CC BY
018. Найн, А. Я. Инновации в образовании / А.Я. Найн. - Челябинск : Изд.-во Челяб. филиал Инта проблем образования Минобр. РФ, 1995. - 288 с.
19. Насурова Н. В. Педагогические условия развития экологической компетентности будущих менеджеров. // Вестник ЧГПУ. - 2010. - №2. -С. 155-162.
20. Никитина Е. Ю. Управление дифференциацией образования: Учебно-практическое пособие.
- Челябинск: Изд-во ЧГПУ, 2000. - 296 с.
21. Ожегов С. И Словарь русского языка / Под общ. ред. Л. И. Скворцова. - М.: Оникс: Мир и Образование, 2007. - 640 с.
22. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности / В. А. Петровский. - Ростов-на/Дону : Феникс 1996. - 512 с.
23. Платова Е. Д. Теоретические аспекты формирования опыта интерактивного взаимодействия студентов // Вестник ОГУ. - 2012. - №2 (138). -иКЬ: Шр://суЬег1етпка.ги/а111с1е/п/1еогейсЬе5к1е-aspekty-formirovaniya-opyta-interaktivnogo-vzaimodeystviya-studentov (дата обращения: 18.02.2016).
24. Посталюк, Н. Ю. Творческий стиль деятельности: Педагогический аспект. Казань: КГУ, 1989. - 205 с.
25. Рыбаков С. Ю. Прагматизм как фактор деформации гносеологических и аксиологических основ образования, содержания и методов обучения // Теория и практика общественного развития. - 2014.
- №11. - иИЬ: http://cyber1eninka. ru/artic1e/n/pragmatizm-kak-faktor-deformatsii-gnoseo1ogicheskih-i-aksio1ogicheskih-osnov-obrazovaniya-soderzhaniya-i-metodov-obucheniya (дата обращения: 09.02.2016).
26. Сериков, В. В. Личностно-ориентирован-ное образование / В. В. Сериков // Педагогика. -1994. - №5. - С.16-21.
27. Словарь по общественным наукам [Электронный ресурс]. URL: www.slovari.yandex.ru/dict/gl_social (дата обращения: 14.07.2014).
28. Словарь-справочник по педагогике / авт.-сост. В.А. Мижериков; под общ. ред. П.И.Пидкаси-стого. М.: Сфера, 2004. 448 с.
29. Смольська, Л. М. Одухотворений прагматизм як напрямок сощального дизайну в полi тсля-дипломно! освгги [Текст] / Л. М. Смольська // Нау-ковi публшацп. Педагопчний пошук. - 2014. - №2 (82). - С. 25-28.
30. Философия. / Под ред. Кохановского В.П. Авторы: Ватин И. В., Давидович В. Е., Жаров Л. В., Золотухина Е. В., Кохановский В. П., Матяш Т. П., Несмеянов Е. Е., Яковлев В. П. - 6-е изд., перераб. и доп. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. — 576 с.
31. Философия: Энциклопедический словарь. [Текст] / Под редакцией А. А. Ивина. - М.: Гарда-рики. 2004.
32. Философский энциклопедический словарь. [Текст] / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов - М.: Советская энциклопедия, 1983.
33. Христофоров С. В. Дефиниция опыта в педагогике: сущностные характеристики // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. - 2006. - №17. - ИКЬ: http://cyber1eninka.ru/artic1e/n7definitsiya-opyta-v-pedagogike-suschnostnye-harakteristiki (дата обращения: 18.02.2016).
34. Широкова, А. В. Аксиологические смыслы бытия в образовании студента экономического профиля [Текст] / А. В. Широкова // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - №2. - С. 642.
35. Явгильдина З. М., Ефимова Л. П. Педагогические условия развития социально-проектной культуры школьников // Вестник ТГГПУ. Психолого-педагогические науки. Педагогика. - 2013. -№2(32). - С. 314-317.
Замаскта П.1.
