеpедовище;
— бpaти на себе ввдповвдальнють за власне майбутне, за майбутне ^ai™, за майбутне людcькоï спшьноти.
Гpомaдянcькa aктивнicть населения кpaïни мае cпpямовyвaтиcя в конcтpyктивномy pycлi - задля pе-ального залучения ^омадян до виpобления та pеaлi-заци деpжaвноï полiтики в оcновниx cфеpax житте-дiяльноcтi cycпiльcтвa. В цьому cенci необxiдно:
— фоpмyвaния системи ^омадськж iнcтитyцiй, cпpоможниx до постойного гpомaдcького коитpолю та встановлення piвнопpaвниx вiдноcии з деpжaв-ними cтpyктypaми.
— встановления конcтpyктивного cycпiльного дiaлогy i плiдноï cпiвпpaцi мiж гpомaдcькими шсти-тyцiями, деpжaвною владою, теpитоpiaльними ^о-мадами i стльнотами;
— збеpежения i пpимножения потенщалу ств-пpaцi, закладеного у часи випpобyвaнь, виpобления конcолiдовaного бачения майбутнього та в^об-лення единоï cтpaтегiï пеpетвоpень зapaди repcTO^ тив Укpaïни як cyвеpенноï, пpaвовоï, демокpaтичноï' деpжaви;
— фоpмyвaння мiцного пiдГpyнтя для взаемно" вiдповiдaльноcтi гpомaдян пеpед деpжaвою i деp-жави пеpед cвоïми гpомaдянaми зapaди cтaбiлiзaцiï, вiдновлення i безпечного pозвиткy Укpaïнcькоï деp-жави, ïï pегiонiв, гpомaдянcького сустльства i лю-дини.
м. Ки'|'в
Донбас (крiм зони АТО)
П1вдень
Сх1д без Донбасу
П1вн1ч
Центр
Зах1д
IСтосунки в релтйних оргашзац1ях
□ Стосунки в етычних, нацюнальних об'еднаннях
□ Стосунки в територ1альних громадах, земляцтвах
□ Стосунки, що виникають у ход1 протестних громадсько-пол1тичних заход1в (акц1й)
Н Стосунки в громадських та пол1тичних оргаызац1ях
Стосунки з колегами
О Сусщсьш стосунки
Ш Родинн стосунки
□ Знайомства м1ж людьми
0,2 0,4 0,6 0,8
Рис. 9. Регшнальний розподiл ввдповвдей на питання: "Яш, на Ваш погляд, сощальт зв'язки (стосунки) найкраще сприяють виршенню життевих проблем та захисту громадянина?", листопад 2015 р., % до опитаних
0
Л^ература 1. Суший О. Цшност та прюритети громадян-Cbrai' освiти в Украшь «Думай глобально, дiй локально!» / Олена Суший // Науковi записки 1нсти-туту полiтичних i eтнонацiональних дослiджeнь iM. 1.Ф. Кураса НАН Украiни. - 2015. - Вип. 5-6 (79-80). - С.208-221. 2. Полухин О.Н. Идея, опыт и идеал-гражданственности: Философский проект / О.Н. По-
лухин. - М.: Муницип. мир, 2003. - 363 с. 3. 3. Вей-сова В.Э. Гражданственность как социокультурное качество личности: содержание, противоречия и трудности формирования в современной Украине / В.Э. Вейсова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». - 2013. - Т. 24 (65). - №3. - С. 68-79.
4. Головаха Е. Основные этапы и тенденции трансформации украинского общества: от перестройки до «оранжевойреволюции» / Е.Головаха, Н.Панина // Вестник общественного мнения. - 2006. - № 6. -С. 8-21. 5. Афонш Е.А. Закономiрностi та особли-вост суспшьно-трансформашйних процеив в Укра1ш / Е.А. Афонш, О.В. Суший, Л.М. Усаченко // Украшський сощум. - 2011. - №4. - С. 7-30. 6. Степаненко В. Социальный капитал в социологической перспективе: теоретико-методологические аспекты исследования / В. Степаненко // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2004. - №2. -С. 24-41. 7. Остапенко М. Громадянська активтсть як основа формування громадянського суспшьства [Електронний ресурс] / М. Остапенко. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123 456789/26831/14-Ов1арепко.ра£?8едиепсе=1. 8. Ба-лашрева О.М. Соцюкультурт вишри модертзаци економши Украши/ О. Балакiрeва [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ief.org.ua/wp-con tent/uploads/2016/02/Sociocultural-dimensions-of-eco nomic-modernization_final_15.02.pdf. 9. Никифоров Ю.Н. О понятии «гражданственность» / Ю.Н. Никифоров, А.Н. Скалина // Известия Алтайского государственного университета. - 2007. - № 4-3(56). -С. 248-252.
Панькова О. В. Ресурси особисткного та сус-пшьного розвитку украТнського суспшьства в свiтлi громадськоТ думки (регiональна специ-фпка)
У статп на основi концепцii громадянськосп розглянуто динамiку та регiональнi особливосп ре-сурсiв особистюного та суспшьного розвитку насе-лення Украiни. Проаналiзовано данi загальнонацю-нальних соцiологiчних до^джень 1СПП НАПН Украiни. Визначено напрямки реалiзацii громадян-ськоi активности населення, особливостi громадян-сько активноi особистосп, передумови, необхiднi
для реального залучення громадян до вироблення та реалiзацii державно! полiтики.
Ключовi слова: громадянсьшсть, громадянська активнiсть, ресурси особистюного та суспшьного розвитку, регiональнi особливостi.
Панькова О. В. Ресурсы личностного и общественного развития украинского общества в свете общественного мнения (региональная специфика)
В статье на основе концепции гражданственности рассмотрены динамика и региональные особенности ресурсов личностного и общественного развития населения Украины. Проанализированы данные общенациональных социологических исследований ИСПП НАПН Украины. Определены направления реализации гражданской активности населения, особенности граждански активной личности, предпосылки, необходимые для реального вовлечения граждан в разработку и реализацию государственной политики.
Ключевые слова: гражданственность, гражданская активность, ресурсы личностного и общественного развития, региональные особенности.
Pankova O. Resources of personal and social development of the Ukrainian society in the light of public opinion (regional specificity)
In the article the dynamics and regional features of personal resources and social development of Ukraine's population are discussed on the basis of the concept of civicizm. The data of nation wide sociological research of ISPP NAPS Ukraine are analized. The directions of realization of the civil activity of the population, the features of the civil active person, the preconditions necessary for real citizen engagement in the development and implementation of public policy are identified.
Keywords: civicizm, civicengagement, resources of personal and social development, regional features.
Стаття надшшла до редакци 30.05.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