Здобувач 1нституту педагогiки Нацюнально'1 академИ педагогiчних наук Украти ДИДАКТИЧН1 АСПЕКТИ ДИФЕРЕНЦ1АЦП ДОПРОФ1ЛЬНО1 П1ДГОТОВКИ
DIDACTIC ASPECTS OF DIFFERENTIATION OF PREPROFILE PREPARATION IN THE
CONDITIONS OF GYMNASIUM
Zamaskina P.I., aspirant of Institute of Pedagogy of National academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
АНОТАЦ1Я
У статп автор анатзуе особливосл, досвщ i перспективи профорieнтацiйноi дгяльносп учителГв в умовах допрофiльноi' пгдготовки й подальшого профГльного навчання учшв. Визначено прюритетш зав-дання з огляду на процес модершзацп змГсту шкшьно]! освгги. Розкрито специфГку функцюнування центру допрофГльно)! пгдготовки, профГльного навчання i профорГентацп.
ABSTRACT
In the article author analysis of features, experience and prospects of activity of teachers in process career guidance of schoolchildren. Activity of teachers comes true in the conditions of preprofile and further profile training of schoolchildren. An author defined the tasks of teachers stemming from terms of modernization of school education. In the article an author writes about a functioning of center of preprofile preparation, of profile training and vocational orientation schoolchildren.
Ключовi слова: шшльна освгга, профорГентащя, допрофГльна пгдготовка, вибГр майбутньо! професи, здатносп, компетентности портфолю.
Keywords: school education, vocational orientation, preprofile preparation, choice of future profession, to ability and competence of schoolchildren, portfolio.
Входження Украши до европейського освггаь-ого простору передбачае модершзацш освггньо! поливки, зокрема в галузi середньо! освии. Су-часна модель школи мае бути шновацшною, врахо-вувати новi пiдходи до реалiзацii завдань, визначе-них у системi середньоi' освгги. Ц вимоги вiдбито в основних документах про школу: Нацюнальна доктрина розвитку освiги (2002), Закош Украши «Про загальну середню освиу» (1999), Концепцiя загаль-но! середньо! освiги (12-рiчна школа) (2002), Кон-цепцiя профiльного навчання в старшш школi (2003) та iн. Зпдно з осганнiм документом до-профшьна пiдгоговка та профiльне навчання здатш забезпечити рiвний доступ до здобуття якiсноi освiги, забезпечити допрофесiйну тдготовку, ви-ховати людину, здатну адаптуватись до сучасних економiчних i сощальних викликiв.
Прiоритетнi завдання, що стоять перед сучас-ною школою: навчити учня правильно вибирати для себе профшь навчання i здiйснювати (пере-важно за допомоги варiативного компонента змюту навчання) внутрiшньо-профiльну диференцiацiю, тобто визначати орiентири майбутньо! професii i професшно! кар'ери. Вiдтак, iдея вибору спочатку профiлю навчання, а потiм орiентацii на вибiр про-фесiй певно1' групи (або - ще краще - конкретноi професii) полягае в тому, щоб: у змiстi навчання були вiдомостi професiйного спрямування; у щдлитав формувались iнтереси до рiзних видiв дiяльностi з метою полегшення вибору пе1' з них, до яко! «лежить душа»; у процес екскурсiй, експе-дицiй учнiв знайомили !х зi свiтом професiй i спецiальностей.
Проаналiзувати особливостi, досвiд i перспек-тиви профорiентацiйноi дiяльностi учителiв в умо-вах допрофiльноi щдготовки й подальшого профiльного навчання учшв, визначити прiоритетнi завдання закладу з огляду на процес модернiзацii змюту шкшьно! освiти, розкрити специфiку функцюнування гiмназiйного центру допрофiльноi пiдготовки, профшьного навчання i профорiентацii, схарактеризувати чинники свiдомого вибору уч-нями профшю навчання i майбутньо1' професii.
Публшацп (у т.ч. за результатами наукових i педагогiчних дослiджень), присвяченi питанням профорiентацi!' учнiв, ми широко використовуемо у нашш професiйнiй дiяльностi. Особливу увагу зо-середжуемо на проблемi допрофiльноi пiдготовки як складника устшно1' соцiалiзацii пiдростаючого поколiння (Алексеенко Т., Андрущенко Т., Бори-шевський М., Бульвiнська О., Васькiвська Г., Гера Р., Косянчук С., Лукашевич М., Михальченко М., Рябченко В., Самчук З., Скотна Н., Ткаченко В., Уваршна О., Червона Л., Шоробура I. та iн.). У до-слiдженнi Р. Григорович розроблено профдiагно-стичну програму з визначення профiлю навчання учнями. В. Журахiвська розглядае дослiдницький проект як провiдну дiяльнiсть з допрофiльноi тдго-товки учшв. Н. Репко з позицп сощального пращв-ника висвiтлюе значення допрофшьно1' пiдготовки
у професiйному самовизначеннi учшв.
Профшьне навчання покликане забезпечити (^м поглибленого вивчення окремих предметiв i допрофесiйноi пiдготовки) розвиток соцiальноi компетентности а вiдтак, й успiшну соцiалiзацiю учнiв. Тобто, прiоритетними завданнями, яш мае розв'язати сучасна школа, е розвиток нахилiв учнiв, !х штереав i здiбностей до соцiального самовизна-чення [1, c. 176]. Щоб завдання профшьного навчання не дисонували з потребами особистосл, слщ розвивати !х iнтереси, здiбностi й уподобання. До-профiльна пiдготовка i профiльне навчання мають формувати, передуам, свiтогляд, систему цшно-стей, готовнють до вибору майбутньо1' професп [3, с. 13]. Отже, до завдань допроф№но1' тдготовки можна вiднести: виявлення нахилiв, iнтересiв, здiб-ностей i навчальних можливостей школярiв i фор-мування практичного досвiду, орiентованого на вибiр профiлю навчання; надання психолого-педа-гогiчноi допомоги у здобутгi знань та розвитковi вмiнь, пов'язаних з професшним становленням; розвиток сфери тзнавальних i професiйних iнтересiв, практичних знань i умiнь, що сприяють успiху в майбутнiй професiйнiй дiяльностi; формування здатностi до адекватного самоощнювання i прий-няття правильного ршення про вибiр напряму по-дальшо1' освiти i здобуття професii тощо.
Пiдручники нового поколiння, сучаснi дидак-тичнi матерiали спрямовуються, переважно, на формування в учшв досвщу професшного само-визначення. Проте, як зазначае бшьшють авторiв, якщо така робота проводитиметься лише у 8-9 кла-сах (офiцiйно визначений у Концепцп профiльного навчання етап допрофiльноi тдготовки), то не бу-дуть винятком помилки у виборi профiлю навчання, бо у 14-15^чному вщ це вже запiзно ро-бити, адже пiдготовка учнiв до вибору профшю професшного самовизначення - тривалий, багатое-тапний процес [6, с. 46]. Наш досввд показав, що ввдповадну роботу можна розпочинати вже з пер-шого класу, але з урахуванням вiкових особливо-стей, досвщу практично1' дiяльностi, iнтересiв i потреб учнiв. Цей етап (1-7 кл.) ми визначаемо як про-педевтичний або пiдготовчий до допроф№но1' пiдготовки. Адже вiдомо, що ще до шильного вшу дгга знайомляться з деякими поширеними про-фесiями: лiкар, учитель, продавець, кухар, перукар i т.iн. Зважаючи на вiковi особливостi дiтей до-щльно проводили дiагностування за iнтересами й нахилами, спостершати за !х дiяльнiстю (однi дiти полюбляють лiпити, працювати руками, конструю-вати, iншi - вивчати бюлопчш об'екти, третi -рахувати й обчислювати тощо). Тому в цей перюд вiдбуваеться визначення мотивiв до вибору улюб-лених предмепв. Вiдповiдно, завданням учителя е створення ситуацii успiху, заохочення до вико-нання того виду навчально1' дiяльностi, до яко! ди-тина схиляеться чи вiддае перевагу. У 5-7-х кл. шдлпок «шукае себе», «примiрюе» рiзнi види дiяльностi, вадвщуе гуртки i секцii тощо. Тож може
вщбутися pi3Ka змша захоплень, видiв навчальних дiяльностей. Тут завданням учителя е вивчення особливостей характеру, штересш, якостей особи-стосп та розвиток вщповщних задатков, що полег-шить у 8-9 кл. вибiр профшю навчання. Отже, ос-новним завдання на шдготовчому етапi е створення умов для вiльного розвитку здiбностей i iнтересiв, !х перетворення з аморфних на концентроваш, фор-мування мотивiв до вивчення певних навчальних предмепв, певних видiв навчально! дiяльностi.
Допрофiльну пiдготовку можна умовно роздiлити на два важливих етапи: професюнальне орiентування i професiйне консультування учшв. Перше характеризуеться тим, що в цей перюд вчи-тель стае помiчником, тьютером, консультантом у виборi учнем профiлю навчання, вiн створюе умови для професшного самовизначення. А от профкон-сультування з вибору профшю е спiльною дiяль-шстю учня й учителя, котрий керуе цим вибором [5]. Вщтак, робити вибiр не е простим умшням. Його формування пов'язане зi специфiчними умо-вами й органiзацiею, методами i формами навчання. Можливють робити вибiр ставить учня перед необхвдшстю приймати вiдповiдальне ршення, будувати адекватний образ майбутньо! професп [2, с. 53]. Тож як вагома й суттева постае ситуащя вiдповiдального вибору. Профконсультування мае запобшати помилковому вибору профiлю навчання, тому ми надаемо вичерпну iнформацiю про профш навчання в пмназп й суадшх закладах освiти.
Для полегшення вибору профшю навчання i профшьних предметiв створюються вiдповiднi умови. У 8-9-х кл. оргашзовуються курси за вибором, аби сприяти вибору майбутнього профiлю навчання, защкавити учнiв певними предметами. Для 8-класнишв проводяться короткотривалi 6-8-го-динннi курси: з математики - «Щкава математика», з укра!нсько! мови - «Мова моя калинова», з гео-графп - «Укра!на - найкраща кра!на», з юторп -«Iсторiя укра!нського козацтва» та iн. Учнi, яких тсля вiдвiдування курсiв у 8-му кл. защкавив пев-ний навчальний предмет, у 9-му продовжують нав-чатись, вiдвiдуючи курси за вибором б№шо! три-валостi (68-102 год) за пею тематикою, якою вони защкавляться. Щоправда, на допрофiльному пред-метнi курси е пробними. Вони поглиблюють знання з певного предмета, розвивають вiдповiдний ште-рес. Звюно, iнтерес, наприклад, до пiротеxнiчниx ефекпв, що цiкавлять учнiв цього вшу, ще не е при-хильшстю до х1мп, проте, набуваючи знання на таких курсах, дгги переконуються у правильностi об-раного напряму навчально! i майбутньо! про-фесiйно! дiяльностi або ввдмовляються на користь шшого.
На етапi допрофшьно! пiдготовки успiшними з погляду свщомого вибору учнями профшю навчання i майбутньо! професп е й пропедевтичш курси, що ми оргашзовуемо !х за рiк до вивчення предмета, з яким учнi ще не знайомг Наприклад, за рш до вивчення сxiдниx мов учшв ознайомлюемо з культурою, традицiями, звичаями народiв Коре! i Япони.
Для вибору профiлю, де профшюючими е два
предмета (наприклад, бiолого-хiмiчний профiль), у 9-му кл. ми оргашзовуемо мiжпредметнi курси. Наприклад, «Основи агрохiмii». Курси такого типу ефектившш^ якщо учнi вiдвiдували ще й гуртки i секцi!' в закладах додатково!' освiти.
А от орiентувальнi курси виявились успiшними для учшв, яш вже попередньо визначи-лись з вибором майбутньо! галузi дiяльностi, бо так! курси орiентують не спльки на виб!р профшю, скшьки на виб!р певно! професп.
За нашими спостереженнями, сввдомому вибору проф!лю навчання сприяе й функцюнування школьного центру допрофшьно! шдготовки, профтного навчання i профор!ентацп. 1нфор-мацiя, розмiщена на стендах центру та на його комп'ютерах (наприклад, про профшьш предмети кожного навчального профшю i шльшсть годин на !х вивчення, про професii, яш «випливають» з того чи шшого проф!лю, про адреси й телефони закладiв для здобуття подальшо! освгга тощо), допомагае учням у сввдомому вибор! профшю навчання. По-легшенню вибору профшю навчання сприяе й удос-коналення на етапi допрофшьно!' щдготовки змюту основних базових курав (iнварiантний компонент) за рахунок: а) професшно спрямовано! iнформацii; б) розроблення завдань самостiйно!' роботи; в) створення завдань з проблемним шдходом до !х розв'язку; г) складання навчальних проектiв. Отже, орiентування на виб!р профшю навчання ввдбу-ваеться за поглиблення й розширення знань з нав-чальних предметiв за iнтересами учшв. Тут учител активно застосовують так! методи: тестування, ан-кетування, бесiди, опитування, iнтерв'ювання.
На усшшшсть вибору профшю навчання, як засввдчив педагогiчний експеримент, значно впли-вае й реалiзацiя технологi!' портфолю як шстру-менту самоосвггаьо! д!яльностг Портфолю - цшес-прямована збiрка доробку учня, що засввдчуе його зусилля, розвиток i досягнення в однш або шлькох галузях навчального плану, тобто це «портфолю-зви» або «портфолю-досягнення», за допомоги якого фжсуються, накопичуються й оцшюються iндивiдуальнi досягнення школяра в окремий перюд його навчання [4, с. 8]. Ця технолопя дае змогу поеднувати три складовi: викладання, учшня й оцiнювання. Вона сприяе появ! потреби в само-освт ! створюе умови для самостшно! навчально! д!яльносп учшв. У процеа навчально! д!яльносп портфолю сприяе також розвитку цшей, мотив!в, навчальних дш, контролю й ощнювання. Само-оцшка результапв д!яльносп дае змогу стимулю-вати навчальну мотивацш як до процесу, так ! до результату д!яльностг
Профконсультування, яке проводять шкшьний психолог ! класний кер!вник, запобшае можливим помилкам при вибор! профшю навчання ! про-фесшному самовизначенш. За результатами ще! д!яльносп зроблено висновок, що варто врахувати моральний бш д!агностувального висновку на предмет профнепридатностг Важливо шукати шляхи подолання ще! непридатносп, а не просто конста-тувати !!. Кр!м того, учню бажано порадити зайня-тись самошзнанням, вивченням свого «Я», сво!х
псих1чних особливостей (характеру, вол^ спрямо-ваностi особистостi, темпераменту, здiбностей, ш-тересiв, мотивацiй i т.iн.), вщвщувати курс за вибо-ром типу «Шзнай себе», уявити себе професюна-лом високого рiвня. Це буде першим кроком на шляху до вибору спочатку профшю навчання, а попм - i професп. Наступним кроком стане самов-досконалення, самовиховання, робота над собою з метою досягнення професшно! мети.
Вважаемо, що устх у свiдомому виборi профiлю навчання i професп визначаеться такими чинниками: обсягом знань випускника основно! школи, його компетентнiстю, загальною еру-дищею, повнотою i глибиною свiтогляду; штегро-ванiстю (цiлiснiстю) знань, що забезпечуеться мiж-предметними зв'язками i структурно-лопчною !х побудовою; спрямованiстю особистосп, рiвнем ш-тересiв, мотивiв, захоплень, здiбностей; сформо-ванiстю спецiалiзованих штереав до певних галу-зей знань i видiв дiяльностi; адекватнiстю уявлень про сво! психофiзiологiчнi особливостi i !х вiдповiднiстю вимогам бажано! професп. Водночас на етапi допрофшьно! тдготовки слад ознайомлю-вати учнiв з порадами щодо профiльного, а попм професiйного вибору. Серед основних порад до вибору профiлю навчання виокремлюемо: потребу ознайомитися з якомога б№шою к1льк1стю про-фесiй (скласти словник професiй для портфолiо), докладшше дiзнатися про тi, що щкавлять бiльше; вивчення вимог, що висуваються до кожного типу професiй: «людина -людина», «людина - техшка», «людина - природа», «людина - знакова система» i «людина -художнiй образ»; пiзнання себе (до-кладно вивчати сво! навчальш можливостi, ште-реси, нахили, здiбностi, захоплення, стан здоров'я, психiчнi особливосп); зiставлення сво! можливо-стей з обраним типом професп i формулювання вiдповiдного висновку; вiдвiдувати з метою кон-сультування психолога, вчителiв-предметникiв, урахувати поради батькiв щодо групи схожих про-фесiй i конкретно обрано! професп; обрання кшь-кох курав за вибором, що остаточно допоможе за-довольнити власнi iнтереси i визначитись з вибором профшю; необхщшсть доввдатися, знання з яких предметiв е найнеобхiднiшими для обрано! професп i визнати !х для себе як основш; сввдомий вибiр назви профiлю, що вiдповiдае цим основним предметам, продовження навчання у 10-му кл. за обраним профшем.
Для устшного розв'язання проблеми вибору профiлю навчання на етапi допрофшьно! тдго-товки за важливе й необхщне слад визнати: прове-дення комплексно! дiагностики iнтересiв, сфер нав-чально! дiяльностi учнiв ще на тдготовчому етапi до вибору профшю навчання; самотзнання сво!х
психофГзюлопчних особливостей (характеру, темпераменту, волГ, спрямованосп особистостГ, штереав, навчально! мотивацп тощо); ознайомлення зГ свггом професш i створення адекватного образу омрГяно! професi!; забезпечення вГльного розвитку штереав, здiбностей, потреб учшв у процеа вив-чення предметiв, частина з яких у майбутньому стане для дитини профшьною i забезпечуватиме профiльне i професiйне самовизначення; надання психолого-педагогiчноi допомоги у здобутп знань, пов'язаних з професшним становленням; фор-мування здатностi самооцiнювання сво!х можливо-стей i навчальних досягнень; використання технологи портфолю як засобу самоосвггаьо! дГяльносп учшв i сприяння вибору профшю навчання; удоско-налення змюту навчання за рахунок уведення професшно спрямовано! шформацп; оргашзащя курав за вибором з метою полегшення вибору профшю навчання i професшного самовизначення; створення i функцюнування школьного центру до-профГльно! тдготовки, профГльного навчання i профорГентацп; здшснення свщомого вибору профшю навчання за системою понять «хочу» -«можу» - «маю» - «треба», тобто - врахування ба-жань, можливостей, фГзичного стану учня до вибору професп та вимог ринку пращ.
Список лггератури
1. Васьшвська Г. О. Формування системи знань про людину в учшв старшо! школи: теорГя i практика : монограф. / Г. О. Васьшвська. - К. : Вид-во НПУ Гмеш М.П. Драгоманова, 2012. - 496 с.
2. Каспржак А. Элективные курсы. Типология и задачи / А. Каспржак // Директор школы. - 2006. - № 1. - С. 53-57.
3. Косянчук С. В. АналГз сучасного стану взаемозв'язку шварГантно! i варГативно! складових змГсту профГльного навчання / С. В. Косянчук // Мониторинг реалГзацп змюту профГльного навчання в едносп його шварГантно! i варГативно! складових / [за наук. ред. д-ра пед. наук Г. О. Васьшвсь-ко!]. - К. : 1н-т педагопки НАПН Укра!ни, 2016. -32 с.
4. Кудрявцева Е. Ю. Портфолио как инструмент самообразовательной деятельности учащихся / Е.Ю. Кудрявцева // Профильная школа. - 2008. -№ 4. - С. 8-12.
5. Мельник О. В. ЗмГст, форми та методи проф-консультацшно! роботи зГ старшокласниками в процеа профГльного навчання : наук.-метод. поаб. / О. В. Мельник. - К. : Пед. думка, 2008. - 56 с.
6. Тахтамышева Г. Ч. Выбор профиля обучения на этапе предпрофильной подготовки / Г. Ч. Тахтамышева // Профильная школа. - 2004. -№ 3. - С. 46-48.
